Notcoin Community

Whale Chanel

Переглянути

Proxy MTProto | پروکسی

Переглянути

Хлопоман

Історико-культурницький проєкт просвітницького спрямування
Голова та автор каналу: @Bilous_Yevhen
Віце-голова: @ka_ri_sh_a

Рейтинг TGlist

ТипПублічний

Верифікація

Не верифікований

Довіреність

Не надійний

Розташування

МоваІнша

Дата створення каналуЛют 12, 2025

Додано до TGlist

Квіт 15, 2024

Я власник каналу

Історія змін

Прикріплена група

ХЛ

DAS IST FAKT Chat

Статистика Телеграм-каналу Хлопоман

Детальніше

Підписників

311

24 год.00%Тиждень

2-0.6%Місяць

72.1%

Індекс цитування

0

Згадок1Репостів на каналах0Згадок на каналах1

Середнє охоплення 1 допису

0

12 год.00%24 год.00%48 год.00%

Залученість (ER)

0%

Репостів0Коментарів0Реакцій0

Залученість за охопленням (ERR)

0%

24 год.0%Тиждень0%Місяць

4.28%

Охоплення 1 рекл. допису

0

1 год.00%1 – 4 год.00%4 - 24 год.00%

Детальніше

Під'єднайте нашого бота до каналу і дізнайтеся стать аудиторії цього каналу.

Всього дописів за 24 години

1

Динаміка

Останні публікації в групі "Хлопоман"

Всі дописи

24.02.202515:55

~~Сьогодні третя річниця повномасштабного вторгнення~~. Ні, досить ці наративи - вже одинадцятий рік йде війна. Хоч би там як неактивно вона йшла у 2017-2022 роках, але люди, які жили у містах біля лінії розмежування, постійно були під обстрілами. Та і окупація, починаючи з 2014 року, була нічим не кращою, чим з 2022 року, хоч чомусь на це не дуже то й звертають увагу. Якщо Ви думаєте, що у 2014 році під владою ДНР було краще, то ні. Наведу приклад мешканки Маріуполя:

«Це був просто абсолютний бєспрєдєл. Цього ніяк не описати. Доходило до того, що бійці ДНР приходили до підприємців Маріуполя. Наприклад, у нас був такий монополіст у сфері ритуальних послуг «Скорбота». Вони прийшли і сказали, що він повинен їм платити як дань якусь. Це вони назвали податки, але це були не податки, це був такий збір. Ну і директор на той час «Скорботи» сказав, що дайте час. А потім по місту їздив катафалк, гроб на кольосиках, на якому було написано «Це те, що чекає ДНР». Це типу він не скорився. По місту просто їздив гроб на кольосиках і з таким написом. Це ілюстрація того, що було в нашому місті і який бєсрєдєл абсолютніший неконтрольованіший траплявся у нашому місті. І в червні місто було звільнено і повернуто під Україну».

📌А ще можна згадати ті страшні бої за Донецький аеропорт, Дебальцеве, Іловайськ тощо. Але знаєте, що цікаво, якщо у той час про котли в останніх містах був розголос і це була трагедія, то зараз це сприймається як звичайне діло, хоч жертв не менше.

📍Інша справа - це сприйняття тогочасних подій як щось, але не війну, або ще краще громадянську війну у самому регіоні. Більшість громадян України у 2014 році жили собі нормально, не помічаючи, що в Криму, Донецькій та Луганській області щось твориться. Сумно казати, але навіть у сусідній області - Харківській - не сприймали війну і внутрішньо-переміщених осіб. Звісно, були винятки, але їх дуже мало. Особливо подобається, коли люди і досі звинуваючуть людей з Донецької та Луганської області, що вони самі винні у війні, і самі цього хотіли. Та вже з 2022 року, на жаль, вся Україна відчула, що таке справжня війна, але чим далі вона триває, тим більше про неї забувають. Неодноразово можна стикнутися з людьми, які наче живуть в іншій країні без тривог і ракет. При цьому ще й наживаються на інших. Яскравим доказом є оренда житла для ВПО. Ціни на квартиру піднялися у 3-4 рази, а деякі, чуючи що ти ВПО ще й не хочуть тебе пускати жити навіть за гроші. Питання: де поділася ваша людяність? Чи поки людину особисто не торкнеться, то вона і пальцем не ворухнеться?

📌Просто такий дисонанс, що є люди, які готові все віддати, а є ось такі. Наведу приклад жінки з Харківщини, яка живучи на всього лиш 1000 гривень, опікувалася тваринами, притому що в неї за 2022 рік згоріло три доми, і село було під окупацією.
«Під час бойових дій у мене було 153 собаки. Ми годували 153 собаки. Котів точну кількість не знаю, але близько сотні точно годували».

📍І зараз, на жаль, за цими новинами про переговори, заморожування і всяке таке, менше можна побачити новин, що твориться на фронті. Чогось знову забули про Покровськ, Торецьк, Костянтинівку🫡. А найбільш цікаво, що ніхто не говорить про місто Родинське, де з вересня немає світла, опалення, води. Люди там виживають, а не живуть. Це величезна проблема нашої держави, але і кожного громадянина також.

Telegram||Instagram||TikTok||Підтримати нас||Зарядити

Переслав з:

Ціна держави

19.02.202518:18

На сайті Верховної Ради зареєстрували петицію про звільнення Данила Гетманцева з посади з посади Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідальність за диверсію на себе взяла організація "Українські студенти за свободу":

Підходи, які впроваджує Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, зосереджені на фіскальному тиску, який обмежує можливості підприємців і не сприяє економічному зростанню. В Україні вже тривалий час існують проблеми з надмірною зарегульованістю, податковим навантаженням і корупцією у митній та податковій сферах. Замість спрощення умов для бізнесу та створення сприятливого податкового середовища, чинний керівник Комітету підтримує політику, яка стримує ініціативу громадян та пригнічує економічну свободу.

@costukraine

29.01.202514:19

Сьогодні відзначається один із днів української державної міфології - День пам'яті бою під Крутами. Хоча насправді, досі точиться дискусія, коли відбувся бій: 29 чи 30 числа. Є версія,що насправді 30 січня, а не 29, дата, що була взята з більшовицьких відомостей, які спеціально, коли взяли станцію Плиски, відзвітували про перемогу на Крутах раніше строку. Крім того, є неодноразові свідчення про загиблих саме 30 січня.

Та, попри все, подія досить гучна та трагічна, особливо враховуючи її контекст та аналогії із сучасністю. Справді, там були студенти, але крім них були як професійні бійці, що отримали досвід у Першій світовій, так і добровольці-гімназисти Кирило-Мефодіївської гімназії, які початково мали лише охороняти ті чи інші об'єкти в Києві, однак потім виявивись на передмісті столиці.

📍Слід наголосити, що основу тодішнього війська, що утримував Крути були солдати, але тих самих студентів було відіслано в резерв подалі від самих бойових зіткнень. Це було зроблено, щоб студенти не заразили курсантів панікою, як відзначав у власних мемуарах курсовий старшина юнацької школи капітан Аверкій Гончаренко.

Сотник Іван Цап описав це так:
З’являються невеличкі групи «вояків» Студентського куреня – їх відіслано з окопів бо… вони не вміють навіть стріляти. Їм наказано охороняти станцію. «Юнаки» Військової школи тут же вчать їх стріляти
.

📍"Українські Фермопіли" — так ця лірична назва увійшла у свідомість громадян, але давайте на чистоту: 300 крутян - це абсолютний міф. Це число насправді є досить поширеним: спартанці, Берестечко, арагвинці... Та навіть росіяни цим числом користувались коли описували події у Перській війні у 1895 р., а про втрати під час бою на Крутах курсант Михайло Михайлик у свої спогадах писав наступне:
Сюди прибігли з Ніжина, занятого червоноармійцями, два гімназисти і передали, що на Крутах у вчорашнім бою залишилося до 300 забитих більшовиків. Вони ж принесли страшну вістку про розстріл 46 студентів і милосердної сестри, захоплених до полону у Крутах.

А що вже писати про Священні тексти, де навіть в тій самый Біблії це число зустрічається неодноразово. Сакралізація досить глибока.

До речі, про втрати більшовиків в 300 осіб - це наврядчи правда. Дані про них досі ніде не опубліковані і залишається питання чи є такі числа. Хоча відомо про до 7000 осіб більшовицьких солдат, які брали участь у двобої, тож реальність може бути набагато трагічнішою.

І тут постає питання, а скільки було по кількості українських військ? Знову таки числа різняться. В середньому сходяться у 500-700 осіб. Але чому таке мало на фоні 7000? Тому що Муравйов знав про те, що командувач українськими військами Шинкар виставив основні боєздатні частини у стороні Полтави, адже вона була нещодавно захоплена більшовиками, і на пряму відкривала шлях на Київ, тож вирішив піти через північ.

Взагалі, про Шинкаря там досить довга заплутана історія, коли саме він перестав бути за УНР, а перейшов на бік червоних (оце так несподіванка!). Але це дає більше думок про наше улюблене зрадойобство. Втім, тут не про це. Проблема була в тому, що буквально в тилу творилась досить цікава тенденція: Ніжинський курінь імені Тараса Шевченка чомусь з синьо-жовтої команди перетворився в червону, а Юрій Капкан, який мав бути одним із командувачем українських військ десь зник. Хоча він був знайомим багатьом як дезертир, якому все спускали.

👉Ну, і останнє - чи співали крутянці гімн України перед розстрілом? Цьому відомостей взагалі немає, і наврядчи це правда. Пісні перед розстрілом — це взагалі популярний мотив пропагандичних матеріалів. Зате як звучить. Насправді, УНР на той момент не мала офіційного гімну, хоча, як вважається, ще в 1917 році фірма «Екстрафон» випускала платівки з підписом «Украинскій гимнъ». От такі справи.

Хочете побачити більше матеріалів по Крутам? Сумський державний архів підготував таку збірку. І так, не думайте, що фільм "Крути 1918" історичний, я вас прошу, не робіть цього!

Telegram||Instagram||TikTok||Підтримати нас||Зарядити

14.01.202518:57

🎱Будинок на вулиці Нагірна, 14

Ця будівля знаходиться на території історичної місцевості Києва під назвою "Татарка", яка просякнута міськими легендами та подіями, що отримали глобальний розголос.

Є історії, що на початку ХХ століття земельна ділянка на цьому місці належала барону Воронцов. Проте, його існування є питанням дискусій, і здебільшого прийнято вважати, що його не було насправді, адже немає ні архівних даних, ні свідчень на цю користь, а робити висновок лише по клейму на дверях будинку («Придворные исполнители барона Б.В. Воронцова, рисунок заявлен») є необ'єктивним рішенням.

Більш реальні дані про цей будинок відносять до провізора І.Ф. Савранського. Саме про нього є документи, що посвідчують власність ділянки від кінця 1909 року.

На той момент, це була одна із окраїн Києва, що масово забудовувалась, а сама Татарка знаходиться на висоті, що гарантувала власниками житлових приміщень прекрасний вигляд з вікна.

Архітектором цього будинку став Микола Миколайович Горденін, відомий своїми численними історичними проєктами в Києві. Зберігся навіть план майбутнього будинку від 1909 року, підписаний ним, а саме будівництво завершилося у 1910 році.

У 1918 році більшовики націоналізували садибу, а в 1920-х роках тут відкрили дитячий будинок. У 1956 році особняк передали професору отоларингологу Мирославу Саноцькому.

Ця будівля має особливе значення як пам’ятка архітектури та містобудування місцевого рівня. Будинок, збудований у стилі раннього модерну, вирізняється своїм унікальним виглядом. Одноповерхова споруда має підвал, вальмовий дах, парадний та дворовий входи, а також закруглені кам’яні сходи, які ведуть до центрального входу.

До речі, будівельним матеріалом стала жовта цегла, виготовлена на фабриці Йони Зайцева, де, за історичними даними, працював Мендель Бейліс (можете згадати справу Бейліса - феноменальний випадок реалізованої на той час судової реформи, що дозволила його виправдати). Зовнішній вигляд особняка дещо відрізняється від початкового плану. Так, за свідченнями, замість башточки, що мала б слугувати додатковим поверхом, було збудовано декоративний балкон на даху. Прямокутні вікна з простим оформленням доповнені декоративними пазами. Попри відсутність ліпнини, на фасаді можна знайти керамічні елементи, виконані з основного матеріалу.

Telegram||Instagram||TikTok||Підтримати нас||Зарядити

12.01.202516:14

🗣Про політичні анекдоти

Одним із виявів громадсько-політичної думки кожної особи є її здатність перевести критику в художній троп, задля висміювання якогось явища чи події. У цьому разі ми поговоримо про про анекдоти як один із низинних виявів боротьби зі системою.

Одразу зазначу, що у світі є така цікава штука, що будь-яка система сама допускає наявність тих чи інших елементів у громадському полі, які ми вважаємо загалом героїчними, жертовними або ж антисистемними чи чимось ще подібним. От для вас питання на засипку: ніколи не задумувались про те, чому ті чи інші знакові особи вижили в умовах повного пресування на загальний рух чи явище у конкретному хронологічному відрізку? Залишимо це на пізніші часи.

Так ось, чим особливі анекдоти? За дослідником Бабюхом В. А:

1. Анекдот можна сміливо віднести до фольклору, адже фактично є продуктом колективної творчості та має переважно анонімний характер.

2. Першочергово, має усний характер, знаходиться поза нормами офіційної культури.

3. Поєднується функціонування офіційної та неофіційної культур, що дозволяє перекладати інформацію з офіційної мови на неофіційну. Більшість анекдотів порушують принцип "табу" на певну визначену тематику.

Тож, мабуть, всі чули наступний віршик:
"Батьку Сталін, подивися,
Як ми в СОЗі розжилися:
Хата раком, клуня боком,
Троє коней з одним оком,
А на хаті серп і молот,
А у хаті смерть і голод,
Ні корови, ні свині,
Тільки Сталін на стіні"

Він є просто прекрасним проявом сатири про часи колективізації. Справді, це є нестандартним історичним джерелом про реальні відомості, що переживали радянські села, зокрема ті, що були в Україні, в кінці 20-х - поч. 30-х рокІв. Фактично, ж тоді, закони про розгортання колективізації фактично повернули ідею кріпацтва на ці терени аж до 1974 року, коли в СРСР було впроваджена паспортизація всього населення.

Наступний анекдот звучить так:
"В 1917 году внучка декабриста слышит шум на улице и посылает прислугу узнать, в чем дело.
Вскоре прислуга возвращается:
— Там революция, барыня!
— О, революция! Это великолепно! Мой дед тоже был революционером! И чего же они хотят?
— Они хотят, чтобы не было богатых.
— Странно... А дед хотел, чтобы не было бедных."

Анекдоти такого ґатунку мали у своїй меті висміяти саме утвердження радянської влади. Порівнюючи цей "революційний" процес з декабристським рухом (з яким якраз в один період більшовики самі себе і порівнювали) відображається сама різниця в громадсько-політичній тенденції часу. У той момент, як виступ декабристів представляв собою типову дворянську концепцію, що була наповнена ідеями реформування Російської імперії (там все ж різниця була у програмних документах Південного та Північного товариств). Зокрема, що стосується ліквідації кріпацтва, адже це гальмувало загальний економічний розвиток держави.

У той час як концепція більшовиків початково була зміщена у повний розрив та ліквідацію уставленого суспільного ладу, чим і формувалась їх утопічна ідея раю на Землі через ліквідацію умовних багатих. Як наслідок сформувався інший анекдот:
"Два старых большевика:
- помнишь, Вася, как мы брали Зимний?
- да, погорячились..."

І справді, більшість населення тої самої абсолютної справедливості та благ не отримала. Це призвело до бунтів, виступів, заслань, смертей, каліцтв тощо. Але в таких умовах, ті чи інші персонажі змогли адаптуватися та виживати. І, мабуть, тут справа не тільки в самих людях, а й у системі, яка знала про порушення загального грубо кажучи порядку, і могла регулювати ті чи інші допущенні випадки відхилення. От тому, це одна із причин, чому ми зараз використовуємо слова "совок", "радянщина" та подібні у ставленні до чогось неефективного, нецільового. Але знаючи про це, чомусь це все існує, правда?

Telegram||Instagram||TikTok||Підтримати нас||Зарядити

10.01.202511:55

У цьому томі зібрані інтерв’ю, які записані в період повномасштабного вторгнення.

Тут представлено реалії війни в усіх областях України: життя без їжі, води та світла; як вдавалося виживати, виїжджати з окупованих територій, як допомагали волонтери та військові, а також про адаптацію до нового статусу ВПО. Інколи навіть можна зустріти, що відбувається на окупованих територіях зараз і які злочини робили і продовжують робити росіяни. Як приклад наведемо спогади дівчини з Маріуполя:

«У мене брали відбитки пальців, роздягали. Перевіряли інформацію в інтернет-ресурсах. Кидали дуже неввічливі коментарі в мій бік – провокували. Не дали нормально одягнутися. Один із солдат мене взяв і почав штовхати. Я впала і вдарилась коліном, побігла. Дивом знайшла автівку. Мама запитала: «Де тато?» Не знала, що відповісти. Чекали ще годину. У машину сів ніби не тато. Побитий. Довго мовчав. Ми теж намагалися його ні про що не розпитувати. Пізніше розповів, що його роздягнули, дуже били. На нього тиснули, аби розповів, що нібито він – агент і працює на розвідку. Фінальним моментом став удар в голову, коли батько втратив свідомість. Потім йому погрожували відрізати вуха, відстрелити ноги. Він все це витримав, і його виштовхнули».

Інколи навіть респонденти згадують, наскільки те чи інше місто було підготовлене до війни, на основі чого можна отримати загальну картинку про всю Україну. Ось наприклад, спогади мешканки Волновахи Донецької області:

«Мені з Маріуполя моя подружка дзвонить і каже (а її мама в селі там якраз на лінії фронта все життя з [20]14 року прожила), вона каже мені: «Мама подзвонила, колони російські йдуть просто. Ні стріляли, ніхто [не зупиняє], ні боїв не було, нічого не було, і ми думали – наші, а то російські колони. Ми думали, що наші в цей бік відступають чи що, незрозуміло». Мені кажуть: «Ні, це російські [війська]», просто йшли російські колони. І вона мені подзвонила і каже: «Десь через скільки там, через дві години, через одну [годину] будуть у вас». Вони з усіх боків окружили місто, що вони там шукали, кого шукали... і просто стирали місто. Вони знали, що там нема солдат, вони були навколо, в полях, але не було в місті».

Telegram||Instagram||TikTok||Підтримати нас||Зарядити

10.01.202511:55

08.01.202516:32

Про маніпуляцію інформацією, тенденційність та підлабузництво

Є така цікава та груба штука в маркетингу, як надавити на больові точки людини, щоб продати. Давайте вгадаємо, що є однієї з больових точок українця сьогодення у геополітичному плані? Правильно, це той самий Будапештський меморандум.

Скажу одразу, що хто тільки про нього не писав, говорив, харив і так далі, але факт лишається фактом, що його більшість толком не розбирала на деталі, не робила симуляцію тих подій і взагалі відключила мозок. На фоні цього і створюються різного роду маніпуляції, якими скористувався президент України (або той, хто написав йому вже готовий текст).

В принципі, хто забороняє прибріхувати, якщо це не заборонено і не регулюється нічим? Можливо, це закидання сумнозвісним меморандумом є акцією звернення більшої уваги на українську ситуацію. Можливо. Думайте самі.

👉Так ось, в чому маніпуляція?

Зеленський в інтерв'ю для американського подкастера Лекса Фрідмана сказав, що буцімто до 24 лютого 2022 року Україна не отримувала реальної допомоги від США і взагалі "Ми не отримували допомогу. А якщо ми будемо вважати, що слова – це допомога, ну тоді ми отримали їх і дуже багато. Бо слів було зайве", чим розкритикував адміністрацію Байдена і самого 46-го президента Сполучених Штатів.

А щодо Будапештського меморандуму він промовив наступне:
Треба знайти всіх цих людей, хто це придумав, і просто посадити до в'язниці... Після того як була окупована частина Донбасу і Криму, Україна тричі відправляла офіційні листи всім гарантам безпеки, всім членам Будапештського меморандуму було похер. Хтось відповів на ці листи?

📍Так ось розбираємось по-порядку. Про так звану допомогу лише "словами". Існує така штука як відкритті дані хто, що, як, коли і звідки надсилав, в яких об'ємах і тд. Наприклад, для цього беремо "Фактичну довідку про безпекову допомогу США Україні станом на 21 квітня 2022 р.", у якій в деталях описано все те, що в Україну надходило з 2014 року. А ось тут написано про обсяги допомоги, що надсилали Україні її партнери і які саме держави (звісно, це те, що відкрито на превселюд). Загалом, так, більша частина інформації у першому посиланні стосується саме за президенства Байдена, проте і там видно, що то були не просто "слова", про які казав Зеленський.

Додатково, для нелінивих і тих, хто хоче знати більше - велком навчитись користуватись гуглом і робити аналіз інформації даних з 2014 року! Ото вам буде забави на декілька вечорів підряд.

📍Другий момент. Меморандум. Ми вже про нього писали в одному з минулих дописів. Взагалі, хто тільки про нього тільки не писав, але ж так класно доносити до типового українця, що мол нас "кинули", "зрадили" і тд. А з якою метою? Думайте!

Так, документ прописувався та ухвалювався в не вигідному для нас положенні, що показала практика, проте сам меморандум ясно дав зрозуміти, що нічого окрім консультацій(!!!) він не гарантує. Чи були вони? Так. Наприклад, 5 березня 2014 року в Парижі було проведено зустріч, яка якраз стосувалась цих консультацій. Потім, протягом всієї російсько-української війни було проведено ті чи інші зустрічі, обговорення, ухвалення тощо.

❗️Увага! Сам документ не прописував відповідальність за порушення його умов і не вписував механізм покарання!

📍Тепер про підлабузництво. Ідею-вкид щодо марки від Укрпошти зробив Ігор Смілянський, генеральний директор цієї компанії. Сам він, як видно, на доброму рахунку в Офісі Президента, тому не дивно, що у всьому догоджає. А от щодо самої тенденційності, слід зауважити, що перший експеримент Зеленського, щодо матюків у відкритому просторі спрацював на людях, тож він вирішив повторити, і це вже все поширилось у пабліках, ЗМІ, мемах тощо.

Виходить ось така трагікомедія від загальнодержавного цирку. Весело. Не буду спойлерити до чого це призведе в кінці.

Telegram||Instagram||TikTok||Підтримати нас||Зарядити

Не змогли отримати доступ
до медіаконтенту

08.01.202516:32

07.01.202519:50

💧Коротко про Пущу-Водицю

Про найдавніші часи цієї місцевості, на мою думку, в цьому ознайомчому дописі не має особливого сенсу описувати. Тож одразу перейдемо до XIX ст., коли на берегах річки Котурка почали з'являтися хутори, зокрема Григоренка та Свішникова.

У кінці XIX ст. Пуща-Водиця почала активно забудовуватися. Основним ініціатором облаштування селища став купець і чиновник Микола Чоколов. Землю поселення розділили близько на 600 дачних ділянок, які стали популярними серед заможних киян. У 1900 р. місцевість з'єднали трамвайною лінією з Подолом, коли бельгійське акціонерне товариство профінансувало її будівництво, спочатку для парового, а потім для електричного трамвая. Сама ж електрофікація місцини відбулась в 1904 р.

До сьогодення у більшій мірі збереглось оригінальне планування Пущі-Водиці. Вулиці перетинаються під прямим кутом, а бічні проїзди називаються лініями — їх тут 14. Сьогодні район виглядає затишно завдяки поєднанню зелених зон, старовинних будівель і сучасних багатоповерхівок, яка кожна з них має власний унікальний стиль.

У Пущі-Водиці мали місце старовинні дачі, власниками яких були купці, магнати, судді, банкіри, інженери тощо. Кожна з будівель мала свою унікальну історію. Наприклад, на третій лінії розташована одна з давніх дач, збудована в 1910 році. За чутками, вона належала київському мільйонеру Якову Каплю. Він організовував музичні виступи, які приваблювали відпочивальників. Нині будівля занедбана та прихована за високим парканом.

На дев’ятій лінії можна знайти дачу, зведену архітектором Едуардом Брадтманом у 1910–1916 роках. Ще одна визначна будівля з куполом на десятій лінії, збудована в 1914–1916 роках, слугувала пансіонатом, а пізніше санаторієм. Зараз вона перебуває в аварійному стані.

На шостій лінії знаходилась найбільша дача, яка мала два поверхи, підвал і горище. Колись розкішна, тепер вона потребує реставрації.

Проте, значна частка дореволюційних будівель, на жаль, згоріла через підпали.

Окремої уваги заслуговує церква Серафима Саровського, збудована у 1910 році за проєктом архітектора Едуарда Братмана та інженера Олександра Тихонова. Первісно дерев’яна, згодом вона була облицьована цеглою і залишалася діючою навіть за радянських часів. Зараз можна побачити її дерев'яний фасад.

Telegram||Instagram||TikTok||Підтримати нас||Зарядити

05.01.202514:41

Перед святом Водохреще, у час Голодної куті, існує стародавній звичай, що передбачає освячення оселі свяченою водою. Але найцікавіша таємниця цього обряду криється у хрестиках, які з’являються по всьому дому та на господарських будівлях. Що ж вони символізують і чому вони такі важливі? 🤔

💦 З самого ранку до оселі приносять освячену воду з церкви, якою господар кропить усю оселю: хату, комору, стайню, стодолу, та навіть хліборобське знаряддя та худобу.

👣 Але найцікавіше — за ним йде дитина з тарілкою пирогів та шматочком крейди на місцях окроплення пише хрестики, які символізують не лише захист, а й благословення для дому і родини.

🍞 Не менш важливими є хрестики з тіста, яке розводили свяченою водою. Українці вірили, що ці хрестики оберігають оселю від злих сил і приносять здоров'я, щастя та навіть багатство.

🌾Але справжнім мистецтвом були хрестики з соломи, які виготовляли на Лемківщині та Галичині. Вони могли бути виготовлені у вигляді хрестів, зірок, дерева, галузок, навіть фігурок, які нагадують різноманітні народні символи. Ці обереги зберігалися в оселі до Стрітення, а потім знімалися і спалювалися «під кухнею», завершуючи таким чином різдвяно-новорічний цикл свят.

А чи зберігається у вас традиція малювати хрестики в оселі?
Telegram||Instagram||TikTok||Підтримати нас||Зарядити

03.01.202517:45

🔎Знайдено прижиттєвий портрет останнього імператора Східної Римської Імперії

Під час реставраційних робіт у католиконі Старого монастиря Таксіархів в Айгіалеї, що неподалік Айгіо, було виявлено унікальний фресковий портрет останнього візантійського імператора – Костянтина XI Палеолога.

Фреска, яка датується серединою XV століття, належить до розписів, виконаних у стилістиці пізньовізантійського мистецтва. Портрет, створений за життя монарха, зображає Костянтина XI в імператорському вбранні: лоросі поверх світлого саккоса, з дорогоцінною короною та скіпетром із хрестом. На пурпурній мантії можна побачити золоті двоголові орли – символи династії Палеологів.

Вважають, що цей портрет передає реальні риси обличчя правителя без ідеалізації чи стандартизації, що було типовим для офіційних зображень того часу. У цьому образі фігура імператора виглядає реалістичною, з індивідуалізованими рисами

Імовірно, автор фрески походив із Містри, де Костянтин проживав як деспот перед своїм помазанням на імператорство, а сама фреска пов’язана із щедрим пожертвуванням його братів, деспотів Димитрія та Фоми, на реконструкцію монастиря після завершення їхньої міжусобної війни.

«У цьому випадку портрет пов’язаний із останнім імператором Візантії та є єдиним відомим портретом, створеним за його життя. Імовірно, художник зобразив риси Костянтина XI Палеолога на основі безпосереднього спостереження, тобто моделлю був не офіційний імператорський портрет, як це зазвичай траплялося, а сам імператор», — додала Міністерка культури Греції Ліна Мендоні.

Telegram||Instagram||TikTok||Підтримати нас||Зарядити

Не змогли отримати доступ
до медіаконтенту

03.01.202517:45

30.12.202416:58

🕎 Як Ханукія врятувала життя євреїв у Маріуполі під час окупації?

Хтось може мати різні погляди на встановлення Ханукії в українських містах, але важко заперечити: у Маріуполі вона стала символом порятунку для тисячі людей під час російської агресії.

🕯Ханукія — це дев’ятисвічник, свічки якого запалюють під час свята Ханука. Це свято триває 8 днів і символізує перемогу світла над темрявою, святості над нечистотою.

У Маріупольській єврейській громаді була традиція: під час Хануки розвозити членам громади ханукальні підсвічники та пончики — традиційну страву свята. Для цього помічниця рабина заздалегідь розробила детальні маршрути, щоб за кілька годин до заходу сонця встигати охопити якомога більше родин.

💬 Як згадує помічниця рабина:
«Маріуполь дуже витягнуте місто. І якщо там одна вулиця зазначена, наприклад, проспект Будівників, то воно може тривати багато кілометрів. При цьому на якихось суцільних вуличках можуть бути 6 сімей».

Коли Маріуполь повністю окупували і виїхати вже було неможливо, то рабин найняв людину, яка вивозила людей з міста. Тому ці логістичні маршрути стали основою для евакуації. У той час не було зв’язку, тож єдиним способом врятувати людей було об’їхати їхні адреси. Машини забирали всіх, хто міг поміститися, включаючи сусідів. І так врятували щонайменше 1500 життів.

✨А ще Ханукія буквально давала світло у темряві. Під час блокади міста її свічки освітлювали підвали та коридори, де переховувалися люди.
«І я роздавала членам нашої громади всі ханукії зі свічками. І самі ми в підвалі ними користувалися, цими ритуальними світильниками. Оцією ханікуєю ми рятували і коли ми виїхали, я дізналася, що дуже багато членів нашої громади ними освітлювали підвали, коридори, де вони жили. Тому це свято Хануки оберігало Маріуполь, бо багато сімей у бомбосховищах», —

розповідає помічниця.

Telegram||Instagram||TikTok||Підтримати нас||Зарядити

Не змогли отримати доступ
до медіаконтенту

30.12.202416:58

Всі дописи

Рекламувався3 години

0

19.02.202514:06Постісторичний

369

Детальніше

Рекорди

04.12.202423:59

315

Підписників

08.09.202423:59

100

Індекс цитування

25.05.202423:59

217

Охоплення 1 допису

20.02.202523:59

47

Охоп рекл. допису

20.02.202523:59

19.15%

30.01.202523:59

33.77%

ERR

Розвиток

Детальніше

Підписників

Індекс цитування

Охоплення 1 допису

Охоп рекл. допису

ERR

Детальніше

Хлопоман

Статистика Телеграм-каналу Хлопоман

Підписників

311

Індекс цитування

0

Середнє охоплення 1 допису

0

Залученість (ER)

0%

Залученість за охопленням (ERR)

0%

Охоплення 1 рекл. допису

0

1

Останні публікації в групі "Хлопоман"

0

Рекорди

315

100

217

47

19.15%

33.77%

Розвиток

Популярні публікації Хлопоман

Статистика Телеграм-каналу Хлопоман

Підписників

311

Індекс цитування

0

Середнє охоплення 1 допису

0

Залученість (ER)

0%

Залученість за охопленням (ERR)

0%

Охоплення 1 рекл. допису

0

1

Розвиток

Останні публікації в групі "Хлопоман"