Дух Карпатських гір
25.04.202518:45
Гуцули 1890-ті рр.
світлина Юліуша Дуткевича, Коломия
Гуцульска «ноша» - чоловіки традиційно носили вишиті сорочки (вишиванки) з широкими рукавами. Штани також прикрашалися вишивкою. Суконні «гачі» служили зимовим варіантом, як і пофарбовані в червоний колір «крашениці», а влітку гуцули вдягали білі «портіниці». Виготовлені з вовни шкарпетки – «капчури», як і онучі , декорувалися кольоровим орнаментом. Широко відома за межами регіону гуцульська безрукавка на хутрі – «кептар», оздоблений шкіряними аплікаціями, вишивкою, різноманітними металевими прикрасами. Верхнє вбрання«сардак» також ошатно декорувався вишивкою, китичками, кольоровими шнурками, гарусовими ґудзиками та обшивався кольоровою ниткою по швах.
світлина Юліуша Дуткевича, Коломия
Гуцульска «ноша» - чоловіки традиційно носили вишиті сорочки (вишиванки) з широкими рукавами. Штани також прикрашалися вишивкою. Суконні «гачі» служили зимовим варіантом, як і пофарбовані в червоний колір «крашениці», а влітку гуцули вдягали білі «портіниці». Виготовлені з вовни шкарпетки – «капчури», як і онучі , декорувалися кольоровим орнаментом. Широко відома за межами регіону гуцульська безрукавка на хутрі – «кептар», оздоблений шкіряними аплікаціями, вишивкою, різноманітними металевими прикрасами. Верхнє вбрання«сардак» також ошатно декорувався вишивкою, китичками, кольоровими шнурками, гарусовими ґудзиками та обшивався кольоровою ниткою по швах.
24.04.202523:46
.
Стильні й елегантні:
українські горяни на світлині майже столітньої давнини
.
Ось ці три круті легіні з Гуцульщини стали до знимки перед 1938 роком. Судячи із розцяцькованих киптарів, походять вони десь з околиць Ясіня (то між Чорногорою і Свидовцем. Хоча, місцеві гуцули кажуть не Ясіня, а Єсінє). Цю світлину виставили на сторінці Ukrainian People Magazine.
.
А ще - кожен з отих легінів є вбраний в штани-прічі і на кожному різне взуття. Навіть незважаючи на традиційні для тих околиць киптарі, усі ці троє молодих чоловіків виглядають доволі стильно і елегантно.
.
Питаєте: чому..? Бо кожен з тих молодих гуцулів досить вдало поєднав своє місцеве гуцульське вбрання (киптар) з тогочасною міською модою. І у підсумку це вилилося у такий-от стиль їхнього вбрання.
.
І, останнє: щодо типів їх облич. Безсумнівно, що усі троє є класичними європеоїдами. З тією, лиш, різницею, що отой темноволосий хлопака що у центрі (який гонорово засунув руки у кишені штанів) більше, мабуть, генетично тяжіє до корінного населення півдня Європи чи країн адріатичного узбережжя або навіть Іберійського півострова. У той час як два інших чоловіки, які стоять поруч нього, мають типову "слов’янську" зовнішність.
.
... А от прямо зараз крутиться у голові думка: що було дорожче у той час - купити киптар у кушніра чи пошити бріджі, галіфе або класичні штани у кравця..?
.
.
Микола Бандрівський
Стильні й елегантні:
українські горяни на світлині майже столітньої давнини
.
Ось ці три круті легіні з Гуцульщини стали до знимки перед 1938 роком. Судячи із розцяцькованих киптарів, походять вони десь з околиць Ясіня (то між Чорногорою і Свидовцем. Хоча, місцеві гуцули кажуть не Ясіня, а Єсінє). Цю світлину виставили на сторінці Ukrainian People Magazine.
.
А ще - кожен з отих легінів є вбраний в штани-прічі і на кожному різне взуття. Навіть незважаючи на традиційні для тих околиць киптарі, усі ці троє молодих чоловіків виглядають доволі стильно і елегантно.
.
Питаєте: чому..? Бо кожен з тих молодих гуцулів досить вдало поєднав своє місцеве гуцульське вбрання (киптар) з тогочасною міською модою. І у підсумку це вилилося у такий-от стиль їхнього вбрання.
.
І, останнє: щодо типів їх облич. Безсумнівно, що усі троє є класичними європеоїдами. З тією, лиш, різницею, що отой темноволосий хлопака що у центрі (який гонорово засунув руки у кишені штанів) більше, мабуть, генетично тяжіє до корінного населення півдня Європи чи країн адріатичного узбережжя або навіть Іберійського півострова. У той час як два інших чоловіки, які стоять поруч нього, мають типову "слов’янську" зовнішність.
.
... А от прямо зараз крутиться у голові думка: що було дорожче у той час - купити киптар у кушніра чи пошити бріджі, галіфе або класичні штани у кравця..?
.
.
Микола Бандрівський
24.04.202514:06
24.04.202508:39
Великдень. Українці Румунії. Південна Мармарощина, повіт Марамуреш. #Карпати #Мармарощина #Румунія
23.04.202512:03
#Тячів #Тячівськийрайон
Підкарпатська Русь.
с.Терново Дзвіниця. 1929рік .
листівка Богуміла Ваврушека
з книги Církevní památky na Podkarpatské Rusi #Закарпаття
Підкарпатська Русь.
с.Терново Дзвіниця. 1929рік .
листівка Богуміла Ваврушека
з книги Církevní památky na Podkarpatské Rusi #Закарпаття
23.04.202510:42
Прижиттєва публікація про Параску Плитку-Горицвіт.
Автор Іван Зеленчук
Автор Іван Зеленчук
25.04.202512:35
СОНЯЧНОГО ДНЯ ЛЮБІ 🤲🏼🌞
Коли світ надто гучний — добре мати щось своє. Тихе. Сильне. Підтримуюче.
🧘🏻♀️🧘🏻♂️ Ми зібрали три природні елементи в один курс — для внутрішньої рівноваги, ясності й мʼякої енергії.
Це як повернення до себе: спокійне, глибоке, без зайвого.
Тривалість прийому 1 місяць:
Червоний Мухомор + Елеутерокок (екстракт 10:1) + Їжовик Гребінчастий (екстракт).
🏷️ Зі спеціальною ціною — 1070 гривень (знижка -8%).
Цей курс — не стимул, а опора.
Коли потрібно вставати зранку не " бо треба ", а з відчуттям, що можеш.
Коли хочеться менше шуму — всередині й назовні.
Коли цінуєш ясний розум й тиху силу.
Усередині:
🍄 Червоний Мухомор (Amanita muscaria).
Мʼяко заспокоює, знімає напругу, допомагає знову відчути себе в тілі.
Сон — глибший, думки — легші.
🎯 Сибірський женьшень (Елеутерокок).
Адаптоген для фокусу й витривалості.
Допомагає проходити стресові періоди, заряджає без тиску.
🧠 Lion’s Mane — Їжовик Гребінчастий (екстракт).
Підтримка для мозку й нервової системи.
Більше ясності. Більше памʼяті. Більше присутності.
Для тих, хто обирає бути в ресурсі — мʼяко, природно, з повагою до себе.
Коли світ надто гучний — добре мати щось своє. Тихе. Сильне. Підтримуюче.
🧘🏻♀️🧘🏻♂️ Ми зібрали три природні елементи в один курс — для внутрішньої рівноваги, ясності й мʼякої енергії.
Це як повернення до себе: спокійне, глибоке, без зайвого.
Тривалість прийому 1 місяць:
Червоний Мухомор + Елеутерокок (екстракт 10:1) + Їжовик Гребінчастий (екстракт).
🏷️ Зі спеціальною ціною — 1070 гривень (знижка -8%).
Цей курс — не стимул, а опора.
Коли потрібно вставати зранку не " бо треба ", а з відчуттям, що можеш.
Коли хочеться менше шуму — всередині й назовні.
Коли цінуєш ясний розум й тиху силу.
Усередині:
🍄 Червоний Мухомор (Amanita muscaria).
Мʼяко заспокоює, знімає напругу, допомагає знову відчути себе в тілі.
Сон — глибший, думки — легші.
🎯 Сибірський женьшень (Елеутерокок).
Адаптоген для фокусу й витривалості.
Допомагає проходити стресові періоди, заряджає без тиску.
🧠 Lion’s Mane — Їжовик Гребінчастий (екстракт).
Підтримка для мозку й нервової системи.
Більше ясності. Більше памʼяті. Більше присутності.
Для тих, хто обирає бути в ресурсі — мʼяко, природно, з повагою до себе.
24.04.202516:24
24.04.202509:00
Ганичі, Закарпаття — співанка про Довбуша
Записала Ганна Пеліна
Гусла Балада давній мелос
https://m.soundcloud.com/anna-pelina/balada-pro-dovbusha #Закарпаття
Записала Ганна Пеліна
Гусла Балада давній мелос
https://m.soundcloud.com/anna-pelina/balada-pro-dovbusha #Закарпаття
23.04.202514:01
Відомий гуцульський музикант Василь Шатрук виконує "Співанку про Олексу Довбушя"
Зап Іван Зеленчук, Криворівня
Зап Іван Зеленчук, Криворівня
23.04.202508:51
https://zbruc.eu/node/104923
Гаївки для потойбіччя
Ярослава МУЗИЧЕНКО
Настав Великдень, а з ним і давній звичай виводити великодні гаївки. Молодь і діти співатимуть стародавні тексти з архаїчними мелодіями, утворюватимуть гуртом на землі різні фігури – кола, трикутники, спіралі, зиґзаґи й меандри, заплітатимуть «огірочки», виводитимуть «кривого танця» і завзято творитимуть нескінченний місточок із рук для «жучка». Життєствердні, веселі гаївки. Що вони означали для наших предків? Та чому їх у давнину виводили біля поховань?
Проводи до раю
Про звичай водити гаївки на цвинтарі – «на гробках» – писав Олекса Воропай. Він у своїй книжці «Звичаї нашого народу» зібрав різноманітну інформацію про календарні свята...
Гаївки для потойбіччя
Ярослава МУЗИЧЕНКО
Настав Великдень, а з ним і давній звичай виводити великодні гаївки. Молодь і діти співатимуть стародавні тексти з архаїчними мелодіями, утворюватимуть гуртом на землі різні фігури – кола, трикутники, спіралі, зиґзаґи й меандри, заплітатимуть «огірочки», виводитимуть «кривого танця» і завзято творитимуть нескінченний місточок із рук для «жучка». Життєствердні, веселі гаївки. Що вони означали для наших предків? Та чому їх у давнину виводили біля поховань?
Проводи до раю
Про звичай водити гаївки на цвинтарі – «на гробках» – писав Олекса Воропай. Він у своїй книжці «Звичаї нашого народу» зібрав різноманітну інформацію про календарні свята...
25.04.202510:34
Не сезон, але щоб не загубити, най поки висит тут:
Старовинна братська коліда " Предвічний"!!!
Відеозапис від жителя села Молодків Демидюка Івана Івановича 1945 року народження.
Vasulj Tyriv колядка коляда Молодків Галицька Гуцульщина Галичина Прикарпаття гуцульсько-бойківське порубіжжя
Старовинна братська коліда " Предвічний"!!!
Відеозапис від жителя села Молодків Демидюка Івана Івановича 1945 року народження.
Vasulj Tyriv колядка коляда Молодків Галицька Гуцульщина Галичина Прикарпаття гуцульсько-бойківське порубіжжя
24.04.202514:13
Словаччина
23.04.202512:16
Гаївки село Гончарів 💚 Покуття
Весна в Гончареві — це не просто тепло на вулиці, це тепло в душі!
Гаївки — коли і бабуся згадує, як співала гаївки після проголошення Незалежності України , і малеча щиро радіє кожній пісні, навіть не завжди розуміючи слова.
Пісні лунають, сміх ллється, земля пробуджується, а ми — разом. Бо саме в таких митях відчуваєш: наші традиції — живі, як ніколи.
#Гончарів #Гаївки2025 #ТеплоНашоїЗемлі #СилаТрадицій
Весна в Гончареві — це не просто тепло на вулиці, це тепло в душі!
Гаївки — коли і бабуся згадує, як співала гаївки після проголошення Незалежності України , і малеча щиро радіє кожній пісні, навіть не завжди розуміючи слова.
Пісні лунають, сміх ллється, земля пробуджується, а ми — разом. Бо саме в таких митях відчуваєш: наші традиції — живі, як ніколи.
#Гончарів #Гаївки2025 #ТеплоНашоїЗемлі #СилаТрадицій
23.04.202511:40
Про масштаби руйнації українських церков Закерзоння непогано свідчить карта Південної Холмщини із книги В. Слободяна "Церкви Холмської Єпархії". Червоним кольором тут позначено зруйновані об'єкти, всі інші - перетворені на костели. Із діючих залишилась одна-дві.
#Закерзоння #Холмщина
#Закерзоння #Холмщина
Переслав з:
Веселий піп
22.04.202521:54
Старовинний буковинський наспів пасхального тропаря
Фактично, це і є київський ізвод церковнослов'янської мови, яким колись правили не лише на Буковині, а й по всій Україні
Джерело тг Натхнення Пафнутія
Фактично, це і є київський ізвод церковнослов'янської мови, яким колись правили не лише на Буковині, а й по всій Україні
Джерело тг Натхнення Пафнутія
Переслав з:
Історія України
25.04.202507:40
📷 Хустщина на Закарпатті. Жінка за вишивкою. 1930-ті рр. З фондів чеського Національного музею добірка світлин Михайла Марковича
24.04.202514:13
Na Juraja ( 24.apríl) 🍀
Poslednou významou podskupinou jarných zvykov sú tie, ktoré sa viažu ku dňu Juraja.V tradičnej kultúre sa jeho deň pokladá za predel medzi zimou a letom a viažu sa k nemu mnohé pranostiky (hrmenie pred Jurajom znamenalo nepriaznivý rok) Ľudia žili v predstave že ,, na Juraja zem sa otvára" , alebo že ,, do Ďura nerastie nič, aj keby kliešťami tahal zo zeme, a po Ďure všetko ide von, aj keby to kladivom zatĺkal." Každý kto našiel pred Jurajom daťelinový štvorlístok 🍀, považoval ho za prísľub šťastia. Štvorlístok však musel nájsť náhodou. Štastlivci ktorí našli štvorlístok si ho mali zašiť do šiat aby ho mali stále pri sebe. Dievča ktoré našlo takúto ďatelinku, dostalo za muža toho, na koho najvia myslelo. Rastliny so žltými kvetmi 🌼, najmä púpavu, podbeľ a záružlie, zbierali ženy pre dojnice, aby mali žlté maslo.
,, O Ďuri sa všetko pobúri". Nielen rastliny ale aj plazy a obojživelníky idú po tomto termíne zo zeme von. Kto pred Jurom vidí hada 🐍, má ho vraj zabiť aby mu neušiel so šťastím. Podľa horehronského receptu z konca minulého storočia hada bolo treba spáliť v novom hrnci, popol zmiešať so soľou a dávať dobytku🐂 ako liek. Usušeným hadím mäsom alebo kožkou okurovali ľudia boľavé zuby. Na Ponitrí gazdovia hada neusmrtili, ale ho pohladkali rukou. Verili, že keď tou istou rukou pohladkajú chorý dobytok vyzdravie. V Závade verili že stretnutie so živým hadom do spomínaného termínu prináša šťastie. Kto počul pred Jurom po prvý raz žaby kŕkať 🐸, mal pobozkať zem, aby ho neboleli zuby. Kŕkanie žiab pred Jurom signalizovalo, že po Jure zmĺknu, , pretože príde ešte zima. Kto zas počul pred Jurom kukučku a nemal pri sebe peniaze🪙, celý rok mu mali chýbať.
Od Veľkej noci do 24.apríla sa nesmelo prať piestom, lebo by búrka⚡ ničila úrodu. Do Jura sa nesmelo vonku šiť, lebo by sliepky🐔 neniesli. Ani periny sa nesmeli vetrať na plote, lebo by do domu prišla choroba. Niektoré ženy chodili ráno pred svitaním na cudzie lúky stierať rosu💧 do plachty. Vo viacerých oblastiach Slovenska prebiehal ,, na Jura" prvý výhon dobytka spojený s rovnakými zvykmi ako na Zelený štvrtok🌿. Na rozhraní stredného a západného Slovenska vyháňali na Ďura zlé sily z chotára ohňami🔥. Napr.v Kubrej pri Trenčíne a v Bošáckej doline v minulom storočí celý týždeň vopred, večer čo večer pri západe slnka☀️, vychádzali dievčatá za dedinu spievať jurské piesne. Spievanie vrcholilo 23.apríla, keď po obidvoch stranách údolia vedúceho do obce pálila mládež ohne Z mnohých piesní najčastejšie opakovali obradnú jurskú pieseň:
Svätý Juríčko,
otvor políčko !
Kde môj milý pôjde orať
zajtra ránečko..
Svätý Jur volá,
zem sa otvára,
Svätý Jur ide,
leto nám nesie..
Keď vatry dohoreli, kotúľali sa po oziminách , aby žito 🌾bolo také vysoké ako ony. Dievčatá vili vence a hádzali ich do vody. Ktorým smerom voda🌊 veniec vyniesla, tým smerom sa malo dievča vydať. Na mnohých miestach stredného a severného Slovenska pripravili mládenci v jurskej noci nejednému gazdovi prekvapenie. Niektorý našiel rano brány, ktoré oprel večer o stajňu , vytiahnute na strome , iný pochodil ešte horšie, mládenci mu rozobrali voz a poskladali ho na streche domu alebo na strome. Na takomto vydarenom kúsku sa zabávala celá dedina . Atmosféru sviatočných dní jarného obdobia dotvárali tradičné hry mládeže a detí.
𝗣𝗿𝗮𝗻𝗼𝘀𝘁𝗶𝗸𝘆 𝗻𝗮 𝗝𝘂𝗿𝗮𝗷𝗮
▪︎Na Juraja lastovičiek návrat do rodného kraja.
▪︎Čo do Ďura vypučí, to po Ďure vysuší
▪︎Saď zemiaky na Ďura, bude plná pivnica i komora
▪︎Koľko ráz pred Ďurom zahrmí, toľko ráz po Ďure bude mráz
▪︎Hrmenie pred Jurajom je predzvesťou nepriaznivého roka
▪︎ Na Ďura tráva zo zeme beží
Literatúra: Rok vo zvykoch nášho ľudu, E.Horvathová, r.1986
Fotografia: žienky z Terchovej
Poslednou významou podskupinou jarných zvykov sú tie, ktoré sa viažu ku dňu Juraja.V tradičnej kultúre sa jeho deň pokladá za predel medzi zimou a letom a viažu sa k nemu mnohé pranostiky (hrmenie pred Jurajom znamenalo nepriaznivý rok) Ľudia žili v predstave že ,, na Juraja zem sa otvára" , alebo že ,, do Ďura nerastie nič, aj keby kliešťami tahal zo zeme, a po Ďure všetko ide von, aj keby to kladivom zatĺkal." Každý kto našiel pred Jurajom daťelinový štvorlístok 🍀, považoval ho za prísľub šťastia. Štvorlístok však musel nájsť náhodou. Štastlivci ktorí našli štvorlístok si ho mali zašiť do šiat aby ho mali stále pri sebe. Dievča ktoré našlo takúto ďatelinku, dostalo za muža toho, na koho najvia myslelo. Rastliny so žltými kvetmi 🌼, najmä púpavu, podbeľ a záružlie, zbierali ženy pre dojnice, aby mali žlté maslo.
,, O Ďuri sa všetko pobúri". Nielen rastliny ale aj plazy a obojživelníky idú po tomto termíne zo zeme von. Kto pred Jurom vidí hada 🐍, má ho vraj zabiť aby mu neušiel so šťastím. Podľa horehronského receptu z konca minulého storočia hada bolo treba spáliť v novom hrnci, popol zmiešať so soľou a dávať dobytku🐂 ako liek. Usušeným hadím mäsom alebo kožkou okurovali ľudia boľavé zuby. Na Ponitrí gazdovia hada neusmrtili, ale ho pohladkali rukou. Verili, že keď tou istou rukou pohladkajú chorý dobytok vyzdravie. V Závade verili že stretnutie so živým hadom do spomínaného termínu prináša šťastie. Kto počul pred Jurom po prvý raz žaby kŕkať 🐸, mal pobozkať zem, aby ho neboleli zuby. Kŕkanie žiab pred Jurom signalizovalo, že po Jure zmĺknu, , pretože príde ešte zima. Kto zas počul pred Jurom kukučku a nemal pri sebe peniaze🪙, celý rok mu mali chýbať.
Od Veľkej noci do 24.apríla sa nesmelo prať piestom, lebo by búrka⚡ ničila úrodu. Do Jura sa nesmelo vonku šiť, lebo by sliepky🐔 neniesli. Ani periny sa nesmeli vetrať na plote, lebo by do domu prišla choroba. Niektoré ženy chodili ráno pred svitaním na cudzie lúky stierať rosu💧 do plachty. Vo viacerých oblastiach Slovenska prebiehal ,, na Jura" prvý výhon dobytka spojený s rovnakými zvykmi ako na Zelený štvrtok🌿. Na rozhraní stredného a západného Slovenska vyháňali na Ďura zlé sily z chotára ohňami🔥. Napr.v Kubrej pri Trenčíne a v Bošáckej doline v minulom storočí celý týždeň vopred, večer čo večer pri západe slnka☀️, vychádzali dievčatá za dedinu spievať jurské piesne. Spievanie vrcholilo 23.apríla, keď po obidvoch stranách údolia vedúceho do obce pálila mládež ohne Z mnohých piesní najčastejšie opakovali obradnú jurskú pieseň:
Svätý Juríčko,
otvor políčko !
Kde môj milý pôjde orať
zajtra ránečko..
Svätý Jur volá,
zem sa otvára,
Svätý Jur ide,
leto nám nesie..
Keď vatry dohoreli, kotúľali sa po oziminách , aby žito 🌾bolo také vysoké ako ony. Dievčatá vili vence a hádzali ich do vody. Ktorým smerom voda🌊 veniec vyniesla, tým smerom sa malo dievča vydať. Na mnohých miestach stredného a severného Slovenska pripravili mládenci v jurskej noci nejednému gazdovi prekvapenie. Niektorý našiel rano brány, ktoré oprel večer o stajňu , vytiahnute na strome , iný pochodil ešte horšie, mládenci mu rozobrali voz a poskladali ho na streche domu alebo na strome. Na takomto vydarenom kúsku sa zabávala celá dedina . Atmosféru sviatočných dní jarného obdobia dotvárali tradičné hry mládeže a detí.
𝗣𝗿𝗮𝗻𝗼𝘀𝘁𝗶𝗸𝘆 𝗻𝗮 𝗝𝘂𝗿𝗮𝗷𝗮
▪︎Na Juraja lastovičiek návrat do rodného kraja.
▪︎Čo do Ďura vypučí, to po Ďure vysuší
▪︎Saď zemiaky na Ďura, bude plná pivnica i komora
▪︎Koľko ráz pred Ďurom zahrmí, toľko ráz po Ďure bude mráz
▪︎Hrmenie pred Jurajom je predzvesťou nepriaznivého roka
▪︎ Na Ďura tráva zo zeme beží
Literatúra: Rok vo zvykoch nášho ľudu, E.Horvathová, r.1986
Fotografia: žienky z Terchovej
23.04.202512:12
Колоритний юний гуцулик із сіл Ясінянської долини, що на Рахівщині, у сердаку та шапці-рогачці. Має в руках популярний музичний "ґаджет" дітей (і не тільки) початку ХХ століття – фуяру (флояру).
Фуяра – різновид відкритої флейти, аналогічний тилинці, але має 6 ігрових отворів. Її довжина – 60 см. Інші назви — флояра, флоєра, флуяра, фрілка, фрелка, флоярка, фреля, довбушинка, зубівка.
Цікаво, яку ж мелодію видобуває з неї ясінянський легінчук...
"Вівчареву флоярочку чути з полонини, Посилає вітром вісті униз до дівчини".
Фото у 1937 році зробив німецький фотограф Вернер Цеймер.
Михайло Маркович
Фуяра – різновид відкритої флейти, аналогічний тилинці, але має 6 ігрових отворів. Її довжина – 60 см. Інші назви — флояра, флоєра, флуяра, фрілка, фрелка, флоярка, фреля, довбушинка, зубівка.
Цікаво, яку ж мелодію видобуває з неї ясінянський легінчук...
"Вівчареву флоярочку чути з полонини, Посилає вітром вісті униз до дівчини".
Фото у 1937 році зробив німецький фотограф Вернер Цеймер.
Михайло Маркович
23.04.202511:04
21.04.202519:14
Показано 1 - 24 із 265
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.