Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Переглянути

Николаевский Ванёк

Переглянути

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Переглянути

Труха⚡️Україна

Переглянути

Николаевский Ванёк

Переглянути

Марина_txt

Тому що тут не банять

Рейтинг TGlist

ТипПублічний

Верифікація

Не верифікований

Довіреність

Не надійний

Розташування

МоваІнша

Дата створення каналуСерп 22, 2023

Додано до TGlist

Груд 02, 2023

Я власник каналу

Історія змін

Прикріплена група

МT

Марина_txt Chat

Статистика Телеграм-каналу Марина_txt

Детальніше

Підписників

1 676

24 год.00%Тиждень

20.1%Місяць

241.5%

Індекс цитування

0

Згадок0Репостів на каналах0Згадок на каналах0

Середнє охоплення 1 допису

409

12 год.4090%24 год.4090%48 год.4180%

Залученість (ER)

10.02%

Репостів6Коментарів0Реакцій35

Залученість за охопленням (ERR)

0%

24 год.0%Тиждень

0.06%Місяць0%

Охоплення 1 рекл. допису

409

1 год.00%1 – 4 год.00%4 - 24 год.00%

Детальніше

Під'єднайте нашого бота до каналу і дізнайтеся стать аудиторії цього каналу.

Всього дописів за 24 години

0

Динаміка

Останні публікації в групі "Марина_txt"

Всі дописи

02.04.202517:40

Я ніколи не була молодою поеткою. Не склалося у мене з молодістю і поезією, я зразу стала поеткою середніх років. Ніхто мені не писав ніколи: "ой, там он фестиваль для молодих авторів "Прописи", подавайся!"
*Тут сльози
Пишуть тільки: "Марино, буде фестиваль, можете підтримати інформаційно?"
Я можу, звісно :) таке гріх не підтримати, бо це дуже класна можливість для авторів удосконалити свої тексти, почути поради чудових менторів, познайомитися одне з одним. За підсумками фестивалю буде виданий альманах з творами учасників. Я думаю, що буде цікаво і круто :)
Тому - не проходьте мимо. Якщо ви - автор(ка)-початківець, подавайтеся. Якщо знаєте таких авторів - передайте їм, щоб подавалися. Прийом заявок - до 30 квітня.
Лінк на реєстрацію https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScwKKtEuIjrvW9HiSAYMTTeE8fpxXVrhUQ2CgyAJk8eZCVFNw/viewform

Лінк на додаткову інформацію https://pen.org.ua/propysy-2025-open-call

П.С. картинку зробила я зі своєї дурацької фотки, це не офіційна комунікація, раптом що :)

17.03.202509:18

Починається тиждень поезії. Я собі трохи напланувала подій, поділюся :)

Отже, сьогодні беру участь в Онлайн-фестивалі поезії «Пісня тисячі голосів». Це читання в соцмережах, до якого долучаться багато прекрасних поетів та поеток, лінк на розклад ось, може, ви би хотіли послухати Календар читань: http://bit.ly/4iuTugr
Я читатиму сьогодні у фейсбуці, о 20:30. Приєднуйтеся :) Ось тут https://www.facebook.com/marina.ponomarenko/

У четвер я буду в Харкові. Разом з прекрасною поеткою Оленою Гусейновою будемо читати вірші й трохи поговоримо. Приходьте слухати!
Прес-центр «Накипіло»
Вул. Мистецтв, 14
20 березня, 18:30

У суботу доїду до Дніпра. Почитаю вірші. Хто в Дніпрі – дуже-дуже запрошую, бо як завжди боюся, що ніхто не прийде))
Книгарня Старого Лева
вул. Січових Стрільців, 1
22 березня, 17:00

(с) фото - Таня Свиридова

10.03.202513:22

Похвалюся, що в мене є свіжа-свіжісінька, червоно-золота книжка поезій Андруховича. І тримайте вірш звідти:

ПОШУКИ ВУЛИЦІ
Хіба це можливо, сестро,—
О восьмій вечора знайти потрібну вулицю
серед тисяч інших, так само вавилонських, перейменованих
передсмертних,
пір'ям і кістяками загачених?

Хіба це прийнятно, хіба легко —
просуватися по коліна в попелі
з одного звалища в інше,
з вертепів бароко в кубла ампіру,
де пияками обжиті сходи,
а на тлі паркових огорож
згаслими ліхтарями бовваніють повішеники?

Хіба це реально, хіба таке може вдатися —
О пів на дев'яту вечора знайти вулицю,
від якої зосталися смітники і вбиральні,
звідки не те що храм, а навіть музей
перевезли на іншу планету?

Хіба це розвага, сестро, —
шукати поночі вулицю,
з якої давно відлетіли всі дівчата,
і тільки в підземному переході
спіткаєш іноді блудницю,
більше схожу на труну,
аніж на вмістилище насолоди?

Хіба це розумно, хіба нормально —
шукати вулицю, якщо насправді ми в лісі,
де повно чудовиськ, і гілки б'ють по очах,
a повз дупла клубів, кафе й актових залів
сліпі маршують походом
на запах крові?

(с) Юрій Андрухович

10.03.202513:22

06.12.202408:58

Іній у бороді, руки порепались
Він заходить у місто, темне і насторожене
Ось його слово-пароль і перепустка
На взутті його – пил. Зоряний, наддорожний
Що нести у це місто, оборонним ровом окреслене
Тут усім вистачає риби, вина і хліба
Просять про воскресити. Або воскреснути.
Про – хоч би не схибити.
Він заходить у місто, освітлене мріями й зорями
Чує окрики вартових на воротах, на вежах
Бачать його. Просять надії і зброї
І сміються. Кутаються у шкури ведмежі
Ось це місто, що за нього молилися під атаками
Що вони прийняли. І що мають віддати у спадок
Миколаю, принеси їм, нарешті, все виплакати
Принеси їм – міцно поспати

(С) Моє

04.12.202413:25

Любов моя Богдан-Ігор Антонич:

Стоповерхові кам’яниці сплять, немов потомлені звірята,
географи малюють зорі крейдою на неба мапі,
в рудому сяйві ліхтарів дощу краплини, мов пісок крилатий,
і місяць золотим котом лежить у мене на канапі.

Ржавіють мертві риби у басейнах, вуголь і троянди чорні,
купці й роздягнені дівчата, в’язні в тюрмах і поети.
Оркестра полісменів дме меланхолійно в труби і валторни,
коли міщанський бог рахує зорі, душі і монети.

Живуть під містом, наче у казках, кити, дельфіни і тритони
в густій і чорній мов смола воді, в страшних пивницях сто,
примарні папороті, грифи і затоплені комети й дзвони.
– О пущо з каменю, коли тебе змете новий потоп?

(С) Антонич

01.12.202415:34

Вечірній вірш Ігоря Калинця. Є також пісня на ці слова, виконує "мертвий півень"

Зелене

Дощі шепітливими вустами
Цілують зелену землю.
Так я цілував твої зелені очі,
Коли ти поверталася з лісів.
Зарошена м'яким галасом
І голос твій плив по мені,
Як вітер по травах.

Тоді зі сторінок
Зеленого Євангелія
Виходив зелений лис
І розповідав ще одну
Давню тайну існування
Просту, мов життя.
На паркеті виростала папороть,
Стіну обплітав бородатий мох.

Баговиння встеляло ложе
І зелений місяць
Молодим фавном
Зазирав
До недопитої шклянки вина.

(С) Ігор Калинець

01.12.202408:54

Категорично не хочеться зими і отето все, тому травнева романтика від Ірванця

Травнева балада

Травень, а так, понімаєте, холодно.
Так, понімаєте, все навпаки.
А за вікном починається поле
І видно за полем село Бармаки.
В час, коли бідній душі одиноко,
А поряд дорога гурчить об'їздна,
Я плащ одягаю і йду на дорогу -
А може, полегшає, хто його зна...
Дорога так само, як я, неприкаянна,
Дорога мене обтікає, мов каменя,
Байдужа, хоч губи собі прокуси.
Дорога мене приведе до лікарні -
В дощі рожевіють її корпуси.
В мене тут зараз ніхто не вмирає,
Так що й сумління знеболено спить.
В мене тут є санітарочка Рая,
В Раї для мене знайдеться спирт.
Підем гуляти? Рая не проти.
Станем в садочку під деревце.
Віршів читати Рая не просить,
І дуже вдячний Раї за це.
Рая сама говоритиме більше.
Каже:"Наравицця дуже мині
Амириканський писатель Селінджер".
Знаєш, - питає, - такого чи ні?
Я відповім (не те, що подумав).
Пахне мовчання, як шоколад.
Голдена Колфілда постать сутула
Ген у вікні однієї з палат.
Я відчуваю - підходжу до краю,
Вже й бісенята стрибають в очах.
Я обніму санітарочку Раю
Прямо в холодних і мокрих кущах.
Далі вже слів не знаходиться в мові,
Тільки - що ми молоді і живі.
Буде як острів в зеленому морі
Плащ мій, простелений на траві.
Скоро вмирати я ще не збираюсь.
Я ще існую,
бо я ще люблю
милу мою санітарочку Раю
І мокру - під нею - вітчизну мою.
Але таки коли прийде по мене
Баба безноса з косою в руках,
Хай би росли такі темно-зелені,
Мокрі й холодні кущі в головах...

(С) Олександр Ірванець

22.11.202407:55

Спини мостів вигнуті радістю/кручені відчаєм
Вулиці перенаселені арлекінами, дожами, зайдами
Тримай мою руку, нам треба вина і вічності
Щось та знайдемо
Море у лабіринті - не відшукати виходу
Забагато ниток наплетено і насотано
Серце закочується за обрій - не викотити
Дзвони роблять небо високим
Повії торгують совістю, перлами й крабами
Стіни мовчать. Я не бачила ще красномовнішої тиші
Час на осонні плавиться й крапає
Соком із вишень
І розтікається плямою, ліниво-тягучою, згаяною
Лисохвостий пацюк носить чуму у череві
Привиди вбитих коханців ходять зграєю
Обговорюють поцілунки на таємних вечерях
Вода віддзеркалює те, чого не існує
По стінах бродять ніким не відкинуті тіні
І десь на межі пробудження й сну
Я спиняюся, заплутана в тебе у сонячному сплетінні

(С) Моє

21.11.202417:01

Чому у вас продається
Портвейн
Червона помада
Корм для котів
Туфлі на підборах
Велосипеди
Кава на банановому молоці
(звідки молоко у бананів узагалі
А під час війни особливо)?
Чому немає черг за хлібом
За свічками
За ібупрофеном і прокладками
За питною водою зрештою?
Чому у вас досі працює каналізація?
Чому така коротка комендантська?
До речі, Київ розбомблений весь?
Ой, приберіть фото, це чутливий контент
У вас ходить міський транспорт?
А лікарні працюють?
А кінотеатри?
Чому нема трудової повинності?
Чому нема військових заводів
На яких всі відбувають трудову повинність
Випилюючи вручну
Гайки для далекобійних ракет?
Припиніть просити далекобійні ракети
Це ескалація
Чому у вас не заборонена музика
Ті ж самі кінотеатри
А ще перукарні
Коти
Футбол
Секс
Персональні автомобілі
Соцмережі
І те саме бананове молоко?
Чому поезія досі дозволена врешті-решт,
Хіба можлива вона після всього,
Що сталося?
Треба було заборонити ще після
Другої світової
Що це за війна у вас така?
Війна має бути не така.
У вас завжди все не як має бути
Подивіться на свій індекс корупції
Подивіться на всрату ще Чорнобилем екологію
Подивіться як ви утискаєте
Хороших росіян!
Чому досі не заборонений
Оцей ваш погордливий хребет
Підпертий зсередини
Щохвилинним усвідомленням
Повсюдної смерті?
Це бляха так красиво
Хрін зна чому
Це так заворожує
Чому у вас досі не заборонено
Жити?
У вас війна
Поводьтеся відповідно

(С) Моє

17.11.202408:35

Літак викочується на злітну смугу
Десь у середині Європи
Ситій і мирній (станом на 16.11.2024)

Додаток "повітряна тривога"
У моєму смартфоні
Голосно і чітко
Сповіщає, що

Росіяни звісно хороші
Яких звісно змусив путін
Випускають крилаті ракети
По східній частині Європи

Отже зараз цей літак
І російські крилаті ракети
Існуватимуть одночасно
У повітряному просторі Європи

Але нащо про це думати
Але ж тут усе добре
У середній частині
Станом на 16.11.2024

Літак злітає
Мені закладає вуха
Ніяк не можу знайти
Волаючий смартфон
У рюкзаку

Ось чому так важливо
Вмикати режим польоту
У гаджетах

(С) Моє

13.11.202415:33

Ось вам трохи такого трепетного і витонченого від Алі Гулієвої:

А як я тепер зустріну тебе? А ніяк.
І голос в тумані гублю, що вівцю паршиву.
Торкаюся хрестика срібного - аж змія
на шиї.

Торкаюся губ сполотнілих - аж кров і сталь.
І місто скидаю з плечей, наче шаль парчеву.
Так просто - мене розгорнув і перелистав
знічев'я.

Аж потяг, немов по живому, - іде, іде.
Аж соняхи сходять на чорному полі колій.
А де ми тепер побачимося? А ніде.
Ніколи.

(с) Аля Гулієва

13.11.202412:15

У неділю буду читати вірші у Відні :) є хтось із тих країв? приходьте обійматися ❤

17 листопада о 14:00 за адресою: Посольство України, Naaffgasse 23, 1180 Wien.
Модераторка зустрічі — Ганна Гнєдкова
Організатори: LiterAktiv, Посольство України в Республіці Австрія, Медіацентр Української громади у Австрії. Дякую Людмилі Роговій за те, що все придумала і посприяла
Реєстрація за посиланням: https://www.eventbrite.at/e/1070800405839?aff=oddtdtcreator

04.11.202410:24

У місті є відьма, на яку дивляться косо
Коли всі тікають із міста, вона лишається
Її пальці пахнуть болотом і папіросами
Вона знається на отрутах і тримає удома зайця
І ніколи неясно, чи заплакана то вона, чи засміяна
Вона гуляє по вулицях і заганяє під землю демонів
І є подорожній. У нього голос, що заклинає едемських зміїв
У нього шкіра гаптована срібно-білими хризантемами
І він такий, ніби в нього між ребер - ціла Венеція
Ніби із нього писалися ренесансні полотна
Хай це буде історія про повернення. Хай повернеться
Хай це буде лав-сторі. Хай одне одного будуть голодними
Хай вони будуть для міста благословенням і стражами
Хтось же має світитися в місті, холодному і затертому
Хай ця історія почнеться негайно. Зараз же
Коли місто наповнюють хризантеми і хризантемрява

(С) Моє

29.10.202420:29

Збери собі із рудого листя лисицю
Збери її з іржавих дротів і полум'я свічки
Буде із ким біситися і свариться
Буде у кого кутатися в лютому-січні

Буде кому світитися у безнадійній темряві
Буде кому обживати твоє закинуте серце
Глянь, як багато листя опало з дерева
Мабуть, десяток лисиць із нього збереться

(С) Моє, швидконаписане

Всі дописи

Нічого не знайдено 😢

Детальніше

Рекорди

02.04.202523:59

1.7KПідписників

25.05.202423:59

200Індекс цитування

14.12.202421:19

598Охоплення 1 допису

31.03.202510:09

409Охоп рекл. допису

22.03.202523:59

14.91%ER

14.12.202421:19

38.83%ERR

Розвиток

Детальніше

Підписників

Індекс цитування

Охоплення 1 допису

Охоп рекл. допису

ERR

Детальніше

Марина_txt