Переслал из:
ГНАП
31.01.202510:18
За минулий рік з України виїхало півмільйона людей. До кінця цього року виїде ще як мінімум 200 тисяч. Такий офіційний прогноз Нацбанку України.
На графіку НБУ ви можете побачити стрибок у кількості мігрантів з 6,4 до 7,1 мільйонів людей за 2024-25роки.
"В той же час, НБУ очікує, що з 2027 року українці почнуть масово повертатися додому".
Угу, ви ще більше людей бусифікуйте, ще більше лімітів на картки введіть. І тоді в Україні залишиться 2 мільйони держслужбовців і 1 мільйон "правоохоронців", які нарешті зжеруть одне одного і очистять цю землі від паразитів.
На графіку НБУ ви можете побачити стрибок у кількості мігрантів з 6,4 до 7,1 мільйонів людей за 2024-25роки.
"В той же час, НБУ очікує, що з 2027 року українці почнуть масово повертатися додому".
Угу, ви ще більше людей бусифікуйте, ще більше лімітів на картки введіть. І тоді в Україні залишиться 2 мільйони держслужбовців і 1 мільйон "правоохоронців", які нарешті зжеруть одне одного і очистять цю землі від паразитів.
Переслал из:Гнап
27.01.202521:23
Щодо кількості добровольців, то по-перше, їх треба набагато менше, ніж бусифікованих. Бо з власного військового досвіду можу сказати: один вмотивований з ножем - страшніший десяти невмотивованих на танку. Ну, а для бажаючих воювати мільйонами в стилі радянських генералів, прошу взяти в руки калькулятор. І переконатися, що навіть якщо ми мобілізуємо все чоловіче, жіноче населення України та дітей, нас все одно кількісно менше за орків. А якщо ми робимо ставку на професійних воїнів, то для нас відкритий весь світ. Мільйони людей.
Ну і останнє в цій частині. Сучасне поле бою – це складна система, яка потребує не лише мотивації, а й унікальних навичок володіння сучасною зброєю. Якщо ми робимо ставку на «автомат-лопати», то нам не вистачить і двадцять мільйонів бусифікованих, які безславно загинуть під КАБами.
Якщо ми робимо ставку на оцифровку поля бою, новітні зразки озброєння, то нам не страшний будь-який ворог, оскільки ми будемо його технічно переважати і знищувати ще на підході (привіт від маркіза Пісарро). Але для цього, повторюсь, потрібен не заляканий, принижений солдат, який потрапив у військо через бусифікацію. А професійний, ефективний і досвідчений воїн, який роками шліфує свою майстерність і вільний у виборі покупця своїх військових компетенцій.
Звісно, є ще один спосіб комплектування війська - державницький. Це та хуйня, яка у нас відбувається зараз. Це коли держава примусом жене у армію тих, хто не зміг відкупитися або сховатися. Це коли про «конституційний обов’язок захищати вітчизну» нам говорять ті, хто сам цей обов’язок не виконує. Це коли командири часто не бережуть життя підлеглих, кидаючи їх на непідготовлені штурми або залишаючи у оточеннях. А навіщо дбати про людей? ТЦКшники ж нових наловлять!
І в такій державницькій системі військовий – це не професіонал екстра-класу, який має свободу і права, і який виконує надскладну роботу. В такій системі військовослужбовець – це мобілізаційний ресурс. Ресурс (!). Витратний матеріал. Розходнік. Хто берегтиме витратний матеріал?
Наостанок. У мене немає ілюзій, що наша влада раптом прозріє, збере речі і піде на війну, вибравши республіканський варіант. Тим більше, у мене немає ілюзій щодо варіанта лібертаріанського. Бо держава просто створена не для захисту людей. Вона створена для їх використання у якості ресурсу.
То ж, думаю, що влада і надалі робитиме ставку на мобілізацію/бусифікацію. Як результат, у нас і далі розпадатимуться бригади і сипатиметься фронт. І ми й надалі будемо втрачати території, а найголовніше – втрачатимемо людей.
Аж поки не трапиться катастрофа. Яку Україна або переживе, відштовхнувшись від дна. Або знову на століття кане у небуття історії.
Ну і останнє в цій частині. Сучасне поле бою – це складна система, яка потребує не лише мотивації, а й унікальних навичок володіння сучасною зброєю. Якщо ми робимо ставку на «автомат-лопати», то нам не вистачить і двадцять мільйонів бусифікованих, які безславно загинуть під КАБами.
Якщо ми робимо ставку на оцифровку поля бою, новітні зразки озброєння, то нам не страшний будь-який ворог, оскільки ми будемо його технічно переважати і знищувати ще на підході (привіт від маркіза Пісарро). Але для цього, повторюсь, потрібен не заляканий, принижений солдат, який потрапив у військо через бусифікацію. А професійний, ефективний і досвідчений воїн, який роками шліфує свою майстерність і вільний у виборі покупця своїх військових компетенцій.
Звісно, є ще один спосіб комплектування війська - державницький. Це та хуйня, яка у нас відбувається зараз. Це коли держава примусом жене у армію тих, хто не зміг відкупитися або сховатися. Це коли про «конституційний обов’язок захищати вітчизну» нам говорять ті, хто сам цей обов’язок не виконує. Це коли командири часто не бережуть життя підлеглих, кидаючи їх на непідготовлені штурми або залишаючи у оточеннях. А навіщо дбати про людей? ТЦКшники ж нових наловлять!
І в такій державницькій системі військовий – це не професіонал екстра-класу, який має свободу і права, і який виконує надскладну роботу. В такій системі військовослужбовець – це мобілізаційний ресурс. Ресурс (!). Витратний матеріал. Розходнік. Хто берегтиме витратний матеріал?
Наостанок. У мене немає ілюзій, що наша влада раптом прозріє, збере речі і піде на війну, вибравши республіканський варіант. Тим більше, у мене немає ілюзій щодо варіанта лібертаріанського. Бо держава просто створена не для захисту людей. Вона створена для їх використання у якості ресурсу.
То ж, думаю, що влада і надалі робитиме ставку на мобілізацію/бусифікацію. Як результат, у нас і далі розпадатимуться бригади і сипатиметься фронт. І ми й надалі будемо втрачати території, а найголовніше – втрачатимемо людей.
Аж поки не трапиться катастрофа. Яку Україна або переживе, відштовхнувшись від дна. Або знову на століття кане у небуття історії.
25.01.202508:40
Запустив новий формат відео. Щоденний огляд жесті, пов'язаної з мобілізацією. Як вам?
Переслал из:Гнап
27.01.202521:23
КАТАСТРОФА МОБІЛІЗАЦІЇ
Очільник ГУР Буданов начебто заявив, що до літа на нас чекає катастрофа.
Не ясно, чи справді він це казав. Чи його слова перекрутили. Але, така оцінка дуже близька до реальності. І пов’язана ця катастрофа з мобілізацією, як способом комплектування Сил оборони України.
Взагалі, існує три способи комплектування війська. Перший: умовно назвемо його «республіканський». Це коли в країні воюють всі. Бо в цьому разі оборона країни це - res publica, тобто, спільна справа.
Звісно, всі воюють не одночасно, а по черзі. Якщо, у нас в країні 8 мільйонів чоловіків мобілізаційного віку, то кожен воює один рік. Тобто, я знаю, що через рік мене на війні замінить умовний Віталій Портніков. А його за рік замінить умовний Євген Кошовий. І так далі. Так вирішується проблема термінів служби. Так ми уникаємо соціального вибуху, коли ті хто воює і їхні родини, починають ненавидити тих, хто живе звичайним життям у тилу.
При цьому, правлячий клас йде на війну першим, бо є взірцем і хранителем принципів, на яких тримається республіка.
Чи є у світі така практика? Є. Схожим способом формується армія у Швейцарії, де військовими резервістами є всі чоловіки країни без винятку: від водія автобуса до президента банку. Схожа ситуація у Ізраїлі, де вся політична еліта пройшла через військо. І сьогоднішній прем’єр Нетаньяху до речі, теж (він служив у військовому спецназі). Окрема історія - це діти ізраїльських високопосадовців, які в масі своїй теж у війську. В якому батальйоні воюють діти наших міністрів – нагадувати не треба.
Але у такого «республіканського» способу є й мінуси. Нікуди не подінуться СЗЧ, аватари, відмовники. Крім того, рік – не такий й великий термін, щоб опанувати якісно одну з сучасних військових спеціальностей.
Тому, мені більше подобається наступний спосіб формування армії. Умовно назвемо його: «лібертаріанський». В цьому разі армія є добровільною і професійною. Воюють лише ті, хто хоче і може. І за великі гроші: 5-15 тисяч доларів зарплати на місяць в залежності від посади, військової спеціальності і фаху. При цьому, командири частин і підрозділів самі набирають собі людей, вибираючи кращих з кращих (до побачення, ТЦК!). А бажаючі воювати, самостійно обирають собі частину.
Відтак, неефективні бригади просто будуть розформовані. А боєздатні бригади природним шляхом виростуть в дивізії і корпуси. Також командири, самостійно купують зброю і техніку для своєї частини. Відтак, підуть у минуле скандали з яйцями по 17 гривень та бракованими мінами. Бо хто захоче залишитися у командира, який не дбає про своїх бійців?
Крім того, щоб командири не розслаблялись, дозволяється широке залучення приватних військових компаній, яким нарізається ділянка фронту або конкретне завдання. А страхові компанії отримують великий ринок для страхування військових ризиків.
В цьому способі ставка робиться на найсильніших рисах характеру українців: свободі, мережецентричності, креативності.
Вже бачу ці заперечення: де взяти стільки грошей? Де взяти стільки добровольців?
По-перше, грошей в бюджеті вистачає. Подивіться скільки їх витрачається на утримання сотень державних структур, з їхніми величезними витратами і зарплатами. Мінекономіки, МінАПК, Міненергетики, Мін’єд, численні «правоохоронні» органи і т.д. Не кажучи вже про те, як неефективно використовує більшу частину власних коштів Міністерство оборони.
Окрема історія - з виплатами за загибель військового. Замість того, щоб платити родині 15 мільйонів гривень за смерть погано навченого бійця, може за ці гроші найняти кілька професіоналів? І найголовніше – зберегти людині життя?
Очільник ГУР Буданов начебто заявив, що до літа на нас чекає катастрофа.
Не ясно, чи справді він це казав. Чи його слова перекрутили. Але, така оцінка дуже близька до реальності. І пов’язана ця катастрофа з мобілізацією, як способом комплектування Сил оборони України.
Взагалі, існує три способи комплектування війська. Перший: умовно назвемо його «республіканський». Це коли в країні воюють всі. Бо в цьому разі оборона країни це - res publica, тобто, спільна справа.
Звісно, всі воюють не одночасно, а по черзі. Якщо, у нас в країні 8 мільйонів чоловіків мобілізаційного віку, то кожен воює один рік. Тобто, я знаю, що через рік мене на війні замінить умовний Віталій Портніков. А його за рік замінить умовний Євген Кошовий. І так далі. Так вирішується проблема термінів служби. Так ми уникаємо соціального вибуху, коли ті хто воює і їхні родини, починають ненавидити тих, хто живе звичайним життям у тилу.
При цьому, правлячий клас йде на війну першим, бо є взірцем і хранителем принципів, на яких тримається республіка.
Чи є у світі така практика? Є. Схожим способом формується армія у Швейцарії, де військовими резервістами є всі чоловіки країни без винятку: від водія автобуса до президента банку. Схожа ситуація у Ізраїлі, де вся політична еліта пройшла через військо. І сьогоднішній прем’єр Нетаньяху до речі, теж (він служив у військовому спецназі). Окрема історія - це діти ізраїльських високопосадовців, які в масі своїй теж у війську. В якому батальйоні воюють діти наших міністрів – нагадувати не треба.
Але у такого «республіканського» способу є й мінуси. Нікуди не подінуться СЗЧ, аватари, відмовники. Крім того, рік – не такий й великий термін, щоб опанувати якісно одну з сучасних військових спеціальностей.
Тому, мені більше подобається наступний спосіб формування армії. Умовно назвемо його: «лібертаріанський». В цьому разі армія є добровільною і професійною. Воюють лише ті, хто хоче і може. І за великі гроші: 5-15 тисяч доларів зарплати на місяць в залежності від посади, військової спеціальності і фаху. При цьому, командири частин і підрозділів самі набирають собі людей, вибираючи кращих з кращих (до побачення, ТЦК!). А бажаючі воювати, самостійно обирають собі частину.
Відтак, неефективні бригади просто будуть розформовані. А боєздатні бригади природним шляхом виростуть в дивізії і корпуси. Також командири, самостійно купують зброю і техніку для своєї частини. Відтак, підуть у минуле скандали з яйцями по 17 гривень та бракованими мінами. Бо хто захоче залишитися у командира, який не дбає про своїх бійців?
Крім того, щоб командири не розслаблялись, дозволяється широке залучення приватних військових компаній, яким нарізається ділянка фронту або конкретне завдання. А страхові компанії отримують великий ринок для страхування військових ризиків.
В цьому способі ставка робиться на найсильніших рисах характеру українців: свободі, мережецентричності, креативності.
Вже бачу ці заперечення: де взяти стільки грошей? Де взяти стільки добровольців?
По-перше, грошей в бюджеті вистачає. Подивіться скільки їх витрачається на утримання сотень державних структур, з їхніми величезними витратами і зарплатами. Мінекономіки, МінАПК, Міненергетики, Мін’єд, численні «правоохоронні» органи і т.д. Не кажучи вже про те, як неефективно використовує більшу частину власних коштів Міністерство оборони.
Окрема історія - з виплатами за загибель військового. Замість того, щоб платити родині 15 мільйонів гривень за смерть погано навченого бійця, може за ці гроші найняти кілька професіоналів? І найголовніше – зберегти людині життя?
Переслал из:Гнап
24.01.202514:42
Мережу сколихнуло жахливе відео про розстріл росіянами наших хлопців, які потрапили в полон. Його прокоментував Арестович, чим розлютив "патріотичну" спільноту. Але, Арестович в цьому випадку не так вже й помилився. Ось чому я так думаю:
28.01.202515:23
Мера Дрогобича оштрафували на 36 тисяч гривень, за те, що не забезпечив виконання плану по бусифікації.
А голову Броварської РДА Майбоженка оштрафували на 34 тисячі гривень за те, що пʼяним покалічив в ДТП четверо людей.
Хто тут насправді небезпечний злочинець? Відчуйте, як то кажуть, різницю. Дякую за перегляд і поширення.
А голову Броварської РДА Майбоженка оштрафували на 34 тисячі гривень за те, що пʼяним покалічив в ДТП четверо людей.
Хто тут насправді небезпечний злочинець? Відчуйте, як то кажуть, різницю. Дякую за перегляд і поширення.
Переслал из:Гнап
27.01.202521:22
Ще два роки тому в армії я хотів написати цей текст. У ньому - власні спостереження, чому ми програємо цю війну, втрачаючи людей і території. Це було складно робити у війську, навіть думати про такі речі, бо за такі думки і розмови, тебе можуть запросто "помножити на нуль". Але тепер, після звільнення із ЗСУ, я нарешті знайшов час, зібрався з думками і написав як ми можемо змінити цю ситуацію і виграти війну.
Спойлер: навряд чи змінимо, бо держава ніколи не припинить робити те, що робить. А відтак, на нас чекає катастрофа. Чому? Про це в наступному пості. Дякую за поширення!
Спойлер: навряд чи змінимо, бо держава ніколи не припинить робити те, що робить. А відтак, на нас чекає катастрофа. Чому? Про це в наступному пості. Дякую за поширення!
Переслал из:Гнап
23.01.202514:46
Бусифікацію влада лише буде посилювати. Хоча, здавалось би, куди ще посилювати? Людолови і так лютують на вулицях українських міст. Але, 100% - будуть закручувати гайки ще. Ось чому я так думаю:.
27.01.202507:13
Чергові новини дна:
Переслал из:Гнап
Не удалось получить доступ
к медиа контенту
к медиа контенту
21.01.202515:00
"Міністр єдності" Чернишов закликав українських чоловіків повертатися з-за кордону, пообіцявши бронь від мобілізації в разі роботи на підприємствах критичних галузей. У соцмережах Чернишову одразу напихали. Бо, «не варто вірити тому, у кого така занадто хитра морда".
Відео тут:
https://youtu.be/OpHoXQTPcDE?si=Rz-qOe8I-3nRwSia
Відео тут:
https://youtu.be/OpHoXQTPcDE?si=Rz-qOe8I-3nRwSia
Показано 1 - 12 из 12
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.