будні пані мінчанівної🐺

— Можна і мені ковточок?

— Звісно, — відриваючись від горличка, відповідає Сан, — якщо тобі не огидно буде після мене.

— Не огидно! — підхоплюється Мінгі та тягнеться рукою до прозорої пляшки.

Слідкуючи за тим, як жадібно поглинає воду новий знайомий, Сан підмічає, що він дійсно дуже хотів пити, адже у пляшечці не залишилось ні краплі.

— Такий смак цікавий, — підмічає Мінгі, облизуючи свої і без того вологі губи. Сан гучно ковтає слину, слідкуючи за цими губами. — Вона зі смаком малини?