акустичні властивості свого міста
гуркіт машин, удари серця
з усіх звуків, щоб це переповісти
квітка цісик, піккардійська терція
під одяг залазить заглушена тиша
вокальний опір стиска ще дужче
гримить загроза хвилями пружними
прокладай маршрут, намотуй рядки,
все одно наздоганя весна
в наплічниках одяг, гроші, документи,
й кілька книг,
одна з яких записна
примусова гра в обмеження —
акціонізм теперішнього
з головою, втиснутою в комір
бігти, не розправляючи плечі
/
далі — лиш тиснява рятівна
на в’їзах в місто роздають паспорти будистів
яка ціна життя? відповіли в особисті
у пакунках заразом, якщо щирість чиста,
в часи непостійності безпричинне щастя,
біль від втрати нащодень на всяк смак і розмір
але право на страждання спокутуйте соромом
право на веселощі спокутуйте соромом
скороминущість запаковує в архів прожитого
професійні живці? ні, активні любителі
/
спокій як хода по помитому
не завжди можеш собі дозволити
лиш після сигналу тривожитись,
але довкола сигналу можна,
тут приводів з надлишком
досвідчуй хоч досхочу
прийду в сон й шепотітиму гарячі непристойності:
колись усе минеться
закінчиться і з нас знімуть печать інфінітиву
всевидюще око совісті трохи відпочине
прокинеться у світі, де все безнадійно добре
твоїм віршем назвуть нащадки дрони–камікадзе
/
але не наразі
можна буде
не вірити ні в однозначну поганість,
ні в абсолютну хорошість
спрагло шукати слів, як ящур сонця
дурня із часом грати на гроші,
жити наосліп — комфортна ноша
заходити розрізом, плюхкатися з розгону
раз-по-раз вдаряючись об хвилі берегові
там, де достиглі вишні труться одна об одну
й спрагло оберігати свічечку букви ї
