сто мене – в мені
у лігві поезії
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПубличный
Верификация
Не верифицированныйДоверенность
Не провернныйРасположение
ЯзыкДругой
Дата создания каналаNov 21, 2024
Добавлено на TGlist
May 27, 2024Прикрепленная группа
💭
5
Рекорды
17.04.202523:59
190Подписчиков28.02.202523:59
250Индекс цитирования29.03.202523:59
86Охват одного поста03.01.202522:41
51Охват рекламного поста23.03.202501:04
100.00%ER29.03.202523:59
45.99%ERRpost.reposted:
перцепція
18.04.202506:14
міжнародна безпека
лінії державних кордонів
гострим списом проткнули моє серце
і тепер мені сняться сни
в яких я живу й помираю
знову й знову
нато розширилось на схід мого тіла
і бомбардувало мене
звільнило від тероризму страху
залишивши після себе
кратери родимок
корею моєї голови
відсікли від тіла
відділили її по 38-й паралелі
й
наклали шви демілітаризованої зони
в'єтнам моєї пам'яті
став жертвою війни –
песимізм в'єтконгу хотів захопити
південний в'єтнам оптимізму
й
у нього все вийшло
я куба
срср ненависті заповнив мене
ядерними ракетами
та сша суспільства
помістило мене в карантин
хоча й було там багато кертіс лемеїв
які хотіли стерти мене з лиця землі
я прокинувся
мій дім
знищила росія
поки міжнародне право
впевнено
беззаперечно
працювало
аж втомилося
Євген Кушнирік
#поезія #ЄвгенКушнирік
задонатити на розвиток проєкту
лінії державних кордонів
гострим списом проткнули моє серце
і тепер мені сняться сни
в яких я живу й помираю
знову й знову
нато розширилось на схід мого тіла
і бомбардувало мене
звільнило від тероризму страху
залишивши після себе
кратери родимок
корею моєї голови
відсікли від тіла
відділили її по 38-й паралелі
й
наклали шви демілітаризованої зони
в'єтнам моєї пам'яті
став жертвою війни –
песимізм в'єтконгу хотів захопити
південний в'єтнам оптимізму
й
у нього все вийшло
я куба
срср ненависті заповнив мене
ядерними ракетами
та сша суспільства
помістило мене в карантин
хоча й було там багато кертіс лемеїв
які хотіли стерти мене з лиця землі
я прокинувся
мій дім
знищила росія
поки міжнародне право
впевнено
беззаперечно
працювало
аж втомилося
Євген Кушнирік
#поезія #ЄвгенКушнирік
задонатити на розвиток проєкту
29.03.202521:40
– i wish you'd stayed.
– i wish i’d stayed, too. now i wish i'd stayed. i wish i’d done a lot of things. i wish i'd... i wish i'd stayed... i do.
– eternal sunshine of the spotless mind
– i wish i’d stayed, too. now i wish i'd stayed. i wish i’d done a lot of things. i wish i'd... i wish i'd stayed... i do.
– eternal sunshine of the spotless mind
20.04.202520:46
+
я у своєму небі
зашпорталась
слухаю через верх
як зітхає вітер
сорок днів
ходила самотністю
лежала розкладеним деревом
рахувала вимʼя вовчі
просилась в родину
жовтецевих
хотіла упасти
в просочену
цедрою сонця
паску
розбитись
яєчком
більше не
покотитись
я ж бо така
невсебевміла
*
вертаюсь
у ліс рахуватись із
днèвіддю
намотала гніздечка кіл
понад лісом
берест сніжи́ть у вічі
анемонами стрáху – розігнати би цей коровʼячий сум з обличчя!
німи́ться мені
німи́ця круг рота
солодка отруйна трава
зблекотíлася
*
зелений вірш
комашкою вліз
у
комірку серця
залиш
його
на щорáзе
тепер
колискову для
півнів на
ніч.
я у своєму небі
зашпорталась
слухаю через верх
як зітхає вітер
сорок днів
ходила самотністю
лежала розкладеним деревом
рахувала вимʼя вовчі
просилась в родину
жовтецевих
хотіла упасти
в просочену
цедрою сонця
паску
розбитись
яєчком
більше не
покотитись
я ж бо така
невсебевміла
*
вертаюсь
у ліс рахуватись із
днèвіддю
намотала гніздечка кіл
понад лісом
берест сніжи́ть у вічі
анемонами стрáху – розігнати би цей коровʼячий сум з обличчя!
німи́ться мені
німи́ця круг рота
солодка отруйна трава
зблекотíлася
*
зелений вірш
комашкою вліз
у
комірку серця
залиш
його
на щорáзе
тепер
колискову для
півнів на
ніч.
post.reposted:
Грань
17.04.202509:01
перегній
назавтра
збери в жменю будь ласка
охри й сієни ґрунту
(вона пахне олією трав
чи трава оліями)
вдягнемося в жменю:
сорочка з блідого коріння
плетена туго;
вологе повітря таке
що його люблять черви;
десь серед них (тож серед нас)
зараз бог смерти –
вслухайся як жує:
десь каркас від птаха
забув прокинутись зранку й
тепер його порожнє тіло
хрустке під вагою бога.
збери в жменю ґрунт
відчуй як воно
бути ґрунтом
Дмитро Вільгоцький
#грань_поезії
назавтра
збери в жменю будь ласка
охри й сієни ґрунту
(вона пахне олією трав
чи трава оліями)
вдягнемося в жменю:
сорочка з блідого коріння
плетена туго;
вологе повітря таке
що його люблять черви;
десь серед них (тож серед нас)
зараз бог смерти –
вслухайся як жує:
десь каркас від птаха
забув прокинутись зранку й
тепер його порожнє тіло
хрустке під вагою бога.
збери в жменю ґрунт
відчуй як воно
бути ґрунтом
Дмитро Вільгоцький
#грань_поезії
post.reposted:
iya.kiva
04.04.202521:51
боже збрунькованих міст і милосердних ландшафтів
передай циганською поштою весняного квіту
що нас все ще вбивають
тим хто носить у вухах перші сережки березові
й тим хто сьогодні поставить на підвіконні
не свічку, а квіти
(підкажи щоб були це нарциси та гіацинти
підкажи що політика квітів й квіти політики –
не такі вже й далекі сусіди
в цвітінні й гербаріях цього світу)
передай
що в поетів вільного степу дерев’яніють язики
а в дерев опускаються руки й ноги підкошуються
передай
що наших птахів перекрикує горе людей
що в вокального діапазону цієї землі
стільки тембрів і обертонів у голосінні й безголоссі
що вони мабуть і не чули
а сьогодні от ще додалося криворізької сталі у голосі
(солов’їна ж бо мова, співоча, дзвінка, милозвучна)
передай
зеленою радіохвилею цієї весни
що нас все ще вбивають
(і підкажи врешті решт налаштувати приймач
на частоту українського серця)
05.04.2025
передай циганською поштою весняного квіту
що нас все ще вбивають
тим хто носить у вухах перші сережки березові
й тим хто сьогодні поставить на підвіконні
не свічку, а квіти
(підкажи щоб були це нарциси та гіацинти
підкажи що політика квітів й квіти політики –
не такі вже й далекі сусіди
в цвітінні й гербаріях цього світу)
передай
що в поетів вільного степу дерев’яніють язики
а в дерев опускаються руки й ноги підкошуються
передай
що наших птахів перекрикує горе людей
що в вокального діапазону цієї землі
стільки тембрів і обертонів у голосінні й безголоссі
що вони мабуть і не чули
а сьогодні от ще додалося криворізької сталі у голосі
(солов’їна ж бо мова, співоча, дзвінка, милозвучна)
передай
зеленою радіохвилею цієї весни
що нас все ще вбивають
(і підкажи врешті решт налаштувати приймач
на частоту українського серця)
05.04.2025
28.03.202517:51
і кота теж,
хіхі
хіхі
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.