Религия
Рівне. Голос Церкви
Религия
22.04.202519:08
🌺Діти Воскресенської парафії з квітами, великоднім кошиком крашанок та урочистими віршами зустрічають владику Пимена.
22.04.202504:06
🌺22 КВІТНЯ – МУЧЕНИКА ЄВПСИХІЯ
Святий мученик Євпсихій у Кесарії Кападокійській народжений і вихований, походив із чесного патриціянського роду, проводив непорочно у християнській цноті роки юности своєї, сивину маючи розуму і вік старості — життя чисте.
Поєднався законним шлюбом із жінкою за царювання богопротивного Юліана Відступника, і ще не розійшовся шлюбний бенкет, як показав за Христом, Богом своїм, велику ревність і любов. Було-бо в граді тому капище нечистого ідола, його ж називали Тихис, тобто “доля, чи фортуна”. Капище те відомим було, у ньому ж цар Юліан щодня приносив свої нечисті жертви, якщо був у Кесарії. Коли відбувався шлюб Євтихія, трапилося тоді й празнику нечестивому ідольському бути. І бачив Євпсихія святий еллінів (їх же небагато вже в Кесарії було), які йшли з приношенням жертви до свого капища. Розпалився ревністю до Господа і, взявши зі собою багато християн, пішов і розбив ідолів та храм ідольський зруйнував до основ.
Зразу ж про те сповіщено було цареві Юліану, а святий Євпсихій, бачивши, що має бути йому за те страждання, маєтки свої тим часом роздав убогим і приготувався до мученицького подвигу, у пості й молитвах перебуваючи. Цар же Юліан, коли почув про те, що сталося в Кесарії Кападокійській зруйнування богів його храму, сповнився люті великої, гнівався не лише на Євпсихія, а й на цілий град, і зразу звелів усіх чесних громадян схопити, з них же деяких смертю скарав, а інших у вигнання послав і маєтки їхні розграбував. Ще ж і у всіх кесарійських церков маєтки позабирав і клириків у воїнський чин записувати й в полки насилу вести звелів. У града ж забрав чесне ім’я Кесарія, яким же за царювання Клавдія його було вшановано. І звелів попереднім ім’ям називати його — Маза, так-бо раніше називався. І між селами його записав, викресливши з числа шанованих градів, і данину велику на тамтешніх мешканців, християн вірних, наклав. І зруйноване капище з великими погрозами звелів християнам відбудовувати.
А Євпсихія святого, як найпершого винуватця руйнування того, мучити й до ідольської жертви примушувати звелів. Пробачити йому те дерзновення, що зруйнував храм, могли за умови, якщо поклониться ідолам. Проте Христовий воїн ніяк не корився, але мужньо стояв в ісповіданні імені Христового. Повісили його на катівському дереві й гребенями залізними обдирали його до нутрощів, але укріплював його ангел, що явився йому в муках. Тоді після довгих і важких мук мечем у голову страчений був, і видно було чудо: замість крови молоко з водою витекло з рани. І взяли вірні святе його тіло, чесно поховали.
Бідував же град від гніву катового, а найбільше тоді, коли на персів через Кападокійський край ішов, до Кесарії наближався і нахвалявся зруйнувати град до решти. Вийшов же йому назустріч святий Василій Великий, віддаючи честь як цареві й приносячи на благословення три хліби ячмінні, які сам їв. Цар звелів зброєносцям своїм хліби ті взяти, а святому Василієві дати сіна жменю з наругою, кажучи: “Ти дав нам ячмінь — їжу худоби, тому сам прийми від нас сіно”. Відповів святий Василій: “Ми, о царю, принесли тобі те, що самі їмо. Ти ж дав нам їжу худоби — справді насміхаєшся, бо не можеш сіна того владою своєю перетворити на хліб і їжу, природну для людини”.
Розгнівався ж Юліан, сказав до святого: “Знай добре, що тим сіном буду тебе годувати, коли повернуся сюди з Персії. Зруйную-бо і знищу град цей до основ і ралом те місце зорю, щоб краще жито, ніж людей, родило. Не утаїлося від мене, що твоєї ради послухавши, народ насмілився образ і храм Фортуни зруйнувати”. Це з гнівом сказавши, цар пішов у путь свою і загинув там скоро — вбив його святий великомученик Меркурій, як же про те в житі святого Василія Великого написано.
Після убивства Юліана народ кесарійський збудував церкву прекрасну над гробом святого мученика Євпсихія, і струмені зцілення виточили святі його мощі на славу Христа, Бога нашого, з Отцем і Святим Духом славленого навіки. Амінь
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/22/22-kvitnya-muchenyka-yevpsykhiya-2/
Святий мученик Євпсихій у Кесарії Кападокійській народжений і вихований, походив із чесного патриціянського роду, проводив непорочно у християнській цноті роки юности своєї, сивину маючи розуму і вік старості — життя чисте.
Поєднався законним шлюбом із жінкою за царювання богопротивного Юліана Відступника, і ще не розійшовся шлюбний бенкет, як показав за Христом, Богом своїм, велику ревність і любов. Було-бо в граді тому капище нечистого ідола, його ж називали Тихис, тобто “доля, чи фортуна”. Капище те відомим було, у ньому ж цар Юліан щодня приносив свої нечисті жертви, якщо був у Кесарії. Коли відбувався шлюб Євтихія, трапилося тоді й празнику нечестивому ідольському бути. І бачив Євпсихія святий еллінів (їх же небагато вже в Кесарії було), які йшли з приношенням жертви до свого капища. Розпалився ревністю до Господа і, взявши зі собою багато християн, пішов і розбив ідолів та храм ідольський зруйнував до основ.
Зразу ж про те сповіщено було цареві Юліану, а святий Євпсихій, бачивши, що має бути йому за те страждання, маєтки свої тим часом роздав убогим і приготувався до мученицького подвигу, у пості й молитвах перебуваючи. Цар же Юліан, коли почув про те, що сталося в Кесарії Кападокійській зруйнування богів його храму, сповнився люті великої, гнівався не лише на Євпсихія, а й на цілий град, і зразу звелів усіх чесних громадян схопити, з них же деяких смертю скарав, а інших у вигнання послав і маєтки їхні розграбував. Ще ж і у всіх кесарійських церков маєтки позабирав і клириків у воїнський чин записувати й в полки насилу вести звелів. У града ж забрав чесне ім’я Кесарія, яким же за царювання Клавдія його було вшановано. І звелів попереднім ім’ям називати його — Маза, так-бо раніше називався. І між селами його записав, викресливши з числа шанованих градів, і данину велику на тамтешніх мешканців, християн вірних, наклав. І зруйноване капище з великими погрозами звелів християнам відбудовувати.
А Євпсихія святого, як найпершого винуватця руйнування того, мучити й до ідольської жертви примушувати звелів. Пробачити йому те дерзновення, що зруйнував храм, могли за умови, якщо поклониться ідолам. Проте Христовий воїн ніяк не корився, але мужньо стояв в ісповіданні імені Христового. Повісили його на катівському дереві й гребенями залізними обдирали його до нутрощів, але укріплював його ангел, що явився йому в муках. Тоді після довгих і важких мук мечем у голову страчений був, і видно було чудо: замість крови молоко з водою витекло з рани. І взяли вірні святе його тіло, чесно поховали.
Бідував же град від гніву катового, а найбільше тоді, коли на персів через Кападокійський край ішов, до Кесарії наближався і нахвалявся зруйнувати град до решти. Вийшов же йому назустріч святий Василій Великий, віддаючи честь як цареві й приносячи на благословення три хліби ячмінні, які сам їв. Цар звелів зброєносцям своїм хліби ті взяти, а святому Василієві дати сіна жменю з наругою, кажучи: “Ти дав нам ячмінь — їжу худоби, тому сам прийми від нас сіно”. Відповів святий Василій: “Ми, о царю, принесли тобі те, що самі їмо. Ти ж дав нам їжу худоби — справді насміхаєшся, бо не можеш сіна того владою своєю перетворити на хліб і їжу, природну для людини”.
Розгнівався ж Юліан, сказав до святого: “Знай добре, що тим сіном буду тебе годувати, коли повернуся сюди з Персії. Зруйную-бо і знищу град цей до основ і ралом те місце зорю, щоб краще жито, ніж людей, родило. Не утаїлося від мене, що твоєї ради послухавши, народ насмілився образ і храм Фортуни зруйнувати”. Це з гнівом сказавши, цар пішов у путь свою і загинув там скоро — вбив його святий великомученик Меркурій, як же про те в житі святого Василія Великого написано.
Після убивства Юліана народ кесарійський збудував церкву прекрасну над гробом святого мученика Євпсихія, і струмені зцілення виточили святі його мощі на славу Христа, Бога нашого, з Отцем і Святим Духом славленого навіки. Амінь
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/22/22-kvitnya-muchenyka-yevpsykhiya-2/
19.04.202513:00
🌺ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ АРХІЄПИСКОПА РІВНЕНСЬКОГО І ОСТРОЗЬКОГО ПИМЕНА ДУХОВЕНСТВУ, ЧЕРНЕЦТВУ ТА ВСІМ ВІРНИМ ЧАДАМ ЦЕРКВИ
Христос воскрес!
Улюблені в Христі браття й сестри!
Святитель Іоанн Златоуст найяскравіше розкриває перед нами суть свята Пасхи Христової, указуючи, що фактом Свого Воскресіння Господь перемагає усі єства устави й дарує всім благодатні дари Своєї любові: «Увійдіть усі в радість Господа свого: і перші, і другі — нагороду прийміть. Багаті й убогі, разом радійте!»
Свято Воскресіння – це радість у всій повноті. Це не один день у році, а постійне життя у Христі тих, хто Його любить. Для кожного ця радість має свій смисл: людина, утверджена у вірі, знаходить у Воскресінні втіху, духовну насолоду, передчуття Царства Божого; а для того, хто лише ступає на шлях духовності — це заклик до пробудження, до оновлення своєї природи та всіх почуттів.
Сьогодні задля нас звершилась справа нашого спасіння. Господь, перемігши смерть і знищивши пута пекла, відкрив дорогу до Свого Царства. Людська природа — обожнена, піднесена до небес і освячена самим Богом.
Великдень нагадує нам: головне не лише зовнішня радість, а передусім — внутрішнє преображення. Бо якщо серце людини залишиться в полоні гріха, ненависті чи байдужості, то чи принесе їй користь навіть найбільша земна перемога? Господь говорить: «Яка користь людині, що здобуде весь світ, але душу свою занапастить?» (Мк. 8:36).
Багато хто сьогодні шукає миру, захисту, справедливості. Але справжній мир починається в серці, а справжня перемога — це перемога над гріхом. Саме до цього нас закликає Христос. Пасха — це час воскресіння нашої віри, надії і любові, час молитви й довіри до Бога.
Цього року ми знову зустрічаємо Великдень у непростий для нашої Батьківщини час. Триває війна, і кожен більшою чи меншою мірою несе тягар скорботи, тривоги, невідомості. У такі миті Господь випробовує нас, нагадуючи, що ніщо на землі не вічне, окрім Його любові. Навчімося ж любити, прощати, підтримувати один одного, бути братами й сестрами в Христі, маючи за Отця Предвічного Бога, Який «віки сотворив».
«У світі зазнаєте скорботи, але будьте відважні: Я переміг світ» (Ін. 16:33) — істина цих слів відкривається нам нині особливо зрозуміло. Зло намагається зруйнувати наші життя, посіяти страх і відчай. Але Христос уже переміг — і цю перемогу дарує кожному, хто Його шукає.
«Шукайте ж найперше Царства Божого й правди Його, і все інше вам додасться» (Мт. 6:33).
Нам належить прагнути вищого, ставати кращими, відкривати серце навіть тому, хто нас кривдить, бо у великій славі воскресить нас Господь. Прощаймо тим, хто не кається, бо й ми прощені та омиті кров’ю Агнця. Подаймо руку допомоги немічним, сиротам, залишеним і вдовам — і Господь, «рукою сильною і раменом високим», проведе нас крізь усі бурі життя. Позичаймо тим, хто не має чим віддати, бо нагорода вже готується на небі. Проповідуймо любов у всій її повноті, бо «досконала любов проганяє страх» (1 Ів. 4:18).
Воскресіння Христове – це перемога життя над смертю, світла над темрявою, любові над ненавистю. Це свято нагадує нам: жодне зло не може подолати Бога, жодна темрява не здатна загасити Його світло. І якщо ми з Христом – то й наш шлях має бути Його шляхом: шляхом істини, терпіння, жертовності, молитви та прощення.
«Христос Воскрес — і життя торжествує!
Христос Воскрес — і немає мертвих у гробах!
Бо Христос, воскреснувши з мертвих, став початком померлих. Йому ж слава й влада — на віки віків. Амінь», – говорить святитель Іоанн Златоуст про свято Воскресіння Господнього.
Нехай же світло Воскреслого Христа осяє кожну українську родину, наповнить душі миром, а землю нашу освятить Божим благословенням!
Христос воскрес!
Воістину воскрес Христос!
З архіпастирським благословенням,
+ Пимен, архієпископ Рівненський і Острозький
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/19/velykodnye-poslannya-arkhiyepyskopa-rivnenskoho-i-ostrozkoho-pymena-dukhovenstvu-chernetstvu-ta-vsim-virnym-chadam-tserkvy/
Христос воскрес!
Улюблені в Христі браття й сестри!
Святитель Іоанн Златоуст найяскравіше розкриває перед нами суть свята Пасхи Христової, указуючи, що фактом Свого Воскресіння Господь перемагає усі єства устави й дарує всім благодатні дари Своєї любові: «Увійдіть усі в радість Господа свого: і перші, і другі — нагороду прийміть. Багаті й убогі, разом радійте!»
Свято Воскресіння – це радість у всій повноті. Це не один день у році, а постійне життя у Христі тих, хто Його любить. Для кожного ця радість має свій смисл: людина, утверджена у вірі, знаходить у Воскресінні втіху, духовну насолоду, передчуття Царства Божого; а для того, хто лише ступає на шлях духовності — це заклик до пробудження, до оновлення своєї природи та всіх почуттів.
Сьогодні задля нас звершилась справа нашого спасіння. Господь, перемігши смерть і знищивши пута пекла, відкрив дорогу до Свого Царства. Людська природа — обожнена, піднесена до небес і освячена самим Богом.
Великдень нагадує нам: головне не лише зовнішня радість, а передусім — внутрішнє преображення. Бо якщо серце людини залишиться в полоні гріха, ненависті чи байдужості, то чи принесе їй користь навіть найбільша земна перемога? Господь говорить: «Яка користь людині, що здобуде весь світ, але душу свою занапастить?» (Мк. 8:36).
Багато хто сьогодні шукає миру, захисту, справедливості. Але справжній мир починається в серці, а справжня перемога — це перемога над гріхом. Саме до цього нас закликає Христос. Пасха — це час воскресіння нашої віри, надії і любові, час молитви й довіри до Бога.
Цього року ми знову зустрічаємо Великдень у непростий для нашої Батьківщини час. Триває війна, і кожен більшою чи меншою мірою несе тягар скорботи, тривоги, невідомості. У такі миті Господь випробовує нас, нагадуючи, що ніщо на землі не вічне, окрім Його любові. Навчімося ж любити, прощати, підтримувати один одного, бути братами й сестрами в Христі, маючи за Отця Предвічного Бога, Який «віки сотворив».
«У світі зазнаєте скорботи, але будьте відважні: Я переміг світ» (Ін. 16:33) — істина цих слів відкривається нам нині особливо зрозуміло. Зло намагається зруйнувати наші життя, посіяти страх і відчай. Але Христос уже переміг — і цю перемогу дарує кожному, хто Його шукає.
«Шукайте ж найперше Царства Божого й правди Його, і все інше вам додасться» (Мт. 6:33).
Нам належить прагнути вищого, ставати кращими, відкривати серце навіть тому, хто нас кривдить, бо у великій славі воскресить нас Господь. Прощаймо тим, хто не кається, бо й ми прощені та омиті кров’ю Агнця. Подаймо руку допомоги немічним, сиротам, залишеним і вдовам — і Господь, «рукою сильною і раменом високим», проведе нас крізь усі бурі життя. Позичаймо тим, хто не має чим віддати, бо нагорода вже готується на небі. Проповідуймо любов у всій її повноті, бо «досконала любов проганяє страх» (1 Ів. 4:18).
Воскресіння Христове – це перемога життя над смертю, світла над темрявою, любові над ненавистю. Це свято нагадує нам: жодне зло не може подолати Бога, жодна темрява не здатна загасити Його світло. І якщо ми з Христом – то й наш шлях має бути Його шляхом: шляхом істини, терпіння, жертовності, молитви та прощення.
«Христос Воскрес — і життя торжествує!
Христос Воскрес — і немає мертвих у гробах!
Бо Христос, воскреснувши з мертвих, став початком померлих. Йому ж слава й влада — на віки віків. Амінь», – говорить святитель Іоанн Златоуст про свято Воскресіння Господнього.
Нехай же світло Воскреслого Христа осяє кожну українську родину, наповнить душі миром, а землю нашу освятить Божим благословенням!
Христос воскрес!
Воістину воскрес Христос!
З архіпастирським благословенням,
+ Пимен, архієпископ Рівненський і Острозький
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/19/velykodnye-poslannya-arkhiyepyskopa-rivnenskoho-i-ostrozkoho-pymena-dukhovenstvu-chernetstvu-ta-vsim-virnym-chadam-tserkvy/
15.04.202507:36
☦️ПРО ВЕЛИКИЙ ВІВТОРОК РОЗПОВІДАЄ О.ОЛЕКСАНДР ЄГОРОВ
Великий Вівторок став останнім днем, коли Єрусалимський храм і єврейський народ чули одкровення Спасителя. Події цього дня описані в Євангелії від Матвія. Господь багато навчав у храмі і поза храмом, а після проповіді розповів учням притчі про Його Друге Пришестя, про десять дів і про таланти (Мт. 24-25).
В цей день Христос залишає для учнів одне з головних своїх послань: «Пильнуйте!» Протоієрей Олександр Єгоров, настоятель Катеринівської церкви м.Здолбунів роозповідає про Великий віторок.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/15/pro-velykyy-vivtorok-rozpovidaye-o-oleksandr-yehorov/
Великий Вівторок став останнім днем, коли Єрусалимський храм і єврейський народ чули одкровення Спасителя. Події цього дня описані в Євангелії від Матвія. Господь багато навчав у храмі і поза храмом, а після проповіді розповів учням притчі про Його Друге Пришестя, про десять дів і про таланти (Мт. 24-25).
В цей день Христос залишає для учнів одне з головних своїх послань: «Пильнуйте!» Протоієрей Олександр Єгоров, настоятель Катеринівської церкви м.Здолбунів роозповідає про Великий віторок.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/15/pro-velykyy-vivtorok-rozpovidaye-o-oleksandr-yehorov/
13.04.202504:16
🌿Православна молодь Гощі вітає всіх з Вербною неділею.
05.04.202514:05
🌿ПРОПОВІДЬ. НЕДІЛЯ 5-ТА ВЕЛИКОГО ПОСТУ
«Хто хоче бути більшим між вами, хай буде вам слугою;
і хто хоче бути першим між вами, хай буде всім рабом» (Мк. 10, 43–44).
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Кожна неділя Великого посту розкриває для нас глибокий сенс покаяння та очищення нашої душі, готуючи нас до зустрічі Христового Воскресіння.
Євангельський уривок сьогоднішнього богослужіння говорить про останні дні земного служіння Ісуса Христа.
Наближаючись до Єрусалима, Господь знову нагадує Своїм учням про страждання, які Йому належить витерпіти в цьому місті. Але учні не розуміють того, що намагається донести до них їхній Божественний Учитель. Святитель Василій (Преображенський) зауважує:
«І, не дивлячись на всі роз’яснення, учні ніяк не могли звільнитися від забобонів національної гордості і, як і раніше, очікували бачити свого Учителя – Месію – в ореолі земної слави та царської могутності».
Підійшли двоє найближчих апостолів – Яків та Іоанн Заведеєві (в Євангелії від Матфея згадується їхня мати) – з проханням сісти одному праворуч, а іншому ліворуч «у славі Твоїй» (Мк. 10, 37).
За тлумаченням блаженного Феофілакта, вони «захоплювалися людськими помислами і змусили матір підійти до Ісуса, соромлячись явно приступити до Нього самі, хоча таємно і підійшли до Нього, за словами Марка». Святі отці пояснюють, що цими проханнями вони прагнули верховенства серед інших апостолів.
Спаситель відповідає:
«Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я п’ю, і хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?» (Мк. 10, 38).
Адже Господь приходить у світ не для того, щоб дати комусь владу, а щоб спасти людину. Апостоли ж прагнули іншої слави – простої, без страждань.
Святитель Миколай Сербський каже:
«У Господа Христа лише одна слава – це слава страждань».
Апостоли спочатку не зрозуміли слів Христа, думаючи, що «чаша» і «хрещення» мають буквальне значення, тому охоче погодилися. Святитель Філарет (Дроздов) пояснює, що під цим хрещенням мається на увазі «хрещення кров’ю, пролитою на Хресті».
Коли інші апостоли почули про прагнення синів Заведеєвих до першості, вони почали обурюватися. Євфимій Зігабен пояснює:
«Двоє хотіли возвиситися над десятьма учнями, а десять позаздрили двом, які просили першості, і таким чином усі вони були недосконалі, тому що ще не зійшов на них Дух Святий. Але подивімося на їхнє подальше життя – і побачимо їх вільними від усякої пристрасті, як вони підносять один одного і поступаються першістю».
Життя поза Христом влаштоване так, що людина, будучи частиною суспільства, бажає підкорити собі інших, отримати вище становище. Поза Христом було і життя тієї святої, яку сьогодні згадує Церква, – преподобної Марії Єгипетської.
Здавалося б, пропаща грішниця, повністю поглинута гріхом. Але Господь постукав у двері її серця – і її життя стало святим. Як важливо вміти почути цей стукіт! Адже Господь хоче спасіння кожного з нас.
В житті преподобної одна зустріч змінила все: грішниця – стала святою.
Покаяння – це зміна особистості. У покаянні ми маємо стати інакшими: не такими, як були вчора, і завтра бути не такими, як сьогодні. Господь чекає нас, так само як чекав Марію Єгипетську і багатьох інших грішників, які після зустрічі з Ним стали святими.
Не так страшно згрішити, як страшно не покаятися.
Амінь.
Ієрей Ярослав Холодницький ,
настоятель Сергіївської парафії м. КорцяКорецького І благочиння
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/05/propovid-nedilya-5-ta-velykoho-postu/
«Хто хоче бути більшим між вами, хай буде вам слугою;
і хто хоче бути першим між вами, хай буде всім рабом» (Мк. 10, 43–44).
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Кожна неділя Великого посту розкриває для нас глибокий сенс покаяння та очищення нашої душі, готуючи нас до зустрічі Христового Воскресіння.
Євангельський уривок сьогоднішнього богослужіння говорить про останні дні земного служіння Ісуса Христа.
Наближаючись до Єрусалима, Господь знову нагадує Своїм учням про страждання, які Йому належить витерпіти в цьому місті. Але учні не розуміють того, що намагається донести до них їхній Божественний Учитель. Святитель Василій (Преображенський) зауважує:
«І, не дивлячись на всі роз’яснення, учні ніяк не могли звільнитися від забобонів національної гордості і, як і раніше, очікували бачити свого Учителя – Месію – в ореолі земної слави та царської могутності».
Підійшли двоє найближчих апостолів – Яків та Іоанн Заведеєві (в Євангелії від Матфея згадується їхня мати) – з проханням сісти одному праворуч, а іншому ліворуч «у славі Твоїй» (Мк. 10, 37).
За тлумаченням блаженного Феофілакта, вони «захоплювалися людськими помислами і змусили матір підійти до Ісуса, соромлячись явно приступити до Нього самі, хоча таємно і підійшли до Нього, за словами Марка». Святі отці пояснюють, що цими проханнями вони прагнули верховенства серед інших апостолів.
Спаситель відповідає:
«Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я п’ю, і хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?» (Мк. 10, 38).
Адже Господь приходить у світ не для того, щоб дати комусь владу, а щоб спасти людину. Апостоли ж прагнули іншої слави – простої, без страждань.
Святитель Миколай Сербський каже:
«У Господа Христа лише одна слава – це слава страждань».
Апостоли спочатку не зрозуміли слів Христа, думаючи, що «чаша» і «хрещення» мають буквальне значення, тому охоче погодилися. Святитель Філарет (Дроздов) пояснює, що під цим хрещенням мається на увазі «хрещення кров’ю, пролитою на Хресті».
Коли інші апостоли почули про прагнення синів Заведеєвих до першості, вони почали обурюватися. Євфимій Зігабен пояснює:
«Двоє хотіли возвиситися над десятьма учнями, а десять позаздрили двом, які просили першості, і таким чином усі вони були недосконалі, тому що ще не зійшов на них Дух Святий. Але подивімося на їхнє подальше життя – і побачимо їх вільними від усякої пристрасті, як вони підносять один одного і поступаються першістю».
Життя поза Христом влаштоване так, що людина, будучи частиною суспільства, бажає підкорити собі інших, отримати вище становище. Поза Христом було і життя тієї святої, яку сьогодні згадує Церква, – преподобної Марії Єгипетської.
Здавалося б, пропаща грішниця, повністю поглинута гріхом. Але Господь постукав у двері її серця – і її життя стало святим. Як важливо вміти почути цей стукіт! Адже Господь хоче спасіння кожного з нас.
В житті преподобної одна зустріч змінила все: грішниця – стала святою.
Покаяння – це зміна особистості. У покаянні ми маємо стати інакшими: не такими, як були вчора, і завтра бути не такими, як сьогодні. Господь чекає нас, так само як чекав Марію Єгипетську і багатьох інших грішників, які після зустрічі з Ним стали святими.
Не так страшно згрішити, як страшно не покаятися.
Амінь.
Ієрей Ярослав Холодницький ,
настоятель Сергіївської парафії м. КорцяКорецького І благочиння
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/05/propovid-nedilya-5-ta-velykoho-postu/
22.04.202518:54
🌺У ВОСКРЕСЕНСЬКІЙ ПАРАФІЇ ОСТРОГА ВІДЗНАЧИЛИ ПРЕСТОЛЬНЕ СВЯТО
У Воскресенській парафії Острога відзначили престольне свято. Богослужіння очолив правлячий архієрей. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.
22 квітня, у вівторок Світлої седмиці , у Воскресенському храмі міста Острога відбулося святкове богослужіння з нагоди престольного свята. Урочисту літургію очолив архієпископ Рівненський та Острозький Пимен.
Разом із владикою молився секретар Рівненської єпархії протоієрей Віктор Земляний — настоятель парафії, а також благочинні та духовенство з різних куточків єпархії, які прибули розділити радість великого свята.
Під час богослужіння були піднесені особливі молитви за мир в Україні, за припинення війни, за зцілення хворих, підтримку нужденних і всіх, хто страждає від наслідків війни.
У слові архіпастирської проповіді владика Пимен закликав вірян не втрачати надії, довіряти Богові, берегти світло Воскресіння у серцях.
«Світло Христового Воскресіння — це не просто спогад про диво двотисячолітньої давнини. Це дійсність, яка наповнює наше сьогодення надією, любов’ю та вірою в перемогу життя над смертю. Нехай це світло веде нас і укріпляє в часи випробувань».
Святкування завершилося хресним ходом навколо храму, що стало величним підсумком спільної молитви та єдності громади в день її особливого торжества.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/22/u-voskresenskiy-parafiyi-ostroha-vidznachyly-prestolne-svyato/
У Воскресенській парафії Острога відзначили престольне свято. Богослужіння очолив правлячий архієрей. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.
22 квітня, у вівторок Світлої седмиці , у Воскресенському храмі міста Острога відбулося святкове богослужіння з нагоди престольного свята. Урочисту літургію очолив архієпископ Рівненський та Острозький Пимен.
Разом із владикою молився секретар Рівненської єпархії протоієрей Віктор Земляний — настоятель парафії, а також благочинні та духовенство з різних куточків єпархії, які прибули розділити радість великого свята.
Під час богослужіння були піднесені особливі молитви за мир в Україні, за припинення війни, за зцілення хворих, підтримку нужденних і всіх, хто страждає від наслідків війни.
У слові архіпастирської проповіді владика Пимен закликав вірян не втрачати надії, довіряти Богові, берегти світло Воскресіння у серцях.
«Світло Христового Воскресіння — це не просто спогад про диво двотисячолітньої давнини. Це дійсність, яка наповнює наше сьогодення надією, любов’ю та вірою в перемогу життя над смертю. Нехай це світло веде нас і укріпляє в часи випробувань».
Святкування завершилося хресним ходом навколо храму, що стало величним підсумком спільної молитви та єдності громади в день її особливого торжества.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/22/u-voskresenskiy-parafiyi-ostroha-vidznachyly-prestolne-svyato/
21.04.202518:32
🌺Діти недільної школи Вознесенської парафії м. Дубно щиро привітали парафіян зі світлим святом Воскресіння Христового, прославляючи Спасителя піснями, віршами та радісною звісткою: «Христос Воскрес!»
18.04.202504:23
☦️ПРО СТРАСНУ П‘ЯТНИЦЮ РОЗПОВІДАЄ о.РУСТІК МЕЛЬНИЧУК
День Великої П’ятниці присвячений спогадам про суд над Спасителем, а також про Його страждання, розп’яття і смерть. Таким чином, Страсна п’ятниця — це день, в який Господь наш Ісус Христос приніс Себе в жертву на Хресті для порятунку всього людства від влади гріха, диявола і смерті. В день Великої П’ятниці був розп’ятий Христос, Страсна п’ятниця є єдиним днем у богослужбовому році, коли не прийнято здійснювати Євхаристію, оскільки в цей день була принесена кровна жертва — Тіло і Кров Самого Бога.
День Великої П’ятниці присвячений спогадам про суд над Спасителем, а також про Його страждання, розп’яття і смерть. Таким чином, Страсна п’ятниця — це день, в який Господь наш Ісус Христос приніс Себе в жертву на Хресті для порятунку всього людства від влади гріха, диявола і смерті. В день Великої П’ятниці був розп’ятий Христос, Страсна п’ятниця є єдиним днем у богослужбовому році, коли не прийнято здійснювати Євхаристію, оскільки в цей день була принесена кровна жертва — Тіло і Кров Самого Бога.
14.04.202507:30
☦️У БІЛІВСЬКОМУ ЖІНОЧОМУ МОНАСТИРІ ЗВЕРШЕНО ЧЕРНЕЧИЙ ПОСТРИГ П’ЯТИ ІНОКИНЬ
13 квітня 2025 року, у світлий день свята Входу Господнього до Єрусалиму, у Різдва-Богородичному жіночому монастирі села Білів відбулася особлива подія — чернечий постриг п’яти сестер обителі. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.
Чин постригу звершив архієпископ Рівненський і Острозький Пимен. Під час богослужіння з особливою молитвою та співом, зі свічками в руках і вбранням, символом залишення світу, інокині склали обітниці перед Богом і Церквою, віддавши себе цілковито на служіння Господу у чернечому житті.
У постризі сестри отримали нові імена:
• інокиня Зосима — Зінаїда,
• інокиня Макарія — Маріоніла,
• інокиня Нонна — Німфодора,
• інокиня Лукія — Платоніда,
• інокиня Глафіра — Агрипіна.
У своєму слові владика Пимен зазначив:
«Чернецтво — це не втеча від світу, а глибоке входження у боротьбу за спасіння душі. Це шлях любові, послуху та безперервної молитви, який веде до єднання з Христом. Сьогодні сестри зробили свій вибір — ідуть за Христом у тиші монастирського подвигу, і ми молимось, щоб Господь укріпив їх у цьому святому служінні».
Ця подія стала знаковою не лише для Білівської обителі, а й для всієї Рівненської єпархії, даруючи надію, що у світі, сповненому тривог, є серця, які невтомно шукають Бога.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/14/u-bilivskomu-zhinochomu-monastyri-zversheno-chernechyy-postryh-p-yaty-inokyn/
13 квітня 2025 року, у світлий день свята Входу Господнього до Єрусалиму, у Різдва-Богородичному жіночому монастирі села Білів відбулася особлива подія — чернечий постриг п’яти сестер обителі. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.
Чин постригу звершив архієпископ Рівненський і Острозький Пимен. Під час богослужіння з особливою молитвою та співом, зі свічками в руках і вбранням, символом залишення світу, інокині склали обітниці перед Богом і Церквою, віддавши себе цілковито на служіння Господу у чернечому житті.
У постризі сестри отримали нові імена:
• інокиня Зосима — Зінаїда,
• інокиня Макарія — Маріоніла,
• інокиня Нонна — Німфодора,
• інокиня Лукія — Платоніда,
• інокиня Глафіра — Агрипіна.
У своєму слові владика Пимен зазначив:
«Чернецтво — це не втеча від світу, а глибоке входження у боротьбу за спасіння душі. Це шлях любові, послуху та безперервної молитви, який веде до єднання з Христом. Сьогодні сестри зробили свій вибір — ідуть за Христом у тиші монастирського подвигу, і ми молимось, щоб Господь укріпив їх у цьому святому служінні».
Ця подія стала знаковою не лише для Білівської обителі, а й для всієї Рівненської єпархії, даруючи надію, що у світі, сповненому тривог, є серця, які невтомно шукають Бога.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/14/u-bilivskomu-zhinochomu-monastyri-zversheno-chernechyy-postryh-p-yaty-inokyn/
13.04.202504:14
🕊️ВХІД ГОСПОДНІЙ У ЄРУСАЛИМ
Звернемося до євангельської історії
Рання весна 30 р. від Різдва Христового. До Єрусалима вже прибув військовий губернатор (прокуратор, точніше – префект) Іудеї Понтій Пілат, щоб спостерігати за бунтівними підданими. Незабаром єврейська Пасха, і за шість днів до неї Христос прямує до міських воріт, немов бажаючи сісти на царський престол, що належить Йому, вперше дозволяючи називати себе Царем. Це остання спроба навернути людей від політичних помилок, вказавши справжній характер свого Царства «не від цього світу». Тому під Ісусом не бойовий кінь, а лагідний осел, що символізує світ.
А люди розмахують пальмовими гілками та кричать осанна! («Рятуй нас!»). Вони чекають, що Він явить божественну силу, ненависних римських окупантів буде знищено – і прийде вічне Месіанське Царство. Але Христос не винищуватиме римські легіони і змінюватиме політичний устрій світу. Це безглуздо, якщо немає оновлення морального. Подібні спроби обертаються ще більшим лихом.
Це царське прославляння Христа перед Його смертю Церква згадує для того, щоб показати, що страждання Спасителя були добровільними.
«Єрусалим у даному випадку є прообразом Царства Небесного. І кожна людина має в нього увійти. Вона має покинути земне життя, яке є тимчасове, і увійти в життя вічне. Дуже важливо, щоб людина приготувала себе для цієї вічності. І празник Входу Господнього в Єрусалим научає нас, що для того, щоб ми достойно увійшли в Єрусалим, ми повинні звершувати хвалу Богові. Хвала Богові — є потребою людської душі. Вона не є те, що потрібно Богові, вона є те, що потрібно людині», — наголошує Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій.
Господь знав, наскільки непостійний народ і наскільки мінливі настрої натовпу. Мине лише кілька днів, і вигуки «Осанна» зміняться на оскаженіле «Розіпни Його!» І так відбувається впродовж усієї двохтисячолітньої історії Церкви. Відбувається, коли ми, жадаючи від Бога спасіння земного, забуваємо, що Він прийшов врятувати нас для Блаженної Вічності.
Тож не розпинаймо Господа гріхами, злобою та ненавистю. Натомість – понесімо разом із Ним Хрест страждань за Правду Божу. Тоді ми Обов’язково побачимо Світло Воскресіння, яке для кожного з нас сяє з Гробової Печери Спасителя…
Мине чотири дні, і невірні учні розбіжаться зі страхом з нічного Гефсиманського саду, залишивши пов’язаного Вчителя в руках варти; а натовп, що нині вітає Месію захопленими криками, буде озлоблено кричати: «Розіпни, розіпни Його!» Він обдурить їх надії.
У давнину на Сході був звичай: зустрічати царя-перможця пальмовими гілками. Саме так зустрів Єрусалим Христа, почувши звістку про Його дива та про чудесне воскресіння Лазаря чотириденного.
Наслідуючи сучасників Христа, ми також зустрічаємо Його із зеленими гілками в руках. Християни Сходу – з гілками фінікових пальм, лавра, квітами. Віряни України їх замінюються вербами – першими деревами, що зеленіють. Вони освячуються напередодні свята, на Всеношному, після читання Євангелія. У народі набули поширення різні «вербні» звичаї та обряди: зберігати освячену в церкві вербу протягом року, прикрашати нею домашні ікони і ставити на підвіконня, приносити на могили родичів, окропляти вербним пензлем, змоченим у святій воді, худобу, їсти вербну кашу , зварену з бруньок верби, що ледь розпустилися.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/12/vkhid-hospodniy-u-yerusalym-3/
Звернемося до євангельської історії
Рання весна 30 р. від Різдва Христового. До Єрусалима вже прибув військовий губернатор (прокуратор, точніше – префект) Іудеї Понтій Пілат, щоб спостерігати за бунтівними підданими. Незабаром єврейська Пасха, і за шість днів до неї Христос прямує до міських воріт, немов бажаючи сісти на царський престол, що належить Йому, вперше дозволяючи називати себе Царем. Це остання спроба навернути людей від політичних помилок, вказавши справжній характер свого Царства «не від цього світу». Тому під Ісусом не бойовий кінь, а лагідний осел, що символізує світ.
А люди розмахують пальмовими гілками та кричать осанна! («Рятуй нас!»). Вони чекають, що Він явить божественну силу, ненависних римських окупантів буде знищено – і прийде вічне Месіанське Царство. Але Христос не винищуватиме римські легіони і змінюватиме політичний устрій світу. Це безглуздо, якщо немає оновлення морального. Подібні спроби обертаються ще більшим лихом.
Це царське прославляння Христа перед Його смертю Церква згадує для того, щоб показати, що страждання Спасителя були добровільними.
«Єрусалим у даному випадку є прообразом Царства Небесного. І кожна людина має в нього увійти. Вона має покинути земне життя, яке є тимчасове, і увійти в життя вічне. Дуже важливо, щоб людина приготувала себе для цієї вічності. І празник Входу Господнього в Єрусалим научає нас, що для того, щоб ми достойно увійшли в Єрусалим, ми повинні звершувати хвалу Богові. Хвала Богові — є потребою людської душі. Вона не є те, що потрібно Богові, вона є те, що потрібно людині», — наголошує Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій.
Господь знав, наскільки непостійний народ і наскільки мінливі настрої натовпу. Мине лише кілька днів, і вигуки «Осанна» зміняться на оскаженіле «Розіпни Його!» І так відбувається впродовж усієї двохтисячолітньої історії Церкви. Відбувається, коли ми, жадаючи від Бога спасіння земного, забуваємо, що Він прийшов врятувати нас для Блаженної Вічності.
Тож не розпинаймо Господа гріхами, злобою та ненавистю. Натомість – понесімо разом із Ним Хрест страждань за Правду Божу. Тоді ми Обов’язково побачимо Світло Воскресіння, яке для кожного з нас сяє з Гробової Печери Спасителя…
Мине чотири дні, і невірні учні розбіжаться зі страхом з нічного Гефсиманського саду, залишивши пов’язаного Вчителя в руках варти; а натовп, що нині вітає Месію захопленими криками, буде озлоблено кричати: «Розіпни, розіпни Його!» Він обдурить їх надії.
У давнину на Сході був звичай: зустрічати царя-перможця пальмовими гілками. Саме так зустрів Єрусалим Христа, почувши звістку про Його дива та про чудесне воскресіння Лазаря чотириденного.
Наслідуючи сучасників Христа, ми також зустрічаємо Його із зеленими гілками в руках. Християни Сходу – з гілками фінікових пальм, лавра, квітами. Віряни України їх замінюються вербами – першими деревами, що зеленіють. Вони освячуються напередодні свята, на Всеношному, після читання Євангелія. У народі набули поширення різні «вербні» звичаї та обряди: зберігати освячену в церкві вербу протягом року, прикрашати нею домашні ікони і ставити на підвіконня, приносити на могили родичів, окропляти вербним пензлем, змоченим у святій воді, худобу, їсти вербну кашу , зварену з бруньок верби, що ледь розпустилися.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/12/vkhid-hospodniy-u-yerusalym-3/
04.04.202516:43
☦️ВІДБУЛАСЯ СПОВІДЬ ДУХОВЕНСТВА ЗДОЛБУНІВСЬКОГО БЛАГОЧИННЯ
4 квітня 2025 року, у п’ятницю п’ятої седмиці Великого посту, архієпископ Рівненський та Острозький Пимен очолив Літургію Передосвячених Дарів у храмі с. Мізоч. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.
Цього дня відбулася загальна сповідь духовенства Здолбунівського благочиння. Священнослужителі приступили до Таїнства Покаяння, щоб із чистим серцем та оновленою душею продовжити шлях Великого посту.
По завершенні богослужіння архієрей звернувся до присутніх із напутнім словом, наголосивши на важливості духовного очищення та гідного проходження днів Святої Чотиридесятниці.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/04/vidbulasya-spovid-dukhovenstva-zdolbunivskoho-blahochynnya-2/
4 квітня 2025 року, у п’ятницю п’ятої седмиці Великого посту, архієпископ Рівненський та Острозький Пимен очолив Літургію Передосвячених Дарів у храмі с. Мізоч. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.
Цього дня відбулася загальна сповідь духовенства Здолбунівського благочиння. Священнослужителі приступили до Таїнства Покаяння, щоб із чистим серцем та оновленою душею продовжити шлях Великого посту.
По завершенні богослужіння архієрей звернувся до присутніх із напутнім словом, наголосивши на важливості духовного очищення та гідного проходження днів Святої Чотиридесятниці.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/04/vidbulasya-spovid-dukhovenstva-zdolbunivskoho-blahochynnya-2/
22.04.202512:11
🌺У РІВНЕНСЬКІЙ ЄПАРХІЇ ТРИВАЄ БЛАГОДІЙНА ІНІЦІАТИВА З РОЗДАЧІ ОБІДІВ ПРИ УСПЕНСЬКОМУ ХРАМІ РІВНОГО
У Рівному триває благодійна ініціатива з роздачі обідів при Успенському храмі. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.
По благословінню Владики Пимена при Успенському храмі м. Рівне продовжується добра традиція — роздача благодійних обідів для потребуючих. У світлий день Пасхи святкову трапезу прикрасили пасочки та крашанки, даруючи присутнім справжню радість Христового Воскресіння.
Щонеділі роздається понад 100 порцій гарячої їжі. До цієї справи активно долучилися храми міста та навколишніх сіл. Велика вдячність настоятелям і вірянам, які підтримали ініціативу:
• прот. Михаїлу, настоятелю храму Волинських святих, благочинному м. Рівне;
• прот. Павлу, настоятелю Борисо-Глібської парафії (м. Рівне);
• прот. Тарасію, настоятелю Свято-Пантелеімонівського храму (м. Рівне);
• прот. Василію, настоятелю Миколаївського храму (м. Рівне);
• прот. Дмитрію, настоятелю Петро-Павлівського храму (м. Рівне);
• прот. Іоанну, настоятелю Іоанно-Богословського храму с. Біла Криниця;
• прот. Іоанну, настоятелю храму Дмитрія Солунського с. Городище;
• прот. Роману, настоятелю Свято-Троїцького храму с. Колоденка;
• настоятелю Свято-Покровського храму с. Велика Омеляна;
• настоятелю Свято-Покровського храму с. Обарів.
Нехай світло Воскресіння Христового надихає нас творити добрі справи й надалі!
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/21/u-rivnenskiy-yeparkhiyi-tryvaye-blahodiyna-initsiatyva-z-rozdachi-obidiv-pry-uspenskomu-khrami-rivnoho/
У Рівному триває благодійна ініціатива з роздачі обідів при Успенському храмі. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.
По благословінню Владики Пимена при Успенському храмі м. Рівне продовжується добра традиція — роздача благодійних обідів для потребуючих. У світлий день Пасхи святкову трапезу прикрасили пасочки та крашанки, даруючи присутнім справжню радість Христового Воскресіння.
Щонеділі роздається понад 100 порцій гарячої їжі. До цієї справи активно долучилися храми міста та навколишніх сіл. Велика вдячність настоятелям і вірянам, які підтримали ініціативу:
• прот. Михаїлу, настоятелю храму Волинських святих, благочинному м. Рівне;
• прот. Павлу, настоятелю Борисо-Глібської парафії (м. Рівне);
• прот. Тарасію, настоятелю Свято-Пантелеімонівського храму (м. Рівне);
• прот. Василію, настоятелю Миколаївського храму (м. Рівне);
• прот. Дмитрію, настоятелю Петро-Павлівського храму (м. Рівне);
• прот. Іоанну, настоятелю Іоанно-Богословського храму с. Біла Криниця;
• прот. Іоанну, настоятелю храму Дмитрія Солунського с. Городище;
• прот. Роману, настоятелю Свято-Троїцького храму с. Колоденка;
• настоятелю Свято-Покровського храму с. Велика Омеляна;
• настоятелю Свято-Покровського храму с. Обарів.
Нехай світло Воскресіння Христового надихає нас творити добрі справи й надалі!
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/21/u-rivnenskiy-yeparkhiyi-tryvaye-blahodiyna-initsiatyva-z-rozdachi-obidiv-pry-uspenskomu-khrami-rivnoho/
20.04.202505:35
Ще раз вітаю всіх Вас, дорогі брати і сестри, з Великим Днем Христової Пасхи, з Днем Світлого Христового Воскресіння! Нехай Воскреслий Христос наповнює наші серця світлою надією на спасіння і радістю Своєї великої Перемоги над силами зла. Нехай Воскреслий Христос умиротворить злобу воюючих проти нас і благословить нас миром.
Воістину Христос Воскрес!
Смиренний
+ Онуфрій
Митрополит Київський і всієї України
Пасха Христова 2025 р. м. Київ
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/19/paskhalne-poslannya-blazhennishoho-mytropolyta-onufriya/
Воістину Христос Воскрес!
Смиренний
+ Онуфрій
Митрополит Київський і всієї України
Пасха Христова 2025 р. м. Київ
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/19/paskhalne-poslannya-blazhennishoho-mytropolyta-onufriya/
16.04.202513:26
🙏АРХІЄПИСКОП ПИМЕН ЗВЕРШИВ ОСТАННЮ В ЦЬОМУ РОЦІ ЛІТУРГІЮ ПЕРЕДОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ
У середу, 16 квітня 2025 року, в Воскресенському соборі м. Рівне була звершена остання в цьому Великому пості Літургія Передосвячених Дарів. Богослужіння очолив архієпископ Рівненський і Острозький Пимен.
Разом з архіпастирем молилися секретар єпархії протоієрей Віктор Земляний та духовенство собору.
Літургія Передосвячених Дарів — особливе богослужіння Великого посту, яке зберігає дух покаянної тиші, водночас єднаючи вірних зі Спасителем через Причастя Святих Христових Таїн. Цього дня багато парафіян собору причастилися Святих Дарів, готуючи серце до переживання Страсного тижня.
На завершення богослужіння владика Пимен подякував духовенству та вірянам за спільну молитву й благословив усіх на достойне завершення Страсної седмиці.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/16/arkhiyepyskop-pymen-zvershyv-ostannyu-v-tsomu-rotsi-liturhiyu-peredosvyachenykh-dariv/
У середу, 16 квітня 2025 року, в Воскресенському соборі м. Рівне була звершена остання в цьому Великому пості Літургія Передосвячених Дарів. Богослужіння очолив архієпископ Рівненський і Острозький Пимен.
Разом з архіпастирем молилися секретар єпархії протоієрей Віктор Земляний та духовенство собору.
Літургія Передосвячених Дарів — особливе богослужіння Великого посту, яке зберігає дух покаянної тиші, водночас єднаючи вірних зі Спасителем через Причастя Святих Христових Таїн. Цього дня багато парафіян собору причастилися Святих Дарів, готуючи серце до переживання Страсного тижня.
На завершення богослужіння владика Пимен подякував духовенству та вірянам за спільну молитву й благословив усіх на достойне завершення Страсної седмиці.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/16/arkhiyepyskop-pymen-zvershyv-ostannyu-v-tsomu-rotsi-liturhiyu-peredosvyachenykh-dariv/
14.04.202507:01
🎶Тріо Воскресенського кафедрального собору Рівного
12.04.202518:16
🌿Велича́ем Тя, Живода́вче Христе́, Оса́нна в вы́шних, и мы Тебе́ вопие́м: Благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне.
04.04.202516:29
🌿 «О, Всепетая Мати»-церковний гімн, присвячений Пресвятій Богородиці.
Виконує квартет Воскресенського кафедрального собору Рівного.
Виконує квартет Воскресенського кафедрального собору Рівного.
22.04.202506:05
🌺Сестри Георгіївського подвор’я щиро вітають всіх православних християн зі Світлим Христовим Воскресінням!
У ці святі дні вони поділилися пасхальною радістю через чудовий піснеспів «Христос воскресе, радість принесе», який наповнює серця світлом, любов’ю та надією.
Нехай Воскреслий Христос благословляє кожну душу миром і великодньою радістю!
У ці святі дні вони поділилися пасхальною радістю через чудовий піснеспів «Христос воскресе, радість принесе», який наповнює серця світлом, любов’ю та надією.
Нехай Воскреслий Христос благословляє кожну душу миром і великодньою радістю!
20.04.202505:35
🌺ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО МИТРОПОЛИТА ОНУФРІЯ
П А С Х А Л Ь Н Е П О С Л А Н Н Я
Предстоятеля
Української Православної Церкви
Блаженнішого Митрополита Київського
і всієї України
О Н У Ф Р І Я
архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви
Христос Воскрес!
Сердечно поздоровляю всіх Вас: боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, — з найвеличнішим нашим християнським Празником Преславного Воскресіння Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа!
Воскресіння Христове — це великославна, священна подія, через яку Бог повернув людству загублений Рай; це подія, через яку Божественна Любов зруйнувала пекло і відняла силу у смерті. Через Своє Воскресіння Христос Спаситель знову подарував людству втрачений дар вічного життя і блаженства.
Дивними і неосяжними для людського розуму стежками Божественна Любов одягає на Себе людську природу і приходить на землю, щоб перемогти вселюдську злобу і гріх.
Богочоловік Христос бере на Себе наші гріхи і як Людина волею розпинається за них на Хресті. На Хресті Христос Спаситель розриває рукописаніє людських согрішеній і звільнює людство від влади диявола, забирає людство від рук його. А коли Богочоловік Христос помер як Людина на Хресті й зійшов у пекло, то з людською душею Спасителя зійшло в пекло і Божество, Яке у Христі навіки поєдналось із людською природою. Божество Своєю блискавичністю знищило пекло (Воскр. троп. гл. 2). Божество воскресило людську природу Спасителя і вивело з пекла душі всіх праведних, що жили на землі вірою у Христа Грядущого.
Воскресіння Христове стало найвеличнішим тріумфом перемоги життя над смертю.
Слово про Христа Розп’ятого і Воскреслого пролунало по всьому світу. Святі Апостоли, щирі учні і послідовники Христа, які були свідками вчення, чудес, страждань і Воскресіння Христа, розійшлись по всьому світу, щоб сповістити і засвідчити про Світле і всепереможне Воскресіння свого великого Вчителя і Господа, Який Своєю смертю нашу смерть поправ, а Своїм Воскресінням сущим у гробах життя дарував (Троп. Св. Пасхи). Слово про Воскреслого Христа було сильним і могутнім, воно преобразило світ; воно звільнило людство від страху, унинія і відчаю і огорнуло людські страждання, скорботи і біль теплом світлої надії. Слово про Воскреслого Христа навчило людей правильно вибудовувати своє земне життя — так, щоб у ньому панували Божественна воля, правда і любов.
Сьогодні ми радісно святкуємо і молитовно прославляємо Світле Христове Воскресіння, Велику Перемогу добра над злом, яку подарував нам наш Спаситель і Господь Іісус Христос. Ми ділимось цією священною радістю один з одним і з усіма людьми доброї волі. Ми, як християни, свідчимо і маємо свідчити про Христове Воскресіння не тільки своїми словами, але й своїм життям.
Що означає свідчити про Воскреслого Христа своїм життям?
Якщо християнин живе благочестиво, тобто живе по Христових заповітах, то він стає джерелом чистої, живої води Божої благодаті, що тече у вічне життя (Ін. 4, 14). Як у звичайному чистому джерелі відображається небо, — говорить святитель Феофан Затворник у своєму слові на Пасху, — так у чистому житті християнина, що живе по слову Христа, відображається Христос. Тому благочестивий християнин є живим свідком Христового Воскресіння. Ті люди, які не можуть або не бажають підняти свої розумні очі до Неба, можуть побачити в Небесній славі сущого Воскреслого Христа, Який відображається в чистому житті благочестивого християнина, і таким чином отримати добру можливість змінити своє суєтне життя на життя світле і радісне у Христі.
Приєднуймось і ми, дорогі брати і сестри, до тих християн, що своїм богоугодним життям сьогодні свідчать світові про нетлінну красу, велич і спасительну силу Христового Воскресіння. Вибудовуймо своє життя так, щоб у ньому святилось і славилось Ім’я Бога, великого і славного в ділах Своїх; Творця Неба і землі; Бога, Який по Своїй безмежній любові зійшов з Неба на землю, щоб нас із землі возвести на Небо (акаф. Спасителю, 8-й кондак).
П А С Х А Л Ь Н Е П О С Л А Н Н Я
Предстоятеля
Української Православної Церкви
Блаженнішого Митрополита Київського
і всієї України
О Н У Ф Р І Я
архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви
Христос Воскрес!
Сердечно поздоровляю всіх Вас: боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, — з найвеличнішим нашим християнським Празником Преславного Воскресіння Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа!
Воскресіння Христове — це великославна, священна подія, через яку Бог повернув людству загублений Рай; це подія, через яку Божественна Любов зруйнувала пекло і відняла силу у смерті. Через Своє Воскресіння Христос Спаситель знову подарував людству втрачений дар вічного життя і блаженства.
Дивними і неосяжними для людського розуму стежками Божественна Любов одягає на Себе людську природу і приходить на землю, щоб перемогти вселюдську злобу і гріх.
Богочоловік Христос бере на Себе наші гріхи і як Людина волею розпинається за них на Хресті. На Хресті Христос Спаситель розриває рукописаніє людських согрішеній і звільнює людство від влади диявола, забирає людство від рук його. А коли Богочоловік Христос помер як Людина на Хресті й зійшов у пекло, то з людською душею Спасителя зійшло в пекло і Божество, Яке у Христі навіки поєдналось із людською природою. Божество Своєю блискавичністю знищило пекло (Воскр. троп. гл. 2). Божество воскресило людську природу Спасителя і вивело з пекла душі всіх праведних, що жили на землі вірою у Христа Грядущого.
Воскресіння Христове стало найвеличнішим тріумфом перемоги життя над смертю.
Слово про Христа Розп’ятого і Воскреслого пролунало по всьому світу. Святі Апостоли, щирі учні і послідовники Христа, які були свідками вчення, чудес, страждань і Воскресіння Христа, розійшлись по всьому світу, щоб сповістити і засвідчити про Світле і всепереможне Воскресіння свого великого Вчителя і Господа, Який Своєю смертю нашу смерть поправ, а Своїм Воскресінням сущим у гробах життя дарував (Троп. Св. Пасхи). Слово про Воскреслого Христа було сильним і могутнім, воно преобразило світ; воно звільнило людство від страху, унинія і відчаю і огорнуло людські страждання, скорботи і біль теплом світлої надії. Слово про Воскреслого Христа навчило людей правильно вибудовувати своє земне життя — так, щоб у ньому панували Божественна воля, правда і любов.
Сьогодні ми радісно святкуємо і молитовно прославляємо Світле Христове Воскресіння, Велику Перемогу добра над злом, яку подарував нам наш Спаситель і Господь Іісус Христос. Ми ділимось цією священною радістю один з одним і з усіма людьми доброї волі. Ми, як християни, свідчимо і маємо свідчити про Христове Воскресіння не тільки своїми словами, але й своїм життям.
Що означає свідчити про Воскреслого Христа своїм життям?
Якщо християнин живе благочестиво, тобто живе по Христових заповітах, то він стає джерелом чистої, живої води Божої благодаті, що тече у вічне життя (Ін. 4, 14). Як у звичайному чистому джерелі відображається небо, — говорить святитель Феофан Затворник у своєму слові на Пасху, — так у чистому житті християнина, що живе по слову Христа, відображається Христос. Тому благочестивий християнин є живим свідком Христового Воскресіння. Ті люди, які не можуть або не бажають підняти свої розумні очі до Неба, можуть побачити в Небесній славі сущого Воскреслого Христа, Який відображається в чистому житті благочестивого християнина, і таким чином отримати добру можливість змінити своє суєтне життя на життя світле і радісне у Христі.
Приєднуймось і ми, дорогі брати і сестри, до тих християн, що своїм богоугодним життям сьогодні свідчать світові про нетлінну красу, велич і спасительну силу Христового Воскресіння. Вибудовуймо своє життя так, щоб у ньому святилось і славилось Ім’я Бога, великого і славного в ділах Своїх; Творця Неба і землі; Бога, Який по Своїй безмежній любові зійшов з Неба на землю, щоб нас із землі возвести на Небо (акаф. Спасителю, 8-й кондак).
16.04.202502:54
☦️ ВЕЛИКА СЕРЕДА
Велика Середа — це день, коли Церква згадує зраду Іуди. Саме цього дня він пішов до первосвященників, щоб домовитися про те, як передати їм Ісуса.
Це момент, коли стає очевидним, що зовнішня близькість до Христа ще не означає вірності. Іуда був серед учнів, бачив чуда, чув Його слова, але серце було вже не з Ним.
Сьогоднішній день — це привід кожному з нас чесно подивитися на себе. Що в моєму житті може стати зрадою Христа? Чим я готовий поступитися заради спокою, вигоди, зручності?
Церква закликає нас до зосередження.
Ми вже стоїмо перед дверима найважливіших днів року — перед Таємною Вечерею, перед Голгофою, перед Воскресінням. Але пройти ці дні формально — це змарнувати шанс на справжнє очищення.
Тому сьогодні — час зупинитися. Помолитися.
І чесно запитати себе: чи я з Христом насправді?
Велика Середа — це день, коли Церква згадує зраду Іуди. Саме цього дня він пішов до первосвященників, щоб домовитися про те, як передати їм Ісуса.
Це момент, коли стає очевидним, що зовнішня близькість до Христа ще не означає вірності. Іуда був серед учнів, бачив чуда, чув Його слова, але серце було вже не з Ним.
Сьогоднішній день — це привід кожному з нас чесно подивитися на себе. Що в моєму житті може стати зрадою Христа? Чим я готовий поступитися заради спокою, вигоди, зручності?
Церква закликає нас до зосередження.
Ми вже стоїмо перед дверима найважливіших днів року — перед Таємною Вечерею, перед Голгофою, перед Воскресінням. Але пройти ці дні формально — це змарнувати шанс на справжнє очищення.
Тому сьогодні — час зупинитися. Помолитися.
І чесно запитати себе: чи я з Христом насправді?
14.04.202507:00
☦️Розпочинається Страсний тиждень
Зі смиренням і благоговінням входимо у дні особливого спогаду — Страсну седмицю. Це найурочистіший та найглибший період церковного року, коли разом із Церквою ми духовно супроводжуємо Христа на Його хресному шляху.
Перші дні Страсного тижня — Великий понеділок, вівторок і середа — сповнені образами та передчуттями подій, що вже насуваються. У храмах звершується особливе ранкове богослужіння з Великого Повечір’я, Утрені й Літургії Передосвячених Дарів. Відпуст цих днів закінчується словами:
«Грядый Господь на вольную страсть, нашего ради спасения, Христос, истинный Бог наш…»
Це нагадування про те, що Христос добровільно йде на страждання — не силоміць, а з любові до кожного з нас.
Страсна седмиця — це час глибокого мовчання, покаяння і вдивляння в таємницю жертви Спасителя. Ці дні покликані пробудити наші серця, щоб ми могли побачити в Хресті — не просто знаряддя смерті, а джерело вічного життя.
Нехай ця седмиця буде для нас часом духовного оновлення, глибшої молитви і щирого прагнення зустріти Воскреслого Христа з очищеним серцем.
Зі смиренням і благоговінням входимо у дні особливого спогаду — Страсну седмицю. Це найурочистіший та найглибший період церковного року, коли разом із Церквою ми духовно супроводжуємо Христа на Його хресному шляху.
Перші дні Страсного тижня — Великий понеділок, вівторок і середа — сповнені образами та передчуттями подій, що вже насуваються. У храмах звершується особливе ранкове богослужіння з Великого Повечір’я, Утрені й Літургії Передосвячених Дарів. Відпуст цих днів закінчується словами:
«Грядый Господь на вольную страсть, нашего ради спасения, Христос, истинный Бог наш…»
Це нагадування про те, що Христос добровільно йде на страждання — не силоміць, а з любові до кожного з нас.
Страсна седмиця — це час глибокого мовчання, покаяння і вдивляння в таємницю жертви Спасителя. Ці дні покликані пробудити наші серця, щоб ми могли побачити в Хресті — не просто знаряддя смерті, а джерело вічного життя.
Нехай ця седмиця буде для нас часом духовного оновлення, глибшої молитви і щирого прагнення зустріти Воскреслого Христа з очищеним серцем.
10.04.202505:10
🌿10 КВІТНЯ – ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИКА ЄВСТРАТІЯ ПЕЧЕРСЬКОГО
Преподобномученик Євстратій Печерський народився в XI столітті в Києві в багатій родині. З віком він прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі, роздавши свій маєток вбогим. Преподобний Євстратій смиренно проходив послух в обителі, суворо дотримуючись молитовного правила і проводячи дні в пості та стриманості.
Коли 1096 року на Київ напали половці й розорили Печерський монастир, винищивши багатьох ченців, преподобний Євстратій був узятий у полон та разом із тридцятьма монастирськими робітниками та двадцятьма киянами проданий у рабство одному іудею, який жив у місті Корсуні.
Богопротивний єврей став примушувати бранців зректися Христа, погрожуючи тих, хто не погодиться, заморити голодом у кайданах. Але мужній чернець Євстратій молитовно зміцнював і повчав своїх братів-християн духовними настановами: “Браття! Хто з вас охрестився і увірував у Христа, нехай той не зраджує обітниці, даній при Хрещенні. Христос відродив нас водою і Духом, викупив нас від прокляття закону Своєю Кров’ю і зробив нас спадкоємцями Свого Царства. Якщо живемо ─ будемо жити для Господа; якщо помремо ─ помремо в Господі, і тимчасовою смертю знайдемо вічне життя”. Зміцнювані словами преподобного, бранці вважали за краще померти від нестачі тимчасової їжі і пиття, але не зректися Христа, Який є їжею і питтям вічного життя. Виснажені голодом та спрагою, всі п’ятдесят бранців через кілька днів померли.
Лише один преподобний Євстратій залишився живий, бо з юних років звик до посту. Страждаючи від голоду, він уже протягом чотирнадцяти днів не торкався їжі та води. Нечестивий єврей, бачачи, що через чорноризця пропали його гроші, заплачені за полонених, вирішив помститися святому ченцеві.
Наближалося Світле Христове Воскресіння. Єврей-рабовласник під час святкування іудейської пасхи, зібравши своїх друзів, розіп’яв на хресті преподобного Євстратія. Жорстокі мучителі, що зібралися навколо розіп’ятого святого, лаяли страстотерпця і пропонували скуштувати їхньої паски. На це преподобномученик відповідав: “Великої благодаті сподобив мене нині Господь. Він дарував мені милість постраждати за Ім’я Його на хресті за образом Його страждань…”. Почувши це, розгніваний єврей схопив спис і простромив ним прикутого до хреста преподобномученика Євстратія. Святе тіло страждальця, зняте з хреста, було вкинуто в море. Віруючі християни довго шукали святі мощі мученика, але не змогли їх знайти. Промислом Божим нетлінні мощі були знайдені в печері і являли багато чудес. Згодом їх було перенесено до Ближніх печер Києво-Печерського монастиря.
Пророцтво святого мученика Євстратія про те, що кров його буде відомщена, здійснилося негайно після його смерті. Того самого дня надійшов наказ грецького імператора вигнати з Корсуні всіх євреїв, позбавивши їхнього майна, а старійшин побити за муки християн. Єврея, який розпинав преподобномученика Євстратія, повісили на дереві, так він отримав справедливу відплату за беззаконня.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/09/10-kvitnya-prepodobnomuchenyka-yevstratiya-pecherskoho-2/
Преподобномученик Євстратій Печерський народився в XI столітті в Києві в багатій родині. З віком він прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі, роздавши свій маєток вбогим. Преподобний Євстратій смиренно проходив послух в обителі, суворо дотримуючись молитовного правила і проводячи дні в пості та стриманості.
Коли 1096 року на Київ напали половці й розорили Печерський монастир, винищивши багатьох ченців, преподобний Євстратій був узятий у полон та разом із тридцятьма монастирськими робітниками та двадцятьма киянами проданий у рабство одному іудею, який жив у місті Корсуні.
Богопротивний єврей став примушувати бранців зректися Христа, погрожуючи тих, хто не погодиться, заморити голодом у кайданах. Але мужній чернець Євстратій молитовно зміцнював і повчав своїх братів-християн духовними настановами: “Браття! Хто з вас охрестився і увірував у Христа, нехай той не зраджує обітниці, даній при Хрещенні. Христос відродив нас водою і Духом, викупив нас від прокляття закону Своєю Кров’ю і зробив нас спадкоємцями Свого Царства. Якщо живемо ─ будемо жити для Господа; якщо помремо ─ помремо в Господі, і тимчасовою смертю знайдемо вічне життя”. Зміцнювані словами преподобного, бранці вважали за краще померти від нестачі тимчасової їжі і пиття, але не зректися Христа, Який є їжею і питтям вічного життя. Виснажені голодом та спрагою, всі п’ятдесят бранців через кілька днів померли.
Лише один преподобний Євстратій залишився живий, бо з юних років звик до посту. Страждаючи від голоду, він уже протягом чотирнадцяти днів не торкався їжі та води. Нечестивий єврей, бачачи, що через чорноризця пропали його гроші, заплачені за полонених, вирішив помститися святому ченцеві.
Наближалося Світле Христове Воскресіння. Єврей-рабовласник під час святкування іудейської пасхи, зібравши своїх друзів, розіп’яв на хресті преподобного Євстратія. Жорстокі мучителі, що зібралися навколо розіп’ятого святого, лаяли страстотерпця і пропонували скуштувати їхньої паски. На це преподобномученик відповідав: “Великої благодаті сподобив мене нині Господь. Він дарував мені милість постраждати за Ім’я Його на хресті за образом Його страждань…”. Почувши це, розгніваний єврей схопив спис і простромив ним прикутого до хреста преподобномученика Євстратія. Святе тіло страждальця, зняте з хреста, було вкинуто в море. Віруючі християни довго шукали святі мощі мученика, але не змогли їх знайти. Промислом Божим нетлінні мощі були знайдені в печері і являли багато чудес. Згодом їх було перенесено до Ближніх печер Києво-Печерського монастиря.
Пророцтво святого мученика Євстратія про те, що кров його буде відомщена, здійснилося негайно після його смерті. Того самого дня надійшов наказ грецького імператора вигнати з Корсуні всіх євреїв, позбавивши їхнього майна, а старійшин побити за муки християн. Єврея, який розпинав преподобномученика Євстратія, повісили на дереві, так він отримав справедливу відплату за беззаконня.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/09/10-kvitnya-prepodobnomuchenyka-yevstratiya-pecherskoho-2/
04.04.202514:39
У такому вигляді акафіст читається і в інші дні; але в суботу п’ятої седмиці Великого посту він входить до складу богослужіння і співається на утрені (зазвичай, напередодні, в п’ятницю ввечері) не ввесь підряд, а частинами, в чотири різні виходи.
Кожне відділення починається і закінчується співом першого кондака: «Взбранной Воеводе…».
Православна Церква звершує це торжество задля ствердження вірних, які каються, в надії на Небесну Заступницю, адже Вона, уславивши себе визволенням християн від ворогів видимих, тим більше допоможе тим, хто веде боротьбу з невидимими супротивниками. Співаючи цей акафіст, ми вшановуємо смирення Богородиці, з яким Вона прийняла волю Божу і Свою місію. Ми дивуємося мужності, з якою Діва Марія переносила всі страждання Свого Божественного Сина. Ми дякуємо Їй за неперервну молитву, якою Вона оберігає кожну людину, немов би рідне дитя.
Згадуючи про все це, віруючі люди з особливою любов’ю моляться до Святої Марії такими словами: «О Всепетая Мати, рождшая всех святых Святейшее Слово! Нынешнее приемши приношение, от всякия избави напасти всех, и будущия изми муки, о Тебе вопиющих: Аллилуиа!»
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/04/subota-akafistna-tserkva-u-5-tu-nedilyu-velykoho-postu-proslavlyaye-pokhvalu-bozhoyi-materi-2/
Кожне відділення починається і закінчується співом першого кондака: «Взбранной Воеводе…».
Православна Церква звершує це торжество задля ствердження вірних, які каються, в надії на Небесну Заступницю, адже Вона, уславивши себе визволенням християн від ворогів видимих, тим більше допоможе тим, хто веде боротьбу з невидимими супротивниками. Співаючи цей акафіст, ми вшановуємо смирення Богородиці, з яким Вона прийняла волю Божу і Свою місію. Ми дивуємося мужності, з якою Діва Марія переносила всі страждання Свого Божественного Сина. Ми дякуємо Їй за неперервну молитву, якою Вона оберігає кожну людину, немов би рідне дитя.
Згадуючи про все це, віруючі люди з особливою любов’ю моляться до Святої Марії такими словами: «О Всепетая Мати, рождшая всех святых Святейшее Слово! Нынешнее приемши приношение, от всякия избави напасти всех, и будущия изми муки, о Тебе вопиющих: Аллилуиа!»
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/04/subota-akafistna-tserkva-u-5-tu-nedilyu-velykoho-postu-proslavlyaye-pokhvalu-bozhoyi-materi-2/
Показано 1 - 24 из 1443
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.