Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
МКСК — Міністерство культури та стратегічних комунікацій avatar
МКСК — Міністерство культури та стратегічних комунікацій
Новости и СМИ
МКСК — Міністерство культури та стратегічних комунікацій avatar
МКСК — Міністерство культури та стратегічних комунікацій
Новости и СМИ
Сьогодні минає 140 років від дня народження Степана Пилиповича Постернака — українського бібліотекознавця, бібліографа, педагога, історика освіти та активного громадського діяча, який стояв біля витоків розвитку національної бібліотечної справи.

Він був одним із засновників і перших співробітників Центральної наукової бібліотеки в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), де працював у 1920–30-х роках.

Серед найважливіших його праць: «Бібліографія української преси» (1925), «До історії української освіти і школи» (1926), наукові розвідки про діяльність братських шкіл, книгодрукування, просвітницький рух в Україні.

Окрім наукової праці, Постернак викладав у вищих навчальних закладах Києва, формував методику бібліографічної освіти, читав курси бібліотекознавства, історії книги, бібліографії. Брав активну участь у роботі Всеукраїнської академії наук.

У 1933 році був безпідставно заарештований радянською владою, звинувачений у «націоналізмі» і був розстріляний 19 січня 1938 року.
8 травня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні за участю Міністра культури та стратегічних комунікацій Миколи Точицького відбулося урочисте відкриття виставкового проєкту «Наша Перемога».

🗣️«Сьогодні воєнні покоління фактично відійшли. Прапраонуки в мільйонах родин уже не мають, у кого спитати про ту війну. Втрата спогадів цих людей, життєвий відхід учасників та свідків не повинні заповнити мілітаристські фальсифікації, авторитарні наративи, міфи і стереотипи, що не шанують переможців — а пропагують війну. Це великий професійний і етичний виклик для істориків, музейників, митців, письменників, науковців в Україні та Європі — зберегти правдиву пам’ять і відчуття спільної відповідальності за мир. Адже без учасників та свідків досвід Другої світової може поступово втратити універсальний моральний резонанс», — сказав під час заходу Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

Детальніше читайте на сайті МКСК 🔗
🇺🇦🇫🇷Французька громадська організація «За Україну, за їхню та нашу свободу!» створила петицію з вимогами позбавити росію членства у Міжнародній раді музеїв (ICOM).

Міжнародна рада музеїв — всесвітнє об’єднання музеїв та їх працівників для збереження, охорони та популяризації світової природничої і культурної спадщини, матеріальної та нематеріальної. Її створили у 1946 році в Парижі. ICOM об’єднує музеї з більш ніж 80-ти країн, де створені національні комітети.

Стаття 7.2 Кодексу етики ICOM визначає, що музейна політика повинна ґрунтуватися на міжнародному праві, яке є стандартом у тлумаченні етичного кодексу організації.

У петиції наголошено, що членство установ та осіб, які знищують, розграбовують та фальсифікують культурну спадщину, порушує ці принципи. Як пише французька організація, багато національних комітетів вже закликали до цих виключення Росії з ІСОМ – поки що безрезультатно.

Детальніше читайте на сайті МКСК 🔗
🇺🇦З 9 по 25 травня 2025 року у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України триватиме всеукраїнська художня виставка «Жінка. Мати. Берегиня».

Проєкт ініційовано Національною спілкою художників України з метою вшанування ролі українських жінок у сучасному суспільстві, особливо в умовах повномасштабного російського вторгнення.

Експозиція представить образи жінок, які щодня демонструють силу, відвагу, самопожертву і незламність, залишаючись водночас ніжними матерями, берегинями родин, лідерами в культурі, науці, спорті, політиці, освіті. Їхній героїзм надихає митців на створення глибоких, емоційно насичених творів, що відображають сучасну жіночу місію в історії України.

Урочисте відкриття виставки відбудеться 9 травня о 16:00.

Локація: м. Київ, вул. Січових стрільців, 1–5
Завершується прийом заявок на участь у конкурсі з розробки інформаційних продуктів для організації та реалізації інформаційних кампаній з відзначення державних свят у 2025 році.

Нагадуємо, для участі у конкурсі творчі спілки, підприємства, установи, організації, а також інші суб’єкти господарювання можуть подати Конкурсній комісії Міністерства культури та стратегічних комунікацій України заявку у друкованій та електронній формах.

Рекомендується надіслати пакет документів електронною поштою artcontest@mcsc.gov.ua у вигляді архіву або посилання на файлообмінники.

Після відповіді-підтвердження отримання електронної заявки із документами, учасник за погодженням дати та часу подає друковану форму заявки із документами в 2-х екземплярах за адресою м. Київ вул. Івана Франка, 19, кабінет 018 у робочі години з 9:00 до 18:00.

Кінцевий термін подачі заявок та документів на участь у конкурсі 7 травня 2025 року до 15:00.

Детальніше читайте на сайті МКСК🔗
🕯️6 травня у віці 85 років відійшов у засвіти Валерій Шевчук — письменник-шістдесятник, лауреат Шевченківської премії, один із фундаторів Житомирської прозової школи.

Валерій Шевчук залишив по собі величезну літературну спадщину: понад 150 художніх і наукових книжок, близько 500 наукових і публіцистичних статей з історії літератури, переклади та інтерпретації творів давньоукраїнської літератури.

Його творчість охоплює три основні напрямки: історичну прозу, твори про сучасне життя та літературознавчі праці. Серед найвідоміших творів Валерія Шевчука — романи «Дім на горі», «Три листки за вікном» та «Птахи з невидимого острова» та інші.

Валерій Шевчук був лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка, премії фонду Антоновичів, літературних премій ім. Є. Маланюка, О. Пчілки, О. Копиленка, І. Огієнка, премії в галузі гуманітарних наук «Визнання».

Світла пам’ять про нього житиме в його творах, які продовжуватимуть надихати та збагачувати українську культуру.
Сьогодні відзначаємо 120-ту річницю від дня народження Ольги Іванівни Юнак — української художниці й графікині, чия творча діяльність зробила вагомий внесок у розвиток книжкової ілюстрації, станкової графіки та естетичного виховання дітей в Україні.

Ольга Юнак працювала у різних графічних техніках — офорті, ліногравюрі, літографії, ксилографії. Її стиль вирізняється лаконізмом, декоративністю, увагою до національного фольклору та глибоким психологізмом у зображенні персонажів.

Найбільше визнання вона здобула як ілюстраторка дитячих книжок і української класики. Серед її відомих робіт ілюстрації до: українських народних казок («Кривенька качечка», «Котигорошко», «Івасик-Телесик»), творів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, оповідань та повістей Марка Вовчка, Степана Васильченка, Михайла Коцюбинського.

Її ілюстрації часто поєднували елементи народного орнаменту з модерністською естетикою.
Ольга Юнак також брала участь у численних художніх виставках в Україні та за кордоном.
🕯️Знову трагічна звістка надійшла із фронту: 6 травня під час виконання бойового завдання на Сумщині загинув колишній медійник ТРК «Люкс» та 24 каналу Василь Довбуш.

Захисник був родом зі Львова, навчався в 63 школі та Українській академії друкарства.

На ТРК «Люкс» працював упродовж 2015–2019 років. На 24 каналі займався монтажем та відеодизайном.

Його мужність, відвага та самопожертва — приклад справжнього героїзму.

Світла пам’ять та вічна шана Герою!
8 травня Україна разом з усіма демократичними країнами Європи вшановує День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Сьогодні ми згадуємо жертв найкривавішої трагедії ХХ століття та тих, хто боровся з нацизмом — у лавах армій, у підпіллі, в партизанському русі, в тилу. 

З 2024 року Україна офіційно відзначає 8 травня як День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Ми відмовилися від радянських наративів, які підміняли скорботу тріумфом, а правду про страждання, злочини та зламані долі — пропагандою. Ми приєдналися до цивілізованого світу, який ставить у центр уваги людину — її памʼять, гідність та свободу.

Для нас перемога — це не паради й культ війни. Це — мир. Це — перемога над ідеологією, яка сіє смерть і руйнування. Це — перемога народу, який не здається і продовжує боротися. 
9 травня о 15:00 в Головному корпусі Музею війни відбудеться відкриття виставкового проєкту «Пам’ять. Діалоги», реалізованого у співпраці з Музеєм Берлін-Карлсгорст за підтримки Посольства Німеччини в Україні. Подія приурочена до Дня Європи.

В основі проєкту – родинні історії трьох мисткинь: Поліни Кузнєцової (Україна), Ефи Найдлінґер (Німеччина) та Дженні Альтен (Німеччина).

Через щоденники, фотографії, усні спогади представників минулих генерацій, а також мистецькі рефлексії наших сучасників виставка порушує важливі теми родинної та національної історичної пам’яті, подолання травматичного спадку минулого, примирення між народами.

Кульмінація виставки – артінсталяція «Голоси» із проєкту Поліни Кузнєцової «Чорнозем», створена спільно із художником Андрієм Скрипкою.

Детальніше читайте на сайті МКСК 🔗
🇺🇦У рамках офіційного візиту до Чеської Республіки Перша леді України Олена Зеленська відвідала Національну бібліотеку Чехії, де разом із директором книгозбірні Томашем Фолтином взяла участь у відкритті української книжкової полички.

Цей захід став частиною глобального проєкту, ініційованого дружиною Президента, який вже охоплює понад 50 тисяч книг на 240 поличках у 57 країнах світу та в бібліотеці ЮНЕСКО.

🗣️«Наші полички — не лише для підтримки українського слова, вони для порозуміння між країнами та культурами. Для можливості дізнаватися правду з першоджерел, без викривлень і стереотипів», — наголосила Олена Зеленська.

Під час візиту Перша леді ознайомилася з роботою бібліотеки та проєктом Archa — системою унікальних сканерів, із застосуванням яких Чехія допомагає Україні відновлювати й оцифровувати першодруки, пошкоджені внаслідок російської агресії.

Детальніше читайте на сайті МКСК 🔗
🇺🇦У травні в рамках підпрограми МЕДІА програми ЄС «Креативна Європа» відкрито конкурс «Торговий агент європейської кінопродукції» European Film sales agent(CREA-MEDIA-2025-FILMSALES).

Мета гранту — сприяти розвитку дистрибуції європейських фільмів, розширенню їхньої аудиторії та посиленню співпраці між виробничим і дистрибуційним секторами. Відтак, підтримка надаватиметься європейським дистрибуційним компаніям для покращення транскордонного розповсюдження нових ненаціональних європейських фільмів.

Бюджет: 5 150 000 €.

Дедлайн: 19 червня 2025, 17:00 за брюссельским часом.

Крім того, в рамках підпрограми МЕДІА нещодавно було відкрито два конкурси, спрямовані на підтримку виробництва аудіовізуальних творів та розвитку кінотеатрів.

Наступний сезон програми ЄС «Креативна Європа» відкриється в жовтні–листопаді 2025 року.

Детальніше читайте на сайті МКСК 🔗
У межах проєкту «Війна і міф» спільно з УІНП ми презентуємо останній десятий ролик, у якому розвінчуємо міф про популярне гасло повоєнного часу: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте».

Заклик, що нібито увічнює пам’ять усіх загиблих у війні радянських громадян, насправді неправдивий, адже офіційний перелік жертв війни був далеко не повним. «Забутих» жертв і потерпілих — мільйони, адже:

👉🏻СРСР не визнав подій до 22 червня 1941 року, тому «забуті» учасники так званих «прикордонних конфліктів»;
👉🏻«забули» й не згадували поразки 1941 — початку 1942 років;
👉🏻 не згадували і військовополонених, жертв Голокосту, остарбайтерів;
👉🏻 інвалідів війни цілеспрямовано прибирали в табори-інтернати подалі від людських очей.   

Детальніше про це дивіться у відео 🔗
У межах проєкту «Війна і міф» спільно з УІНП ми презентуємо дев’ятий ролик, у якому розповідаємо, чому «9 травня — День великої перемоги» — це міф. Цей наратив був штучно створений радянською пропагандою за ініціативою особисто Йосипа Сталіна, щоб підкреслити велич СРСР. У подальші десятиліття його активно використовував і режим Леоніда Брежнєва для формування ідеологічної єдності в межах радянського простору.

Насправді Друга світова війна для Радянського Союзу завершилась 2 вересня 1945 року.

У сучасній росії цей конструйований міф набув форми культу, який називають «побєдобєсієм». Замість гідного вшанування пам’яті мільйонів загиблих у найкривавішій війні ХХ століття, російська пропаганда просуває карнавальні форми святкувань, агресивну риторику та залякування всього цивілізованого світу.

Детальніше про це дивіться у відео🔗
🇺🇦7 травня Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко взяла участь у міжнародній конференції «Захист спадщини: від кризи до миру» у Женеві.

Основною метою конференції є мобілізація зусиль міжнародної спільноти із захисту культурної спадщини під час збройних конфліктів, природних катастроф, пандемій та інших криз; а також роль культурної спадщини в сталому розвитку суспільств і розбудові стійкого миру.

Галина Григоренко виступила з промовою на тему «Від підготовки до реагування на надзвичайну ситуацію», приділивши увагу досвіду України у створенні моделі реагування, заснованої на партнерстві, децентралізації, міжсекторальній взаємодії та розумінні статусу культури як складової національної ідентичності.

Детальніше читайте на сайті МКСК🔗
7 травня минає 120 років від дня народження видатного українського фольклориста, етнографа, лексикографа й педагога Івана Гурина.

Все його життя було присвячене збереженню народної пам’яті. Він збирав те, що здавалося невидимим, але є суттю нашої культури: пісні, казки, прислів’я, замовляння, загадки, приповідки. За роки кропіткої праці йому вдалося зафіксувати понад 27 тисяч зразків усної народної творчості — безцінний спадок, який досі надихає науковців, митців і освітян.

Іван Гурин зібрав і систематизував тисячі народних творів із Полтавщини, упорядкував словники рим до творів Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, І. Котляревського, В. Сосюри та М. Бажана, видав численні збірки: «Українські народні загадки» (1963), «Образне слово» (1966, 1974), «Хитру сороку спіймати морока» (1967), «Загадки в загадках» (1983), був ініціатором створення літературно-меморіального музею Давида Ґурамішвілі в Миргороді, де й працював директором.
У межах проєкту «Війна і міф» спільно з УІНП ми презентуємо сьомий ролик, у якому розповідаємо про те, як сучасна росія експлуатує міф, що це її народ виніс на собі тягар війни з нацизмом та навіщо росіяни монополізують перемогу над гітлерівською Німеччиною.

Детальніше дивіться у відео🔗
🇺🇦7 травня на сцені Національної філармонії України пролунає прониклива, щира музика, що відкриє глибину грузинської душі. «Листи до друзів» — особиста музична сповідь одного з найвидатніших композиторів сучасності, Гії Канчелі, присвяченої його найближчим друзям, зокрема Тенгізу Мірзашвілі, Георгію Данелю, Вахтангу Кікабідзе.

Серед виконавців: кларнетист зі США, єдиний учень самого Бенні Гудмена Julian Milkis, національний ансамбль солістів «Київська камерата» та головний диригент Національного симфонічного оркестру Грузії, Посол доброї волі ЮНІСЕФ Nikoloz Rachveli.

Цей вечір буде сповнений глибоких емоцій, щирої музики та справжнього діалогу душ.
🇺🇦🇪🇺 9 травня Україна відзначає День Європи — символ єдності, миру та спільного майбутнього.

Для українців це не просто дата — це наш свідомий вибір, підтверджений боротьбою за свободу, демократію та людську гідність.
08.05.202510:46
🛳️«Морський бій. Епоха дронів»: Прем'єра документального фільму про секрети перемоги України у Чорному морі

8 травня о 22:40 на каналі ICTV2 відбудеться телевізійна прем'єра документального фільму «Морський бій. Епоха дронів». Стрічка, створена Артемом Шевченком в межах циклу «Воєнна розвідка України», розкриває невідомі раніше деталі бойових операцій, здійснених спеціальним підрозділом ГУР МО України Group 13.

Що ви побачите в фільмі:

👉🏻 ексклюзивні кадри застосування ударних морських дронів Magura, які знищують російські кораблі, гелікоптери та літаки в Чорному морі;
👉🏻 унікальні свідчення учасників місій, які забезпечили стратегічну перемогу України на морі;
👉🏻 зняті під водою та над нею кадри морської платформи Magura;
👉🏻 порівняння моделей V5 та V7,
👉🏻 перспективи розвитку безпілотного флоту ГУР МО України та його роль у майбутніх операціях.

Цей фільм створено за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
7 травня на 98-му році життя відійшов у вічність Іван Мирон — політв’язень, борець за волю України, учасник антирадянського підпілля, людина непохитної гідності й сили духу.

Іван Мирон народився 9 березня 1929 року в селі Росішка на Закарпатті. Працював вчителем початкових класів. У 1950 році він відмовився служити в радянській армії і перейшов на нелегальне становище, долучившись до ОУН та співпрацюючи з УПА. Через донос його затримали радянські спецслужби. 

25 років він провів у концтаборах за відданість Україні та правді. Був учасником Норильського повстання політв’язнів, а на волю вийшов лише у 1976 році. У 2019-му став першим українцем, офіційно реабілітованим згідно з новим законом про жертв репресій тоталітарного режиму.

Іван Мирон прожив життя, сповнене випробувань, але залишився незламним. Його приклад — це пам’ять і дороговказ для поколінь.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким.

Вічна пам’ять і шана Герою.
У межах проєкту «Війна і міф» спільно з УІНП ми презентуємо восьмий ролик, у якому розвінчуємо міф про «Велику Вітчизняну війну» — ідеологічне кліше, яке створили у СРСР, щоб наголосити на «великій війні всього радянського народу проти німецько-фашистських військ».

Цей пропагандистський штамп є перифразом назви франко-російської кампанії Наполеонівських війн в Європі – Вітчизняної війни 1812 року. Протягом десятиріч радянська та російська пропаганда створювали гранд-наратив «Великої Вітчизняної війни», на якому тримався весь ідеологічний конструкт московського режиму.

Детальніше про це дивіться у відео🔗
🇺🇦5 травня заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар взяла участь у Європейській конференції з демократії та прав людини 2025 року, організованій у співпраці з Радою Європи.

Анастасія Бондар у своєму онлайн виступі підкреслила, що Україна активно захищає культурну спадщину та ідентичність в умовах війни з росією із залученням механізмів міжнародного права.

Зокрема, для захисту культурної спадщини низка об’єктів включені до міжнародних списків під посиленим захистом ЮНЕСКО, створені спеціалізовані підрозділи ЗСУ.

🗣️«Зафіксовані численні грубі порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року. Розуміючи масштаби злочинів, ми не тільки документуємо порушення, але й ініціюємо зміни, аби зміцнити міжнародно-правовий захист культурної спадщини», — зазначила заступниця Міністра.

Детальніше читайте на сайті МКСК🔗
06.05.202507:57
6 травня — День піхоти Збройних Сил України

Цей день встановлено Указом Президента України у 2019 році з метою вшанування мужності, стійкості та героїзму військовослужбовців піхотних підрозділів.

Дата обрана невипадково. Саме 6 травня 1648 року козацьке військо здобуло перемогу у битві під Жовтими Водами під проводом Богдана Хмельницького. 

Сьогодні ми вшановуємо воїнів механізованих, мотопіхотних, гірсько-штурмових підрозділів Сухопутних військ, а також військ територіальної оборони Збройних Сил України.

Саме завдяки рішучим і професійним діям української піхоти у 2022 році було зупинено наступ росіян на Київському, Сумському та Чернігівському напрямках. Піхотинці брали участь у контрнаступі на Харківщині, звільняли Херсонщину та продовжують обороняти державу в найгарячіших точках.

У цей день ми висловлюємо глибоку повагу, вдячність і підтримку всім, хто служить у піхоті. Вічна пам’ять тим, хто віддав життя за Україну.

Україна стоїть, бо стоїть піхота.

Слава Збройним Силам України. Слава Україні.
Показано 1 - 24 из 8 626
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.