postfuturism
Avant-garde shock troopers on the cutting edge of Contemporary Art.
New Media Art
Contemporary Art
Avant-Garde Poetry
Contemporary Conceptual Poetry
Everything that is not signed is by O.Shakirov
Feedback @ShakirovUa
Chat @postfuturismChat
New Media Art
Contemporary Art
Avant-Garde Poetry
Contemporary Conceptual Poetry
Everything that is not signed is by O.Shakirov
Feedback @ShakirovUa
Chat @postfuturismChat
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПубличный
Верификация
Не верифицированныйДоверенность
Не провернныйРасположение
ЯзыкДругой
Дата создания каналаDec 29, 2017
Добавлено на TGlist
Oct 08, 2023Прикрепленная группа
postfuturismChat
201
Последние публикации в группе "postfuturism"
22.02.202518:30
Ніколь Ніколіч "Чи можу я сьогодні поїсти в комп’ютерній кімнаті" 2025 рік. В’язання гачком.
The Delaware Contemporary.
The Delaware Contemporary.
20.02.202519:11
Вирішив вам перекласти трохи сучасної американської spoken word poetry від представника корінного народу.
Dead Pioneers 2023 рік.
Америка — це пірамідальна схема, а ви не на її вершині!
Ваша демонізація тих, хто відрізняється від вас, — це не просто домашнє господарство по-американськи, а чесна американська цінність.
Ха!
Основою цієї країни є рабство та геноцид, народжені в лоні колоніалізму.
Іди!
Пензлюй!
Америка поводиться так, ніби її корінні мешканці є іноземцями, на своїх землях.
Не бійтеся вивчати всю історію, це вам не зашкодить.
Капіталізм може існувати лише за наявності бідного класу.
На батьківщині корінного населення повно ворогів.
Ця структура є сфальсифікованою грою, яка породжує расизм, гомофобію, трансфобію, класизм і ейблізм.
І все це дуже, дуже втомлює мене…
Dead Pioneers 2023 рік.
Америка — це пірамідальна схема, а ви не на її вершині!
Ваша демонізація тих, хто відрізняється від вас, — це не просто домашнє господарство по-американськи, а чесна американська цінність.
Ха!
Основою цієї країни є рабство та геноцид, народжені в лоні колоніалізму.
Іди!
Пензлюй!
Америка поводиться так, ніби її корінні мешканці є іноземцями, на своїх землях.
Не бійтеся вивчати всю історію, це вам не зашкодить.
Капіталізм може існувати лише за наявності бідного класу.
На батьківщині корінного населення повно ворогів.
Ця структура є сфальсифікованою грою, яка породжує расизм, гомофобію, трансфобію, класизм і ейблізм.
І все це дуже, дуже втомлює мене…
19.02.202517:00
– Я кохаю тебе.
Невже, Шакіров?
Ось так просто?
Не будеш у спекотний літній день
На асфальті площі Героїв Майдану
Писати водою слово Кохання
Поки напишеш останню літеру Я
Перші вже випаруються
Бо Кохання це як писати
На розпеченому асфальті водою
Треба постійно прикладати
зусилля аби воно не зникало
Не висадиш на занедбаній клумбі
А їх по місту багато
Особливо на лівому березі
Багаторічні квіти
Словами зізнання
Які забуяють разом та відцвітуть
Що символізуватиме
Мінливість кохання
Якщо не доглядати
Не піклуватися
Воно не розквітне наново
Зівʼяне назавжди
Не зашифруєш в новій книзі
Таємне освідчення
Бо кохання любить
Уважних та пристрасних
– Так, але хочу запевнити,
Що промовити обраній
Я кохаю тебе
Дуже непросто.
Невже, Шакіров?
Ось так просто?
Я к о х а ю т е б е, і все!?Не будеш у спекотний літній день
На асфальті площі Героїв Майдану
Писати водою слово Кохання
Поки напишеш останню літеру Я
Перші вже випаруються
Бо Кохання це як писати
На розпеченому асфальті водою
Треба постійно прикладати
зусилля аби воно не зникало
Не висадиш на занедбаній клумбі
А їх по місту багато
Особливо на лівому березі
Багаторічні квіти
Словами зізнання
Які забуяють разом та відцвітуть
Що символізуватиме
Мінливість кохання
Якщо не доглядати
Не піклуватися
Воно не розквітне наново
Зівʼяне назавжди
Не зашифруєш в новій книзі
Таємне освідчення
Бо кохання любить
Уважних та пристрасних
– Так, але хочу запевнити,
Що промовити обраній
Я кохаю тебе
Дуже непросто.
14.02.202512:02
Щорічний пісюн Купідона з міста Дніпро з нагоди 14 лютого.
08.02.202517:19
Вітаю, я вам приніс прекрасну анімовану англомовну поетичну поплаву 2025 року
Ian Vollrath - YERSHIP
Ian Vollrath - YERSHIP
07.02.202519:00
Роздуми SS11 стосовно стану сучасного поетичного процесу на прикладі крайнього вірша О.Шакірова "Світ після втрат"
Для мене цей вірш яскравий приклад філлерних поезій. Такі філлери сворюють поети аби заповнити необхідний обʼєм для публікації нової поетичної збірки. Кожний умовно професійний поет давно розробив власну формулу написання поезій і практично нескінченно може продукувати такі філлера ні про що, або з сенсом відомим тільки автору. Це як дарк джаз імпровізація, де музикант стверджує, що кожен його концерт унікальний, а насправді якщо ви хоч раз були на виступі цього музики то ви чули практично всі його минулі та майбутні виступи. Тому що за роки у цього музиканта зʼявився певний набір гармоній, мелодій та ритмів, і кожний раз він тільки змінює їх послідовність. Згодом, якщо у поета зʼявляється контракт з видавництвом і треба декілька раз на рік видавати збірку, або йому або їй потрібно заповнювати свої соціальні мережі новим контентом ці філлерні поезії стають домінуючими (можливо потім цей філлерний контент перетворюється на нову збірку). Молоді поети та поетки надихаються цими філлерами умовно професійних поетів вважаючи це за стандарт якості. Вони починають писати беззмістовні сірі поезії і вся ця маса своєю одноманітністю обрушується на пересічного споживача. Іноді кількість переходить не в якість, а в навалу зомбі поезії котра загрожує всьому поетичному процесу в країні. Стан речей погіршує те що цю зомбі поезію культивують деякі столичні організатори поетичних вечорів та вільних мікрофонів де беруть гроші за виступ з промовців. Ця бізнес модель унеможливлює кураторський відбір поетів, а у самих промовців відсутня мотивація для розвитку та рефлексії своєї творчості, бо місце на сцені купується, а в організатора відсутня мотивація залучати глядачів, бо охочі виступити та їх друзі і є основою прибутку цих діячів. Через це словосполучення вільний мікрофон набуло такого токсичного значення. Найсумніше що поетична сцена давно в такому стані, зомбі поети читають філлерні поезії для порожніх залів, або зацікавлених лише у своїй творчості інших зомбі поетів. Тому і складається враження, що сучасна поезія — це нудне одноманітне дійство. Якщо розібратися то ця традиція зомбі філлерної поезії тягнеться ще з совєтських часів коли така одноманітність підтримувалась партією, а все інше знищувалось та цькувалось. Наслідки відчуваються досі, та цей постколоніальний спадок нам ще доведеться дослідити. Хоча у нас неймовірно цікава та різноманітна поетична сцена, про сучасних поетів є статті на вікіпедії, видаються поетичні книжки, але культури споживання цього поетичного продукту немає. У більшості цих поетів та поеток немає аудиторії, культурні медіа практично не висвітлюють поетичний процес в країні, а єдині новини там про поезію це черговий некролог про загиблого поета на передовій, або видану посмертну збірку поезій загиблого поета. І замість розвитку сцени ці організатори вільних мікрофонів продовжують по накатаній схемі брати гроші за виступи. Профільні медіа висвітлюють публікації книг обраних авторів і авторок та некрологи. Вірш перестав бути явищем, поезія полем експериментів, сцена майданчиком для прогресивних ідей, хоча це давно не так, про це просто не пишуть у ЗМІ. Найстрашніше, що більшість проактивних людей зараз служать у ЗСУ, і на жаль, процес у нас творять особистості, а не навпаки. Можливо саме про це цей філлерний вірш Шакірова "Світ після втрат", про майбутній розвиток, хоча я впевнений що це черговий завуальований вірш про кохання, бо скоро 14 лютого.
Для мене цей вірш яскравий приклад філлерних поезій. Такі філлери сворюють поети аби заповнити необхідний обʼєм для публікації нової поетичної збірки. Кожний умовно професійний поет давно розробив власну формулу написання поезій і практично нескінченно може продукувати такі філлера ні про що, або з сенсом відомим тільки автору. Це як дарк джаз імпровізація, де музикант стверджує, що кожен його концерт унікальний, а насправді якщо ви хоч раз були на виступі цього музики то ви чули практично всі його минулі та майбутні виступи. Тому що за роки у цього музиканта зʼявився певний набір гармоній, мелодій та ритмів, і кожний раз він тільки змінює їх послідовність. Згодом, якщо у поета зʼявляється контракт з видавництвом і треба декілька раз на рік видавати збірку, або йому або їй потрібно заповнювати свої соціальні мережі новим контентом ці філлерні поезії стають домінуючими (можливо потім цей філлерний контент перетворюється на нову збірку). Молоді поети та поетки надихаються цими філлерами умовно професійних поетів вважаючи це за стандарт якості. Вони починають писати беззмістовні сірі поезії і вся ця маса своєю одноманітністю обрушується на пересічного споживача. Іноді кількість переходить не в якість, а в навалу зомбі поезії котра загрожує всьому поетичному процесу в країні. Стан речей погіршує те що цю зомбі поезію культивують деякі столичні організатори поетичних вечорів та вільних мікрофонів де беруть гроші за виступ з промовців. Ця бізнес модель унеможливлює кураторський відбір поетів, а у самих промовців відсутня мотивація для розвитку та рефлексії своєї творчості, бо місце на сцені купується, а в організатора відсутня мотивація залучати глядачів, бо охочі виступити та їх друзі і є основою прибутку цих діячів. Через це словосполучення вільний мікрофон набуло такого токсичного значення. Найсумніше що поетична сцена давно в такому стані, зомбі поети читають філлерні поезії для порожніх залів, або зацікавлених лише у своїй творчості інших зомбі поетів. Тому і складається враження, що сучасна поезія — це нудне одноманітне дійство. Якщо розібратися то ця традиція зомбі філлерної поезії тягнеться ще з совєтських часів коли така одноманітність підтримувалась партією, а все інше знищувалось та цькувалось. Наслідки відчуваються досі, та цей постколоніальний спадок нам ще доведеться дослідити. Хоча у нас неймовірно цікава та різноманітна поетична сцена, про сучасних поетів є статті на вікіпедії, видаються поетичні книжки, але культури споживання цього поетичного продукту немає. У більшості цих поетів та поеток немає аудиторії, культурні медіа практично не висвітлюють поетичний процес в країні, а єдині новини там про поезію це черговий некролог про загиблого поета на передовій, або видану посмертну збірку поезій загиблого поета. І замість розвитку сцени ці організатори вільних мікрофонів продовжують по накатаній схемі брати гроші за виступи. Профільні медіа висвітлюють публікації книг обраних авторів і авторок та некрологи. Вірш перестав бути явищем, поезія полем експериментів, сцена майданчиком для прогресивних ідей, хоча це давно не так, про це просто не пишуть у ЗМІ. Найстрашніше, що більшість проактивних людей зараз служать у ЗСУ, і на жаль, процес у нас творять особистості, а не навпаки. Можливо саме про це цей філлерний вірш Шакірова "Світ після втрат", про майбутній розвиток, хоча я впевнений що це черговий завуальований вірш про кохання, бо скоро 14 лютого.
05.02.202513:00
Світ після втрат
Пахне вишуканістю
Вигадує літери
Посеред вирви
Від вибуху слів
У повітрі застигли
Уламки концепцій
Уламки образ
Невпинна тактильність
Невимовної пристрасті
Наповнює емоціями
Трансгресія почуттів
Навколо розкидані
Рештки ілюзій
Рештки появ
Важливе проникнення
Світанкового сприйняття
Тендітної впевненості
Світ після втрат
Пахне вишуканістю
Вигадує літери
Посеред вирви
Від вибуху слів
У повітрі застигли
Уламки концепцій
Уламки образ
Невпинна тактильність
Невимовної пристрасті
Наповнює емоціями
Трансгресія почуттів
Навколо розкидані
Рештки ілюзій
Рештки появ
Важливе проникнення
Світанкового сприйняття
Тендітної впевненості
Світ після втрат
04.02.202510:30
Я завжди вважав відеоігри окремим видом мистецтва. Під час навчання в Нью Йоркському Музеї Сучасного Мистецтва, був приємно вражений окремій темі присвячений відеоіграм та як це медіа застосовується в сучасному мистецтві. Завжди приємно знаходити підтвердження своїм мистецьким переконанням, і зрозуміло чому відеоінсталяція 2002 року Корі Аркангела — Хмарки Супер Маріо мала такий успіх. Корі Аркангел модифікував РОМ у старому нінтентдо картріджі з грою Брати Супер Маріо аби той відтворював тільки хмарки. Ця гра має культовий статус у північній Америці, бо врятувала відеоігрову індустрію від кризи 1983 року, та кожний американський міленіал гуляв або бачив цю гру. Це миттєве впізнавання з присмаком приємної ностальгії, це перший пейзаж цифрової ери, що закарбувався в пам’яті цілого покоління.
02.02.202521:00
stillcomm0n "
Весь незбережений прогрес буде втрачено,ви впевнені що бажаєте закінчити?" 2025
31.01.202517:30
Абсолютно прекрасний мод
DOOM: The Gallery Experience
Досліджуйте мистецтво з келихом вина на рушії культового шутера. Стилізація світових шедеврів під графіку Doom неймовірна, обожнюю якісний піксель арт.
Погуляти у мод можна безкоштовно на сайті розробників проєкту
https://bobatealee.itch.io/doom-the-gallery-experience
DOOM: The Gallery Experience
Досліджуйте мистецтво з келихом вина на рушії культового шутера. Стилізація світових шедеврів під графіку Doom неймовірна, обожнюю якісний піксель арт.
Погуляти у мод можна безкоштовно на сайті розробників проєкту
https://bobatealee.itch.io/doom-the-gallery-experience
29.01.202518:00
Дарʼя Лукʼяненко
"Памʼять Металу" 2024 рік
Написи на металевих рушниках зроблено за допомогою контрольованої корозії (розчин порошку заліза з кислотами і сіллю) та стилізовані під традиційний український орнамент. На першому написано
МЕТАЛСІЛЬ, а з іншої сторони ХЛІБМЕТАЛ. На іншому напис
"На щастя На нещастя"
"Памʼять Металу" 2024 рік
Написи на металевих рушниках зроблено за допомогою контрольованої корозії (розчин порошку заліза з кислотами і сіллю) та стилізовані під традиційний український орнамент. На першому написано
МЕТАЛСІЛЬ, а з іншої сторони ХЛІБМЕТАЛ. На іншому напис
"На щастя На нещастя"
27.01.202512:42
Жанна Кадирова
Будинок культури, 2023
МАФ, люстра, каміння, грунт
Старий металевий гараж понівечений кулями та уламками, крізь які пробивається світло люстри з Будинку культури міста Берислав Херсонської області.
Будинок культури, 2023
МАФ, люстра, каміння, грунт
Старий металевий гараж понівечений кулями та уламками, крізь які пробивається світло люстри з Будинку культури міста Берислав Херсонської області.
22.01.202517:00
І дуже раджу ознайомитись з портфоліо Олени Турянської. Неймовірні роботи що надихають та причаровують. Цікаво прослідковувати як мисткиня працює з текстом. Найкращий мистецький каталог, що я бачив останнім часом.
21.01.202515:00
Олена Турянська "Тиша" 2007
туш, папір, різьба по папері, дерево, 21 х 300 см
туш, папір, різьба по папері, дерево, 21 х 300 см
Куди ж як не порога сягає твій погляд і знов вертається в себе від порога і до порога крізь двері в безчасово придбаний дім в самотою засипане я
18.01.202520:22
У 2024 році Спенсер Чанг зробив сайт fridge poetry.
Користувачі в реальному часі додавали слова на інтернет-холодильник і переміщали їх створюючи поезії, а Спенсер Чанг фіксував результати.
https://playhtml.fun/fridge.html
Користувачі в реальному часі додавали слова на інтернет-холодильник і переміщали їх створюючи поезії, а Спенсер Чанг фіксував результати.
https://playhtml.fun/fridge.html
Не удалось получить доступ
к медиа контенту
к медиа контенту
Рекорды
23.02.202523:59
1.8K
Подписчиков29.08.202423:59
100
Индекс цитирования20.02.202505:45
813
Охват одного поста23.09.202423:59
561
Охват рекламного поста31.05.202423:59
4.96%
ER20.02.202523:59
45.14%
ERR22.02.202518:30
Ніколь Ніколіч "Чи можу я сьогодні поїсти в комп’ютерній кімнаті" 2025 рік. В’язання гачком.
The Delaware Contemporary.
The Delaware Contemporary.
14.02.202512:02
Щорічний пісюн Купідона з міста Дніпро з нагоди 14 лютого.
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.