Сюр Стрём Инглинги
Селёдка, прокисшая от недостатка соли
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПубличный
Верификация
Не верифицированныйДоверенность
Не провернныйРасположениеУкраїна
ЯзыкДругой
Дата создания каналаБер 28, 2022
Добавлено на TGlist
Черв 13, 2023Прикрепленная группа
Подписчиков
106
24 часа
10.7%Неделя
11%Месяц
33.4%
Индекс цитирования
0
Упоминаний0Репостов на каналах0Упоминаний на каналах0
Среднее охват одного поста
29
12 часов220%24 часа290%48 часов180%
Вовлеченность (ER)
3.45%
Репостов1Комментариев0Реакций3
Вовлеченность по охвату (ERR)
27.36%
24 часа
0.26%Неделя0%Месяц
6.95%
Охват одного рекламного поста
13
1 час00%1 – 4 часа00%4 - 24 часа00%
Всего постов за 24 часа
0
Динамика
3
Последние публикации в группе "Сюр Стрём Инглинги"
17.04.202518:47
Рунічний камінь, вмурований у стіну звичайного будинку в Стокгольмі, датований між 1070 та 1100 роками.
1937 року камінь вийняли на реставрацію, очистили та повернули на місце.
Напис на камені говорить:
"Торстейн і Фрегунн спорудили камінь за своїм сином".Камень підпертий у 19 сторіччі гарматою 18 ст. яка слугує відбійником захисником від пошкодожень рогу будинку осями каретних колес.
1937 року камінь вийняли на реставрацію, очистили та повернули на місце.
Напис на камені говорить:
"Торстейн і Фрегунн спорудили камінь за своїм сином".Камень підпертий у 19 сторіччі гарматою 18 ст. яка слугує відбійником захисником від пошкодожень рогу будинку осями каретних колес.
17.04.202518:22
Манускрипт Lækningakver (медицинская книга) №AM434a12mo является одной из самых ранних (1475-1525) известных рукописей на исландском языке, содержащей рунический текст, полный рунический алфавит и гальдраставы (магические символы). Что, вообще говоря, многое даёт понять о средневековой исландской медицине. И нет, там не только заклинания от поноса, истинный исландец не может написать медицинского трактата без эгисхьяльма.
Рукопись хранится в коллекции Arnamagnæan в Копенгагенском университете, Дания. Исторически, исландцы пребывают в непреходящем восторге от того, что их культурное наследие хранится в датских библиотеках и музеях, а большая его часть погибла в великом копенгагенском пожаре 1728г. И любят датчан как мы русню.
А на картинке как раз эгисхьяльм из этого уважаемого манускрипта. Чтобы ввергать врагов в ужас.
Рукопись хранится в коллекции Arnamagnæan в Копенгагенском университете, Дания. Исторически, исландцы пребывают в непреходящем восторге от того, что их культурное наследие хранится в датских библиотеках и музеях, а большая его часть погибла в великом копенгагенском пожаре 1728г. И любят датчан как мы русню.
А на картинке как раз эгисхьяльм из этого уважаемого манускрипта. Чтобы ввергать врагов в ужас.
post.reposted:
Обранці духів ✙
17.04.202518:07
Ілюстрована карта "Mythical Beasts of Wales", створена художником Нілом Паркінсоном (Neil Parkinson). Вона зібрала візуальні зображення й короткі натяки на легендарних істот, духів, чудовиськ і казкових персонажів валлійської 🏴міфології — від стародавніх кельтських вірувань до середньовічних народних переказів. Кожна істота позначена на карті відповідно до регіону Уельсу, де вона, за легендою, з’являлася.
post.reposted:
☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️
16.04.202520:54
Олег Ольжич
Л. Мосендзові
Фото по порядку: Ейрік Рудий, Лейв Щасливий і Торфінн Сподіваний
Л. Мосендзові
Поважна мова врочистих вітрин,
Уривчаті передвіку аннали.
— «Ми жали хліб. Ми вигадали млин.
Ми знали мідь. Ми завжди воювали».
— «Мене забито в чесному бою,
Поховано дбайливою сім’єю.
Як не стояти так, як я стою
В просторій залі мудрого музею?»—
Так виразно ввижається мені
Палючими безсонними ночами:
Я жив колись у простім курені
Над озером з ясними берегами.
Фото по порядку: Ейрік Рудий, Лейв Щасливий і Торфінн Сподіваний
post.reposted:
Пломінь
16.04.202506:58
🔥 Саги про Вінланд. Шляхами Ейріка Рудого, Торфінна Сподіваного і Лейва Щасливого — передзамовлення книги
Переклад з давньоісландської і латини Віталія Кривоноса
З ілюстраціями Івана Кипібіди
Ціна за передзамовленням — 500 (600) грн.
➡️ https://plomin.club/product/vinland-saga/
Актуалізована політичними подіями, історія заселення Ґренландії і Північної Америки (або, як казали самі учасники подій — Вінланду) скандинавськими мореплавцями постає в новому світлі.
Що спонукало Ейріка Рудого і Торфінна Сподіваного полишити рідну Ісландію і пуститися на пошуки нових земель? Чому Ґренландію назвали Зеленим краєм? Як велося новоприбулим із місцевим населенням? І до чого тут живі мерці?
Хитросплетіння історії і містики знову й знову нагадує нам про одвічну непосидючість європейської людини. Ці твори є водночас і літописом подій, і захоплюючою пригодницькою картиною на тлі виноградних лоз і Ґуннбйорнових шхер. З півночі європейської до півночі американської — ось який шлях прокладено в цій книзі.
Доба вікінґів ще ніколи не була настільки близькою до нашого сьогодення.
Переклад з давньоісландської і латини Віталія Кривоноса
З ілюстраціями Івана Кипібіди
Ціна за передзамовленням — 500 (
➡️ https://plomin.club/product/vinland-saga/
16.04.202506:58
Ура! Цей час настав! Предзаказ! В "Пломине" выходят "Саги про Винланд" в роскошном переводе пана Виталия Кривоноса, с шикарными иллюстрациями, и даже в суперобложке. С отличным и очень самобытным комментарием переводчика и редакторской статьёй. Все на предзаказ!
11.04.202510:07
Извините, злободневное. Вот этот ролик он смешной-смешной, но мы же знаем, что последней ошибкой заносчивых дураков может стать покушение на исландскую треску. "They taxed our fish, then asked for more...". За треску исландцы три раза били на море Великобританию, и сильно подозреваю, не погнушаются угандошить авианосную группу если что.
Особенно смешно получилось про "our seals strike where yours have fled".
https://www.youtube.com/watch?v=HJ8qGOe2K0o
Особенно смешно получилось про "our seals strike where yours have fled".
https://www.youtube.com/watch?v=HJ8qGOe2K0o
08.04.202513:00
Резонный вопрос
post.reposted:☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️
05.04.202517:48
Поширення християнства у західній частині Норвегії повʼязано з імʼям конунґа Олафа Трюґвассона (995-1000), а хрещення внутрішніх та східних районів країни відбувалося під залізною рукою Олава Гаральдсона (1015-1030). З поширенням місіонерської діяльності англійських, німецьких, грецьких та, ймовірно, навіть вірменських священників,37 у Скандинавії утверджується християнство, поширюється освіта, постає книжна культура. У Норвегії та Ісландії у XIII ст. остання набула такого розвитку, що до мешканців Швеції, які не мали власної літератури, на відміну від норвежців та ісландців, почали ставитись як до дещо відсталого та неосвіченого населення,
— пише Федір Андрощук у своїй книзі Гаральд Суворий. Останній вікінг.
І ми маємо тут дещо сказати зі своїх досліджень: перехід на книжкову традицію з традиції усної не випадковий. Справа тут в тому, що саги і пісні передавались усно, бо були вони напряму повʼязані із тими, хто їх розповідав і тими, хто їх слухав. Не треба було записувати те, що й так розносилось сарафанним радіом. Через саги і пісні часто-густо можна було не тільки послухати жарти про орієнтації певних конунґів і про те, як ворожбили на Півночі, але й прослідкувати генеалогії: річ не зайва, коли йдеться про верифікацію, скажімо, права на землю (ми теж цим займаємось й досі). Тобто саги були дуже вдалим світоглядним і ситуаційним орієнтиром.
Християнство же принесло із собою історії про дуже далекий народ, який жив в пустині. Перші охрещені мало того, що про цей народ не були ані сном, ані духом, так ще й слабко могли собі уявити, що таке, власне, пустиня. І якщо серед євреїв і арабів ці історії спокійно жили в усному мовлені (з причин абсолютно тотожних скандинавським), то серед скандинавів вони вже так жити не могли: бо нічого вони тут не верефікували і зрештою в принципі мало промовляли до місцевих: землі далекі, народ інший, що з того взяти – неясно.
І ось тому, думається нам, відбувся перехід на книжну культуру: читайте і завчайте те, що вас не стосується, але стосується вашої віри (яка, до слова, геть не погано приживались через теж зрозумілі причини: великий герой, який помирає, аби воскреснути і принести в світ щось, з тим упокоривши первісний хаос – така історія північному населенню була дуже добре знайома).
Потім це все ще й вилилось в окрему смішну штуку, коли християнство, ще не окріпле, не витіснило магію, вона панувала серед… священників, які ще й хизувались тим. І от якось коли вояки хизувались своїми магічними здобутками, один панотець раптом заявив, що він теж тут не остання людина і напамʼять знає всю службу (а це вже було частиною ораторського мистецтва, яке, розуміти треба, було гальдрою – праворучним проявом магії на Півночі (ліворучним був сейд).
Ось така вас історія на ніч. А інших в нас на сьогодні нема (але завтра щось ще буде обовʼязково)!
post.reposted:☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️
05.04.202511:49
Не спати! Анонс! Все ще чекаєте Саги про Вінланд? Вони ось-ось! А ми тимчасом вам принесли ще одну новину: наступною книгою у серії буде переклад ісландських саг про (увага!!!) виправи на Русь!
Про назву ми ще будемо думати, бо тут усе не так просто, шановні, треба щось таке оригінальне забацати (власне, ваші варіанти завжди можна писати в коментарі!).
Головні ролі будуть такі:
керую проєктом я, себто Семен Бондар.
Віталій Кривоніс – наш незмінний перекладач.
Володимир Гарькавенко головний помічник з пошуку текстів і відтак один із коментаторів!
Ілюстратор (попередньо): Іван Кипібіда (він же зараз ілюструє Саги про Вінланд).
По редактурі і інших штуках пізніше деталізуємо!
Не остання новина: у Віталія тепер буде своя серія, під назвою «Саги Фіорду Круків»!
Тішимось, радіємо, любимо адміна за те, що регулярно щось мутить в просторі індоєвропейської історії і філософської думки!
Підтримати адміна копійчиною можна тут!
Про назву ми ще будемо думати, бо тут усе не так просто, шановні, треба щось таке оригінальне забацати (власне, ваші варіанти завжди можна писати в коментарі!).
Тож, про що мова? Проскандинавів, які регулярно кудись виправлялись, ходили кораблями і укладали шлюби. І якось дістались навіть такої незвичної землі, де жили їхні індоєвропейські родичі – і назвали ту країну Ґардарікі! А по нашому це буде трохи коротше – просто Русь! І було це знайомство дуже добре, а дехто Гаральд Суворий навіть дружив із деяким Ярославом Мудрим! Тож є нам про що почитати і відтак поговорити і винести в науковий дискурс!
Головні ролі будуть такі:
керую проєктом я, себто Семен Бондар.
Віталій Кривоніс – наш незмінний перекладач.
Володимир Гарькавенко головний помічник з пошуку текстів і відтак один із коментаторів!
Ілюстратор (попередньо): Іван Кипібіда (він же зараз ілюструє Саги про Вінланд).
По редактурі і інших штуках пізніше деталізуємо!
Не остання новина: у Віталія тепер буде своя серія, під назвою «Саги Фіорду Круків»!
Тішимось, радіємо, любимо адміна за те, що регулярно щось мутить в просторі індоєвропейської історії і філософської думки!
Підтримати адміна копійчиною можна тут!
05.04.202511:49
Итак, попробуем в совершенно потрясную коллаборацию. Вообще говоря, в своё время именно исследование связей саг и летописных текстов способствовали возникновению русской школы скандинавистики в РИ. Тренд на имперскую, глобальную историю, заданный в своём роде Татищевым и ему подобными требовал достаточного обоснования, в первую очередь текстовыми источниками, которых у нас не так и много- летописные тексты в разных списках да "Слово о полку". И открытие для имперских историков "Саги об Эймунде", которая характеризует время, двор и обычаи Руси времён Ярослава как раз и стало началом школы из которой впоследствии вырастет Стеблин-Каменский сотоварищи. Другое дело, как именно скандинавы описывали многомудрого князя...
Практически во всех доступных нам саговых текстах отмечается что Ярослав был по понятиям скандинавов жлобом эпического размаха, просто-таки дядюшкой Скруджем. А обе саги про двоих Олавов ещё прозрачно намекают на то что Ярослав с папой были рогоносцами. Героем-любовником, конечно, в обоих случаях выступает очередной Олав. Впрочем, есть сильное подозрение что всё это скорее стандартные нарративные ходы, закрывающие пробелы в реальных исторических сведениях.
Отношения норвежского и киевского дворов были подчёркнуто тёплыми, причём настолько, что есть подозрения что они выходили за рамки жёсткого родового этикета: так Олав Святой оставляет на попечение Ярослава сына Магнуса, будущего Магнуса Благородного, конунга Норвегии, и нет, это по-видимому не демонстрация старшинства Олава. Просто он оставил сына единственной семье, на которую мог положиться перед лицом скорой гибели. Из Киева Олав отправился в Норвегию, где погиб при Стикластадире как рыцарь, король и святой креститель страны.
Практически во всех доступных нам саговых текстах отмечается что Ярослав был по понятиям скандинавов жлобом эпического размаха, просто-таки дядюшкой Скруджем. А обе саги про двоих Олавов ещё прозрачно намекают на то что Ярослав с папой были рогоносцами. Героем-любовником, конечно, в обоих случаях выступает очередной Олав. Впрочем, есть сильное подозрение что всё это скорее стандартные нарративные ходы, закрывающие пробелы в реальных исторических сведениях.
Отношения норвежского и киевского дворов были подчёркнуто тёплыми, причём настолько, что есть подозрения что они выходили за рамки жёсткого родового этикета: так Олав Святой оставляет на попечение Ярослава сына Магнуса, будущего Магнуса Благородного, конунга Норвегии, и нет, это по-видимому не демонстрация старшинства Олава. Просто он оставил сына единственной семье, на которую мог положиться перед лицом скорой гибели. Из Киева Олав отправился в Норвегию, где погиб при Стикластадире как рыцарь, король и святой креститель страны.
post.reposted:
Ravensfjord
03.04.202519:32
І ще ми маємо подякувати Харальду за те, що він десь 1050 року взяв і заснував забацане місто, куди рідко ступа культура, відоме в народі як Осло. Нахріна він це зробив, я так і не зрозумів, але вочевидь, щоб застовпити там свою норвезьку владу. Адже регіон Ослофіорду спочатку-то зовсім не вважався прям таким норвезьким. Данці там мали доволі патужний уплив - як, власне, і в регіоні Сконе на півдні Швеції. Між тим, станом на середину 11 століття вже цілком оформилися три основні центри тяжіння верховної влади (і даже, не побоюся цього слова, зайчатки держабности скаждинавшької!). Ну і от щоб данцям-жбанцям не повадно було, Харальд зробив там укреп район.
Сама назва є предметом, понімаєте, суперечків. Дядя вася Педер Клауссон Фрійс стверджує, що це значить "гирло (ріки) Ло". Проблема в тому, що до Фрійса, схоже, ніяка річка Ло-Хуйло ніде не фігурує, і що він цей топонім тупо вигадав.
Інша гіпотеза полягає в тому, що -lo це "лука" або "заплава", а от -os це похідна від ás/ans "кам'янистий гребінь пагорба", або від áss "ас, бог". Відтак "Осло" це або "лука на пагорбі/під пагорбом", або "лука асів". Не треба дивуватися, що Харальд Суворий Правитель, хрещений лоб, назвав місто на честь поганських чучундр - просто використав назву місцини, яка вочевидь була старшою за місто. Тоді це було в порядку речей, та й християнином він був, сказати би, специфічним.
Або, можливо, Осло - це "лука у гирлі", такі справи.
А онаністи з міста Осло називаються, якщо вірити словнику відомого дослідника чухні Хаґена Альварсона, "ослодрочками"
Сама назва є предметом, понімаєте, суперечків. Дядя вася Педер Клауссон Фрійс стверджує, що це значить "гирло (ріки) Ло". Проблема в тому, що до Фрійса, схоже, ніяка річка Ло-Хуйло ніде не фігурує, і що він цей топонім тупо вигадав.
Інша гіпотеза полягає в тому, що -lo це "лука" або "заплава", а от -os це похідна від ás/ans "кам'янистий гребінь пагорба", або від áss "ас, бог". Відтак "Осло" це або "лука на пагорбі/під пагорбом", або "лука асів". Не треба дивуватися, що Харальд Суворий Правитель, хрещений лоб, назвав місто на честь поганських чучундр - просто використав назву місцини, яка вочевидь була старшою за місто. Тоді це було в порядку речей, та й християнином він був, сказати би, специфічним.
Або, можливо, Осло - це "лука у гирлі", такі справи.
А онаністи з міста Осло називаються, якщо вірити словнику відомого дослідника чухні Хаґена Альварсона, "ослодрочками"
post.reposted:Ravensfjord
03.04.202519:32
Віса про пройобаний бронік
Вперед ми йдемо,
клином зімкнувшись,
броні лишивши,
під синню лез.
Сяють шоломи,
а я - без шолома,
бо всю снарягу
я проїбав.
(с) Харальд Суворий в битві при Стамфорді
Контекст: при Стамфорді військо вікінгів опинилося без кольчуг, і то не в повному складі, тому що того дня і не думали битися, а думали отримати заручників з числа місцевої нортумбрійської знаті. Але хто ж знав, що тезка Харальда, Гаральд Ґодвінссон, встигне притарабанити свої контингенти з півдня на північ! (Дружно скажемо шпасибі римським окупантам, які зробили в Британії нормальні дороги). Власне, у Харальда була інша опція: відійти, з'єднатися з основними силами, озброїтися по нормальному і вже тоді дати генеральний бій. Але Харальд був Суворий, і йому було піхуй. Вальгалла, мабуть, коллінґ гім...
Спойлер нот спойлер: вікінги епічно проїбали, як і варто було чекати
Вперед ми йдемо,
клином зімкнувшись,
броні лишивши,
під синню лез.
Сяють шоломи,
а я - без шолома,
бо всю снарягу
я проїбав.
(с) Харальд Суворий в битві при Стамфорді
Контекст: при Стамфорді військо вікінгів опинилося без кольчуг, і то не в повному складі, тому що того дня і не думали битися, а думали отримати заручників з числа місцевої нортумбрійської знаті. Але хто ж знав, що тезка Харальда, Гаральд Ґодвінссон, встигне притарабанити свої контингенти з півдня на північ! (Дружно скажемо шпасибі римським окупантам, які зробили в Британії нормальні дороги). Власне, у Харальда була інша опція: відійти, з'єднатися з основними силами, озброїтися по нормальному і вже тоді дати генеральний бій. Але Харальд був Суворий, і йому було піхуй. Вальгалла, мабуть, коллінґ гім...
Спойлер нот спойлер: вікінги епічно проїбали, як і варто було чекати
post.reposted:
Пошуки Духовного
30.03.202507:35
🔥 Де цивілізація — там і котики! 🐈⬛
Коти завжди були поруч із людьми — ще з часів Трипілля, а потім і в Київській Русі. Але як вони тут опинились? Що спільного між вікінгами, середньовічними містами та поширенням котів? І чому у XII столітті стався справжній «котячий бум»?
Археологиня Наталя Хамайко досліджує сліди котячої історії на наших землях, знає про загадкове поховання людини з котом у Шестовиці та розповідає, як змінювалося ставлення до пухнастих спільників людей. А ще — про черепи моржів у Києві, стародавні торговельні шляхи і трагічні долі археологів, які намагалися відкопати правду в епоху репресій.
Тиць на картинку!!
https://nauka.ua/article/de-civilizaciya-tam-i-kotiki-arheologinya-natalya-hamajko-pro-kotiv-u-kiyivskij-rusi-cherepi-morzhiv-ta-represovanih-arheologiv
Дуже серйозна стаття, і особливо про плачевний стан нашої науки та археології.
Коти завжди були поруч із людьми — ще з часів Трипілля, а потім і в Київській Русі. Але як вони тут опинились? Що спільного між вікінгами, середньовічними містами та поширенням котів? І чому у XII столітті стався справжній «котячий бум»?
Археологиня Наталя Хамайко досліджує сліди котячої історії на наших землях, знає про загадкове поховання людини з котом у Шестовиці та розповідає, як змінювалося ставлення до пухнастих спільників людей. А ще — про черепи моржів у Києві, стародавні торговельні шляхи і трагічні долі археологів, які намагалися відкопати правду в епоху репресій.
Тиць на картинку!!
https://nauka.ua/article/de-civilizaciya-tam-i-kotiki-arheologinya-natalya-hamajko-pro-kotiv-u-kiyivskij-rusi-cherepi-morzhiv-ta-represovanih-arheologiv
Дуже серйозна стаття, і особливо про плачевний стан нашої науки та археології.
29.03.202511:24
Коротше кажучи, стави вже не ті
Рекорды
03.04.202523:59
106Подписчиков17.03.202519:32
200Индекс цитирования18.08.202323:59
298Охват одного поста30.03.202523:59
27Охват рекламного поста02.11.202323:59
22.73%ER18.08.202323:59
382.05%ERRpost.reposted:☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️
28.03.202522:58
Хоба що приніс: прималював вам кожну руну до вірша, який її пояснює і саму Англосаксонську рунічну поему в перекладі незрівняної Ольги Смольницької!
Не дякуйте, але поширюйте!
Не дякуйте, але поширюйте!
17.04.202518:47
Рунічний камінь, вмурований у стіну звичайного будинку в Стокгольмі, датований між 1070 та 1100 роками.
1937 року камінь вийняли на реставрацію, очистили та повернули на місце.
Напис на камені говорить:
"Торстейн і Фрегунн спорудили камінь за своїм сином".Камень підпертий у 19 сторіччі гарматою 18 ст. яка слугує відбійником захисником від пошкодожень рогу будинку осями каретних колес.
1937 року камінь вийняли на реставрацію, очистили та повернули на місце.
Напис на камені говорить:
"Торстейн і Фрегунн спорудили камінь за своїм сином".Камень підпертий у 19 сторіччі гарматою 18 ст. яка слугує відбійником захисником від пошкодожень рогу будинку осями каретних колес.
post.reposted:Пломінь
16.04.202506:58
🔥 Саги про Вінланд. Шляхами Ейріка Рудого, Торфінна Сподіваного і Лейва Щасливого — передзамовлення книги
Переклад з давньоісландської і латини Віталія Кривоноса
З ілюстраціями Івана Кипібіди
Ціна за передзамовленням — 500 (600) грн.
➡️ https://plomin.club/product/vinland-saga/
Актуалізована політичними подіями, історія заселення Ґренландії і Північної Америки (або, як казали самі учасники подій — Вінланду) скандинавськими мореплавцями постає в новому світлі.
Що спонукало Ейріка Рудого і Торфінна Сподіваного полишити рідну Ісландію і пуститися на пошуки нових земель? Чому Ґренландію назвали Зеленим краєм? Як велося новоприбулим із місцевим населенням? І до чого тут живі мерці?
Хитросплетіння історії і містики знову й знову нагадує нам про одвічну непосидючість європейської людини. Ці твори є водночас і літописом подій, і захоплюючою пригодницькою картиною на тлі виноградних лоз і Ґуннбйорнових шхер. З півночі європейської до півночі американської — ось який шлях прокладено в цій книзі.
Доба вікінґів ще ніколи не була настільки близькою до нашого сьогодення.
Переклад з давньоісландської і латини Віталія Кривоноса
З ілюстраціями Івана Кипібіди
Ціна за передзамовленням — 500 (
➡️ https://plomin.club/product/vinland-saga/
post.reposted:☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️
28.03.202522:58
Не спати! Те саме я зробив з Ісландською рунічною поемою! Господи, дай тобі Боже здоровля, пані Ольго Смольницько, за те, що ти переклала ці знакові роботи!
28.03.202514:54
👊🏻🇩🇰🇬🇱🔥Amerikansk krigsskib, gå ad helvede til!
29.03.202511:24
Коротше кажучи, стави вже не ті
post.reposted:Ravensfjord
03.04.202519:32
Віса про пройобаний бронік
Вперед ми йдемо,
клином зімкнувшись,
броні лишивши,
під синню лез.
Сяють шоломи,
а я - без шолома,
бо всю снарягу
я проїбав.
(с) Харальд Суворий в битві при Стамфорді
Контекст: при Стамфорді військо вікінгів опинилося без кольчуг, і то не в повному складі, тому що того дня і не думали битися, а думали отримати заручників з числа місцевої нортумбрійської знаті. Але хто ж знав, що тезка Харальда, Гаральд Ґодвінссон, встигне притарабанити свої контингенти з півдня на північ! (Дружно скажемо шпасибі римським окупантам, які зробили в Британії нормальні дороги). Власне, у Харальда була інша опція: відійти, з'єднатися з основними силами, озброїтися по нормальному і вже тоді дати генеральний бій. Але Харальд був Суворий, і йому було піхуй. Вальгалла, мабуть, коллінґ гім...
Спойлер нот спойлер: вікінги епічно проїбали, як і варто було чекати
Вперед ми йдемо,
клином зімкнувшись,
броні лишивши,
під синню лез.
Сяють шоломи,
а я - без шолома,
бо всю снарягу
я проїбав.
(с) Харальд Суворий в битві при Стамфорді
Контекст: при Стамфорді військо вікінгів опинилося без кольчуг, і то не в повному складі, тому що того дня і не думали битися, а думали отримати заручників з числа місцевої нортумбрійської знаті. Але хто ж знав, що тезка Харальда, Гаральд Ґодвінссон, встигне притарабанити свої контингенти з півдня на північ! (Дружно скажемо шпасибі римським окупантам, які зробили в Британії нормальні дороги). Власне, у Харальда була інша опція: відійти, з'єднатися з основними силами, озброїтися по нормальному і вже тоді дати генеральний бій. Але Харальд був Суворий, і йому було піхуй. Вальгалла, мабуть, коллінґ гім...
Спойлер нот спойлер: вікінги епічно проїбали, як і варто було чекати
08.04.202513:00
Резонный вопрос
17.04.202518:22
Манускрипт Lækningakver (медицинская книга) №AM434a12mo является одной из самых ранних (1475-1525) известных рукописей на исландском языке, содержащей рунический текст, полный рунический алфавит и гальдраставы (магические символы). Что, вообще говоря, многое даёт понять о средневековой исландской медицине. И нет, там не только заклинания от поноса, истинный исландец не может написать медицинского трактата без эгисхьяльма.
Рукопись хранится в коллекции Arnamagnæan в Копенгагенском университете, Дания. Исторически, исландцы пребывают в непреходящем восторге от того, что их культурное наследие хранится в датских библиотеках и музеях, а большая его часть погибла в великом копенгагенском пожаре 1728г. И любят датчан как мы русню.
А на картинке как раз эгисхьяльм из этого уважаемого манускрипта. Чтобы ввергать врагов в ужас.
Рукопись хранится в коллекции Arnamagnæan в Копенгагенском университете, Дания. Исторически, исландцы пребывают в непреходящем восторге от того, что их культурное наследие хранится в датских библиотеках и музеях, а большая его часть погибла в великом копенгагенском пожаре 1728г. И любят датчан как мы русню.
А на картинке как раз эгисхьяльм из этого уважаемого манускрипта. Чтобы ввергать врагов в ужас.
post.reposted:Обранці духів ✙
17.04.202518:07
Ілюстрована карта "Mythical Beasts of Wales", створена художником Нілом Паркінсоном (Neil Parkinson). Вона зібрала візуальні зображення й короткі натяки на легендарних істот, духів, чудовиськ і казкових персонажів валлійської 🏴міфології — від стародавніх кельтських вірувань до середньовічних народних переказів. Кожна істота позначена на карті відповідно до регіону Уельсу, де вона, за легендою, з’являлася.
post.reposted:☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️
16.04.202520:54
Олег Ольжич
Л. Мосендзові
Фото по порядку: Ейрік Рудий, Лейв Щасливий і Торфінн Сподіваний
Л. Мосендзові
Поважна мова врочистих вітрин,
Уривчаті передвіку аннали.
— «Ми жали хліб. Ми вигадали млин.
Ми знали мідь. Ми завжди воювали».
— «Мене забито в чесному бою,
Поховано дбайливою сім’єю.
Як не стояти так, як я стою
В просторій залі мудрого музею?»—
Так виразно ввижається мені
Палючими безсонними ночами:
Я жив колись у простім курені
Над озером з ясними берегами.
Фото по порядку: Ейрік Рудий, Лейв Щасливий і Торфінн Сподіваний
post.reposted:☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️
05.04.202517:48
Поширення християнства у західній частині Норвегії повʼязано з імʼям конунґа Олафа Трюґвассона (995-1000), а хрещення внутрішніх та східних районів країни відбувалося під залізною рукою Олава Гаральдсона (1015-1030). З поширенням місіонерської діяльності англійських, німецьких, грецьких та, ймовірно, навіть вірменських священників,37 у Скандинавії утверджується християнство, поширюється освіта, постає книжна культура. У Норвегії та Ісландії у XIII ст. остання набула такого розвитку, що до мешканців Швеції, які не мали власної літератури, на відміну від норвежців та ісландців, почали ставитись як до дещо відсталого та неосвіченого населення,
— пише Федір Андрощук у своїй книзі Гаральд Суворий. Останній вікінг.
І ми маємо тут дещо сказати зі своїх досліджень: перехід на книжкову традицію з традиції усної не випадковий. Справа тут в тому, що саги і пісні передавались усно, бо були вони напряму повʼязані із тими, хто їх розповідав і тими, хто їх слухав. Не треба було записувати те, що й так розносилось сарафанним радіом. Через саги і пісні часто-густо можна було не тільки послухати жарти про орієнтації певних конунґів і про те, як ворожбили на Півночі, але й прослідкувати генеалогії: річ не зайва, коли йдеться про верифікацію, скажімо, права на землю (ми теж цим займаємось й досі). Тобто саги були дуже вдалим світоглядним і ситуаційним орієнтиром.
Християнство же принесло із собою історії про дуже далекий народ, який жив в пустині. Перші охрещені мало того, що про цей народ не були ані сном, ані духом, так ще й слабко могли собі уявити, що таке, власне, пустиня. І якщо серед євреїв і арабів ці історії спокійно жили в усному мовлені (з причин абсолютно тотожних скандинавським), то серед скандинавів вони вже так жити не могли: бо нічого вони тут не верефікували і зрештою в принципі мало промовляли до місцевих: землі далекі, народ інший, що з того взяти – неясно.
І ось тому, думається нам, відбувся перехід на книжну культуру: читайте і завчайте те, що вас не стосується, але стосується вашої віри (яка, до слова, геть не погано приживались через теж зрозумілі причини: великий герой, який помирає, аби воскреснути і принести в світ щось, з тим упокоривши первісний хаос – така історія північному населенню була дуже добре знайома).
Потім це все ще й вилилось в окрему смішну штуку, коли християнство, ще не окріпле, не витіснило магію, вона панувала серед… священників, які ще й хизувались тим. І от якось коли вояки хизувались своїми магічними здобутками, один панотець раптом заявив, що він теж тут не остання людина і напамʼять знає всю службу (а це вже було частиною ораторського мистецтва, яке, розуміти треба, було гальдрою – праворучним проявом магії на Півночі (ліворучним був сейд).
Ось така вас історія на ніч. А інших в нас на сьогодні нема (але завтра щось ще буде обовʼязково)!
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.
