Пошук триває .Четверта неділя без продиху…Збираємось на виїзд . Ти вже не розумієш чи втомився чи пʼяний…. Все димкою і незрозуміло який день чи число … Херячіш на повну поки трава не полізла по замінованих ділянках…спочатку рахував собі скільки і яких мін зняв , а зараз увага більше на уважність, бо розумієш що втрачаєш її, а це вкрай погано … По дорозі назад заскакуєш до друзів … хоч все таке ватне (ноги руки , спина , голова що свінцовий шар не сприймає іньшу реальність , тумблер посередині між світлом та темрявою але… трошки заряджаєш свою душевну батарею з друзями і їдемо спати бо з ранку новий виїзд і тебе чекають души , десь там в посадках, полях , розбитих будівлях та розірваної та згорілої немов папір техніці…Чекають як на останню надію , з цими думками їдеш і повертаєшся … відчуваєш що відповідальність за їх повернення на тобі і збираєш кожну роздроблену кісточку щоб повернути як свою рідну дитинку і так сука болить хоть знав!!! Чесно не знаю як я опинився на цій клятій планеті серед всього цього зла і несправедливості ….Де людське життя та і в принципі життя любої тваринки нічого не коштує…. Де тебе вбивають хер за що , А на справді як важко виростити гарну людину… і як легко позбавити її життя … Єва… уте люство….Вибачте , але не бачу іньших слів…. Як же це все ріже і рве…. Не здаюсь бо не можу інакше… І тут говорять , а що тобі з цього, скільки платять??? Платять?! Ви бл…про що . Моя плата людяність та молитви рідних що в цьому пеклі лягають та встають , а може і не лягають зовсім, а дехто вже і не просинається так і не дочекавшись і не поховавши дитину… Ось моя плата! Бути поруч і поки бьється серце я тут… чи там !!! Де є!!!!
Дякуємо усім хто підтримує нас ас живими і винить в нас!!!!
З Повагою Алексей!!!
