ПЛ+С
11.04.202511:17
Оскільки лікування першого моряка, що пролив кров через китайські провокації, зараз вас не зацікавить, краще розповімо про тарифні війни між США та КНР. Судячи з усього, пора нагадати деталі, бо їх уже надто багато.
Почалась ця драма 2017 року. У березні нещодавно обраний президент США Дональд Трамп наказав більш жорстко карати митами ті країни, які займаються демпінгом. Вже у квітні Трамп поїхав до Пекіну, де обговорив з Сі план торгових переговорів (тоді планували на 100 днів).
До серпня все було спокійно. А тоді почалось розслідування щодо крадіжки інтелектуальної власності США. За попередніми оцінками, збитки рахували на рівні 600 млрд доларів за рік. І знову все затихло. Та, оскільки Китай реагував на ці історії приблизно ніяк, у січні суперечка загострилась.
На початку 2018 року США вдарили митами по сонячних панелях. Навіть не обов’язково китайських – за сам факт ввезення таких девайсів треба було платити 30% мита. Хитрість полягала у тому, що повальна більшість таких панелей їхала саме з Китаю. Удар вийшов болісним, при цьому політично нейтральним. Нічого демпінгувати.
Китай почекав до квітня та ввів на американські товари різні мита: 25% на перероблений алюміній та інші, а деякі сегменти продукції «потішив» лише на 15%. Добою пізніше США відповідають: 25% мита на китайські товари автопрому, аерокосмічної галузі та медицини.
Тоді Китай увів 25% мита на літаки, авто, хімікати та… соєві боби. Але сума товарів, що потрапили під удар, набігла до 50 млрд доларів.
Влітку держави по черзі кидали одне одній нові та нові мита. Якщо узагальнити, китайських товарів це торкнулось на суму 250 млрд доларів, американських – на 110 млрд. Ще частину тарифів було запроваджено «на таймері», зі вступом в дію не раніше осені.
Взимку 2018 року країни знову спробували поспілкуватись. Та нічого не вийде, після чого Трамп підвищить мита на деякі товари з 10% до 25%. Це, мабуть, щоб краще думалось.
2019 рік. У травні Трамп б’є по компанії Huawei забороною на придбання компонентів з США. Вже у травні Сі поспіхом декларує готовність говорити про врегулювання проблеми. Та цього так і не трапиться.
Вже у січні 2020-го Китай дасть добро на закупку американських товарів та послуг об’ємом на 200 млрд доларів, це протягом двох наступних років. Цього теж так і не трапиться.
Далі в США до влади прийшов Джо Байден. Більшу частину заходів щодо КНР він не скасував, а нових розділів ця історія деякий час не бачила. Так тривало до жовтня 2022-го: США обмежили продаж мікрочіпів та обладнання для виробництва мікросхем до Китаю.
Згодом ці кроки були доповнені, але не надто масштабно. Тож наступний розділ почався вже у 2024 році. 4 лютого набули чинності мита по 10% на весь китайський імпорт. У відповідь КНР запроваджує мита на СПГ, вугілля та сільськогосподарську техніку з США.
У березні Китаю по голові прилітають додаткові 10% мита на всі товари. Відповідає він митами до 15% на фермерську продукцію.
Далі було те, що Трамп називає «Днем визволення», а наші люди «жахом» чи «катастрофою». Звісно, масштаб дивує. Та невже хтось думав, що таке відбувається вперше, і сама історія почалась лише зараз?
Те, що за нею більшість не слідкувала, не робить сюжет менш важливим. Тож скиньте цей пост друзям, родичам і особливо гарним дівчатам. Будемо тримати всіх в курсі.
ПЛ+С
Почалась ця драма 2017 року. У березні нещодавно обраний президент США Дональд Трамп наказав більш жорстко карати митами ті країни, які займаються демпінгом. Вже у квітні Трамп поїхав до Пекіну, де обговорив з Сі план торгових переговорів (тоді планували на 100 днів).
До серпня все було спокійно. А тоді почалось розслідування щодо крадіжки інтелектуальної власності США. За попередніми оцінками, збитки рахували на рівні 600 млрд доларів за рік. І знову все затихло. Та, оскільки Китай реагував на ці історії приблизно ніяк, у січні суперечка загострилась.
На початку 2018 року США вдарили митами по сонячних панелях. Навіть не обов’язково китайських – за сам факт ввезення таких девайсів треба було платити 30% мита. Хитрість полягала у тому, що повальна більшість таких панелей їхала саме з Китаю. Удар вийшов болісним, при цьому політично нейтральним. Нічого демпінгувати.
Китай почекав до квітня та ввів на американські товари різні мита: 25% на перероблений алюміній та інші, а деякі сегменти продукції «потішив» лише на 15%. Добою пізніше США відповідають: 25% мита на китайські товари автопрому, аерокосмічної галузі та медицини.
Тоді Китай увів 25% мита на літаки, авто, хімікати та… соєві боби. Але сума товарів, що потрапили під удар, набігла до 50 млрд доларів.
Влітку держави по черзі кидали одне одній нові та нові мита. Якщо узагальнити, китайських товарів це торкнулось на суму 250 млрд доларів, американських – на 110 млрд. Ще частину тарифів було запроваджено «на таймері», зі вступом в дію не раніше осені.
Взимку 2018 року країни знову спробували поспілкуватись. Та нічого не вийде, після чого Трамп підвищить мита на деякі товари з 10% до 25%. Це, мабуть, щоб краще думалось.
2019 рік. У травні Трамп б’є по компанії Huawei забороною на придбання компонентів з США. Вже у травні Сі поспіхом декларує готовність говорити про врегулювання проблеми. Та цього так і не трапиться.
Вже у січні 2020-го Китай дасть добро на закупку американських товарів та послуг об’ємом на 200 млрд доларів, це протягом двох наступних років. Цього теж так і не трапиться.
Далі в США до влади прийшов Джо Байден. Більшу частину заходів щодо КНР він не скасував, а нових розділів ця історія деякий час не бачила. Так тривало до жовтня 2022-го: США обмежили продаж мікрочіпів та обладнання для виробництва мікросхем до Китаю.
Згодом ці кроки були доповнені, але не надто масштабно. Тож наступний розділ почався вже у 2024 році. 4 лютого набули чинності мита по 10% на весь китайський імпорт. У відповідь КНР запроваджує мита на СПГ, вугілля та сільськогосподарську техніку з США.
У березні Китаю по голові прилітають додаткові 10% мита на всі товари. Відповідає він митами до 15% на фермерську продукцію.
Далі було те, що Трамп називає «Днем визволення», а наші люди «жахом» чи «катастрофою». Звісно, масштаб дивує. Та невже хтось думав, що таке відбувається вперше, і сама історія почалась лише зараз?
Те, що за нею більшість не слідкувала, не робить сюжет менш важливим. Тож скиньте цей пост друзям, родичам і особливо гарним дівчатам. Будемо тримати всіх в курсі.
ПЛ+С
23.11.202416:09
Є у США такий сенатор з Південної Дакоти, Майк Раундс. Його звуть головним союзником Трампа в Сенаті. І зараз він прямо виступив проти переговорів з Росією – а ми про це пишемо, бо бачимо помиральну яму українців та чуємо верески «Нас здадуть». Як не дивно, це доволі непогано лягає в нашу тематику Індо-Тихоокеанського регіону, зараз усе пояснимо.
Спочатку про Раундса та його заяву. Сенатор вважає переговори з РФ неможливими, бо не має довіри до президента РФ. І вважає будь-які спроби домовитися лише демонстрацією слабкості США, яка вже вкотре спонукатиме Путіна до подальшої агресії (як і завжди). Також Раундс підкреслив, що Росія в разі успіху в Україні, швидше за все, не зупиниться. Тут передаємо привіт усім, хто був впевнений, що це наївні українці самі собі надумали, що воюють за всю Європу. Підіть у Сенаті США розкажіть, бо там щось люди іншої думки.
Попри передвиборчі заяви Трампа про швидке завершення війни в Україні, більшість республіканців у Сенаті підтримують подальшу військову допомогу Києву. Також позицію сенатора підтримав голова Військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер. Він закликав продовжувати підтримку України, підкресливши, що ставки у цьому конфлікті дуже високі. «Я не уявляю, як може бути у стратегічних інтересах США дозволити Путіну вийти переможцем із переговорів» – чудова й твереза позиція.
Тепер про Україну через призму Китаю та Індо-Тихоокеанського регіону. Конкретно зараз у США є проблеми з армією, які на фоні зростання НВАК є двічі болісними. Американці чудово розуміють, що більшу частину авіації РФ уже другий рік тримає на Далекому Сході, і регулярно проходить злагодження з китайськими вояками. Тобто для США проблема стає ще більшою.
Трамп прямо декларує, що його ворог – Китай. І які ж плюси, окрім надуманих українськими телеграм-аналітиками, він має в такому разі від угоди з РФ по Україні? Дуже радітиме, коли вона забере звідси бойові частини і їх також у Хабаровськ та Уссурійськ перекине? Якщо вдуматись – так чи інакше, ми надто вигідні для Штатів.
Просто пора по-дорослому домовитись. І не про мир по ціні капітуляції, як хочуть деякі, а про постачання американських боєприпасів або в кредит, або за наші ресурси (обидві ідеї у Трампа вітають, за другу як найбільш комфортну для обох сторін топить Ліндсі Грем).
Звісно, ми ніяк не завадимо всім бажаючим залізти до помиральної ями. Але, якщо хтось туди йшов чисто з туги та від повної зневіри по заголовках ЗМІ – вилізайте, попереду ще багато цікавого.
ПЛ+С
Спочатку про Раундса та його заяву. Сенатор вважає переговори з РФ неможливими, бо не має довіри до президента РФ. І вважає будь-які спроби домовитися лише демонстрацією слабкості США, яка вже вкотре спонукатиме Путіна до подальшої агресії (як і завжди). Також Раундс підкреслив, що Росія в разі успіху в Україні, швидше за все, не зупиниться. Тут передаємо привіт усім, хто був впевнений, що це наївні українці самі собі надумали, що воюють за всю Європу. Підіть у Сенаті США розкажіть, бо там щось люди іншої думки.
Попри передвиборчі заяви Трампа про швидке завершення війни в Україні, більшість республіканців у Сенаті підтримують подальшу військову допомогу Києву. Також позицію сенатора підтримав голова Військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер. Він закликав продовжувати підтримку України, підкресливши, що ставки у цьому конфлікті дуже високі. «Я не уявляю, як може бути у стратегічних інтересах США дозволити Путіну вийти переможцем із переговорів» – чудова й твереза позиція.
Тепер про Україну через призму Китаю та Індо-Тихоокеанського регіону. Конкретно зараз у США є проблеми з армією, які на фоні зростання НВАК є двічі болісними. Американці чудово розуміють, що більшу частину авіації РФ уже другий рік тримає на Далекому Сході, і регулярно проходить злагодження з китайськими вояками. Тобто для США проблема стає ще більшою.
Трамп прямо декларує, що його ворог – Китай. І які ж плюси, окрім надуманих українськими телеграм-аналітиками, він має в такому разі від угоди з РФ по Україні? Дуже радітиме, коли вона забере звідси бойові частини і їх також у Хабаровськ та Уссурійськ перекине? Якщо вдуматись – так чи інакше, ми надто вигідні для Штатів.
Просто пора по-дорослому домовитись. І не про мир по ціні капітуляції, як хочуть деякі, а про постачання американських боєприпасів або в кредит, або за наші ресурси (обидві ідеї у Трампа вітають, за другу як найбільш комфортну для обох сторін топить Ліндсі Грем).
Звісно, ми ніяк не завадимо всім бажаючим залізти до помиральної ями. Але, якщо хтось туди йшов чисто з туги та від повної зневіри по заголовках ЗМІ – вилізайте, попереду ще багато цікавого.
ПЛ+С
05.11.202415:07
Ми не ліземо в американську політику. Нас цікавить лише те, що відбувається безпосередньо в Індо-Тихоокеанському регіоні як потенційному театрі бойових дій. Але те, що ми зараз побачили, цілком вписується у обидві категорії та навіть несе певний заряд моралі.
Нещодавно Пентагон прокинув острів Гуам, де стирчить військова база, із обіцяними об’єктами під ППО. Замість 35 одиниць, які вже були прописані на папері, до стадії узгодження дожили лише 16. Навпроти стоять китайці з ракетами дальньої дії.
Те, що в регіоні все дуже погано, попереджав ще адмірал Аквіліно, який останні кілька років командував там американським контингентом. І ось, такий прощальний подарунок від потужного президента. Що ж було далі?
А далі почались вибори. На них Гуам йшов як острів, який останні 16 років стабільно віддавав свої голоси кандидату від демократів. Але дійшов він на вибори як острів, який навіть за попередніми даними обрав собі республіканця. Це не зрада, не емоції чи ще якась дурість з теки «Людський фактор».
Все просто. Коли в тебе є звичка делегувати владу одній і тій самій партії – це працює до того моменту, коли ця партія та її представник тебе гарненько прокинуть. Наприклад, лишать без захисту, який обіцяли напередодні. Мало хто хоче бути Перл-Харбором ХХІ століття, і Гуам це чудово показує.
Займайтесь далі політикою, свій ліміт на дану тему ми вже вичерпали надовго.
P.S. Пишуть, що Гарріс таки відігралась, але впритул: 49% проти 46%.
ПЛ+С
Нещодавно Пентагон прокинув острів Гуам, де стирчить військова база, із обіцяними об’єктами під ППО. Замість 35 одиниць, які вже були прописані на папері, до стадії узгодження дожили лише 16. Навпроти стоять китайці з ракетами дальньої дії.
Те, що в регіоні все дуже погано, попереджав ще адмірал Аквіліно, який останні кілька років командував там американським контингентом. І ось, такий прощальний подарунок від потужного президента. Що ж було далі?
А далі почались вибори. На них Гуам йшов як острів, який останні 16 років стабільно віддавав свої голоси кандидату від демократів. Але дійшов він на вибори як острів, який навіть за попередніми даними обрав собі республіканця. Це не зрада, не емоції чи ще якась дурість з теки «Людський фактор».
Все просто. Коли в тебе є звичка делегувати владу одній і тій самій партії – це працює до того моменту, коли ця партія та її представник тебе гарненько прокинуть. Наприклад, лишать без захисту, який обіцяли напередодні. Мало хто хоче бути Перл-Харбором ХХІ століття, і Гуам це чудово показує.
Займайтесь далі політикою, свій ліміт на дану тему ми вже вичерпали надовго.
P.S. Пишуть, що Гарріс таки відігралась, але впритул: 49% проти 46%.
ПЛ+С
24.10.202418:48
Одного дня вдруге за три дні у Південно-Китайському морі знайшовся корабель берегової охорони КНР, який чомусь не займався береговою охороною КНР. Натомість він шлявся де попало та ліз до дослідницького судна MV Geo Coral, яке перевіряло в морі сейсмічні дані.
Добре, що індонезійські патрульні кораблі були поряд та відігнали це страхопудло кудись назад, охороняти берег. Воно ж берегова охорона, чи що.
Так, Китай знову вважає ці води своїм заднім двором, речник МЗС це ще раз підтвердив після інциденту. Звісно ж, Китай завжди за мир та розвиток, і жодного разу не друга Росія на карті світу.
Всю історію читайте тут, доволі веселі нюанси. Треба більше говорити з цими паничами у кумачі, з Японією сто років тому всі теж добряче наговорились.
ПЛ+С
Добре, що індонезійські патрульні кораблі були поряд та відігнали це страхопудло кудись назад, охороняти берег. Воно ж берегова охорона, чи що.
Так, Китай знову вважає ці води своїм заднім двором, речник МЗС це ще раз підтвердив після інциденту. Звісно ж, Китай завжди за мир та розвиток, і жодного разу не друга Росія на карті світу.
Всю історію читайте тут, доволі веселі нюанси. Треба більше говорити з цими паничами у кумачі, з Японією сто років тому всі теж добряче наговорились.
ПЛ+С
post.media.noAccess
14.10.202407:32
А ось і промо китайських військових навчань. Звісно, навколо Тайваню, де ж ще у світі можна проводити військові навчання, як не там. Кадри на відео заявлені як маневри та нанесення «високоточних» ударів по ключових цілях на території суперника. Як бачите, НАТО проводить свої навчання, НВАК свої. Тільки НАТО їх проводить без загрози чиїйсь незалежності. Щоправда, і від Китаю подалі, аби не заважати йому робити гидоту в найбільш комфортних для себе умовах.
Цікаво, як наші часи опишуть історики майбутніх поколінь. Мати аж таку залежність від того, що виробляє маленький острів у Тихому океані, і слухняно ковтати будь-який ляпас від Китаю з приводу існування Тайваню – це неймовірний рівень відірваності від реальності. І це не конфлікт, де йдеться про цінності чи демократію. Йдеться про претензії на панування в регіоні, позиція якого визначить хід світової історії на десятиліття, якщо не на століття вперед.
ПЛ+С
Цікаво, як наші часи опишуть історики майбутніх поколінь. Мати аж таку залежність від того, що виробляє маленький острів у Тихому океані, і слухняно ковтати будь-який ляпас від Китаю з приводу існування Тайваню – це неймовірний рівень відірваності від реальності. І це не конфлікт, де йдеться про цінності чи демократію. Йдеться про претензії на панування в регіоні, позиція якого визначить хід світової історії на десятиліття, якщо не на століття вперед.
ПЛ+С
post.media.noAccess
10.01.202519:18
Китай будує мінімум п'ять нових барж спеціального призначення, створених спеціально для десантних операцій. Вони можуть надати Пекіну опцію для одночасного вивантаження великої кількості танків безпосередньо на тайванські дороги. Кілька таких барж були помічені на верфі Гуанчжоу. Вони мають довгі дорожні мости. Така конфігурація робить їх доступними для будь-якої майбутньої висадки сил НВАК на островах. Але ви й так розумієте, який острів тут мається на увазі.
Традиційна точка зору полягає в тому, що на Тайвані небагато пляжів, придатних для вивантаження «амфібій». Їх можна обороняти. КНР може робити ставку на захоплення рибальських селищ чи навіть портів для більш масштабної висадки. Але існує думка, що будь-яка спроба захопити острови силою означатиме висадку в найменш передбачуваних для оборони Тайваню місцях. Власне, нові баржі натякають саме на останню версію.
Надзвичайний радіус дії мостів на баржах означає, що НВАК може висадитися на місцях, які раніше вважалися для атаки зовсім непридатними. Вони можуть приземлятися на кам'янистих або м'яких пляжах, доставляючи танки прямо на більш тверду землю або прибережну дорогу. Це дозволяє Китаю вибирати нові місця для висадки та ускладнювати спроби організації оборони. Замість того, щоб покладатися на тайванські порти, Китай тепер може переправлятися через протоки через власний мобільний порт.
ПЛ+С
Традиційна точка зору полягає в тому, що на Тайвані небагато пляжів, придатних для вивантаження «амфібій». Їх можна обороняти. КНР може робити ставку на захоплення рибальських селищ чи навіть портів для більш масштабної висадки. Але існує думка, що будь-яка спроба захопити острови силою означатиме висадку в найменш передбачуваних для оборони Тайваню місцях. Власне, нові баржі натякають саме на останню версію.
Надзвичайний радіус дії мостів на баржах означає, що НВАК може висадитися на місцях, які раніше вважалися для атаки зовсім непридатними. Вони можуть приземлятися на кам'янистих або м'яких пляжах, доставляючи танки прямо на більш тверду землю або прибережну дорогу. Це дозволяє Китаю вибирати нові місця для висадки та ускладнювати спроби організації оборони. Замість того, щоб покладатися на тайванські порти, Китай тепер може переправлятися через протоки через власний мобільний порт.
ПЛ+С
19.11.202412:24
Радник Трампа з питань нацбезпеки підкреслив, що Тайвань неймовірно важливий, і тому його потрібно озброїти. Майкл Волц каже, що в разі успішного вторгнення Китаю на острів під загрозою опиниться 80% найсучасніших чіпів, а за рахунок логістики – ще й 50% світового ВВП.
Волц прямо заявив, що Сі хоче замінити західні цінності диктатурою з техногенним наглядом. Також, на думку радника, Тайвань – логічний для Пекіну наступний крок після взяття під контроль Тибету та Гонконгу.
«Вони контролювали б шляхи доставки до Японії, Південної Кореї, Південно-Східної Азії, близько 50 відсотків світового ВВП… Ставки величезні», – описав Волц ймовірні наслідки успіху китайської агресії проти Тайваню.
Що цікаво: крім попереджень, Волц підкреслив важливість кібератак для досягнення задач від китайського керівництва. Замість порівняння суто танків чи кораблів він рекомендує дивитись і на наслідки роботи хакерів. Для прикладу Волц навів Volt Typhoon – це відома хакерська група, яка фінансується Китаєм.
«Volt Typhoon не просто шпигує, але й встановлює кібербомби уповільненої дії в нашу систему. Перший постріл у кожній військовій грі зараз робиться в космосі та в кібернетичному просторі», – пояснює радник.
Пояснення для надто нервуючих українців. Якщо США збираються озброїти Тайвань чи Ізраїль – це не означає, що зброї для нас стане менше. Вже набридло читати, що США – це такий собі тазочок з чотирма гранатами, де на всіх не вистачає. Нам би хоч 1/10 їх оборонної галузі, то тоді могли б таке говорити.
ПЛ+С
Волц прямо заявив, що Сі хоче замінити західні цінності диктатурою з техногенним наглядом. Також, на думку радника, Тайвань – логічний для Пекіну наступний крок після взяття під контроль Тибету та Гонконгу.
«Вони контролювали б шляхи доставки до Японії, Південної Кореї, Південно-Східної Азії, близько 50 відсотків світового ВВП… Ставки величезні», – описав Волц ймовірні наслідки успіху китайської агресії проти Тайваню.
Що цікаво: крім попереджень, Волц підкреслив важливість кібератак для досягнення задач від китайського керівництва. Замість порівняння суто танків чи кораблів він рекомендує дивитись і на наслідки роботи хакерів. Для прикладу Волц навів Volt Typhoon – це відома хакерська група, яка фінансується Китаєм.
«Volt Typhoon не просто шпигує, але й встановлює кібербомби уповільненої дії в нашу систему. Перший постріл у кожній військовій грі зараз робиться в космосі та в кібернетичному просторі», – пояснює радник.
Пояснення для надто нервуючих українців. Якщо США збираються озброїти Тайвань чи Ізраїль – це не означає, що зброї для нас стане менше. Вже набридло читати, що США – це такий собі тазочок з чотирма гранатами, де на всіх не вистачає. Нам би хоч 1/10 їх оборонної галузі, то тоді могли б таке говорити.
ПЛ+С
post.media.noAccess
04.11.202415:18
Пентагон скорочує розбудову протиракетної оборони на Гуамі, де його військові сидять буквально на прицілі в китайців. Мало бути збудовано 35 об'єктів, тепер буде менше половини від зазначеної кількості – лише 16. На це він іде, в тому числі, через екологічні проблеми.
Скорочення оборонних об’єктів пояснили заявою про вплив на навколишнє середовище. Так, вам не здалось.
Гуам розташований за 1800 миль від узбережжя Китаю та є головним військовим центром США для військових кораблів, підводних човнів, бомбардувальників та запасів зброї, які можуть бути використані для військових операцій.
Індійсько-Тихоокеанське командування каже, що нові системи ППО потрібні для захисту Гуаму від зростаючих загроз з боку китайських ракет. У звіті Розвідувального управління Міністерства оборони США чітко вказано, що Китай запасається ракетами середньої дальності DF-26. Їх Пекін уже назвав «вбивцею Гуаму» за їх радіус дії 2500 миль.
ПЛ+С
Скорочення оборонних об’єктів пояснили заявою про вплив на навколишнє середовище. Так, вам не здалось.
Гуам розташований за 1800 миль від узбережжя Китаю та є головним військовим центром США для військових кораблів, підводних човнів, бомбардувальників та запасів зброї, які можуть бути використані для військових операцій.
Індійсько-Тихоокеанське командування каже, що нові системи ППО потрібні для захисту Гуаму від зростаючих загроз з боку китайських ракет. У звіті Розвідувального управління Міністерства оборони США чітко вказано, що Китай запасається ракетами середньої дальності DF-26. Їх Пекін уже назвав «вбивцею Гуаму» за їх радіус дії 2500 миль.
ПЛ+С
23.10.202414:30
Канада вводить додатковий податок на окремі вироби зі сталі та алюмінію, імпортовані з Китаю. Його встановили у розмірі 25%. Що саме буде підігріте дружніми митами, дізнаємось згодом, поки що це обговорює уряд.
Віцепрем'єр-міністерка та міністерка фінансів Христя Фріланд каже, мито захистить місцевих виробників від недобросовісної конкуренції, яку Китай посилив надмірним (без орієнтування на ринок) виробництвом сталі та алюмінію.
Звісно ж, нормальна держава це могла б виправити. Достатньо того, аби не підкошувати іншим країнам економіку демпінгом, а паралельно не лякати сусідні держави флотом та авіацією, просто позабувши про звичку порушувати їх кордони 2-3 рази за добу. Знаєте, у світі вистачає прикладів, коли правильні підходи змінювали ставлення навіть до дивних держав.
Інша річ, що замість цього Китай вміє лише огризатись на публіку та постійно когось звинувачує. А сам робить лише те, що потім ЗМІ обережно називають словом «дестабілізація».
Повірте, в разі глобального конфлікту далеко не одну Росію доведеться зупиняти кривавою юшкою. Хоча б тому, що почне це все далеко не одна Росія. І ми зараз не про Іран, хоча він також.
ПЛ+С
Віцепрем'єр-міністерка та міністерка фінансів Христя Фріланд каже, мито захистить місцевих виробників від недобросовісної конкуренції, яку Китай посилив надмірним (без орієнтування на ринок) виробництвом сталі та алюмінію.
Звісно ж, нормальна держава це могла б виправити. Достатньо того, аби не підкошувати іншим країнам економіку демпінгом, а паралельно не лякати сусідні держави флотом та авіацією, просто позабувши про звичку порушувати їх кордони 2-3 рази за добу. Знаєте, у світі вистачає прикладів, коли правильні підходи змінювали ставлення навіть до дивних держав.
Інша річ, що замість цього Китай вміє лише огризатись на публіку та постійно когось звинувачує. А сам робить лише те, що потім ЗМІ обережно називають словом «дестабілізація».
Повірте, в разі глобального конфлікту далеко не одну Росію доведеться зупиняти кривавою юшкою. Хоча б тому, що почне це все далеко не одна Росія. І ми зараз не про Іран, хоча він також.
ПЛ+С
13.10.202415:08
Китайська авіаносна група знову прийшла в територіальні води Тайваню, цього разу на південь від острова. Звісно, без прямих наказів від товариша Сі ніхто далі не піде. Але сам факт, що це відбувається – доволі характерно для сучасного світу, де кажуть «А» і не кажуть «Б».
Річ у тім, що на днях свої виступи провели дві особи: президент Тайваню та держсекретар США. Перший казав про готовність дати відсіч в разі вторгнення китайських окупантів. Другий застерігав КНР від того, що ми бачимо сьогодні.
Оскільки Китай, як і Росія, вміє відповідати на застереження лише гіпертрофованим підняттям ставок, не будемо дивуватись будь-якому розвитку подій. Нехай дивуються ті, хто наївно мріяли «домовитись із Росією за посередництва Китаю». Шановні, від одного бандита інший бандит вас ніколи не врятує.
ПЛ+С
Річ у тім, що на днях свої виступи провели дві особи: президент Тайваню та держсекретар США. Перший казав про готовність дати відсіч в разі вторгнення китайських окупантів. Другий застерігав КНР від того, що ми бачимо сьогодні.
Оскільки Китай, як і Росія, вміє відповідати на застереження лише гіпертрофованим підняттям ставок, не будемо дивуватись будь-якому розвитку подій. Нехай дивуються ті, хто наївно мріяли «домовитись із Росією за посередництва Китаю». Шановні, від одного бандита інший бандит вас ніколи не врятує.
ПЛ+С
post.media.noAccess
07.10.202414:16
Хотілось би похвалити пана Саллівана за завчасно проявлену мудрість, що ми всі побачили навесні цього року. Його думки дійсно були виважені й чіткі, дай Бог кожному політику чи чиновнику так точно відчувати тенденції та ризики.
Ми про сенатора-республіканця від штату Аляска. Ден Салліван у квітні зауважив, що постійне урізання військових витрат у США призведе до того, що держава витрачатиме на армію менше 3% ВВП. Таке з часів Другої світової траплялося лише чотири рази. І це зараз, поки Китай та Росія лише збільшують свої «оборонні» бюджети.
Китайці штампують кораблі, роблячи відверту ставку на кількість замість якості. Якби американці робили свої кораблі, можна було б казати, що КНР «закидає їх м’ясом та сміттям» у разі потреби. Але, оскільки американська влада грається з кастрацією власної армії – Китай просто хоче зробити стільки кораблів, щоб американці наявним флотом навіть із гавані не вийшли.
План був би ідіотським, якби президент Байден так і не робив. Але одна з двох субмарин, чітко необхідних флоту США, так і не була одобрена, натомість перетворившись на кошти по студентському боргу (який зростав, зростає і без змін буде далі зростати).
Дуже сумна історія. Згодні з автором твіту на картинці, тут дійсно вистачає трьох слів.
ПЛ+С
Ми про сенатора-республіканця від штату Аляска. Ден Салліван у квітні зауважив, що постійне урізання військових витрат у США призведе до того, що держава витрачатиме на армію менше 3% ВВП. Таке з часів Другої світової траплялося лише чотири рази. І це зараз, поки Китай та Росія лише збільшують свої «оборонні» бюджети.
Китайці штампують кораблі, роблячи відверту ставку на кількість замість якості. Якби американці робили свої кораблі, можна було б казати, що КНР «закидає їх м’ясом та сміттям» у разі потреби. Але, оскільки американська влада грається з кастрацією власної армії – Китай просто хоче зробити стільки кораблів, щоб американці наявним флотом навіть із гавані не вийшли.
План був би ідіотським, якби президент Байден так і не робив. Але одна з двох субмарин, чітко необхідних флоту США, так і не була одобрена, натомість перетворившись на кошти по студентському боргу (який зростав, зростає і без змін буде далі зростати).
Дуже сумна історія. Згодні з автором твіту на картинці, тут дійсно вистачає трьох слів.
ПЛ+С
02.12.202408:57
Філіппінський президент заявив, що присутність російського підводного човна поряд із його державою викликає велике занепокоєння. Субмарина увійшла до виключної економічної зони Філіппін у Південно-Китайському морі.
Російський підводний човен класу «Кіло» був помічений у 80 морських милях від однієї з західних провінцій 28 листопада. Ці дані підтвердив речник ВМС Рой Вінсент Тринідад. Офіційно росіяни «чекали поліпшення погодних умов, щоб прямувати до Владивостока». Звісно ж, місце вони таке обрали зовсім випадково.
Момент також важливий для розуміння контексту. Зараз на Філіппінах чубляться прозахідний (для них, мабуть, просхідний?) президент Маркос та віце-президент Дутерте (доня того самого Дутерте), яка відчайдушно топить за Китай та проти США. За президента армія, за віце-президента поліція. Заяви вже про загрозу політичних вбивств навіть пішли, дестабілізація триває.
І саме зараз росіяни випадково зайшли погоду перевірити. Авжеж, як тут не повірити.
ПЛ+С
Російський підводний човен класу «Кіло» був помічений у 80 морських милях від однієї з західних провінцій 28 листопада. Ці дані підтвердив речник ВМС Рой Вінсент Тринідад. Офіційно росіяни «чекали поліпшення погодних умов, щоб прямувати до Владивостока». Звісно ж, місце вони таке обрали зовсім випадково.
Момент також важливий для розуміння контексту. Зараз на Філіппінах чубляться прозахідний (для них, мабуть, просхідний?) президент Маркос та віце-президент Дутерте (доня того самого Дутерте), яка відчайдушно топить за Китай та проти США. За президента армія, за віце-президента поліція. Заяви вже про загрозу політичних вбивств навіть пішли, дестабілізація триває.
І саме зараз росіяни випадково зайшли погоду перевірити. Авжеж, як тут не повірити.
ПЛ+С
18.11.202413:36
Сі закликає США бути обережними та радить Байдену, аби той підтримав «мирне возз’єднання Китаю». Це коли китайці кажуть, що якщо їм хтось не подобається, то в нього немає права на власну державність. Не переплутайте.
Також Китай радить західним державам утриматись від «суперечок у Південно-Китайському морі». Це ті ситуації, коли китайці вкотре порушують чужі кордони та кажуть, що їм належить шмат чужої території. Теж не переплутайте, це важливо.
Ясно, що пан Байден вже скоро здасть посаду та піде, лишивши по собі виснажену армію з нестачею особового складу та сучасної техніки. Все, що міг – дідусь уже зробив. А тепер подивимось, чого захоче наступний президент, який дуже залежить від лобі зброярів у промисловості.
ПЛ+С
Також Китай радить західним державам утриматись від «суперечок у Південно-Китайському морі». Це ті ситуації, коли китайці вкотре порушують чужі кордони та кажуть, що їм належить шмат чужої території. Теж не переплутайте, це важливо.
Ясно, що пан Байден вже скоро здасть посаду та піде, лишивши по собі виснажену армію з нестачею особового складу та сучасної техніки. Все, що міг – дідусь уже зробив. А тепер подивимось, чого захоче наступний президент, який дуже залежить від лобі зброярів у промисловості.
ПЛ+С
03.11.202413:13
Китай протягом десяти років будував військову базу за 50 млрд доларів, щоб надалі комфортніше дестабілізувати Південно-Китайське море. Йдеться про острів Хайнань, який раніше мав рекреаційні можливості та навіть сільське господарство – вочевидь, Китай настільки прагне миру та розвитку, що за дикі гроші вграв там цивільну інфраструктуру та створив військову натомість.
Острів із пальмами, також відомий як «китайські Гаваї», знаходиться східніше В'єтнаму. Якраз із останнім у КНР дедалі частіше відбуваються невеликі сутички, і саме на його територію вже регулярно вторгається так звана «берегова охорона Китаю». А чому ж не вторгнутись, якщо поруч стоїть їх власна військово-морська база Східний Юлінь, де розташовані есмінці та атомні підводні човни.
Це натяк для тих, хто може вже вкотре піти шляхом легких рішень та після тотального зливу підтримки України сказати «Навіщо нам той Тайвань». Як у першому, так і в другому випадку, агресор одним пунктом меню не обмежиться.
ПЛ+С
Острів із пальмами, також відомий як «китайські Гаваї», знаходиться східніше В'єтнаму. Якраз із останнім у КНР дедалі частіше відбуваються невеликі сутички, і саме на його територію вже регулярно вторгається так звана «берегова охорона Китаю». А чому ж не вторгнутись, якщо поруч стоїть їх власна військово-морська база Східний Юлінь, де розташовані есмінці та атомні підводні човни.
Це натяк для тих, хто може вже вкотре піти шляхом легких рішень та після тотального зливу підтримки України сказати «Навіщо нам той Тайвань». Як у першому, так і в другому випадку, агресор одним пунктом меню не обмежиться.
ПЛ+С
post.media.noAccess
22.10.202410:14
Новина, яку можна випадково пропустити за більш нагальними – як виявилось, з точки зору демографії Китай неймовірно швидко старіє. Це відголоски старої демографічної політики, яка досі дається взнаки. Але в сумі з цим діють і настрої населення: воно стало в певній мірі настільки ж зацикленим на споживанні, як і «вороги з імперіалістичного Заходу».
Якщо нічого не зміниться, до 2050 року середній вік китайця буде набагато вищим, ніж навіть жителя США. Хоча, здавалося б, це світова столиця ліберальних цінностей та споживачів як ідеологів.
Ну тепер-то зрозуміло, чого насправді хоче нинішня адміністрація в Білому домі: якось дотягти до 2050-го, аби китайців просто пережити. Вибачте за сарказм. Але нагадаємо, що з роботою у КНР уже є певні проблеми (а бізнес дедалі частіше закривається, що помітно навіть на побутовому рівні звичайним туристам). Наче й нічого страшного, але ж авторитарні країни часто «лікують» цей дисбаланс маленькою переможною війною.
Тим паче, Сі називав це у офіційних промовах не війнами, а «великим омоложенням нації». Подивимось, чи вистачить йому духу «омолодити» націю не на словах, а на ділі.
ПЛ+С
Якщо нічого не зміниться, до 2050 року середній вік китайця буде набагато вищим, ніж навіть жителя США. Хоча, здавалося б, це світова столиця ліберальних цінностей та споживачів як ідеологів.
Ну тепер-то зрозуміло, чого насправді хоче нинішня адміністрація в Білому домі: якось дотягти до 2050-го, аби китайців просто пережити. Вибачте за сарказм. Але нагадаємо, що з роботою у КНР уже є певні проблеми (а бізнес дедалі частіше закривається, що помітно навіть на побутовому рівні звичайним туристам). Наче й нічого страшного, але ж авторитарні країни часто «лікують» цей дисбаланс маленькою переможною війною.
Тим паче, Сі називав це у офіційних промовах не війнами, а «великим омоложенням нації». Подивимось, чи вистачить йому духу «омолодити» націю не на словах, а на ділі.
ПЛ+С
10.10.202412:55
Індія бере у своїх виробників дві атомні субмарини. Так країна реагує на збільшення активності Китаю та ймовірні загострення у Індійському океані. Замовлення виконають одразу дві компанії. ВМС Індії дуже сильно просували питання власних потреб у нових підводних човнах такого класу, щоб «заповнити критичні прогалини у можливостях». Всього у планах Індії мати шість атомних субмарин.
Не можемо не згадати й аналогічну історію зі Штатів, тільки з іншою кінцівкою. Їх військові хотіли дві субмарини класу Virginia, натомість отримали лише одну (і то не дуже гостинно). Кошти, яких мало вистачити на другу, одразу ж були спрямовані на погашення частини боргу студентів, який зростав, продовжує зростати та обов’язково зростатиме далі.
Перед вами дві історії зі схожим запитом та сюжетом, але різними кінцівками. В обох держав-героїв є невирішені питання з Китаєм. А по тому, як центральна влада дослухається до власних військових, можна зрозуміти головне: які шанси легко та невимушено ці питання з Китаєм закрити.
Як ти військового озброїш, так він потім тебе й виручить. Якщо оминати приклади особистого героїзму (а перемагають завжди системи), в цій історії «вирішити питання» та перемагати хоче лише одна держава.
ПЛ+С
Не можемо не згадати й аналогічну історію зі Штатів, тільки з іншою кінцівкою. Їх військові хотіли дві субмарини класу Virginia, натомість отримали лише одну (і то не дуже гостинно). Кошти, яких мало вистачити на другу, одразу ж були спрямовані на погашення частини боргу студентів, який зростав, продовжує зростати та обов’язково зростатиме далі.
Перед вами дві історії зі схожим запитом та сюжетом, але різними кінцівками. В обох держав-героїв є невирішені питання з Китаєм. А по тому, як центральна влада дослухається до власних військових, можна зрозуміти головне: які шанси легко та невимушено ці питання з Китаєм закрити.
Як ти військового озброїш, так він потім тебе й виручить. Якщо оминати приклади особистого героїзму (а перемагають завжди системи), в цій історії «вирішити питання» та перемагати хоче лише одна держава.
ПЛ+С
03.10.202409:19
Сміливі китайські воїни стоять на варті спокою. Саме тому вони рішуче напали на в’єтнамське судно з рибалками, самих рибалок побили (троє з переломами), а потім покрали з борту корисні вантажі й зламали обладнання. А все так, бо Китай чомусь вважає місце злочину своїми територіальними водами, що насправді не так.
Як добре жити у світі, де Китай завжди голосує за розвиток та мир. Тепер західні інвестори мають виразити повагу до величної держави, вклавши в неї ще 17-18 мільярдів доларів.
ПЛ+С
Як добре жити у світі, де Китай завжди голосує за розвиток та мир. Тепер західні інвестори мають виразити повагу до величної держави, вклавши в неї ще 17-18 мільярдів доларів.
ПЛ+С
28.11.202414:46
США передали Філіппінам безпілотні човни для протидії Китаю в Південно-Китайському морі. Це безпілотні надводні апарати Mantas T-12, що суттєво посилять спроможності Військово-морських сил країни в Південно-Китайському морі. Дрони здатні здійснювати приховане спостереження, доставляти постачання та, за необхідності, бути переобладнаними для бойових дій.
За оцінками експертів, вони дозволять Манілі діяти ефективніше, уникаючи при цьому прямої ескалації з Пекіном. Передачу безпілотників вже підтвердив міністр оборони США Ллойд Остін під час дводенного візиту до Філіппін. Він також повідомив, що нові партії апаратів будуть доставлені до завершення каденції адміністрації Байдена. За його словами, це частина пакета військової допомоги в розмірі $500 млн, спрямованого на зміцнення оборонних можливостей Філіппін.
«Ми віддані захисту Філіппін, і наш Договір про взаємну оборону поширюється на будь-які збройні напади на збройні сили, авіацію чи судна, включаючи берегову охорону, будь-де у Південно-Китайському морі», – підкреслив Остін під час брифінгу з міністром оборони Філіппін Гільберто Теодоро. На заході показали можливості Mantas T-12, який є найбільш популярною моделлю від Maritime Tactical Systems (Martac).
Якщо хтось спитає, чому філіппінцям це передають – перечитайте ще раз стрічку про договір. Ось коли він буде і в нас (а над цим треба працювати, і треба було давно), все буде добре. Просто ходити й нити «Ну дай», перед цим два роки до вторгнення знищуючи власну оборонку – так собі ідея.
ПЛ+С
За оцінками експертів, вони дозволять Манілі діяти ефективніше, уникаючи при цьому прямої ескалації з Пекіном. Передачу безпілотників вже підтвердив міністр оборони США Ллойд Остін під час дводенного візиту до Філіппін. Він також повідомив, що нові партії апаратів будуть доставлені до завершення каденції адміністрації Байдена. За його словами, це частина пакета військової допомоги в розмірі $500 млн, спрямованого на зміцнення оборонних можливостей Філіппін.
«Ми віддані захисту Філіппін, і наш Договір про взаємну оборону поширюється на будь-які збройні напади на збройні сили, авіацію чи судна, включаючи берегову охорону, будь-де у Південно-Китайському морі», – підкреслив Остін під час брифінгу з міністром оборони Філіппін Гільберто Теодоро. На заході показали можливості Mantas T-12, який є найбільш популярною моделлю від Maritime Tactical Systems (Martac).
Якщо хтось спитає, чому філіппінцям це передають – перечитайте ще раз стрічку про договір. Ось коли він буде і в нас (а над цим треба працювати, і треба було давно), все буде добре. Просто ходити й нити «Ну дай», перед цим два роки до вторгнення знищуючи власну оборонку – так собі ідея.
ПЛ+С
11.11.202409:32
Тайвань вважає великі оборонні закупівлі на баланс США шансом показати серйозність своїх намірів щодо захисту від агресії КНР. А як це показати Дональду Трампу, серед донорів якого безліч представників оборонної галузі? Правильно, якомога щедрішими придбаннями.
Тож у Тайбеї не стали гратись у економію, поки ворог стоїть поряд та всі сили кидає на розвиток власного війська. На Тайвані замовлять літак-розвідник, засоби ППО з солідною кількістю боєприпасів. Йдуть узгодження по авіації (F-35) та флоту (острів бажає отримати новий есмінець).
Елбрідж Колбі, вже відомий вам колишній посадовець Пентагону і кандидат на головну посаду в Пентагоні чи Раді національної безпеки, раніше коментував ситуацію. Тоді він активно закликав Тайвань витрачати більше на підвищення власної боєздатності. Мабуть, пан Колбі зараз щасливий.
ПЛ+С
Тож у Тайбеї не стали гратись у економію, поки ворог стоїть поряд та всі сили кидає на розвиток власного війська. На Тайвані замовлять літак-розвідник, засоби ППО з солідною кількістю боєприпасів. Йдуть узгодження по авіації (F-35) та флоту (острів бажає отримати новий есмінець).
Елбрідж Колбі, вже відомий вам колишній посадовець Пентагону і кандидат на головну посаду в Пентагоні чи Раді національної безпеки, раніше коментував ситуацію. Тоді він активно закликав Тайвань витрачати більше на підвищення власної боєздатності. Мабуть, пан Колбі зараз щасливий.
ПЛ+С
31.10.202411:27
Китай та Індонезія конфліктують через дослідження нафтових і газових ресурсів біля островів Натуна в Південно-Китайському морі. Уже 12 день поспіль китайська берегова охорона протистоїть індонезійським правоохоронним та військово-морським суднам в районі спірних вод, де Індонезія досліджує власне газове родовище. Звісно, на нього також претендує Китай.
Індонезійське агентство морської безпеки неодноразово повідомляло, що витісняє кораблі Китаю. Проте супутникові знімки свідчать про постійну присутність китайських суден у цьому районі. Раптом що, саме дослідження робить судно Geo Coral норвезької компанії Shearwater GeoServices, яке розпочало роботу 5 жовтня. Але вже 16 жовтня китайський корабель увійшов у води Індонезії й почав переслідувати його.
Класна країна, треба з нею ще якось поговорити про тиск на Росію. Вона ж точно тиснутиме саме на неї, бо сама жодного разу не порушує загальні правила.
ПЛ+С
Індонезійське агентство морської безпеки неодноразово повідомляло, що витісняє кораблі Китаю. Проте супутникові знімки свідчать про постійну присутність китайських суден у цьому районі. Раптом що, саме дослідження робить судно Geo Coral норвезької компанії Shearwater GeoServices, яке розпочало роботу 5 жовтня. Але вже 16 жовтня китайський корабель увійшов у води Індонезії й почав переслідувати його.
Класна країна, треба з нею ще якось поговорити про тиск на Росію. Вона ж точно тиснутиме саме на неї, бо сама жодного разу не порушує загальні правила.
ПЛ+С
16.10.202407:48
#китайська_дружба
Прем’єр Малайзії заявив, що «Китай залишається другом» його держави, але Малайзія не відмовиться від родовищ газу та нафти, на які з якогось дива надумав претендувати Пекін. Анвар Ібрагім підкреслив: державні структури вже працюють над розвідкою даних родовищ.
Інколи китайська дружба повертається кешбеком. Якщо хтось забув – Китай лізе диктувати свої побажання щодо територій, які від нього знаходяться за 2000 км. А до Малайзії, нагадуємо, лише 100 км звідти.
ПЛ+С
Прем’єр Малайзії заявив, що «Китай залишається другом» його держави, але Малайзія не відмовиться від родовищ газу та нафти, на які з якогось дива надумав претендувати Пекін. Анвар Ібрагім підкреслив: державні структури вже працюють над розвідкою даних родовищ.
Інколи китайська дружба повертається кешбеком. Якщо хтось забув – Китай лізе диктувати свої побажання щодо територій, які від нього знаходяться за 2000 км. А до Малайзії, нагадуємо, лише 100 км звідти.
ПЛ+С
08.10.202413:20
Супутники зафіксували постійну військову базу китайців у Камбоджі. Там Пекін розмістив свої 1500-тонні корвети А56. І все це добро стоїть на військово-морській базі Реам, яка знаходиться у Камбоджі (повторюємо, це вже не намитий острівець у спірних водах).
Камбоджа, згідно з власним законодавством, не має права розміщувати у себе будь-який іноземний військовий контингент. Втім, все вже відбулось – ці корвети Китай не роздає наліво та направо. Оскільки коментарів від китайської сторони не було, ризикнемо спрогнозувати, що їх не буде і надалі. Просто держава, яка сама собі заборонила іноземні війська тримати, вже їх пропустила. А у світі надто багатьом на все це байдуже. Як було байдуже на Японію з 1937 по 1940-1941 роки. Історія повторюється знову.
По факту, якщо у Вашингтоні хтось побоювався розширення військового впливу КНР далеко за межі трьох спірних островів у Південно-Китайському морі – він може розчаровано зітхати. А ті, кому це було байдуже, по факту витратили час для стримування Китаю на розмови ні про що. У тому числі, з самим Китаєм.
Коли Китай лякає Тайвань, багатьом байдуже. Коли Китай порушує ще чиїсь кордони, багатьом байдуже. Коли Китай за добу порушує кордони не однієї держави, а одразу трьох – багатьом все одно байдуже. Що ж, тепер концепція «Зате вони присутні лише на спірних островах» відлітає у ті самі смітники, де лежать аргументи «Ну поліз разочок до Тайваню, то ж не регулярно».
ПЛ+С
Камбоджа, згідно з власним законодавством, не має права розміщувати у себе будь-який іноземний військовий контингент. Втім, все вже відбулось – ці корвети Китай не роздає наліво та направо. Оскільки коментарів від китайської сторони не було, ризикнемо спрогнозувати, що їх не буде і надалі. Просто держава, яка сама собі заборонила іноземні війська тримати, вже їх пропустила. А у світі надто багатьом на все це байдуже. Як було байдуже на Японію з 1937 по 1940-1941 роки. Історія повторюється знову.
По факту, якщо у Вашингтоні хтось побоювався розширення військового впливу КНР далеко за межі трьох спірних островів у Південно-Китайському морі – він може розчаровано зітхати. А ті, кому це було байдуже, по факту витратили час для стримування Китаю на розмови ні про що. У тому числі, з самим Китаєм.
Коли Китай лякає Тайвань, багатьом байдуже. Коли Китай порушує ще чиїсь кордони, багатьом байдуже. Коли Китай за добу порушує кордони не однієї держави, а одразу трьох – багатьом все одно байдуже. Що ж, тепер концепція «Зате вони присутні лише на спірних островах» відлітає у ті самі смітники, де лежать аргументи «Ну поліз разочок до Тайваню, то ж не регулярно».
ПЛ+С
02.10.202408:37
Дуже хороше зауваження щодо Тайваню від Марка Тіссена на The Washington Post. Від США до острова 9000 миль, а від Китаю лише 100. Тайвань витрачає на оборону 2,6% свого ВВП, поки багато країн у НАТО не хочуть викладати навіть обіцяні Альянсу 2%. І, на жаль, Європа все ще залишається більш інертною у питаннях власної безпеки.
Можна довго сперечатись, так це чи ні. Але ж ви не можете заперечити той факт, що вся нинішня активність європейців щодо ВПК чи армії виглядає так по-свіжому лише через те, що до того ситуація не змінювалась роками. Ані 2008 рік із війною в Грузії не змусив європейського воїна прокинутись, ані гібридна війна в Україні з 2014-го, ані повномасштабна війна з 2022-го. Лише 2023-2024 роки, коли для Європи ризики стали більш ніж помітні, змусили її ворушитись.
У такій ситуації згадуються слова українських військових про інструкторів НАТО, частина яких навіть не приховувала: це їх перше завдання за час служби в армії. Звісно, це треба виправляти.
Бо ворог не чекає. Китай нарощує флот та ракетні запаси, Росія перезапустила власну оборонку (нехай і ціною решти економіки), навіть Іран виривається вперед. І це все не тому, що китайсько-російський союз такий класний та потужний. Просто, на жаль, Захід буксував багато років – і тепер на його фоні навіть це виглядає чимось серйозним.
Заклик про відстань від Тайваню до США – це більше для американців, звісно. Європа показала, що навіть війна в неї на порозі, навіть у кілометрі від кордону, не здатна її розбудити. Тому ми впевнені, що ворог влаштує їй холодний душ, якого зазвичай бажано уникати. Мабуть, «бажано» у всіх ситуаціях, крім цієї.
ПЛ+С
Можна довго сперечатись, так це чи ні. Але ж ви не можете заперечити той факт, що вся нинішня активність європейців щодо ВПК чи армії виглядає так по-свіжому лише через те, що до того ситуація не змінювалась роками. Ані 2008 рік із війною в Грузії не змусив європейського воїна прокинутись, ані гібридна війна в Україні з 2014-го, ані повномасштабна війна з 2022-го. Лише 2023-2024 роки, коли для Європи ризики стали більш ніж помітні, змусили її ворушитись.
У такій ситуації згадуються слова українських військових про інструкторів НАТО, частина яких навіть не приховувала: це їх перше завдання за час служби в армії. Звісно, це треба виправляти.
Бо ворог не чекає. Китай нарощує флот та ракетні запаси, Росія перезапустила власну оборонку (нехай і ціною решти економіки), навіть Іран виривається вперед. І це все не тому, що китайсько-російський союз такий класний та потужний. Просто, на жаль, Захід буксував багато років – і тепер на його фоні навіть це виглядає чимось серйозним.
Заклик про відстань від Тайваню до США – це більше для американців, звісно. Європа показала, що навіть війна в неї на порозі, навіть у кілометрі від кордону, не здатна її розбудити. Тому ми впевнені, що ворог влаштує їй холодний душ, якого зазвичай бажано уникати. Мабуть, «бажано» у всіх ситуаціях, крім цієї.
ПЛ+С
Показано 1 - 24 из 37
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.