Концептуальна модель фізичної терапії після лЧМТ. Частина 2
Початок — у попередньому дописі
(Втручання для шийного відділу хребта)
📌 Нейром’язовий контроль
▪️Раптове прискорення/гальмування голови може призводити до травматичного впливу на механорецептори шийного відділу хребта.
▪️Глибокі шийні згиначі багаті на м’язові веретена, які забезпечують пропріоцептивний та кінестетичний зворотний зв’язок.
▪️Змінене пропріоцепція шийного відділу може спричиняти порушене сприйняття положення голови. У пацієнтів із хронічним хлистовим синдромом реєструються вищі показники помилки у визначенні положення суглобів порівняно з контрольною групою.
▪️Терапія порушень нейром’язового контролю має включати вправи, спрямовані на координацію м’язового скорочення для підтримання оптимальної постави шийного відділу.
▪️Краніоцервікальна флексія (CCF) із використанням біологічного зворотного зв’язку за тиском є методом вправ низького навантаження, що допомагає удосконалювати контроль активності глибоких згиначів шиї (m. longus capitis та m. longus colli), пригнічуючи при цьому надмірну активність грудинно-ключично-соскоподібного та переднього драбинчастого м’язів.
▪️Рандомізоване контрольоване дослідження показало ефективність цього підходу в лікуванні цервікогенного ГБ.
▪️Ще одним ключовим елементом відновлення нормальної функції шийного відділу є відчуття позиції суглобів.
▪️Для оцінки точності переміщення голови після активних горизонтальних рухів можна використовувати лазерний пристрій, закріплений на голові, та цільовий орієнтир.
▪️У пацієнтів із хронічним болем у шиї покращення цервікальної кінестезії (точність переміщення голови) корелювало зі зменшенням болю, покращенням діапазону рухів шийного відділу та покращенням самооцінювання функціонального стану.
▪️Напруження підпотиличних м’язів та м’язів передньої стінки грудної клітки необхідно коригувати шляхом розтягування.
▪️Слід враховувати ергономіку під час повсякденних завдань та професійної діяльності для зменшення навантаження на хребет.
📌 Зміцнення
▪️Останнім компонентом терапії є зміцнення м’язів шийного відділу та періскапулярних структур.
▪️Тест на витривалість глибоких згиначів шиї дозволяє оцінити силу стабілізаторів шийного відділу.
▪️Тривалість утримання позиції у цьому тесті була статистично нижчою у пацієнтів із болем у шиї.
▪️Для чоловіків та жінок без симптомів встановлено нормативні показники: чоловіки – 39 секунд, жінки – 29 секунд.
📌 Стратегії організації аеробних навантажень у фізичній терапії
▪️Фізичні терапевти можуть використовувати три основні стратегії для організації аеробних навантажень:
▫️Легкі та помірні аеробні вправи
▫️Контрольоване градуйоване аеробне навантаження
▫️Використання фізичних вправ для корекції тривожності, депресії та порушень сну
📌 Легкі та помірні аеробні вправи.
У студентів-атлетів легка та помірна фізична активність виявилася безпечною та ефективною допоміжною стратегією реабілітації.
📌 Градуйоване аеробне навантаження
▪️Деякі спортсмени можуть відчувати непереносимість фізичних навантажень після струсу мозку, що не минає протягом 7-10 днів. Це може бути пов’язано з дисфункцією АНС.
▪️Leddy запропонував систему порогового тренування: фізичні навантаження на рівні 80% від ЧСС, при якій загострювалися симптоми під час тестування.
▪️Згодом Leddy модифікував цей підхід. Протокол отримав назву Buffalo Concussion Treadmill Test і рекомендується для пацієнтів з лЧМТ і з порушеннями регуляції АНС або непереносимістю фізичних навантажень.
📌 Фізичні вправи для корекції тривожності, депресії та порушень сну
▪️Огляд Cochrane Review щодо впливу фізичних вправ на депресію у дорослих продемонстрував їхній невеликий, але статистично значущий позитивний ефект. (Однак не вищий за стандартні психологічні або фармакологічні методи терапії).
Водночас, вправи визнані корисним допоміжним засобом.
▪️Оскільки після лЧМТ депресія може бути спричинена втратою звичних щоденних активностей, фізична терапія є важливим компонентом комплексного підходу до відновлення.
