Культ Критики
19.04.202517:34
«Глуха республіка» — це поетична книжка Іллі Камінського, американського автора родом із Одеси. Цьогоріч її український переклад вийшов у видавництві «Дух і Літера».
Аріна Кравченко — літературознавиця, літоглядачка й авторка подкасту «Фронтир» — стверджує, що «Глуха республіка» стала для неї тим, що вразило своєю непересічністю й водночас дотичністю до України.
Чому «Глуха республіка» заслуговує на увагу? Як глухота стає формою спротиву? Як це корелює з явищем навмисного заглушення?
Відповіді на ці та інші питання шукайте у статті «Тиша між двох бомбардувань: вибір чути у “Глухій республіці” Іллі Камінського».
Аріна Кравченко — літературознавиця, літоглядачка й авторка подкасту «Фронтир» — стверджує, що «Глуха республіка» стала для неї тим, що вразило своєю непересічністю й водночас дотичністю до України.
Чому «Глуха республіка» заслуговує на увагу? Як глухота стає формою спротиву? Як це корелює з явищем навмисного заглушення?
Відповіді на ці та інші питання шукайте у статті «Тиша між двох бомбардувань: вибір чути у “Глухій республіці” Іллі Камінського».
27.03.202518:12
«Кіберджанк. Неонові історії» Сергія Пильтяя — це зібрання текстів, події яких відбуваються у майбутньому, де нейромережі досягли значного розвитку. Ця збірка оповідань і повістей опинилася у фіналі премії «Своя полиця» в категорії «Ілюзіоністи».
Культурна журналістка Настя Клименко вже готова насвітлювати найцікавіші аспекти цього тексту. Чим кіберджанк відрізняється від кіберпанку? В чому цей текст нагадує «Того, що біжить по лезу»? Як трактувати персонажок «Неонових історій»?
Відповідь на ці питання читайте в рецензії «Нейрозв’язки, які нас поглинуть». І не забувайте долучатися до нас, аби дізнатися, чи здобуде «Кіберджанк. Неонові історії» премію «Своя полиця».
Культурна журналістка Настя Клименко вже готова насвітлювати найцікавіші аспекти цього тексту. Чим кіберджанк відрізняється від кіберпанку? В чому цей текст нагадує «Того, що біжить по лезу»? Як трактувати персонажок «Неонових історій»?
Відповідь на ці питання читайте в рецензії «Нейрозв’язки, які нас поглинуть». І не забувайте долучатися до нас, аби дізнатися, чи здобуде «Кіберджанк. Неонові історії» премію «Своя полиця».
20.03.202516:39
«Крах блакитної імперії» — роман, який поповнює низку українських антиутопій, які алегорично апелюють до сучасної дійсності. Можливо, саме тому цей текст внесений до короткого списку премії «Своя полиця» в категорії «Ілюзіоністи».
Літературознавиця й літоглядачка Ольга Трейтяк уже прочитала «Крах блакитної імперії» й готова ділитися спостереженнями. Як у тексті проявляються огида, сірість і тілесність? Як можна трактувати назву роману? Чи грає фрагментарність на користь цьому текстові?
Відповіді на ці та інші питання шукайте в рецензії «Троє друзів творять історію: огляд на “Крах блакитної імперії” Леоніда Данільчика». Доєднуйтеся до нас, аби стежити, чи здобуде «Крах блакитної імперії» премію «Своя полиця».
Літературознавиця й літоглядачка Ольга Трейтяк уже прочитала «Крах блакитної імперії» й готова ділитися спостереженнями. Як у тексті проявляються огида, сірість і тілесність? Як можна трактувати назву роману? Чи грає фрагментарність на користь цьому текстові?
Відповіді на ці та інші питання шукайте в рецензії «Троє друзів творять історію: огляд на “Крах блакитної імперії” Леоніда Данільчика». Доєднуйтеся до нас, аби стежити, чи здобуде «Крах блакитної імперії» премію «Своя полиця».
10.03.202516:08
Мабуть, до Віталія Запеки ніхто не думав, якою може бути мандрівка в позасвіття для подільського злодюжки, який віддав Богу душу просто посеред крадіжки. Саме про це і є роман Запеки «Ковбасокрад у раю», і можливо, за це він опинився в короткому списку премії «Своя полиця» в категорії «Ілюзіоністи».
Літературознавиця й літоглядачка Ольга Трейтяк дізналася більше про подорожі «Ковбасокрада у раю» і вже готова ділитися своїми спостереженнями. А саме: яку традицію продовжує Запека цим текстом? Як у романі постають рай і пекло? Чи є в цьому тексті сексизм і обʼєктивізація жіночого тіла?
Про це й багато іншого читайте в рецензії «Книга Буття полтавського ковбасокрада». А ще — доєднуйтеся до нас, аби стежити, чи здобуде «Ковбасокрад у раю» премію «Своя полиця».
Літературознавиця й літоглядачка Ольга Трейтяк дізналася більше про подорожі «Ковбасокрада у раю» і вже готова ділитися своїми спостереженнями. А саме: яку традицію продовжує Запека цим текстом? Як у романі постають рай і пекло? Чи є в цьому тексті сексизм і обʼєктивізація жіночого тіла?
Про це й багато іншого читайте в рецензії «Книга Буття полтавського ковбасокрада». А ще — доєднуйтеся до нас, аби стежити, чи здобуде «Ковбасокрад у раю» премію «Своя полиця».
14.02.202517:14
Кому ви би подарували свою валентинку: Кантові чи Кантену Меясу? Можливо, визначитися допоможе рецензія на українське видання філософської праці Меясу «Після скінченності», котру, до речі, вчора презентували за участі автора.
Богдан Передрій, філософ і перекладач, написав на «Після скінченності» рецензію, котра не лише стане помічною для тих, хто хотів би краще зрозуміти працю Меясу, але й для тих, хто хоче освіжити в памʼяті основні контексти філософської думки в Європі. А за те, що стаття є фактологічно достовірною, може поручитися науковий редактор публікації — Василь Корчевний, дослідник філософії, науковий консультант видання «Після скінченності» К. Меясу.
Рецензія «Назад до абсолюту: “Після скінченності К. Меясу”» вже чекає на вас!
Богдан Передрій, філософ і перекладач, написав на «Після скінченності» рецензію, котра не лише стане помічною для тих, хто хотів би краще зрозуміти працю Меясу, але й для тих, хто хоче освіжити в памʼяті основні контексти філософської думки в Європі. А за те, що стаття є фактологічно достовірною, може поручитися науковий редактор публікації — Василь Корчевний, дослідник філософії, науковий консультант видання «Після скінченності» К. Меясу.
Рецензія «Назад до абсолюту: “Після скінченності К. Меясу”» вже чекає на вас!
08.04.202515:54
Минулого року у видавництві «Темпора» вийшов роман Джуліана Барнза «Англія, Англія» у перекладі Ярослави Стріхи. Цей текст, що побачив світ 1998 року, порушує питання ідентичності, памʼяті й симулякризації досвіду. А розповісти про цей текст більше вже готова літературознавиця Марія Копаньова, чию рецензію на «Англію, Англію» ми й запрошуємо читати.
Як «Англія, Англія» вписується в контекст решти романів Барнза? Що відбувається, коли час перетворюється на товар? Як у тексті змінюється метафора острова блаженних? Про це — а також про багато інших цікавинок — читайте в рецензії «Проти утопії: недоконане минуле в романі Джуліана Барнза “Англія, Англія”».
Як «Англія, Англія» вписується в контекст решти романів Барнза? Що відбувається, коли час перетворюється на товар? Як у тексті змінюється метафора острова блаженних? Про це — а також про багато інших цікавинок — читайте в рецензії «Проти утопії: недоконане минуле в романі Джуліана Барнза “Англія, Англія”».
25.03.202516:41
«Оринин» Сашка Столового — це роман, який оповідає не лише про стелепного чоловіка Демʼяна Козика, але й про те, як упродовж його життя змінюється слобожанське село Козіївка, звідки родом автор тексту. Нині увага читачів до цього роману зростає, адже «Оринин» може здобути премію «Своя полиця» у категорії «Реалісти».
Дарина Чупат, літературознавиця й заступниця головного редактора «Культу Критики», насвітлює ключові місця «Оринина». Що таке стелепність і як її набути? Де автор виявляє непослідовність? Яким у тексті постає родинне (а чи й світове) дерево?
Відповідь на ці та інші питання чекає на вас у рецензії «Стелепному роду нема переводу: родинне дерево роману “Оринин” Сашка Столового». І не забувайте доєднуватися до нас, аби дізнатися, чи здобуде «Оринин» премію «Своя Полиця».
Дарина Чупат, літературознавиця й заступниця головного редактора «Культу Критики», насвітлює ключові місця «Оринина». Що таке стелепність і як її набути? Де автор виявляє непослідовність? Яким у тексті постає родинне (а чи й світове) дерево?
Відповідь на ці та інші питання чекає на вас у рецензії «Стелепному роду нема переводу: родинне дерево роману “Оринин” Сашка Столового». І не забувайте доєднуватися до нас, аби дізнатися, чи здобуде «Оринин» премію «Своя Полиця».
17.03.202517:19
Роман Олени Пшеничної «Там, де заходить сонце» — текст, який, на відміну від більшості сучасних романів, звертається до побуту літніх людей. А ще цей роман — один із претендентів на премію «Своя полиця» в категорії «Реалісти».
Культурна журналістка Настя Клименко дізналася, де в романі Олени Пшеничної заходить сонце, і радо ділиться спостереженнями про цей текст. Чому ця історія лишає по собі гіркий посмак? Як упродовж тексту змінюються характери персонажів? Крізь яку призму «Там, де заходить сонце» переосмислює радянський контекст?
Відповіді на ці та інші питання чекають на вас у матеріалі «Місце, де немає виходу, але є надія: рецензія на роман Олени Пшеничної “Там, де заходить сонце”».
Долучайтесь до нас, аби дізнатися, чи здобуде «Там, де заходить сонце» премію «Своя полиця».
Культурна журналістка Настя Клименко дізналася, де в романі Олени Пшеничної заходить сонце, і радо ділиться спостереженнями про цей текст. Чому ця історія лишає по собі гіркий посмак? Як упродовж тексту змінюються характери персонажів? Крізь яку призму «Там, де заходить сонце» переосмислює радянський контекст?
Відповіді на ці та інші питання чекають на вас у матеріалі «Місце, де немає виходу, але є надія: рецензія на роман Олени Пшеничної “Там, де заходить сонце”».
Долучайтесь до нас, аби дізнатися, чи здобуде «Там, де заходить сонце» премію «Своя полиця».
07.03.202514:07
У збірці есеїв «Твоє, моє, нічиє та інше» Ольга Карі ословлює жіночий досвід радянської доби. Це тексти, які апелюють до особистого досвіду авторки, вмонтовуючи його в ширший контекст.
Ліза Козловець, менеджерка KMA Book Club, мовиця подкасту про поезію «Слова на вітер» та авторка статей, у рецензії на «Твоє, моє, нічиє та інше» готова розповісти про ключові аспекти цього тексту. Чому цей текст формує авдиторію, а не навпаки? Який контекст потрібен для розуміння цієї збірки есеїв? І що, зрештою, може втомити читачок і читачів цієї книжки?
Дізнавайтеся про це в рецензії «Власні назви поміж займенників: “Твоє, моє, нічиє та інше” Ольги Карі».
Ліза Козловець, менеджерка KMA Book Club, мовиця подкасту про поезію «Слова на вітер» та авторка статей, у рецензії на «Твоє, моє, нічиє та інше» готова розповісти про ключові аспекти цього тексту. Чому цей текст формує авдиторію, а не навпаки? Який контекст потрібен для розуміння цієї збірки есеїв? І що, зрештою, може втомити читачок і читачів цієї книжки?
Дізнавайтеся про це в рецензії «Власні назви поміж займенників: “Твоє, моє, нічиє та інше” Ольги Карі».
29.03.202511:17
Нагадуємо: вже за декілька годин розпочнеться церемонія вручення премії «Своя полиця». Тож перечитуйте рецензії на номіновані тексти: сьогодні ввечері ми дізнаємося, чи здобудуть наші фаворити премію у своїх категоріях!
24.03.202516:54
«Битись не можна відступити» — це автобіографічна книжка Павла «Паштета» Белянського про реалії війни та війська. А крім того, цей текст нині бореться за премію «Своя полиця» в категорії «Реалісти».
Ілля Рудійко, літературознавець, літоглядач і головний редактор «Культу Критики», у свіжій статті ділиться враженнями про цей текст. Як називається прийом, до якого «Паштет» вдається у назві роману, і навіщо він це робить? Як можна визначити жанр цього тексту? Чому історії, які оповідають у романі, варто було записати?
Відповіді на ці та інші питання чекають на вас у рецензії Іллі Рудійка «“Битись не можна відступити”: історії в пам’яті й історії на пам’ять». Не забувайте доєднуватися до нас, аби стежити, чи здобуде «Битися не можна відступити» премію «Своя полиця».
Ілля Рудійко, літературознавець, літоглядач і головний редактор «Культу Критики», у свіжій статті ділиться враженнями про цей текст. Як називається прийом, до якого «Паштет» вдається у назві роману, і навіщо він це робить? Як можна визначити жанр цього тексту? Чому історії, які оповідають у романі, варто було записати?
Відповіді на ці та інші питання чекають на вас у рецензії Іллі Рудійка «“Битись не можна відступити”: історії в пам’яті й історії на пам’ять». Не забувайте доєднуватися до нас, аби стежити, чи здобуде «Битися не можна відступити» премію «Своя полиця».
15.03.202516:50
«Усі мої тривожні дзвіночки» — це дебютний роман Євгенії Бабенко, де розкриваються теми дорослішання і проживання травми. Цей текст потрапив до короткого списку премії «Своя полиця».
Анастасія Кузьміна, культурна журналістка й співавторка подкасту про поезію «Слова на вітер», зʼясувала, які досвіди в цьому тексті є найбільш знайомими й намацальними, яким є київський ландшафт роману і як цей роман демонструє зміну суспільного сприйняття сексуальних домагань.
Про все це читайте в рецензії «“Усі мої тривожні дзвіночки” Євгенії Бабенко: щоденник замовчуваної травми». Й не забувайте стежити за нами, аби дізнатися, чи здобуде роман «Усі мої тривожні дзвіночки» премію «Своя полиця».
Анастасія Кузьміна, культурна журналістка й співавторка подкасту про поезію «Слова на вітер», зʼясувала, які досвіди в цьому тексті є найбільш знайомими й намацальними, яким є київський ландшафт роману і як цей роман демонструє зміну суспільного сприйняття сексуальних домагань.
Про все це читайте в рецензії «“Усі мої тривожні дзвіночки” Євгенії Бабенко: щоденник замовчуваної травми». Й не забувайте стежити за нами, аби дізнатися, чи здобуде роман «Усі мої тривожні дзвіночки» премію «Своя полиця».
01.03.202516:55
Екокритика є «молодим» напрямом літературознавчих досліджень, і дедалі більше науковців та науковиць інкорпорують цей підхід у свої студії. До екокритики звертаються і в Україні: наприкінці минулого року Літературна платформа «Фронтера» спільно з Інститутом Адама Міцкевича, Центром екологічної гуманітаристики Варшавського університету та Школою екопоетики провели конференцію «ЕкоЛаб», присвячену екокритиці.
Уже знайомі вам Ілля Рудійко та Аріна Кравченко зʼясовували, чим екокритика відрізняється від інших літературознавчих підходів, які варіанти її застосування є найбільш продуктивними та в яких аспектах екокритика може стати контраверсійною.
Про це й багато іншого читайте у статті «Екокритика: між природою, людиною і текстом».
Уже знайомі вам Ілля Рудійко та Аріна Кравченко зʼясовували, чим екокритика відрізняється від інших літературознавчих підходів, які варіанти її застосування є найбільш продуктивними та в яких аспектах екокритика може стати контраверсійною.
Про це й багато іншого читайте у статті «Екокритика: між природою, людиною і текстом».
28.03.202517:04
«Вроцлавіта» — це любовний роман, у якому порушено питання життя українців за кордоном, сімейного порозуміння та заборони абортів. Імовірно, саме така широта проблематики стала однією з причин, чому цей текст номіновано на премію «Своя полиця» в категорії «Реалісти».
Літературознавець, літоглядач та головний редактор «Культу Критики» Ілля Рудійко зібрав вказівки до прочитання цього тексту й готовий ділитися ними. Що означає назва роману і як різні способи її трактування впливають на текст? Які сюжетні повороти можуть викликати нерозуміння і що з цим робити? І чого, зрештою, чекати від кінцівки роману?
Переходьте за покликанням у коментарі, аби знайти відповідь на ці та інші питання в рецензії «Абсолютний Вроцlove». А вже завтра усі ми дізнаємося, чи здобуде «Вроцлавіта» премію «Своя полиця».
Літературознавець, літоглядач та головний редактор «Культу Критики» Ілля Рудійко зібрав вказівки до прочитання цього тексту й готовий ділитися ними. Що означає назва роману і як різні способи її трактування впливають на текст? Які сюжетні повороти можуть викликати нерозуміння і що з цим робити? І чого, зрештою, чекати від кінцівки роману?
Переходьте за покликанням у коментарі, аби знайти відповідь на ці та інші питання в рецензії «Абсолютний Вроцlove». А вже завтра усі ми дізнаємося, чи здобуде «Вроцлавіта» премію «Своя полиця».
22.03.202516:59
«Стахановський рух» — це містично-пригодницький текст, дія якого розгортається на деокупованій частині Донеччини. І якщо вас досі не заінтригував цей текст, додамо: він може здобути премію «Своя полиця» в категорії «Ілюзіоністи».
Ліза Козловець, менеджерка KMA Book Club, мовиця подкасту про поезію «Слова на вітер» і авторка статей, проаналізувала цей текст і готова ділитися знахідками. Чи гармонійно вписується фентезійний елемент тексту в сюжетну канву? Як у романі зображені жінки? Про що свідчить кінцівка тексту? Дізнавайтеся відповіді на ці питання в рецензії «Стахановський рух: війна світів та світова війна».
Читайте статтю за покликанням у профілі. І нагадуємо: стежте за нами, аби дізнатися, чи здобуде «Стахановський рух» премію «Своя полиця».
Ліза Козловець, менеджерка KMA Book Club, мовиця подкасту про поезію «Слова на вітер» і авторка статей, проаналізувала цей текст і готова ділитися знахідками. Чи гармонійно вписується фентезійний елемент тексту в сюжетну канву? Як у романі зображені жінки? Про що свідчить кінцівка тексту? Дізнавайтеся відповіді на ці питання в рецензії «Стахановський рух: війна світів та світова війна».
Читайте статтю за покликанням у профілі. І нагадуємо: стежте за нами, аби дізнатися, чи здобуде «Стахановський рух» премію «Своя полиця».
13.03.202517:04
«Вовчі землі. По той бік» — це перша книжка у фентезійному циклі Наталії Заруднюк. Цей текст вміщено у короткий список премії «Своя полиця» в категорії «Ілюзіоністи». Наскільки високі шанси «Вовчих земель» здобути цю відзнаку? Пропонуємо поміркувати про це, прочитавши рецензію літературознавиці Орини Козирєвої.
Наскільки вагому роль грає інверсія, коли йдеться про «інший» бік світу «Вовчих земель»? Якими є стосунки магії та політики в тексті? Що може заважати читанню цього фентезі? Дізнавайтеся відповіді на ці питання в рецензії «“Вовчі землі”: віднайти себе і зрозуміти Іншого в українському фентезі».
І нагадуємо: стежте за нами, аби дізнатися, чи здобуде цей текст премію «Своя полиця».
Наскільки вагому роль грає інверсія, коли йдеться про «інший» бік світу «Вовчих земель»? Якими є стосунки магії та політики в тексті? Що може заважати читанню цього фентезі? Дізнавайтеся відповіді на ці питання в рецензії «“Вовчі землі”: віднайти себе і зрозуміти Іншого в українському фентезі».
І нагадуємо: стежте за нами, аби дізнатися, чи здобуде цей текст премію «Своя полиця».
20.02.202517:27
Книжка Ганни Улюри «365: книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини» цьогоріч повернулася до читачів у новому форматі: змінилися не лише тексти, про які говорить авторка, але і їх число. Книжок стало 366 — якраз для високосного року.
Літературознавиця й літоглядачка Валерія Сергєєва зʼясовувала, в чому полягає особливість добору текстів у «366…», чим цей текст схожий на Duolingo і як останній, 366-й текст концептуалізує книжку.
Гортайте карусель і проглядайте вибрані уривки статті, а потім переходьте за покликанням у профілі й читайте рецензію «Високосне перевидання: “366. Книжка на щодень, щоб справляти враження культурної людини” Ганни Улюри».
Літературознавиця й літоглядачка Валерія Сергєєва зʼясовувала, в чому полягає особливість добору текстів у «366…», чим цей текст схожий на Duolingo і як останній, 366-й текст концептуалізує книжку.
Гортайте карусель і проглядайте вибрані уривки статті, а потім переходьте за покликанням у профілі й читайте рецензію «Високосне перевидання: “366. Книжка на щодень, щоб справляти враження культурної людини” Ганни Улюри».
Показано 1 - 17 из 17
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.