Back to the Roots
Я — Анна Лодигіна, авторка проєкту про відомих українців Back to the Roots.
Тут ділюсь своїми науковими відкриттями, архівними знахідками, цікавими історіями, фото та відео з експедицій.
📩h.ivanova.ua@gmail.com
Тут ділюсь своїми науковими відкриттями, архівними знахідками, цікавими історіями, фото та відео з експедицій.
📩h.ivanova.ua@gmail.com
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПубличный
Верификация
Не верифицированныйДоверенность
Не провернныйРасположениеУкраїна
ЯзыкДругой
Дата создания каналаЛют 07, 2025
Добавлено на TGlist
Лип 26, 2023Прикрепленная группа
Back to the Roots Chat
14
Подписчиков
5 892
24 часа
10%Неделя
230.4%Месяц
2514.5%
Индекс цитирования
0
Упоминаний2Репостов на каналах0Упоминаний на каналах2
Среднее охват одного поста
1 149
12 часов1 049
15.1%24 часа1 149
17.3%48 часов1 155
16.1%
Вовлеченность (ER)
7.41%
Репостов1Комментариев0Реакций36
Вовлеченность по охвату (ERR)
17.17%
24 часа
0.56%Неделя
12.18%Месяц
7.56%
Охват одного рекламного поста
1 075
1 час50246.7%1 – 4 часа23722.05%4 - 24 часа33731.35%
Всего постов за 24 часа
0
Динамика
2
Последние публикации в группе "Back to the Roots"
13.04.202510:13
Залишу тут посилання на наш збір на маскувальні сітки.
12.04.202510:59
Друзі, ми не знайшли першого переможця благодійного розіграшу, який за донат виграв каблучку Guzema.
Тож ми обрали ще одного.
Дорога Анна О. перевірте повідомлення у Монобанку та звʼяжіться з нами будь ласка ❤️
Нагадую, що завдяки цьому збору ми зібрали 310 тисяч гривень на автівку для розвідки!!!
Тож ми обрали ще одного.
Дорога Анна О. перевірте повідомлення у Монобанку та звʼяжіться з нами будь ласка ❤️
Нагадую, що завдяки цьому збору ми зібрали 310 тисяч гривень на автівку для розвідки!!!
12.04.202509:47
Вчора на брифінгу в Мінкульті заявили, що у них не має потужностей для евакуації музейних цінностей із загрожених територій.
Згадалося, як після здобуття незалежності деякі відомі за кордоном митці та дослідники хотіли передати свої архіви в Україну. Не можу поки сказати про кого саме мова. Але цього не сталося. Тому що місцеві влади не знайшли місце для їхнього розташування.
Ні 30 років тому, ні зараз ми не цінуємо своє. А Б С О Л Ю Т Н О! Сумно все це, до сліз.
Згадалося, як після здобуття незалежності деякі відомі за кордоном митці та дослідники хотіли передати свої архіви в Україну. Не можу поки сказати про кого саме мова. Але цього не сталося. Тому що місцеві влади не знайшли місце для їхнього розташування.
Ні 30 років тому, ні зараз ми не цінуємо своє. А Б С О Л Ю Т Н О! Сумно все це, до сліз.
post.reposted:
УП. Культура
12.04.202509:33
😡 Росія вкрала понад 1,7 млн українських скарбів і торгує ними на чорному ринку – міністр культури
Як зазначив міністр, завдяки колегам з різних країн, ці викрадені артефакти вдається повертати. Він розповів, що під час поїздок за кордон, часто йому передавали ці предмети.
За словами Точицького, до викрадення цінних артефактів причетні російські офіційні особи.
Підпишіться на УП.Культура
Як зазначив міністр, завдяки колегам з різних країн, ці викрадені артефакти вдається повертати. Він розповів, що під час поїздок за кордон, часто йому передавали ці предмети.
За словами Точицького, до викрадення цінних артефактів причетні російські офіційні особи.
Підпишіться на УП.Культура
12.04.202508:42
1962 рік. У напівтемному підвалі музею, куди роками ніхто не зазирав, головний зберігач фондів Дмитро Горбачов розгортує полотна, намотані на величезні вали.
Він шукає роботи заборонених художників-бойчукістів, які за доносом в партію, нібито експонували в музеї.
Горбачов не бачив раніше ні творів бойчукістів, ні цей анонімний кубістичний пейзаж у сріблясто-блакитних кольорах, який розгортає одним з перших. Колеги сказали, що усі ці роботи не мають цінності та скоро будуть списані.
Саме тоді Горбачов читав монографію мистецтвознавця Якова Туґендхольда про Олександру Екстер. На фронтиспісі видання він помічає той самий пейзаж у сріблясто-блакитних кольорах! Під ним підпис—«Міст. Севр». Олександра Екстер.
Щасливий збіг обставин допоміг атрибутувати картину художниці зі світовим ім’ям, яка як виявилося 35 років жила в Києві. Її роботи як «формалистічине» мистецтво потрапили при совєтах до спецфонду, та мали бути знищені.
Цей вікенд — останній, коли «Міст. Севр» можна роздивитися на виставці в НХМУ.
Він шукає роботи заборонених художників-бойчукістів, які за доносом в партію, нібито експонували в музеї.
Горбачов не бачив раніше ні творів бойчукістів, ні цей анонімний кубістичний пейзаж у сріблясто-блакитних кольорах, який розгортає одним з перших. Колеги сказали, що усі ці роботи не мають цінності та скоро будуть списані.
Саме тоді Горбачов читав монографію мистецтвознавця Якова Туґендхольда про Олександру Екстер. На фронтиспісі видання він помічає той самий пейзаж у сріблясто-блакитних кольорах! Під ним підпис—«Міст. Севр». Олександра Екстер.
Щасливий збіг обставин допоміг атрибутувати картину художниці зі світовим ім’ям, яка як виявилося 35 років жила в Києві. Її роботи як «формалистічине» мистецтво потрапили при совєтах до спецфонду, та мали бути знищені.
Цей вікенд — останній, коли «Міст. Севр» можна роздивитися на виставці в НХМУ.
10.04.202513:59
А що якби Олександра Екстер створювала одяг сьогодні? Яким би він був?
Засновники бренду byMe пофантазували на цю тему, зробили кілька ескізів зі своїм баченням, і це виросло у колекцію-присвяту художниці, яка стала головною героїнею моєї книжки.
У 1920-х роках Екстер разом з іншими художницями створювала сучасний демократичний одяг. Спочатку пояси й капелюхи, потім розробляла міський костюм, спираючись на український народний одяг.
Відомо, наприклад, про серію суконь та блузок із вшитими фрагментам рушників, які носила і вона сама. Навіть роками пізніше, в еміграції у Парижі.
Олександра любила буйство фарб, колекція ж byMe вийшла монохромною, вона ніби обережно намагається підштовхнути нас до власних експериментів, на які Екстер завжди вистачало смливості.
Ph — Alexey Ponomarev;
Ідея — Projector Publishing, Фундація ЗМІН.
Локація — Національний художній музей Києва, де 120 років тому Екстер була однією з кураторок першого виставкового проєкту музею.
Засновники бренду byMe пофантазували на цю тему, зробили кілька ескізів зі своїм баченням, і це виросло у колекцію-присвяту художниці, яка стала головною героїнею моєї книжки.
У 1920-х роках Екстер разом з іншими художницями створювала сучасний демократичний одяг. Спочатку пояси й капелюхи, потім розробляла міський костюм, спираючись на український народний одяг.
Відомо, наприклад, про серію суконь та блузок із вшитими фрагментам рушників, які носила і вона сама. Навіть роками пізніше, в еміграції у Парижі.
Олександра любила буйство фарб, колекція ж byMe вийшла монохромною, вона ніби обережно намагається підштовхнути нас до власних експериментів, на які Екстер завжди вистачало смливості.
Ph — Alexey Ponomarev;
Ідея — Projector Publishing, Фундація ЗМІН.
Локація — Національний художній музей Києва, де 120 років тому Екстер була однією з кураторок першого виставкового проєкту музею.
+2
10.04.202506:26
Подивіться на ці емоції! У кого є малюки, точно впізнають цю щирість здивування й радості маленьких дітей.
Після того інтервʼю, люди часто жартували, питаючи Титлів: «То що, ваш син схожий на слона?» На домашню адресу мультиплікатору надсилали тонни арахісу.
Розлючена цим дружина Титли, Едріен, написала листа в TIME, у якому просила читачів припинити дотепи, які можуть завдати шкоди дитині, яка дуже вразлива. І прикріпила до листа фото маленького Пітера.
Оскільки не можна було нічого публікувати про Disney без погодження Disney, одного дня на порозі будинку Титлів зʼявився сам Уолт Дісней, який дав зрозуміти Едріен, що такі дії небажані. Вона так ніколи і не розповіла чоловіку про цей візит.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга
Після того інтервʼю, люди часто жартували, питаючи Титлів: «То що, ваш син схожий на слона?» На домашню адресу мультиплікатору надсилали тонни арахісу.
Розлючена цим дружина Титли, Едріен, написала листа в TIME, у якому просила читачів припинити дотепи, які можуть завдати шкоди дитині, яка дуже вразлива. І прикріпила до листа фото маленького Пітера.
Оскільки не можна було нічого публікувати про Disney без погодження Disney, одного дня на порозі будинку Титлів зʼявився сам Уолт Дісней, який дав зрозуміти Едріен, що такі дії небажані. Вона так ніколи і не розповіла чоловіку про цей візит.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга
+2
10.04.202506:26
10.04.202506:24
Свого слоненя Дамбо один з найкращих діснеївських мультиплікаторів Володимир (Білл) Титла списав зі свого блакитноокого дворічного сина.
Батько Титли — емігрант з Підгайців (Тернопільщина). Володимир був вихованцем «Пласту». За спогадами дружини міг годинами слухати українську народну музику, і встиг один раз відвідати Тернопільщину під час навчальної поїздки Європою.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга
«Я нічого не знаю про слонів, — коментував Титла вихід мультфільму журналу TIME 29 грудня 1941 року. — Я хотів створити персонажа без будь-яких дешевих театральних прийомів. Більшість виразів і манер списав зі свого сина. У дворічній дитині немає нічого театрального…
Якщо я сварю малого за те, що він дошкуляє мені, коли читаю чи щось подібне, він не знає, що робити. Він просто стоятиме і, можливо, схопить мене за руку й заплаче… Я намагався вкласти всі ці речі в Дамбо».
Батько Титли — емігрант з Підгайців (Тернопільщина). Володимир був вихованцем «Пласту». За спогадами дружини міг годинами слухати українську народну музику, і встиг один раз відвідати Тернопільщину під час навчальної поїздки Європою.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга
10.04.202506:23
post.reposted:
Канал Лодигіна
08.04.202512:46
Я зараз працюю над історичним проєктом, тому доводиться багато часу проводити з історією нашого регіону. Тому можу інколи ділитися спостереженнями та ідеями.
З історії російської демократії. Коротко.
З ~740 років централізованої державності Росії приблизно 24 роки можна назвати частково демократичними. Це десь 3% історії. Решта - царі та генсеки. Короче, здебільшого раби і купа автократів.
Що там було:
• Московія та Царство (1283–1721):
Демократії = 0. Там були лише князі, царі і сокира для тих, хто має іншу думку.
• Імперія (1721–1917):
Можливо, 12 років (1905–1917), коли Миколу II змусили терпіти парламент. Але він його регулярно розганяв.
• СРСР (1922–1991):
Демократія = 0. Шо тут додати.
• РФ (1991–2003):
Перші роки після розпаду СРСР — щось схоже на вибори і свободу слова було. Потім прийшов Путін, і все скінчилося. Тож максимум ще 12 років.
Разом: 24 роки умовної демократії на 740 років державності.
Росія — це не держава, яка “збилася зі шляху демократії”. Вона просто ніколи туди не йшла.
З історії російської демократії. Коротко.
З ~740 років централізованої державності Росії приблизно 24 роки можна назвати частково демократичними. Це десь 3% історії. Решта - царі та генсеки. Короче, здебільшого раби і купа автократів.
Що там було:
• Московія та Царство (1283–1721):
Демократії = 0. Там були лише князі, царі і сокира для тих, хто має іншу думку.
• Імперія (1721–1917):
Можливо, 12 років (1905–1917), коли Миколу II змусили терпіти парламент. Але він його регулярно розганяв.
• СРСР (1922–1991):
Демократія = 0. Шо тут додати.
• РФ (1991–2003):
Перші роки після розпаду СРСР — щось схоже на вибори і свободу слова було. Потім прийшов Путін, і все скінчилося. Тож максимум ще 12 років.
Разом: 24 роки умовної демократії на 740 років державності.
Росія — це не держава, яка “збилася зі шляху демократії”. Вона просто ніколи туди не йшла.
08.04.202510:57
Думала, це буде нереально, але ми з вами зібрали 310 тисяч гривень на автівку для розвідки! Я, мої дівчата, які проініцювали цей збір, наші хлопці - дякуємо вам за це! 🙏💗
Серед усіх донатів від 200 грн ми розігрували каблучку з діамантом Guzema. У нас є переможець! Але в коментарі до переказу він вказав не свої контакти, а "Donat♥️».
❗️Тож, дорогий благодійнику, ми тебе шукаємо: донат був зроблений 4.04 на суму у 4 к.
Відгукніться!
Хто робив репости збору, будемо вдячні за шер цього оголошення.
Серед усіх донатів від 200 грн ми розігрували каблучку з діамантом Guzema. У нас є переможець! Але в коментарі до переказу він вказав не свої контакти, а "Donat♥️».
❗️Тож, дорогий благодійнику, ми тебе шукаємо: донат був зроблений 4.04 на суму у 4 к.
Відгукніться!
Хто робив репости збору, будемо вдячні за шер цього оголошення.
post.reposted:УП. Культура
07.04.202521:00
🤷♂️ Мінкультури не бере на себе відповідальність за евакуацію прифронтових музеїв
Міністерство культури та стратегічних комунікацій вважає, що не є відповідальними за евакуацію музейних цінностей із загрожених територій. Таку відповідь відомство надало голові Коаліції дієвців культури Ользі Сагайдак.
Підпишіться на УП.Культура
Міністерство культури та стратегічних комунікацій вважає, що не є відповідальними за евакуацію музейних цінностей із загрожених територій. Таку відповідь відомство надало голові Коаліції дієвців культури Ользі Сагайдак.
Підпишіться на УП.Культура
07.04.202519:42
Бачу, що Соню Делоне в наших ЗМІ часто називають українкою. Хоча, це не так. Правильніше буде: французька художниця єврейського походження, яка народилася в Одесі. А до Стравінського водночас — скупа обережність. І я розумію чому.
Вони, до речі, були знайомі.
Зліва направо: Робер Делоне (французький художник, чоловік Соні Делоне), Борис Кохно (театральний діяч з Росії, працював у Франції), Ігор Стравінський (композитор українського походження), Соня Делоне (французька художниця єврейського походження, народилася в Одесі), Сєргєй Дягілєв (російський антрепренер, засновник Російських сезонів в Європі), Мануель де Фалья (іспанський композитор) та Рандольфо Бароччі (турменеджер Дягілєва, мабуть італієць).
Вони, до речі, були знайомі.
Зліва направо: Робер Делоне (французький художник, чоловік Соні Делоне), Борис Кохно (театральний діяч з Росії, працював у Франції), Ігор Стравінський (композитор українського походження), Соня Делоне (французька художниця єврейського походження, народилася в Одесі), Сєргєй Дягілєв (російський антрепренер, засновник Російських сезонів в Європі), Мануель де Фалья (іспанський композитор) та Рандольфо Бароччі (турменеджер Дягілєва, мабуть італієць).
Рекорды
13.04.202517:21
5.9KПодписчиков31.05.202423:59
1500Индекс цитирования05.04.202523:59
6.2KОхват одного поста13.12.202418:06
4KОхват рекламного поста24.01.202522:17
310.53%ER07.10.202323:59
106.65%ERR
+6
27.03.202507:10
Сюди мало хто доїжджає. Тому що музей-хата художниці Катерини Білокур знаходиться у селі Богданівка, у майже двох годинах їзди від Києва.
Але ця поїздка вартує вашого дня. Вже домовилася про наш з вами бранч там. Планую на травень, щоб було тепліше та розквітли тюльпани біля будинку 🌷
Кілька пояснень:
Фото з жмутом гілочок з котячими волосинками, що слугували Катерині Білокур за пензлі
Фото з сорочкою. Художниця не мала полотна для малювання, то відрізала серединку, яка пішла на картини, а рукава лишилися.
Пейзаж під портретом — одна з перших картин, на батьковій фанері.
Годинник став близько третьої ночі, коли зупинилося серце художниці. Місцевий майстер відмовився його ремонтувати.
Картині з квітами — 100 років, одна з перших.
Але ця поїздка вартує вашого дня. Вже домовилася про наш з вами бранч там. Планую на травень, щоб було тепліше та розквітли тюльпани біля будинку 🌷
Кілька пояснень:
Фото з жмутом гілочок з котячими волосинками, що слугували Катерині Білокур за пензлі
Фото з сорочкою. Художниця не мала полотна для малювання, то відрізала серединку, яка пішла на картини, а рукава лишилися.
Пейзаж під портретом — одна з перших картин, на батьковій фанері.
Годинник став близько третьої ночі, коли зупинилося серце художниці. Місцевий майстер відмовився його ремонтувати.
Картині з квітами — 100 років, одна з перших.
post.reposted:Канал Лодигіна
06.04.202506:33
Ми всі виросли в різних куточках України. І багато хто — там, де все культурне середовище було під російським впливом. Російська мова, книжки, фільми, музика.
Російська культура — це не хаос, це система. Вивірена, гнучка, побудована століттями. Вона зростала з монастирської ідеї «третього Риму» — і перетворила її на реальність, яка вбиває. Людей. Дітей. Міста.
Українська культура — парадоксально — була частиною цієї імперської машини. Наші теологи, інтелектуали, митці живили її, створювали їй форму, мову, і навіть назву. Але в результаті — нас не визнали співтворцями, нас поглинули.
Сьогодні українська культура — не просто пам’ять чи традиція. Це безпека. Клей, який тримає нас. Простір, де зберігається сенс.
Але держава все ще не ставить культуру в пріоритет. Це не головний фактор у політичних рішеннях. Це радше пісочниця для проєктів і звітів.
А має бути навпаки.
Бо культура — не декор. Це фундамент. І в час війни вона потребує в десятки разів більше підтримки, ніж отримує. Бо іноді тримає лише вона.
Російська культура — це не хаос, це система. Вивірена, гнучка, побудована століттями. Вона зростала з монастирської ідеї «третього Риму» — і перетворила її на реальність, яка вбиває. Людей. Дітей. Міста.
Українська культура — парадоксально — була частиною цієї імперської машини. Наші теологи, інтелектуали, митці живили її, створювали їй форму, мову, і навіть назву. Але в результаті — нас не визнали співтворцями, нас поглинули.
Сьогодні українська культура — не просто пам’ять чи традиція. Це безпека. Клей, який тримає нас. Простір, де зберігається сенс.
Але держава все ще не ставить культуру в пріоритет. Це не головний фактор у політичних рішеннях. Це радше пісочниця для проєктів і звітів.
А має бути навпаки.
Бо культура — не декор. Це фундамент. І в час війни вона потребує в десятки разів більше підтримки, ніж отримує. Бо іноді тримає лише вона.
19.03.202509:00
Це справжнє вау! 😍
Уся спільнота істориків та дослідників останні дні розглядає небачений раніше фотоскарб, який віднайшов в США та відцифрував український дослідник Василь Лопух. Власними силами, витративши на це роки!
Ці фото 100 років тому зробив невідомий фотограф, який служив у Курені Січових Стрільців Армії УНР. На них — Київ початку 20 століття з його красивими будівлями, яких вже немає, пам’ятки й церкви, які зруйнували совєти. Й унікальні події. Наприклад, похорон Івана Нечуй-Левицького, які прикладаю до цього посту.
Побачити усі фото можна тут.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга
Уся спільнота істориків та дослідників останні дні розглядає небачений раніше фотоскарб, який віднайшов в США та відцифрував український дослідник Василь Лопух. Власними силами, витративши на це роки!
Ці фото 100 років тому зробив невідомий фотограф, який служив у Курені Січових Стрільців Армії УНР. На них — Київ початку 20 століття з його красивими будівлями, яких вже немає, пам’ятки й церкви, які зруйнували совєти. Й унікальні події. Наприклад, похорон Івана Нечуй-Левицького, які прикладаю до цього посту.
Побачити усі фото можна тут.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга
post.reposted:УП. Культура
07.04.202521:00
🤷♂️ Мінкультури не бере на себе відповідальність за евакуацію прифронтових музеїв
Міністерство культури та стратегічних комунікацій вважає, що не є відповідальними за евакуацію музейних цінностей із загрожених територій. Таку відповідь відомство надало голові Коаліції дієвців культури Ользі Сагайдак.
Підпишіться на УП.Культура
Міністерство культури та стратегічних комунікацій вважає, що не є відповідальними за евакуацію музейних цінностей із загрожених територій. Таку відповідь відомство надало голові Коаліції дієвців культури Ользі Сагайдак.
Підпишіться на УП.Культура
post.reposted:
ELLE Ukraine
20.03.202510:05
У Харкові відновили друкарню Фактор-Друк, яку рік тому зруйнував російський обстріл.
Відновлення відбулося за рахунок фонду американського мільярдера Говарда Баффета.
Відновлення відбулося за рахунок фонду американського мільярдера Говарда Баффета.
19.03.202509:50
📸Ще кілька кадрів. Це весна 1918 року, після того як з Києва вдалося витіснити більшовиків.
На них — зруйнований будинок Михайла Грушевського, пошкоджена дзвіниця собору Івана Мазепи, який при совєтах знесуть, так само як і Галицьку греко-католицьку церкву, яка теж є на цих кадрах.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга
На них — зруйнований будинок Михайла Грушевського, пошкоджена дзвіниця собору Івана Мазепи, який при совєтах знесуть, так само як і Галицьку греко-католицьку церкву, яка теж є на цих кадрах.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга
10.04.202506:24
Свого слоненя Дамбо один з найкращих діснеївських мультиплікаторів Володимир (Білл) Титла списав зі свого блакитноокого дворічного сина.
Батько Титли — емігрант з Підгайців (Тернопільщина). Володимир був вихованцем «Пласту». За спогадами дружини міг годинами слухати українську народну музику, і встиг один раз відвідати Тернопільщину під час навчальної поїздки Європою.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга
«Я нічого не знаю про слонів, — коментував Титла вихід мультфільму журналу TIME 29 грудня 1941 року. — Я хотів створити персонажа без будь-яких дешевих театральних прийомів. Більшість виразів і манер списав зі свого сина. У дворічній дитині немає нічого театрального…
Якщо я сварю малого за те, що він дошкуляє мені, коли читаю чи щось подібне, він не знає, що робити. Він просто стоятиме і, можливо, схопить мене за руку й заплаче… Я намагався вкласти всі ці речі в Дамбо».
Батько Титли — емігрант з Підгайців (Тернопільщина). Володимир був вихованцем «Пласту». За спогадами дружини міг годинами слухати українську народну музику, і встиг один раз відвідати Тернопільщину під час навчальної поїздки Європою.
Back to the Roots в telegram • instagram • podcast •книга
25.03.202507:34
Благовіщення, 1909. Олександр Мурашко.
Колекція НХМУ.
Колекція НХМУ.
17.03.202515:14
Будинок, в якому протягом 14 років жила художниця Олександра Екстер, пережив усі війни, революції та стоїть в центрі Києва. Хтось з вас щодня проходить повз, але навряд про це знає.
На першому поверсі там зараз ресторан і його вивіски перекривають фасад, на другому, де розташовувалася 10-кімнатна квартира Екстер та її легендарна майстерня, в якій вчилися Петрицький, Меллер та інші, — тепер кілька окремих помешкань та шоурум.
Щоразу, коли я проходжу повз цей будинок, серце стискається. Художниця масштабу Екстер потребує музею. Я його уявляю за зразком квартири-музею Моцарта у Відні або будинку-музею Рембрандта в Амстердамі. Але на київському будинку навіть немає вивіски, що художниця світового масштабу тут жила.
Мене страшенно вивертає від того, як ми не цінуємо своє, не вміємо дбати про ті рештки, які лишилися нам після революцій, війн та прицільного знищення Росією протягом століть. З іншого боку, у цьому певно і відповідь. Ми такі, бо нас довго змушували вірити, що все наше — не має жодної цінності.
На першому поверсі там зараз ресторан і його вивіски перекривають фасад, на другому, де розташовувалася 10-кімнатна квартира Екстер та її легендарна майстерня, в якій вчилися Петрицький, Меллер та інші, — тепер кілька окремих помешкань та шоурум.
Щоразу, коли я проходжу повз цей будинок, серце стискається. Художниця масштабу Екстер потребує музею. Я його уявляю за зразком квартири-музею Моцарта у Відні або будинку-музею Рембрандта в Амстердамі. Але на київському будинку навіть немає вивіски, що художниця світового масштабу тут жила.
Мене страшенно вивертає від того, як ми не цінуємо своє, не вміємо дбати про ті рештки, які лишилися нам після революцій, війн та прицільного знищення Росією протягом століть. З іншого боку, у цьому певно і відповідь. Ми такі, бо нас довго змушували вірити, що все наше — не має жодної цінності.
post.reposted:Канал Лодигіна
08.04.202512:46
Я зараз працюю над історичним проєктом, тому доводиться багато часу проводити з історією нашого регіону. Тому можу інколи ділитися спостереженнями та ідеями.
З історії російської демократії. Коротко.
З ~740 років централізованої державності Росії приблизно 24 роки можна назвати частково демократичними. Це десь 3% історії. Решта - царі та генсеки. Короче, здебільшого раби і купа автократів.
Що там було:
• Московія та Царство (1283–1721):
Демократії = 0. Там були лише князі, царі і сокира для тих, хто має іншу думку.
• Імперія (1721–1917):
Можливо, 12 років (1905–1917), коли Миколу II змусили терпіти парламент. Але він його регулярно розганяв.
• СРСР (1922–1991):
Демократія = 0. Шо тут додати.
• РФ (1991–2003):
Перші роки після розпаду СРСР — щось схоже на вибори і свободу слова було. Потім прийшов Путін, і все скінчилося. Тож максимум ще 12 років.
Разом: 24 роки умовної демократії на 740 років державності.
Росія — це не держава, яка “збилася зі шляху демократії”. Вона просто ніколи туди не йшла.
З історії російської демократії. Коротко.
З ~740 років централізованої державності Росії приблизно 24 роки можна назвати частково демократичними. Це десь 3% історії. Решта - царі та генсеки. Короче, здебільшого раби і купа автократів.
Що там було:
• Московія та Царство (1283–1721):
Демократії = 0. Там були лише князі, царі і сокира для тих, хто має іншу думку.
• Імперія (1721–1917):
Можливо, 12 років (1905–1917), коли Миколу II змусили терпіти парламент. Але він його регулярно розганяв.
• СРСР (1922–1991):
Демократія = 0. Шо тут додати.
• РФ (1991–2003):
Перші роки після розпаду СРСР — щось схоже на вибори і свободу слова було. Потім прийшов Путін, і все скінчилося. Тож максимум ще 12 років.
Разом: 24 роки умовної демократії на 740 років державності.
Росія — це не держава, яка “збилася зі шляху демократії”. Вона просто ніколи туди не йшла.
+6
02.04.202520:25
Студентка Львівської національної академії мистецтв Марія Гайдук стала лавреаткою Болонського дитячого книжкового ярмарку 2025 року та отримала міжнародну премію за ілюстрації до проєкту «Вбиваючи богів».
За словами Марії, вона сподівається цим проєктом звернути увагу на проблему геноциду, який людина чинить проти природи та тварин.
Ілюстраторка родом з Херсона.
За словами Марії, вона сподівається цим проєктом звернути увагу на проблему геноциду, який людина чинить проти природи та тварин.
Ілюстраторка родом з Херсона.
03.04.202506:29
Вітряк. Херсонщина💔
1900-ті. Давид Бурлюк.
Його теж називають російським художником, хоча навіть він сам писав, що є українцем, козацького роду.
Колекція НХМУ.
1900-ті. Давид Бурлюк.
Його теж називають російським художником, хоча навіть він сам писав, що є українцем, козацького роду.
Колекція НХМУ.
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.