В чому феномен хомкасту і чому проєкт занепадає?
Хомкаст- проєкт, який втілював надії на юа каст т2/т3 рівня. Про цей проєкт в мене виключно позитивні враження. До деяких персонажів (ділан прівєт) не дуже, але до всіх інших кастерів класне. Задумом проєкту було повторити успіх аналоговнєтних вочфул тв і створити щось таке в нас, українською та для українців. Чи вийшло? Проєкт стартанув з лютого (фактично з кінця січня, але ми це упустимо) і за цей час дав нашому кам'юніті купу стрімів, контенту та відкоментованих матчів, на які раніше юа стрімів не було в цілому. Купа розмов за права на різні турніри давали змогу стрімити, стрімити багато. Ця можливість є і зараз і права лише розширюються. Але що в результаті? Проєкт, котрий потрібний таке враження, що лише 2 людям з 9 в команді (старому та торці). Я інколи слідкую за матчами хомкасту. Очевидно, що без матеріальної підтримки діла не буде, але коли люди з команди не хочуть працювати це фігня повна. Я щиро сподіваюсь, що цей проєкт воскресне, але , схоже, що з цього нічого не вийде, якщо нічого не змінювати. І тут ми підходимо до іншого питання: якщо і змінювати, то що саме? В моїй голові зміна ростеру хомкастерів напрошується сама по собі. Ще коли я був їх частиною (старий не дасть збрехати) я просив робити зміни серед тих людей, які не мали ні бажання ні часу ні мотивації працювати на постійку безоплатно. Якщо подивитися за тим, як зараз розвивається хомкаст, то статистика помирає, регулярність стрімів теж (щоправда і івентів майже немає). Люди потрохи відвертаються від хомкасту в бік Кості Леніна, Слаксера, Лорана та інших не в останню чергу через регулярність. По якості стрімів на хомкасті було все ок, зараз (по тим стрімам, що я бачив) цей аспект не змінився. Спонсора немає, бажання в частини команди працювати немає, стата вмирає. Хоч я вже не є частиною цього проєкту, але я його поважаю, сподіваюсь, що в них все вийде, і неважливо чи колись доля зведе мене з ними знову чи ні, факт того, що проєкт треба рятувати має зараз стояти на першому плані. Головне в цьому потопаючому кораблі не робити вигляд, що все гуд і все налагодиться саме по собі. Усвідомлення проблем- перший крок до їх вирішення!