Любі панянки, дякую, що залишаєте ваші історії! Ваш досвід може бути корисним іншим.
З дозволу своєї клієнтки публікую її велику роботу над покращенням свого життя :
«Вийшла заміж у 21 рік. Майже одразу зрозуміла, що зробила помилку. Коли я думала про заміжжя, в голові була рожева хмара. Я думала, що в сім'ї я потрібна, буде довіра, любов, підтримка.
Зіткнулася із суворою реальністю. Так прожила 16 років, народила 2 дітей. Паралельно набула купу хвороб: грижі, гастрит, постійні ангіни та бронхіти та закладеність носу, хронічна молочниця та всіх і не переахуєш... Все думала, що треба намагатися зберегти сім'ю, що сім'я – це праця. Але праця була, якась однобока. Потім з'явився страх, якщо розлучуся - сама не впораюся, бо буду нікому не потрібна.
Як я зважилася на розлучення? Не знаю. Адже загалом він добра людина, не п'яниця, не бив мене. Загальноприйняті норми поганого чоловіка не про нього. Тільки я почувала себе самотньою поряд з ним. Ділитися з ним було важко, відчувала заздрість і ревнощі, всі мої мрії та бажання були піддані сумніву.
Мені здається, я набула більше комплексів, ніж я мала до шлюбу. Зараз навчаюсь жити, читаю книги, працюю з Юлією. Намагаюся позбутися страхів, сумнівів, навчитися любити себе. Виявляється, це складно.
Перше, з чим зіткнулася - страх самотності. Хотілося вити, виходила з цього стану за допомогою пігулок та роботи з психологом, роботи над собою. Хочу сказати, що вдома має бути спокійно та комфортно. Якщо інакше, значить, все не так, як ви думаєте.
Коли розлучалася, була приємно здивована. Виявляється, багато людей готові мені допомогти, підтримати. Мене це дуже здивувало. І я говорю не лише про моральну допомогу, мені допомогли перевезти речі, допомогли влаштуватися, зайняли грошей на поділ майна. З усім можна впоратися! Навіть якщо ситуація видається безвихідною, вихід є».
Дякую вам за вашу історію і що дали дозвіл опублікувати її на каналі.
Міняю життя з Юлією Пелих. Прощавайте хвороби
