BRD24 - Бердянськ 24
🔷 Новости Бердянска в Телеграм
🔶 Офіційний Telegram-канал Бердянського інформаційного порталу Brd24.com
Бот каналу - https://t.me/Brd24com_bot
Адмін каналу - @brd24_com
🔹Працюємо завдяки підтримці NED, MDF та ЛЖСІ!
🔹 https://www.instagram.com/brd24_c
🔶 Офіційний Telegram-канал Бердянського інформаційного порталу Brd24.com
Бот каналу - https://t.me/Brd24com_bot
Адмін каналу - @brd24_com
🔹Працюємо завдяки підтримці NED, MDF та ЛЖСІ!
🔹 https://www.instagram.com/brd24_c
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПубличный
Верификация
Не верифицированныйДоверенность
Не провернныйРасположениеУкраїна
ЯзыкДругой
Дата создания каналаСіч 10, 2019
Добавлено на TGlist
Черв 16, 2023Прикрепленная группа
Brd24 обсуждения
956
Подписчиков
8 940
24 часа
20%Неделя
240.3%Месяц
570.6%
Индекс цитирования
0
Упоминаний0Репостов на каналах0Упоминаний на каналах0
Среднее охват одного поста
2 095
12 часов1 410
88.5%24 часа2 095
0.6%48 часов2 289
9.8%
Вовлеченность (ER)
1.91%
Репостов10Комментариев0Реакций30
Вовлеченность по охвату (ERR)
23.43%
24 часа
0.13%Неделя
0.79%Месяц
5.07%
Охват одного рекламного поста
1 739
1 час46826.91%1 – 4 часа77144.34%4 - 24 часа22312.82%
Всего постов за 24 часа
1
Динамика
5
Последние публикации в группе "BRD24 - Бердянськ 24"
19.04.202508:25
Смак Бердянська ❤️
18.04.202508:49
🕋 КИЇВ – БЕРДЯНСЬК. І МИ ОБОВ’ЯЗКОВО ПРИБУДЕМО
Укрзалізниця випустила колекцію сувенірів і мерчу разом з українськими брендами – і це більше, ніж просто речі.
Футболки з табло, де поруч з Києвом – тимчасово окуповані Маріуполь, Донецьк, Луганськ, Бердянськ.
Шкарпетки, хустинки, чашки – речі, які нагадують: ми туди повернемося.
Коли – не знаємо. Але знаємо, що поїзд вирушив. І він обов’язково прибуде.
Укрзалізниця випустила колекцію сувенірів і мерчу разом з українськими брендами – і це більше, ніж просто речі.
Футболки з табло, де поруч з Києвом – тимчасово окуповані Маріуполь, Донецьк, Луганськ, Бердянськ.
Шкарпетки, хустинки, чашки – речі, які нагадують: ми туди повернемося.
Коли – не знаємо. Але знаємо, що поїзд вирушив. І він обов’язково прибуде.
18.04.202508:48
Зʼявився орієнтовний калькулятор субсидії на оренду житла для ВПО.
Спробувати можна тут - https://ikolosovskiy.github.io/calc-7.0/
Докладніше почитати тут - https://msp.gov.ua/press-center/news/rozrakhuyte-subsydiyu-na-orendu-zhytla-samostiyno
Висловити свою думку можна в коментарях.
Спробувати можна тут - https://ikolosovskiy.github.io/calc-7.0/
Докладніше почитати тут - https://msp.gov.ua/press-center/news/rozrakhuyte-subsydiyu-na-orendu-zhytla-samostiyno
Висловити свою думку можна в коментарях.
17.04.202517:11
МЕШКАНКУ БЕРДЯНЩИНИ ЗАСУДИЛИ НА СІМ РОКІВ ЗА КОЛАБОРАЦІОНІЗМ
Віра Романова очолила громади сіл Новотроїцьке та Полоузівка
Слідство встановило, до повномасштабного вторгнення жінка працювала бухгалтером у приватного підприємця, а також у кафе та магазині. Після окупації Бердянщини обійняла посаду голови сіл Новотроїцьке та Полоузівка, виконувала функції голови сільради, змусила прибрати в школі українську символіку та погрожувала вчителям, агітуючи їх на співпрацю з окупаційною владою. Про це «Бердянськ 24» дізнався з сайту Жовтневого суду Запоріжжя.
За співпрацю з загарбниками Віру Романову засудили на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також колаборантка не має права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади протягом наступних 10 років. Судовий розгляд справи проводилося без обвинуваченої.
За свою прихильнітсь до окупантів Романова має власну сторінку на сайті «Миротворець».
Віра Романова очолила громади сіл Новотроїцьке та Полоузівка
Слідство встановило, до повномасштабного вторгнення жінка працювала бухгалтером у приватного підприємця, а також у кафе та магазині. Після окупації Бердянщини обійняла посаду голови сіл Новотроїцьке та Полоузівка, виконувала функції голови сільради, змусила прибрати в школі українську символіку та погрожувала вчителям, агітуючи їх на співпрацю з окупаційною владою. Про це «Бердянськ 24» дізнався з сайту Жовтневого суду Запоріжжя.
За співпрацю з загарбниками Віру Романову засудили на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також колаборантка не має права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади протягом наступних 10 років. Судовий розгляд справи проводилося без обвинуваченої.
За свою прихильнітсь до окупантів Романова має власну сторінку на сайті «Миротворець».
17.04.202514:21
❤️ «ПЛАНУВАЛА СВОЄ ЖИТТЯ ЛИШЕ В БЕРДЯНСЬКУ». ІНТЕРВ’Ю З МЕДІЙНИЦЕЮ АННОЮ ЖУК
Анна вважала своєю місією бути корисною у рідному місті, але доля вирішила інакше. Через повномасштабне вторгнення та окупацію Анна переїхала до маленького селища Авангард на Одещині. Про життя на новому місці, жахи окупації, самотність і простір, де кожна жінка може знайти підтримку – дівчина розповіла в інтерв’ю «Бердянськ 24».
Анна вважала своєю місією бути корисною у рідному місті, але доля вирішила інакше. Через повномасштабне вторгнення та окупацію Анна переїхала до маленького селища Авангард на Одещині. Про життя на новому місці, жахи окупації, самотність і простір, де кожна жінка може знайти підтримку – дівчина розповіла в інтерв’ю «Бердянськ 24».
17.04.202513:11
16 квітня 2025 р. в окупованому Бердянську водій збив 14‑річного пішохода на «зебрі» й утік. Авто швидко розшукали, водія затримали; за ст. 12.27 КоАП РФ йому загрожує до 15 діб адмінарешту або позбавлення прав до 1,5 року.
17.04.202512:52
ПРОФСПІЛКА ПРОСИТЬ МОН СКАСУВАТИ НОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ ДІТЕЙ З ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ
Освітяни вважають, що наказ МОН порушує права дітей і може залишити вчителів без роботи
15 квітня під головуванням заступниці керівника Офісу Президента Ірини Верещук відбулася нарада щодо проблем, пов’язаних з реалізацією наказу МОН №1112, який має набути чинності з 1 вересня 2025 року. Про це «Бердянськ 24» дізнався з офіційного сайту Профспілки працівників освіти та науки України.
У нараді взяли участь близько 500 людей – народні депутати, освітяни, керівники ОВА, профспілкові лідери та представники Асоціації міст. Від Профспілки працівників освіти і науки виступив заступник голови Сергій Романюк. Він наголосив, що документ звужує права учасників освітнього процесу, зокрема – право батьків обирати школу для своєї дитини.
Також освітяни розкритикували наказ МОН №1276, який встановлює мінімум 20 учнів у дистанційному класі. За законом достатньо 5. Це може позбавити частину дітей права на дистанційне навчання.
Окремо йшлося про ризики скорочення вчителів у зв’язку з імплементацією цього наказу та постанови Кабміну №245. Ідеться про урізання навантаження, закриття шкіл і зменшення кількості ставок – особливо в громадах, що приймають багато дітей з окупованих територій.
Більшість учасників наради підтримали позицію, що наказ МОН №1112 потрібно скасувати, адже він обмежує права дітей, батьків і освітян в умовах війни.
Освітяни вважають, що наказ МОН порушує права дітей і може залишити вчителів без роботи
15 квітня під головуванням заступниці керівника Офісу Президента Ірини Верещук відбулася нарада щодо проблем, пов’язаних з реалізацією наказу МОН №1112, який має набути чинності з 1 вересня 2025 року. Про це «Бердянськ 24» дізнався з офіційного сайту Профспілки працівників освіти та науки України.
У нараді взяли участь близько 500 людей – народні депутати, освітяни, керівники ОВА, профспілкові лідери та представники Асоціації міст. Від Профспілки працівників освіти і науки виступив заступник голови Сергій Романюк. Він наголосив, що документ звужує права учасників освітнього процесу, зокрема – право батьків обирати школу для своєї дитини.
Також освітяни розкритикували наказ МОН №1276, який встановлює мінімум 20 учнів у дистанційному класі. За законом достатньо 5. Це може позбавити частину дітей права на дистанційне навчання.
Окремо йшлося про ризики скорочення вчителів у зв’язку з імплементацією цього наказу та постанови Кабміну №245. Ідеться про урізання навантаження, закриття шкіл і зменшення кількості ставок – особливо в громадах, що приймають багато дітей з окупованих територій.
Більшість учасників наради підтримали позицію, що наказ МОН №1112 потрібно скасувати, адже він обмежує права дітей, батьків і освітян в умовах війни.
17.04.202507:25
Як організувати відпочинок для дітей?
Важливо пам’ятати: відпочинок дитини починається з відпочинку мами. Навіть якщо дитина зайнята іграми чи гуртками вона зчитує стан мами.
Тому:
🔹 спершу – мама в ресурсі;
🔹 потім – прості активності (малювання, сортування круп, ліпка);
🔹 під рукою – «валізка спокою» з улюбленими речами, обраними самою дитиною.
А якщо людина лежить і нічого не хоче?
Це може бути не просто втома, а депресія. Якщо йдеться про місяці чи навіть роки – потрібно звертатися по допомогу: до психолога, психотерапевта чи хоча б у групу підтримки.
Турбота про себе – це теж зброя
У здоровому суспільстві діє групова динаміка – коли ресурсні люди підтримують одне одного, а виснажені – тягнуть усіх донизу.
Турбота про себе – це не егоїзм. Це відповідальність. Перед собою, родиною, суспільством і тими, хто боронить нас щодня.
Важливо пам’ятати: відпочинок дитини починається з відпочинку мами. Навіть якщо дитина зайнята іграми чи гуртками вона зчитує стан мами.
Тому:
🔹 спершу – мама в ресурсі;
🔹 потім – прості активності (малювання, сортування круп, ліпка);
🔹 під рукою – «валізка спокою» з улюбленими речами, обраними самою дитиною.
«Коли ми включаємо позицію спостерігача – часто цього достатньо, щоб побачити, що дитині насправді потрібно», – радить психологиня.
А якщо людина лежить і нічого не хоче?
Це може бути не просто втома, а депресія. Якщо йдеться про місяці чи навіть роки – потрібно звертатися по допомогу: до психолога, психотерапевта чи хоча б у групу підтримки.
Турбота про себе – це теж зброя
У здоровому суспільстві діє групова динаміка – коли ресурсні люди підтримують одне одного, а виснажені – тягнуть усіх донизу.
«Перемога – це не тільки фізична боротьба. Це ще психологічна і соціальна стійкість. І кожна хвилина відпочинку, яку ми собі дозволяємо, – це реальний вклад», – каже Антоніна Ковшун.
Турбота про себе – це не егоїзм. Це відповідальність. Перед собою, родиною, суспільством і тими, хто боронить нас щодня.
17.04.202507:25
ЯК ВІДПОЧИВАТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ І ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО
Відпочинок – не привілей, а біологічна потреба
Ми звикли відкладати турботу про себе. Спершу – робота, діти, новини, тривога, допомога іншим. І тільки коли тіло вже не витримує – тоді згадуємо, що варто б відпочити. Але відпочинок – це така ж потреба як їжа чи сон. Без нього тіло і психіка зношуються.
Як війна впливає на психіку та тіло?
Війна – один із найпотужніших стресових чинників. Вона підриває відчуття безпеки, стабільності, цінності життя.
Наше тіло постійно продукує гормон стресу – кортизол. А гормони радості, задоволення, спокою – навпаки, падають.
У результаті маємо:
🔸 порушення сну;
🔸 перепади апетиту;
🔸 дратівливість або апатію;
🔸 втомленість навіть без фізичного навантаження;
🔸 соціальне виснаження.
Діти – особливо чутливі до стану дорослих. Вони зчитують настрій, емоції, тривогу батьків.
Чому виникає почуття провини за відпочинок?
Почуття провини – одна з найтиповіших емоцій зараз. Багато хто вважає, що якщо хтось мерзне на передовій, ми не маємо права пити каву чи читати книжку. Але це – хибна установка.
Тут важливо визначити: де моя зона відповідальності, а де – ні. Не я закінчую війну. Але я можу:
🔹 піклуватися про свою родину;
🔹 волонтерити по мірі сил;
🔹 підтримувати близьких;
🔹 тримати себе в стійкості.
Це – вже великий вклад. І тільки з цього стану можна дозволити собі відпочинок без самозвинувачень.
Що робити, якщо на повноцінний відпочинок немає часу?
Коли немає змоги поїхати далеко або просто зникнути на кілька днів – можна й потрібно впроваджувати маленькі, але стабільні практики. Вони працюють краще, ніж разовий «відрив».
Найперше – стабілізувати базу:
🔹 сон;
🔹 харчування;
🔹 режим дня.
Наш мозок любить структуру. Йому потрібні опори, щоб знизити тривогу. І навіть проста прогулянка перед сном – це вже терапія.
Додатково можна вводити:
🔹 ранкові або вечірні ритуали (чай, плед, тиша);
🔹 фізичну активність (не залізо, а прогулянки, розтяжки, танці);
🔹 речі, які радували до війни (музика, фільми, хендмейд).
Як справлятися з тривогою, яка з’являється, коли намагаєшся розслабитись?
Інколи тіло лежить, а думки – ніби сирена. Парадокс: коли даєш собі дозвіл на спокій – стає ще страшніше.
У таких випадках працюють:
🔹 фізичні практики – напружити і розслабити м’язи, пройтися, зробити щось руками (в’язання, ліпка, сортування круп);
🔹 відволікання на моторику – прості дії, що заземлюють;
🔹 спорт – легкий, без фанатизму, але регулярний;
🔹 повернення до того, що колись приносило радість – спробуйте згадати себе до 24 лютого 2022 року.
Медитації – не завжди вихід. У стані травми вони можуть навпаки викликати паніку. Тому важливо слухати себе й пробувати обережно.
Як знайти баланс між роботою, війною та відпочинком?
Ключ – в адаптації до реальності.
Війна – стала частиною нашого життя. І тепер треба вписати в це життя роботу, допомогу, побут і… відпочинок.
Так, як організовуємо робочий день – так само маємо планувати і відновлення.
Порада: розділіть аркуш на три колонки:
🔹 що я роблю для роботи (заробляю, виконую завдання);
🔹 що я роблю для підтримки країни (доначу, плету сітки, поширюю інформацію);
🔹 що я роблю для себе (сон, їжа, прогулянка, розмова з другом).
Баланс має бути в кожному. Бо якщо один блок «випадає» – руйнується вся система.
Продовження читайте нижче 🔽
Відпочинок – не привілей, а біологічна потреба
Ми звикли відкладати турботу про себе. Спершу – робота, діти, новини, тривога, допомога іншим. І тільки коли тіло вже не витримує – тоді згадуємо, що варто б відпочити. Але відпочинок – це така ж потреба як їжа чи сон. Без нього тіло і психіка зношуються.
«Ми лягаємо спати навіть у найнапруженіші дні. Бо тіло бере своє. З психікою так само – їй потрібна пауза, інакше не буде ні енергії, ні ресурсу для життя», – пояснює психологиня.
Як війна впливає на психіку та тіло?
Війна – один із найпотужніших стресових чинників. Вона підриває відчуття безпеки, стабільності, цінності життя.
Наше тіло постійно продукує гормон стресу – кортизол. А гормони радості, задоволення, спокою – навпаки, падають.
У результаті маємо:
🔸 порушення сну;
🔸 перепади апетиту;
🔸 дратівливість або апатію;
🔸 втомленість навіть без фізичного навантаження;
🔸 соціальне виснаження.
Діти – особливо чутливі до стану дорослих. Вони зчитують настрій, емоції, тривогу батьків.
«Коли ми турбуємося про себе – ми піклуємося не лише про себе. В середньому це впливає ще на п’ять найближчих людей», – каже Антоніна.
Чому виникає почуття провини за відпочинок?
Почуття провини – одна з найтиповіших емоцій зараз. Багато хто вважає, що якщо хтось мерзне на передовій, ми не маємо права пити каву чи читати книжку. Але це – хибна установка.
«Наш ресурсний стан – це теж внесок у перемогу. Коли я відпочила – я можу працювати, підтримувати, донатити, розмовляти з дитиною спокійно. Я приношу більше користі, ніж коли виснажена», – пояснює фахівчиня.
Тут важливо визначити: де моя зона відповідальності, а де – ні. Не я закінчую війну. Але я можу:
🔹 піклуватися про свою родину;
🔹 волонтерити по мірі сил;
🔹 підтримувати близьких;
🔹 тримати себе в стійкості.
Це – вже великий вклад. І тільки з цього стану можна дозволити собі відпочинок без самозвинувачень.
Що робити, якщо на повноцінний відпочинок немає часу?
Коли немає змоги поїхати далеко або просто зникнути на кілька днів – можна й потрібно впроваджувати маленькі, але стабільні практики. Вони працюють краще, ніж разовий «відрив».
Найперше – стабілізувати базу:
🔹 сон;
🔹 харчування;
🔹 режим дня.
Наш мозок любить структуру. Йому потрібні опори, щоб знизити тривогу. І навіть проста прогулянка перед сном – це вже терапія.
Додатково можна вводити:
🔹 ранкові або вечірні ритуали (чай, плед, тиша);
🔹 фізичну активність (не залізо, а прогулянки, розтяжки, танці);
🔹 речі, які радували до війни (музика, фільми, хендмейд).
«Ми забрали в себе багато джерел радості. Але тим, що ми не підемо на фітнес, ми фронту не допоможемо. А от собі – можемо».
Як справлятися з тривогою, яка з’являється, коли намагаєшся розслабитись?
Інколи тіло лежить, а думки – ніби сирена. Парадокс: коли даєш собі дозвіл на спокій – стає ще страшніше.
У таких випадках працюють:
🔹 фізичні практики – напружити і розслабити м’язи, пройтися, зробити щось руками (в’язання, ліпка, сортування круп);
🔹 відволікання на моторику – прості дії, що заземлюють;
🔹 спорт – легкий, без фанатизму, але регулярний;
🔹 повернення до того, що колись приносило радість – спробуйте згадати себе до 24 лютого 2022 року.
Медитації – не завжди вихід. У стані травми вони можуть навпаки викликати паніку. Тому важливо слухати себе й пробувати обережно.
Як знайти баланс між роботою, війною та відпочинком?
Ключ – в адаптації до реальності.
Війна – стала частиною нашого життя. І тепер треба вписати в це життя роботу, допомогу, побут і… відпочинок.
Так, як організовуємо робочий день – так само маємо планувати і відновлення.
Порада: розділіть аркуш на три колонки:
🔹 що я роблю для роботи (заробляю, виконую завдання);
🔹 що я роблю для підтримки країни (доначу, плету сітки, поширюю інформацію);
🔹 що я роблю для себе (сон, їжа, прогулянка, розмова з другом).
Баланс має бути в кожному. Бо якщо один блок «випадає» – руйнується вся система.
Продовження читайте нижче 🔽
16.04.202515:11
У БЕРДЯНСЬКУ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ ЗАГИНУЛА ЖІНКА
Ще одного постраждалого вдалося врятувати
Пожежа сталася вночі в одному з приватних будинків у тимчасово окупованому Бердянську. Займання охопило дах одноповерхової будівлі та побутове сміття на площі в 74 квадратних метри.
Тіло жінки знайшли на вулиці. В одній із кімнат перебував чоловік – його вдалося врятувати. Про це «Бердянськ 24» дізнався з телеграм-каналу окупаційного МНС Запорізької області.
До гасіння залучили 8 рятувальників та 2 одиниці техніки. Причини займання встановлюються.
Ще одного постраждалого вдалося врятувати
Пожежа сталася вночі в одному з приватних будинків у тимчасово окупованому Бердянську. Займання охопило дах одноповерхової будівлі та побутове сміття на площі в 74 квадратних метри.
Тіло жінки знайшли на вулиці. В одній із кімнат перебував чоловік – його вдалося врятувати. Про це «Бердянськ 24» дізнався з телеграм-каналу окупаційного МНС Запорізької області.
До гасіння залучили 8 рятувальників та 2 одиниці техніки. Причини займання встановлюються.
16.04.202513:06
ТУРИЗМ ПІД ПРИМУСОМ. ОКУПАЦІЙНА ВЛАДА РОЗПОВІЛА, ЯК ЗАМАНЮВАТИМЕ ТУРИСТІВ У ЗАХОПЛЕНІ МІСТА, ЗОКРЕМА Й БЕРДЯНСЬК
Окрім того окупаційна адміністрація Запорізької області планує зробити туризм «круглорічним» на ТОТ
Поки мешканці тимчасово окупованих міст живуть під тиском, страхом і репресіями, російська адміністрація розповідає про таке собі туристичне відродження Азовського узбережжя. Про це «Бердянськ 24» дізнався з інтерв’ю в.о директорки так званого туристично-інформаційного центру Світлани Дорохової. Вона заявила, що у 2025 році вони хочуть прийняти 150 тисяч туристів – удвічі більше, ніж два роки тому.
Один із головних меседжів окупантів – показати нормальне життя. Саме тому в хід ідуть не лише пляжі Бердянська та Кирилівки, а й маршрути до молокозаводу, птахофабрики та навіть нафтохімічного підприємства «Азмол». У Мелітополі вже водять платні екскурсії містом – півтори години з гідом коштують 200 рублів.
Серед «родзинок» – занурення біля Кирилівки на місці, де під час декомунізації було скинуто в море радянські пам’ятники. Їх хочуть перетворити на точку для дайвінгу.
Фестиваль водних видів спорту «На хвилі», розмови про найкраще узбережжя Азова та нібито 150 днів купального сезону – усе це має створити картинку стабільності, яку активно просуває російська пропаганда. Водночас про безпеку, мінну небезпеку, відсутність медичних послуг чи свободи слова в цих курортних містах у повідомленнях не йдеться.
За словами Дорохової, введення туристичного збору поки не розглядається – головне зараз залучити людей, зокрема й транзитних туристів, які прямують до анексованого Криму. Мета – змусити їх затриматись на кілька днів у захоплених містах Північного Приазовʼя.
Окрім того окупаційна адміністрація Запорізької області планує зробити туризм «круглорічним» на ТОТ
Поки мешканці тимчасово окупованих міст живуть під тиском, страхом і репресіями, російська адміністрація розповідає про таке собі туристичне відродження Азовського узбережжя. Про це «Бердянськ 24» дізнався з інтерв’ю в.о директорки так званого туристично-інформаційного центру Світлани Дорохової. Вона заявила, що у 2025 році вони хочуть прийняти 150 тисяч туристів – удвічі більше, ніж два роки тому.
Один із головних меседжів окупантів – показати нормальне життя. Саме тому в хід ідуть не лише пляжі Бердянська та Кирилівки, а й маршрути до молокозаводу, птахофабрики та навіть нафтохімічного підприємства «Азмол». У Мелітополі вже водять платні екскурсії містом – півтори години з гідом коштують 200 рублів.
Серед «родзинок» – занурення біля Кирилівки на місці, де під час декомунізації було скинуто в море радянські пам’ятники. Їх хочуть перетворити на точку для дайвінгу.
Фестиваль водних видів спорту «На хвилі», розмови про найкраще узбережжя Азова та нібито 150 днів купального сезону – усе це має створити картинку стабільності, яку активно просуває російська пропаганда. Водночас про безпеку, мінну небезпеку, відсутність медичних послуг чи свободи слова в цих курортних містах у повідомленнях не йдеться.
За словами Дорохової, введення туристичного збору поки не розглядається – головне зараз залучити людей, зокрема й транзитних туристів, які прямують до анексованого Криму. Мета – змусити їх затриматись на кілька днів у захоплених містах Північного Приазовʼя.
16.04.202511:42
ДО СУДУ ДІЙШЛИ СПРАВИ ДВОХ ПРАЦІВНИКІВ БЕРДЯНСЬКОЇ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ №77
Чоловіки погодились на співпрацю з окупаційною владою
До повномасштабного вторгнення Юрій Головацький працював оперуповноваженим у БВК-77. В серпні 2022 року чоловік погодився залишитися на своїй посаді вже під керівництвом рф. По це «Бердянськ 24» дізнався з повідомлення про підозру.
Наприкінці квітня 2025 року завершилося досудове розслідування. Зараз кримінальну справу за статтею 111-1 – колабораційна діяльність, розглядає Печерський районний суд Києва.
Інший працівник Бердянської виправної колонії №77 Олександр Попов також погодився на співпрацю з окупантами. В серпні 2022 року він обійняв посаду першого заступника начальника Виправної колонії №2 УФСВП росії по Запорізькій області, яку росіяни відкрили на базі Бердянської ВК №77. Чоловік погодився виконувати злочинні накази в незаконному закладі за 75 тисяч рублів на місяць. Про це «Бердянськ 24» стало відомо з оприлюдненого повідомлення про підозру у скоєнні колабораційної діяльності.
Напочатку квітня завершилося досудове розслідування у справі Попова. По це «Бердянськ 24» дізнався з ухвали Печерського районного суду Києва про взяття чоловіка під варту.
За відданість державі-агресорці Головацький та Попов мають сторінки на сайті «Миротворець».
Нещодавно ми повідомляли про трьох інших колишніх працівників Бердянської виправної колонії №77, які пішли на співпрацю з окупаційною владою. Юрія Яценка, Олександра Турбаря і Олексія Козлова обвинувачують у колабораційній діяльності. Наразі триває досудове розслідування.
Чоловіки погодились на співпрацю з окупаційною владою
До повномасштабного вторгнення Юрій Головацький працював оперуповноваженим у БВК-77. В серпні 2022 року чоловік погодився залишитися на своїй посаді вже під керівництвом рф. По це «Бердянськ 24» дізнався з повідомлення про підозру.
Наприкінці квітня 2025 року завершилося досудове розслідування. Зараз кримінальну справу за статтею 111-1 – колабораційна діяльність, розглядає Печерський районний суд Києва.
Інший працівник Бердянської виправної колонії №77 Олександр Попов також погодився на співпрацю з окупантами. В серпні 2022 року він обійняв посаду першого заступника начальника Виправної колонії №2 УФСВП росії по Запорізькій області, яку росіяни відкрили на базі Бердянської ВК №77. Чоловік погодився виконувати злочинні накази в незаконному закладі за 75 тисяч рублів на місяць. Про це «Бердянськ 24» стало відомо з оприлюдненого повідомлення про підозру у скоєнні колабораційної діяльності.
Напочатку квітня завершилося досудове розслідування у справі Попова. По це «Бердянськ 24» дізнався з ухвали Печерського районного суду Києва про взяття чоловіка під варту.
За відданість державі-агресорці Головацький та Попов мають сторінки на сайті «Миротворець».
Нещодавно ми повідомляли про трьох інших колишніх працівників Бердянської виправної колонії №77, які пішли на співпрацю з окупаційною владою. Юрія Яценка, Олександра Турбаря і Олексія Козлова обвинувачують у колабораційній діяльності. Наразі триває досудове розслідування.
16.04.202510:56
Росіяни піймали закладника і кажуть що йому світить 20 років. Дуже дивний термін, враховуючи що зовсім нещодавно був інший епізод, де 10 років дали за вбивство
post.reposted:
Запорізька обласна прокуратура
16.04.202508:00
Двох мешканців Бердянського району засуджено за колабораційну діяльність
🔹За публічного обвинувачення прокурорів Запорізької окружної прокуратури в порядку спеціального судового розгляду двох жителів Бердянського району визнано винними в колабораційній діяльності (ч. 5, ч. 7 ст. 111-1 КК України).
🔹Прокурори в суді довели, що один із них – таксист із Бердянська, маючи проросійські погляди, добровільно погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації та очолив так звану «Коларовскую объедененную териториальную общину Бердянского района».
🔹Його засуджено до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 15 років і з конфіскацією майна.
🔹Інший обвинувачений — колишній правоохоронець із селища Чернігівка, звільнений з лав МВС до початку повномасштабного вторгнення через корупційний скандал. Після окупації частини Запорізької області він добровільно пішов на співпрацю з ворогом та обійняв посаду «и.о. старшего участкового уполномоченного полиции» в незаконному правоохоронному органі - «Черниговское отделение полиции УВД по г. Бердянску и Бердянскому району».
🔹Згодом за відданість державі-агресору його було підвищено до «начальника участковых уполномоченных полиции и по делам несовершеннолетных отделения полиции №2 (дислокация пгт. Черниговка) УВД по г. Бердянск и Бердянскому району ГУВД по Запорожской области».
🔹Суд призначив псевдоправоохоронцю покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 15 років і з конфіскацією майна.
➡️Детальніше https://zap.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=386804
#запорізькаобласнапрокуратура #прокуратура #запоріжжя #вирок
Facebook▫️YouTube▫️X (Twitter)▫️Instagram
🔹За публічного обвинувачення прокурорів Запорізької окружної прокуратури в порядку спеціального судового розгляду двох жителів Бердянського району визнано винними в колабораційній діяльності (ч. 5, ч. 7 ст. 111-1 КК України).
🔹Прокурори в суді довели, що один із них – таксист із Бердянська, маючи проросійські погляди, добровільно погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації та очолив так звану «Коларовскую объедененную териториальную общину Бердянского района».
🔹Його засуджено до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 15 років і з конфіскацією майна.
🔹Інший обвинувачений — колишній правоохоронець із селища Чернігівка, звільнений з лав МВС до початку повномасштабного вторгнення через корупційний скандал. Після окупації частини Запорізької області він добровільно пішов на співпрацю з ворогом та обійняв посаду «и.о. старшего участкового уполномоченного полиции» в незаконному правоохоронному органі - «Черниговское отделение полиции УВД по г. Бердянску и Бердянскому району».
🔹Згодом за відданість державі-агресору його було підвищено до «начальника участковых уполномоченных полиции и по делам несовершеннолетных отделения полиции №2 (дислокация пгт. Черниговка) УВД по г. Бердянск и Бердянскому району ГУВД по Запорожской области».
🔹Суд призначив псевдоправоохоронцю покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 15 років і з конфіскацією майна.
➡️Детальніше https://zap.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=386804
#запорізькаобласнапрокуратура #прокуратура #запоріжжя #вирок
Facebook▫️YouTube▫️X (Twitter)▫️Instagram
15.04.202514:50
ГРОШІ ЗАКІНЧИЛИСЯ? ОКУПАЦІЙНА ВЛАДА ПЕРЕХОДИТЬ В РЕЖИМ ЕКОНОМІЇ
Яким чином загарбники хочуть заощадити на потребах міста - читайте в матеріалі
Окупаційна влада скасувала торішній план заходів щодо забезпечення збалансованого бюджету. Натомість затвердили новий – щодо зростання прибутку та оптимізації видатків. Про це «Бердянськ 24» дізнався з сайту так званої адміністрації Бердянського міського округу.
План економії та заробітку передбачає кілька пунктів. Коротко про основні.
🔹 по-перше, пошук підприємців, які виплачують працівникам «сіру» зарплатню нижче прожиткового мінімуму та організацій, які не сплачують податки. Це дозволить заробити на штрафах і отримати нові надходження в бюджет;
🔹 по-друге, окупанти вирішили зібрати борги за договорами оренди нерухомості та земельних ділянок міського округу. Також планують зібрати борги з виплати адміністративних штрафів;
🔹 по-третє, збільшення кількості платних послуг від міських закладів культури та спорту. Водночас окупаційна влада вирішила знизити максимальну ціну на бюджетні закупівлі;
🔹 по-четверте, економія бюджету торкнулася муніципальних установ. Окупанти планують ліквідувати або об’єднати деякі заклади, а також скоротити їх штат. «Оптимізація» стосується як основного, так і обслуговуючого та адміністративного персоналу. Зокрема сторожів, кухарів, прибиральників, водіїв, завгоспів, електриків, слюсарів тощо.
Водночас на пропагандистських тг-каналах регулярно публікуються оголошення про роботу. Великі переліки вакансій стосуються зокрема комунальних підприємств.
Чи означає цей план, що з бюджету рф стали менше виділяти коштів на окуповані території або таким чином загарбники на місцях хочуть заробити більше грошей для себе сказати важко. Втім точно відомо, що псевдовлада переводить місто в режим економії.
Яким чином загарбники хочуть заощадити на потребах міста - читайте в матеріалі
Окупаційна влада скасувала торішній план заходів щодо забезпечення збалансованого бюджету. Натомість затвердили новий – щодо зростання прибутку та оптимізації видатків. Про це «Бердянськ 24» дізнався з сайту так званої адміністрації Бердянського міського округу.
План економії та заробітку передбачає кілька пунктів. Коротко про основні.
🔹 по-перше, пошук підприємців, які виплачують працівникам «сіру» зарплатню нижче прожиткового мінімуму та організацій, які не сплачують податки. Це дозволить заробити на штрафах і отримати нові надходження в бюджет;
🔹 по-друге, окупанти вирішили зібрати борги за договорами оренди нерухомості та земельних ділянок міського округу. Також планують зібрати борги з виплати адміністративних штрафів;
🔹 по-третє, збільшення кількості платних послуг від міських закладів культури та спорту. Водночас окупаційна влада вирішила знизити максимальну ціну на бюджетні закупівлі;
🔹 по-четверте, економія бюджету торкнулася муніципальних установ. Окупанти планують ліквідувати або об’єднати деякі заклади, а також скоротити їх штат. «Оптимізація» стосується як основного, так і обслуговуючого та адміністративного персоналу. Зокрема сторожів, кухарів, прибиральників, водіїв, завгоспів, електриків, слюсарів тощо.
Водночас на пропагандистських тг-каналах регулярно публікуються оголошення про роботу. Великі переліки вакансій стосуються зокрема комунальних підприємств.
Чи означає цей план, що з бюджету рф стали менше виділяти коштів на окуповані території або таким чином загарбники на місцях хочуть заробити більше грошей для себе сказати важко. Втім точно відомо, що псевдовлада переводить місто в режим економії.
Рекорды
16.06.202323:59
11.6KПодписчиков16.08.202423:59
100Индекс цитирования04.11.202323:59
19.2KОхват одного поста22.01.202523:59
5.8KОхват рекламного поста08.03.202523:59
27.70%ER04.11.202323:59
176.53%ERRpost.reposted:
БердянсЬк Сьогодні/Бердянск Сейчас
24.03.202519:09
🕯️Життя ще одного Героя з Бердянська забрала війна
20 березня 2025 року на війні загинув бердянець Сергій на псевдо Каплес.
Пішов добровольцем на фронт у 18 років бо не міг інакше. Героїчно служив у 24 ОМБР ім. Короля Данила та знищив багато ворогів.
За посиланням документальний фільм про Сергія, який було знято напередодні його загибелі.
https://m.youtube.com/watch?v=v-bjHOTPbPs
Співчуття рідним та близьким.
Вічна Слава Герою!🇺🇦
20 березня 2025 року на війні загинув бердянець Сергій на псевдо Каплес.
Пішов добровольцем на фронт у 18 років бо не міг інакше. Героїчно служив у 24 ОМБР ім. Короля Данила та знищив багато ворогів.
За посиланням документальний фільм про Сергія, який було знято напередодні його загибелі.
https://m.youtube.com/watch?v=v-bjHOTPbPs
Співчуття рідним та близьким.
Вічна Слава Герою!🇺🇦
post.reposted:БердянсЬк Сьогодні/Бердянск Сейчас
30.03.202509:05
🇺🇦Орденом «За мужність» III ступеня посмертно нагороджено нашого земляка, Святослава Ковшикова
27 березня у Києві родинам військовослужбовців, які загинули за свободу і незалежність України, вручили державні нагороди.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації, за вірність Присязі Указом Президента України №759 орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагороджений сержант Ковшиков Святослав Олегович.
Державну відзнаку отримала матір захисника. Святослав Ковшиков служив гранатометником стрілецької роти. Гідно та віддано виконував свій військовий обов’язок.
Свій останній бій Святослав прийняв 20 липня 2023 року поблизу населеного пункту Олександро-Шультине Донецької області під час виконання бойового завдання у бою з окупантами.
Схиляємо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас... Ми не можемо повернути до життя полеглих захисників, але можемо зберегти пам’ять про них.
Вічна пам’ять, слава і шана Герою-земляку, а його рідним і близьким – глибокі співчуття.
📩Надсилайте фото, відео та свої повідомлення в чат-бот @BerdNow_bot.
Підписатись | Facebook |
Instagram | TikTok |
YouTube
27 березня у Києві родинам військовослужбовців, які загинули за свободу і незалежність України, вручили державні нагороди.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації, за вірність Присязі Указом Президента України №759 орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагороджений сержант Ковшиков Святослав Олегович.
Державну відзнаку отримала матір захисника. Святослав Ковшиков служив гранатометником стрілецької роти. Гідно та віддано виконував свій військовий обов’язок.
Свій останній бій Святослав прийняв 20 липня 2023 року поблизу населеного пункту Олександро-Шультине Донецької області під час виконання бойового завдання у бою з окупантами.
Схиляємо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас... Ми не можемо повернути до життя полеглих захисників, але можемо зберегти пам’ять про них.
Вічна пам’ять, слава і шана Герою-земляку, а його рідним і близьким – глибокі співчуття.
📩Надсилайте фото, відео та свої повідомлення в чат-бот @BerdNow_bot.
Підписатись | Facebook |
Instagram | TikTok |
YouTube
post.reposted:
Міністерство соціальної політики України
+3
28.03.202508:04
📌 Уряд спростив порядок отримання пенсій і страхових виплат для ВПО, українців за кордоном і на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).
Раніше особи, які отримали довідку ВПО до 24 лютого 2022 року, та громадяни, які виїхали за кордон після цієї дати або проживають на ТОТ, мали окремий алгоритм отримання пенсійних виплат, що ускладнювало отримання коштів.
Уряд ухвалив зміни, які встановлюють єдині умови виплати пенсій для всіх громадян України.
✅ Відтепер такі пенсіонери можуть отримати свої пенсії на рахунок будь-якого банку України. Громадяни за кордоном або на ТОТ мають раз на рік проходити фізичну ідентифікацію — щороку до 31 грудня. Крім того, якщо пенсіонери проживають на ТОТ, вони мають здійснювати мінімум одну фінансову операцію на своєму рахунку кожні шість місяців.
Такі вимоги встановлено для підтвердження того, що пенсіонер живий, і кошти пенсії зі своєї картки отримує саме він.
Детальніше читайте в новині 👉 http://bit.ly/4c9xdmn
Раніше особи, які отримали довідку ВПО до 24 лютого 2022 року, та громадяни, які виїхали за кордон після цієї дати або проживають на ТОТ, мали окремий алгоритм отримання пенсійних виплат, що ускладнювало отримання коштів.
Уряд ухвалив зміни, які встановлюють єдині умови виплати пенсій для всіх громадян України.
✅ Відтепер такі пенсіонери можуть отримати свої пенсії на рахунок будь-якого банку України. Громадяни за кордоном або на ТОТ мають раз на рік проходити фізичну ідентифікацію — щороку до 31 грудня. Крім того, якщо пенсіонери проживають на ТОТ, вони мають здійснювати мінімум одну фінансову операцію на своєму рахунку кожні шість місяців.
Такі вимоги встановлено для підтвердження того, що пенсіонер живий, і кошти пенсії зі своєї картки отримує саме він.
Детальніше читайте в новині 👉 http://bit.ly/4c9xdmn
post.reposted:
Zelenskiy / Official
19.03.202514:08
Сьогодні ще один день, коли Україна повертає своїх. 175 наших захисників звільнено з російського полону. Ще 22 захисники повертаються додому завдяки заходам поза обмінами. Серед них важкопоранені та воїни, яких Росія переслідувала за вигадані злочини. Усім невідкладно буде надана необхідна медична та психологічна допомога.
Це один із найбільших обмінів. Повертаються наші солдати, сержанти та офіцери. Воїни, які боролися за нашу свободу в лавах Збройних Сил, ВМС, Нацгвардії, Сил територіальної оборони та прикордонної служби. Захищали Україну на різних напрямках – у Маріуполі, на «Азовсталі», на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, а також Харківщині, Миколаївщині, Запоріжжі, Сумщині та Курщині.
Дякую нашій команді, яка займається пошуком українських полонених та обмінами, за цю важливу роботу, за результати, які дають надію. І ми вдячні всім нашим партнерам, особливо Об'єднаним Арабським Еміратам, за те, що сьогоднішній обмін став можливим.
Україна пам’ятає кожного й кожну з наших героїв, і ми обов’язково повернемо всіх наших людей додому.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Це один із найбільших обмінів. Повертаються наші солдати, сержанти та офіцери. Воїни, які боролися за нашу свободу в лавах Збройних Сил, ВМС, Нацгвардії, Сил територіальної оборони та прикордонної служби. Захищали Україну на різних напрямках – у Маріуполі, на «Азовсталі», на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, а також Харківщині, Миколаївщині, Запоріжжі, Сумщині та Курщині.
Дякую нашій команді, яка займається пошуком українських полонених та обмінами, за цю важливу роботу, за результати, які дають надію. І ми вдячні всім нашим партнерам, особливо Об'єднаним Арабським Еміратам, за те, що сьогоднішній обмін став можливим.
Україна пам’ятає кожного й кожну з наших героїв, і ми обов’язково повернемо всіх наших людей додому.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
18.04.202508:49
🕋 КИЇВ – БЕРДЯНСЬК. І МИ ОБОВ’ЯЗКОВО ПРИБУДЕМО
Укрзалізниця випустила колекцію сувенірів і мерчу разом з українськими брендами – і це більше, ніж просто речі.
Футболки з табло, де поруч з Києвом – тимчасово окуповані Маріуполь, Донецьк, Луганськ, Бердянськ.
Шкарпетки, хустинки, чашки – речі, які нагадують: ми туди повернемося.
Коли – не знаємо. Але знаємо, що поїзд вирушив. І він обов’язково прибуде.
Укрзалізниця випустила колекцію сувенірів і мерчу разом з українськими брендами – і це більше, ніж просто речі.
Футболки з табло, де поруч з Києвом – тимчасово окуповані Маріуполь, Донецьк, Луганськ, Бердянськ.
Шкарпетки, хустинки, чашки – речі, які нагадують: ми туди повернемося.
Коли – не знаємо. Але знаємо, що поїзд вирушив. І він обов’язково прибуде.
04.04.202513:41
«КОЛИ МОЄ РІДНЕ МІСТО ПРОСТО ЗАБРАЛИ, ПОЗИЦІЯ МОЖЕ БУТИ ТІЛЬКИ ОДНА». ІНТЕРВʼЮ З ДМИТРОМ ВОЛКАНОВИМ
Вокаліст і режисер на кожному концерті наголошує «Бердянськ – це Україна».
Про батьків і окупацію рідного Бердянська, про кар’єру, Х-фактор, Андрія Данилка та хейт до себе «Бердянськ 24» дізнався з інтерв’ю Дмитра Волканова Славі Дьоміну.
Парубок розповів, що відчуває відповідальність не лише за свою творчість, а й за близьких.
Він розповів, що Бердянськ асоціюється з дитинством, зокрема теплими спогадами про творчі виступи на день міста. Дмитро зізнався, що там залишилася нерухомість. Каже, про продаж навіть не йдеться мова.
Повномасштабна війна забрала у Дмитра не лише рідне місто, але і друга. Хлопець розповів, як дізнався що близька людина, колишній однокласник, виявився зрадником.
Нещодавно Дмитро опублікував в своєму Інстаграмі відео зустрічі з бабусею, яка після трьох років життя в окупації виїхала з Бердянська. Хлопець згадав, як дізнався про її виїзд.
Більше по творчий шлях і особисте життя дивіться в повному інтерв’ю.
Вокаліст і режисер на кожному концерті наголошує «Бердянськ – це Україна».
Про батьків і окупацію рідного Бердянська, про кар’єру, Х-фактор, Андрія Данилка та хейт до себе «Бердянськ 24» дізнався з інтерв’ю Дмитра Волканова Славі Дьоміну.
Парубок розповів, що відчуває відповідальність не лише за свою творчість, а й за близьких.
«Моя мама на початку повномасштабної війни була в Донецькій області, обірвався зв’язок. Півтора місяці її не бачив. Тато провів перші три місяці повномасштабного вторгнення в Бердянську в окупації, майже без зв’язків. Звичайно, я підключав свої можливості: фінансові, і зв’язки, щоб їх звідти витягувати, щоб довезти їх до Києва, зняв їм квартиру. Мама поїхала в одному пальто і все, більше в неї нічого не було. За що вона могла приїхати, самостійно зняти квартиру? Для цього в неї є її дитина, яка її дуже любить, яка про неї турбується», – зазначив Дмитро.
Він розповів, що Бердянськ асоціюється з дитинством, зокрема теплими спогадами про творчі виступи на день міста. Дмитро зізнався, що там залишилася нерухомість. Каже, про продаж навіть не йдеться мова.
«З кожним роком ти ніби більше і більше розчаровуєшся і розумієш, що твій дім від тебе далі, і далі, і далі. Слава Богу, що коли тато виїжджав з окупації, всі документи на право власності забрав. Тобто вони у нас тут, з собою. Ти розумієш, наш будинок – це те, куди мої батьки все своє життя вкладали, робили ці ремонти. Потім, коли ми почали здавати цей будинок, мама щороку переклеювала ці шпалери, міняла якісь меблі. Тобто це її життя, по суті, просто взяти, продати частину себе…», – зауважив співак.
Повномасштабна війна забрала у Дмитра не лише рідне місто, але і друга. Хлопець розповів, як дізнався що близька людина, колишній однокласник, виявився зрадником.
«Коли почалася повномасштабна війна, я йому написав СМС у Вайбері, у нього був день народження. Він був у Києві, вчився в Політесі. А він мені вислав фотографію напроти Ермітажа в росії, Санкт-Петербурзі. Я був шокований. Він з дитинства виховувався бабусею, дідусем: Ленін, Сталін, типу це класно. До початку повномасштабної війни ми були найкращими друзями. І він каже, типу, я буду подався на громадянство. А у нього ці моменти в голові були ще давно, ми на політичні теми майже не спілкувалися, тому що це завжди був або скандал, або непорозуміння. У нього була своя якась позиція, у мене своя. Але коли моє рідне місто просто забрали, у мене яка може бути позиція? Тільки одна. Ми ж тут з тобою виросли, ми ж тут ходили до школи. Як ти можеш на це погодитись і просто поїхати туди? А він мені десь за місяць до свого від’їзду сказав, що хай Бердянськ звикає до нової влади. І вже тоді я зрозумів, що це або хвора людина, або…», – розповів бердянець.
Нещодавно Дмитро опублікував в своєму Інстаграмі відео зустрічі з бабусею, яка після трьох років життя в окупації виїхала з Бердянська. Хлопець згадав, як дізнався про її виїзд.
«Ми були в місті Лохвиця на концерті. Я заходжу в гримерку, беру чай, сідаю і СМС-ка від бабусі Валі. І вона дуже коротка – нічого не обіцяю. Якщо все буде добре, 27 березня буду в Києві. Це радість. Але це радість така, що ти не думаєш, от зараз випустить сльозу, а сльози самі просто йдуть. Бо це твоя рідна людина, яку ти не бачив стільки років. Вона думає, що повернеться, але я її вже, звичайно, нікуди не відпущу. Але ти знаєш, що мене дивує в цій ситуації? 70 років майже. Все кидає що має, бо вона скучила за дітьми», – поділився Дмитро.
Більше по творчий шлях і особисте життя дивіться в повному інтерв’ю.
04.04.202509:45
Укрпошта нарешті опублікувала фото марок в нормальній якості. Як вам марка з бердянським маяком?
Фото в оригінальному розмірі в першому коментарі.
Фото в оригінальному розмірі в першому коментарі.
+1
26.03.202511:54
Трошки офтопу. ЧатЖПТ оновився, не змогли не спробувати їх нові функції обробки зобажень. Купили би такий LEGO? 😁
19.03.202515:10
Серед звільнених захисників є як мінімум один бердянець!!!
175 українських захисників вдома. Серед них є мінімум один бердянець - захисник Маріуполя, боєць 501 батальйону Морської піхоти. З міркувань безпеки поки не називаємо його ім'я та прізвище.
В коментарях додаємо списки повернених героїв. Якщо впізнали рідних або знайомих пишіть нам.
175 українських захисників вдома. Серед них є мінімум один бердянець - захисник Маріуполя, боєць 501 батальйону Морської піхоти. З міркувань безпеки поки не називаємо його ім'я та прізвище.
В коментарях додаємо списки повернених героїв. Якщо впізнали рідних або знайомих пишіть нам.
02.04.202507:54
Скільки б кілометрів не відділяло тебе від дому – він все одно звучить у тобі.
У шумі дощу, що нагадує морські хвилі,
у вуличному музиканті, який грає знайомий мотив,
у випадковій пісні, що зненацька пролунає з чийогось телефону й на мить перенесе тебе назад.
Іноді варто лиш прислухатись – і ти знову чуєш рідне місто.
Ось тут кричить ранковий центральний ринок,
сонні продавці діляться новинами і важкий візок б’ється об бетонні плити нерівної дороги.
Тут – чути плескіт води, коли хвилі розбиваються об пірс.
А це - скриплять портові крани, ти любиш цей звук, бо він значить, що порт – працює.
І, звісно ж, чайки. Вони тут завжди кричать.
Бердянськ шумить літнім лунапарком і закликами «прогулочки на піратському кораблі».
Звучить піснями вуличних музикантів під гітару на приморці.
Цокотить плитами на мелітопольському шосе і криком водія маршрутки «далі по салону проходимо».
Бердянськ сміється тисячами дитячих голосів, які хлюпаються в морі десь біля «Червоної гвоздики».
Дзенькає келихами в вуличних кафе.
І – рипить хвірткою, коли ти заходиш на своє подвір’я.
Наше місто кричить гаслами на мітингах:
«Бердянськ – це Україна»,
сміливим «Вас тут не чекали»,
і – пронизливою тишею…
Ти продовжуєш його чути навіть тоді, коли його немає поряд.
І все дослухаєшся – коли ж воно тебе покличе.
А які звуки рідного міста досі з тобою?
У шумі дощу, що нагадує морські хвилі,
у вуличному музиканті, який грає знайомий мотив,
у випадковій пісні, що зненацька пролунає з чийогось телефону й на мить перенесе тебе назад.
Іноді варто лиш прислухатись – і ти знову чуєш рідне місто.
Ось тут кричить ранковий центральний ринок,
сонні продавці діляться новинами і важкий візок б’ється об бетонні плити нерівної дороги.
Тут – чути плескіт води, коли хвилі розбиваються об пірс.
А це - скриплять портові крани, ти любиш цей звук, бо він значить, що порт – працює.
І, звісно ж, чайки. Вони тут завжди кричать.
Бердянськ шумить літнім лунапарком і закликами «прогулочки на піратському кораблі».
Звучить піснями вуличних музикантів під гітару на приморці.
Цокотить плитами на мелітопольському шосе і криком водія маршрутки «далі по салону проходимо».
Бердянськ сміється тисячами дитячих голосів, які хлюпаються в морі десь біля «Червоної гвоздики».
Дзенькає келихами в вуличних кафе.
І – рипить хвірткою, коли ти заходиш на своє подвір’я.
Наше місто кричить гаслами на мітингах:
«Бердянськ – це Україна»,
сміливим «Вас тут не чекали»,
і – пронизливою тишею…
Ти продовжуєш його чути навіть тоді, коли його немає поряд.
І все дослухаєшся – коли ж воно тебе покличе.
А які звуки рідного міста досі з тобою?
04.04.202506:00
МІЖ НАДІЄЮ І СТРАХОМ: ЧОМУ ЗАЛИШИТИСЬ У БЕРДЯНСЬКУ ІНОДІ ВАЖЧЕ, НІЖ ВИЇХАТИ
В редакцію «Бердянськ 24» надійшов лист, його авторка — жінка, яка вже три роки живе в окупації. Вона залишилась заради мами, звикла мовчати й чекати, навчилась не виділятись. Але тепер з’явився шанс поїхати — і стало ще страшніше. Бо як жити далі, коли забула, як це — жити по-справжньому?
Орфографія та пунктуація оригіналу збережена:
Я не змогла. Не змогла залишити її тут саму. І лишилась чекати.
Спочатку – рахувала дні. Щоранку прокидалась з думкою: «а може сьогодні?» Потім – почала вести відлік місяців. А тоді – перестала рахувати. Бо надія змішалась зі втомою.
Я пережила декілька обшуків, відвикла говорити з людьми, навчилась, як дивитись на військових на вулицях, щоб не привертати уваги. Але найважчим лишається – чекати. І не мати можливості нічого зробити.
Відчуття, що весь світ рухається, йде кудись вперед, а ти – застрягла в часі. Так, я витримала тут три роки. Але не знаю – чи витримаю більше.
Тепер у мене є можливість виїхати. Але щось тримає. Я думала – це віра. Що місто повернеться до нас. І ми йому потрібні. Але крім цього – я боюсь.
Здається, я боюсь, що вже не пристосована до нормального життя. Я (та й не тільки я) ніби змирились з тим, що наші життя – закінчені.
І лишились тут доживати. Існувати. Але воно ж ще триває.
То що далі. Залишитись зі своїм містом і жити надією? Чи зірвати пластир і почати все з нуля? Як зрозуміти, де правильний вибір?
В редакцію «Бердянськ 24» надійшов лист, його авторка — жінка, яка вже три роки живе в окупації. Вона залишилась заради мами, звикла мовчати й чекати, навчилась не виділятись. Але тепер з’явився шанс поїхати — і стало ще страшніше. Бо як жити далі, коли забула, як це — жити по-справжньому?
Орфографія та пунктуація оригіналу збережена:
Коли всі в 2022-му виїжджали з міста – я не змогла. У мене тут мама, яка вже дуж е літнього віку. Коли я збирала наші речі вона сказала: «Доню, я не виїду. Якщо хочеш – їдь сама».
Я не змогла. Не змогла залишити її тут саму. І лишилась чекати.
Спочатку – рахувала дні. Щоранку прокидалась з думкою: «а може сьогодні?» Потім – почала вести відлік місяців. А тоді – перестала рахувати. Бо надія змішалась зі втомою.
Я пережила декілька обшуків, відвикла говорити з людьми, навчилась, як дивитись на військових на вулицях, щоб не привертати уваги. Але найважчим лишається – чекати. І не мати можливості нічого зробити.
Відчуття, що весь світ рухається, йде кудись вперед, а ти – застрягла в часі. Так, я витримала тут три роки. Але не знаю – чи витримаю більше.
Тепер у мене є можливість виїхати. Але щось тримає. Я думала – це віра. Що місто повернеться до нас. І ми йому потрібні. Але крім цього – я боюсь.
Здається, я боюсь, що вже не пристосована до нормального життя. Я (та й не тільки я) ніби змирились з тим, що наші життя – закінчені.
І лишились тут доживати. Існувати. Але воно ж ще триває.
То що далі. Залишитись зі своїм містом і жити надією? Чи зірвати пластир і почати все з нуля? Як зрозуміти, де правильний вибір?
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.