Провулок Графоманії
Провулок Графоманії — націоналістичне мистецьке об'єднання, діяльність якого націлена на розвиток нової української культури.
Наші соцмережі — https://linktr.ee/grafomalley
Надіслати твір — @Uniform_request
Зв'язок — @Bukoviance
Наші соцмережі — https://linktr.ee/grafomalley
Надіслати твір — @Uniform_request
Зв'язок — @Bukoviance
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПубличный
Верификация
Не верифицированныйДоверенность
Не провернныйРасположение
ЯзыкДругой
Дата создания каналаГруд 19, 2024
Добавлено на TGlist
Січ 06, 2025Прикрепленная группа
Гараж «буква»
97
Рекорды
24.04.202523:59
450Подписчиков27.03.202523:59
200Индекс цитирования25.03.202523:59
149Охват одного поста07.04.202514:51
168Охват рекламного поста01.03.202504:08
23.23%ER27.01.202523:49
41.48%ERR
16.04.202509:06
14 квітня пішов з життя Олександр Муратов — кінорежисер, поет та Заслужений діяч мистецтв.
Муратов народився у квітні 1935 в Харкові. З підліткового віку хлопець був у лавах підпілля УПА. За порадою батька, колишнього в'язня концтабору, переїхав навчатися до Москви, де продовжував співпрацювати з антисталінським рухом.
У 60-х працював режисером на Одеській кіностудії, був одружений з Кірою Муратовою — однією з найвидатніших актрис радянської доби. З ним Кіра робила перші кроки в кінематографі, а в майбутньому Олександр опиниться в тіні своєї дружини.
За роки діяльності Муратов зняв понад 20 художніх фільмів, серед яких екранізації творів М. Коцюбинського, М. Стельмаха, О. Гріна, а також Миколи Хвильового — за його творами знято трилогію "Танго смерті", "Геть сором!" та "Вальдшнепи".
Два дні тому режисер помер, не доживши тижня до 90 років. Урочисте прощання з митцем заплановане на 17 квітня, об 11:00 у центральній залі Байкового кладовища.
#міні_стаття
#життєпис
Муратов народився у квітні 1935 в Харкові. З підліткового віку хлопець був у лавах підпілля УПА. За порадою батька, колишнього в'язня концтабору, переїхав навчатися до Москви, де продовжував співпрацювати з антисталінським рухом.
У 60-х працював режисером на Одеській кіностудії, був одружений з Кірою Муратовою — однією з найвидатніших актрис радянської доби. З ним Кіра робила перші кроки в кінематографі, а в майбутньому Олександр опиниться в тіні своєї дружини.
За роки діяльності Муратов зняв понад 20 художніх фільмів, серед яких екранізації творів М. Коцюбинського, М. Стельмаха, О. Гріна, а також Миколи Хвильового — за його творами знято трилогію "Танго смерті", "Геть сором!" та "Вальдшнепи".
Два дні тому режисер помер, не доживши тижня до 90 років. Урочисте прощання з митцем заплановане на 17 квітня, об 11:00 у центральній залі Байкового кладовища.
#міні_стаття
#життєпис
19.04.202509:04
На станції київського метро "Золоті Ворота", що зведена ще за радянських часів, мозаїкою викладено малопомітний напис "Слава Україні".
Знайти важко, бо доводилося приховувати патріотизм, але ця мозаїка досі на станції.
#ілюстрації
#національні_символи
Знайти важко, бо доводилося приховувати патріотизм, але ця мозаїка досі на станції.
#ілюстрації
#національні_символи
19.04.202509:04
19 квітня 1920 року було затверджено гасло "Слава Україні" як привітання армії УНР. З цієї нагоди розповідаємо про легендарні слова.
Словосполучення "слава України" з'явилося приблизно у XIX ст. у віршах Шевченка, Костомарова, Чубинського та не тільки. Серед харківських студентів наприкінці 1800-х поширилося привітання "Слава Україні! — По всій землі слава!"
За часів УНР вітання було в активному вжитку серед вояків, але відказ у всіх був свій. Наприклад, полк "чорних запорожців" відповідав "Козакам Слава!", сердюцькі дивізії в часи Гетьманату вигукували "Гетьманові Слава!", а холодноярці казали "Україні Слава!"
У міжвоєнний період гасло залишилося серед формувань націоналістів, зокрема ОУН. Цікаво, що бійці ОУН (б) відповідали "Героям Слава!", а серед ОУН (м) було поширене "Навіки Слава!"
Девіз повернувся в боротьбі за незалежність, під час революцій та великої війни. З 2018 воно є офіційним привітанням ЗСУ, що замінило радянське "Вітаю, товариші"
Героям Слава!
#міні_статті
#дата
#національні_символи
Словосполучення "слава України" з'явилося приблизно у XIX ст. у віршах Шевченка, Костомарова, Чубинського та не тільки. Серед харківських студентів наприкінці 1800-х поширилося привітання "Слава Україні! — По всій землі слава!"
За часів УНР вітання було в активному вжитку серед вояків, але відказ у всіх був свій. Наприклад, полк "чорних запорожців" відповідав "Козакам Слава!", сердюцькі дивізії в часи Гетьманату вигукували "Гетьманові Слава!", а холодноярці казали "Україні Слава!"
У міжвоєнний період гасло залишилося серед формувань націоналістів, зокрема ОУН. Цікаво, що бійці ОУН (б) відповідали "Героям Слава!", а серед ОУН (м) було поширене "Навіки Слава!"
Девіз повернувся в боротьбі за незалежність, під час революцій та великої війни. З 2018 воно є офіційним привітанням ЗСУ, що замінило радянське "Вітаю, товариші"
Героям Слава!
#міні_статті
#дата
#національні_символи
26.03.202510:07
Як Остап Вишня рятувався від розстрілів
Життя Павла Губенка, як і його література, сповнена доволі веселими епізодами, що проступали серед загального трагізму всієї доби. Біографія Остапа Вишні настільки переплелася з його творами, що іноді важко відрізнити правду від байки.
Є точна історія про те, як розстріл був замінений на десять років таборів. Коли Вишню в таборі заарештували та вели на слідство, йому пощастило захворіти на запалення легень. Кволого митця покинули в ізоляторі — так і врятувався.
Є й інша історія, що з'являється в циклі "Митці на прицілі". Йдеться про випадок у таборі Чиб'ю, коли конвоїр, що вів Губенка на вирок, раптом упав з апендицитом на півдорозі. Вишня, який за освітою фельдшер, не міг його кинути. Запізнившись на кілька годин, худий Вишня на пару з іншим в'язнем ніс на одному плечі конвоїра, а на іншому — гвинтівку, з якої його мали розстріляти. Тоді комендант спитав: "І це вороги народу?", — і надіслав Губенка на полегшені роботи.
#міні_статті
#життєпис
#пригоди_Остапа_Вишні
Життя Павла Губенка, як і його література, сповнена доволі веселими епізодами, що проступали серед загального трагізму всієї доби. Біографія Остапа Вишні настільки переплелася з його творами, що іноді важко відрізнити правду від байки.
Є точна історія про те, як розстріл був замінений на десять років таборів. Коли Вишню в таборі заарештували та вели на слідство, йому пощастило захворіти на запалення легень. Кволого митця покинули в ізоляторі — так і врятувався.
Є й інша історія, що з'являється в циклі "Митці на прицілі". Йдеться про випадок у таборі Чиб'ю, коли конвоїр, що вів Губенка на вирок, раптом упав з апендицитом на півдорозі. Вишня, який за освітою фельдшер, не міг його кинути. Запізнившись на кілька годин, худий Вишня на пару з іншим в'язнем ніс на одному плечі конвоїра, а на іншому — гвинтівку, з якої його мали розстріляти. Тоді комендант спитав: "І це вороги народу?", — і надіслав Губенка на полегшені роботи.
#міні_статті
#життєпис
#пригоди_Остапа_Вишні
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.
