
Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Адвокат Гуміров Олександр
Допомога у справах захисту прав громадян України в будь-якій точці світу - навіть в Україні. 🇺🇦 Контакт із адвокатом: @adwokat_dopomoga
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПубличный
Верификация
Не верифицированныйДоверенность
Не провернныйРасположениеУкраїна
ЯзыкДругой
Дата создания каналаЛип 03, 2024
Добавлено на TGlist
Вер 21, 2024Рекорды
09.04.202523:59
297Подписчиков31.10.202423:59
200Индекс цитирования21.03.202523:59
2.2KОхват одного поста30.11.202423:59
1.9KОхват рекламного поста11.04.202523:59
12.50%ER21.09.202423:59
5459.26%ERRpost.reposted:
Бизнес-хаб AXOLOGIC

10.04.202510:12
Порівняння податкового навантаження між роботою "віддалено" під українським ФОП, підприємцем в країнах ЄС та роботою офіційно в ЄС через бізнес-хаб AXOLOGIC:
Україна (ФОП, 3 група, без ПДВ):
- єдиний податок 5% від доходу,
- військовий збір 1%,
- соціальний внесок мінімум 40 євро.
Підприємець в країнах ЄС:
- ПДВ в середньому 21% від доданої вартості,
- податок на доходи фіз.особи в середньому 24% від прибутку,
- соціальний внесок в середньому 13% від прибутку (може бути фіксований).
Бізнес-хаб в ЄС:
- податок на доходи фіз.особи - 6% або 20% від доходу,
- соціальний внесок не треба сплачувати,
- ПДВ (reverse charge).
Бонуси від бізнес-хабу: супроводження діяльності адвокатом, повноцінна легалізація в ЄС без прив'язки до війни, інтеграція в європейське суспільство - для майбутнього отримання громадянства, офіційний дохід на офіційний банківський рахунок в ЄС.
Є питання? Запишіться на консультацію: @axologic_support
Україна (ФОП, 3 група, без ПДВ):
- єдиний податок 5% від доходу,
- військовий збір 1%,
- соціальний внесок мінімум 40 євро.
Підприємець в країнах ЄС:
- ПДВ в середньому 21% від доданої вартості,
- податок на доходи фіз.особи в середньому 24% від прибутку,
- соціальний внесок в середньому 13% від прибутку (може бути фіксований).
Бізнес-хаб в ЄС:
- податок на доходи фіз.особи - 6% або 20% від доходу,
- соціальний внесок не треба сплачувати,
- ПДВ (reverse charge).
Бонуси від бізнес-хабу: супроводження діяльності адвокатом, повноцінна легалізація в ЄС без прив'язки до війни, інтеграція в європейське суспільство - для майбутнього отримання громадянства, офіційний дохід на офіційний банківський рахунок в ЄС.
Є питання? Запишіться на консультацію: @axologic_support
post.reposted:
Бизнес-хаб AXOLOGIC

01.04.202516:49
Найболючіші питання (ми їх чуємо найчастіше) серед українців, які зараз перебувають в країнах ЄС, при цьому продовжують працювати онлайн (віддалено) як українські підприємці (ФОП) на третій групі єдиного податку:
- як не "попасти" на подвійне оподаткування,
- як працювати з клієнтами з Євросоюзу, США, Канади та ін. країн, банки яких відмовляються проводити платежі на реквізити українських банків.
По-перше, хочемо зазначити, що в мережі Інтернет дуже часто недобросовісні юристи, що прагнуть заманювати клієнтів залякуваннями, розповсюджують дезінформацію про те, яким чином визначається податкове резидентство українця, що перебуває за кордоном.
Вони кажуть про правило "183 дні" та "загальну систему оподаткування доходів з-за кордону". Але це не зовсім так, як вони розповідають. Точніше, зовсім не так. Немає ніякого "автоматичного" податкового резидентства - це брехня. Немає автоматичного застосування загальної системи до закордонних доходів - це теж брехня. А що є? Є індивідуальний підхід у визначенні податкового резидентства особи, що здійснює надання незалежних послуг чи виконання робіт не в якості працівника, а в якості підприємця. Є конвенції між Україною та іншими країнами про усунення подвійного оподаткування, які захищають економічну діяльність від негативних впливів; і цими конвенціями треба розумно користатись. Міграційне резидентство та податкове резидентство - це геть різні речі і дуже часто вони не перетинаються.
По-друге, наш хаб може допомогти вам із визначенням податкового резидентства, збереженням українського податкового резидентства (за потреби) та навіть легалізацією в ЄС (але це окрема тема).
По-третє, наш хаб може надати вам можливості співпраці з іноземними клієнтами через хаб (для ваших клієнтів замовником буде хаб, а ви, як підприємець, будете від хабу отримувати гонорар). В такому форматі у клієнтів не буде питань і проблем із платежами на вашу адресу. При цьому ми можемо організувати роботу як з ПДВ (щоб ваші замовники мали зарахування ПДВ), так і з Reverse Charge (без ПДВ - повернення трансграничного ПДВ). Отже, ви не просто зможете отримувати замовлення від тих, хто не міг раніше вам провести платіж, та ще й отримаєте конкурентну перевагу, пов'язану із ПДВ.
Хочете впевнитись податковим резидентом якої країни ви насправді є?
Хочете дізнатись як вести бізнес в ЄС "під українським ФОП" без негативних податкових наслідків?
Хочете отримати інформацію про конкурентні переваги?
Запишіться на консультацію: @axologic_support
(вартість консультації адекватна і демократична)
- як не "попасти" на подвійне оподаткування,
- як працювати з клієнтами з Євросоюзу, США, Канади та ін. країн, банки яких відмовляються проводити платежі на реквізити українських банків.
По-перше, хочемо зазначити, що в мережі Інтернет дуже часто недобросовісні юристи, що прагнуть заманювати клієнтів залякуваннями, розповсюджують дезінформацію про те, яким чином визначається податкове резидентство українця, що перебуває за кордоном.
Вони кажуть про правило "183 дні" та "загальну систему оподаткування доходів з-за кордону". Але це не зовсім так, як вони розповідають. Точніше, зовсім не так. Немає ніякого "автоматичного" податкового резидентства - це брехня. Немає автоматичного застосування загальної системи до закордонних доходів - це теж брехня. А що є? Є індивідуальний підхід у визначенні податкового резидентства особи, що здійснює надання незалежних послуг чи виконання робіт не в якості працівника, а в якості підприємця. Є конвенції між Україною та іншими країнами про усунення подвійного оподаткування, які захищають економічну діяльність від негативних впливів; і цими конвенціями треба розумно користатись. Міграційне резидентство та податкове резидентство - це геть різні речі і дуже часто вони не перетинаються.
По-друге, наш хаб може допомогти вам із визначенням податкового резидентства, збереженням українського податкового резидентства (за потреби) та навіть легалізацією в ЄС (але це окрема тема).
По-третє, наш хаб може надати вам можливості співпраці з іноземними клієнтами через хаб (для ваших клієнтів замовником буде хаб, а ви, як підприємець, будете від хабу отримувати гонорар). В такому форматі у клієнтів не буде питань і проблем із платежами на вашу адресу. При цьому ми можемо організувати роботу як з ПДВ (щоб ваші замовники мали зарахування ПДВ), так і з Reverse Charge (без ПДВ - повернення трансграничного ПДВ). Отже, ви не просто зможете отримувати замовлення від тих, хто не міг раніше вам провести платіж, та ще й отримаєте конкурентну перевагу, пов'язану із ПДВ.
Хочете впевнитись податковим резидентом якої країни ви насправді є?
Хочете дізнатись як вести бізнес в ЄС "під українським ФОП" без негативних податкових наслідків?
Хочете отримати інформацію про конкурентні переваги?
Запишіться на консультацію: @axologic_support
(вартість консультації адекватна і демократична)
01.04.202520:19
Українські суди більше не визнаватимуть заяв, поданих адвокатами, якщо вони подані електронною поштою з використанням ЕЦП, а не через систему "Електронний суд". Такі заяви підлягатимуть поверненню без розгляду.
Саме таким чином розглянув скаргу Верховний Суд і видав постанову від 12 лютого 2025 року по справі №944/6062/23. ВС вважає, що такий спосіб, як подання заяви електронною поштою з використанням ЕЦП не передбачено процесуальними кодексами.
Слід зазначити, що відповідно до статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронні документи, скріплені ЕЦП, можуть використовуватись у випадках, передбачених законом, або за домовленістю між відповідними суб'єктами. Отже, у судових справах дійсно передбачено електронний документообіг виключно через систему "Електронний суд". Проте, кожному адвокату відомі випадки, коли відсутня можливість подати через "Електронний суд" певний документ чи доказ. Відповіді що робити в такому випадку ВС в постанові не надав.
Саме таким чином розглянув скаргу Верховний Суд і видав постанову від 12 лютого 2025 року по справі №944/6062/23. ВС вважає, що такий спосіб, як подання заяви електронною поштою з використанням ЕЦП не передбачено процесуальними кодексами.
Слід зазначити, що відповідно до статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронні документи, скріплені ЕЦП, можуть використовуватись у випадках, передбачених законом, або за домовленістю між відповідними суб'єктами. Отже, у судових справах дійсно передбачено електронний документообіг виключно через систему "Електронний суд". Проте, кожному адвокату відомі випадки, коли відсутня можливість подати через "Електронний суд" певний документ чи доказ. Відповіді що робити в такому випадку ВС в постанові не надав.
03.04.202509:26
Візування та підписання документу - це різні речі з різними правовими наслідками. Такого висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 24 лютого 2025 року по справі №930/771/23.
Йдеться про те, що підписаним вважається документ, підпис під яким проставлено після викладення тексту документу. І такий підпис свідчить про підтримання підписантом змісту документу.
Проставлення ж підпису на полях аркушів є візуванням, тобто, свідченням ознайомлення із документом безвідносно підтримки чи заперечення змісту документу.
Судом розглядаються тільки підписані, а не лише завізовані, документи. Майте це на увазі.
Йдеться про те, що підписаним вважається документ, підпис під яким проставлено після викладення тексту документу. І такий підпис свідчить про підтримання підписантом змісту документу.
Проставлення ж підпису на полях аркушів є візуванням, тобто, свідченням ознайомлення із документом безвідносно підтримки чи заперечення змісту документу.
Судом розглядаються тільки підписані, а не лише завізовані, документи. Майте це на увазі.
03.04.202509:29
Протягом двох днів телеграм-аккаунт адвоката Олександра Гумірова @adwokat_dopomoga зазнає атаки збоку шахраїв, які намагаються заволодіти доступом до аккаунту. Наразі, ці спроби є марними, оскільки аккаунт захищено двофакторною авторизацією. Проте, у разі отримання з цього аккаунту підозрілих повідомлень, не робіть те, що в них проситимуть зробити (не натискайте жодних кнопок чи посилань).
20.03.202510:07
Відповідно до пунктів 18, 20 частини першої статті 7 Кримінального процесуального кодексу України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, відносяться публічність, гласність та відкритість судового провадження.
Ці три засади є невід'ємною частиною "духу закону", без якого "буква закону" не може існувати. Якщо формально підходити, застосовуючи тільки "букву закону", буде втрачено мету та зміст закону. Навіть, якщо добрий закон "відірвати" від мети, задля якої він існує, та змісту, яким наповнені його норми, цей закон може стати зброєю в руках недобросовісних ділків чи узурпаторів. Особливо це важливо в кримінальному законі.
Публічність, гласність та відкритість судового провадження забезпечують контроль суспільства за здійсненням правосуддя, сприяють формуванню сталої судової практики, демонструють правосудність судового процесу та доброчесність держави по відношенню до людини.
Закритий від суспільства судовий процес у демократичній правовій державі застосовується як виключна норма, зокрема, для збереження конфіденційності особистих обставин людини, розголос яких нанесе шкоду її життю в суспільстві та гарантованим правам людини.
Не може бути такого підходу, коли окрема категорія судових справ стає таємною. Будь-яка таємність повинна мати легітимну мету, яка не буде порушувати загальні засади судочинства ("дух закону"). Немає жодної виправданої легітимної мети, щоб незалежно від обставин конкретної справи, цілу категорію справ держава "автоматично" зробила таємною і закритою від суспільства. Якщо таке відбувається - це кричуща ознака тоталітарного вектору державного управління. Таке неприпустиме в правовій демократичній державі.
Крім того, процесуальний закон вимагає від адвоката бути знайомим із сталою судовою практикою та застосовувати правові позиції, а не лише закони. Отже, утаємнення судових рішень шкодить якості адвокатури і є перешкодою у здійсненні адвокатської діяльності.
19 березня 2025 року Комітете Верховної Ради України з питань правової політики схвалив норму про засекречення всіх судових рішень у кримінальних справах щодо мобілізації. Ця норма буде винесена на голосування на засіданні Верховної Ради України.
Я категорично заперечую проти того, щоб ця норма стала законом. Суспільство повинно цього не допустити. Закликаю українців до дій. Звертайтесь до депутатів ВРУ всіма доступними способами, пояснюйте їм, що такою нормою вони знищують правову демократичну державу і будують тоталітаризм. Така норма порушує баланс прав та обов'язків сторін кримінального провадження; вона шкодить інтересам підозрюваного та сторони захисту. Вимагайте від депутатів голосувати "проти".
Суспільство повинно бачити всі судові рішення у відкритому доступі. Це аксіома, яка не потребує доказування. Вона настільки очевидна, що навіть не потрібно пояснювати чому. Лише у виключних випадках, заради легітимної мети, можуть бути засекречені лише окремі конкретні судові рішення, а не ціла категорія справ. При чому справ, які є сьогодні найболючішими й найактуальнішими для суспільства.
Ці три засади є невід'ємною частиною "духу закону", без якого "буква закону" не може існувати. Якщо формально підходити, застосовуючи тільки "букву закону", буде втрачено мету та зміст закону. Навіть, якщо добрий закон "відірвати" від мети, задля якої він існує, та змісту, яким наповнені його норми, цей закон може стати зброєю в руках недобросовісних ділків чи узурпаторів. Особливо це важливо в кримінальному законі.
Публічність, гласність та відкритість судового провадження забезпечують контроль суспільства за здійсненням правосуддя, сприяють формуванню сталої судової практики, демонструють правосудність судового процесу та доброчесність держави по відношенню до людини.
Закритий від суспільства судовий процес у демократичній правовій державі застосовується як виключна норма, зокрема, для збереження конфіденційності особистих обставин людини, розголос яких нанесе шкоду її життю в суспільстві та гарантованим правам людини.
Не може бути такого підходу, коли окрема категорія судових справ стає таємною. Будь-яка таємність повинна мати легітимну мету, яка не буде порушувати загальні засади судочинства ("дух закону"). Немає жодної виправданої легітимної мети, щоб незалежно від обставин конкретної справи, цілу категорію справ держава "автоматично" зробила таємною і закритою від суспільства. Якщо таке відбувається - це кричуща ознака тоталітарного вектору державного управління. Таке неприпустиме в правовій демократичній державі.
Крім того, процесуальний закон вимагає від адвоката бути знайомим із сталою судовою практикою та застосовувати правові позиції, а не лише закони. Отже, утаємнення судових рішень шкодить якості адвокатури і є перешкодою у здійсненні адвокатської діяльності.
19 березня 2025 року Комітете Верховної Ради України з питань правової політики схвалив норму про засекречення всіх судових рішень у кримінальних справах щодо мобілізації. Ця норма буде винесена на голосування на засіданні Верховної Ради України.
Я категорично заперечую проти того, щоб ця норма стала законом. Суспільство повинно цього не допустити. Закликаю українців до дій. Звертайтесь до депутатів ВРУ всіма доступними способами, пояснюйте їм, що такою нормою вони знищують правову демократичну державу і будують тоталітаризм. Така норма порушує баланс прав та обов'язків сторін кримінального провадження; вона шкодить інтересам підозрюваного та сторони захисту. Вимагайте від депутатів голосувати "проти".
Суспільство повинно бачити всі судові рішення у відкритому доступі. Це аксіома, яка не потребує доказування. Вона настільки очевидна, що навіть не потрібно пояснювати чому. Лише у виключних випадках, заради легітимної мети, можуть бути засекречені лише окремі конкретні судові рішення, а не ціла категорія справ. При чому справ, які є сьогодні найболючішими й найактуальнішими для суспільства.
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.