Софійське Братство
17.02.202517:54
Релігія та війна: лекція від Софійського братства в Ексетерському університеті
Сьогодні, 17 лютого, учасниці Софійського братства, д-р Лідія Лозова та д-р Дарина Морозова, презентували діяльність братства під час лекції для студентів Ексетерського університету. Тема лекції – «Релігійний конфлікт в Україні у контексті боротьби за незалежність».
Лідія Лозова розкрила історичний контекст сучасних церковних процесів в Україні, акцентуючи увагу на відмінностях між українською та російською інтерпретаціями історії. Дарина Морозова окреслила ідеологію «Русского міра» як теологію, засновану на страху та придушенні волі, і наголосила, що головна місія Софійського Братства – відродження патристичної антропології, яка утверджує свободу волі.
Професор Брендан Галлахер доповнив лекцію цінними поясненнями, допомагаючи студентам краще зрозуміти маловідомий для них контекст сучасних подій в Україні. Аудиторія активно сприйняла матеріал, виявляючи жвавий інтерес та зацікавленість.
Сьогодні, 17 лютого, учасниці Софійського братства, д-р Лідія Лозова та д-р Дарина Морозова, презентували діяльність братства під час лекції для студентів Ексетерського університету. Тема лекції – «Релігійний конфлікт в Україні у контексті боротьби за незалежність».
Лідія Лозова розкрила історичний контекст сучасних церковних процесів в Україні, акцентуючи увагу на відмінностях між українською та російською інтерпретаціями історії. Дарина Морозова окреслила ідеологію «Русского міра» як теологію, засновану на страху та придушенні волі, і наголосила, що головна місія Софійського Братства – відродження патристичної антропології, яка утверджує свободу волі.
Професор Брендан Галлахер доповнив лекцію цінними поясненнями, допомагаючи студентам краще зрозуміти маловідомий для них контекст сучасних подій в Україні. Аудиторія активно сприйняла матеріал, виявляючи жвавий інтерес та зацікавленість.
07.02.202510:20
Дорогі брати і сестри, друзі та однодумці!
Наш перший рік був насичений багатьма подіями – це був рік активної праці та важливих зустрічей, ініціатив та викликів. Софійське братство всіма силами працювало над розбудовою діалогу, єдності та розвитку Православ’я в Україні.
Давайте разом пригадаємо наші найважливіші події у минулому році!
Заходи, організовані Софійським братством у 2024 році
6 лютого – Круглий стіл «Церква, суспільство, держава: діалог заради єднання та перемоги», Національний заповідник “Софія Київська”, Київ, 50 осіб
📝 Захід зібрав представників духовенства УПЦ та ПЦУ, державних структур та експертів, які обговорювали можливості взаємодії релігійної спільноти з суспільством і державою. Також на заході відбулися установчі збори Софійського братства, що офіційно заклало фундамент нашої діяльності.
Читати далі: https://sofiyske-bratstvo.org/sofijske-bratstvo-pidsumky-pershoyi-richnyczi/
Наш перший рік був насичений багатьма подіями – це був рік активної праці та важливих зустрічей, ініціатив та викликів. Софійське братство всіма силами працювало над розбудовою діалогу, єдності та розвитку Православ’я в Україні.
Давайте разом пригадаємо наші найважливіші події у минулому році!
Заходи, організовані Софійським братством у 2024 році
6 лютого – Круглий стіл «Церква, суспільство, держава: діалог заради єднання та перемоги», Національний заповідник “Софія Київська”, Київ, 50 осіб
📝 Захід зібрав представників духовенства УПЦ та ПЦУ, державних структур та експертів, які обговорювали можливості взаємодії релігійної спільноти з суспільством і державою. Також на заході відбулися установчі збори Софійського братства, що офіційно заклало фундамент нашої діяльності.
Читати далі: https://sofiyske-bratstvo.org/sofijske-bratstvo-pidsumky-pershoyi-richnyczi/
04.02.202509:33
Максим Васін: «Насичений тиждень у Вашингтоні, D.C., сьогодні розпочався з Круглого столу з міжнародної релігійної свободи (IRF Roundtable)
Цього разу захід відвідало набагато більше учасників, у тому числі онлайн. Велика делегація з України однією з перших отримала слово, щоб розказати про російський терор проти українських церков на окупованих територіях і про втручання російських релігійних центрів у внутрішні справи українських церков. Від України під час Круглого столу виступили голова ДЕСС Віктор Єленський, омбудсман Дмитро Лубінець, представник МЗС Богдан Мовчан та головний автор доповіді «Віра під російським терором» Михайло Брицин. А вже у вівторок розпочнеться Саміт із міжнародної релігійної свободи (IRF Summit) та відбудуться додаткові заходи в Конгресі США. Там знову будуть звучати свідчення українців, які вижили після російського терору, та представлені докази російських воєнних злочинів та злочину геноциду в Україні».
Доповідь «Віра під російським терором»: https://missioneurasia.org/wp-content/uploads/2025/02/2025-Mission-Eurasia-report-on-Ukraine-UKR.pdf
Джерело
Цього разу захід відвідало набагато більше учасників, у тому числі онлайн. Велика делегація з України однією з перших отримала слово, щоб розказати про російський терор проти українських церков на окупованих територіях і про втручання російських релігійних центрів у внутрішні справи українських церков. Від України під час Круглого столу виступили голова ДЕСС Віктор Єленський, омбудсман Дмитро Лубінець, представник МЗС Богдан Мовчан та головний автор доповіді «Віра під російським терором» Михайло Брицин. А вже у вівторок розпочнеться Саміт із міжнародної релігійної свободи (IRF Summit) та відбудуться додаткові заходи в Конгресі США. Там знову будуть звучати свідчення українців, які вижили після російського терору, та представлені докази російських воєнних злочинів та злочину геноциду в Україні».
Доповідь «Віра під російським терором»: https://missioneurasia.org/wp-content/uploads/2025/02/2025-Mission-Eurasia-report-on-Ukraine-UKR.pdf
Джерело
01.02.202510:35
Голос Америки: «Росія як терористична організація тримає українців заручниками" – співавтор звіту про релігійну ситуацію в Україні
У результаті російської повномасштабної агресії загинуло щонайменше 47 священнослужителів різних релігій, щонайменше 630 релігійних об’єктів в Україні було зруйновано або розграбовано, мовиться у звіті про релігійну ситуацію в Україні за час широкомасштабної російської агресії.
Звіт "Віра під російським терором" євангельської благодійної організації "Місія Євразія" розповідає про релігійне життя в Україні в умовах повномасштабної агресії – авіаударів по цивільних об'єктах та культових спорудах, а також репресивної політики, яку Росія проводить у східних і південних регіонах України, які вона окупувала після повномасштабного вторгнення.
Читати: https://www.holosameryky.com/a/rosier-relihija-pid-terorom/7955078.html
У результаті російської повномасштабної агресії загинуло щонайменше 47 священнослужителів різних релігій, щонайменше 630 релігійних об’єктів в Україні було зруйновано або розграбовано, мовиться у звіті про релігійну ситуацію в Україні за час широкомасштабної російської агресії.
Звіт "Віра під російським терором" євангельської благодійної організації "Місія Євразія" розповідає про релігійне життя в Україні в умовах повномасштабної агресії – авіаударів по цивільних об'єктах та культових спорудах, а також репресивної політики, яку Росія проводить у східних і південних регіонах України, які вона окупувала після повномасштабного вторгнення.
Читати: https://www.holosameryky.com/a/rosier-relihija-pid-terorom/7955078.html
27.01.202511:15
Коляда Денис:
«Релігія та політика: Що показує склад 119-го Конгресу США?
Релігія продовжує відігравати важливу роль у політичному житті США. Нове дослідження Pew Research Center (2025) показує цікаві тенденції у релігійному складі 119-го Конгресу США.
Ключові цифри:
- 461 християнин серед конгресменів, що значно перевищує частку християн серед дорослого населення США (62%).
- 295 протестантів, серед яких:
• 75 баптистів
• 26 методистів
• 26 пресвітеріан
• 22 єпископалістів
• 19 лютеран
- 150 католиків — на 2 більше, ніж у попередньому складі.
- 9 мормонів, 32 євреї, 4 мусульмани, 4 індуїсти та 3 буддисти.
- 21 депутат не вказав свою релігійну приналежність.
- Менше 1% депутатів визначають себе як релігійно нейтральні (проти 28% серед населення США).
Що це означає для релігійної дипломатії?
1. Релігія як фактор політичного впливу: Релігійні переконання політиків впливають на ухвалення законів, зовнішню політику та соціальні ініціативи.
2. Роль міжрелігійного діалогу: Представництво різних конфесій у Конгресі відкриває можливості для побудови мостів між релігійними громадами США та світу.
3. Інклюзивність як виклик: Дисбаланс між релігійними поглядами конгресменів і населенням США (зокрема атеїстами та агностиками) піднімає питання репрезентативності.
Чому це важливо для міжнародної дипломатії?
• Держави, що мають сильні релігійні традиції, можуть краще вибудовувати партнерство зі США через релігійний діалог.
• Розуміння релігійного ландшафту допомагає прогнозувати позиції американських лідерів щодо ключових міжнародних питань.
Детальне дослідження тут: Pew Research Center
Боже, бережи Америку!»
Джерело
«Релігія та політика: Що показує склад 119-го Конгресу США?
Релігія продовжує відігравати важливу роль у політичному житті США. Нове дослідження Pew Research Center (2025) показує цікаві тенденції у релігійному складі 119-го Конгресу США.
Ключові цифри:
- 461 християнин серед конгресменів, що значно перевищує частку християн серед дорослого населення США (62%).
- 295 протестантів, серед яких:
• 75 баптистів
• 26 методистів
• 26 пресвітеріан
• 22 єпископалістів
• 19 лютеран
- 150 католиків — на 2 більше, ніж у попередньому складі.
- 9 мормонів, 32 євреї, 4 мусульмани, 4 індуїсти та 3 буддисти.
- 21 депутат не вказав свою релігійну приналежність.
- Менше 1% депутатів визначають себе як релігійно нейтральні (проти 28% серед населення США).
Що це означає для релігійної дипломатії?
1. Релігія як фактор політичного впливу: Релігійні переконання політиків впливають на ухвалення законів, зовнішню політику та соціальні ініціативи.
2. Роль міжрелігійного діалогу: Представництво різних конфесій у Конгресі відкриває можливості для побудови мостів між релігійними громадами США та світу.
3. Інклюзивність як виклик: Дисбаланс між релігійними поглядами конгресменів і населенням США (зокрема атеїстами та агностиками) піднімає питання репрезентативності.
Чому це важливо для міжнародної дипломатії?
• Держави, що мають сильні релігійні традиції, можуть краще вибудовувати партнерство зі США через релігійний діалог.
• Розуміння релігійного ландшафту допомагає прогнозувати позиції американських лідерів щодо ключових міжнародних питань.
Детальне дослідження тут: Pew Research Center
Боже, бережи Америку!»
Джерело
24.01.202508:37
#цитата_дня
«Не випадково в Новому Завіті стосовно християнської ієрархії не вживається слово «священник», а лише спеціальні слова, які до того не мали релігійного вжитку: «пресвітер» і «єпископ». Священник (ἱερεύς) — це той, хто приносить жертву (ἱερεύει), а таким є лише Господь, який звершив Своє Священство, «одного разу принісши [в жертву] Самого Себе» (Євр. 7:27). Таке священство насправді є винятковим. Саме тому в християнській Церкві нікого не називали священником, а лише пресвітером (тобто старійшиною, предстоятелем), щоб відкинути будь-яку думку про відокремлення духовенства від мирян (слова, також чужі біблійному духові).
Слово «священство» вживається лише стосовно Христа і один раз щодо всього народу, коли всіх християн названо «царським священством» (1Пет. 2:9). Таким чином, у Новому Завіті виключається думка про те, що між Богом і людьми мають бути ще якісь посередники, окрім Самого Христа. Тепер же ми стали священниками і первосвященниками (протопресвітерами), стали «малими суддями» на сповіді, стали отцями й духівниками, стали духовенством на противагу «бездуховній», сірій, нікому не потрібній масі мирян, за яких, однак, пролив Свою Кров Господь, розп’ятий під крики священників».
о. Олександр Кенургієв. «Молитви анафори: таємниця чи Таїнство?»
«Не випадково в Новому Завіті стосовно християнської ієрархії не вживається слово «священник», а лише спеціальні слова, які до того не мали релігійного вжитку: «пресвітер» і «єпископ». Священник (ἱερεύς) — це той, хто приносить жертву (ἱερεύει), а таким є лише Господь, який звершив Своє Священство, «одного разу принісши [в жертву] Самого Себе» (Євр. 7:27). Таке священство насправді є винятковим. Саме тому в християнській Церкві нікого не називали священником, а лише пресвітером (тобто старійшиною, предстоятелем), щоб відкинути будь-яку думку про відокремлення духовенства від мирян (слова, також чужі біблійному духові).
Слово «священство» вживається лише стосовно Христа і один раз щодо всього народу, коли всіх християн названо «царським священством» (1Пет. 2:9). Таким чином, у Новому Завіті виключається думка про те, що між Богом і людьми мають бути ще якісь посередники, окрім Самого Христа. Тепер же ми стали священниками і первосвященниками (протопресвітерами), стали «малими суддями» на сповіді, стали отцями й духівниками, стали духовенством на противагу «бездуховній», сірій, нікому не потрібній масі мирян, за яких, однак, пролив Свою Кров Господь, розп’ятий під крики священників».
о. Олександр Кенургієв. «Молитви анафори: таємниця чи Таїнство?»
17.02.202512:23
Отець Константин Максимов: священник, який не зрадив правди
Софійське братство продовжує висловлювати глибоку стурбованість долею нашого собрата у Христі, священника Константина Максимова, якого було незаконно ув’язнено та злочинно засуджено російськими окупантами на 14 років позбавлення волі.
Голова братства, протоієрей Олександр Сорокін, особисто знає отця Константина – вони разом служили у Донецькій єпархії УПЦ. За спогадами о. Олександра, кожний, хто знав цього священника, відзначав його потужний дар слова. Його проповіді завжди проникали глибоко в серце, були неймовірно влучними, чутливими, живими, сповненими Святого Духа та справжньої віри. Він мав особливий дар втішати людей у скорботі, знаходив правильні та цілющі слова під час відспівувань – його проповіді ставали переконливим свідченням вічного життя, особливо на похованні дітей.
Проте отець Константин мав не лише дар слова, а й гарячий характер, сповнений праведного гніву проти несправедливості. Перебуваючи на окупованій території, він не мовчав, а відкрито засуджував російське повномасштабне вторгнення, сміливо висловлюючи свою позицію у соцмережах. За свою правду він і був заарештований окупантами.
Ми молимося за його звільнення і просимо всіх небайдужих долучитись до молитви за отця Константина. Також закликаємо правозахисну міжнародну спільноту не залишатися осторонь і докласти всіх зусиль для визволення священника Константина Максимова, який став заручником своєї чесності, віри у правду та любові до України.
Господи, укріпи і захисти Твого пастиря!
P.S. Софійське братство підтримує звʼязок з мамою отця Константина – вона повідомила, що 3 лютого її сина відправили по етапу – куди, поки що невідомо.
Софійське братство продовжує висловлювати глибоку стурбованість долею нашого собрата у Христі, священника Константина Максимова, якого було незаконно ув’язнено та злочинно засуджено російськими окупантами на 14 років позбавлення волі.
Голова братства, протоієрей Олександр Сорокін, особисто знає отця Константина – вони разом служили у Донецькій єпархії УПЦ. За спогадами о. Олександра, кожний, хто знав цього священника, відзначав його потужний дар слова. Його проповіді завжди проникали глибоко в серце, були неймовірно влучними, чутливими, живими, сповненими Святого Духа та справжньої віри. Він мав особливий дар втішати людей у скорботі, знаходив правильні та цілющі слова під час відспівувань – його проповіді ставали переконливим свідченням вічного життя, особливо на похованні дітей.
Проте отець Константин мав не лише дар слова, а й гарячий характер, сповнений праведного гніву проти несправедливості. Перебуваючи на окупованій території, він не мовчав, а відкрито засуджував російське повномасштабне вторгнення, сміливо висловлюючи свою позицію у соцмережах. За свою правду він і був заарештований окупантами.
Ми молимося за його звільнення і просимо всіх небайдужих долучитись до молитви за отця Константина. Також закликаємо правозахисну міжнародну спільноту не залишатися осторонь і докласти всіх зусиль для визволення священника Константина Максимова, який став заручником своєї чесності, віри у правду та любові до України.
Господи, укріпи і захисти Твого пастиря!
P.S. Софійське братство підтримує звʼязок з мамою отця Константина – вона повідомила, що 3 лютого її сина відправили по етапу – куди, поки що невідомо.
05.02.202514:31
Public Orthodoxy: Хто пильнуватиме самих сторожів? Хто промовляє від імені Церкви?
«Останніми днями на цьому сайті з’явилося кілька статей, котрі піднімають глибокі, складні і тривожні питання. Сестра Васса відважно поставила питання, чи можна звинуватити в «єресі» Наказ, ухвалений XXV Всесвітнім російським народним собором під проводом Московського патріарха Кирила 27 березня 2024 року, і дійшла справедливого висновку, що, кажучи словами святителя Василія Великого про єресь, він дійсно виражає «явну відмінність у самій вірі Божій» (див. також аналіз Сергія Шумила). Більше того, сестра Васса вказала на положення 15-го правила Двократного Константинопольського собору 861 року про те, що «ті, хто відділяється від спілкування з предстоятелем через якусь єресь, засуджену святими соборами чи отцями, коли той [предстоятель – прим. пер.] привселюдно проповідує єресь і навчає її відкрито в церкві, […] не тільки не підлягають визначеній правилами епітимії, а й достойні честі, що належить православним, бо вони засудили не єпископів, а лжеєпископів і лжевчителів, і не розірвали єдність Церкви розколом, але намагалися вберегти Церкву від розколів і поділів».
Читати: https://publicorthodoxy.org/ukr/2024/04/24/who-guards-the-guardians/
«Останніми днями на цьому сайті з’явилося кілька статей, котрі піднімають глибокі, складні і тривожні питання. Сестра Васса відважно поставила питання, чи можна звинуватити в «єресі» Наказ, ухвалений XXV Всесвітнім російським народним собором під проводом Московського патріарха Кирила 27 березня 2024 року, і дійшла справедливого висновку, що, кажучи словами святителя Василія Великого про єресь, він дійсно виражає «явну відмінність у самій вірі Божій» (див. також аналіз Сергія Шумила). Більше того, сестра Васса вказала на положення 15-го правила Двократного Константинопольського собору 861 року про те, що «ті, хто відділяється від спілкування з предстоятелем через якусь єресь, засуджену святими соборами чи отцями, коли той [предстоятель – прим. пер.] привселюдно проповідує єресь і навчає її відкрито в церкві, […] не тільки не підлягають визначеній правилами епітимії, а й достойні честі, що належить православним, бо вони засудили не єпископів, а лжеєпископів і лжевчителів, і не розірвали єдність Церкви розколом, але намагалися вберегти Церкву від розколів і поділів».
Читати: https://publicorthodoxy.org/ukr/2024/04/24/who-guards-the-guardians/
03.02.202518:51
Релігія в Україні: Уряд затвердив правила отримання дозволу на контакти з забороненими релігійними організаціями
Тепер УПЦ має погоджувати з державою всі свої комунікації з представниками РПЦ за кордоном.
Кабінет Міністрів України затвердив Порядок надання індивідуального погодження на відносини та/або зв’язки, та/або комунікації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена. Відтепер такі дозволи буде видавати Державна служба з етнополітики та свободи совісті.
Докладніше: https://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/51583-uryad-zatverdiv-pravila-otrimannya-dozvolu-na-kontakti-z-zaboronenimi-religijnimi-organizaciyami.html
Тепер УПЦ має погоджувати з державою всі свої комунікації з представниками РПЦ за кордоном.
Кабінет Міністрів України затвердив Порядок надання індивідуального погодження на відносини та/або зв’язки, та/або комунікації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена. Відтепер такі дозволи буде видавати Державна служба з етнополітики та свободи совісті.
Докладніше: https://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/51583-uryad-zatverdiv-pravila-otrimannya-dozvolu-na-kontakti-z-zaboronenimi-religijnimi-organizaciyami.html
31.01.202518:04
#бібліотека
Послання. Проповіді. Статті. Єпископ Гавриїл Кризина
У видавництві «Волинські обереги» побачила світ книжкова збірка друга Софійського братства професора, доктора богословських наук, Преосвященного єпископа Рівненського і Сарненського Гавриїла Кризина «Послання. Проповіді. Статті», яка складається з богословських, гомілетичних та історичних праць, написаних та виголошених ним за період архієрейського служіння.
Докладніше: https://www.facebook.com/share/p/161sRyBdGf/
Послання. Проповіді. Статті. Єпископ Гавриїл Кризина
У видавництві «Волинські обереги» побачила світ книжкова збірка друга Софійського братства професора, доктора богословських наук, Преосвященного єпископа Рівненського і Сарненського Гавриїла Кризина «Послання. Проповіді. Статті», яка складається з богословських, гомілетичних та історичних праць, написаних та виголошених ним за період архієрейського служіння.
Докладніше: https://www.facebook.com/share/p/161sRyBdGf/
25.01.202518:19
Леся Федів: Піднятися на Святу гору, щоб повернутися з війни
Коли група українських воїнів збиралася вирушати в паломництво, переживали, чи впорається Роман, у якого ампутація ноги. Але тільки-но прибули на Святу гору, хлопець без протеза, на милицях жваво рушив попереду всіх, долаючи численні пагорби й стрімкі сходи.
Кажуть, Афон не кожного впускає. Але для тих, кому вдалося тут побувати, подорож не минає безслідно. Як, наприклад, для українського ветерана, який після паломництва зумів зберегти, здавалося б, зруйновану сім’ю, або молодого воїна, який вперше посповідався і наче зняв тягар з душі, або для командира, який молився за своїх підлеглих — і їх дивом оминали кулі.
Читати: https://lb.ua/society/2025/01/25/656925_pidnyatisya_svyatu_goru_shchob.html
Коли група українських воїнів збиралася вирушати в паломництво, переживали, чи впорається Роман, у якого ампутація ноги. Але тільки-но прибули на Святу гору, хлопець без протеза, на милицях жваво рушив попереду всіх, долаючи численні пагорби й стрімкі сходи.
Кажуть, Афон не кожного впускає. Але для тих, кому вдалося тут побувати, подорож не минає безслідно. Як, наприклад, для українського ветерана, який після паломництва зумів зберегти, здавалося б, зруйновану сім’ю, або молодого воїна, який вперше посповідався і наче зняв тягар з душі, або для командира, який молився за своїх підлеглих — і їх дивом оминали кулі.
Читати: https://lb.ua/society/2025/01/25/656925_pidnyatisya_svyatu_goru_shchob.html
23.01.202511:14
Архімандрит Кирило Говорун: «Блог Religion and Praxis, який веде грузинський соціолог з Лундського університету у Швеції Торніке Метревелі, опублікував моє есе "Шляхи російського богослов'я: від утвердження переваги іпостасі над природою до знищення людських іпостасей". Звісно, це іронічна алюзія на працю Флоровського, який романтично проповідував таку перевагу. Якби він жив у наш час, я не впевнений на 100%, що він не став би Z-богословом».
Читати статтю у перекладі Софійського братства: https://sofiyske-bratstvo.org/shlyahy-rosijskogo-bogoslovya-vid-utverdzhennya-perevagy-ipostasi-nad-sutnistyu-do-fizychnogo-znyshhennya-lyudskyh-ipostasej/
Читати статтю у перекладі Софійського братства: https://sofiyske-bratstvo.org/shlyahy-rosijskogo-bogoslovya-vid-utverdzhennya-perevagy-ipostasi-nad-sutnistyu-do-fizychnogo-znyshhennya-lyudskyh-ipostasej/
10.02.202511:59
#люди_братства
А ви знали, що члени Софійського братства активно волонтерять? Це насправді так!
До братства входять священики і миряни, які ще до повномасштабного вторгнення рф активно допомагали військовим і цивільним, а з початком повномасштабки їх число і активність тільки збільшилися. Можна із впевненістю сказати, що усі члени Софійського братства не стоять осторонь потреб ЗСУ. Хочемо виділити деяких найактивніших наших братчиків-волонтерів – Юрій Павлович Чорноморець, священники Ростислав Хрупчик, Діонісій Буренко, Петро Семащук, Василь Левченко, Олег Парипа, Сергій Баршай.
Сьогодні ми хочемо познайомити вас із священиком Волинської єпархії УПЦ отцем Ростиславом Хрупчиком. Ще до повномасштабного вторгнення отець Ростислав зайняв чітку проукраїнську позицію і старався допомагати нашим захисникам. Із перших днів повномасштабної війни отець Ростислав почав активно допомагати тим, хто став на захист Батьківщини.
Із вересня 2022 року він розпочав поїздки безпосередньо у зону бойових дій, спочатку у складі ГО Право за людей, а на сьогоднішній день – у складі ГО Шлях Волонтера UA. За цей час отець Ростислав із командою відвідали Бахмут, Часів Яр, Торецьк, Нью-Йорк, Сіверськ, Константинівка, Херсон, Куп'янськ, Куп'янськ-Вузловий та інші міста і села прифронтової зони.
Передано і роздано величезну кількість допомоги військовим та цивільному населенню.
Волонтеська робота продовжується бо потреби ЗСУ для захисту Батьківщини не зменшуються.
Кожен може долучитись до допомоги для наших своїм посильним донатом!
Реквізити банківської картки о. Ростислава Хрупчика для зборів на ЗСУ: 5168742241882020
А ви знали, що члени Софійського братства активно волонтерять? Це насправді так!
До братства входять священики і миряни, які ще до повномасштабного вторгнення рф активно допомагали військовим і цивільним, а з початком повномасштабки їх число і активність тільки збільшилися. Можна із впевненістю сказати, що усі члени Софійського братства не стоять осторонь потреб ЗСУ. Хочемо виділити деяких найактивніших наших братчиків-волонтерів – Юрій Павлович Чорноморець, священники Ростислав Хрупчик, Діонісій Буренко, Петро Семащук, Василь Левченко, Олег Парипа, Сергій Баршай.
Сьогодні ми хочемо познайомити вас із священиком Волинської єпархії УПЦ отцем Ростиславом Хрупчиком. Ще до повномасштабного вторгнення отець Ростислав зайняв чітку проукраїнську позицію і старався допомагати нашим захисникам. Із перших днів повномасштабної війни отець Ростислав почав активно допомагати тим, хто став на захист Батьківщини.
Із вересня 2022 року він розпочав поїздки безпосередньо у зону бойових дій, спочатку у складі ГО Право за людей, а на сьогоднішній день – у складі ГО Шлях Волонтера UA. За цей час отець Ростислав із командою відвідали Бахмут, Часів Яр, Торецьк, Нью-Йорк, Сіверськ, Константинівка, Херсон, Куп'янськ, Куп'янськ-Вузловий та інші міста і села прифронтової зони.
Передано і роздано величезну кількість допомоги військовим та цивільному населенню.
Волонтеська робота продовжується бо потреби ЗСУ для захисту Батьківщини не зменшуються.
Кожен може долучитись до допомоги для наших своїм посильним донатом!
Реквізити банківської картки о. Ростислава Хрупчика для зборів на ЗСУ: 5168742241882020
05.02.202507:46
«Вчення, від якого душа не здобуває жодного прогресу, подібне медичним засобам, лікування якими майже нічим не допомагає хворому...
Обов’язок досвідченого і майстерного лікаря – зважити, оцінити і порівняти усі симптоми з дбайливою розсудливістю, щоби зверхнє ставлення чи небажання ретельно працювати не згубили пацієнта, знеславлюючи (медичне) мистецтво...
Так і справа доброго вчителя – досліджувати, вивчати, розуміти і виявляти причини духовних хвороб, спостерігаючи за різними випадками їх появи, і лише прийшовши до розуміння їх усіх і віднайшовши все щодо них, докладати ліки небесної терапії».
Целестій, Про злих учителів, V ст.
Обов’язок досвідченого і майстерного лікаря – зважити, оцінити і порівняти усі симптоми з дбайливою розсудливістю, щоби зверхнє ставлення чи небажання ретельно працювати не згубили пацієнта, знеславлюючи (медичне) мистецтво...
Так і справа доброго вчителя – досліджувати, вивчати, розуміти і виявляти причини духовних хвороб, спостерігаючи за різними випадками їх появи, і лише прийшовши до розуміння їх усіх і віднайшовши все щодо них, докладати ліки небесної терапії».
Целестій, Про злих учителів, V ст.
03.02.202512:25
Стрітенська свічка: світло надії для наших військових
Софійський братчик протоієрей Петро Семащук: «Дорогі друзі та співвітчизники. Запрошуємо вас долучитися до важливої справи і напевно єдиної потрібної в цей непростий для України час – захисту усіма можливими способами нашої багатостраждальної Батьківщини.
Київський Єрусалим традиційно проводить акцію "Стрітенська свічка". До війни ми таким чином допомагали дітям, котрі хворіють на онкологію. Зараз, коли наша країна в небезпеці – усе для фронту.
Ласкаво просимо до нас на цей захід. Сила України в її потужній армії!
No gundyai – no war!»
Джерело
Софійський братчик протоієрей Петро Семащук: «Дорогі друзі та співвітчизники. Запрошуємо вас долучитися до важливої справи і напевно єдиної потрібної в цей непростий для України час – захисту усіма можливими способами нашої багатостраждальної Батьківщини.
Київський Єрусалим традиційно проводить акцію "Стрітенська свічка". До війни ми таким чином допомагали дітям, котрі хворіють на онкологію. Зараз, коли наша країна в небезпеці – усе для фронту.
Ласкаво просимо до нас на цей захід. Сила України в її потужній армії!
No gundyai – no war!»
Джерело
28.01.202519:16
ДЕСС: «Довіра до церкви залишається стабільно високою: дослідження Центру Разумкова»
«Українське суспільство перебуває у стані значних змін, і релігійна сфера відображає ці процеси. Дослідження Центру Разумкова, яке було сьогодні презентовано в Укрінформі, демонструє зміни у релігійних переконаннях українців за останні два десятиліття. Хоча частка православних знижується, зростає підтримка Православної Церкви України (ПЦУ) та греко-католиків. Війна суттєво вплинула на роль Церкви, посиливши її соціальне значення. Українське суспільство демонструє високий рівень релігійної толерантності, а також очікує від Церкви активнішої участі у вирішенні соціальних проблем».
Докладніше: https://dess.gov.ua/dovira-do-tserkvy-zalyshaietsia-stabilno-vysokoiu-doslidzhennia-tsentru-razumkova/
«Українське суспільство перебуває у стані значних змін, і релігійна сфера відображає ці процеси. Дослідження Центру Разумкова, яке було сьогодні презентовано в Укрінформі, демонструє зміни у релігійних переконаннях українців за останні два десятиліття. Хоча частка православних знижується, зростає підтримка Православної Церкви України (ПЦУ) та греко-католиків. Війна суттєво вплинула на роль Церкви, посиливши її соціальне значення. Українське суспільство демонструє високий рівень релігійної толерантності, а також очікує від Церкви активнішої участі у вирішенні соціальних проблем».
Докладніше: https://dess.gov.ua/dovira-do-tserkvy-zalyshaietsia-stabilno-vysokoiu-doslidzhennia-tsentru-razumkova/
25.01.202518:15
Чутний українською: Григорій Богослов.
Є церковні письменники давнини, котрі користуються у нас великою пошаною. Ми превозносимо їх як отців церкви, великих богословів з золотими устами. В цю неділю ми будемо святкувати пам'ять трьох таких отців: Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого.
Ніні ж у нас, окремо, пам'ять одного з них – Григорія, за котрим IV церковний собор в Халкедоні закріпив ім'я «Богослов». Богословям, називали тоді лише вчення про Тройцю, тому і оспіваний він як єпископ котрий «Царгород звеселяє божественними словами Христа і вченнями, пильний охоронець догматів, прегарячий Тройці оборонцю, знаряддя Святого Духа, язик милозвучний, що глибину Писань витлумачує».
Постає картина великого єпископа Константинополя, котрий трощить вчення єретиків. Це дійсно було так, але ззовні зовсім так не виглядало. Григорій був єпископом Царгороду всього два роки. Він як єпископ не мав жодного храму, а тому служив у приватному помешканні з жменькою людей, котрі сповідували Богом: Отця, Сина, Святого Духа.
Послідовники віри в Тройцю вважались неуками в Писанні та філософії. Нападки на цю “дивну науку” були не лише інтелектуальні. Того року як Григорія призначили на катедру в Константинополі, його товаришу – Євсевію Самосатському, аріанка проломила голову, кинувши з даху черепицю. В "дружній атмосфері", Григорій береться проповідувати заперечуючи аргументи опонентів та перемагаючи їх в знанні Писання, філософії, та ораторського мистецтва.
Вершиною цієї науки Григорія стали п'ять проповідей, котрі найповніше розкривають вчення про Троцю. Відомі ці проповіді під назвою «Про Богослов'я». Хотілось би сказати, що велич науки Григорія призвела до навернення Константинополя до віри в Тройцю, але заслуга ця належить не Григорію, а іншому послідовнику віри в Тройцю – воєначальнику Теодосію, котрий став володарем Імперії.
Царювання Теодосія докорінно змінює ситуацію і тепер вже послідовники Тройці є в Константинополі більшістю. 381 року відбувається Собор, на якому Григорій посідає чильне місце, як той хто поклав грунт під вчення про Божественність Сина.
Щоправда, Григорій, навіть головуючи на соборі, не зумів добитись такої ж самої єдності в питанні про Божественність Святого Духа. Ба більше, головував як єпископ Царгороду Григорій вперше і водночас востаннє. Столична катедра стала ласим шматком для багатьох єпископів, і бачачи, що назріває протистояння, Григорій поступається престолом та від'їжджає до рідного містечка Назіанз.
Вже опісля смерті Григорія, його вчення про Святого Духа утвердилось як нормативне. Як найвищий авторитет Григорія цитують два наступні великі собори. Цитати з праць Григорія стають основою для церковних піснеспівів, а його «П'ять Слів про Богослов'я» перекладають латиною, і це в той час коли переклади з греки на латину – рідкість.
Майже відразу після прийняття християнства й у слов'ян з'являються переклади творів Григорія, в тому числі одного з його слів про Тройцю. Збережений з XI століття збірник слів Григорія – один з найдавніших церковнослов'янських текстів взагалі.
Ми, українці, взагалі маємо чудову можливість знати Богослов'я Григорія з перших уст, навіть не знаючи греки: вже п'ять років як з'явився переклад усіх «П'яти слів про Богослов'я» українською мовою. Ніколи у нас не було такої доброї нагоди почути Григорія Богослова, як зараз, через більш ніж півтори тисячі років. Причина у тому, що це видання «П'яти Слів» робить все, щоб Григорій став чутний у всій своїй красі та значенні.
Текст супроводжується чудовою передмовою та коментарями богослова Тараса Тима до всіх складних місць, а сам переклад пані Уляни Головач це праця настільки уважна до відтінків сенсів та краси слова, наскільки уважним був сам Григорій Богослов.
Це видання «П'яти Слів» на нашому “богословському ландшафті” є чимось незвичайним, тим чим ми точно можемо пишатись, та головне – те що ми можемо читати, заглиблюючись в те як виглядало візантійське богослов'я в його витоках.
Є церковні письменники давнини, котрі користуються у нас великою пошаною. Ми превозносимо їх як отців церкви, великих богословів з золотими устами. В цю неділю ми будемо святкувати пам'ять трьох таких отців: Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого.
Ніні ж у нас, окремо, пам'ять одного з них – Григорія, за котрим IV церковний собор в Халкедоні закріпив ім'я «Богослов». Богословям, називали тоді лише вчення про Тройцю, тому і оспіваний він як єпископ котрий «Царгород звеселяє божественними словами Христа і вченнями, пильний охоронець догматів, прегарячий Тройці оборонцю, знаряддя Святого Духа, язик милозвучний, що глибину Писань витлумачує».
Постає картина великого єпископа Константинополя, котрий трощить вчення єретиків. Це дійсно було так, але ззовні зовсім так не виглядало. Григорій був єпископом Царгороду всього два роки. Він як єпископ не мав жодного храму, а тому служив у приватному помешканні з жменькою людей, котрі сповідували Богом: Отця, Сина, Святого Духа.
Послідовники віри в Тройцю вважались неуками в Писанні та філософії. Нападки на цю “дивну науку” були не лише інтелектуальні. Того року як Григорія призначили на катедру в Константинополі, його товаришу – Євсевію Самосатському, аріанка проломила голову, кинувши з даху черепицю. В "дружній атмосфері", Григорій береться проповідувати заперечуючи аргументи опонентів та перемагаючи їх в знанні Писання, філософії, та ораторського мистецтва.
Вершиною цієї науки Григорія стали п'ять проповідей, котрі найповніше розкривають вчення про Троцю. Відомі ці проповіді під назвою «Про Богослов'я». Хотілось би сказати, що велич науки Григорія призвела до навернення Константинополя до віри в Тройцю, але заслуга ця належить не Григорію, а іншому послідовнику віри в Тройцю – воєначальнику Теодосію, котрий став володарем Імперії.
Царювання Теодосія докорінно змінює ситуацію і тепер вже послідовники Тройці є в Константинополі більшістю. 381 року відбувається Собор, на якому Григорій посідає чильне місце, як той хто поклав грунт під вчення про Божественність Сина.
Щоправда, Григорій, навіть головуючи на соборі, не зумів добитись такої ж самої єдності в питанні про Божественність Святого Духа. Ба більше, головував як єпископ Царгороду Григорій вперше і водночас востаннє. Столична катедра стала ласим шматком для багатьох єпископів, і бачачи, що назріває протистояння, Григорій поступається престолом та від'їжджає до рідного містечка Назіанз.
Вже опісля смерті Григорія, його вчення про Святого Духа утвердилось як нормативне. Як найвищий авторитет Григорія цитують два наступні великі собори. Цитати з праць Григорія стають основою для церковних піснеспівів, а його «П'ять Слів про Богослов'я» перекладають латиною, і це в той час коли переклади з греки на латину – рідкість.
Майже відразу після прийняття християнства й у слов'ян з'являються переклади творів Григорія, в тому числі одного з його слів про Тройцю. Збережений з XI століття збірник слів Григорія – один з найдавніших церковнослов'янських текстів взагалі.
Ми, українці, взагалі маємо чудову можливість знати Богослов'я Григорія з перших уст, навіть не знаючи греки: вже п'ять років як з'явився переклад усіх «П'яти слів про Богослов'я» українською мовою. Ніколи у нас не було такої доброї нагоди почути Григорія Богослова, як зараз, через більш ніж півтори тисячі років. Причина у тому, що це видання «П'яти Слів» робить все, щоб Григорій став чутний у всій своїй красі та значенні.
Текст супроводжується чудовою передмовою та коментарями богослова Тараса Тима до всіх складних місць, а сам переклад пані Уляни Головач це праця настільки уважна до відтінків сенсів та краси слова, наскільки уважним був сам Григорій Богослов.
Це видання «П'яти Слів» на нашому “богословському ландшафті” є чимось незвичайним, тим чим ми точно можемо пишатись, та головне – те що ми можемо читати, заглиблюючись в те як виглядало візантійське богослов'я в його витоках.
23.01.202510:37
#цитата_дня
«У євангельському посланні існує космічний вимір; воно має виходити за церковні межі, втілюючись у словах, притаманних культурному середовищу, в якому живуть християни. Можуть бути різні способи свідчення православ’я. Євангеліє завжди входить в культуру, втілюється у досвіді та звичаях народу. Воно має торкнутися душі народу. Божественний зміст обирає той чи інший вираз, щоб стати конкретним і зрозумілим. Тому біблійний фундаменталізм чи літургійний ригоризм, яким немає жодної справи до слухачів, грішать невірністю Євангелію».
Митрополит Георгій Ходр
«У євангельському посланні існує космічний вимір; воно має виходити за церковні межі, втілюючись у словах, притаманних культурному середовищу, в якому живуть християни. Можуть бути різні способи свідчення православ’я. Євангеліє завжди входить в культуру, втілюється у досвіді та звичаях народу. Воно має торкнутися душі народу. Божественний зміст обирає той чи інший вираз, щоб стати конкретним і зрозумілим. Тому біблійний фундаменталізм чи літургійний ригоризм, яким немає жодної справи до слухачів, грішать невірністю Євангелію».
Митрополит Георгій Ходр
07.02.202517:58
Відбулись перші щорічні Загальні збори Софійського братства
Вчора, 6 лютого, в онлайн-форматі відбулися перші щорічні Загальні збори ГО «Софійське братство». Це важливий крок у нашій спільній діяльності, підведенні підсумків року та формуванні планів на майбутнє.
На зборах були присутні 43 члена братства.
Головою зборів було обрано Андрія Смирнова (ПЦУ), секретарем зборів – Марину Бурдейну (Вселенський патріархат)
На зборах було заслухано та прийнято:
- Звіт Голови Правління протоієрея Олександра Колба про діяльність братства у 2024 році.
- Фінансовий звіт, представлений Директором офісу протоієреєм Сергієм Прокопчуком та Головою контрольно-ревізійної комісії Геннадієм Христокіним.
- Звіт Директора офісу протоієрея Сергія Прокопчука про діяльність офісу та відділів братства.
Зміни у складі Правління
Зі складу Правління, за власним бажанням, були виключені:
- священник Олександр Смоктунович (Вселенський патріархат),
- архімандрит Серафим Панкратов (ПЦУ).
Натомість, шляхом голосування, на два вакантних місця до складу Правління братства було обрано:
- протоієрея Віталія Кузьмича (ПЦУ),
- Якова Ципіна (православна українська спільнота в Німеччині).
Обрання нового Голови Правління
Згідно Статуту, Голова Правління обирається терміном на один рік, тому від імені всіх членів братства було виголошено щиру подяку протоієрею Олександру Колбу (ПЦУ) за його лідерство у першому, непростому році існування братства та за гідне представлення нашої спільноти у публічній сфері.
За результатами голосування, новим Головою Правління Софійського братства терміном на один рік обрано протоієрея Олександра Сорокіна (УПЦ), головного редактора Інформаційного відділу.
Дякуємо всім членам та друзям Софійського братства за участь та підтримку! Попереду ще багато важливих ініціатив, і ми віримо, що разом зможемо досягти ще більшого.
З братньою любов’ю, Софійське братство
Вчора, 6 лютого, в онлайн-форматі відбулися перші щорічні Загальні збори ГО «Софійське братство». Це важливий крок у нашій спільній діяльності, підведенні підсумків року та формуванні планів на майбутнє.
На зборах були присутні 43 члена братства.
Головою зборів було обрано Андрія Смирнова (ПЦУ), секретарем зборів – Марину Бурдейну (Вселенський патріархат)
На зборах було заслухано та прийнято:
- Звіт Голови Правління протоієрея Олександра Колба про діяльність братства у 2024 році.
- Фінансовий звіт, представлений Директором офісу протоієреєм Сергієм Прокопчуком та Головою контрольно-ревізійної комісії Геннадієм Христокіним.
- Звіт Директора офісу протоієрея Сергія Прокопчука про діяльність офісу та відділів братства.
Зміни у складі Правління
Зі складу Правління, за власним бажанням, були виключені:
- священник Олександр Смоктунович (Вселенський патріархат),
- архімандрит Серафим Панкратов (ПЦУ).
Натомість, шляхом голосування, на два вакантних місця до складу Правління братства було обрано:
- протоієрея Віталія Кузьмича (ПЦУ),
- Якова Ципіна (православна українська спільнота в Німеччині).
Обрання нового Голови Правління
Згідно Статуту, Голова Правління обирається терміном на один рік, тому від імені всіх членів братства було виголошено щиру подяку протоієрею Олександру Колбу (ПЦУ) за його лідерство у першому, непростому році існування братства та за гідне представлення нашої спільноти у публічній сфері.
За результатами голосування, новим Головою Правління Софійського братства терміном на один рік обрано протоієрея Олександра Сорокіна (УПЦ), головного редактора Інформаційного відділу.
Дякуємо всім членам та друзям Софійського братства за участь та підтримку! Попереду ще багато важливих ініціатив, і ми віримо, що разом зможемо досягти ще більшого.
З братньою любов’ю, Софійське братство
04.02.202510:40
Український медіа-центр: Нормативно-правова рамка капеланської діяльності та міжконфесійного порозуміння в сучасній Україні
https://www.youtube.com/live/HadA-pQJ-zI?si=G2cEacPFHPeR0ttZ
https://www.youtube.com/live/HadA-pQJ-zI?si=G2cEacPFHPeR0ttZ
01.02.202522:06
The Tablet: Залишені в холоді
Поки сусіди оперативно прийшли на допомогу Україні після її вторгнення Росією, більшість православного світу відвернулася від Києва і стала на бік Москви.
Поки Україна відчайдушно шукає вихід із своєї мученицької воєнної агонії, для православних церков час, здається, зупинився. Вони ігнорують ще одну битву – за існування незалежної Православної Церкви України. На конференції в Києві в грудні Віктор Єленський, керівник Державної служби з етнополітики та свободи совісті, піддав гострій критиці “вражаючу тишу” православного світу після початку повномасштабного вторгнення російських військ майже три роки тому.
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/the-tablet-zalysheni-v-holodi/
Поки сусіди оперативно прийшли на допомогу Україні після її вторгнення Росією, більшість православного світу відвернулася від Києва і стала на бік Москви.
Поки Україна відчайдушно шукає вихід із своєї мученицької воєнної агонії, для православних церков час, здається, зупинився. Вони ігнорують ще одну битву – за існування незалежної Православної Церкви України. На конференції в Києві в грудні Віктор Єленський, керівник Державної служби з етнополітики та свободи совісті, піддав гострій критиці “вражаючу тишу” православного світу після початку повномасштабного вторгнення російських військ майже три роки тому.
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/the-tablet-zalysheni-v-holodi/
28.01.202512:00
Священник Олег Горбовський: Шрьодінгерівські єпархії в церковному календарі-2025 УПЦ
«Паперові князі церкви», присвячені перипетіям церковного календаря УПЦ в 2024 році, викликали жвавий інтерес в українському церковному середовищі. І коли друком вийшов офіційний календар УПЦ на 2025 рік, було дуже цікаво – чи врахували його упорядники критику. Спойлер - та де там!
Читати: https://www.religion.in.ua/main/51538-shrodingerivski-yeparxiyi-v-cerkovnomu-kalendari-2025-upc.html
«Паперові князі церкви», присвячені перипетіям церковного календаря УПЦ в 2024 році, викликали жвавий інтерес в українському церковному середовищі. І коли друком вийшов офіційний календар УПЦ на 2025 рік, було дуже цікаво – чи врахували його упорядники критику. Спойлер - та де там!
Читати: https://www.religion.in.ua/main/51538-shrodingerivski-yeparxiyi-v-cerkovnomu-kalendari-2025-upc.html
24.01.202515:26
#події_братства
Зустріч представника Софійського братства з Апостольським Нунцієм в Україні
24 січня, в рамках міжконфесійного діалогу, член правління Софійського братства протоієрей Олександр Сорокін мав зустріч з Апостольським Нунцієм в Україні архієпископом Вісвальдасом Кульбокасом у Посольстві Ватикану в Україні.
Під час зустрічі були обговорені питання загально-християнських викликів сьогодення та проблеми, з якими стикаються християнські церкви як в Україні, так і у всьому світі.
Особливу увагу було приділено останнім публікаціям архімандрита Кирила Говоруна, де він висвітлює болючу проблему, влучно названу «романтизація церкви» – коли церкви «мріють» про себе те, що насправді не є реальним.
Під час зустрічі, архієпископа Вісвальдаса було також поінформовано про діяльність Софійського братства, а на згадку презентовано календар братства двома стилями (новоюліанським та юліанським).
На завершення Апостольський Нунцій побажав Божої допомоги в справі діалогу та єднання православних в Україні й закликав Боже благословення на всіх, хто працює над цією місією, зокрема на Софійське братство.
Зустріч представника Софійського братства з Апостольським Нунцієм в Україні
24 січня, в рамках міжконфесійного діалогу, член правління Софійського братства протоієрей Олександр Сорокін мав зустріч з Апостольським Нунцієм в Україні архієпископом Вісвальдасом Кульбокасом у Посольстві Ватикану в Україні.
Під час зустрічі були обговорені питання загально-християнських викликів сьогодення та проблеми, з якими стикаються християнські церкви як в Україні, так і у всьому світі.
Особливу увагу було приділено останнім публікаціям архімандрита Кирила Говоруна, де він висвітлює болючу проблему, влучно названу «романтизація церкви» – коли церкви «мріють» про себе те, що насправді не є реальним.
Під час зустрічі, архієпископа Вісвальдаса було також поінформовано про діяльність Софійського братства, а на згадку презентовано календар братства двома стилями (новоюліанським та юліанським).
На завершення Апостольський Нунцій побажав Божої допомоги в справі діалогу та єднання православних в Україні й закликав Боже благословення на всіх, хто працює над цією місією, зокрема на Софійське братство.
Не удалось получить доступ
к медиа контенту
к медиа контенту
19.01.202516:24
#свято
Протопресвітер Олександр Шмеман. Слово на Богоявлення
…Що для нас тепер вода? Одна з необхідних зручностей життя — доступне, механізоване, дешеве. Відкрили кран — і ось вона біжить... Але щоб зрозуміти, чому тисячоліттями саме вода була одним з головних релігійних символів, потрібно відновити в собі майже повністю втрачене відчуття космосу. Адже вода для давньої людини була не чим іншим, як символом самого життя і світу як життя... І справді: вода є умовою життя. Можна довго не їсти, але без води людина вмирає, а отже, вона є істотою, що прагне.
Без води неможлива чистота — і, відповідно, вона є символом чистоти й очищення. Життя, чистота, а також краса, сила й могутність водної стихії, що відображає у собі, немовби вбирає у себе бездонну синяву неба. Ось це відчуття або переживання води поставило її в центр релігійних уявлень людини.
Увійдіть до храму напередодні Богоявлення, коли звершується велике освячення води, прислухайтеся до слів молитов і піснеспівів, придивіться до обрядів, і ви відчуєте, що це не лише давній чин, а щось, що говорить і тепер, як тисячу років тому, про наше життя, нашу спрагу, нашу вічну й невгамовну тугу за очищенням, відродженням, оновленням...
Вода — як у перший день творіння, про який сказано в Біблії: «Земля ж була пуста і порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий носився над водами». І ось лунають слова хвали й подяки: «Великий Ти, Господи, і дивні діла Твої, і немає жодного слова, щоб достойно оспівувати чудеса Твої...». Знову початок. Знову людина стоїть перед таємницею буття, знову радісно відчуває світ, його красу й гармонію — як Божий дарунок, і знову дякує. І в цій подяці, хвалінні й радості вона стає по-справжньому людиною.
Радість свята Богоявлення — у космічному переживанні світу, у вірі, що все і завжди можна омити, очистити, оновити, відродити; що як би не була забруднена й затьмарена наша душа, в яке б болото ми її не перетворювали, все ще можливий цей очищувальний потік живої води, бо не вмерла і не може вмерти в людині спрага неба, добра, досконалості, краси — ця спрага, що єдина по-справжньому й робить її людиною. «Великий Ти, Господи, і дивні діла Твої, і немає жодного слова, щоб достойно оспівувати чудеса Твої...»
Хто сказав, що християнство похмуре, загробне, сумне, що воно відводить людину від життя і принижує її? Подивіться, яким світлом і радістю сяють обличчя людей, коли гримить тріумфальний псалом «Голос Господній над водами», коли священник окроплює освяченою водою храм, і ці сяючі бризки, немовби розлітаючись по всьому світу, роблять його знову можливістю, обіцянкою, матерією таємничого чуда преображення.
Сам Бог у вигляді людини увійшов у цю воду, з’єднав Себе не тільки з людиною, а й із усією матерією, зробив її всю світлою й світлоносною, всю спрямованою до життя й радості. Усього цього неможливо ані пережити, ані відчути без покаяння, без того, що грецькою називається метанойя, без глибокої зміни свідомості, без навернення розуму й серця, без здатності раптом усе побачити в новому світлі.
Саме таке покаяння проповідував Іоанн, і воно зробило можливим побачити й із любов’ю прийняти в образі Ісуса, що йде до Йордану, самого Бога, Який від віку полюбив людину й увесь світ зробив для неї образом Своєї любові, вічності і радості.
Протопресвітер Олександр Шмеман. Слово на Богоявлення
…Що для нас тепер вода? Одна з необхідних зручностей життя — доступне, механізоване, дешеве. Відкрили кран — і ось вона біжить... Але щоб зрозуміти, чому тисячоліттями саме вода була одним з головних релігійних символів, потрібно відновити в собі майже повністю втрачене відчуття космосу. Адже вода для давньої людини була не чим іншим, як символом самого життя і світу як життя... І справді: вода є умовою життя. Можна довго не їсти, але без води людина вмирає, а отже, вона є істотою, що прагне.
Без води неможлива чистота — і, відповідно, вона є символом чистоти й очищення. Життя, чистота, а також краса, сила й могутність водної стихії, що відображає у собі, немовби вбирає у себе бездонну синяву неба. Ось це відчуття або переживання води поставило її в центр релігійних уявлень людини.
Увійдіть до храму напередодні Богоявлення, коли звершується велике освячення води, прислухайтеся до слів молитов і піснеспівів, придивіться до обрядів, і ви відчуєте, що це не лише давній чин, а щось, що говорить і тепер, як тисячу років тому, про наше життя, нашу спрагу, нашу вічну й невгамовну тугу за очищенням, відродженням, оновленням...
Вода — як у перший день творіння, про який сказано в Біблії: «Земля ж була пуста і порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий носився над водами». І ось лунають слова хвали й подяки: «Великий Ти, Господи, і дивні діла Твої, і немає жодного слова, щоб достойно оспівувати чудеса Твої...». Знову початок. Знову людина стоїть перед таємницею буття, знову радісно відчуває світ, його красу й гармонію — як Божий дарунок, і знову дякує. І в цій подяці, хвалінні й радості вона стає по-справжньому людиною.
Радість свята Богоявлення — у космічному переживанні світу, у вірі, що все і завжди можна омити, очистити, оновити, відродити; що як би не була забруднена й затьмарена наша душа, в яке б болото ми її не перетворювали, все ще можливий цей очищувальний потік живої води, бо не вмерла і не може вмерти в людині спрага неба, добра, досконалості, краси — ця спрага, що єдина по-справжньому й робить її людиною. «Великий Ти, Господи, і дивні діла Твої, і немає жодного слова, щоб достойно оспівувати чудеса Твої...»
Хто сказав, що християнство похмуре, загробне, сумне, що воно відводить людину від життя і принижує її? Подивіться, яким світлом і радістю сяють обличчя людей, коли гримить тріумфальний псалом «Голос Господній над водами», коли священник окроплює освяченою водою храм, і ці сяючі бризки, немовби розлітаючись по всьому світу, роблять його знову можливістю, обіцянкою, матерією таємничого чуда преображення.
Сам Бог у вигляді людини увійшов у цю воду, з’єднав Себе не тільки з людиною, а й із усією матерією, зробив її всю світлою й світлоносною, всю спрямованою до життя й радості. Усього цього неможливо ані пережити, ані відчути без покаяння, без того, що грецькою називається метанойя, без глибокої зміни свідомості, без навернення розуму й серця, без здатності раптом усе побачити в новому світлі.
Саме таке покаяння проповідував Іоанн, і воно зробило можливим побачити й із любов’ю прийняти в образі Ісуса, що йде до Йордану, самого Бога, Який від віку полюбив людину й увесь світ зробив для неї образом Своєї любові, вічності і радості.
Показано 1 - 24 из 150
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.