«Якщо українська компанія прийде з великим запитом (на 4-5 мільярдів кубометрів), трейдери почнуть продавати дорого і штучно утримуватимуть ціни на максимумі впродовж літа.
Саме тому «Нафтогазу» необхідно вибудувати ефективну торговельну стратегію. Інакше ми самі станемо каталізатором зростання цін на європейських ринках — що засмутить як нас, так і наших партнерів», 一 сказав Харченко на нашій події.

«Завдання НБУ складали за прикладом дослідження фінансової грамотності PISA. Питання цілком подібні і дозволяють умовно порівняти рівень учнів за кордоном та в Україні. У розвинених країнах набагато більше школярів дали правильні відповіді на понад 50% запитань.

Більшість країн з топ-результатами мають обов’язкові шкільні предмети, пов’язані з економікою, підприємництвом, або фінансовою грамотністю. Проте, не варто вважати це простим рецептом успіху. Економіка – це не тільки про вміння поводитися з грошима, але й про критичне мислення: безплатних обідів не існує, винагорода часто пов’язана з ризиком, а втрачені інвестиції не мають впливати на наші майбутні рішення.

Можна не стати економістом, але корисно навчитися думати, як економіст. Щотижнева година занять та формальний залік (як це було в мої шкільні роки) тут не допоможуть», 一 пояснює наша старша економістка та PhD в дисципліні економіка і фінанси Яна Охріменко. 

«Найактивніше навчаються ті, хто вже має високий рівень освіти, розвинені навички та проактивну позицію. Онлайн-освіта посилює їхній потенціал — сильні стають ще сильнішими. Тепер вони можуть здобувати найкращі знання незалежно від того, де живуть — доступ до якісних курсів став простішим і географічно, і фінансово: вони або безкоштовні, або коштують зовсім небагато».

«Онлайн-освіта не вирішить цю проблему сама по собі. Ми даємо інструмент — але лише людина може вирішити, чи буде ним користуватись. Саме тому розвиток технологій, зокрема штучного інтелекту, дійсно змінює освіту. Але не можна забувати про людей, їх установки, світогляд і характер. З цим треба працювати — зокрема з дитинства, поширюючи культуру "зростаючого мислення". Інакше ми ризикуємо потрапити в реальність, де всі знання світу доступні кожному, але навчається лише 20%», — пояснює Примаченко.

«З детінізацією алкоголю щось ніяк».

«Німеччина мала одну із найщедріших систем соцвиплат для українців. Через це туди виїхало багато українців, зокрема людей, які виїхали з зони бойових дій, чи залишилися без грошей. Тоді стратегія Німеччини була вкладати кошти в інтеграцію українських біженців, щоб з часом, вивчивши мову, вони могли працювати на посадах, які потребують знання мови. 

Однак зараз Німеччина переходить до суттєвого скорочення соціальних виплат для нових біженців, та жорсткіших умов щодо необхідності пошуку роботи для старих. Схожі зміни відбулися нещодавно і в Норвегії, іншій країні з високим рівнем соцвиплат для українців.

Ці зміни можуть спонукати українців, які проживають в Німеччині швидше знаходити роботу, або ж мігрувати в іншу країну, де соцвиплати залишаються щедрими. Натомість, скоріш за все, це не призведе до повернення значної кількості цих людей в Україну: за результатами нашого дослідження частка біженців, які кажуть, що скасування соцвиплат стимулює їх повернутися є невеликою».

«Головна причина скорочення зайнятості — не глобалізація, а технологічний прогрес і автоматизація. Незважаючи на менше робочих місць, частка виробництва залишається стабільною. І глобалізація, і технічний прогрес у цілому приносять користь, але можуть негативно впливати на окремі спільноти й людей. Тому важливо знайти баланс між розвитком і справедливістю», 一 йдеться у звіті.

«Але ми не могли передбачити всі можливі військові ризики, які зараз реалізувалися. Саме тому наші військові витрати цього кварталу та попереднього кварталу значно вищі, ніж ми планували спочатку», 一 розповів міністр.

«Наразі я не готовий сказати, що це відбудеться найближчим часом. Ймовірно, це станеться в другій половині року. У Міністерства оборони є достатньо ресурсів і підготовки, щоб забезпечити виконання своїх функцій до того часу», 一 сказав він.

«Ми будемо знову ініціювати закон про компенсацію різниці у тарифах. Будемо говорити з Мінфіном, сподіваюся, вийдемо на якесь компромісне рішення для того, щоб все-таки це покращило і фінансовий стан, і ліквідність «Нафтогазу». Це, відповідно, дозволить виділити йому додаткові ресурси на закупівлю газу.

Держава, державний бюджет, мабуть, має теж взяти у цьому участь. Раз держава сказала, що тарифи не змінюються (з 2022 року діє мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло – ЕР), це її відповідальність, значить, вона має компенсувати цю різницю у тарифах, яка виникла».

«Криза пройшла непомітно для зовнішніх очей, тим не менш в піку ми втратили до 40% доступу до газу власного виробітку. Десь половина цього обсягу або вже відновлена, або ми отримали доступ. Тоді як друга потребуватиме довгого терміну відновлення та дорогого обладнання», 一 пояснює Олександр Харченко.  

«Наразі, наскільки мені відомо, "Нафтогаз" має приблизно $400–450 млн — це умовно вільні кошти, які складаються з власних, кредитних та залучених ресурсів. У разі оперативного проведення клірингу та так званої "прогонки" компенсацій — від Кабінету Міністрів до компаній теплоенергетики, далі до "Нафтогазу" і назад — може бути додатково вивільнено до $1,5 млрд власних ресурсів», 一 каже пан Харченко.

«Тут існує серйозний комерційний ризик: якщо українська компанія вийде на європейський ринок з великим запитом — на 4–5 мільярдів кубометрів — і почне оперативно закуповувати газ, це може призвести до зростання цін. Трейдери миттєво скористаються ситуацією: продаватимуть дорого і штучно утримуватимуть ціни на максимумі впродовж літа.
Саме тому «Нафтогазу» необхідно вибудувати розумну, виважену і ефективну торговельну стратегію. Інакше ми самі станемо каталізатором зростання цін на європейських ринках — що засмутить не тільки нас, а й наших європейських партнерів, які геть не зацікавлені в цьому сценарії», 一 резюмує Харченко.

«Ми створюємо екосистему. «Укрпошта» не тільки банк, а й аптеку скоро відкриває. Наступного тижня вже оголосимо офіційно. Ми побудували дуже сучасний, супер-крутий склад, який автоматично буде запаковувати замовлені ліки, відправляти в будь-який куточок країни. До речі, [в селах] аптек теж немає. Тобто в тебе є рахунок, ми в тебе прийняли комунальні платежі, доставили ліки, продали ковбасу, доставили посилки. Усе в одному місці.

До речі, про ковбасу – це ж конкурентна перевага Укрпошти. Був на кордоні, бабуся каже: “У вас ковбаса свіжа щодня, а в інших — раз на тиждень. Тому я йду до вас”».

«Якщо Макс працює в українському ІТ, яка обслуговує американських замовників, я йому співчуваю. США гостро відчуватиме спад, європейці ймовірно вдарять у відповідь на мита по експорту американських послуг, а послуги 一 це в першу чергу ІТ.

Як буде далі 一 питання. Можна припустити, що буде дорожчати вартість запозичень та зростати інфляція. Показово, що очільник американської федеральної резервної системи сказав, що поки що вплив буде гірший, ніж вони очікували. Але наскільки гірший, як довго він триватиме 一 невідомо.

У найгіршому сценарії — це світ «усі проти всіх» із протекціонізмом, що зробить товари дорожчими й менш доступними. Ми зараз живемо в епоху безпрецедентного споживчого благополуччя, коли представник середнього класу десь в Європі має більший доступ до споживання і можливості, ніж знать 300 років тому.

Купівельна спроможність впаде, особливо щодо техніки чи авто. Зросте нерівність між багатими й біднішими. Найгостріше це відчують країни, залежні від експорту до США чи західної допомоги — в Африці та Південній Америці можливі кризи чи навіть конфлікти. Якщо ситуація затягнеться, економічне просідання охопить більшість країн», 一 каже наш старший економіст Юрій Гайдай.

«Росія втрачає істотно і не може компенсувати падіння цін на нафту збільшенням видобутку. Якщо ціни на нафту залишаться нижче $55–60, з урахуванням дисконту, очікуване послаблення економіки, ймовірно, станеться наприкінці року. До того ж падають ціни й на інші експортні товари, зокрема металургійну продукцію», 一 підсумовує Юрій.