ПРАВИЙ СЕКТОР
26.04.202511:13
Книга, що пробудила націю. Вперше заговорив Кобзар.
У квітні 1840 року вийшло перше видання Кобзаря Тараса Шевченка — книги, що стала поворотним моментом української історії. Лише 8 віршів, скромний наклад у 1000 примірників — і вплив, який не згасає вже понад півтора століття.
Це була не просто поезія. Це був акт спротиву, голос поневоленої України.
Кобзар мав вийти раніше, але цензура затримувала друк; навіть у першому виданні деякі твори були частково викраяні. Обкладинка прикрашена гербом — кобзою з хрестом. Автор не мав права підписатися “українець”.
У передмові Шевченко не виправдовується. Він кидає прямий виклик:
Тут же він чітко формулює суть свого покликання — любов до України понад усе:
Це була книга про правду, про біль, про волю. Тому Кобзар став вічним.
У квітні 1840 року вийшло перше видання Кобзаря Тараса Шевченка — книги, що стала поворотним моментом української історії. Лише 8 віршів, скромний наклад у 1000 примірників — і вплив, який не згасає вже понад півтора століття.
Це була не просто поезія. Це був акт спротиву, голос поневоленої України.
Кобзар мав вийти раніше, але цензура затримувала друк; навіть у першому виданні деякі твори були частково викраяні. Обкладинка прикрашена гербом — кобзою з хрестом. Автор не мав права підписатися “українець”.
У передмові Шевченко не виправдовується. Він кидає прямий виклик:
“Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!”
Тут же він чітко формулює суть свого покликання — любов до України понад усе:
“Свою Україну любіть…
І за неї безталанну
Господа моліть.”
Це була книга про правду, про біль, про волю. Тому Кобзар став вічним.
24.04.202507:55
🇺🇦 УКРАЇНСЬКИЙ ДОНБАС
Війна за український Донбас триває століттями. Сьогодні річниця визволення Донецького басейну Армією Української Народної Республіки.
За спогадами генерала Армії УНР Володимира Сікевича, в ніч на 24 квітня о 03:26 під його керівництвом над залізничною станцією Колпакове (тодішній кордон УНР і Всевеликого війська Донського) було піднято український прапор.
Три тижні запеклих боїв. Паніка більшовицьких загонів. Так звані “герої” тодішньої «ДНР» — Артем і Ворошилов — втекли вглиб росії. До українського війська долучилися кілька повстанських загонів. Робітники Краматорська подарували синьо-жовтий прапор — як символ підтримки та віри в Україну.
А позаду — десятки катівень, де більшовики залишили сліди масових розстрілів українців.
У ці дні Донбас повернувся додому. В Україну.
Синьо-жовтий прапор ще замайорить на кордоні України з Козацькою державою!
Війна за український Донбас триває століттями. Сьогодні річниця визволення Донецького басейну Армією Української Народної Республіки.
За спогадами генерала Армії УНР Володимира Сікевича, в ніч на 24 квітня о 03:26 під його керівництвом над залізничною станцією Колпакове (тодішній кордон УНР і Всевеликого війська Донського) було піднято український прапор.
Три тижні запеклих боїв. Паніка більшовицьких загонів. Так звані “герої” тодішньої «ДНР» — Артем і Ворошилов — втекли вглиб росії. До українського війська долучилися кілька повстанських загонів. Робітники Краматорська подарували синьо-жовтий прапор — як символ підтримки та віри в Україну.
А позаду — десятки катівень, де більшовики залишили сліди масових розстрілів українців.
У ці дні Донбас повернувся додому. В Україну.
Синьо-жовтий прапор ще замайорить на кордоні України з Козацькою державою!
21.04.202513:46
РІЧНИЦЯ ЗАГИБЕЛІ ДЖОХАРА ДУДАЄВА
21 квітня минає 29 років з дня вбивства першого Президента Незалежної Ічкерії, незламного Воїна та полум’яного Патріота — Джохара Дудаєва. Його підступно ліквідували російські військові, які не змогли зламати опір вільного чеченського народу силою зброї та чисельною перевагою.
Дудаєв з’явився на історичній арені у вирішальний момент — у часи агонії Радянського Союзу. Поки Москва тонула в міжусобній боротьбі колишніх і чинних комуністів, він підняв свій народ на масштабну боротьбу за незалежність — із честю, гідністю та безкомпромісною вірою в право на свободу.
21 квітня минає 29 років з дня вбивства першого Президента Незалежної Ічкерії, незламного Воїна та полум’яного Патріота — Джохара Дудаєва. Його підступно ліквідували російські військові, які не змогли зламати опір вільного чеченського народу силою зброї та чисельною перевагою.
Дудаєв з’явився на історичній арені у вирішальний момент — у часи агонії Радянського Союзу. Поки Москва тонула в міжусобній боротьбі колишніх і чинних комуністів, він підняв свій народ на масштабну боротьбу за незалежність — із честю, гідністю та безкомпромісною вірою в право на свободу.
19.04.202521:03
Христос Воскрес!
Світлий ранок. Тиша, що промовляє більше за тисячі слів. Дзвони, які долинають навіть туди, де давно не було спокою.
Великдень — це не про ритуал і не про звичку. Це про сенс. Про пам’ять. Про перемогу життя над смертю.
Це свято нагадує: після найтемнішої ночі завжди настає світанок. Після втрати — народжується новий початок.
Великдень не відірваний від реальності. Навпаки — він глибоко вкорінений у неї. Бо Воскресіння — це не лише акт віри. Це стан душі.
Для кожного, хто не скорився. Хто тримає стрій. Хто зберіг гідність. І для кожного народу, що виборює право на своє завтра.
Україна — в дорозі. У своєму Великому Переході. І ми віримо: ця дорога приведе до світла.
Світлий ранок. Тиша, що промовляє більше за тисячі слів. Дзвони, які долинають навіть туди, де давно не було спокою.
Великдень — це не про ритуал і не про звичку. Це про сенс. Про пам’ять. Про перемогу життя над смертю.
Це свято нагадує: після найтемнішої ночі завжди настає світанок. Після втрати — народжується новий початок.
Великдень не відірваний від реальності. Навпаки — він глибоко вкорінений у неї. Бо Воскресіння — це не лише акт віри. Це стан душі.
Для кожного, хто не скорився. Хто тримає стрій. Хто зберіг гідність. І для кожного народу, що виборює право на своє завтра.
Україна — в дорозі. У своєму Великому Переході. І ми віримо: ця дорога приведе до світла.
post.reposted:
Права Молодь
18.04.202512:49
ЗАХИСТИ МАЙБУТНЄ — ЗУПИНИ ЛГБТ-ПРОПАГАНДУ!
Напередодні Великодня, під прикриттям “культури” готують відверту наругу над усім святим. Йдеться про кінофестиваль “Sunny Bunny”, зокрема його “дитячу” частину — кінопрограму “Квірчик”. Це не культурна подія — це відверте зомбування неповнолітніх, атака на мораль, традицію та національну гідність. ЛГБТ-пропаганда — це не свобода. Це ідеологічна отрута, що нищить основи нашої нації.
Права Молодь разом із дружніми націоналістичними та консервативними організаціями виходить на чітку протидію.
Де? Київ, вул. Костянтинівська, 26, кінотеатр “Жовтень”
Коли? 19 квітня (субота), 13:30
Поширюй! Приходь! Протидій!
Лише разом здолаємо гниль, що точить українську націю зсередини.
❤️ Права Молодь | Instagram
Напередодні Великодня, під прикриттям “культури” готують відверту наругу над усім святим. Йдеться про кінофестиваль “Sunny Bunny”, зокрема його “дитячу” частину — кінопрограму “Квірчик”. Це не культурна подія — це відверте зомбування неповнолітніх, атака на мораль, традицію та національну гідність. ЛГБТ-пропаганда — це не свобода. Це ідеологічна отрута, що нищить основи нашої нації.
Права Молодь разом із дружніми націоналістичними та консервативними організаціями виходить на чітку протидію.
Де? Київ, вул. Костянтинівська, 26, кінотеатр “Жовтень”
Коли? 19 квітня (субота), 13:30
Поширюй! Приходь! Протидій!
Лише разом здолаємо гниль, що точить українську націю зсередини.
❤️ Права Молодь | Instagram
post.reposted:
Лабайчук 🇺🇦
15.04.202504:27
Московський міф та його ліквідація...
Запрошую на презентацію нової розвідки професора Петра Іванишина присвячену націософському осмисленню феномену московської імперської ідеології, яка протягом століть формує людиноненависницьку свідомість та світобачення московитської влади і суспільства. У своєму розмислі автор акцентує на тому, що без ідейної перемоги над окупантом – без ліквідації московського імперського міфу, будь-яка перемога військова чи політична буде неповною.
📖 Петро Іванишин — український літературознавець, націософ і автор видавництва «КРИЛА», експерт «Українського Інституту консервативних досліджень та інновацій», культуролог і публіцист, доктор філологічних наук, професор, дослідник національної ідентичності в літературі.
📅 Дата: вівторок, 15 квітня
🕖 Час: 19:00
📍 Місце: книгарня Книголенд, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60
🎟 Вхід вільний
Запрошую на презентацію нової розвідки професора Петра Іванишина присвячену націософському осмисленню феномену московської імперської ідеології, яка протягом століть формує людиноненависницьку свідомість та світобачення московитської влади і суспільства. У своєму розмислі автор акцентує на тому, що без ідейної перемоги над окупантом – без ліквідації московського імперського міфу, будь-яка перемога військова чи політична буде неповною.
📖 Петро Іванишин — український літературознавець, націософ і автор видавництва «КРИЛА», експерт «Українського Інституту консервативних досліджень та інновацій», культуролог і публіцист, доктор філологічних наук, професор, дослідник національної ідентичності в літературі.
📅 Дата: вівторок, 15 квітня
🕖 Час: 19:00
📍 Місце: книгарня Книголенд, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60
🎟 Вхід вільний
26.04.202507:26
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції
26 квітня 1986 року стався вибух четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС. Причини катастрофи досі є предметом наукових дискусій, але одне безсумнівне: це була одна з найстрашніших техногенних трагедій людства. Її наслідки мали катастрофічний вплив на людей, природу і весь світ.
Тисячі ліквідаторів, часто без належного захисту і розуміння реальної небезпеки, боролися з наслідками аварії. Техніка виходила з ладу через високу радіацію, а основне навантаження лягло на плечі людей, які віддавали своє здоров’я та життя, аби запобігти ще більшим руйнуванням.
Ця трагедія назавжди залишиться свідченням злочинної недбалості радянської влади, яка приховувала масштаби катастрофи, зневажала життя громадян і затягувала евакуацію. Сьогодні, в умовах війни з росією, ми маємо чітко усвідомлювати, як важливо не допустити повернення тих самих підходів і нормативів, що діяли за часів радянської окупації. Пам’ять про Чорнобиль — це не лише скорбота, а й застереження.
26 квітня 1986 року стався вибух четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС. Причини катастрофи досі є предметом наукових дискусій, але одне безсумнівне: це була одна з найстрашніших техногенних трагедій людства. Її наслідки мали катастрофічний вплив на людей, природу і весь світ.
Тисячі ліквідаторів, часто без належного захисту і розуміння реальної небезпеки, боролися з наслідками аварії. Техніка виходила з ладу через високу радіацію, а основне навантаження лягло на плечі людей, які віддавали своє здоров’я та життя, аби запобігти ще більшим руйнуванням.
Ця трагедія назавжди залишиться свідченням злочинної недбалості радянської влади, яка приховувала масштаби катастрофи, зневажала життя громадян і затягувала евакуацію. Сьогодні, в умовах війни з росією, ми маємо чітко усвідомлювати, як важливо не допустити повернення тих самих підходів і нормативів, що діяли за часів радянської окупації. Пам’ять про Чорнобиль — це не лише скорбота, а й застереження.
23.04.202512:38
У Дніпрі провулок Міцкевича у Новокодацькому районі перейменували на честь полеглого бійця ДУК ПС Андрія Широкова, відомого за позивним «Сім’янин». Відповідне рішення ухвалили депутати під час 65-ї сесії міської ради за зверненням «Правого сектора», мешканців та родини загиблого воїна.
З початком російсько-української війни у 2014 році Андрій добровільно приєднався до Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Згодом служив снайпером у 1-му батальйоні 54 ОМБР ЗСУ. Брав участь у боях за Піски, шахту «Бутівка» та двічі обороняв Донецький аеропорт. Був двічі поранений.
18 грудня 2016 року Андрій Широков загинув під час артилерійського обстрілу на Світлодарській дузі . Після його смерті родина та побратими ініціювали перейменування провулка, на якому він проживав, на його честь. Процес тривав кілька років і завершився ухваленням рішення міською радою.
Це перейменування є виявом глибокої поваги до мужності та самопожертви Андрія Широкова, який віддав своє життя за незалежність України.
З початком російсько-української війни у 2014 році Андрій добровільно приєднався до Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Згодом служив снайпером у 1-му батальйоні 54 ОМБР ЗСУ. Брав участь у боях за Піски, шахту «Бутівка» та двічі обороняв Донецький аеропорт. Був двічі поранений.
18 грудня 2016 року Андрій Широков загинув під час артилерійського обстрілу на Світлодарській дузі . Після його смерті родина та побратими ініціювали перейменування провулка, на якому він проживав, на його честь. Процес тривав кілька років і завершився ухваленням рішення міською радою.
Це перейменування є виявом глибокої поваги до мужності та самопожертви Андрія Широкова, який віддав своє життя за незалежність України.
21.04.202511:32
Папа Франциск I помер о 7:35 у Великодній понеділок, 21 квітня 2025 року, у віці 88 років у своїй резиденції в Домі Святої Марти у Ватикані — одразу після зустрічі з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом.
Хорхе Маріо Берґольйо народився в Аргентині 17 грудня 1936 року. Він був обраний Папою Римським 13 березня 2013 року після зречення Бенедикта XVI, який як Папа-емерит помер у грудні 2022 року.
Великоднє богослужіння стало його першою публічною появою з того часу — і останньою. До Великодня Папа дожив, але Святу Месу не відправляв.
У своїй останній великодній промові Папа Франциск згадав Україну:
«Нехай же Воскреслий принесе пасхальний дар миру в стражденну Україну та заохотить усі залучені сторони й надалі докладати зусиль, спрямованих на досягнення справедливого і тривалого миру».
⸻
Багато символізму вбачають у смерті Понтифіка: сьогодні день заснування Риму, який називають «Вічним містом»; а також перший день по Воскресінню Христовому - величному святу відродження надії на спасіння.
Хорхе Маріо Берґольйо народився в Аргентині 17 грудня 1936 року. Він був обраний Папою Римським 13 березня 2013 року після зречення Бенедикта XVI, який як Папа-емерит помер у грудні 2022 року.
Великоднє богослужіння стало його першою публічною появою з того часу — і останньою. До Великодня Папа дожив, але Святу Месу не відправляв.
У своїй останній великодній промові Папа Франциск згадав Україну:
«Нехай же Воскреслий принесе пасхальний дар миру в стражденну Україну та заохотить усі залучені сторони й надалі докладати зусиль, спрямованих на досягнення справедливого і тривалого миру».
⸻
Багато символізму вбачають у смерті Понтифіка: сьогодні день заснування Риму, який називають «Вічним містом»; а також перший день по Воскресінню Христовому - величному святу відродження надії на спасіння.
post.reposted:Права Молодь
19.04.202515:22
❓ПОЛІЦІЯ ЧИ КАРАЛЬНА БРИГАДА❓
Сьогодні, як і вчора, представники поліції намагалися придушити мирну акцію правих організацій, які вийшли на протидію лгбт-шабашу.
Збочений фестиваль, що відбувається на Великодні свята - відвертий прояв зневаги до української нації. Содоміти вкотре довели свою нікчемність. Показали ненависть до української віри, культури, звичаїв.
Українці стали свідками того, як поліція із особливою жорстокістю безпідставно затримує свідому молодь, що вийшла на мирну акцію. Правоохоронці буквально забивали людей кийками та ногами в обличчя, в тому числі неповнолітніх. Їх заарештували за свободу, правду та ідеї.
Нащадки українських борців за волю сьогодні знову змушені боротись не проти спільного ворога, а проти утиску в себе вдома від правоохоронців які, здавалося б, мали захищати інтереси народу.
Правий сектор, як і в 2014 році, нагадує: влада належить народу, а не тим, хто користується своїм становищем, щоб змусити мовчати.
⚔️2/10. Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації!
❤️ Права Молодь | Instagram
Сьогодні, як і вчора, представники поліції намагалися придушити мирну акцію правих організацій, які вийшли на протидію лгбт-шабашу.
Збочений фестиваль, що відбувається на Великодні свята - відвертий прояв зневаги до української нації. Содоміти вкотре довели свою нікчемність. Показали ненависть до української віри, культури, звичаїв.
Українці стали свідками того, як поліція із особливою жорстокістю безпідставно затримує свідому молодь, що вийшла на мирну акцію. Правоохоронці буквально забивали людей кийками та ногами в обличчя, в тому числі неповнолітніх. Їх заарештували за свободу, правду та ідеї.
Нащадки українських борців за волю сьогодні знову змушені боротись не проти спільного ворога, а проти утиску в себе вдома від правоохоронців які, здавалося б, мали захищати інтереси народу.
Правий сектор, як і в 2014 році, нагадує: влада належить народу, а не тим, хто користується своїм становищем, щоб змусити мовчати.
⚔️2/10. Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації!
❤️ Права Молодь | Instagram
17.04.202512:15
МАКСИМ ЧАЙКА — БОРЕЦЬ ЗА УКРАЇНСЬКУ ОДЕСУ
Сьогодні минає шістнадцять років з дня загибелі Максима Чайки — патріота, активіста, справжнього борця за українську Одесу. 17 квітня 2009 року його було підступно вбито в самому центрі міста руками проросійських радикалів — тих, хто згодом став опорою сепаратизму навесні 2014-го.
Максим був одним із перших, хто рішуче протистояв кремлівському міфу про «русскій город». Його життя і діяльність стали прикладом незламного спротиву. У 2008 році він організував в Одесі перший марш до Дня народження Романа Шухевича — Головнокомандувача УПА. Тим самим він поклав початок відкритому патріотичному руху, що став фундаментом для відсічі «вати» 2 травня 2014 року.
Його смерть не була марною. У 2014 році Одеса зберегла свою українську ідентичність і зупинила поширення російського імперіалізму. Це стало можливим завдяки таким, як Максим.
Вічна пам’ять і шана героєві. Його боротьба — це наш дороговказ.
Герої не вмирають!
#героїневмирають #Одеса #МаксимЧайка
Сьогодні минає шістнадцять років з дня загибелі Максима Чайки — патріота, активіста, справжнього борця за українську Одесу. 17 квітня 2009 року його було підступно вбито в самому центрі міста руками проросійських радикалів — тих, хто згодом став опорою сепаратизму навесні 2014-го.
Максим був одним із перших, хто рішуче протистояв кремлівському міфу про «русскій город». Його життя і діяльність стали прикладом незламного спротиву. У 2008 році він організував в Одесі перший марш до Дня народження Романа Шухевича — Головнокомандувача УПА. Тим самим він поклав початок відкритому патріотичному руху, що став фундаментом для відсічі «вати» 2 травня 2014 року.
Його смерть не була марною. У 2014 році Одеса зберегла свою українську ідентичність і зупинила поширення російського імперіалізму. Це стало можливим завдяки таким, як Максим.
Вічна пам’ять і шана героєві. Його боротьба — це наш дороговказ.
Герої не вмирають!
#героїневмирають #Одеса #МаксимЧайка
post.reposted:Права Молодь
14.04.202518:14
Архівні кадри добровольців ДУК ПС 2014–2015 років — справжніх воїнів, які стали до зброї. Без страху, без наказу, без гарантій — лише з вірою в Україну.
3/44. Будь гідним виконавцем заповітів великих синів Твоєї Нації і борись та працюй для великого майбутнього.
❤️ Права Молодь | Instagram
3/44. Будь гідним виконавцем заповітів великих синів Твоєї Нації і борись та працюй для великого майбутнього.
❤️ Права Молодь | Instagram
25.04.202519:24
Сьогодні мало б виповнитися 25 років колишньому керівникові одеської «Правої молоді» та командирові 25-ї Резервної сотні ДУК «Правий сектор» – Сергію Коновалову.
Друг «Роланд» був справжнім ідейним націоналістом, відданим борцем за Українську Самостійну Соборну Державу. З юних років він обрав шлях боротьби — добровольцем вирушив на фронт, де в лавах ДУК «Правий сектор» боронив Україну.
Згодом очолив Резервну сотню, що базувалась в Одесі, і займався підготовкою побратимів до ротацій у бойові підрозділи. Його завзяття, принциповість і внутрішня сила стали прикладом для багатьох.
У 2022 році він віддав життя за Батьківщину, залишившись вірним своїй присязі до кінця.
Світла пам’ять, друже. Ти не дожив до свого 25-ліття, але твій подвиг живе. Боремося далі – за тебе, за полеглих, за Україну.
Друг «Роланд» був справжнім ідейним націоналістом, відданим борцем за Українську Самостійну Соборну Державу. З юних років він обрав шлях боротьби — добровольцем вирушив на фронт, де в лавах ДУК «Правий сектор» боронив Україну.
Згодом очолив Резервну сотню, що базувалась в Одесі, і займався підготовкою побратимів до ротацій у бойові підрозділи. Його завзяття, принциповість і внутрішня сила стали прикладом для багатьох.
У 2022 році він віддав життя за Батьківщину, залишившись вірним своїй присязі до кінця.
Світла пам’ять, друже. Ти не дожив до свого 25-ліття, але твій подвиг живе. Боремося далі – за тебе, за полеглих, за Україну.
post.reposted:Права Молодь
22.04.202507:44
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це психологічний стан, що виникає після сильного стресу або травматичних подій, таких як бойові дії, насильство чи втрата близьких.
Зараз, під час війни, багато українських військових стикаються з цим станом, адже постійна небезпека, втрати побратимів і пережиті жахіття залишають глибокий слід у психіці.
Ми, як суспільство, маємо максимально підтримувати наших захисників, допомагати їм адаптуватися, не ігнорувати їхні переживання та сприяти доступу до якісної психологічної допомоги.
❤️ Права Молодь | Instagram
Зараз, під час війни, багато українських військових стикаються з цим станом, адже постійна небезпека, втрати побратимів і пережиті жахіття залишають глибокий слід у психіці.
Ми, як суспільство, маємо максимально підтримувати наших захисників, допомагати їм адаптуватися, не ігнорувати їхні переживання та сприяти доступу до якісної психологічної допомоги.
❤️ Права Молодь | Instagram
20.04.202519:24
Щоранку Україна вшановує пам’ять тих, чиє життя забрала війна. Сьогодні згадуємо Сергія Баламутовського (псевдо Скальд, також відомий як Шпрот).
Сергій народився у Чернівцях. З дитинства був переконаним патріотом, націоналістом та поетом. Автор численних українських книг і поезії. У 2014 році — активний учасник Революції Гідності, боєць “Правого Сектору”, згодом — доброволець АТО. Брав участь у боях під Авдіївкою, Мар’їнкою, у Донецькому аеропорту та на інших ключових напрямках. Екс-командир Буковинської сотні Добровольчого українського корпусу "Правий сектор".
Загинув 20 квітня 2022 року під час боїв у Маріуполі. У нього залишилися двоє дітей — син і донька.
Пам’ятаємо. Вдячні. Продовжуємо боротьбу.
Сергій народився у Чернівцях. З дитинства був переконаним патріотом, націоналістом та поетом. Автор численних українських книг і поезії. У 2014 році — активний учасник Революції Гідності, боєць “Правого Сектору”, згодом — доброволець АТО. Брав участь у боях під Авдіївкою, Мар’їнкою, у Донецькому аеропорту та на інших ключових напрямках. Екс-командир Буковинської сотні Добровольчого українського корпусу "Правий сектор".
Загинув 20 квітня 2022 року під час боїв у Маріуполі. У нього залишилися двоє дітей — син і донька.
Пам’ятаємо. Вдячні. Продовжуємо боротьбу.
18.04.202520:22
🇺🇦 ДРУГ “ПАТРІОТ” — НАЗАВЖДИ В НАШИХ СЕРЦЯХ І ПАМ’ЯТІ
✅ 18 квітня 2014 року обірвалося життя дев’ятнадцятирічного добровольця Поправки Юрія Юрійовича. Юного націоналіста замучили в полоні — жорстоко вбили за українську позицію, за правду, за боротьбу.
▶️ Юрій народився 11 вересня 1995 року у селі Морозівка Баришівського району Київської області. У 2012 році закінчив гімназію, вступив у КПІ. Працював у Ощадбанку.
▶️ У 2013–2014 роках — активний учасник Революції Гідності. Приєднався до лав Правого сектору, коли йому було лише 18. Під час сутичок з “Беркутом” дістав кульове поранення в ногу.
▶️ Після Майдану не залишився осторонь. 16 квітня 2014 року разом з побратимами вирушив до Слов’янська — збирав розвіддані про російських бойовиків. 17 квітня потрапив у полон. 18 квітня — закатований і вбитий.
22 квітня його тіло знайшли у річці Казенний Торець поблизу Слов’янська. Там же були виявлені тіла Юрія Дяковського та Володимира Рибака.
▪️Герой України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка»
✅ 18 квітня 2014 року обірвалося життя дев’ятнадцятирічного добровольця Поправки Юрія Юрійовича. Юного націоналіста замучили в полоні — жорстоко вбили за українську позицію, за правду, за боротьбу.
▶️ Юрій народився 11 вересня 1995 року у селі Морозівка Баришівського району Київської області. У 2012 році закінчив гімназію, вступив у КПІ. Працював у Ощадбанку.
▶️ У 2013–2014 роках — активний учасник Революції Гідності. Приєднався до лав Правого сектору, коли йому було лише 18. Під час сутичок з “Беркутом” дістав кульове поранення в ногу.
▶️ Після Майдану не залишився осторонь. 16 квітня 2014 року разом з побратимами вирушив до Слов’янська — збирав розвіддані про російських бойовиків. 17 квітня потрапив у полон. 18 квітня — закатований і вбитий.
22 квітня його тіло знайшли у річці Казенний Торець поблизу Слов’янська. Там же були виявлені тіла Юрія Дяковського та Володимира Рибака.
▪️Герой України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка»
15.04.202520:41
14.04.202512:36
🇺🇦 ВШАНУЙМО ПАМ’ЯТЬ ДРУГА “СОБРА”
Сьогодні, 14 квітня, міг би святкувати свій День народження боєць Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор” — Олександр Конах (друг “Собр”).
Свій шлях у національно-визвольній боротьбі “Собр” розпочав на Майдані у легендарному загоні “Черепашки”.
Згодом долучився до захисту України на фронті. Брав участь у звільненні Авдіївки та в боях у різних районах Донецької й Луганської областей.
5 лютого 2019 року друг “Собр” трагічно загинув.
Ти пройшов нелегкий шлях. Україна втратила світлу людину, вірного побратима й одного з найкращих своїх синів.
Вічна пам’ять, брате!
Сьогодні, 14 квітня, міг би святкувати свій День народження боєць Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор” — Олександр Конах (друг “Собр”).
Свій шлях у національно-визвольній боротьбі “Собр” розпочав на Майдані у легендарному загоні “Черепашки”.
Згодом долучився до захисту України на фронті. Брав участь у звільненні Авдіївки та в боях у різних районах Донецької й Луганської областей.
5 лютого 2019 року друг “Собр” трагічно загинув.
Ти пройшов нелегкий шлях. Україна втратила світлу людину, вірного побратима й одного з найкращих своїх синів.
Вічна пам’ять, брате!
24.04.202512:38
ЯК НАШІ ПРЕДКИ ЗЕМЛЮ БОРОНИЛИ: ЗВИТЯГИ ВОЯКІВ УПА
Історія — вчителька життя. Так вважали римляни — нація, що підкорила більшість цивілізацій свого часу. На жаль, українці досі не зробили власних висновків. Натомість чуємо: «я вас туди не посилав», «ця війна мені набридла», «це війна політиків».
А що якби такими словами мислили воїни УПА? Чи була б сьогодні Україна?
⸻
▪️Дякувати Богові, тоді виросло покоління іншого ґатунку.
У ці дні згадуємо одну з найвеличніших битв повстанців — бій під Гурбами на Рівненщині. Відбувся з 21 по 25 квітня 1944 року.
5 тисяч вояків УПА — проти 30-тисячного підрозділу НКВС із танками, артилерією, авіацією. Окупанти ретельно готувалися, стягнувши сили на лінію Шепетівка — Рівне — Збараж.
Уже 23 квітня розпочався штурм. Каральні загони атакували з кількох напрямків, головний удар — у районі Антонівців.
Попри нерівність сил, повстанці давали відсіч і організовано відступали, завдаючи втрат ворогу. Основні сили українців опинилися в оточенні. Асоціації з недавніми боями очевидні — ворог той самий.
Бої тривали кілька днів. Та фронт вистояв.
25 квітня повстанці організовано прорвали кільце і вийшли з оточення.
Так, втрати були важкими: понад 100 загиблих, кілька сотень поранених, близько сотні полонених.
Втім, втрати ворога — близько 900 вбитих і кілька тисяч поранених. Це рівень цілої бригади навіть за сучасними мірками.
Справжній привід згадати про Героїв. Земля тоді горіла під ногами окупанта. Так буде й надалі.
Історія — вчителька життя. Так вважали римляни — нація, що підкорила більшість цивілізацій свого часу. На жаль, українці досі не зробили власних висновків. Натомість чуємо: «я вас туди не посилав», «ця війна мені набридла», «це війна політиків».
А що якби такими словами мислили воїни УПА? Чи була б сьогодні Україна?
⸻
▪️Дякувати Богові, тоді виросло покоління іншого ґатунку.
У ці дні згадуємо одну з найвеличніших битв повстанців — бій під Гурбами на Рівненщині. Відбувся з 21 по 25 квітня 1944 року.
5 тисяч вояків УПА — проти 30-тисячного підрозділу НКВС із танками, артилерією, авіацією. Окупанти ретельно готувалися, стягнувши сили на лінію Шепетівка — Рівне — Збараж.
Уже 23 квітня розпочався штурм. Каральні загони атакували з кількох напрямків, головний удар — у районі Антонівців.
Попри нерівність сил, повстанці давали відсіч і організовано відступали, завдаючи втрат ворогу. Основні сили українців опинилися в оточенні. Асоціації з недавніми боями очевидні — ворог той самий.
Бої тривали кілька днів. Та фронт вистояв.
25 квітня повстанці організовано прорвали кільце і вийшли з оточення.
Так, втрати були важкими: понад 100 загиблих, кілька сотень поранених, близько сотні полонених.
Втім, втрати ворога — близько 900 вбитих і кілька тисяч поранених. Це рівень цілої бригади навіть за сучасними мірками.
Справжній привід згадати про Героїв. Земля тоді горіла під ногами окупанта. Так буде й надалі.
21.04.202517:03
З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО СПРОТИВУ
Боротьба українських патріотів із більшовицьким окупаційним режимом не припинялася ні на день. Після розгрому основних сил УПА спротив частково перемістився за кордон.
✔ 21 квітня 1972 року британський суд виніс вирок чотирьом українським студентам, обвинуваченим у спробі підпалу радянського посольства в Лондоні.
Підсудними стали:
– Ірина Осичко, 19 років
– Богдан Каприця, 23 роки
– Володимир Гуменюк, 23 роки
– Богдан Левицький, 21 рік
✔ Акція була приурочена до річниці загибелі дисидентки Алли Горської. Студенти виготовили саморобну вибухівку. Серед потенційних цілей розглядали й готель, де зупинялися радянські дипломати.
✔ Справа набула широкого розголосу. За судовим процесом уважно стежили всі провідні лондонські газети. Попри невдалу спробу, акція знову привернула увагу західного світу до українського питання.
✔ Вирок:
– Трьом студентам — по 12 місяців ув’язнення з умовним відтермінуванням на 3 роки
– Ірині Осичко — 6 місяців умовно (як неповнолітній на момент подій).
Боротьба українських патріотів із більшовицьким окупаційним режимом не припинялася ні на день. Після розгрому основних сил УПА спротив частково перемістився за кордон.
✔ 21 квітня 1972 року британський суд виніс вирок чотирьом українським студентам, обвинуваченим у спробі підпалу радянського посольства в Лондоні.
Підсудними стали:
– Ірина Осичко, 19 років
– Богдан Каприця, 23 роки
– Володимир Гуменюк, 23 роки
– Богдан Левицький, 21 рік
✔ Акція була приурочена до річниці загибелі дисидентки Алли Горської. Студенти виготовили саморобну вибухівку. Серед потенційних цілей розглядали й готель, де зупинялися радянські дипломати.
✔ Справа набула широкого розголосу. За судовим процесом уважно стежили всі провідні лондонські газети. Попри невдалу спробу, акція знову привернула увагу західного світу до українського питання.
✔ Вирок:
– Трьом студентам — по 12 місяців ув’язнення з умовним відтермінуванням на 3 роки
– Ірині Осичко — 6 місяців умовно (як неповнолітній на момент подій).
20.04.202514:20
Річниця першого бою «Правого сектора» у Слов’янську
У ніч з 19 на 20 квітня 2014 року група бійців «Правого сектора» вирушила в напрямку Слов’янська. Завданням було виведення з ладу телевежі на горі Карачун. Вночі підрозділ потрапив у засідку на ворожому блокпості, про існування якого не мав інформації.
У результаті відбувся запеклий бій, під час якого було знищено шістьох російських найманців.
З українського боку загинув водій першого автомобіля — Михайло Станіславенко. Водій другого авто — Ярослав Антонюк — отримав тяжке поранення.
Це був ледь не перший відкритий бій російсько-української війни, який свідомо замовчувався. Комусь було вигідно не визнавати, що саме «Правий сектор» одним із перших вступив у збройне протистояння з окупантами. Чи не свідомо тоді бійців було направлено у засідку?
Героям ДУК «Правий сектор» — загиблим і пораненим: тричі Слава! Слава! Слава!
✔️На фото: знищені автомобілі бійців під час бою біля блокпосту в селі Билбасівка Слов’янського району в ніч на 20 квітня 2014 року.
У ніч з 19 на 20 квітня 2014 року група бійців «Правого сектора» вирушила в напрямку Слов’янська. Завданням було виведення з ладу телевежі на горі Карачун. Вночі підрозділ потрапив у засідку на ворожому блокпості, про існування якого не мав інформації.
У результаті відбувся запеклий бій, під час якого було знищено шістьох російських найманців.
З українського боку загинув водій першого автомобіля — Михайло Станіславенко. Водій другого авто — Ярослав Антонюк — отримав тяжке поранення.
Це був ледь не перший відкритий бій російсько-української війни, який свідомо замовчувався. Комусь було вигідно не визнавати, що саме «Правий сектор» одним із перших вступив у збройне протистояння з окупантами. Чи не свідомо тоді бійців було направлено у засідку?
Героям ДУК «Правий сектор» — загиблим і пораненим: тричі Слава! Слава! Слава!
✔️На фото: знищені автомобілі бійців під час бою біля блокпосту в селі Билбасівка Слов’янського району в ніч на 20 квітня 2014 року.
18.04.202517:53
Калина Валентин «Крук»
(18.04.1959 – 04.12.2023)
Сьогодні йому могло б виповнитися 66.
Засновник і підполковник ВО «Тризуб» ім. С.Бандери, член ОУН. Пройшов Афганістан у складі спецназу ГРУ. Учасник семи військових кампаній.
З 1994 року — один із творців бойових підрозділів «Тризуба» на Сході України. Провів сотні вишколів, учасник обох Майданів, автор десятків операцій, зокрема й на території ворога.
У 2014-2017 — доброволець ЗСУ. З 2022 — в лавах ДУК ПС, воював на Київщині, очолював розвідку та артилерію 67 ОМБр.
Помер 4 грудня 2023 року від важкої хвороби.
Легенда, яку пам’ятаємо.
(18.04.1959 – 04.12.2023)
Сьогодні йому могло б виповнитися 66.
Засновник і підполковник ВО «Тризуб» ім. С.Бандери, член ОУН. Пройшов Афганістан у складі спецназу ГРУ. Учасник семи військових кампаній.
З 1994 року — один із творців бойових підрозділів «Тризуба» на Сході України. Провів сотні вишколів, учасник обох Майданів, автор десятків операцій, зокрема й на території ворога.
У 2014-2017 — доброволець ЗСУ. З 2022 — в лавах ДУК ПС, воював на Київщині, очолював розвідку та артилерію 67 ОМБр.
Помер 4 грудня 2023 року від важкої хвороби.
Легенда, яку пам’ятаємо.
15.04.202520:41
Презентація книги Петра Іванишина «Убити дракона: московський міф та його ліквідація»
У час, коли імперія не тільки вбиває, а й отруює — маємо відповідати не лише зброєю, а й словом. Петро Іванишин — літературознавець, націософ, професор, доктор філологічних наук — презентував унікальну працю, що розкладає московський імперський міф на складові. Це не чергова публіцистика — це системна ідеологічна деконструкція.
У центрі — образ імперії як «дракона», що живиться фальшивими концептами на кшталт «Третього Риму» та має чіткі ординські витоки. Книга демонтує ідеологічні конструкції, якими Москва століттями отруювала й підкорювала простір, зокрема український.
Це робота, що озброює. Дає аргументи, концепти, чітке бачення — все, чого бракує у нашій інформаційній обороні.
Особливий акцент заходу — виступ ветерана, націоналіста, члена Проводу НВР «Правий сектор» Андрія Тарасенка, який наголосив: ця книга — не просто текст, це інтелектуальна зброя в руках тих, хто знає, з ким і за що воює.
Видавництво «КРИЛА», яке забезпечило вихід цієї праці, продовжує роботу з підтримки українського націоналістичного середовища в культурному просторі. Варте уваги і підтримки.
Хай ця книга стане мечем для тих, хто б’ється не лише на полі бою, а й на полі світоглядному. Убити дракона — це не метафора. Це завдання.
PS Організатор презентації Український Інститут консервативних досліджень та інновацій запрошує на лекцію Петра Іванишина «Причини та перспективи російсько-української війни»
📍 Conservative Hall
🗓 16 квітня, 18:30
🎟 Вхід вільний за умови попередньої реєстрації https://forms.gle/w1aUWVE3L2fXSNp36
У час, коли імперія не тільки вбиває, а й отруює — маємо відповідати не лише зброєю, а й словом. Петро Іванишин — літературознавець, націософ, професор, доктор філологічних наук — презентував унікальну працю, що розкладає московський імперський міф на складові. Це не чергова публіцистика — це системна ідеологічна деконструкція.
У центрі — образ імперії як «дракона», що живиться фальшивими концептами на кшталт «Третього Риму» та має чіткі ординські витоки. Книга демонтує ідеологічні конструкції, якими Москва століттями отруювала й підкорювала простір, зокрема український.
Це робота, що озброює. Дає аргументи, концепти, чітке бачення — все, чого бракує у нашій інформаційній обороні.
Особливий акцент заходу — виступ ветерана, націоналіста, члена Проводу НВР «Правий сектор» Андрія Тарасенка, який наголосив: ця книга — не просто текст, це інтелектуальна зброя в руках тих, хто знає, з ким і за що воює.
Видавництво «КРИЛА», яке забезпечило вихід цієї праці, продовжує роботу з підтримки українського націоналістичного середовища в культурному просторі. Варте уваги і підтримки.
Хай ця книга стане мечем для тих, хто б’ється не лише на полі бою, а й на полі світоглядному. Убити дракона — це не метафора. Це завдання.
PS Організатор презентації Український Інститут консервативних досліджень та інновацій запрошує на лекцію Петра Іванишина «Причини та перспективи російсько-української війни»
📍 Conservative Hall
🗓 16 квітня, 18:30
🎟 Вхід вільний за умови попередньої реєстрації https://forms.gle/w1aUWVE3L2fXSNp36
14.04.202508:07
А ТИМ ЧАСОМ ГАЙДАМАКИ НОЖІ ОСВЯТИЛИ
14 квітня 1768 року розпочалася Коліївщина. Основу повстанських загонів складали досвідчені запорозькі козаки.
Цього дня гайдамацькі сили на чолі із запорозьким козаком Максимом Залізняком зібралися в урочищі Холодний Яр біля Чигирина. У Мотриному монастирі відбулося символічне «освячення ножів», що стало початком великого козацького повстання проти польського гніту та лихварської сваволі.
Було звільнено низку великих міст Наддніпрянщини та Поділля. В Умані, у червні 1768 року, пройшла козацька нарада, на якій Максима Залізняка обрали Гетьманом відновленої держави «Військо Запорозьке», спадкоємиці творення Богдана Хмельницького.
Повстанці відновили сотенний адміністративний устрій. Гайдамацький рух став фактично спробою повернення української державності. Придушити визвольну боротьбу поляки змогли лише за допомогою російських військ.
Ця славетна сторінка нашої історії сьогодні незаслужено забута. Проте пам’ятати її необхідно, бо в наших жилах тече кров нескореної нації
14 квітня 1768 року розпочалася Коліївщина. Основу повстанських загонів складали досвідчені запорозькі козаки.
Цього дня гайдамацькі сили на чолі із запорозьким козаком Максимом Залізняком зібралися в урочищі Холодний Яр біля Чигирина. У Мотриному монастирі відбулося символічне «освячення ножів», що стало початком великого козацького повстання проти польського гніту та лихварської сваволі.
Було звільнено низку великих міст Наддніпрянщини та Поділля. В Умані, у червні 1768 року, пройшла козацька нарада, на якій Максима Залізняка обрали Гетьманом відновленої держави «Військо Запорозьке», спадкоємиці творення Богдана Хмельницького.
Повстанці відновили сотенний адміністративний устрій. Гайдамацький рух став фактично спробою повернення української державності. Придушити визвольну боротьбу поляки змогли лише за допомогою російських військ.
Ця славетна сторінка нашої історії сьогодні незаслужено забута. Проте пам’ятати її необхідно, бо в наших жилах тече кров нескореної нації
Показано 1 - 24 из 349
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.