A top is a piece of clothing that you wear on the upper half of your body, for example a blouse or a shirt (зі словника).
«їхали кентером попереду карети»
Не все, що записано, відбувалося, і не все, що відбувалося, записано.
— Усі, хто коли-небудь мені допомагав, мертві, — промовив Вілл. — Я не хотів, щоб це спіткало й тебе.
«Це ти», — подумав Вілл так, ніби вони знали один одного.
— Хоча, думаю, що він, ужепотримавши тебе в руках, каменя на камені не залишить від Лондона, щоб відшукати знову.
Вулиця була просто вулицею. Жодноїлюдини в пошуку, жодної темної постаті, посланої ____ .
— Де моя донька?
— Нею й не пахне, — зізнався ___.
Стукіт карети, голоси з річки, а головне —зсув у повітрі, який ___ відчула, та не могла точно описати, схожий на зростання напруження перед бурею.
Ми зараз на тому етапі українського книговидання, де ринок орієнтується великою мірою на кількість. Що не погано і здорова реакція на раптове зростання попиту. Але що більше ставатиме видань, то менше з них будуть якісними. Ми вже +- звикли до регулярних обговорень неякісного перекладу/редактури і цього ставатиме більше, бо - не вперше про це кажу - нам нема де брати кваліфікованих редакторів з перекладачами і краще не стає. Причин декілька.
По-перше, загальна система освіти. Вивчення на профільній спеціальності української та англійської мови не дорівнює вмінню працювати в мовній парі українська-англійська. Цьому переважно не вчать. Що не геть невирішувана проблема, але це + час і зусилля які випускник має витратити самостійно, аби почати робити роботу. Десь є добрі курси літредактури. Десь є ще й курси практики перекладу. Десь немає ні того ні іншого (а то й краще б не було) і формально знання мови є, практично вміння це знання використати - немає. Тому на виході з університету ми переважно отримаємо загалом добре освічених людей без особливих навичок роботи в галузі. Тому видавництво або вкладається в якесь навчання і курування роботи молодого перекладача (персональна подяка Олексію Жупанському за те, що зробив подібне з нами і першим томом Лавкрафта), або раз за разом отримує підрядник текстів замість перекладу, бо в перекладачів-початківців спершу виходять саме підрядники.
По-друге, загальний рівень освіти. Ні для кого не секрет, що в Україні є щонайменше два типи редакторів: ті, що працюють з текстами і ті, що правлять слова. Тих, що працюють із текстами, тобто реально зважають на стилістику, підбір лексики, конкретні рішення - меншість. Бо це складніша робота, на таке складніше вивчитись і далеко не всюди взагалі навчають. Пересічний філолог вважатиме достатнім рівнем редакторського знання прочитаного Антоненка-Давидовича - на жаль, я помітно більше одного разу стикався з таким цікавим уявленням. Зрештою, цього уявлення достатньо, щоби закінчити університет. Редактор, здатний працювати на рівні простого алгоритму "є таке слово - нема такого слова" в найліпшому разі не зробить текст гіршим. Адекватно підтягнути неякісний переклад такий редактор не зможе, бо сам не вміє. Він не знає української, а лише простий алгоритм заміни окремих слів.
Що ж до випускових редакторів, котрі й визначають, що книжка готова йти до друку - їх обмаль. Саме тих, котрі роблять свою роботу, а не просто проглядають заголовки і кілька сторінок у тексті, визначеному як "готовий". Бо темпи, бо черги на друк, бо терміни угод спливають. Режим роботи, який я спромігся для себе сформувати, можливий лише за рахунок того, що я не покладаюсь на переклад як єдине джерело доходу. Я суто фінансово можу дозволити собі перекладати книжку більше року.
Ми як невелике видавництво втрачаємо на цій ретельності та кількаразових вичитках гроші, але інакше не можемо ще й тому що кваліфіковані працівники на вагу золота, і надійних колег ми тримаємось як рідної землі. Як результат - в ході роботи над "Українськими митцями про красне письменство" і "Казками Покуття" Катерині вдалося знайти кілька помилкових атрибутувань текстів і просто текстологічних помилок, які десятиліттями мандрували з джерела в джерело і жодного разу не були виправлені. Сподіваюся, Катря якось напише про них трохи детально, бо то мало не детективна пригода. Але це все займає час і накопичує роботу, яку зрештою просто нікому віддати через кадровий дефіцит.
Бо хороший коректор на вагу золота, коректурі як окремому напрямку роботи з текстом навчають дуже мало де; не всі відрізняють навіть, чим редакторська і коректорська робота відрізняються.
A top is a piece of clothing that you wear on the upper half of your body, for example a blouse or a shirt (зі словника).
I’d been diagnosed with major depressive disorder about five years ago.
