Психоаналітична Артіль
Я запрошую тебе назад до тебе!
Конференції, есеї, обговорення та журнал!
інстаграм - https://www.instagram.com/psychoanalyticartel_ua?igsh=MXdoYncwMWFzMzA1aQ%3D%3D&utm_source=qr
фейсбук - https://www.facebook.com/profile.php?id=61574088493244&mibextid=wwX
Конференції, есеї, обговорення та журнал!
інстаграм - https://www.instagram.com/psychoanalyticartel_ua?igsh=MXdoYncwMWFzMzA1aQ%3D%3D&utm_source=qr
фейсбук - https://www.facebook.com/profile.php?id=61574088493244&mibextid=wwX
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПубличный
Верификация
Не верифицированныйДоверенность
Не провернныйРасположение
ЯзыкДругой
Дата создания каналаMar 20, 2025
Добавлено на TGlist
Mar 24, 2025Прикрепленная группа
Рекорды
18.04.202523:59
126Подписчиков20.03.202523:59
0Индекс цитирования09.04.202523:59
270Охват одного поста09.04.202523:59
270Охват рекламного поста26.03.202516:34
20.00%ER24.03.202516:45
302.17%ERR
10.04.202509:45
адміністрація артілі бажає всім істерикам пережити цей вбивчо холодний ранок, щоб їхній інший не мовчав! жінкам і чоловікам приємного четверга
11.04.202508:45
Три якості обʼєкта, які уможливлюють з ним любовні стосунки:
Фалічність. Суспільний дискурс являє собою базовану на конкуренції систему координат, вписування у неї субʼєкта робить бажання здійнятися над іншим природнім. Розпізнавання в обʼєкті фалічних якостей є необхідною умовою для залучення його у взаємодію. Бажаність обʼєкту значимим іншим засвідчує його печаткою потреби.
Недоступність. Поява індивіда на світ супроводжується його зануренням у безперервний потік подразників, що обумовлює його тяжіння до небуття та екзистенційну чужорідність обʼєкту. Ця темна сторона субʼєкта є причиною необхідності існування дистанції до обʼєкта у якості обовʼязкової умови для взаємодії з ним.
Присутність. Голос та доторк з однієї сторони є ознаками існування обʼєкту, а з іншої - зануренням субʼєкта у вимір дообʼєктної внутрішньоутробної реальності, де відчуття не сприймаються у якості подразників, а є лиш фоном ідилії, втраченої та вибудованої заднім числом. Демонстрація їх обʼєктом формує досвід реальної присутності та обумовлює трансцендентентність любовних почуттів.
Іван Пронько
Фалічність. Суспільний дискурс являє собою базовану на конкуренції систему координат, вписування у неї субʼєкта робить бажання здійнятися над іншим природнім. Розпізнавання в обʼєкті фалічних якостей є необхідною умовою для залучення його у взаємодію. Бажаність обʼєкту значимим іншим засвідчує його печаткою потреби.
Недоступність. Поява індивіда на світ супроводжується його зануренням у безперервний потік подразників, що обумовлює його тяжіння до небуття та екзистенційну чужорідність обʼєкту. Ця темна сторона субʼєкта є причиною необхідності існування дистанції до обʼєкта у якості обовʼязкової умови для взаємодії з ним.
Присутність. Голос та доторк з однієї сторони є ознаками існування обʼєкту, а з іншої - зануренням субʼєкта у вимір дообʼєктної внутрішньоутробної реальності, де відчуття не сприймаються у якості подразників, а є лиш фоном ідилії, втраченої та вибудованої заднім числом. Демонстрація їх обʼєктом формує досвід реальної присутності та обумовлює трансцендентентність любовних почуттів.
Іван Пронько
24.03.202519:20
Їсти, щоб не збожеволіти
16.03.25.
Наше я дуже тендітне
Вибух і ми регресуємо у немовля, регресуємо на доедипальну стадію
Є лише голод та бажання ковтати молоко
Відчуття що смерть поряд
Страх анігіляції
Кудись розсіюються всі знання
Так ось, щоб зібратися після стресу, вибуху
Нам потрібно повернути собі ідентифікації, намацати межі тіла і образи.
Ми говоримо собі вголос, наше ім'я, скільки нам років, де ми працюємо, де ми
знаходимося, що ми бачимо, ми збираємо себе заново за словами за образами, за
цими фрагментами
Після стресу наше я розсипається і втрачаються межі тіла, і уявлення про себе
Голод це захисний механізм від психозу
Голод + їжа + жування + ковтання =
Я відчуваю себе, свій шлунок, свою горлянку, свою трахею я хочу вижити і я їм, їм, їм,
їм, їм
Кота Побратські
16.03.25.
Наше я дуже тендітне
Вибух і ми регресуємо у немовля, регресуємо на доедипальну стадію
Є лише голод та бажання ковтати молоко
Відчуття що смерть поряд
Страх анігіляції
Кудись розсіюються всі знання
Так ось, щоб зібратися після стресу, вибуху
Нам потрібно повернути собі ідентифікації, намацати межі тіла і образи.
Ми говоримо собі вголос, наше ім'я, скільки нам років, де ми працюємо, де ми
знаходимося, що ми бачимо, ми збираємо себе заново за словами за образами, за
цими фрагментами
Після стресу наше я розсипається і втрачаються межі тіла, і уявлення про себе
Голод це захисний механізм від психозу
Голод + їжа + жування + ковтання =
Я відчуваю себе, свій шлунок, свою горлянку, свою трахею я хочу вижити і я їм, їм, їм,
їм, їм
Кота Побратські
24.03.202517:44
19 квітня відбудеться наша перша конференція!
Обговорення буде присвячено фундаментальній для аналізу темі діалектики бажання, як структуруючої функції суб’єкта! Про те, що людей завжди турбувала проблема власного бажання ми знаємо ще з архаїчних письмових знахідок та сакральних текстів; немає сумніву, що для психоаналізу бажання також є центральною темою. Ми задаємось ще складнішим питанням: як бажання структурує субʼєкта. На конференції виступатимуть спікери різної професійного спрямування та різноманітних поглядів на психоаналіз, обʼєднані живим інтересом до даної теми!
Кота Побратські змалює юпітероподібну структуру психотичного субʼєкта
Іван Пронько розповість про структуруючу силу потягу до смерті
Дар’я Барабаш окреслить особливості перверсивної структури
Також свої думки представлять Хан Рубероїд і Тарас Новицький
Тож хутчіш реєструйтесь за формою: https://forms.gle/KP2SdBmSDV3DGAKVA
Вхід є безкоштовним, вільним для всіх зацікавлених
Формат проведення — онлайн
Дата: 19.04.2025
Обговорення буде присвячено фундаментальній для аналізу темі діалектики бажання, як структуруючої функції суб’єкта! Про те, що людей завжди турбувала проблема власного бажання ми знаємо ще з архаїчних письмових знахідок та сакральних текстів; немає сумніву, що для психоаналізу бажання також є центральною темою. Ми задаємось ще складнішим питанням: як бажання структурує субʼєкта. На конференції виступатимуть спікери різної професійного спрямування та різноманітних поглядів на психоаналіз, обʼєднані живим інтересом до даної теми!
Кота Побратські змалює юпітероподібну структуру психотичного субʼєкта
Іван Пронько розповість про структуруючу силу потягу до смерті
Дар’я Барабаш окреслить особливості перверсивної структури
Також свої думки представлять Хан Рубероїд і Тарас Новицький
Тож хутчіш реєструйтесь за формою: https://forms.gle/KP2SdBmSDV3DGAKVA
Вхід є безкоштовним, вільним для всіх зацікавлених
Формат проведення — онлайн
Дата: 19.04.2025
09.04.202513:35
багато кому не сподобався новий "Носферату" — і справді там немає трьох шарів цитування, метакоментаря, відсилок до Трієра та інших речей, що кінокритика занурюють у теплу ванну символів. на щастя, лаканівський аналіз дозволяє коментувати абсолютно все: від іронічних детективів до реклам цигарок, а не тільки "багатошарове" авторське кіно. Носферату — це красива кінокартина жанру романтизму, жанру про мертвих жінок – жінок, вбитих чоловіками задля того, щоб вони лишитись жінками. стрічка належить до жанру, в якому переважно писали чоловіки, втім який працює за жіночою логікою(може через це він сьогодні виглядає дещо кумедно, бо чоловіки так і не наважились на достатньо темні кольори, лишаючись на прив’язі символа, змальовуючи фем фаталь напівпрозорою Ундіною).
особливо цікаво, що в критику(комплементарну та навпаки) на цей фільм спроектували саме феміністичну повісточку — і це, власне, зовсім небезпідставно. цей фільм справді про жінку — мареневу, дивну, вона постійно повторює нісенітниці та приносить лише горе. хаотичний рух героїні – суцільна метафора її судом, що роблять з її тіла аморфну пляму. настільки інтенсивний рух, що Реальне її жуісансу пробиває шкіряну тканину фантазматичного очікування з боку чоловічого суб’єкту, викривлюючи її обличчя страшною гримасою — справжнім обличчям жіночого фантазму.
мій улюблений коментар на це кіно – від журналу “КРАЙ”, написаний чоловічим колективом, він кричить про фрустрацію та нерозуміння, яке лишає ерозія тріщини між оком та поглядом. не може не вражати, як інтенсифікувався потік значників довкола “нецікавості” фільму та з яким сильним афектом це діло описано:
“На 30-й хвилині хочеться, щоб «Носферату» закінчився. Але він болісно, повільно продовжує набридати. Це викликає не роздратування, а радше сором — не через погане кіно, а через себе. Адже фільм, як здається протягом усього сеансу, дуже хороший.
Ніби навмисно, під час перегляду ти змушений думати, що так і не побачиш усього (режисер робить це буквально — протягом половини часу взагалі нічого не видно). Почуваєшся так, ніби чогось не розумієш і навіть не зможеш зрозуміти. А фільм продовжує, повільним кроком стародавнього вампіра з темного кута, доводити тебе до головного, чого цей фільм досягає, — втрати інтересу”.
важко дати кращий опис жінки, як об’єкта бажання в тому числі, ніж щось, що змушує думати, що ти всього так і не побачиш. тільки романтики приховували це надлишкове жіноче маленьке а за прозорістю водяної та повітряної стихій, а Еггерс – темрявою кіноплівки.
"Носферату" є чудовим фільмом хоча б тому, що не кожне кіно здатне викликати згущення такого масштабу, яке ще й лишиться непоміченим суб'єктами чоловічої сексуації.
Василіса Шкідлива - Копалина
особливо цікаво, що в критику(комплементарну та навпаки) на цей фільм спроектували саме феміністичну повісточку — і це, власне, зовсім небезпідставно. цей фільм справді про жінку — мареневу, дивну, вона постійно повторює нісенітниці та приносить лише горе. хаотичний рух героїні – суцільна метафора її судом, що роблять з її тіла аморфну пляму. настільки інтенсивний рух, що Реальне її жуісансу пробиває шкіряну тканину фантазматичного очікування з боку чоловічого суб’єкту, викривлюючи її обличчя страшною гримасою — справжнім обличчям жіночого фантазму.
мій улюблений коментар на це кіно – від журналу “КРАЙ”, написаний чоловічим колективом, він кричить про фрустрацію та нерозуміння, яке лишає ерозія тріщини між оком та поглядом. не може не вражати, як інтенсифікувався потік значників довкола “нецікавості” фільму та з яким сильним афектом це діло описано:
“На 30-й хвилині хочеться, щоб «Носферату» закінчився. Але він болісно, повільно продовжує набридати. Це викликає не роздратування, а радше сором — не через погане кіно, а через себе. Адже фільм, як здається протягом усього сеансу, дуже хороший.
Ніби навмисно, під час перегляду ти змушений думати, що так і не побачиш усього (режисер робить це буквально — протягом половини часу взагалі нічого не видно). Почуваєшся так, ніби чогось не розумієш і навіть не зможеш зрозуміти. А фільм продовжує, повільним кроком стародавнього вампіра з темного кута, доводити тебе до головного, чого цей фільм досягає, — втрати інтересу”.
важко дати кращий опис жінки, як об’єкта бажання в тому числі, ніж щось, що змушує думати, що ти всього так і не побачиш. тільки романтики приховували це надлишкове жіноче маленьке а за прозорістю водяної та повітряної стихій, а Еггерс – темрявою кіноплівки.
"Носферату" є чудовим фільмом хоча б тому, що не кожне кіно здатне викликати згущення такого масштабу, яке ще й лишиться непоміченим суб'єктами чоловічої сексуації.
Василіса Шкідлива - Копалина
09.04.202506:47
Alt-right girls та їх безладні статеві зв'язки
Жіноча сексуальність мало що говорить про себе чоловічому суб’єкту.
Скоріше сам дискурс як господарській так і університетський задають тональність жіночій сексуальності. Що таке жіноча сексуальність?
В формі відносин символічно діалектичних жіноча сексуальність малюється формою мімікрії , однією з барв регуляторної функції форми.
Регуляторна функція форми , це не просто візуал який бачить око , це погляд який завбчає певне очікування. Яке очікування? Фантазматичне.
Водорозділ між оком та поглядом пролягає між первинним і вторинним(первинне як Ід у Фройда , вторинне як Ід який знаходить зміщення у символі) І форма в такому випадку це діалектичний простір фантазму. Тобто жіночий суб’єкт вписує себе в певний потяг. Будь то потяг вокальний , скопічний , фалічний. Я вже писав про те що фантазм анігілює сам себе до бескінечності , в тому числі породжуючи інколи досить потішні форми.
Важко втриматись від побутового Юнгіанства в такому випадку і не вдатися до колективного безсвідомого як чогось такого що продукує колективний чоловічій фантазм. Проте як Тренд(тренд як об’єкт a) стає згущенням ,зміщенням потоків дискурсу це окрема тема.
Важливим є те що мімікрія жіночого суб’єкта є метонімією стосунку з дискурсом , як з принципом задоволення. Іншими словами , коли змій бачить хамелеона якого він хоче зїсти , то для кого змінює колір хамелеон , для адаптації в середовищі? Для змія? Яку функцію несе ця зміна і чи направду вона служить тому що ми називаємо виживанням виду.
Між тим , жіноча сексуальність як щось об’єктне навряд-чи може порадувати аналітичний дискурс чимось крім ілюзії її дослідництва , проблема полягає в тому що жіночий суб’єкт споглядається чимось чий статевий зв’язок є Ладним , впорядкованим. Що в такому разі лишається безладним?
Це тріщина між оком та поглядом , пляма в яку жіночий жуісанс витікає. І пляма є абсолютною несенітнецею як що так подумати , що таке несенітнеця? Простір насолод які чоловіком не зайняті. Насолод в множині , через їх фрагментарний характер , все таки бажання залишається фрагментарним як для чоловічої сексуації так і для жіночої.
Silver Eve
Метамова в тексті:
Об'єкт а - в лаканівській алгебрі позначає причину вашого бажання. Наприклад Ви хочете червону сорочку Версаче і ніяку іншу. Тут як колір так і бренд, повідомляють Вам щось про ваше бажання.
Жуісанс(насолода) - Вид задоволення яке не передається словами, наприклад біль у м'язах (фраза мені болять м' язи нічого не пояснює)
Сексуація - Символічна позиція по відношенню до насолоди, умовно: Чоловічий суб’єкт який все собі звик пояснювати і не допускає щось що раціо не піддається. Жіночий суб’єкт який не весь належить цій раціоналізації.
Жіноча сексуальність мало що говорить про себе чоловічому суб’єкту.
Скоріше сам дискурс як господарській так і університетський задають тональність жіночій сексуальності. Що таке жіноча сексуальність?
В формі відносин символічно діалектичних жіноча сексуальність малюється формою мімікрії , однією з барв регуляторної функції форми.
Регуляторна функція форми , це не просто візуал який бачить око , це погляд який завбчає певне очікування. Яке очікування? Фантазматичне.
Водорозділ між оком та поглядом пролягає між первинним і вторинним(первинне як Ід у Фройда , вторинне як Ід який знаходить зміщення у символі) І форма в такому випадку це діалектичний простір фантазму. Тобто жіночий суб’єкт вписує себе в певний потяг. Будь то потяг вокальний , скопічний , фалічний. Я вже писав про те що фантазм анігілює сам себе до бескінечності , в тому числі породжуючи інколи досить потішні форми.
Важко втриматись від побутового Юнгіанства в такому випадку і не вдатися до колективного безсвідомого як чогось такого що продукує колективний чоловічій фантазм. Проте як Тренд(тренд як об’єкт a) стає згущенням ,зміщенням потоків дискурсу це окрема тема.
Важливим є те що мімікрія жіночого суб’єкта є метонімією стосунку з дискурсом , як з принципом задоволення. Іншими словами , коли змій бачить хамелеона якого він хоче зїсти , то для кого змінює колір хамелеон , для адаптації в середовищі? Для змія? Яку функцію несе ця зміна і чи направду вона служить тому що ми називаємо виживанням виду.
Між тим , жіноча сексуальність як щось об’єктне навряд-чи може порадувати аналітичний дискурс чимось крім ілюзії її дослідництва , проблема полягає в тому що жіночий суб’єкт споглядається чимось чий статевий зв’язок є Ладним , впорядкованим. Що в такому разі лишається безладним?
Це тріщина між оком та поглядом , пляма в яку жіночий жуісанс витікає. І пляма є абсолютною несенітнецею як що так подумати , що таке несенітнеця? Простір насолод які чоловіком не зайняті. Насолод в множині , через їх фрагментарний характер , все таки бажання залишається фрагментарним як для чоловічої сексуації так і для жіночої.
Silver Eve
Метамова в тексті:
Об'єкт а - в лаканівській алгебрі позначає причину вашого бажання. Наприклад Ви хочете червону сорочку Версаче і ніяку іншу. Тут як колір так і бренд, повідомляють Вам щось про ваше бажання.
Жуісанс(насолода) - Вид задоволення яке не передається словами, наприклад біль у м'язах (фраза мені болять м' язи нічого не пояснює)
Сексуація - Символічна позиція по відношенню до насолоди, умовно: Чоловічий суб’єкт який все собі звик пояснювати і не допускає щось що раціо не піддається. Жіночий суб’єкт який не весь належить цій раціоналізації.
10.04.202517:30
Адміністрація Психоаналітичної Артілі оголошує квітень місяцем свєгу на каналі
23.03.202514:20
це Флексіг роздивляється патерни розташування клітин в мозку, і не здогадується, що "cell" буде писатись як "судд"(я), якщо не переключити розкладку на клавіатурі, та що ми викриємо його в тому, що він зробив цитоархітектонічне зонування мозку лише щоб виправдати своє переслідування Шребера
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.
![🇺🇦🇪🇺 Nälkärium/[Гонта/Таз/Макс/Ян] 🏳️⚧️🏳️🌈 Avatar](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic-storm.tglist.com%2Fda1b354b28a3cd215fbc5731e8fd06cb%2Ff259838b-ba82-401c-bf84-0625f500994e.jpg%3Fw%3D64%26h%3D64&w=128&q=75)
