![[☧]Ангарта. avatar](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic-storm.tglist.com%2Fda1b354b28a3cd215fbc5731e8fd06cb%2Fba589241-a764-486f-bca3-05aed4676581.jpg%3Fw%3D128%26h%3D128&w=256&q=75)
Новости и СМИ
![[☧]Ангарта. avatar](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic-storm.tglist.com%2Fda1b354b28a3cd215fbc5731e8fd06cb%2Fba589241-a764-486f-bca3-05aed4676581.jpg%3Fw%3D64%26h%3D64&w=128&q=75)
[☧]Ангарта.
Новости и СМИ
25.02.202512:55
24 лютого 2022 року російські війська відкрито перетнули кордони неньки-України й забрали життя десятків тисяч українців – братів, батьків, синів.
Цей день для України вельми особливий тим, що кожен пам'ятає його по-своєму й тому переживає його інакше, ніж інші. Але в одному спільнота має єднання – у бажанні відстоювати честь загиблих і життя рідних та близьких.
Разом із «Гетьманським Гарнізоном» наші брати відвідали поминальну ходу на честь третьої річниці війни, щоб тим самим нагадати, що війна триває й досі.
Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ | Ꮻнᴛᴏᴧᴏᴦія Ꭺбᴄᴏᴧюᴛиɜʍу | Зʙ'яɜок
Цей день для України вельми особливий тим, що кожен пам'ятає його по-своєму й тому переживає його інакше, ніж інші. Але в одному спільнота має єднання – у бажанні відстоювати честь загиблих і життя рідних та близьких.
Разом із «Гетьманським Гарнізоном» наші брати відвідали поминальну ходу на честь третьої річниці війни, щоб тим самим нагадати, що війна триває й досі.
Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ | Ꮻнᴛᴏᴧᴏᴦія Ꭺбᴄᴏᴧюᴛиɜʍу | Зʙ'яɜок
23.02.202515:56
Перша партія книг "Онтологія Абсолютизму" вже їде до своїх власників.
Не гайте часу та оформлюйте замовлення за посиланням нижче:
@AnghartaBot
Не гайте часу та оформлюйте замовлення за посиланням нижче:
@AnghartaBot
29.01.202513:42
...Християнська держава, особливо у формі монархії, та експансіонізм – це явища, які здаються суперечливими лише на перший погляд. Праві радикали часто ототожнюють ідею національної величі із вузьким етноцентризмом чи шовінізмом, забуваючи про універсальний характер християнського послання та його здатність формувати імперії, що виходять за межі етнічних кордонів. Насправді ж, християнська монархія не тільки здатна поєднати ці дві ідеї, але й є прикладом гармонійного синтезу національного й універсального.
Християнська держава визнає верховенство Божого закону як над монархом, так і над народом. У цьому сенсі націоналізм, якщо він базується на християнській вірі, не може бути вузьколобим поклонінням "нації як ідолу", що ми бачимо у деяких сучасних правих рухах. Нація в такій моделі стає інструментом у руках Провидіння, обраним для виконання конкретної історичної місії. Ця місія може включати експансію, але не як просте завоювання чи домінування, а як поширення світла Христової істини та християнської цивілізації. Приклади таких моделей ми бачимо у Середньовічній Європі: від Карла Великого до Іспанських католицьких королів, які, хоча й були патріотами власних народів, не замикали свої амбіції у вузькому національному просторі.
Експансіонізм християнської держави – це не просто геополітична стратегія, а онтологічна необхідність, адже Христос заповідав своїм учням іти й проповідувати всім народам. Отже, християнська монархія не може бути ізольованою чи оборонною, адже її завдання – не лише захист власної культури, а й активне поширення Божого царства. Навіть у випадку націоналізму християнська держава відкидає вузький етнічний егоїзм і спрямовує енергію народу на універсальну мету.
Тому праворадикали, що ототожнюють націоналізм із виключно етнічною замкнутістю, помиляються: вони роблять з ідеї народу ідола, що йде всупереч самій суті християнства. Водночас, християнська монархія визнає цінність національної ідентичності, але лише як частини вищого задуму. Патріотизм у такій державі сполучається із місіонерським духом, а кордони – стають не межею, а точкою, з якої починається рух назустріч світові. І тут не може бути компромісу між вузьким шовінізмом і всеосяжною величчю християнського імперського духу.
Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ | Ꮻнᴛᴏᴧᴏᴦія Ꭺбᴄᴏᴧюᴛиɜʍу
Християнська держава визнає верховенство Божого закону як над монархом, так і над народом. У цьому сенсі націоналізм, якщо він базується на християнській вірі, не може бути вузьколобим поклонінням "нації як ідолу", що ми бачимо у деяких сучасних правих рухах. Нація в такій моделі стає інструментом у руках Провидіння, обраним для виконання конкретної історичної місії. Ця місія може включати експансію, але не як просте завоювання чи домінування, а як поширення світла Христової істини та християнської цивілізації. Приклади таких моделей ми бачимо у Середньовічній Європі: від Карла Великого до Іспанських католицьких королів, які, хоча й були патріотами власних народів, не замикали свої амбіції у вузькому національному просторі.
Експансіонізм християнської держави – це не просто геополітична стратегія, а онтологічна необхідність, адже Христос заповідав своїм учням іти й проповідувати всім народам. Отже, християнська монархія не може бути ізольованою чи оборонною, адже її завдання – не лише захист власної культури, а й активне поширення Божого царства. Навіть у випадку націоналізму християнська держава відкидає вузький етнічний егоїзм і спрямовує енергію народу на універсальну мету.
Тому праворадикали, що ототожнюють націоналізм із виключно етнічною замкнутістю, помиляються: вони роблять з ідеї народу ідола, що йде всупереч самій суті християнства. Водночас, християнська монархія визнає цінність національної ідентичності, але лише як частини вищого задуму. Патріотизм у такій державі сполучається із місіонерським духом, а кордони – стають не межею, а точкою, з якої починається рух назустріч світові. І тут не може бути компромісу між вузьким шовінізмом і всеосяжною величчю християнського імперського духу.
Mox in polis vestrisᎪнᴦᴀᴩᴛᴀ | Ꮻнᴛᴏᴧᴏᴦія Ꭺбᴄᴏᴧюᴛиɜʍу
18.01.202512:04
08.12.202414:09
29.10.202414:01
***
Питання практичного існування абсолютної влади виходить з того, що позаяк монарх завше потребує людський ресурс для виконання цієї влади, процес виконання надає їм владу, якою наділив їх король, а значить неодмінно й створив іще один субєкт з владою (а радше наділив його більшою), що потребує забрати частку владного ресурсу від нього ж.
Спочатку варто зрозуміти: демократичні виконавчі інституції відріжняються від монархічних тим, що другі існують як продовження волі короля та його рука там, куди він фізично не може розірватися для виконання обовязку. Це, навідміну від фракталізацій влади як ненайменованого ресурсу, фракції влади конкретного короля, які створені: а) у поміч йому б) з його волі як його продовження, а заперечення.
Тож зрозумівши це, приймаємо наступний докір: абсолютна монархія, воїстину, виявляється такою лише тоді, коли, скажімо, російський цар, сидячи у Москві, якби забажав оголосити про економічну реформу та реорганізувати один з полків кавалірії, сам осідлав би коня, проїхав від границь Кубані до Чукотки усюди проголосивши своюю маніфестацію, після цього зробив би те саме у казармі кавалірійського полку, там же власноруч провів би навчання, назначив нових командирів, й благословив на вірне служіння.
Попри абсурдність ситуації, це підтверджує факт - розкол владного ресурсу в такім розкладові дорівнював би нулю. Сам процес набуття свободовільними творіннями Бога життєвого досвіду (еволюція) з розвитком спільнот більших від сімей та племен, переростаючи в народи, імперії й нації, потребував зміни такого лаштунку (який був можливий до здійснення, скажімо, ще Адамом, першим власником абсолютної влади над усією плоттю як гієрарх над Євою та її плодами). А тому й народився політичний інститут підданства - солюція парадоксові, який, як не дивно, й став основою монархічного буття. Через абсолютне узаконення батьківської влади монарха над народом та підданства усього народу монархові у формі політизованого інституту можлива й абсолтизація влади з продовження її, а не запереченням.
Таким чином, все зводиться до двох головних факторів: а) чи фракції влади монарха породжена з його бажання, оскільки тоді це законний акт здійснення самодержавної волі б) чи здійснена фракція влади існує поза накреслених меж конкретного розпорядження, родового та актуалізованого, або новоствореного, або чи ця частка влади здатна з допомогою свого буття як цієї частки (а сбето відділеного від особистости, а лише як якесь індивідуалізоване повноваження) спинити, або заперечити волю монарха. Якщо відповідь на перше питання - так, а на друге - ні, влада є істинно абсолютною.
Навпаки ж розвернути це твердження неможливо, сказавши, що всяка влада є абсолютною. Хоч це й має підстави через не перехідну, а абсолютну форму права вийнятку, яке означає соверена, все ж активна функція його підпадає під розуміння перехідної (градієнтальної), оскільки ресурс влади, навіть будучи інтенсифікованим в однім організмові, будь-він цілісний, чи розпорошений на величезну концентрацію маловладних субєктів, (а це також і права, які можна застосувати, оскільки навіть абсолютніший монарх, крім якого немає правлячого елемента, не має мати право, скажімо, масово наштовхувати нарід на вчинення смертного гріха. А тому абсолютною є та влада, яка уся, що є, за величиною її мало, чи багато, знаходиться у повній інтенсивонсті одного організму). Поки увесь ресурс влади не знаходитиметься в організмі, в якім немає внутрішніх колізій - він не стане абсолютним, оскільки на заваді його втілення стоїть якась інша воля, внутрішня, чи зовнішня.
Увесь озвучений набір парадоксів є частково штучним, він не існував би, якби не твердження Філмера, з якого й базується вся подальша думка: не існує влади, крім монархії. Це розуміння, хоч і не є на перший погляд обовязковим, порівняно з тим самим розумінням інтенсифікації влади, певно, у вайлуватому вигляді вижило би й без підкріплення Філмерової думки. Але з нею єдиною зявляється ключ для розвязання діялектичної конфузії владної природи.
[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи: @AnghartaBot
[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи: @A_Rtuur
Питання практичного існування абсолютної влади виходить з того, що позаяк монарх завше потребує людський ресурс для виконання цієї влади, процес виконання надає їм владу, якою наділив їх король, а значить неодмінно й створив іще один субєкт з владою (а радше наділив його більшою), що потребує забрати частку владного ресурсу від нього ж.
Спочатку варто зрозуміти: демократичні виконавчі інституції відріжняються від монархічних тим, що другі існують як продовження волі короля та його рука там, куди він фізично не може розірватися для виконання обовязку. Це, навідміну від фракталізацій влади як ненайменованого ресурсу, фракції влади конкретного короля, які створені: а) у поміч йому б) з його волі як його продовження, а заперечення.
Тож зрозумівши це, приймаємо наступний докір: абсолютна монархія, воїстину, виявляється такою лише тоді, коли, скажімо, російський цар, сидячи у Москві, якби забажав оголосити про економічну реформу та реорганізувати один з полків кавалірії, сам осідлав би коня, проїхав від границь Кубані до Чукотки усюди проголосивши своюю маніфестацію, після цього зробив би те саме у казармі кавалірійського полку, там же власноруч провів би навчання, назначив нових командирів, й благословив на вірне служіння.
Попри абсурдність ситуації, це підтверджує факт - розкол владного ресурсу в такім розкладові дорівнював би нулю. Сам процес набуття свободовільними творіннями Бога життєвого досвіду (еволюція) з розвитком спільнот більших від сімей та племен, переростаючи в народи, імперії й нації, потребував зміни такого лаштунку (який був можливий до здійснення, скажімо, ще Адамом, першим власником абсолютної влади над усією плоттю як гієрарх над Євою та її плодами). А тому й народився політичний інститут підданства - солюція парадоксові, який, як не дивно, й став основою монархічного буття. Через абсолютне узаконення батьківської влади монарха над народом та підданства усього народу монархові у формі політизованого інституту можлива й абсолтизація влади з продовження її, а не запереченням.
Таким чином, все зводиться до двох головних факторів: а) чи фракції влади монарха породжена з його бажання, оскільки тоді це законний акт здійснення самодержавної волі б) чи здійснена фракція влади існує поза накреслених меж конкретного розпорядження, родового та актуалізованого, або новоствореного, або чи ця частка влади здатна з допомогою свого буття як цієї частки (а сбето відділеного від особистости, а лише як якесь індивідуалізоване повноваження) спинити, або заперечити волю монарха. Якщо відповідь на перше питання - так, а на друге - ні, влада є істинно абсолютною.
Навпаки ж розвернути це твердження неможливо, сказавши, що всяка влада є абсолютною. Хоч це й має підстави через не перехідну, а абсолютну форму права вийнятку, яке означає соверена, все ж активна функція його підпадає під розуміння перехідної (градієнтальної), оскільки ресурс влади, навіть будучи інтенсифікованим в однім організмові, будь-він цілісний, чи розпорошений на величезну концентрацію маловладних субєктів, (а це також і права, які можна застосувати, оскільки навіть абсолютніший монарх, крім якого немає правлячого елемента, не має мати право, скажімо, масово наштовхувати нарід на вчинення смертного гріха. А тому абсолютною є та влада, яка уся, що є, за величиною її мало, чи багато, знаходиться у повній інтенсивонсті одного організму). Поки увесь ресурс влади не знаходитиметься в організмі, в якім немає внутрішніх колізій - він не стане абсолютним, оскільки на заваді його втілення стоїть якась інша воля, внутрішня, чи зовнішня.
Увесь озвучений набір парадоксів є частково штучним, він не існував би, якби не твердження Філмера, з якого й базується вся подальша думка: не існує влади, крім монархії. Це розуміння, хоч і не є на перший погляд обовязковим, порівняно з тим самим розумінням інтенсифікації влади, певно, у вайлуватому вигляді вижило би й без підкріплення Філмерової думки. Але з нею єдиною зявляється ключ для розвязання діялектичної конфузії владної природи.
[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи: @AnghartaBot
[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи: @A_Rtuur
22.02.202513:00
Вже у продажі!
Чекали — і дочекалися! Перша у своєму роді ідеологічна книга українського монархізму, що дає відповіді на більшу частину питань, пов’язаних із темою, та розкриває саму сутність абсолютної монархії в українських реаліях крізь авторські статті та переклади клясиків, нарешті з’явилася у продажу.
Монархія в українському контексті має унікальне становище: перебуваючи на узбіччі мейнстримної ідеї, вона змогла вирости та відродитися з попелу й стати однією з ключових українських ідеологем XXI століття.
«Онтологія Абсолютизму»
яскраво демонструє серйозність намірів усього сучасного українського монархічного руху та його готовність до виходу на новий рівень.
—•—
-Вартість однієї копії: 450₴
-Замовлення вже доступне за контактом: @AnghartaBot
—•—
Чекали — і дочекалися! Перша у своєму роді ідеологічна книга українського монархізму, що дає відповіді на більшу частину питань, пов’язаних із темою, та розкриває саму сутність абсолютної монархії в українських реаліях крізь авторські статті та переклади клясиків, нарешті з’явилася у продажу.
Монархія в українському контексті має унікальне становище: перебуваючи на узбіччі мейнстримної ідеї, вона змогла вирости та відродитися з попелу й стати однією з ключових українських ідеологем XXI століття.
«Онтологія Абсолютизму»
яскраво демонструє серйозність намірів усього сучасного українського монархічного руху та його готовність до виходу на новий рівень.
—•—
-Вартість однієї копії: 450₴
-Замовлення вже доступне за контактом: @AnghartaBot
—•—
25.01.202508:51
Браття та сестри!
Вкотре "полки" содомітів планують очорнити своєю присутністю вулиці нашої золотоверхої метрополії. Наругою віддячити їй за прихисток, зганьбити себе й нас до купи. Не уступимо.
Настала велика робота, подробиці якої ви добре знаєте. Прапорам марксових бастардів не місце в граді Володимира.
Збір на вулиці
Золотоворітська, 13, Київ
15:00
З Божою поміччю!
🔱🤩
УСГД | Ангарта
Вкотре "полки" содомітів планують очорнити своєю присутністю вулиці нашої золотоверхої метрополії. Наругою віддячити їй за прихисток, зганьбити себе й нас до купи. Не уступимо.
Настала велика робота, подробиці якої ви добре знаєте. Прапорам марксових бастардів не місце в граді Володимира.
Збір на вулиці
Золотоворітська, 13, Київ
15:00
З Божою поміччю!
🔱🤩
УСГД | Ангарта
16.01.202514:08
Не удалось получить доступ
к медиа контенту
к медиа контенту
27.10.202414:00
« Анархія обмеженої або змішаної монархії »
—•—
Ми тільки лестимо собі, якщо сподіваємося, що колись будемо керувати без свавільної влади. Ні, ми помиляємося, питання не в тому, де має бути свавільна влада, а лише в тому, хто матиме цю свавільну владу, чи одна людина, чи багато: ніколи не було і не може бути народу, яким би не керували без влади, що видає закони, і кожна влада, що видає закони, має бути свавільною, бо видавати закон згідно із законом - це contradiсtio in adjecto (протирічча в прикметникові): Загальновизнано, що в Демократії верховна або довільна влада видавати закони належить багатьом; а в Аристократії подібна законодавча або довільна влада належить небагатьом, або знаті. І тому за необхідним наслідком в Монархії така ж законодавча влада повинна бути в одного; згідно з правилом Аристотеля, який говорить: «Влада в одного, або в небагатьох, або в багатьох».
—•—
[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи: @AnghartaBot
[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи: @A_Rtuur
—•—
Ми тільки лестимо собі, якщо сподіваємося, що колись будемо керувати без свавільної влади. Ні, ми помиляємося, питання не в тому, де має бути свавільна влада, а лише в тому, хто матиме цю свавільну владу, чи одна людина, чи багато: ніколи не було і не може бути народу, яким би не керували без влади, що видає закони, і кожна влада, що видає закони, має бути свавільною, бо видавати закон згідно із законом - це contradiсtio in adjecto (протирічча в прикметникові): Загальновизнано, що в Демократії верховна або довільна влада видавати закони належить багатьом; а в Аристократії подібна законодавча або довільна влада належить небагатьом, або знаті. І тому за необхідним наслідком в Монархії така ж законодавча влада повинна бути в одного; згідно з правилом Аристотеля, який говорить: «Влада в одного, або в небагатьох, або в багатьох».
—•—
[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи: @AnghartaBot
[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи: @A_Rtuur
25.02.202508:12
Відгук від наших братів з «Гетьманського Гарнізону»🇺🇦. Хлопці боронять Україну як на фронті – від азійської орди, так і всередині країни, оберігаючи вулиці від проявів содому, а інформаційний простір – від лівої пропаганди.
Єдиний гетьманський фронт обов'язково досягне своїх цілей, ідея буде панувати.
Бог. Гетьман. Україна!
Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ | Ꮻнᴛᴏᴧᴏᴦія Ꭺбᴄᴏᴧюᴛиɜʍу
Єдиний гетьманський фронт обов'язково досягне своїх цілей, ідея буде панувати.
Бог. Гетьман. Україна!
Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ | Ꮻнᴛᴏᴧᴏᴦія Ꭺбᴄᴏᴧюᴛиɜʍу
15.01.202510:02
14.11.202416:00
Браття й сестри!
Всі ми знаємо і віримо, що має настати час, коли розмовам та теоремам єднання прийде кінець, але постане воїстину міцна та єдина стихія, яка маніфестуватиме себе з повною достойністю.
15 листопада. Золотоверхий Київ, Михайлівська площа.
Марш обєднаних гетьманських дружин по Столиці.
Вдихніть знову в місто Архянгола життя, скаране на горло содомітами та іншими видами демократів. Прийди. Маршируй.
Мир Вам!
[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ 🌟 🇺🇦
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи: @AnghartaBot
[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи: @A_Rtuur
Всі ми знаємо і віримо, що має настати час, коли розмовам та теоремам єднання прийде кінець, але постане воїстину міцна та єдина стихія, яка маніфестуватиме себе з повною достойністю.
15 листопада. Золотоверхий Київ, Михайлівська площа.
Марш обєднаних гетьманських дружин по Столиці.
Вдихніть знову в місто Архянгола життя, скаране на горло содомітами та іншими видами демократів. Прийди. Маршируй.
Мир Вам!
[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ 🌟 🇺🇦
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи: @AnghartaBot
[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи: @A_Rtuur
Переслал из:![[☧]Ясновельможний Архів avatar](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic-storm.tglist.com%2Fcec00b3405abffe6ba3d1426a4670a4162ecf33ffa4e67b81867c10371515281%2F3ba1f026-9725-4854-a41f-15d4e6ec535b.jpg%3Fw%3D24%26h%3D24&w=48&q=75)
[☧]Ясновельможний Архів
Не удалось получить доступ
к медиа контенту
к медиа контенту
27.10.202413:26
Про наслідки Анти-Гетьманського перевороту та його вплив на колишніх прибічників Гетьманства
-•-
#дипломатія
#питаннявлади
#становище
-•-
[☧]Ясновельможний Ꭺᴩхіʙ
[☧]Зʙ'яɜᴏᴋ:@Absolutistbot
-•-
#дипломатія
#питаннявлади
#становище
-•-
Джерело:П.Гай-Нижник.Українська дипломатія в Німеччині у 1918 році: заснування і діяльність Посольства УНР та Української Держави в Берліні.
[☧]Ясновельможний Ꭺᴩхіʙ
[☧]Зʙ'яɜᴏᴋ:@Absolutistbot
24.02.202512:18
Браття і сестри!
Всі ми знаємо сьогоднішню дату. Всі ми рахуємо дні та роки з початку того, що досі не знайшло кінця.
Красномовство в сторону. Сьогодні, 18:00-22:00. Майдан. Київ. Зберімося й вшануймо тих, на чиїх кістках збудується Велика Україна.
[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи:
anghartainfo@gmail.com
[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:
@AnghartaBot
Всі ми знаємо сьогоднішню дату. Всі ми рахуємо дні та роки з початку того, що досі не знайшло кінця.
Красномовство в сторону. Сьогодні, 18:00-22:00. Майдан. Київ. Зберімося й вшануймо тих, на чиїх кістках збудується Велика Україна.
[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи:
anghartainfo@gmail.com
[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:
@AnghartaBot
04.02.202520:06
Многії і благії літа, Святійший Владико!
![[☧]Перший Панцирний ✙△ avatar](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic-storm.tglist.com%2Fcec00b3405abffe6ba3d1426a4670a4162ecf33ffa4e67b81867c10371515281%2Ff2c8c63f-1056-4fc4-a5da-3637ee6443fb.jpg%3Fw%3D24%26h%3D24&w=48&q=75){kind=small}
24.12.202414:00
«Христос Ся Рождає»
В момент коли Янголи та Херувими потроху починають виднітися у небесах, коли Небесне Воїнство готується сурмити у радості народження їхнього вічного Бога, Його, що потім встане з могили й підніме нас, Його, коронованого мантією тортур та вінцем страждань, Його, що з милості Своєї потім обрушить небо і землю, море і все що в нім, потуги дотягнутися до Його руки тріюмфують.
Тепер під Його відкритим небом найбільшим гріхом буде відкинути наказ покоритися Його волі та віддати йому те, що людина вронила, щоб Він поніс це біля неї, з розбійницькою наглістю та Божественою любов'ю, до всякої перемоги, яку жадає людина в Його Ім'я.
Всі історії Євангелія, всі мурахи, які оселяються на шкірі по прочитанню див Христового шляху - одина зоря в небі, яка сповіщає прихід Царя Царів, переживання Марії, зустріч на Йордані, страта Хрестителя, вода у вино, а вино у кров, похід по воді (та по людським слабкостям), коронування на дереві (Розіп'яття на Хресті), тріюмф над смерттю - здійснюються, сповняються, збуваються зараз, з першою зорею.
Хай мелодія Святкової Вечері нагадує гарцьовані звуки святкування у козацьких паланках, а вони про красу українського Різдва, в якому залито стільки крови синів України.
Хваліть Господа, бо навіки Його милосердя.
[☧]Єдина Гетьманська Платформа.
[☧]Рекрутинг.
В момент коли Янголи та Херувими потроху починають виднітися у небесах, коли Небесне Воїнство готується сурмити у радості народження їхнього вічного Бога, Його, що потім встане з могили й підніме нас, Його, коронованого мантією тортур та вінцем страждань, Його, що з милості Своєї потім обрушить небо і землю, море і все що в нім, потуги дотягнутися до Його руки тріюмфують.
Тепер під Його відкритим небом найбільшим гріхом буде відкинути наказ покоритися Його волі та віддати йому те, що людина вронила, щоб Він поніс це біля неї, з розбійницькою наглістю та Божественою любов'ю, до всякої перемоги, яку жадає людина в Його Ім'я.
Всі історії Євангелія, всі мурахи, які оселяються на шкірі по прочитанню див Христового шляху - одина зоря в небі, яка сповіщає прихід Царя Царів, переживання Марії, зустріч на Йордані, страта Хрестителя, вода у вино, а вино у кров, похід по воді (та по людським слабкостям), коронування на дереві (Розіп'яття на Хресті), тріюмф над смерттю - здійснюються, сповняються, збуваються зараз, з першою зорею.
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!
Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!
Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!
У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!
Зо мною Господь, не боюся нікого, що зробить людина мені?
Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.
Хай мелодія Святкової Вечері нагадує гарцьовані звуки святкування у козацьких паланках, а вони про красу українського Різдва, в якому залито стільки крови синів України.
Хваліть Господа, бо навіки Його милосердя.
[☧]Єдина Гетьманська Платформа.
[☧]Рекрутинг.
Не удалось получить доступ
к медиа контенту
к медиа контенту
29.10.202414:01
« Парадокс абсолютної влади »
↓↓↓
↓↓↓
25.10.202413:00
***
В основі буття будь-якої християнської держави лежить вічна ідея: людина, створена на образ і подобу Божу, покликана не тільки для особистого спасіння, але й для владарювання. Царство християнське є ідеалом, що, палає у серцях вірних. Це царство — священний орден, що виконує волю Бога на землі, протистоїть хаосу та моральному занепаду.
Ідеал осмислення Царства Божого на землі - ціль кожної монархії - неможливий без споглядання на нього крізь бачення у контексті та обємі Космосу, від того стає неможлива й "мирна асиміляція" чужих духовно субєктів; лише варта самого Всесвіту цілісність єдиного організму, що підкорює до себе через Христа.
Що є християнська держава, якщо не уособлення самого Христа, що йде з хмарами, щоб царювати? Як зберегти цей град на горі, Єрусалим, що стоїть як символ перемоги віри? Тільки через скромну відданість, та неопалий дух боротьби і жертовності. Не потрібно шукати компромісів, бо істина не визнає слабкості.
Досконалість форми великодержавности здатна прийти лише з абсолютністю прийняття фундаменталізму - бажання створити Царство Боже на землі, відрефлексовано в архітектурних шатах та закарбоване в головах - це гарцювання постійної іраціональної динаміки віри здатне єдине вивести Державу вище стелі.
Сутність буття християнської держави подібна до самого Христа, Який є вічним. Це правління, засноване на синайських законах, де жоден закон людський не може бути вищим за Боже право. Тож, під патронацтвом Архістратига Михаїла, як святі місця, так і християнський монарх, поставлений Богом, одягнувши обладунки стає пліч о пліч на стінах Візантії, тримаючи меч праведного суду проти іновірців та варварів.
Держава Божа, має ж впроваджувати абсолютну справедливість. Чи це утопія? Відповідь ні, це реальність, побудована на фундаменті жертви і віри. Метафізика пояснює тут nexus causalis, адже тільки через знання першопричини буття можна усвідомити, що всяка влада походить від Бога. Як сказав Мілтон у своїй «Втраченому раєві»: «Що таке людина, як не образ Бога на землі?»
Функція Християнської Держави - це не просто захист, чи усталення віри, а забезпечення її експансивної динаміки постійності містичного реалізму всередині та ззовні її меж, - моральний Бастіон. «…Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки…» — у Божому порядку немає місця слабкості.
Ідея християнської держави стає патером для інших релігійних держав, але лише вона має справжню силу через вірність апостольському духу і традиціям. У світі, де панують ілюзії секуляризму, тільки християнське правління здатне відродити справжній nomos.
Як у часи Мартіна Лютера, коли світ загруз у духовному занепаді, так і нині необхідна нова Реформація. Держава, що об’єднує меч і христ, стає справжнім уособленням Божого царства на землі. Церква і держава повинні знову діяти разом, у симфонії влади, як це було у Візантії.
Християнська держава не тільки протистоїть ворогам зовнішнім, але й займається внутрішнім вдосконаленням своєї структури. Цей моральний бастіон, захищений вірою та силою Божого закону, не може залишати слабких місць. Тільки через постійну готовність до боротьби, внутрішню дисципліну та жертовність можна забезпечити справжню стабільність і процвітання. Цей шлях, на перший погляд важкий, веде до гармонії, де кожен аспект життя підпорядкований Божому праву.
Усе це — не просто фантазії. Це реальність, яка чекає на втілення. Християнська держава — це меч Божий, що захищає істину. Як Пантократор, який володарює над усім, так і ця держава має бути тотальною, об’єднуючи всі аспекти життя під Божим правлінням.
Цей заклик — не просто заклик до думки, це заклик до дії. Першопричина буття — це боротьба, і християнський фундаменталізм, що впроваджує Божий право, що є єдиною відповіддю на хаос сучасного світу.
[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи: @AnghartaBot
[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи: @A_Rtuur
«… і зробив нас царями й священиками Богу й Отцю Своєму, слава і держава на віки віків»
В основі буття будь-якої християнської держави лежить вічна ідея: людина, створена на образ і подобу Божу, покликана не тільки для особистого спасіння, але й для владарювання. Царство християнське є ідеалом, що, палає у серцях вірних. Це царство — священний орден, що виконує волю Бога на землі, протистоїть хаосу та моральному занепаду.
Ідеал осмислення Царства Божого на землі - ціль кожної монархії - неможливий без споглядання на нього крізь бачення у контексті та обємі Космосу, від того стає неможлива й "мирна асиміляція" чужих духовно субєктів; лише варта самого Всесвіту цілісність єдиного організму, що підкорює до себе через Христа.
«Ось іде з хмарами і побачить Його всяке око»
Що є християнська держава, якщо не уособлення самого Христа, що йде з хмарами, щоб царювати? Як зберегти цей град на горі, Єрусалим, що стоїть як символ перемоги віри? Тільки через скромну відданість, та неопалий дух боротьби і жертовності. Не потрібно шукати компромісів, бо істина не визнає слабкості.
Досконалість форми великодержавности здатна прийти лише з абсолютністю прийняття фундаменталізму - бажання створити Царство Боже на землі, відрефлексовано в архітектурних шатах та закарбоване в головах - це гарцювання постійної іраціональної динаміки віри здатне єдине вивести Державу вище стелі.
«Він є і був і гряде»
Сутність буття християнської держави подібна до самого Христа, Який є вічним. Це правління, засноване на синайських законах, де жоден закон людський не може бути вищим за Боже право. Тож, під патронацтвом Архістратига Михаїла, як святі місця, так і християнський монарх, поставлений Богом, одягнувши обладунки стає пліч о пліч на стінах Візантії, тримаючи меч праведного суду проти іновірців та варварів.
Держава Божа, має ж впроваджувати абсолютну справедливість. Чи це утопія? Відповідь ні, це реальність, побудована на фундаменті жертви і віри. Метафізика пояснює тут nexus causalis, адже тільки через знання першопричини буття можна усвідомити, що всяка влада походить від Бога. Як сказав Мілтон у своїй «Втраченому раєві»: «Що таке людина, як не образ Бога на землі?»
«І зробив нас царями і священиками Богу нашому»
Функція Християнської Держави - це не просто захист, чи усталення віри, а забезпечення її експансивної динаміки постійності містичного реалізму всередині та ззовні її меж, - моральний Бастіон. «…Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки…» — у Божому порядку немає місця слабкості.
Ідея християнської держави стає патером для інших релігійних держав, але лише вона має справжню силу через вірність апостольському духу і традиціям. У світі, де панують ілюзії секуляризму, тільки християнське правління здатне відродити справжній nomos.
Як у часи Мартіна Лютера, коли світ загруз у духовному занепаді, так і нині необхідна нова Реформація. Держава, що об’єднує меч і христ, стає справжнім уособленням Божого царства на землі. Церква і держава повинні знову діяти разом, у симфонії влади, як це було у Візантії.
«Я є Альфа й Омега, перший і останній»
Християнська держава не тільки протистоїть ворогам зовнішнім, але й займається внутрішнім вдосконаленням своєї структури. Цей моральний бастіон, захищений вірою та силою Божого закону, не може залишати слабких місць. Тільки через постійну готовність до боротьби, внутрішню дисципліну та жертовність можна забезпечити справжню стабільність і процвітання. Цей шлях, на перший погляд важкий, веде до гармонії, де кожен аспект життя підпорядкований Божому праву.
Усе це — не просто фантазії. Це реальність, яка чекає на втілення. Християнська держава — це меч Божий, що захищає істину. Як Пантократор, який володарює над усім, так і ця держава має бути тотальною, об’єднуючи всі аспекти життя під Божим правлінням.
Цей заклик — не просто заклик до думки, це заклик до дії. Першопричина буття — це боротьба, і християнський фундаменталізм, що впроваджує Божий право, що є єдиною відповіддю на хаос сучасного світу.
[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи: @AnghartaBot
[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи: @A_Rtuur
Показано 1 - 24 из 315
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.