Великий Мур України
Цікаве із закордону на користь Україні!
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПубличный
Верификация
Не верифицированныйДоверенность
Не провернныйРасположение
ЯзыкДругой
Дата создания каналаMar 13, 2025
Добавлено на TGlist
Apr 13, 2025Подписчиков
5
24 часа00%Неделя00%Месяц00%
Индекс цитирования
0
Упоминаний0Репостов на каналах0Упоминаний на каналах0
Среднее охват одного поста
4
12 часов30%24 часа4
56.5%48 часов40%
Вовлеченность (ER)
0%
Репостов0Комментариев0Реакций0
Вовлеченность по охвату (ERR)
0%
24 часа0%Неделя
10%Месяц0%
Охват одного рекламного поста
2
1 час2100%1 – 4 часа00%4 - 24 часа00%
Всего постов за 24 часа
1
Динамика
1
Последние публикации в группе "Великий Мур України"
post.reposted:
Офіс Президента
16.04.202518:21
⚡️ Головне зі звернення Президента
➡️ Щойно була доповідь міністра оборони Умєрова про комунікацію та спільну роботу з нашими партнерами в Європі: будуть нові пакети підтримки, також ми готуємо нову безпекову архітектуру – усі конкретні деталі того, як може функціонувати безпековий контингент партнерів в Україні. Ми зі свого боку все зробимо, щоб політичні рішення – про контингент – максимально швидко виконувались саме тоді, коли для цього буде час.
➡️ Сьогодні ж детально ми обговорили з дипломатами найближчі наші тижні: можливі зустрічі тут, у Європі, роботу з Америкою, а також відносини з іншими державами – з усіма державами, які достатньо сильні, щоб реально вплинути на дипломатію. В усіх частинах світу має бути однаково зрозуміло, що причина цієї війни тільки в Росії. Саме там, у Москві, у Кремлі сидить причина, чому досі немає навіть припинення вогню, не те що чогось більшого. Вже 36 днів пропозиції Америки повністю та безумовно припинити удари в небі, на морі та на землі. Україна одразу прийняла цю пропозицію більш ніж місяць тому. Росія ігнорує її досі й досі не відчуває наслідків, і саме в цьому – ключова проблема.
➡️ Говорив сьогодні з Президентом Фінляндії зокрема й про це – про дипломатію, яка гальмує через те, що на Росію недостатньо тиску. Говорили також про відносини з Америкою – ми погодили наші спільні меседжі, наші спільні кроки, наші спільні позиції. Це важливо, що Україна та майже всі ми в Європі маємо об’єднану позицію щодо багатьох безпекових питань. Я дякую Фінляндії за підтримку.
➡️ Хороші результати в урядової команди України, яка працює з американською стороною щодо угоди про економічне партнерство. Перша віцепрем’єр-міністр Свириденко доповідала сьогодні про це. Базові юридичні речі майже доопрацьовані, і далі, якщо все буде рухатися так само швидко та конструктивно, угода дасть економічні результати обом нашим країнам: і Україні, і Америці.
➡️ Сьогодні я відзначив державними нагородами наших працівників оборонної промисловості. Їхній професійний день був 13 квітня, коли Росія вдарила балістикою по Сумах. Нам є чим відповідати на такі удари, і ми не залишимо просто в спокої на цій землі сволоту, яка вбиває наших людей. Ми маємо на це повне право, це абсолютно справедливо – відповідати вбивцям так, як вони заслуговують. Росія повинна змиритися з думкою про невідворотність сили України, і справжній надійний мир може бути досягнутий саме тоді, коли реальність змусить Росію змиритися з нашими можливостями. Наші дрони, українські ракети, наша артилерія, українські снаряди, наша техніка – усе, що виробляє Україна, захищатиме Україну, життя наших людей, нашу державу. Я дякую всім вже більш ніж 300 тисячам українців, які працюють на наших оборонних підприємствах – тут, у нашій державі, – заради української сили. Пишаюся нашими людьми!
Слава Україні!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
➡️ Щойно була доповідь міністра оборони Умєрова про комунікацію та спільну роботу з нашими партнерами в Європі: будуть нові пакети підтримки, також ми готуємо нову безпекову архітектуру – усі конкретні деталі того, як може функціонувати безпековий контингент партнерів в Україні. Ми зі свого боку все зробимо, щоб політичні рішення – про контингент – максимально швидко виконувались саме тоді, коли для цього буде час.
➡️ Сьогодні ж детально ми обговорили з дипломатами найближчі наші тижні: можливі зустрічі тут, у Європі, роботу з Америкою, а також відносини з іншими державами – з усіма державами, які достатньо сильні, щоб реально вплинути на дипломатію. В усіх частинах світу має бути однаково зрозуміло, що причина цієї війни тільки в Росії. Саме там, у Москві, у Кремлі сидить причина, чому досі немає навіть припинення вогню, не те що чогось більшого. Вже 36 днів пропозиції Америки повністю та безумовно припинити удари в небі, на морі та на землі. Україна одразу прийняла цю пропозицію більш ніж місяць тому. Росія ігнорує її досі й досі не відчуває наслідків, і саме в цьому – ключова проблема.
➡️ Говорив сьогодні з Президентом Фінляндії зокрема й про це – про дипломатію, яка гальмує через те, що на Росію недостатньо тиску. Говорили також про відносини з Америкою – ми погодили наші спільні меседжі, наші спільні кроки, наші спільні позиції. Це важливо, що Україна та майже всі ми в Європі маємо об’єднану позицію щодо багатьох безпекових питань. Я дякую Фінляндії за підтримку.
➡️ Хороші результати в урядової команди України, яка працює з американською стороною щодо угоди про економічне партнерство. Перша віцепрем’єр-міністр Свириденко доповідала сьогодні про це. Базові юридичні речі майже доопрацьовані, і далі, якщо все буде рухатися так само швидко та конструктивно, угода дасть економічні результати обом нашим країнам: і Україні, і Америці.
➡️ Сьогодні я відзначив державними нагородами наших працівників оборонної промисловості. Їхній професійний день був 13 квітня, коли Росія вдарила балістикою по Сумах. Нам є чим відповідати на такі удари, і ми не залишимо просто в спокої на цій землі сволоту, яка вбиває наших людей. Ми маємо на це повне право, це абсолютно справедливо – відповідати вбивцям так, як вони заслуговують. Росія повинна змиритися з думкою про невідворотність сили України, і справжній надійний мир може бути досягнутий саме тоді, коли реальність змусить Росію змиритися з нашими можливостями. Наші дрони, українські ракети, наша артилерія, українські снаряди, наша техніка – усе, що виробляє Україна, захищатиме Україну, життя наших людей, нашу державу. Я дякую всім вже більш ніж 300 тисячам українців, які працюють на наших оборонних підприємствах – тут, у нашій державі, – заради української сили. Пишаюся нашими людьми!
Слава Україні!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
post.reposted:Офіс Президента
14.04.202519:02
⚡️ Головне зі звернення Президента
➡️ Сьогодні весь день у Сумах тривають роботи після вчорашнього удару російської балістики – розбирають завали. Майже 40 поранених досі в лікарнях, і серед них діти, 11 людей у важкому стані, лікарі намагаються зробити все, щоб допомогти – щоб урятувати життя. Дуже важливі зараз усі прояви підтримки – кожен лідер, кожна країна, усі дипломатичні представники, які висловились, – ми всіх бачимо, чуємо. Тридцять п’ять людей були вбиті одним цим російським ударом – мої співчуття всім рідним та близьким. Сто дев’ятнадцять людей поранені. І це тільки один удар.
➡️ Вже 34 дні тому Україна відповіла позитивно на американську пропозицію повного та безумовного припинення вогню – усіх таких ударів, як по Сумах, як по Кривому Рогу, як по Дніпру, як по Куп’янську та Бериславу, як по всьому фронту. І вже 34 дні зберігається відверта російська відмова від припинення вогню. Зараз – так само, як протягом років, – Путін зосереджений на продовженні війни. Зосереджений на ось таких ударах – на вбивствах. Російські державні пропагандисти готують свою аудиторію до того, що перемовини й дипломатія не дадуть результату. І причина цього тільки одна – вони там, у Москві, зараз не бояться. І якщо не буде достатньо сильного тиску на Росію, вони й надалі робитимуть те, до чого вони звикли – надалі воюватимуть. Це вже стало російською державною звичкою – воювати проти сусідів, експортувати ненависть і знищувати життя. Ми всі хочемо, щоб це припинилося. Мир потрібен, і має бути тривалим. Саме тому Україна завжди конструктивно працює з партнерами в усіх форматах, які можуть дати безпеку і які можуть відновити мир. Ми не просто готові до миру швидко – Україна не хотіла жодної секунди цієї війни, і кожного дня Україна захищає життя.
➡️ Зараз, після удару по Сумах, майже 50 держав і міжнародних організацій висловилися на підтримку України. Лідери країн, глави урядів, очільники дипломатичних відомств – я хочу подякувати кожному та кожній. Світ знає правду – що відбулось і хто винен. І коли війна завершиться, світ абсолютно чітко знатиме, що це сталося, бо Росію як агресора примусили до миру. Агресора, який прийшов на українську землю у 2014 році. Одинадцять років тому. І для всіх важливо, щоб це не зайняло ще роки.
➡️ Сьогодні я провів Ставку: ми продовжуємо розвиток нашої армії – формування корпусної системи. Були відповідні доповіді. Також готуємо з партнерами основу для безпекового контингенту – контингенту за участі партнерів, який буде підтримувати мир після цієї війни. Цього тижня заплановані зустрічі щодо цього – щодо контингенту. І також сьогодні спланували нашу зовнішньополітичну роботу на найближчі тижні – ми працюємо заради ППО для України, заради стійкості нашої держави та Сил оборони й заради того, щоб дипломатія нарешті почала давати плоди.
Слава Україні!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
➡️ Сьогодні весь день у Сумах тривають роботи після вчорашнього удару російської балістики – розбирають завали. Майже 40 поранених досі в лікарнях, і серед них діти, 11 людей у важкому стані, лікарі намагаються зробити все, щоб допомогти – щоб урятувати життя. Дуже важливі зараз усі прояви підтримки – кожен лідер, кожна країна, усі дипломатичні представники, які висловились, – ми всіх бачимо, чуємо. Тридцять п’ять людей були вбиті одним цим російським ударом – мої співчуття всім рідним та близьким. Сто дев’ятнадцять людей поранені. І це тільки один удар.
➡️ Вже 34 дні тому Україна відповіла позитивно на американську пропозицію повного та безумовного припинення вогню – усіх таких ударів, як по Сумах, як по Кривому Рогу, як по Дніпру, як по Куп’янську та Бериславу, як по всьому фронту. І вже 34 дні зберігається відверта російська відмова від припинення вогню. Зараз – так само, як протягом років, – Путін зосереджений на продовженні війни. Зосереджений на ось таких ударах – на вбивствах. Російські державні пропагандисти готують свою аудиторію до того, що перемовини й дипломатія не дадуть результату. І причина цього тільки одна – вони там, у Москві, зараз не бояться. І якщо не буде достатньо сильного тиску на Росію, вони й надалі робитимуть те, до чого вони звикли – надалі воюватимуть. Це вже стало російською державною звичкою – воювати проти сусідів, експортувати ненависть і знищувати життя. Ми всі хочемо, щоб це припинилося. Мир потрібен, і має бути тривалим. Саме тому Україна завжди конструктивно працює з партнерами в усіх форматах, які можуть дати безпеку і які можуть відновити мир. Ми не просто готові до миру швидко – Україна не хотіла жодної секунди цієї війни, і кожного дня Україна захищає життя.
➡️ Зараз, після удару по Сумах, майже 50 держав і міжнародних організацій висловилися на підтримку України. Лідери країн, глави урядів, очільники дипломатичних відомств – я хочу подякувати кожному та кожній. Світ знає правду – що відбулось і хто винен. І коли війна завершиться, світ абсолютно чітко знатиме, що це сталося, бо Росію як агресора примусили до миру. Агресора, який прийшов на українську землю у 2014 році. Одинадцять років тому. І для всіх важливо, щоб це не зайняло ще роки.
➡️ Сьогодні я провів Ставку: ми продовжуємо розвиток нашої армії – формування корпусної системи. Були відповідні доповіді. Також готуємо з партнерами основу для безпекового контингенту – контингенту за участі партнерів, який буде підтримувати мир після цієї війни. Цього тижня заплановані зустрічі щодо цього – щодо контингенту. І також сьогодні спланували нашу зовнішньополітичну роботу на найближчі тижні – ми працюємо заради ППО для України, заради стійкості нашої держави та Сил оборони й заради того, щоб дипломатія нарешті почала давати плоди.
Слава Україні!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
post.reposted:Офіс Президента
11.04.202517:44
⚡️ Головне зі звернення Президента
➡️ Сьогодні – поїздка на Дніпровщину, у Кривий Ріг.
➡️ Вшанував загиблих від російського удару, від балістики, рівно тиждень тому. Дев’ятнадцять людей убила російська ракета. Дев’ять дітей.
➡️ Зараз я в укритті саме в цій школі, у якій три дитини навчалися. На жаль, вони загинули. У той же день була ще й атака «шахедів» – ще життя вони тоді забрали. Вічна пам’ять.
➡️ Сьогодні саме звідси, із Кривого Рогу, звернувся до учасників «Рамштайну» – засідання в Брюсселі. Головне для нас – це протиповітряна оборона, додаткові системи ППО, ракети до них. Щоб захищати життя людей, захищати наші міста.
➡️ Дуже розраховуємо на рішення партнерів – потрібні системи, вони є у світі, і потрібне політичне рішення, щоб ППО працювала, працювала тут, в Україні: Дніпро, Кривий, Нікополь, Харків, Суми, Чернігів, Миколаїв, Одеса та багато інших наших міст і наших громад.
➡️ Ми говорили про це з Президентом Сполучених Штатів Америки, з Президентом Трампом: Україна не просто просить – ми готові купити відповідні додаткові системи. І саме сильна зброя – єдине, чому можна довіряти захист життя, маючи такого сусіда, як Росія. Щоб українські діти могли навчатися в безпеці просто в школі не онлайн, а офлайн, нормально, як в Америці, як усюди в Європі, і не в таких підземних класах, які можуть дати більше безпеки, але які ніде не повинні бути нормою, а просто у школах. ППО – це перший пріоритет. Я дякую партнерам, які нам уже допомагають.
➡️ Також буде суттєве нове фінансування систем радіоелектронної боротьби – це плюс 540 мільйонів гривень. Я доручив уряду ухвалити рішення й посилити захист. Є вже й рішення щодо додаткового фінансування для наших прифронтових громад, прикордонних із Росією громад, тих, які постійно перебувають під ударами, під обстрілами.
➡️ До 10 мільйонів гривень на кожну нашу таку громаду – залежно від кількості людей у громаді. І це буде не одна така виплата – ми плануємо зробити таку регулярну підтримку на першочергові потреби громад. Щоб допомогти і з укриттями, і транспортом, і іншими рішеннями для захисту людей.
➡️ Спілкувалися сьогодні з представниками громад Дніпровщини – я хочу подякувати їм усім. Дякую всім, хто з людьми, хто допомагає, хто захищає.
➡️ Відвідав і наших воїнів, які відновлюються після поранень. Вдячний кожному лікарю, який рятує наших хлопців. Вдячний усім, хто пам’ятає: кожен важливий, кожен впливає, кожен має докладати сил, щоб Україна зберігала сили. Дякую вам!
Слава Україні!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
➡️ Сьогодні – поїздка на Дніпровщину, у Кривий Ріг.
➡️ Вшанував загиблих від російського удару, від балістики, рівно тиждень тому. Дев’ятнадцять людей убила російська ракета. Дев’ять дітей.
➡️ Зараз я в укритті саме в цій школі, у якій три дитини навчалися. На жаль, вони загинули. У той же день була ще й атака «шахедів» – ще життя вони тоді забрали. Вічна пам’ять.
➡️ Сьогодні саме звідси, із Кривого Рогу, звернувся до учасників «Рамштайну» – засідання в Брюсселі. Головне для нас – це протиповітряна оборона, додаткові системи ППО, ракети до них. Щоб захищати життя людей, захищати наші міста.
➡️ Дуже розраховуємо на рішення партнерів – потрібні системи, вони є у світі, і потрібне політичне рішення, щоб ППО працювала, працювала тут, в Україні: Дніпро, Кривий, Нікополь, Харків, Суми, Чернігів, Миколаїв, Одеса та багато інших наших міст і наших громад.
➡️ Ми говорили про це з Президентом Сполучених Штатів Америки, з Президентом Трампом: Україна не просто просить – ми готові купити відповідні додаткові системи. І саме сильна зброя – єдине, чому можна довіряти захист життя, маючи такого сусіда, як Росія. Щоб українські діти могли навчатися в безпеці просто в школі не онлайн, а офлайн, нормально, як в Америці, як усюди в Європі, і не в таких підземних класах, які можуть дати більше безпеки, але які ніде не повинні бути нормою, а просто у школах. ППО – це перший пріоритет. Я дякую партнерам, які нам уже допомагають.
➡️ Також буде суттєве нове фінансування систем радіоелектронної боротьби – це плюс 540 мільйонів гривень. Я доручив уряду ухвалити рішення й посилити захист. Є вже й рішення щодо додаткового фінансування для наших прифронтових громад, прикордонних із Росією громад, тих, які постійно перебувають під ударами, під обстрілами.
➡️ До 10 мільйонів гривень на кожну нашу таку громаду – залежно від кількості людей у громаді. І це буде не одна така виплата – ми плануємо зробити таку регулярну підтримку на першочергові потреби громад. Щоб допомогти і з укриттями, і транспортом, і іншими рішеннями для захисту людей.
➡️ Спілкувалися сьогодні з представниками громад Дніпровщини – я хочу подякувати їм усім. Дякую всім, хто з людьми, хто допомагає, хто захищає.
➡️ Відвідав і наших воїнів, які відновлюються після поранень. Вдячний кожному лікарю, який рятує наших хлопців. Вдячний усім, хто пам’ятає: кожен важливий, кожен впливає, кожен має докладати сил, щоб Україна зберігала сили. Дякую вам!
Слава Україні!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
11.04.202515:33
Після тижня бурхливих подій на фондових ринках президент Трамп вперше відповів на занепокоєння численних сенаторів, включаючи лідера більшості в Сенаті Джона Туна, а також прихильників Трампа, таких як Ліндсі Грем і Тед Круз, 90-денним мораторієм на тарифи. За винятком тарифів проти Китаю, на даний момент буде стягуватися лише тарифна ставка в розмірі десяти відсотків.
Незважаючи на тимчасову паузу, введені тарифи є не тільки вираженням помилкової торговельної політики, а й частиною авторитарних тенденцій адміністрації Трампа. Автократичний підхід президента Трампа підживлюється попереднім небажанням республіканського керівництва в Конгресі виконувати свої зобов'язання в рамках системи стримувань і противаг не тільки в торговельній політиці, але й в інших сферах політики. Скорочення та обмеження делегованих президенту повноважень у сфері торговельної політики стало б важливим сигналом про те, що Конгрес продовжує діяти як двопартійна противага президенту.
Автор: Професор д-р Хольгер Януш – є професором міжнародної політики з акцентом на зовнішній політиці та політиці безпеки США в Департаменті розвідувальних служб Федерального університету державного управління в Берліні.
Джерело: IPG-Journal, ЄС
Незважаючи на тимчасову паузу, введені тарифи є не тільки вираженням помилкової торговельної політики, а й частиною авторитарних тенденцій адміністрації Трампа. Автократичний підхід президента Трампа підживлюється попереднім небажанням республіканського керівництва в Конгресі виконувати свої зобов'язання в рамках системи стримувань і противаг не тільки в торговельній політиці, але й в інших сферах політики. Скорочення та обмеження делегованих президенту повноважень у сфері торговельної політики стало б важливим сигналом про те, що Конгрес продовжує діяти як двопартійна противага президенту.
Автор: Професор д-р Хольгер Януш – є професором міжнародної політики з акцентом на зовнішній політиці та політиці безпеки США в Департаменті розвідувальних служб Федерального університету державного управління в Берліні.
Джерело: IPG-Journal, ЄС
11.04.202515:33
Масове підвищення тарифів практично на всіх торгових партнерів і імпортовані товари без широкого залучення Конгресу і без консультацій з галузевими асоціаціями і профспілками не тільки розриває встановлені норми і процеси, але і підриває існуючу правову ситуацію. Адміністрація Трампа використовує Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження як основу для впровадження тарифів. Після цього президент може оголосити надзвичайний стан у країні, а потім регулювати зовнішню торгівлю без тривалих процесів. Аналогічною історичною подією є введення президентом Ніксоном універсального тарифу в 10 відсотків. Ніксон використовував Закон про торгівлю з ворогом 1917 року, попередник Закону про міжнародні надзвичайні економічні сили. Мета адміністрації Ніксона полягала в тому, щоб за допомогою тарифів чинити тиск на інші країни, особливо на Японію, щоб вони зміцнили свої валюти по відношенню до долара США.
Однак широке застосування закону президентом Трампом не відповідає його реальній меті. За допомогою закону Конгрес хотів забезпечити здатність уряду діяти в короткострокових надзвичайних ситуаціях, особливо в умовах воєнного стану. Однак адміністрація Трампа зловживає законом, ведучи торговельну війну проти світу на тій підставі, що великий, стійкий торговий дефіцит є надзвичайною ситуацією національного масштабу. Якщо слідувати цим міркуванням, то президент може відмовитися від будь-яких тарифів, якщо виникне дефіцит торгового балансу. Про хисткий характер аргументу свідчить торгівля з Австралією. Адміністрація Трампа також вводить 10-відсотковий тариф на союзника Австралію, незважаючи на те, що обидві країни підписали угоду про вільну торгівлю, а Сполучені Штати мають профіцит торгового балансу з Австралією.
Таким чином, адміністрація Трампа зазіхає на центральну ключову владу Конгресу – бюджетний суверенітет.
Крім того, Трамп пояснив, що тарифи спрямовані на отримання всеосяжних державних доходів з метою скорочення державного боргу і фінансування запланованого зниження податків. Але саме визначення доходів штату і є обов'язком Конгресу. Таким чином, адміністрація Трампа зазіхає на центральну ключову владу Конгресу – бюджетний суверенітет – який також є фундаментальним елементом поділу влади. Раніше адміністрація Трампа вже поставила під сумнів бюджетний суверенітет Конгресу, скасувавши або перерозподіливши витрати, які раніше були схвалені Конгресом. Зловживаючи делегованими повноваженнями в торговельній політиці, адміністрація Трампа в черговий раз підриває принцип стримувань і противаг американської демократії.
Однак у Конгресі серед республіканців формується опір, хоч поки що і в керованих масштабах. У Сенаті республіканець Чак Грасслі та демократка Марія Кантвелл представили двопартійний законопроєкт про відновлення конституційної ролі Конгресу у встановленні тарифів. Натхненний резолюцією про військові повноваження, відповідно до Закону про огляд торгівлі, президент повинен протягом двох днів повідомити Конгрес про заплановане введення тарифів. Після цього Конгрес повинен затвердити тарифи протягом 60 днів, інакше вони негайно закінчаться. Законопроєкт підтримують шість інших сенаторів-республіканців, включаючи колишнього лідера більшості в Сенаті Мітча Макконнелла та лібертаріанського сенатора Ренда Пола.
Республіканець Дон Бекон разом з двома іншими республіканцями і двома демократами також вніс законопроект до Палати представників. Кілька законодавців-республіканців розглядають можливість голосування за законопроєкт. У відповідь на це президент Трамп вже починає таврувати «бунтарських» республіканців, щоб не допустити ухвалення законопроєкту. Але навіть якщо в Сенаті і Палаті представників буде достатня більшість для прийняття закону, президент Трамп вже погрожує накласти на нього вето. Щоб подолати це вето, Конгрес повинен прийняти законопроєкт в обох палатах більшістю у дві третини голосів. Досягнення такої більшості в обох палатах, особливо в Палаті представників, видається дуже малоймовірним.
Однак широке застосування закону президентом Трампом не відповідає його реальній меті. За допомогою закону Конгрес хотів забезпечити здатність уряду діяти в короткострокових надзвичайних ситуаціях, особливо в умовах воєнного стану. Однак адміністрація Трампа зловживає законом, ведучи торговельну війну проти світу на тій підставі, що великий, стійкий торговий дефіцит є надзвичайною ситуацією національного масштабу. Якщо слідувати цим міркуванням, то президент може відмовитися від будь-яких тарифів, якщо виникне дефіцит торгового балансу. Про хисткий характер аргументу свідчить торгівля з Австралією. Адміністрація Трампа також вводить 10-відсотковий тариф на союзника Австралію, незважаючи на те, що обидві країни підписали угоду про вільну торгівлю, а Сполучені Штати мають профіцит торгового балансу з Австралією.
Таким чином, адміністрація Трампа зазіхає на центральну ключову владу Конгресу – бюджетний суверенітет.
Крім того, Трамп пояснив, що тарифи спрямовані на отримання всеосяжних державних доходів з метою скорочення державного боргу і фінансування запланованого зниження податків. Але саме визначення доходів штату і є обов'язком Конгресу. Таким чином, адміністрація Трампа зазіхає на центральну ключову владу Конгресу – бюджетний суверенітет – який також є фундаментальним елементом поділу влади. Раніше адміністрація Трампа вже поставила під сумнів бюджетний суверенітет Конгресу, скасувавши або перерозподіливши витрати, які раніше були схвалені Конгресом. Зловживаючи делегованими повноваженнями в торговельній політиці, адміністрація Трампа в черговий раз підриває принцип стримувань і противаг американської демократії.
Однак у Конгресі серед республіканців формується опір, хоч поки що і в керованих масштабах. У Сенаті республіканець Чак Грасслі та демократка Марія Кантвелл представили двопартійний законопроєкт про відновлення конституційної ролі Конгресу у встановленні тарифів. Натхненний резолюцією про військові повноваження, відповідно до Закону про огляд торгівлі, президент повинен протягом двох днів повідомити Конгрес про заплановане введення тарифів. Після цього Конгрес повинен затвердити тарифи протягом 60 днів, інакше вони негайно закінчаться. Законопроєкт підтримують шість інших сенаторів-республіканців, включаючи колишнього лідера більшості в Сенаті Мітча Макконнелла та лібертаріанського сенатора Ренда Пола.
Республіканець Дон Бекон разом з двома іншими республіканцями і двома демократами також вніс законопроект до Палати представників. Кілька законодавців-республіканців розглядають можливість голосування за законопроєкт. У відповідь на це президент Трамп вже починає таврувати «бунтарських» республіканців, щоб не допустити ухвалення законопроєкту. Але навіть якщо в Сенаті і Палаті представників буде достатня більшість для прийняття закону, президент Трамп вже погрожує накласти на нього вето. Щоб подолати це вето, Конгрес повинен прийняти законопроєкт в обох палатах більшістю у дві третини голосів. Досягнення такої більшості в обох палатах, особливо в Палаті представників, видається дуже малоймовірним.
11.04.202515:33
🇺🇸 Авторитарна силова гра
Бездіяльність Конгресу США підживлює тарифне фіаско Трампа і ще більше підриває принцип поділу влади в США.
Президент Трамп 2 квітня оголосив День визволення. Згідно з ідеєю Трампа, обробна промисловість має бути повернута за допомогою масштабних тарифних заходів, і таким чином Сполучені Штати мають знайти свій старий розмір. Основою для розрахунку тарифів є проста формула, за якою дефіцит двосторонньої торгівлі визначає розмір відповідних тарифів. Однак не було залучення Конгресу чи консультацій з компаніями, профспілками чи громадянським суспільством для обговорення далекосяжних економічних та соціальних наслідків. Адміністрація Трампа в односторонньому порядку оголосила про один з найбільш всеосяжних тарифних заходів в американській історії, незважаючи на втрати.
Однак, згідно з Конституцією США, Конгрес визначає доходи і витрати уряду, що включає в себе встановлення тарифів. Однак Конгрес делегував президенту широкі повноваження в торговельній політиці не пізніше 1930-х років. Серед причин цього – швидша та покращена здатність уряду діяти в кризових ситуаціях, проти недобросовісної торговельної практики інших країн та у переговорах щодо торговельних угод.
Наприклад, Закон про торгівлю 1930 року уповноважує президента вживати заходів у відповідь, включаючи тарифи, у разі іноземного демпінгу або субсидій. З моменту прийняття Закону про розширення торгівлі 1962 року президенту було дозволено вживати заходів проти імпорту, якщо він загрожує національній безпеці. Законом про торгівлю 1974 року Конгрес делегував президенту повноваження ініціювати контрзаходи у разі недобросовісної торговельної практики інших країн або якщо швидке збільшення імпорту загрожує вітчизняній промисловості. Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження 1977 року також уповноважує президента регулювати зовнішню торгівлю після оголошення надзвичайного стану в країні.
Але не тільки за протекціоністські заходи, а й за зниження тарифів з торговими партнерами, Конгрес надав президенту торговельні повноваження, також відомі як Fast Track Authority або Authority зі сприяння торгівлі, на умовах і на обмежений період часу. Торгова угода, підписана за допомогою такої довіреності, користується прискореною і спрощеною процедурою в Конгресі. Наданням цієї довіреності остання певною мірою зв'язує собі руки, щоб уникнути затяжних блокувань при прийнятті торговельних угод.
Згідно з американською Конституцією, Конгрес визначає доходи і витрати уряду.
Залежно від застосовуваної правової ситуації і заходів торговельної політики в торговельній політиці США налагодилися складні процеси прийняття рішень. Наприклад, при веденні переговорів щодо угод про вільну торгівлю Офіс торгового представника Сполучених Штатів проводить консультації з Конгресом і 26 консультативними комітетами, що представляють промисловість, профспілки та інші зацікавлені групи. З іншого боку, в Конгресі слухання проводяться в різних комітетах, де можуть бути почуті різні інтереси.
У разі заходів проти демпінгу або субсидій вітчизняна промисловість спочатку подає петицію до Міністерства торгівлі, яке потім ініціює розслідування недобросовісної торгової практики. Водночас Комісія з міжнародної торгівлі проводить дослідження щодо шкоди, яку ці практики завдають вітчизняній економіці. Заходи проти імпорту, який потенційно загрожує національній безпеці, також підпадають під компетенцію Міністерства торгівлі за участю Пентагону.
Навіть якщо ці усталені процеси можна критикувати – наприклад, як занадто повільні або спотворені на користь корпоративних інтересів – вони запобігають необдуманим рішенням у торговельній політиці. При цьому захисними заходами зазвичай є торговельні обмеження, які обмежуються конкретними товарами або галузями. З іншого боку, широкі зміни в тарифах, такі як в угодах про вільну торгівлю, вимагають широких консультацій з бізнесом і громадянським суспільством і вимагають схвалення Конгресу.
Бездіяльність Конгресу США підживлює тарифне фіаско Трампа і ще більше підриває принцип поділу влади в США.
Президент Трамп 2 квітня оголосив День визволення. Згідно з ідеєю Трампа, обробна промисловість має бути повернута за допомогою масштабних тарифних заходів, і таким чином Сполучені Штати мають знайти свій старий розмір. Основою для розрахунку тарифів є проста формула, за якою дефіцит двосторонньої торгівлі визначає розмір відповідних тарифів. Однак не було залучення Конгресу чи консультацій з компаніями, профспілками чи громадянським суспільством для обговорення далекосяжних економічних та соціальних наслідків. Адміністрація Трампа в односторонньому порядку оголосила про один з найбільш всеосяжних тарифних заходів в американській історії, незважаючи на втрати.
Однак, згідно з Конституцією США, Конгрес визначає доходи і витрати уряду, що включає в себе встановлення тарифів. Однак Конгрес делегував президенту широкі повноваження в торговельній політиці не пізніше 1930-х років. Серед причин цього – швидша та покращена здатність уряду діяти в кризових ситуаціях, проти недобросовісної торговельної практики інших країн та у переговорах щодо торговельних угод.
Наприклад, Закон про торгівлю 1930 року уповноважує президента вживати заходів у відповідь, включаючи тарифи, у разі іноземного демпінгу або субсидій. З моменту прийняття Закону про розширення торгівлі 1962 року президенту було дозволено вживати заходів проти імпорту, якщо він загрожує національній безпеці. Законом про торгівлю 1974 року Конгрес делегував президенту повноваження ініціювати контрзаходи у разі недобросовісної торговельної практики інших країн або якщо швидке збільшення імпорту загрожує вітчизняній промисловості. Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження 1977 року також уповноважує президента регулювати зовнішню торгівлю після оголошення надзвичайного стану в країні.
Але не тільки за протекціоністські заходи, а й за зниження тарифів з торговими партнерами, Конгрес надав президенту торговельні повноваження, також відомі як Fast Track Authority або Authority зі сприяння торгівлі, на умовах і на обмежений період часу. Торгова угода, підписана за допомогою такої довіреності, користується прискореною і спрощеною процедурою в Конгресі. Наданням цієї довіреності остання певною мірою зв'язує собі руки, щоб уникнути затяжних блокувань при прийнятті торговельних угод.
Згідно з американською Конституцією, Конгрес визначає доходи і витрати уряду.
Залежно від застосовуваної правової ситуації і заходів торговельної політики в торговельній політиці США налагодилися складні процеси прийняття рішень. Наприклад, при веденні переговорів щодо угод про вільну торгівлю Офіс торгового представника Сполучених Штатів проводить консультації з Конгресом і 26 консультативними комітетами, що представляють промисловість, профспілки та інші зацікавлені групи. З іншого боку, в Конгресі слухання проводяться в різних комітетах, де можуть бути почуті різні інтереси.
У разі заходів проти демпінгу або субсидій вітчизняна промисловість спочатку подає петицію до Міністерства торгівлі, яке потім ініціює розслідування недобросовісної торгової практики. Водночас Комісія з міжнародної торгівлі проводить дослідження щодо шкоди, яку ці практики завдають вітчизняній економіці. Заходи проти імпорту, який потенційно загрожує національній безпеці, також підпадають під компетенцію Міністерства торгівлі за участю Пентагону.
Навіть якщо ці усталені процеси можна критикувати – наприклад, як занадто повільні або спотворені на користь корпоративних інтересів – вони запобігають необдуманим рішенням у торговельній політиці. При цьому захисними заходами зазвичай є торговельні обмеження, які обмежуються конкретними товарами або галузями. З іншого боку, широкі зміни в тарифах, такі як в угодах про вільну торгівлю, вимагають широких консультацій з бізнесом і громадянським суспільством і вимагають схвалення Конгресу.
11.04.202515:16
Водночас, ЄС також повинен допомогти розвивати інституційні основи для справедливої торгівлі. Багатьом країнам бракує дієвих інструментів моніторингу, правової експертизи або адміністративних структур для реагування на недобросовісну торговельну практику. Тому європейська підтримка має бути спрямована саме на розвиток експертизи торговельної політики - наприклад, через навчальні програми, обмін знаннями або технічне співробітництво у сферах торговельного права, митної політики та ринкового нагляду. Лише таким чином країни-партнери зможуть брати участь у світовій торгівлі впевнено і на основі правил.
Власні інструменти, такі як Механізм коригування вуглецевих кордонів (CBAM), якими б корисними вони не були з точки зору кліматичної політики, слід впроваджувати з обережністю. Без розширення супутньої підтримки вони можуть ненавмисно перетворитися на торговельні бар'єри - і таким чином підштовхнути країни-партнери до китайських "зелених" технологій і фінансування. Тільки якщо Європа сама буде готова розділити відповідальність і переосмислити владу, вона зможе стати надійною альтернативою у світовій торгівлі - поза залежністю і логікою домінування.
У глобальній економіці перехідного періоду зростає тиск на країни, що розвиваються, з метою переосмислення їхньої позиції між основними енергетичними блоками. Тривале експортне домінування Китаю та конфронтаційна торговельна політика США загострюють структурну залежність - але в той же час для Глобального Півдня відкривається новий простір для маневру, щоб більш впевнено представляти власні інтереси у сфері промислової політики.
Європейський Союз стоїть перед вибором: або просто реагувати на цю динаміку, або активно допомагати її формувати. Якщо він зможе поєднати орієнтоване на ринок відкриття з цілеспрямованою розбудовою потенціалу, технологічними партнерствами та справедливими інвестиційними умовами, він зможе не лише зберегти свій вплив, але й сприяти створенню більш справедливих глобальних торговельних структур.
Фото: Індустріальний парк Моровалі - одна з найбільших китайських інвестицій в Індонезії: не всі так спокійно ставляться до участі Китаю.
Автор: Айя Адачі – аналітик, що спеціалізується на геоекономіці та зовнішньоекономічній політиці ЄС, Китаю та Японії. Раніше вона була науковим співробітником Фонду Гельмута Шмідта, працювала в MERICS та написала докторську дисертацію про зовнішню торгівлю Східної Азії.
Джерело: IPG-Journal, ЄС
Власні інструменти, такі як Механізм коригування вуглецевих кордонів (CBAM), якими б корисними вони не були з точки зору кліматичної політики, слід впроваджувати з обережністю. Без розширення супутньої підтримки вони можуть ненавмисно перетворитися на торговельні бар'єри - і таким чином підштовхнути країни-партнери до китайських "зелених" технологій і фінансування. Тільки якщо Європа сама буде готова розділити відповідальність і переосмислити владу, вона зможе стати надійною альтернативою у світовій торгівлі - поза залежністю і логікою домінування.
У глобальній економіці перехідного періоду зростає тиск на країни, що розвиваються, з метою переосмислення їхньої позиції між основними енергетичними блоками. Тривале експортне домінування Китаю та конфронтаційна торговельна політика США загострюють структурну залежність - але в той же час для Глобального Півдня відкривається новий простір для маневру, щоб більш впевнено представляти власні інтереси у сфері промислової політики.
Європейський Союз стоїть перед вибором: або просто реагувати на цю динаміку, або активно допомагати її формувати. Якщо він зможе поєднати орієнтоване на ринок відкриття з цілеспрямованою розбудовою потенціалу, технологічними партнерствами та справедливими інвестиційними умовами, він зможе не лише зберегти свій вплив, але й сприяти створенню більш справедливих глобальних торговельних структур.
Фото: Індустріальний парк Моровалі - одна з найбільших китайських інвестицій в Індонезії: не всі так спокійно ставляться до участі Китаю.
Автор: Айя Адачі – аналітик, що спеціалізується на геоекономіці та зовнішньоекономічній політиці ЄС, Китаю та Японії. Раніше вона була науковим співробітником Фонду Гельмута Шмідта, працювала в MERICS та написала докторську дисертацію про зовнішню торгівлю Східної Азії.
Джерело: IPG-Journal, ЄС
11.04.202515:16
Йдеться не лише про традиційні торговельні бар'єри: Багато країн пов'язують китайські інвестиції з такими умовами, як передача технологій, створення місцевої доданої вартості та зайнятість. Індонезія, Туреччина і Бразилія все частіше вимагають, щоб іноземний капітал підтримував розвиток внутрішнього потенціалу, а не просто сприяв експорту сировини. Такий розвиток подій знаменує собою фундаментальну зміну: Глобальний Південь намагається використовувати захисні торговельні заходи, щоб звільнитися від ролі чистого ринку збуту або постачальника сировини. Багато країн зміщують акцент у бік партнерств, які зміцнюють їхні власні виробничі потужності.
Вражає те, що Китай досі не вжив жодних систематичних заходів у відповідь проти країн Глобального Півдня - навіть якщо вони вдаються до протекціоністських заходів. Ця стратегічно вмотивована поступка дуже відрізняється від конфронтаційного ставлення Китаю до ЄС чи США. На відміну від реакції на західні торговельні заходи, поведінка Китаю щодо Глобального Півдня є помітно стриманою.
У той же час, світовий порядок змінюється. Зростаюча напруженість у відносинах між великими економічними державами, особливо між США та Китаєм, відкриває нові політичні можливості для маневру. Країни Глобального Півдня все більше здатні діяти як незалежні гравці у фрагментованій глобальній економіці. Вони використовують стратегічне суперництво для того, щоб бути почутими, висувати вимоги - і активно вести переговори між центрами сили. Саме тут для Європейського Союзу відкривається нова роль.
Це пов'язано з тим, що стратегічна напруженість між великими державами має не лише політичні, але й конкретні економічні наслідки - для Європи та Глобального Півдня. Обидві країни все частіше стикаються з наслідками китайських надлишкових потужностей - наприклад, у сонячній енергетиці, машинобудуванні або виробництві готової продукції. У той час як європейські виробники страждають від цінового тиску і недобросовісної конкуренції, країни Глобального Півдня позбавлені можливості розвивати власну промисловість. Ця спільна стурбованість відкриває можливості для стратегічної співпраці: через диверсифікацію ланцюгів постачання, створення регіональних виробничих мереж і прозорих правил торгівлі. Такі партнерства можуть допомогти зменшити залежність від ланцюгів доданої вартості, в яких домінує Китай, і посилити взаємну стійкість.
Водночас ЄС стикається з внутрішніми конфліктами інтересів: У той час як у своїй зовнішній політиці він виступає за торгівлю, що базується на правилах, країни-члени - передусім Німеччина - переслідують власні інтереси в галузі промислової політики. Експортна орієнтація, безпека робочих місць і тісні економічні зв'язки з Китаєм ускладнюють вироблення спільного підходу. Це робить ще більш важливим розглядати співпрацю з Глобальним Півднем не лише як обов'язок політики розвитку, а й як стратегічну можливість - також для зміцнення європейської промислової політики в умовах зміни глобальних умов.
Багато країн Африки, Азії та Латинської Америки шукають нові форми співпраці.
На тлі зростаючої геополітичної напруженості та структурних зрушень у світовій торгівлі Європейський Союз стоїть перед ключовим рішенням: Якщо він хоче зберегти свою роль економічного гравця, він повинен позиціонувати себе як надійну альтернативу китайській моделі - особливо щодо Глобального Півдня.
Багато країн Африки, Азії та Латинської Америки шукають нові форми співпраці, які виходять за рамки експорту сировини та імпорту споживчих товарів. Саме тут ЄС може прийти на допомогу - не лише з доступом до ринків чи традиційною допомогою для розвитку, але й з цільовою підтримкою у розбудові промислових потужностей, регуляторної інфраструктури та технологічної незалежності. Проекти в Бразилії та Кенії вже показують, що інвестиції ЄС у стале виробництво та навчання можуть мати вплив - потенціал, який можна систематично посилювати.
Вражає те, що Китай досі не вжив жодних систематичних заходів у відповідь проти країн Глобального Півдня - навіть якщо вони вдаються до протекціоністських заходів. Ця стратегічно вмотивована поступка дуже відрізняється від конфронтаційного ставлення Китаю до ЄС чи США. На відміну від реакції на західні торговельні заходи, поведінка Китаю щодо Глобального Півдня є помітно стриманою.
У той же час, світовий порядок змінюється. Зростаюча напруженість у відносинах між великими економічними державами, особливо між США та Китаєм, відкриває нові політичні можливості для маневру. Країни Глобального Півдня все більше здатні діяти як незалежні гравці у фрагментованій глобальній економіці. Вони використовують стратегічне суперництво для того, щоб бути почутими, висувати вимоги - і активно вести переговори між центрами сили. Саме тут для Європейського Союзу відкривається нова роль.
Це пов'язано з тим, що стратегічна напруженість між великими державами має не лише політичні, але й конкретні економічні наслідки - для Європи та Глобального Півдня. Обидві країни все частіше стикаються з наслідками китайських надлишкових потужностей - наприклад, у сонячній енергетиці, машинобудуванні або виробництві готової продукції. У той час як європейські виробники страждають від цінового тиску і недобросовісної конкуренції, країни Глобального Півдня позбавлені можливості розвивати власну промисловість. Ця спільна стурбованість відкриває можливості для стратегічної співпраці: через диверсифікацію ланцюгів постачання, створення регіональних виробничих мереж і прозорих правил торгівлі. Такі партнерства можуть допомогти зменшити залежність від ланцюгів доданої вартості, в яких домінує Китай, і посилити взаємну стійкість.
Водночас ЄС стикається з внутрішніми конфліктами інтересів: У той час як у своїй зовнішній політиці він виступає за торгівлю, що базується на правилах, країни-члени - передусім Німеччина - переслідують власні інтереси в галузі промислової політики. Експортна орієнтація, безпека робочих місць і тісні економічні зв'язки з Китаєм ускладнюють вироблення спільного підходу. Це робить ще більш важливим розглядати співпрацю з Глобальним Півднем не лише як обов'язок політики розвитку, а й як стратегічну можливість - також для зміцнення європейської промислової політики в умовах зміни глобальних умов.
Багато країн Африки, Азії та Латинської Америки шукають нові форми співпраці.
На тлі зростаючої геополітичної напруженості та структурних зрушень у світовій торгівлі Європейський Союз стоїть перед ключовим рішенням: Якщо він хоче зберегти свою роль економічного гравця, він повинен позиціонувати себе як надійну альтернативу китайській моделі - особливо щодо Глобального Півдня.
Багато країн Африки, Азії та Латинської Америки шукають нові форми співпраці, які виходять за рамки експорту сировини та імпорту споживчих товарів. Саме тут ЄС може прийти на допомогу - не лише з доступом до ринків чи традиційною допомогою для розвитку, але й з цільовою підтримкою у розбудові промислових потужностей, регуляторної інфраструктури та технологічної незалежності. Проекти в Бразилії та Кенії вже показують, що інвестиції ЄС у стале виробництво та навчання можуть мати вплив - потенціал, який можна систематично посилювати.
11.04.202515:16
Інший торговий конфлікт
Надлишок китайського експорту також викликає опір на Глобальному Півдні, відкриваючи можливості для стратегічного партнерства для Європи.
Тарифами до Дня визволення США під керівництвом президента Трампа відзначають новий поворотний момент у своїй агресивній торговельній політиці - цього разу не лише щодо Китаю, а й у всьому світі. Це особливо руйнівно для країн, що розвиваються, тим більше, що одночасно з цим відбувається фундаментальний демонтаж Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Поки Вашингтон зосереджується на конфронтації, Китай посилює свою економічну присутність на Глобальному Півдні - наприклад, через безмитний доступ на ринки бідніших країн, інфраструктурні проекти та інвестиції в "зелені" технології. Зовні підкреслюється ідея розвитку на основі партнерства. Водночас очевидно, що це економічне відкриття також пов'язане з власною стратегічною логікою.
Хоча багато спостерігачів роками припускали, що Китай поступово відійде від трудомістких, низькотехнологічних секторів, зараз уряд дотримується іншої стратегії. У 14-му п'ятирічному плані чітко підкреслюється важливість так званих "традиційних галузей промисловості" - наприклад, текстильної, побутової техніки, простого машинобудування та базових матеріалів. Вони мають бути не лише збережені, але й цілеспрямовано модернізовані та зроблені більш конкурентоспроможними завдяки новим технологіям.
Така орієнтація промислової політики має чітке геополітичне підґрунтя: перед обличчям зростаючої глобальної невизначеності Китай хоче посилити свою економічну стійкість - через більшу самодостатність, технологічну незалежність і контроль над стратегічними ланцюгами доданої вартості. Водночас відбувається масове розширення існуючих виробничих потужностей, не в останню чергу завдяки державним субсидіям, податковим пільгам та пільговому кредитуванню ключових галузей.
Результатом є структурний надлишок пропозиції в багатьох секторах - особливо в тих, в яких країни, що розвиваються, насправді прагнули наздогнати Китай в промисловому відношенні. У сонячній енергетиці, машинобудуванні, виробництві автомобільних запчастин чи навіть у текстильному секторі китайські компанії виробляють набагато більше, ніж потрібно для задоволення внутрішнього попиту, і експортують свої надлишки за цінами, з якими місцеві виробники ледве можуть конкурувати.
Для країн Глобального Півдня це означає не лише посилення цінового тиску на внутрішні ринки, але й структурну блокаду розвитку власної промисловості. Замість того, щоб просуватися вгору по глобальних ланцюгах доданої вартості, багато країн залишаються залежними від експорту сировини та імпорту китайських промислових товарів - динаміка, яка посилює існуючу залежність і підриває промислову незалежність.
Китайські компанії виробляють набагато більше продукції, ніж потрібно для задоволення внутрішнього попиту.
Зважаючи на зростаючу залежність від імпорту та стагнацію індустріалізації, дедалі більше країн Глобального Півдня реагують контрзаходами у сфері торговельної політики - зокрема, проти надлишкового торговельного балансу Китаю у виробничому секторі. Такі країни, як Індія, Бразилія, Аргентина та Південна Африка, все більше покладаються на тарифи, антидемпінгові заходи та вимоги щодо місцевої складової для захисту вітчизняних виробників. Те, що спочатку обмежувалося сталеливарною та текстильною галузями, тепер також впливає на такі ключові галузі, як машинобудування, електроніка, виробництво автомобільних запчастин і навіть "зелені" технології.
Надлишок китайського експорту також викликає опір на Глобальному Півдні, відкриваючи можливості для стратегічного партнерства для Європи.
Тарифами до Дня визволення США під керівництвом президента Трампа відзначають новий поворотний момент у своїй агресивній торговельній політиці - цього разу не лише щодо Китаю, а й у всьому світі. Це особливо руйнівно для країн, що розвиваються, тим більше, що одночасно з цим відбувається фундаментальний демонтаж Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Поки Вашингтон зосереджується на конфронтації, Китай посилює свою економічну присутність на Глобальному Півдні - наприклад, через безмитний доступ на ринки бідніших країн, інфраструктурні проекти та інвестиції в "зелені" технології. Зовні підкреслюється ідея розвитку на основі партнерства. Водночас очевидно, що це економічне відкриття також пов'язане з власною стратегічною логікою.
Хоча багато спостерігачів роками припускали, що Китай поступово відійде від трудомістких, низькотехнологічних секторів, зараз уряд дотримується іншої стратегії. У 14-му п'ятирічному плані чітко підкреслюється важливість так званих "традиційних галузей промисловості" - наприклад, текстильної, побутової техніки, простого машинобудування та базових матеріалів. Вони мають бути не лише збережені, але й цілеспрямовано модернізовані та зроблені більш конкурентоспроможними завдяки новим технологіям.
Така орієнтація промислової політики має чітке геополітичне підґрунтя: перед обличчям зростаючої глобальної невизначеності Китай хоче посилити свою економічну стійкість - через більшу самодостатність, технологічну незалежність і контроль над стратегічними ланцюгами доданої вартості. Водночас відбувається масове розширення існуючих виробничих потужностей, не в останню чергу завдяки державним субсидіям, податковим пільгам та пільговому кредитуванню ключових галузей.
Результатом є структурний надлишок пропозиції в багатьох секторах - особливо в тих, в яких країни, що розвиваються, насправді прагнули наздогнати Китай в промисловому відношенні. У сонячній енергетиці, машинобудуванні, виробництві автомобільних запчастин чи навіть у текстильному секторі китайські компанії виробляють набагато більше, ніж потрібно для задоволення внутрішнього попиту, і експортують свої надлишки за цінами, з якими місцеві виробники ледве можуть конкурувати.
Для країн Глобального Півдня це означає не лише посилення цінового тиску на внутрішні ринки, але й структурну блокаду розвитку власної промисловості. Замість того, щоб просуватися вгору по глобальних ланцюгах доданої вартості, багато країн залишаються залежними від експорту сировини та імпорту китайських промислових товарів - динаміка, яка посилює існуючу залежність і підриває промислову незалежність.
Китайські компанії виробляють набагато більше продукції, ніж потрібно для задоволення внутрішнього попиту.
Зважаючи на зростаючу залежність від імпорту та стагнацію індустріалізації, дедалі більше країн Глобального Півдня реагують контрзаходами у сфері торговельної політики - зокрема, проти надлишкового торговельного балансу Китаю у виробничому секторі. Такі країни, як Індія, Бразилія, Аргентина та Південна Африка, все більше покладаються на тарифи, антидемпінгові заходи та вимоги щодо місцевої складової для захисту вітчизняних виробників. Те, що спочатку обмежувалося сталеливарною та текстильною галузями, тепер також впливає на такі ключові галузі, як машинобудування, електроніка, виробництво автомобільних запчастин і навіть "зелені" технології.
11.04.202514:53
Вже зараз можна говорити, що повернення до колишнього міжнародного порядку не буде. Трамп зруйнував довіру до США щонайменше на покоління. Американські зобов'язання більше не заслуговують на довіру. Інституції країни, включно з великими ЗМІ, університетами та юридичними фірмами, руйнуються на очах. США, як і раніше, матимуть унікальне географічне положення між Атлантикою та Тихим океаном, але решта світу знатиме, що трампізм став незмінною рисою їхньої політики.
Зникнення «Заходу» і крах американського лідерства (і демократії) кардинально змінять світову політику в XXI столітті. Порядок поступиться місцем хаосу, а ризик війни зросте, оскільки суперничі наддержави змагатимуться за позицію. Саме американське суспільство залишиться поляризованим, поглинутим ірраціоналізмом і схильним до теорій змови.
У своєму романі 1935 року «Тут цього не може статися» Сінклер Льюїс уявляє прихід диктатора, який би віддзеркалював фашистський і нацистський режими в Європі. Тепер, через 90 років, його антиутопія матеріалізується. Подібно до Гете після битви при Вальмі в 1792 році, коли прусська армія відступила перед французькими революційними силами, ми є свідками початку нової ери у світовій історії. Біль, труднощі та несправедливість звідси лише посилюватимуться.
Автор: Йошка Фішер – був міністром закордонних справ і віце-канцлером Німеччини з 1998 по 2005 рік і лідером німецької Партії зелених протягом майже 20 років.
Джерело: PS, США
Зникнення «Заходу» і крах американського лідерства (і демократії) кардинально змінять світову політику в XXI столітті. Порядок поступиться місцем хаосу, а ризик війни зросте, оскільки суперничі наддержави змагатимуться за позицію. Саме американське суспільство залишиться поляризованим, поглинутим ірраціоналізмом і схильним до теорій змови.
У своєму романі 1935 року «Тут цього не може статися» Сінклер Льюїс уявляє прихід диктатора, який би віддзеркалював фашистський і нацистський режими в Європі. Тепер, через 90 років, його антиутопія матеріалізується. Подібно до Гете після битви при Вальмі в 1792 році, коли прусська армія відступила перед французькими революційними силами, ми є свідками початку нової ери у світовій історії. Біль, труднощі та несправедливість звідси лише посилюватимуться.
Автор: Йошка Фішер – був міністром закордонних справ і віце-канцлером Німеччини з 1998 по 2005 рік і лідером німецької Партії зелених протягом майже 20 років.
Джерело: PS, США
11.04.202514:53
🇺🇸 Американське самогубство
Своєю торговельною війною, нападами на давніх союзників США та безглуздим руйнуванням американських інституцій Дональд Трамп вже відкрив нову, набагато темнішу еру світової історії. Довіра до Сполучених Штатів була зруйнована щонайменше на покоління, а світ, який Америка допомогла побудувати, вже зник назавжди.
БЕРЛІН – Минуло лише два з половиною місяці відтоді, як Дональд Трамп повернувся до Білого дому, але світ вже докорінно змінився.
Трамп стрімко підриває торговельні відносини США і глобальну систему вільної торгівлі, яку Сполучені Штати допомогли встановити після 1945 року. Його спроба «звільнити» економіку США за допомогою ескалації тарифів є суттєвою зміною в порівнянні з більш скромною тактикою торгової війни, застосованою під час його першого терміну. За даними Єльської бюджетної лабораторії, середня тарифна ставка в США зараз знаходиться на найвищому рівні з 1909 року.
Трамп також ставить під сумнів давні альянси Америки, не в останню чергу НАТО і гарантії безпеки, які він представляє. Наприкінці лютого він публічно принизив Володимира Зеленського в Овальному кабінеті, а потім показав українському президенту двері. Відтоді підтримка України з боку США фактично припинилася, що дало президенту Росії Володимиру Путіну сильнішу руку, ніж він мав протягом багатьох років. Трамп не докладає жодних зусиль, щоб приховати той факт, що його симпатії лежать до Росії, агресора, а не до України, демократії, яка бореться за свою свободу та суверенітет.
Трамп також запропонував США взяти під контроль Газу, вигнати її населення до інших арабських держав і перетворити анклав на курорт. І продовжує говорити про анексію Канади, Гренландії та Панамського каналу. Судячи з усього, США недостатньо контролювати більшу частину Західної півкулі; Трамп теж хоче володіти нею.
Поки всі очікували потрясінь, мало хто очікував нахабного імперіалізму. Експерти та коментатори вже давно тлумачать «Америка понад усе» як відродження ізоляціоністського руху, який був активним до Другої світової війни, але Трамп, схоже, має на увазі щось інше. Він хоче світу, в якому жменька глобальних наддержав конкурує – якщо це необхідно, жорстоко – за ресурси, сировину та сфери впливу.
На домашньому фронті він дозволив найбагатшій людині світу Ілону Маску – авангардному лідеру технофашистського руху, що базується в Кремнієвій долині, – розтрощити американську державу під виглядом скорочення витрат, ліквідації марнотратства та шахрайства, а також дерегуляції. Масові обстріли та руйнування цілих відомств матимуть довготривалі наслідки, про які боляче думати. Лише руйнування USAID може призвести до сотень тисяч смертей у Африці та інших вразливих регіонах світу.
Зіткнувшись з такими жорстокими, безглуздими руйнуваннями, слід поставити важливе питання: що все це насправді робить для США? Чи зробить це країну сильнішою? Якщо оцінювати рішення адміністрації строго у світлі власних інтересів Америки – збереження своєї глобальної могутності та впливу – єдино можлива відповідь – ні. Політика Трампа, як зовнішня, так і внутрішня, дедалі частіше спрямована на ослаблення Америки – або навіть на її самознищення.
Зрештою, США нічого не виграють від ворожості до Європи. Відштовхуючи своїх союзників, вона руйнує один із головних стовпів свого статусу наддержави. Протягом десятиліть «Захід» – неперевершена геополітична структура військових альянсів і торговельних відносин – служив підсилювачем сили і впливу США. Ось чому Америка легко виграла холодну війну і стала сильнішою за будь-яку державу в історії. Кому вигідно все це викинути? Тільки Росія і Китай, які спокійно спостерігають і чекають, як Америка покінчить життя самогубством.
Своєю торговельною війною, нападами на давніх союзників США та безглуздим руйнуванням американських інституцій Дональд Трамп вже відкрив нову, набагато темнішу еру світової історії. Довіра до Сполучених Штатів була зруйнована щонайменше на покоління, а світ, який Америка допомогла побудувати, вже зник назавжди.
БЕРЛІН – Минуло лише два з половиною місяці відтоді, як Дональд Трамп повернувся до Білого дому, але світ вже докорінно змінився.
Трамп стрімко підриває торговельні відносини США і глобальну систему вільної торгівлі, яку Сполучені Штати допомогли встановити після 1945 року. Його спроба «звільнити» економіку США за допомогою ескалації тарифів є суттєвою зміною в порівнянні з більш скромною тактикою торгової війни, застосованою під час його першого терміну. За даними Єльської бюджетної лабораторії, середня тарифна ставка в США зараз знаходиться на найвищому рівні з 1909 року.
Трамп також ставить під сумнів давні альянси Америки, не в останню чергу НАТО і гарантії безпеки, які він представляє. Наприкінці лютого він публічно принизив Володимира Зеленського в Овальному кабінеті, а потім показав українському президенту двері. Відтоді підтримка України з боку США фактично припинилася, що дало президенту Росії Володимиру Путіну сильнішу руку, ніж він мав протягом багатьох років. Трамп не докладає жодних зусиль, щоб приховати той факт, що його симпатії лежать до Росії, агресора, а не до України, демократії, яка бореться за свою свободу та суверенітет.
Трамп також запропонував США взяти під контроль Газу, вигнати її населення до інших арабських держав і перетворити анклав на курорт. І продовжує говорити про анексію Канади, Гренландії та Панамського каналу. Судячи з усього, США недостатньо контролювати більшу частину Західної півкулі; Трамп теж хоче володіти нею.
Поки всі очікували потрясінь, мало хто очікував нахабного імперіалізму. Експерти та коментатори вже давно тлумачать «Америка понад усе» як відродження ізоляціоністського руху, який був активним до Другої світової війни, але Трамп, схоже, має на увазі щось інше. Він хоче світу, в якому жменька глобальних наддержав конкурує – якщо це необхідно, жорстоко – за ресурси, сировину та сфери впливу.
На домашньому фронті він дозволив найбагатшій людині світу Ілону Маску – авангардному лідеру технофашистського руху, що базується в Кремнієвій долині, – розтрощити американську державу під виглядом скорочення витрат, ліквідації марнотратства та шахрайства, а також дерегуляції. Масові обстріли та руйнування цілих відомств матимуть довготривалі наслідки, про які боляче думати. Лише руйнування USAID може призвести до сотень тисяч смертей у Африці та інших вразливих регіонах світу.
Зіткнувшись з такими жорстокими, безглуздими руйнуваннями, слід поставити важливе питання: що все це насправді робить для США? Чи зробить це країну сильнішою? Якщо оцінювати рішення адміністрації строго у світлі власних інтересів Америки – збереження своєї глобальної могутності та впливу – єдино можлива відповідь – ні. Політика Трампа, як зовнішня, так і внутрішня, дедалі частіше спрямована на ослаблення Америки – або навіть на її самознищення.
Зрештою, США нічого не виграють від ворожості до Європи. Відштовхуючи своїх союзників, вона руйнує один із головних стовпів свого статусу наддержави. Протягом десятиліть «Захід» – неперевершена геополітична структура військових альянсів і торговельних відносин – служив підсилювачем сили і впливу США. Ось чому Америка легко виграла холодну війну і стала сильнішою за будь-яку державу в історії. Кому вигідно все це викинути? Тільки Росія і Китай, які спокійно спостерігають і чекають, як Америка покінчить життя самогубством.
11.04.202514:38
Автори: Джіа Джорджоліані – професор політичних наук у Тбіліському державному університеті імені Іване Джавахішвілі.
Торніке Чівадзе – кандидат соціологічних наук у Тбіліському державному університеті імені Іване Джавахішвілі.
Джерело: Social Europe, ЄС
Торніке Чівадзе – кандидат соціологічних наук у Тбіліському державному університеті імені Іване Джавахішвілі.
Джерело: Social Europe, ЄС
11.04.202514:38
Вчені широко визнають переважаючу кризу сучасної демократії, яка характеризується інституційною ерозією, неефективністю та ослабленням представництва. Панування економічного неолібералізму фактично підірвало ліберальну демократію, яка традиційно прагнула збалансувати християнські консервативні та соціал-демократичні цінності.
Центральний парадокс, що лежить в основі сучасної демократії, полягає в зростаючій розбіжності між динамічними соціальними трансформаціями і жорсткими політичними структурами. У міру того, як правлячі еліти стають все більш відірваними від населення, механізми народної участі значно розмиваються. У той час як соціальні та економічні умови зазнали глибоких змін, інституційні рамки управління залишаються вкоріненими в застарілих парадигмах. Ця прірва, що розширюється, породила кризу представництва, коли неолібералізм посилює нерівність, водночас руйнуючи демократичні інститути. У цьому контексті популізм лише експлуатує цей дефіцит демократії, зрештою ризикуючи замінити представницьку демократію плебісцитаризмом і зміцнити виключне домінування еліти.
Трансформаційний вплив інформаційних технологій протягом останніх двох десятиліть ще більше ускладнив ці питання. Триваючий процес монополізації в цій сфері змінює фундаментальні характеристики капіталізму, дозволяючи окремим компаніям отримувати колосальні, квазіфеодальні доходи і здійснювати домінуючий вплив на економічні, ідеологічні та політичні сфери.
Аналіз цих проблем часто призводить до хибних висновків. У пропозиціях, спрямованих на боротьбу з популізмом, корупцією та упередженістю суддів за допомогою правових реформ, часто не береться до уваги важливе питання: хто відповідатиме за впровадження цих змін? Якщо від політичних партій, які самі вбудовані в недосконалу або фактично неіснуючу систему, очікують, що вони будуть проводити реформи, чому вони повинні діяти всупереч власним корисливим інтересам? Більше того, цим партіям часто бракує переконливих альтернативних бачень; Навіть коли вони зазнають змін, їхні зміни часто набувають популістських або авторитарних рис, що ще більше підриває демократичні принципи.
Демократія – це не просто дискусія про мораль чи абстрактні норми; По суті, йдеться про владу: хто нею володіє і як її отримують. Зміцнення демократії вимагає звернення до цих глибинних динамік влади, а не лише покладатися лише на моралістичні заклики до «кращого суспільства».
Мережева модель демократичного оновлення: можливості для Грузії
Нинішню кризу в Грузії можна ефективно подолати лише шляхом встановлення нових правил управління, тобто шляхом фундаментального переосмислення змісту та процесів демократії та створення нових форм участі та представництва. Глибокий розрив між трансформованою соціальною реальністю Грузії та її застарілими політичними структурами вимагає не просто поступових реформ, а фундаментального переосмислення того, як функціонує представництво у ХХІ столітті.
Повторювані протестні рухи в Грузії свідчать про органічну появу альянсів громадян, сформованих за професійною та місцевою ознаками. Ці рухи припускають, що майбутнє політичної організації може лежати в «коаліціях», які об'єднуються навколо спільних цілей щодо участі та представництва, зберігаючи при цьому свою індивідуальну автономію.
Коаліційна модель, де професійні організації артикулюють конкретні галузеві інтереси, а місцеві групи активно вирішують проблеми громад, є практичною альтернативою нинішній системі. Цей підхід надає пріоритет повсякденним проблемам через дієві програми над абстрактними політичними та «ідеологічними» (моралістичними) дебатами. Беручи до уваги глибокий демократичний розрив, коли динамічні соціальні зміни вступають у протиріччя зі статичними політичними інститутами, заохочення таких альтернативних рухів є не лише можливим, але й необхідним. Переходячи від традиційної партійної політики до цих нових форм представництва, Грузія має потенціал перетворити свою нинішню кризу на унікальну можливість оновити свою політичну систему відповідно до сучасних соціальних реалій.
Центральний парадокс, що лежить в основі сучасної демократії, полягає в зростаючій розбіжності між динамічними соціальними трансформаціями і жорсткими політичними структурами. У міру того, як правлячі еліти стають все більш відірваними від населення, механізми народної участі значно розмиваються. У той час як соціальні та економічні умови зазнали глибоких змін, інституційні рамки управління залишаються вкоріненими в застарілих парадигмах. Ця прірва, що розширюється, породила кризу представництва, коли неолібералізм посилює нерівність, водночас руйнуючи демократичні інститути. У цьому контексті популізм лише експлуатує цей дефіцит демократії, зрештою ризикуючи замінити представницьку демократію плебісцитаризмом і зміцнити виключне домінування еліти.
Трансформаційний вплив інформаційних технологій протягом останніх двох десятиліть ще більше ускладнив ці питання. Триваючий процес монополізації в цій сфері змінює фундаментальні характеристики капіталізму, дозволяючи окремим компаніям отримувати колосальні, квазіфеодальні доходи і здійснювати домінуючий вплив на економічні, ідеологічні та політичні сфери.
Аналіз цих проблем часто призводить до хибних висновків. У пропозиціях, спрямованих на боротьбу з популізмом, корупцією та упередженістю суддів за допомогою правових реформ, часто не береться до уваги важливе питання: хто відповідатиме за впровадження цих змін? Якщо від політичних партій, які самі вбудовані в недосконалу або фактично неіснуючу систему, очікують, що вони будуть проводити реформи, чому вони повинні діяти всупереч власним корисливим інтересам? Більше того, цим партіям часто бракує переконливих альтернативних бачень; Навіть коли вони зазнають змін, їхні зміни часто набувають популістських або авторитарних рис, що ще більше підриває демократичні принципи.
Демократія – це не просто дискусія про мораль чи абстрактні норми; По суті, йдеться про владу: хто нею володіє і як її отримують. Зміцнення демократії вимагає звернення до цих глибинних динамік влади, а не лише покладатися лише на моралістичні заклики до «кращого суспільства».
Мережева модель демократичного оновлення: можливості для Грузії
Нинішню кризу в Грузії можна ефективно подолати лише шляхом встановлення нових правил управління, тобто шляхом фундаментального переосмислення змісту та процесів демократії та створення нових форм участі та представництва. Глибокий розрив між трансформованою соціальною реальністю Грузії та її застарілими політичними структурами вимагає не просто поступових реформ, а фундаментального переосмислення того, як функціонує представництво у ХХІ столітті.
Повторювані протестні рухи в Грузії свідчать про органічну появу альянсів громадян, сформованих за професійною та місцевою ознаками. Ці рухи припускають, що майбутнє політичної організації може лежати в «коаліціях», які об'єднуються навколо спільних цілей щодо участі та представництва, зберігаючи при цьому свою індивідуальну автономію.
Коаліційна модель, де професійні організації артикулюють конкретні галузеві інтереси, а місцеві групи активно вирішують проблеми громад, є практичною альтернативою нинішній системі. Цей підхід надає пріоритет повсякденним проблемам через дієві програми над абстрактними політичними та «ідеологічними» (моралістичними) дебатами. Беручи до уваги глибокий демократичний розрив, коли динамічні соціальні зміни вступають у протиріччя зі статичними політичними інститутами, заохочення таких альтернативних рухів є не лише можливим, але й необхідним. Переходячи від традиційної партійної політики до цих нових форм представництва, Грузія має потенціал перетворити свою нинішню кризу на унікальну можливість оновити свою політичну систему відповідно до сучасних соціальних реалій.
11.04.202514:38
Геополітична зацикленість Грузії маскує глибшу кризу представництва
Надмірна зосередженість на зовнішніх загрозах приховує фундаментальні недоліки в політичній системі Грузії.
У країнах, сформованих унікальними історичними шляхами, як-от у Грузії, політичний дискурс часто стає непропорційно зацикленим на геополітиці. Внутрішні виклики постійно переосмислюються через призму міжнародних відносин і сприйняття зовнішніх загроз. У пострадянському культурному контексті ця тенденція часто проявляється особливо непомітно, слугуючи інструментом для маніпуляцій, які використовують не лише правлячі партії, а й широкі верстви еліти.
Хоча беззаперечним є той факт, що глобальні геополітичні перетворення тривають, можливості Грузії здійснювати значний вплив на ці процеси залишаються обмеженими. Отже, надмірне використання геополітичного прогнозування для внутрішньополітичних цілей, особливо коли ці процеси за своєю суттю непередбачувані, зрештою виявляється марним. Критичними факторами будь-якої геополітичної перебудови є внутрішня організація влади всередині країни та легітимність тих, хто представляє народ як усередині країни, так і на міжнародній арені.
Криза легітимності в Грузії
Події, що відбуваються в Грузії, яскраво ілюструють, що політична система бореться з глибокою кризою легітимності. Значна частина суспільства відкидає встановлені правила і рішення управління, що надзвичайно ускладнює ефективне правління. Алармістське твердження про те, що Грузія перебуває на критичному етапі, що вимагає повернення до «нормальної» політики, насправді є помилковим. «Нормальність» минулого ніколи не була по-справжньому здоровою. Імператив полягає не в тому, щоб регресувати, а в тому, щоб створити новий і вдосконалений порядок. В іншому випадку просте повернення до «вчорашнього» неминуче призведе назад до криз сьогоднішнього дня.
За роки своєї незалежності, внаслідок збігу соціальних та історичних чинників, грузинські політичні партії не перетворилися на широкі представницькі організації соціальних груп чи коаліції. Натомість вони значною мірою розвинулися як персоналізовані сутності, зосереджені на індивідуальних лідерах. Отже, традиційні групи інтересів, які відіграють життєво важливу роль у сприянні демократизації, не змогли прижитися. Цей феномен не можна пояснити лише відсутністю політичної свідомості чи маніпуляцією елітами, хоча і те, і інше є сприяючими факторами. Скоріше, це пов'язано з фундаментальними зрушеннями в самій соціальній структурі.
У постіндустріальних суспільствах (або, у випадку Грузії, неіндустріальних), де традиційні соціальні рамки зазнали фундаментальних змін, суспільство стає фрагментованим, а громадяни дедалі більше атомізуються. Традиційні ліво-праві ідеології значною мірою не в змозі адекватно реагувати на цю фрагментацію та множинність інтересів. Отже, Грузія зіткнулася не лише з політичною кризою, а й з кризою самої політики, що інституційно відображається у постійній дисфункції її парламенту.
Протягом десятиліть у багатьох демократичних країнах світу спостерігалося зменшення кількості членів політичних партій і відповідне підрив суспільної довіри. Основні політичні партії або розпалися, або значно ослабли, не впоравшись зі своєю основною функцією представництва.
Історично склалося так, що традиційні партії забезпечували представництво через виборчий процес і впливали на управління в період між виборами. Обрані представники були підзвітні своїм партійним членам, тим самим забезпечуючи представництво інтересів різних соціальних груп. Парламентські рішення, як правило, були результатом компромісу між цими соціальними групами, а не угод, укладених між роз'єднаними парламентарями. По суті, демократія була значною мірою продуктом інституціоналізованої політичної боротьби, вкоріненої в соціальній структурі індустріального суспільства XX століття.
Ерозія демократичної легітимності
Надмірна зосередженість на зовнішніх загрозах приховує фундаментальні недоліки в політичній системі Грузії.
У країнах, сформованих унікальними історичними шляхами, як-от у Грузії, політичний дискурс часто стає непропорційно зацикленим на геополітиці. Внутрішні виклики постійно переосмислюються через призму міжнародних відносин і сприйняття зовнішніх загроз. У пострадянському культурному контексті ця тенденція часто проявляється особливо непомітно, слугуючи інструментом для маніпуляцій, які використовують не лише правлячі партії, а й широкі верстви еліти.
Хоча беззаперечним є той факт, що глобальні геополітичні перетворення тривають, можливості Грузії здійснювати значний вплив на ці процеси залишаються обмеженими. Отже, надмірне використання геополітичного прогнозування для внутрішньополітичних цілей, особливо коли ці процеси за своєю суттю непередбачувані, зрештою виявляється марним. Критичними факторами будь-якої геополітичної перебудови є внутрішня організація влади всередині країни та легітимність тих, хто представляє народ як усередині країни, так і на міжнародній арені.
Криза легітимності в Грузії
Події, що відбуваються в Грузії, яскраво ілюструють, що політична система бореться з глибокою кризою легітимності. Значна частина суспільства відкидає встановлені правила і рішення управління, що надзвичайно ускладнює ефективне правління. Алармістське твердження про те, що Грузія перебуває на критичному етапі, що вимагає повернення до «нормальної» політики, насправді є помилковим. «Нормальність» минулого ніколи не була по-справжньому здоровою. Імператив полягає не в тому, щоб регресувати, а в тому, щоб створити новий і вдосконалений порядок. В іншому випадку просте повернення до «вчорашнього» неминуче призведе назад до криз сьогоднішнього дня.
За роки своєї незалежності, внаслідок збігу соціальних та історичних чинників, грузинські політичні партії не перетворилися на широкі представницькі організації соціальних груп чи коаліції. Натомість вони значною мірою розвинулися як персоналізовані сутності, зосереджені на індивідуальних лідерах. Отже, традиційні групи інтересів, які відіграють життєво важливу роль у сприянні демократизації, не змогли прижитися. Цей феномен не можна пояснити лише відсутністю політичної свідомості чи маніпуляцією елітами, хоча і те, і інше є сприяючими факторами. Скоріше, це пов'язано з фундаментальними зрушеннями в самій соціальній структурі.
У постіндустріальних суспільствах (або, у випадку Грузії, неіндустріальних), де традиційні соціальні рамки зазнали фундаментальних змін, суспільство стає фрагментованим, а громадяни дедалі більше атомізуються. Традиційні ліво-праві ідеології значною мірою не в змозі адекватно реагувати на цю фрагментацію та множинність інтересів. Отже, Грузія зіткнулася не лише з політичною кризою, а й з кризою самої політики, що інституційно відображається у постійній дисфункції її парламенту.
Протягом десятиліть у багатьох демократичних країнах світу спостерігалося зменшення кількості членів політичних партій і відповідне підрив суспільної довіри. Основні політичні партії або розпалися, або значно ослабли, не впоравшись зі своєю основною функцією представництва.
Історично склалося так, що традиційні партії забезпечували представництво через виборчий процес і впливали на управління в період між виборами. Обрані представники були підзвітні своїм партійним членам, тим самим забезпечуючи представництво інтересів різних соціальних груп. Парламентські рішення, як правило, були результатом компромісу між цими соціальними групами, а не угод, укладених між роз'єднаними парламентарями. По суті, демократія була значною мірою продуктом інституціоналізованої політичної боротьби, вкоріненої в соціальній структурі індустріального суспільства XX століття.
Ерозія демократичної легітимності
11.04.202514:32
🇺🇦 В Украине запускают собственное производство аналога Starlink, — Stetman
По оптимистическому сценарию через 6 месяцев украинская компания Stetman планирует запустить производство мощностью от 2000 до 10000 терминалов в месяц.
По оптимистическому сценарию через 6 месяцев украинская компания Stetman планирует запустить производство мощностью от 2000 до 10000 терминалов в месяц.
Рекорды
13.04.202523:59
6Подписчиков07.04.202523:59
0Индекс цитирования13.04.202507:51
4Охват одного поста11.04.202523:59
3Охват рекламного поста27.04.202522:06
0.00%ER13.04.202507:52
80.00%ERRpost.reposted:Офіс Президента
16.04.202518:21
⚡️ Головне зі звернення Президента
➡️ Щойно була доповідь міністра оборони Умєрова про комунікацію та спільну роботу з нашими партнерами в Європі: будуть нові пакети підтримки, також ми готуємо нову безпекову архітектуру – усі конкретні деталі того, як може функціонувати безпековий контингент партнерів в Україні. Ми зі свого боку все зробимо, щоб політичні рішення – про контингент – максимально швидко виконувались саме тоді, коли для цього буде час.
➡️ Сьогодні ж детально ми обговорили з дипломатами найближчі наші тижні: можливі зустрічі тут, у Європі, роботу з Америкою, а також відносини з іншими державами – з усіма державами, які достатньо сильні, щоб реально вплинути на дипломатію. В усіх частинах світу має бути однаково зрозуміло, що причина цієї війни тільки в Росії. Саме там, у Москві, у Кремлі сидить причина, чому досі немає навіть припинення вогню, не те що чогось більшого. Вже 36 днів пропозиції Америки повністю та безумовно припинити удари в небі, на морі та на землі. Україна одразу прийняла цю пропозицію більш ніж місяць тому. Росія ігнорує її досі й досі не відчуває наслідків, і саме в цьому – ключова проблема.
➡️ Говорив сьогодні з Президентом Фінляндії зокрема й про це – про дипломатію, яка гальмує через те, що на Росію недостатньо тиску. Говорили також про відносини з Америкою – ми погодили наші спільні меседжі, наші спільні кроки, наші спільні позиції. Це важливо, що Україна та майже всі ми в Європі маємо об’єднану позицію щодо багатьох безпекових питань. Я дякую Фінляндії за підтримку.
➡️ Хороші результати в урядової команди України, яка працює з американською стороною щодо угоди про економічне партнерство. Перша віцепрем’єр-міністр Свириденко доповідала сьогодні про це. Базові юридичні речі майже доопрацьовані, і далі, якщо все буде рухатися так само швидко та конструктивно, угода дасть економічні результати обом нашим країнам: і Україні, і Америці.
➡️ Сьогодні я відзначив державними нагородами наших працівників оборонної промисловості. Їхній професійний день був 13 квітня, коли Росія вдарила балістикою по Сумах. Нам є чим відповідати на такі удари, і ми не залишимо просто в спокої на цій землі сволоту, яка вбиває наших людей. Ми маємо на це повне право, це абсолютно справедливо – відповідати вбивцям так, як вони заслуговують. Росія повинна змиритися з думкою про невідворотність сили України, і справжній надійний мир може бути досягнутий саме тоді, коли реальність змусить Росію змиритися з нашими можливостями. Наші дрони, українські ракети, наша артилерія, українські снаряди, наша техніка – усе, що виробляє Україна, захищатиме Україну, життя наших людей, нашу державу. Я дякую всім вже більш ніж 300 тисячам українців, які працюють на наших оборонних підприємствах – тут, у нашій державі, – заради української сили. Пишаюся нашими людьми!
Слава Україні!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
➡️ Щойно була доповідь міністра оборони Умєрова про комунікацію та спільну роботу з нашими партнерами в Європі: будуть нові пакети підтримки, також ми готуємо нову безпекову архітектуру – усі конкретні деталі того, як може функціонувати безпековий контингент партнерів в Україні. Ми зі свого боку все зробимо, щоб політичні рішення – про контингент – максимально швидко виконувались саме тоді, коли для цього буде час.
➡️ Сьогодні ж детально ми обговорили з дипломатами найближчі наші тижні: можливі зустрічі тут, у Європі, роботу з Америкою, а також відносини з іншими державами – з усіма державами, які достатньо сильні, щоб реально вплинути на дипломатію. В усіх частинах світу має бути однаково зрозуміло, що причина цієї війни тільки в Росії. Саме там, у Москві, у Кремлі сидить причина, чому досі немає навіть припинення вогню, не те що чогось більшого. Вже 36 днів пропозиції Америки повністю та безумовно припинити удари в небі, на морі та на землі. Україна одразу прийняла цю пропозицію більш ніж місяць тому. Росія ігнорує її досі й досі не відчуває наслідків, і саме в цьому – ключова проблема.
➡️ Говорив сьогодні з Президентом Фінляндії зокрема й про це – про дипломатію, яка гальмує через те, що на Росію недостатньо тиску. Говорили також про відносини з Америкою – ми погодили наші спільні меседжі, наші спільні кроки, наші спільні позиції. Це важливо, що Україна та майже всі ми в Європі маємо об’єднану позицію щодо багатьох безпекових питань. Я дякую Фінляндії за підтримку.
➡️ Хороші результати в урядової команди України, яка працює з американською стороною щодо угоди про економічне партнерство. Перша віцепрем’єр-міністр Свириденко доповідала сьогодні про це. Базові юридичні речі майже доопрацьовані, і далі, якщо все буде рухатися так само швидко та конструктивно, угода дасть економічні результати обом нашим країнам: і Україні, і Америці.
➡️ Сьогодні я відзначив державними нагородами наших працівників оборонної промисловості. Їхній професійний день був 13 квітня, коли Росія вдарила балістикою по Сумах. Нам є чим відповідати на такі удари, і ми не залишимо просто в спокої на цій землі сволоту, яка вбиває наших людей. Ми маємо на це повне право, це абсолютно справедливо – відповідати вбивцям так, як вони заслуговують. Росія повинна змиритися з думкою про невідворотність сили України, і справжній надійний мир може бути досягнутий саме тоді, коли реальність змусить Росію змиритися з нашими можливостями. Наші дрони, українські ракети, наша артилерія, українські снаряди, наша техніка – усе, що виробляє Україна, захищатиме Україну, життя наших людей, нашу державу. Я дякую всім вже більш ніж 300 тисячам українців, які працюють на наших оборонних підприємствах – тут, у нашій державі, – заради української сили. Пишаюся нашими людьми!
Слава Україні!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
post.reposted:Офіс Президента
14.04.202519:02
⚡️ Головне зі звернення Президента
➡️ Сьогодні весь день у Сумах тривають роботи після вчорашнього удару російської балістики – розбирають завали. Майже 40 поранених досі в лікарнях, і серед них діти, 11 людей у важкому стані, лікарі намагаються зробити все, щоб допомогти – щоб урятувати життя. Дуже важливі зараз усі прояви підтримки – кожен лідер, кожна країна, усі дипломатичні представники, які висловились, – ми всіх бачимо, чуємо. Тридцять п’ять людей були вбиті одним цим російським ударом – мої співчуття всім рідним та близьким. Сто дев’ятнадцять людей поранені. І це тільки один удар.
➡️ Вже 34 дні тому Україна відповіла позитивно на американську пропозицію повного та безумовного припинення вогню – усіх таких ударів, як по Сумах, як по Кривому Рогу, як по Дніпру, як по Куп’янську та Бериславу, як по всьому фронту. І вже 34 дні зберігається відверта російська відмова від припинення вогню. Зараз – так само, як протягом років, – Путін зосереджений на продовженні війни. Зосереджений на ось таких ударах – на вбивствах. Російські державні пропагандисти готують свою аудиторію до того, що перемовини й дипломатія не дадуть результату. І причина цього тільки одна – вони там, у Москві, зараз не бояться. І якщо не буде достатньо сильного тиску на Росію, вони й надалі робитимуть те, до чого вони звикли – надалі воюватимуть. Це вже стало російською державною звичкою – воювати проти сусідів, експортувати ненависть і знищувати життя. Ми всі хочемо, щоб це припинилося. Мир потрібен, і має бути тривалим. Саме тому Україна завжди конструктивно працює з партнерами в усіх форматах, які можуть дати безпеку і які можуть відновити мир. Ми не просто готові до миру швидко – Україна не хотіла жодної секунди цієї війни, і кожного дня Україна захищає життя.
➡️ Зараз, після удару по Сумах, майже 50 держав і міжнародних організацій висловилися на підтримку України. Лідери країн, глави урядів, очільники дипломатичних відомств – я хочу подякувати кожному та кожній. Світ знає правду – що відбулось і хто винен. І коли війна завершиться, світ абсолютно чітко знатиме, що це сталося, бо Росію як агресора примусили до миру. Агресора, який прийшов на українську землю у 2014 році. Одинадцять років тому. І для всіх важливо, щоб це не зайняло ще роки.
➡️ Сьогодні я провів Ставку: ми продовжуємо розвиток нашої армії – формування корпусної системи. Були відповідні доповіді. Також готуємо з партнерами основу для безпекового контингенту – контингенту за участі партнерів, який буде підтримувати мир після цієї війни. Цього тижня заплановані зустрічі щодо цього – щодо контингенту. І також сьогодні спланували нашу зовнішньополітичну роботу на найближчі тижні – ми працюємо заради ППО для України, заради стійкості нашої держави та Сил оборони й заради того, щоб дипломатія нарешті почала давати плоди.
Слава Україні!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
➡️ Сьогодні весь день у Сумах тривають роботи після вчорашнього удару російської балістики – розбирають завали. Майже 40 поранених досі в лікарнях, і серед них діти, 11 людей у важкому стані, лікарі намагаються зробити все, щоб допомогти – щоб урятувати життя. Дуже важливі зараз усі прояви підтримки – кожен лідер, кожна країна, усі дипломатичні представники, які висловились, – ми всіх бачимо, чуємо. Тридцять п’ять людей були вбиті одним цим російським ударом – мої співчуття всім рідним та близьким. Сто дев’ятнадцять людей поранені. І це тільки один удар.
➡️ Вже 34 дні тому Україна відповіла позитивно на американську пропозицію повного та безумовного припинення вогню – усіх таких ударів, як по Сумах, як по Кривому Рогу, як по Дніпру, як по Куп’янську та Бериславу, як по всьому фронту. І вже 34 дні зберігається відверта російська відмова від припинення вогню. Зараз – так само, як протягом років, – Путін зосереджений на продовженні війни. Зосереджений на ось таких ударах – на вбивствах. Російські державні пропагандисти готують свою аудиторію до того, що перемовини й дипломатія не дадуть результату. І причина цього тільки одна – вони там, у Москві, зараз не бояться. І якщо не буде достатньо сильного тиску на Росію, вони й надалі робитимуть те, до чого вони звикли – надалі воюватимуть. Це вже стало російською державною звичкою – воювати проти сусідів, експортувати ненависть і знищувати життя. Ми всі хочемо, щоб це припинилося. Мир потрібен, і має бути тривалим. Саме тому Україна завжди конструктивно працює з партнерами в усіх форматах, які можуть дати безпеку і які можуть відновити мир. Ми не просто готові до миру швидко – Україна не хотіла жодної секунди цієї війни, і кожного дня Україна захищає життя.
➡️ Зараз, після удару по Сумах, майже 50 держав і міжнародних організацій висловилися на підтримку України. Лідери країн, глави урядів, очільники дипломатичних відомств – я хочу подякувати кожному та кожній. Світ знає правду – що відбулось і хто винен. І коли війна завершиться, світ абсолютно чітко знатиме, що це сталося, бо Росію як агресора примусили до миру. Агресора, який прийшов на українську землю у 2014 році. Одинадцять років тому. І для всіх важливо, щоб це не зайняло ще роки.
➡️ Сьогодні я провів Ставку: ми продовжуємо розвиток нашої армії – формування корпусної системи. Були відповідні доповіді. Також готуємо з партнерами основу для безпекового контингенту – контингенту за участі партнерів, який буде підтримувати мир після цієї війни. Цього тижня заплановані зустрічі щодо цього – щодо контингенту. І також сьогодні спланували нашу зовнішньополітичну роботу на найближчі тижні – ми працюємо заради ППО для України, заради стійкості нашої держави та Сил оборони й заради того, щоб дипломатія нарешті почала давати плоди.
Слава Україні!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
post.reposted:Офіс Президента
11.04.202517:44
⚡️ Головне зі звернення Президента
➡️ Сьогодні – поїздка на Дніпровщину, у Кривий Ріг.
➡️ Вшанував загиблих від російського удару, від балістики, рівно тиждень тому. Дев’ятнадцять людей убила російська ракета. Дев’ять дітей.
➡️ Зараз я в укритті саме в цій школі, у якій три дитини навчалися. На жаль, вони загинули. У той же день була ще й атака «шахедів» – ще життя вони тоді забрали. Вічна пам’ять.
➡️ Сьогодні саме звідси, із Кривого Рогу, звернувся до учасників «Рамштайну» – засідання в Брюсселі. Головне для нас – це протиповітряна оборона, додаткові системи ППО, ракети до них. Щоб захищати життя людей, захищати наші міста.
➡️ Дуже розраховуємо на рішення партнерів – потрібні системи, вони є у світі, і потрібне політичне рішення, щоб ППО працювала, працювала тут, в Україні: Дніпро, Кривий, Нікополь, Харків, Суми, Чернігів, Миколаїв, Одеса та багато інших наших міст і наших громад.
➡️ Ми говорили про це з Президентом Сполучених Штатів Америки, з Президентом Трампом: Україна не просто просить – ми готові купити відповідні додаткові системи. І саме сильна зброя – єдине, чому можна довіряти захист життя, маючи такого сусіда, як Росія. Щоб українські діти могли навчатися в безпеці просто в школі не онлайн, а офлайн, нормально, як в Америці, як усюди в Європі, і не в таких підземних класах, які можуть дати більше безпеки, але які ніде не повинні бути нормою, а просто у школах. ППО – це перший пріоритет. Я дякую партнерам, які нам уже допомагають.
➡️ Також буде суттєве нове фінансування систем радіоелектронної боротьби – це плюс 540 мільйонів гривень. Я доручив уряду ухвалити рішення й посилити захист. Є вже й рішення щодо додаткового фінансування для наших прифронтових громад, прикордонних із Росією громад, тих, які постійно перебувають під ударами, під обстрілами.
➡️ До 10 мільйонів гривень на кожну нашу таку громаду – залежно від кількості людей у громаді. І це буде не одна така виплата – ми плануємо зробити таку регулярну підтримку на першочергові потреби громад. Щоб допомогти і з укриттями, і транспортом, і іншими рішеннями для захисту людей.
➡️ Спілкувалися сьогодні з представниками громад Дніпровщини – я хочу подякувати їм усім. Дякую всім, хто з людьми, хто допомагає, хто захищає.
➡️ Відвідав і наших воїнів, які відновлюються після поранень. Вдячний кожному лікарю, який рятує наших хлопців. Вдячний усім, хто пам’ятає: кожен важливий, кожен впливає, кожен має докладати сил, щоб Україна зберігала сили. Дякую вам!
Слава Україні!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
➡️ Сьогодні – поїздка на Дніпровщину, у Кривий Ріг.
➡️ Вшанував загиблих від російського удару, від балістики, рівно тиждень тому. Дев’ятнадцять людей убила російська ракета. Дев’ять дітей.
➡️ Зараз я в укритті саме в цій школі, у якій три дитини навчалися. На жаль, вони загинули. У той же день була ще й атака «шахедів» – ще життя вони тоді забрали. Вічна пам’ять.
➡️ Сьогодні саме звідси, із Кривого Рогу, звернувся до учасників «Рамштайну» – засідання в Брюсселі. Головне для нас – це протиповітряна оборона, додаткові системи ППО, ракети до них. Щоб захищати життя людей, захищати наші міста.
➡️ Дуже розраховуємо на рішення партнерів – потрібні системи, вони є у світі, і потрібне політичне рішення, щоб ППО працювала, працювала тут, в Україні: Дніпро, Кривий, Нікополь, Харків, Суми, Чернігів, Миколаїв, Одеса та багато інших наших міст і наших громад.
➡️ Ми говорили про це з Президентом Сполучених Штатів Америки, з Президентом Трампом: Україна не просто просить – ми готові купити відповідні додаткові системи. І саме сильна зброя – єдине, чому можна довіряти захист життя, маючи такого сусіда, як Росія. Щоб українські діти могли навчатися в безпеці просто в школі не онлайн, а офлайн, нормально, як в Америці, як усюди в Європі, і не в таких підземних класах, які можуть дати більше безпеки, але які ніде не повинні бути нормою, а просто у школах. ППО – це перший пріоритет. Я дякую партнерам, які нам уже допомагають.
➡️ Також буде суттєве нове фінансування систем радіоелектронної боротьби – це плюс 540 мільйонів гривень. Я доручив уряду ухвалити рішення й посилити захист. Є вже й рішення щодо додаткового фінансування для наших прифронтових громад, прикордонних із Росією громад, тих, які постійно перебувають під ударами, під обстрілами.
➡️ До 10 мільйонів гривень на кожну нашу таку громаду – залежно від кількості людей у громаді. І це буде не одна така виплата – ми плануємо зробити таку регулярну підтримку на першочергові потреби громад. Щоб допомогти і з укриттями, і транспортом, і іншими рішеннями для захисту людей.
➡️ Спілкувалися сьогодні з представниками громад Дніпровщини – я хочу подякувати їм усім. Дякую всім, хто з людьми, хто допомагає, хто захищає.
➡️ Відвідав і наших воїнів, які відновлюються після поранень. Вдячний кожному лікарю, який рятує наших хлопців. Вдячний усім, хто пам’ятає: кожен важливий, кожен впливає, кожен має докладати сил, щоб Україна зберігала сили. Дякую вам!
Слава Україні!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.
