ЧУЄШ?
14.04.202521:59
Суми💔
(диптих)
І.
Відспівані
Або навіть подумки —
Непромовлені
а
Відчуті
Веснянки
Принесли лагідний день
Місто потягується як кіт на сонечку
Люди не квапляться — неділя.
У декого котики в руках
Ці сумʼяни повертаються з церкви
Намистини бруньок
Вже вибухнули новим життям...
Раптом — вибух
Дух
святий
і янголи
Чи ви замилувалися надто церквами зсередини?
Чи опікувалися іншими в цю мить?
Чи може — навпаки навіть — вам треба нового воїнства?
Пекуче боляче
Будь-кому, хто українець.
А світ — шо світові? —
"Ми дуже занепокоєні"
заупокійні
молитви
невчасні
непередбачувані
сповнені гніву пречистого
сповнені любови
сповнені німим докіром
сповиті ноги тих, хто ходив і ходив би ще світом
—
пути ті на того б путіна
хто перетворив церкву свого царства на церкву Ворога
де темряву називають світлом
де радіють цим гекатомбам зі своїх і чужих
де Ісусу давно вже дали під дих
де хрещення кров'ю стало нормою
ІІ.
Суми сумні
Сурми грають десь в
небі
Смерти
нема?
нема й суду Твого
досі
Спраглі ми не води й не хліба,
а справедливости Твоєї,
правди Твоєї,
Світла Твого
Сурми сумні —
Тричі в небі
Гаврило сурмить, — той, що возвеличив звісткою радости одну дівчину в Назареті
Але
"Величає душа моя Господа" — казала одного щасливого дня і кожна з тих жінок, чиї діти вчора перестали дихати
в місті суму нашого нині
в місті Суми
Відспівані
Вітром
холодної цієї
Весни
Анастасія <Есті> Арцева
(диптих)
І.
Відспівані
Або навіть подумки —
Непромовлені
а
Відчуті
Веснянки
Принесли лагідний день
Місто потягується як кіт на сонечку
Люди не квапляться — неділя.
У декого котики в руках
Ці сумʼяни повертаються з церкви
Намистини бруньок
Вже вибухнули новим життям...
Раптом — вибух
Дух
святий
і янголи
Чи ви замилувалися надто церквами зсередини?
Чи опікувалися іншими в цю мить?
Чи може — навпаки навіть — вам треба нового воїнства?
Пекуче боляче
Будь-кому, хто українець.
А світ — шо світові? —
"Ми дуже занепокоєні"
заупокійні
молитви
невчасні
непередбачувані
сповнені гніву пречистого
сповнені любови
сповнені німим докіром
сповиті ноги тих, хто ходив і ходив би ще світом
—
пути ті на того б путіна
хто перетворив церкву свого царства на церкву Ворога
де темряву називають світлом
де радіють цим гекатомбам зі своїх і чужих
де Ісусу давно вже дали під дих
де хрещення кров'ю стало нормою
ІІ.
Суми сумні
Сурми грають десь в
небі
Смерти
нема?
нема й суду Твого
досі
Спраглі ми не води й не хліба,
а справедливости Твоєї,
правди Твоєї,
Світла Твого
Сурми сумні —
Тричі в небі
Гаврило сурмить, — той, що возвеличив звісткою радости одну дівчину в Назареті
Але
"Величає душа моя Господа" — казала одного щасливого дня і кожна з тих жінок, чиї діти вчора перестали дихати
в місті суму нашого нині
в місті Суми
Відспівані
Вітром
холодної цієї
Весни
Анастасія <Есті> Арцева
27.03.202521:43
Гай Валерій Катулл
До Фурія та Аврелія
(переклад Миколи Зерова)
Аврелій і Фурій — Катуллові друзі:
Куди б не пішов він,— ви тими ж стежками:
На море Індійське, що рве і бурхaє
В бою з берегами,
До саків далеких, до ніжних арабів,
Між парфи, стрільців племено гострозоре,
В Єгипет пекучий, де Нілові гирла
Замулили море...
Поглянули б з ним ви й за гори Альпійські,
В долини, де Цезар прославивсь великий,
На Рейн пограничний і острів Британський,
Далекий і дикий.
I все, що б там Доля мені не послала,
Зо мною ви радо усе б поділили...
Тож прошу моїй передати коханій
Це слово немиле:
Дай боже їй жити й повік процвітати,
I триста коханців водити з собою.
I серце їх бідне лукавою тільки
В'ялити жагою.
Моєї ж любові вона не діждеться:
Кохання Катуллове вмерло, упало,
Як квіт польовий, коли пройде по ньому
Залізнеє рало.
До Фурія та Аврелія
(переклад Миколи Зерова)
Аврелій і Фурій — Катуллові друзі:
Куди б не пішов він,— ви тими ж стежками:
На море Індійське, що рве і бурхaє
В бою з берегами,
До саків далеких, до ніжних арабів,
Між парфи, стрільців племено гострозоре,
В Єгипет пекучий, де Нілові гирла
Замулили море...
Поглянули б з ним ви й за гори Альпійські,
В долини, де Цезар прославивсь великий,
На Рейн пограничний і острів Британський,
Далекий і дикий.
I все, що б там Доля мені не послала,
Зо мною ви радо усе б поділили...
Тож прошу моїй передати коханій
Це слово немиле:
Дай боже їй жити й повік процвітати,
I триста коханців водити з собою.
I серце їх бідне лукавою тільки
В'ялити жагою.
Моєї ж любові вона не діждеться:
Кохання Катуллове вмерло, упало,
Як квіт польовий, коли пройде по ньому
Залізнеє рало.
Переслал из:
ЧУЄШ?
30.01.202515:43
Данте Аліґʼєрі
Божественна комедія
у перекладі Євгена Дроб'язка
Пекло
Пісня перша
(початок, перед зустріччю з трьома звірами та Верґілієм)
На півшляху свого земного світу
Я трапив у похмурий ліс густий,
Бо стежку втратив, млою оповиту.
О, де візьму снаги розповісти
Про ліс листатий цей, суворий, дикий,
Бо жах від згадки почина рости!
Над смерть страшну гіркіший він, великий, -
Але за благо те, що там знайшов,
Повім про все, що в пам'ять взяв навіки.
Недобре тямлю, як постав цей схов,
Бо сонність так оволоділа мною,
Що з певної дороги я зійшов.
Я опинивсь під пагорба стіною,
Яким кінчався неширокий діл,
Де острах ліг на серце пеленою.
Я вгору глянув і побачив схил,
Вже убраний у сонячне проміння,
Що надає людині свіжих сил.
Тоді помалу уляглось тремтіння,
Що не давало спокою мені
Всю ніч, коли блукав між страховиння.
Як той, хто у задишці голосній
На сушу вийшов, піною укритий,
І озирає вири навісні, -
Так і мій дух, не скінчивши летіти,
Зирнув назад і стежку оглядав,
Яка не дозволя нікому жити.
Божественна комедія
у перекладі Євгена Дроб'язка
Пекло
Пісня перша
(початок, перед зустріччю з трьома звірами та Верґілієм)
На півшляху свого земного світу
Я трапив у похмурий ліс густий,
Бо стежку втратив, млою оповиту.
О, де візьму снаги розповісти
Про ліс листатий цей, суворий, дикий,
Бо жах від згадки почина рости!
Над смерть страшну гіркіший він, великий, -
Але за благо те, що там знайшов,
Повім про все, що в пам'ять взяв навіки.
Недобре тямлю, як постав цей схов,
Бо сонність так оволоділа мною,
Що з певної дороги я зійшов.
Я опинивсь під пагорба стіною,
Яким кінчався неширокий діл,
Де острах ліг на серце пеленою.
Я вгору глянув і побачив схил,
Вже убраний у сонячне проміння,
Що надає людині свіжих сил.
Тоді помалу уляглось тремтіння,
Що не давало спокою мені
Всю ніч, коли блукав між страховиння.
Як той, хто у задишці голосній
На сушу вийшов, піною укритий,
І озирає вири навісні, -
Так і мій дух, не скінчивши летіти,
Зирнув назад і стежку оглядав,
Яка не дозволя нікому жити.
17.01.202522:34
Юрій Ліщук
лікування емоційного занепаду
схоже на підйом по сходах -
хочеться зупинитись на перших кроках,
впасти в анабіоз,
скрутитись калачиком
і не чути довколишнє середовище,
поки доводиться втримувати клубок в горлі,
що тисне до бетону
а як щодо розплутати його? -
подихати перед початком,
розплутати до суцільної нитки
і з нею рухатись, не зупиняючись,
втікаючи з небезпечного лігва
звісно, нікому не буває легко -
і моменти сумніву яструбами
врізатимуться в роздуми,
і доведеться буде
на якийсь час зупинятись -
але рано чи пізно,
підіймаючись сходами,
ти зможеш дійти додому
лікування емоційного занепаду
схоже на підйом по сходах -
хочеться зупинитись на перших кроках,
впасти в анабіоз,
скрутитись калачиком
і не чути довколишнє середовище,
поки доводиться втримувати клубок в горлі,
що тисне до бетону
а як щодо розплутати його? -
подихати перед початком,
розплутати до суцільної нитки
і з нею рухатись, не зупиняючись,
втікаючи з небезпечного лігва
звісно, нікому не буває легко -
і моменти сумніву яструбами
врізатимуться в роздуми,
і доведеться буде
на якийсь час зупинятись -
але рано чи пізно,
підіймаючись сходами,
ти зможеш дійти додому
Переслал из:
дім культури.
05.04.202512:31
😍 Не повірите, але ми повертаємось із конкурсом! 😍
Представляємо вам Лігу Поетів — 18 авторів, які змагатимуться за право і честь бути найкращими в своєму ремеслі!
Це, звісно, ще один конкурс із експериментальним форматом, але він, ми переконані, вам точно сподобається!
І одразу ж оголошуємо відкритим відбір!
Відбірковий етап триватиме — максимум — до 00:00 11 квітня (п'ятниця).
Для повного ознайомлення з деталями конкурсу — а це регламент, система суддівства, хто буде суддями, тощо —
▶️ лишаємо всю основну інформацію про нього тут. ◀️
Для того, щоб взяти участь, необхідно буде надати організаторові:
1) свої дані учасника — ім'я-прізвище або псевдонім
2) від 20 грн. на банку чи карту призового фонду: 4441 1111 2414 6188
3) скріншот підтвердження оплати
4) відбірковий вірш на вільну тему (до 1500 знаків)
Якщо виникатимуть питання щодо конкурсу — звертайтесь до @yu_lish або @grynenchuk.
І наостанок — удачі вам і нехай переможе найкращий автор!
Слава Україні!
Представляємо вам Лігу Поетів — 18 авторів, які змагатимуться за право і честь бути найкращими в своєму ремеслі!
Це, звісно, ще один конкурс із експериментальним форматом, але він, ми переконані, вам точно сподобається!
І одразу ж оголошуємо відкритим відбір!
Відбірковий етап триватиме — максимум — до 00:00 11 квітня (п'ятниця).
Для повного ознайомлення з деталями конкурсу — а це регламент, система суддівства, хто буде суддями, тощо —
▶️ лишаємо всю основну інформацію про нього тут. ◀️
Для того, щоб взяти участь, необхідно буде надати організаторові:
1) свої дані учасника — ім'я-прізвище або псевдонім
2) від 20 грн. на банку чи карту призового фонду: 4441 1111 2414 6188
3) скріншот підтвердження оплати
4) відбірковий вірш на вільну тему (до 1500 знаків)
Якщо виникатимуть питання щодо конкурсу — звертайтесь до @yu_lish або @grynenchuk.
І наостанок — удачі вам і нехай переможе найкращий автор!
Слава Україні!
27.03.202521:24
Гай Валерій Катулл
До Лесбії
(переклад Миколи Зерова)
Жиймо, Лесбіє, жиймо і любімось!
Поговори лихі дідів сердитих
Мідяком найщербатішим цінуймо.
Сонце зайде на ніч і зійде вранці,
А для нас, як померкне світло денне,
Ніч без краю спаде і сон довічний.
Так цілуй же мене сто раз і двісті,
Знову тисячу раз і знову сто раз,
Та й до тисячі знов, і знов до сотні.
А як буде у нас багато тисяч,
Помішаємо всі і лік забудем,
Щоб із заздрих ніхто та не позаздрив,
Стільки наших цілунків налічивши.
Ти хочеш, Лесбіє, дізнатись неодмінно,
Яким числом твоїх цілунків неоцінних
Украй і через край задовольнився б я?..
Ах, скільки є піщин у золотих краях
Кірени дальньої, де сильфію багато,
Від гробовищ царя шанованого Батта
I до Юпітера лібійського святинь,
I скільки зір — очей з нагоряних склепінь
Глядять на людський рід, мовчанням ночі вкритий, —
Цілунків стільки жде і твій Катулл неситий,
Щоб заздрісник урвав той незліченний лік,
Щоб горя не вшептав лукавий чийсь язик...
До Лесбії
(переклад Миколи Зерова)
Жиймо, Лесбіє, жиймо і любімось!
Поговори лихі дідів сердитих
Мідяком найщербатішим цінуймо.
Сонце зайде на ніч і зійде вранці,
А для нас, як померкне світло денне,
Ніч без краю спаде і сон довічний.
Так цілуй же мене сто раз і двісті,
Знову тисячу раз і знову сто раз,
Та й до тисячі знов, і знов до сотні.
А як буде у нас багато тисяч,
Помішаємо всі і лік забудем,
Щоб із заздрих ніхто та не позаздрив,
Стільки наших цілунків налічивши.
Ти хочеш, Лесбіє, дізнатись неодмінно,
Яким числом твоїх цілунків неоцінних
Украй і через край задовольнився б я?..
Ах, скільки є піщин у золотих краях
Кірени дальньої, де сильфію багато,
Від гробовищ царя шанованого Батта
I до Юпітера лібійського святинь,
I скільки зір — очей з нагоряних склепінь
Глядять на людський рід, мовчанням ночі вкритий, —
Цілунків стільки жде і твій Катулл неситий,
Щоб заздрісник урвав той незліченний лік,
Щоб горя не вшептав лукавий чийсь язик...
30.01.202515:41
05.04.202512:31
Поки я готую для вас все обіцяне, не можу не розповісти вам про поетичні змагання, до яких ще можна долучитися, якщо ви самі також пишете вірші👇🖋️❤️🔥
На меті конкурсу не тільки обрання кращих поетів, а й допомога ЗСУ💪⚔️🇺🇦 Поборемо.
На меті конкурсу не тільки обрання кращих поетів, а й допомога ЗСУ💪⚔️🇺🇦 Поборемо.
27.03.202521:18
Гай Валерій Катулл
Знову весна
(переклад Миколи Зерова)
Знову весна, оживає земля.
Бурь одгреміла пора буркотлива,
З заходу легіт повіяв пестливий…
Де ви, багатої Фригії ниви?
Де ти, Никеї родюча рілля?…
В Азію, славну містами, мчимо.
Серце забилося, прагне дороги,
Радо ступають, тугішають ноги…
Друзі, прощайте! Братерським гуртком
З дому забились ми в даль незнайому, —
Нарізно шлях свій верстаєм додому.
Знову весна
(переклад Миколи Зерова)
Знову весна, оживає земля.
Бурь одгреміла пора буркотлива,
З заходу легіт повіяв пестливий…
Де ви, багатої Фригії ниви?
Де ти, Никеї родюча рілля?…
В Азію, славну містами, мчимо.
Серце забилося, прагне дороги,
Радо ступають, тугішають ноги…
Друзі, прощайте! Братерським гуртком
З дому забились ми в даль незнайому, —
Нарізно шлях свій верстаєм додому.
22.01.202508:58
P.S. До попереднього читання, — хочу нагадати деякі вірші Юрія Ліщука, що я їх читала раніше. Це дійсно вартий вашої уваги поет❤️🔥
04.04.202518:15
Вітаю, друзі!💕
Виявляється, я вам завинила біографію Лесі Українки, тож разом і з цим начитаю щось іще з видатної нашої поетеси. Сподіваюся, у вас на душі вже досить весняно🌷
Виявляється, я вам завинила біографію Лесі Українки, тож разом і з цим начитаю щось іще з видатної нашої поетеси. Сподіваюся, у вас на душі вже досить весняно🌷
Переслал из:ЧУЄШ?
30.01.202515:46
Данте Аліґʼєрі
Божественна комедія
у перекладі Євгена Дроб'язка
Чистилище
Пісня восьма
(початок)
Була година, що наводить тугу
На моряків, м'якшить-бо серце їм
За вигуком «бувай!» смутному другу,
Коли новий любові пілігрим
Десь чує, як оплакують каплиці
Вмирущий день подзвінням жалібним.
Я кинув слухати і став дивиться:
Поважний дух, піднявшись, щоб була
Його помітна тінь юрбі столицій,
Склав руки; звівши до свого чола,
На схід поглянув, мов сказав до Бога:
«Байдужий я до блага і до зла!»
Й злетіло «Світе тихий...» з уст у нього
Так гаряче, побожно й ніжно так,
Що в млості я забув себе самого.
І душі підхопили, мов на знак,
Побожну пісню, ніжну та гарячу,
І очі піднесли, як і співак.
Скеруй свій зір на істину, читачу!
Спрозоріла запона, як скляна,
І стало видно правди зміст і вдачу.
Божественна комедія
у перекладі Євгена Дроб'язка
Чистилище
Пісня восьма
(початок)
Була година, що наводить тугу
На моряків, м'якшить-бо серце їм
За вигуком «бувай!» смутному другу,
Коли новий любові пілігрим
Десь чує, як оплакують каплиці
Вмирущий день подзвінням жалібним.
Я кинув слухати і став дивиться:
Поважний дух, піднявшись, щоб була
Його помітна тінь юрбі столицій,
Склав руки; звівши до свого чола,
На схід поглянув, мов сказав до Бога:
«Байдужий я до блага і до зла!»
Й злетіло «Світе тихий...» з уст у нього
Так гаряче, побожно й ніжно так,
Що в млості я забув себе самого.
І душі підхопили, мов на знак,
Побожну пісню, ніжну та гарячу,
І очі піднесли, як і співак.
Скеруй свій зір на істину, читачу!
Спрозоріла запона, як скляна,
І стало видно правди зміст і вдачу.
20.01.202516:35
Upd Збір закрито💪
Дорогі підписники!
Дуже прошу участі в зборі мого брата й поширень його🙏
Збір іде на одну з рот рейнджерів ССО ЗСУ❤️🔥 Земний уклін всім небайдужим.
https://www.facebook.com/share/p/1UDgHXSNkW/
Пряме посилання на братову банку⬇️
https://send.monobank.ua/jar/2W1QP2jcvp
Дорогі підписники!
Дуже прошу участі в зборі мого брата й поширень його🙏
Збір іде на одну з рот рейнджерів ССО ЗСУ❤️🔥 Земний уклін всім небайдужим.
https://www.facebook.com/share/p/1UDgHXSNkW/
Пряме посилання на братову банку⬇️
https://send.monobank.ua/jar/2W1QP2jcvp
Показано 1 - 17 из 17
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.