Останнім часом у Києві важко дихати в районі станції метро «Звіринецька» – смердить лайном так, начебто прорвало каналізацію. Хочу заспокоїти киян і гостей столиці: у смороді винувата не каналізація. Це просто трохи обісрався голова Національного агентства з питань запобігання корупції Павлущик, який 10 січня 2025 року отримав від мене звернення й два, воістину, унікальних документи, які доводять, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Лубінець – це звичайний шахрай, який шляхом обману та зловживання довірою видурює гроші в іноземців, але не відображає ці кошти в деклараціях. Сплинуло два з половиною місяці, а голова НАЗК все ніяк не наважиться відповісти на моє звернення.
У лютому 2024 року Лубінець звернувся до нідерландської правозахисниці Маріам Ламберт і попрохав у неї 18 тисяч євро готівкою (уявляєте сцену – державний службовець зустрічається з представником міжнародної правозахисної організації і просить дати йому гроші готівкою?) для того, щоби, начебто, відшкодувати витрати на повернення в Україну 8 дітей, що були незаконно депортовані до Російської Федерації і яких вдалось повернути в жовтні 2023 за сприяння уряду Катару. Гроші Лубінець попрохав передати своїй довіреній особі – такому собі Якименку Олександру Сергійовичу.
Цей Якименко існує в кількох іпостасях. По-перше, він є співробітником Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та бухгалтером профспілкової організації працівників Секретаріату. По-друге, він є фізичною особою-підприємцем і утримує в приміщенні Секретаріату нелегальний буфет, але за оренду приміщення платить не на рахунок Секретаріату (бо буфет ніяк не оформлений), а в кишеню Лубінцю. Окрім того, на ім’я Якименка Лубінець зареєстрував фіктивну фірму «Волонтери об’єднані однією метою» (код ЄДРПОУ 45047206), на яку оформлює гуманітарну допомогу, що передається благодійниками для Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
21 лютого 2024 року Маріам Ламберт, повіривши в розповіді Лубінця про дітей, які потребують допомоги, передала Якименку 18 тисяч євро, Якименко видав їй розписку в отриманні грошей, де зазначив, що він діє від імені профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, та засвідчив свій підпис печаткою профспілкової організації. У розписці зазначено, що ці кошти будуть використані в рамках заходів, спрямованих на повернення українських дітей, які були депортовані та/або незаконно переміщені з території України на територію Української Федерації. А наступного дня Лубінець надіслав Маріам Ламберт лист на електронну пошту, яким підтвердив, що гроші – 18 тисяч євро готівкою – він отримав.
Саме цей лист Лубінця та розписку в отриманні грошей я й надіслав у НАЗК 10 січня 2025 року. Документи мені передала Маріам Ламберт, яка розповіла, що Лубінець кошти привласнив і відмовився надати звіт про їх використання. Що ж стосується дітей, для яких Лубінець прохав гроші, то, як виявилось, насправді всі видатки взяв на себе уряд Катару ще за три місяці до того, як Лубінець звернувся по гроші до нідерландської правозахисниці.
Виносячи за дужки ту обставину, що Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини є шахрай, який виманює гроші, відкриває фіктивні фірми та розкрадає гуманітарну допомогу, залишається відкритим питання стосовно декларування Лубінцем своїх доходів. Гроші, які Лубінець отримав від Маріам Лабмерт шляхом зловживання довірою та обманом і які він привласнив, Уповноважений Верховної Ради з прав людини зобов’язаний був задекларувати. Чого Лубінець, звісно, не зробив. І тепер НАЗК зобов’язано скласти на Лубінця адмінпротокол за вчинене корупційне правопорушення, чого Павлущик, звісно, робити не збирається.
Тому й тхне гівном в районі станції метро «Звіринецька». Це голова НАЗК розмірковує, як йому викрутитись з цієї ситуації – так, щоби і Лубінця виручити, і скандалу уникнути.
