#ФРОНТМЕНИ
25.02.202519:58
Театр війни: режисер Павло Юров про досвід — від полону в Слов'янську до повномасштабної війни
Суспільне Культура ексклюзивно публікує есей зі збірки We Who Have Changed, що вийшла англійською та німецькою мовами у видавництвах Ist Publishing та Spector Books, за редакцією Дарії Бадьйор і Анастасії Платонової.
У цьому тексті театральний режисер та військовий Павло Юров розповідає про свій досвід під час війни.
https://suspilne.media/culture/955649-teatr-vijni-reziser-pavlo-urov-pro-dosvid-vid-polonu-v-slovansku-do-povnomasstabnoi-vijni/?fbclid=IwY2xjawIrAApleHRuA2FlbQIxMQABHSSPdIwExgsyNpaGyZU8VqJOAnZ5oj0MERJOlOx7f4-QbRAWWFP4Rmcsww_aem_56-Ysr10hFqxJlc1H8oo5w
Суспільне Культура ексклюзивно публікує есей зі збірки We Who Have Changed, що вийшла англійською та німецькою мовами у видавництвах Ist Publishing та Spector Books, за редакцією Дарії Бадьйор і Анастасії Платонової.
У цьому тексті театральний режисер та військовий Павло Юров розповідає про свій досвід під час війни.
https://suspilne.media/culture/955649-teatr-vijni-reziser-pavlo-urov-pro-dosvid-vid-polonu-v-slovansku-do-povnomasstabnoi-vijni/?fbclid=IwY2xjawIrAApleHRuA2FlbQIxMQABHSSPdIwExgsyNpaGyZU8VqJOAnZ5oj0MERJOlOx7f4-QbRAWWFP4Rmcsww_aem_56-Ysr10hFqxJlc1H8oo5w
Переслал из:
ҐРУНТ
22.02.202512:28
Манга «Бойовий шрам» про війну в Україні увійшла до фіналу престижної японської премії імені Тедзуки Осаму.
У творі Кобаяші Нікі розповідає кілька історій про події російсько-української війни. Зокрема, там фігурує український військовий з позивним «Шинобі».
У творі Кобаяші Нікі розповідає кілька історій про події російсько-української війни. Зокрема, там фігурує український військовий з позивним «Шинобі».
«"Бойові шрами" — історія людей, про яких ніколи не можна забувати, і я сподіваюся, що вона залишиться в серцях кожного», — написав автор манги.
Переслал из:
🇺🇦Zалізний Тато☠️
17.02.202517:45
💣☠️🔥
Розмова з Татом у таємному бункері.
А ще, він просив передати, що не має наміру мірятися будь з ким довжиною і діаметром досвіду війни.
Адже звичайний піхотинець бачить в сотні разів більше пекла, ніж Тато.
Тож честь і шана кожному, хто у ці важкі часи виконує в палаючих морозних полях важку бойову роботу, захищаючи святу Неню.
Приємного перегляду малюки.
І не сваріть будь-ласка Тата, якщо вам щось не сподобалося у його словах.
Він все одно вас любить і хоче, аби у вас усе було тіп-топ.
Чоломкання світу цього.
https://youtu.be/O0__XTb3b-o?si=I1nfJAVxLDmxLtO2
Розмова з Татом у таємному бункері.
А ще, він просив передати, що не має наміру мірятися будь з ким довжиною і діаметром досвіду війни.
Адже звичайний піхотинець бачить в сотні разів більше пекла, ніж Тато.
Тож честь і шана кожному, хто у ці важкі часи виконує в палаючих морозних полях важку бойову роботу, захищаючи святу Неню.
Приємного перегляду малюки.
І не сваріть будь-ласка Тата, якщо вам щось не сподобалося у його словах.
Він все одно вас любить і хоче, аби у вас усе було тіп-топ.
Чоломкання світу цього.
https://youtu.be/O0__XTb3b-o?si=I1nfJAVxLDmxLtO2
Переслал из:Валерій Пузік
ВЙ
14.02.202511:02
Поміж голосу і поміж мовчання гніздиться пам’ять. Про поета і воїна, чиї тексти навіть після його смерті проростають у нових культурах і мовах. Говорять про українську боротьбу найщирішими словами, свідчать.
Під час цього вечора аудиторія матиме нагоду ще раз і ще почути про Максима з уст його батька, Олександра Кривцова, дізнатися про його нові книги, що вийшли у світі, а також послухати його тексти з книг українською у виконанні поетів Юлії Мусаковської, Артура Дроня та Катерини Міхаліциної, а також литовською голосами перекладачів та поетів Антанаса А. Йонінаса, Марюса Бурокаса, Донатаса Петрошюса та Бенедиктаса Янушевічюса. Разом з литовськими гостями поговоримо також про те, як працює пам’ять у часі війни і як спільність у царині поезії підсилює взаємопідтримку у справі протистояння реальному ворогові.
Львів
19 лютого 18:30
Львівський культурний хаб
вулиця Князя Романа, 6
Фонд імені Максима Кривцова
Під час цього вечора аудиторія матиме нагоду ще раз і ще почути про Максима з уст його батька, Олександра Кривцова, дізнатися про його нові книги, що вийшли у світі, а також послухати його тексти з книг українською у виконанні поетів Юлії Мусаковської, Артура Дроня та Катерини Міхаліциної, а також литовською голосами перекладачів та поетів Антанаса А. Йонінаса, Марюса Бурокаса, Донатаса Петрошюса та Бенедиктаса Янушевічюса. Разом з литовськими гостями поговоримо також про те, як працює пам’ять у часі війни і як спільність у царині поезії підсилює взаємопідтримку у справі протистояння реальному ворогові.
Львів
19 лютого 18:30
Львівський культурний хаб
вулиця Князя Романа, 6
Фонд імені Максима Кривцова
Переслал из:
Maга'zine
12.02.202517:23
Ну шо ж, поїхали. Сержант Мага несподівано знов в телевізорі https://youtu.be/AZlJpgAiI2o?si=DvRXEyHzbn63KuEQ
Прохання до вас виділити час на те, щоб пройти по посиланню, покласти лайк і написати свої скарги, зауваження чи побажання під відео.
Буду вдячний всім зацікавленим!
Прохання до вас виділити час на те, щоб пройти по посиланню, покласти лайк і написати свої скарги, зауваження чи побажання під відео.
Буду вдячний всім зацікавленим!
25.01.202518:25
Переслал из:
Чорний лотос
24.02.202510:03
На війні загинув актор Олексій Самойленко!((
Світла пам’ять
Прощання з Олексієм відбудеться в середу 26го лютого о 10.30 ранку на Берковецькому кладовищі на Алеї Героїв.
Зустріч о 10.30 на Алеї Героїв,
або о 10.00 буде їхати колона від моргу Київської обласної лікарні 1.
https://maps.app.goo.gl/UAZ7GjFNAcSMJCMs9?g_st=com.google.maps.preview.copy
Допоміжна банка родині
https://send.monobank.ua/jar/6aC9w6qNeB
Світла пам’ять
Прощання з Олексієм відбудеться в середу 26го лютого о 10.30 ранку на Берковецькому кладовищі на Алеї Героїв.
Зустріч о 10.30 на Алеї Героїв,
або о 10.00 буде їхати колона від моргу Київської обласної лікарні 1.
https://maps.app.goo.gl/UAZ7GjFNAcSMJCMs9?g_st=com.google.maps.preview.copy
Допоміжна банка родині
https://send.monobank.ua/jar/6aC9w6qNeB
22.02.202510:02
Нагадуємо що сьогодні чекаємо всіх о 17й
17.02.202507:28
Олег Сенцов: Чотири місяці прожив без Fb. Це був непоганий час — не потрібно було стежити за життям інших людей і думати, що написати про своє. Але є події, заради яких варто перервати мовчання й знову зайти сюди.
20 лютого в прокат виходить документальний фільм «Реал» — моя перша і, можливо, остання документальна стрічка. Фільм, який складно назвати фільмом. Це шматочок правди про війну, яку потрібно бачити такою, якою вона є насправді.
Я вдячний усім героям 47-ї бригади, пам’яті яких присвячений цей фільм. Дякую кінотеатрам, які вже цього тижня починають показувати його на широких екранах. Усі зібрані кошти будуть передані до фонду загиблих воїнів.
Окрім того, 18 лютого в Будинку кіно відбудеться допрем'єрний показ, на якому я особисто представлю стрічку.
Приходьте дивитися це незручне, але важливе кіно. Купуйте квитки, підтримуйте родини полеглих героїв. Поширюйте цю новину, щоб якомога більше людей змогли подивитися правді в очі. Дякую!
20 лютого в прокат виходить документальний фільм «Реал» — моя перша і, можливо, остання документальна стрічка. Фільм, який складно назвати фільмом. Це шматочок правди про війну, яку потрібно бачити такою, якою вона є насправді.
Я вдячний усім героям 47-ї бригади, пам’яті яких присвячений цей фільм. Дякую кінотеатрам, які вже цього тижня починають показувати його на широких екранах. Усі зібрані кошти будуть передані до фонду загиблих воїнів.
Окрім того, 18 лютого в Будинку кіно відбудеться допрем'єрний показ, на якому я особисто представлю стрічку.
Приходьте дивитися це незручне, але важливе кіно. Купуйте квитки, підтримуйте родини полеглих героїв. Поширюйте цю новину, щоб якомога більше людей змогли подивитися правді в очі. Дякую!
Переслал из:
Смолоскип і Компанія
13.02.202518:25
Готово!
Маємо тираж поетичної книжки Олекси Бика "#Приголосніголосні"!
І - завтра останній день передзамовлення за акційною ціною! Заходьте: https://smoloskyp.com.ua/product/prygolosnigolosni/
Маємо тираж поетичної книжки Олекси Бика "#Приголосніголосні"!
І - завтра останній день передзамовлення за акційною ціною! Заходьте: https://smoloskyp.com.ua/product/prygolosnigolosni/
Переслал из:
Chytomo
11.02.202516:08
Друзі, нагадуємо про важливий конкурс для авторів-військових: приймають твори на участь у конкурсах воєнної поезії й прози.
Це конкурси памʼяті Гліба Бабіча й Василя Паламарчука.
Подати заявку можна до 24 лютого включно.
#анонси #автори_військові #конкурси
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Це конкурси памʼяті Гліба Бабіча й Василя Паламарчука.
Подати заявку можна до 24 лютого включно.
#анонси #автори_військові #конкурси
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
24.01.202516:18
Поетична збірка Дмитра Шандра: перепиши свого Тракля начорно.
«Ми вже не в розпачі, ми в одкровенні» (с)
"Гляньте на «Есхатон». Костянтин Москалець (той самий) у передмові до книжки відзначив цей текст, і я чудово розумію, чому саме автор передмови його виокремив. Щільність цього фрагменту така висока, що вуха закладає. Буквально: тут нема звуків.
І перед тим, як перейду до самого віршу, зауважу: всі тексти тут рефлексують відчуття, смак, звук, дотик. Передусім дотик, більшість текстів будуть містити слова з ряду «тепло» чи «холод», часом текст буквально рухатиметься від шматків льоду, на які перетворилися ягоди, до розжареної сітки траєкторій, від буквального холоду до метафоричного (бо іншого нема) тепла. «Тепло в окопах взимку — це валюта». За тим звук, бо здебільшого навколо повна темрява і змістом, котрий рятує життя, наділене не те, що бачиш, а те, що чуєш. За тим іде запах, запах тут несе значно менше інформації за звук. Уже потім смак. Якщо ви читали фронтову поезію, то мали б звертати увагу, що тут завжди смак-запах в пріоритетах над звуком-зором, ця поезія занурена в життя тіла того, хто говорить, металом тут пахне, металевий присмак є у роті, тільки потім метал брязкає. Але не у Шандра. Тут, скажімо, вовчі ягоди, плоди блекоти і пасльону важать не отрутною гіркотою, а тим, що разом скидаються на різдвяну прикрасу з гостролисту — колюче смарагдове і два відтінки червоного. Така от імітація Різдва, але не гірчить, тому й не ясно, що імітація та — отруйна. Десь ближче до кінця книжки буде згадка, що після хвороби (то ковід був, певно) у нього повністю не відновся нюх і майже нема чутливості до смаків. Тепер ясно, чому у віршах катма смаків, мало запахів. І ніч. І от в таких умовах в «Есхатоні» зникають ще й звуки. Така собі сенсорна депривація."
З рецензії Ганни Улюри для порталу Сіль.
Дмитро Шандра — засновник «Архе», спочатку як онлайн простору, а згодом і офлайн книгарні. З лютого 2022 року «Архе» не працює, а її власник — бойовий медик 12 бригади «Азов».
«Ми вже не в розпачі, ми в одкровенні» (с)
"Гляньте на «Есхатон». Костянтин Москалець (той самий) у передмові до книжки відзначив цей текст, і я чудово розумію, чому саме автор передмови його виокремив. Щільність цього фрагменту така висока, що вуха закладає. Буквально: тут нема звуків.
І перед тим, як перейду до самого віршу, зауважу: всі тексти тут рефлексують відчуття, смак, звук, дотик. Передусім дотик, більшість текстів будуть містити слова з ряду «тепло» чи «холод», часом текст буквально рухатиметься від шматків льоду, на які перетворилися ягоди, до розжареної сітки траєкторій, від буквального холоду до метафоричного (бо іншого нема) тепла. «Тепло в окопах взимку — це валюта». За тим звук, бо здебільшого навколо повна темрява і змістом, котрий рятує життя, наділене не те, що бачиш, а те, що чуєш. За тим іде запах, запах тут несе значно менше інформації за звук. Уже потім смак. Якщо ви читали фронтову поезію, то мали б звертати увагу, що тут завжди смак-запах в пріоритетах над звуком-зором, ця поезія занурена в життя тіла того, хто говорить, металом тут пахне, металевий присмак є у роті, тільки потім метал брязкає. Але не у Шандра. Тут, скажімо, вовчі ягоди, плоди блекоти і пасльону важать не отрутною гіркотою, а тим, що разом скидаються на різдвяну прикрасу з гостролисту — колюче смарагдове і два відтінки червоного. Така от імітація Різдва, але не гірчить, тому й не ясно, що імітація та — отруйна. Десь ближче до кінця книжки буде згадка, що після хвороби (то ковід був, певно) у нього повністю не відновся нюх і майже нема чутливості до смаків. Тепер ясно, чому у віршах катма смаків, мало запахів. І ніч. І от в таких умовах в «Есхатоні» зникають ще й звуки. Така собі сенсорна депривація."
З рецензії Ганни Улюри для порталу Сіль.
Дмитро Шандра — засновник «Архе», спочатку як онлайн простору, а згодом і офлайн книгарні. З лютого 2022 року «Архе» не працює, а її власник — бойовий медик 12 бригади «Азов».
Переслал из:Chytomo
24.02.202509:52
11 років триває російсько-українська війна. Сьогодні 3 роки, відколи почалася її нова — повномасштабна — фаза.
Це час великого болю, переосмислення та перетворення всередині кожного. Водночас щоденного утвердження нашої гідності. Понад усе хочемо висловити подяку всім, завдяки кому проживаємо цей день. І вічну шану й скорботу за загиблими.
Сьогодні ділимося з вами добіркою поезії, написаної військовими.
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Це час великого болю, переосмислення та перетворення всередині кожного. Водночас щоденного утвердження нашої гідності. Понад усе хочемо висловити подяку всім, завдяки кому проживаємо цей день. І вічну шану й скорботу за загиблими.
Сьогодні ділимося з вами добіркою поезії, написаної військовими.
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Переслал из:
ULC - Litcentr
21.02.202508:04
✍️ По 24 лютого триває прийом творів на Конкурс воєнної поезії пам’яті Гліба Бабіча і Конкурс короткої воєнної прози пам'яті Василя Паламарчука, які проводить видавництво Білка.
Переслал из:
Книгарня "Є"
15.02.202519:10
"Букурія". З пластичного хірурга в начмеди батальйону. Прямий ефір 📽
Переслал из:
Літо купує книжки
13.02.202510:25
Цікаво, чи сприйняв би я аж так близько — у саме серце — книгу Бріанни Лабускес "Бібліотека спалених книг", якби й сам зараз — під час війни — не займався ініціативою по забезпеченню військових книжками "Книга на фронт".
Якби я вірив у трансцендентне, то міг би припустити, що видання такої книги саме зараз — це знак із певним символічним впливом на мене, моральна підтримка від самого осердя буття: мовляв, все це вже було раніше, а зараз повторюється знову, тож не зупиняйся.
Лише пів року тому, в тій же "Лабораторії" вийшла "Книга на війні" Ендрю Петтіґрі — нон-фікшн від шотландського дослідника історії літератури про значення і вплив книг, бібліотек, читання на людей під час обох світових воєн і в повоєнний період. Вона досі підтримує мене щодня і не дозволяє втомитися, здатися або перегоріти.
Історичний роман Бріанни Лабускес будується на двох значних та яскравих епізодах з історії ХХ ст.: спалення книг нацистами в травні 1933 року та легендарному проєкті "Видання збройних сил", завдяки якому американським воякам на всіх фронтах Другої світової війни були доставлені майже 123 мільйони примірників книг у м'яких обкладинках.
Героїнями "Бібліотеки спалених книг" є три жінки — працівниця програми "Видання збройних сил" Вів'єн, німецька єврейка та активістка Ханна і американська письменниця Алтея, котра опинилася в Берліні завдяки сприянню пропагандистської машини Геббельса.
Вів'єн живе у 1944 році в Нью-Йорку, вона вдова американського військового і активна борчиня за права американських вояків на доступ до книг. Один з конгресменів саме протягнув у законі про голосування військових поправку про цензуру, через яку більшість книг, які відправляють на фронт, потраплять під заборону. Ханна в 1936 році опікується в Парижі Бібліотекою спалених книг і сподівається такою "м'якою силою" протистояти нестримній хвилі фашизму, яка почала отруювати Європу. Алтея ж приїжджає в Берлін в 1933 році за програмою культурного обміну і спочатку навіть захоплюється красою та силою "надлюдей", котрі починають здобувати владу в Німеччині...
Три жінки, три непростих долі, три часи, кохання, смерть, і роль книжкок в самісінькому епіцентрі світової історії — наратив рухається трьома часовими потоками, аж доки не зливається переплітаючись в одну сильну та глибоко емоційну розповідь, котра захоплює, бентежить і надихає.
Авторка роману якісно дослідила джерела і завдяки цьому "Бібліотека спалених книг" перетворюється для читача у "машину часу". Можна відчути огиду і жар від палаючих книг в Берліні, здивуватися наказу Ейзенхауера, за яким кожен військовий у День "Д" (D-Day) висадки в Нормандії повинен був мати з собою якусь книжку з "Видання збройних сил", обуритися тим, як безвідповідальність політиків руйнує найуспішніші ініціативи.
Навіть якщо ви ніколи не вірили в те, що військові теж люди і хотіли б мати легкий доступ до книг, цей роман просто цікаво прочитати усім, хто любить книги і вірить в силу розказування історій.
Я ж сподіватимусь, що кожна людина, яка його прочитає, більше не зможе ігнорувати плакати в книгарнях із закликом: "Подаруй книгу на фронт".
Якби я вірив у трансцендентне, то міг би припустити, що видання такої книги саме зараз — це знак із певним символічним впливом на мене, моральна підтримка від самого осердя буття: мовляв, все це вже було раніше, а зараз повторюється знову, тож не зупиняйся.
Лише пів року тому, в тій же "Лабораторії" вийшла "Книга на війні" Ендрю Петтіґрі — нон-фікшн від шотландського дослідника історії літератури про значення і вплив книг, бібліотек, читання на людей під час обох світових воєн і в повоєнний період. Вона досі підтримує мене щодня і не дозволяє втомитися, здатися або перегоріти.
Історичний роман Бріанни Лабускес будується на двох значних та яскравих епізодах з історії ХХ ст.: спалення книг нацистами в травні 1933 року та легендарному проєкті "Видання збройних сил", завдяки якому американським воякам на всіх фронтах Другої світової війни були доставлені майже 123 мільйони примірників книг у м'яких обкладинках.
Героїнями "Бібліотеки спалених книг" є три жінки — працівниця програми "Видання збройних сил" Вів'єн, німецька єврейка та активістка Ханна і американська письменниця Алтея, котра опинилася в Берліні завдяки сприянню пропагандистської машини Геббельса.
Вів'єн живе у 1944 році в Нью-Йорку, вона вдова американського військового і активна борчиня за права американських вояків на доступ до книг. Один з конгресменів саме протягнув у законі про голосування військових поправку про цензуру, через яку більшість книг, які відправляють на фронт, потраплять під заборону. Ханна в 1936 році опікується в Парижі Бібліотекою спалених книг і сподівається такою "м'якою силою" протистояти нестримній хвилі фашизму, яка почала отруювати Європу. Алтея ж приїжджає в Берлін в 1933 році за програмою культурного обміну і спочатку навіть захоплюється красою та силою "надлюдей", котрі починають здобувати владу в Німеччині...
Три жінки, три непростих долі, три часи, кохання, смерть, і роль книжкок в самісінькому епіцентрі світової історії — наратив рухається трьома часовими потоками, аж доки не зливається переплітаючись в одну сильну та глибоко емоційну розповідь, котра захоплює, бентежить і надихає.
Авторка роману якісно дослідила джерела і завдяки цьому "Бібліотека спалених книг" перетворюється для читача у "машину часу". Можна відчути огиду і жар від палаючих книг в Берліні, здивуватися наказу Ейзенхауера, за яким кожен військовий у День "Д" (D-Day) висадки в Нормандії повинен був мати з собою якусь книжку з "Видання збройних сил", обуритися тим, як безвідповідальність політиків руйнує найуспішніші ініціативи.
Навіть якщо ви ніколи не вірили в те, що військові теж люди і хотіли б мати легкий доступ до книг, цей роман просто цікаво прочитати усім, хто любить книги і вірить в силу розказування історій.
Я ж сподіватимусь, що кожна людина, яка його прочитає, більше не зможе ігнорувати плакати в книгарнях із закликом: "Подаруй книгу на фронт".
Переслал из:
☨ ГОРДІЄНКО ☨
02.02.202511:32
Метаромантика скоро почне знімати фільми.
Але приємно бачити, що українська кіноіндустрія потрошки починає осягати, які перед нею стоять задачі, і якими методами потрібно ці задачі рішати.
Сподобався "Ми були рекрутами", а тепер виходить "Одного літа в Україні".
Всім раджу, і що дуже важливо - не сприймати цей фільм, як ми звикли сприймати українське кіно: "підтримаємо наших біднесеньких"
Ставтеся до цього як до серйозного та незалежного проекту, який в перспективі вартий стати експортним, як і досвід, який цей проект створив.
Ідіть і дивіться!
Але приємно бачити, що українська кіноіндустрія потрошки починає осягати, які перед нею стоять задачі, і якими методами потрібно ці задачі рішати.
Сподобався "Ми були рекрутами", а тепер виходить "Одного літа в Україні".
Всім раджу, і що дуже важливо - не сприймати цей фільм, як ми звикли сприймати українське кіно: "підтримаємо наших біднесеньких"
Ставтеся до цього як до серйозного та незалежного проекту, який в перспективі вартий стати експортним, як і досвід, який цей проект створив.
Ідіть і дивіться!
24.01.202516:17
📚 Лекція письменника, філософа та офіцера ЗСУ Анатолія Дністрового: "Письмо як свідчення воєнної доби"
Під час лекції Анатолій розповів про трансформації, що відбулись у текстах українських авторів після початку повномасштабної війни, а також про нову роль етичної та документальної функції літератури.
Захід відбувся в межах серії подій із діячами культури, організованої «Текстурою» — програмою промоції читання, яку реалізує платформа «Тепле місто».
Під час лекції Анатолій розповів про трансформації, що відбулись у текстах українських авторів після початку повномасштабної війни, а також про нову роль етичної та документальної функції літератури.
Захід відбувся в межах серії подій із діячами культури, організованої «Текстурою» — програмою промоції читання, яку реалізує платформа «Тепле місто».
Переслал из:Chytomo
22.02.202518:15
Манґа про війну в Україні – у фіналі престижної японської премії
«Це дійсно велика подія та культурна подія для України, для світу аніме — це як премія Оскар для галузі кіно», — написав український військовослужбовець з позивним Шинобі.
Манґа створена опираючись на реальні історії українського солдата Богдана “Шинобі” та бойовий досвід інших українських військових.
Шукайте більше деталей та переглядайте уривки з манґи у новині.
#манґа #премії #Японія
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
«Це дійсно велика подія та культурна подія для України, для світу аніме — це як премія Оскар для галузі кіно», — написав український військовослужбовець з позивним Шинобі.
Манґа створена опираючись на реальні історії українського солдата Богдана “Шинобі” та бойовий досвід інших українських військових.
Шукайте більше деталей та переглядайте уривки з манґи у новині.
#манґа #премії #Японія
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Переслал из:
МЕТАРОМАНТИКА
20.02.202518:21
Єдиний спосіб, щось змінити – це взяти автомат. Або пеpо
Анатолій Лупиніс
Боротьба українців за свої цінності триває з 2013-го року.
Формат змінився, мета — ні.
Переслал из:
АРМІЯ TV
15.02.202508:41
🪖 «Завтра йдемо в армію»: як гітарист «ВВ» потрапив на війну
🎼 Максим «Дред» Рогачевський не вагався – у перші дні вторгнення він просто сказав батькові ці слова, і наступного дня вони разом стали до зброї. Його батько – гітарист «Воплі Відоплясова» Євген «Юджин» Рогачевський, який залишив сцену заради захисту країни.
🤝 Як це – воювати пліч-о-пліч із батьком? Як вони переживали небезпеку і що для них означає повернення до мирного життя?
👀 Дивіться у новому випуску проєкту «Герої» вже зараз за посиланням.
🎼 Максим «Дред» Рогачевський не вагався – у перші дні вторгнення він просто сказав батькові ці слова, і наступного дня вони разом стали до зброї. Його батько – гітарист «Воплі Відоплясова» Євген «Юджин» Рогачевський, який залишив сцену заради захисту країни.
🤝 Як це – воювати пліч-о-пліч із батьком? Як вони переживали небезпеку і що для них означає повернення до мирного життя?
👀 Дивіться у новому випуску проєкту «Герої» вже зараз за посиланням.
Переслал из:
413 ОББС «РЕЙД»
13.02.202508:31
413 ОББС "РЕЙД" Сил Безпілотних Систем виходить в ефір! Ми запускаємо "Радіо "РЕЙД" – простір для своєї музики, своїх слів і своєї правди.
🎵 Що тут буде?
– Жорстка, чесна музика без попси та ванілі.
– Композиції від тих, хто воює або допомагає війську.
– Ніякої цензури – війна звучить так, як вона є.
🎙 Що ще?
Окрім музики, ми стартуємо серію подкастів та інтерв’ю з військовими, музикантами, волонтерами та іншими людьми, які тримають наш фронт. Незабаром слухайте програми "Наша Історія", "Війна Духу" та багато іншого.
📡 Слухай нас онлайн: https://radio.raid.army/
РЕЙД триває. І тепер він звучить голосно. 🚀🎧
Facebook | Instagram | YouTube
🎵 Що тут буде?
– Жорстка, чесна музика без попси та ванілі.
– Композиції від тих, хто воює або допомагає війську.
– Ніякої цензури – війна звучить так, як вона є.
🎙 Що ще?
Окрім музики, ми стартуємо серію подкастів та інтерв’ю з військовими, музикантами, волонтерами та іншими людьми, які тримають наш фронт. Незабаром слухайте програми "Наша Історія", "Війна Духу" та багато іншого.
📡 Слухай нас онлайн: https://radio.raid.army/
РЕЙД триває. І тепер він звучить голосно. 🚀🎧
Facebook | Instagram | YouTube
Переслал из:
Sonya Koshkina (official)
26.01.202515:31
Ви точно бачили цей трек!
Тарас Столяр - той самий бандурист, який акомпанував культовому британському музиканту Стінгу під його всесвітньо відомий хіт «Shape of my heart” під час туру по США.
Столяр є старшим солдатом і має бойовий досвід, зараз служить у «Культурному десанті». Це підрозділ військовослужбовців творчих професій, які підіймають бойовий дух солдатам на фронті, в лікарнях і прославляють Україну закордоном, забираючи допомогу.
Коли я вперше почула виступ Тараса вживу, одразу сказала нашій Angelika Syzonenko, що нам просто необхідно зробити з ним інтервʼю для Lb.live.
На запис Тарас прийшов з бандурою, так що ви не просто послухаєте розмову, а невеликий виступ також)
Дуже життєствердний ефір, я прям тішуся.
П.с. Якщо хтось з вас чомусь досі не підписаний на наш ютьюб канал - зробіть це обовʼязково! І про дзвіночок не забудьте)
https://youtu.be/RCDsoOIaWmc?si=PyqnEBcDLBXsG9sn
Тарас Столяр - той самий бандурист, який акомпанував культовому британському музиканту Стінгу під його всесвітньо відомий хіт «Shape of my heart” під час туру по США.
Столяр є старшим солдатом і має бойовий досвід, зараз служить у «Культурному десанті». Це підрозділ військовослужбовців творчих професій, які підіймають бойовий дух солдатам на фронті, в лікарнях і прославляють Україну закордоном, забираючи допомогу.
Коли я вперше почула виступ Тараса вживу, одразу сказала нашій Angelika Syzonenko, що нам просто необхідно зробити з ним інтервʼю для Lb.live.
На запис Тарас прийшов з бандурою, так що ви не просто послухаєте розмову, а невеликий виступ також)
Дуже життєствердний ефір, я прям тішуся.
П.с. Якщо хтось з вас чомусь досі не підписаний на наш ютьюб канал - зробіть це обовʼязково! І про дзвіночок не забудьте)
https://youtu.be/RCDsoOIaWmc?si=PyqnEBcDLBXsG9sn
24.01.202516:17
Друзі, ми вже почали, долучайтесь до онлайн-трансляції.
А також, будемо вдячні за посильні донати на розвиток проєкту #ФРОНТМЕНИ, на нашу Монобазу.
А також, будемо вдячні за посильні донати на розвиток проєкту #ФРОНТМЕНИ, на нашу Монобазу.
Показано 1 - 24 из 80
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.