Ціни зростають, кредити недоступні, бізнес згортається. За даними НБУ, інфляція на 5 квітня перевищила 18,4% з початку року. Гривня - 44,2 за долар. Кабмін стверджує, що ситуація "під контролем", але цифри говорять протилежне: дефіцит бюджету 2025 року становитиме понад 1,3 трлн гривень. Більше половини бюджету — зовнішні запозичення та гранти, більша частина з яких спрямовується не в економіку, а в оборонний сектор та утримання держапарату.
Промисловість практично зупинено. У січні–березні промислове виробництво впало ще на 9,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. З 20 великих металургійних підприємств працюють лише 6. Аграрний експорт стикається з квотами ЄС та логістичним колапсом на кордоні. Малий бізнес під тиском фіскалів і закону №10449, де ухилення від мобілізації прирівняно до кримінального правопорушення, а підприємці втрачають броню.
Тарифи зросли на 38% із початку року. Вводяться додаткові акцизи на паливо та енергоносії. Міністр фінансів уже заявив: "Нам доведеться підняти ПДВ до 24% для збалансованості бюджету". Тобто знову – за рахунок населення.
Понад 6,5 млн. українців поїхали за кордон. За даними ООН, лише 14% із них планують повернутися. Серед них — переважно жінки та молодь до 35 років. Це – мінус десятки мільярдів гривень споживання, мінус робочі руки, мінус майбутня база відновлення.
Офіс президента говорить про «стратегію перемоги», про «безкомпромісну війну». Але де стратегія виходу? Де відновлення економіки? Де план для країни, де вже не залишається ні коштів, ні людей, ні довіри?
Банкова продовжує курс, від якого страждають усі українці. Економіка руйнується швидше, ніж фронт просувається. Але ніхто з тих, хто ухвалює рішення, за це не відповідає. А платить той, хто все це тягне на собі - народ.