Що? Про «Опенгеймера» вже забули? А я тут рецензію надибала. Дуже несправедливу рецензію, яка більше року провалялась у мономолекулярному шарі рідких кристалів, на основі рідкоземельного Германію та Індію, памʼяті айфону і вийшла на світло ваших очей лише зараз, позаяк не люблю, коли назбірується більше 200 заміток.
Поки явище барбігеймера раді були б повторити всі кіна, які виходять попарно, але поки ніяк, «Оппенгеймера» дивитимуться не лише заради Кілліана Мерфі і його Томмі в «Гострих картузах», (хоча моя улюблена роль — Патрік Брейден у «Сніданку на Плутоні»), а ще й завдяки бажанню побачити фізичну гранату, з якої, гейби джин, вилетить ядерна лисичка, а ще оцей фронтальний ракурс Мерфі 20 разів за фільм і його скажений телекант, що розходиться в різні сторони, спостерігаючи ланцюгову реакцію, яку він запустив ще яблуком, отруєним ціанідом, як символом пізнання добра зі зла, для свого препода — носія цих знань, який вважав його криворуким бездарем, що не шаре матчасть.
Кажись, я розумію чому раніше не постила цю рецензію, бо тут таке:
— З кожним спалахом запальнички для вашого косячка десь страждає один Прометей;
— Нолан суне події у трьох часових вимірах: вихід, чудо, розпʼяття, тобто вперто пише житіє Опенгеймера як месії і світить його трьома частинами: студентські рочки; хто не стає професором, той стає технологом і шаре як не в академічній теорії так в залязяках; і, власне, СУД (ще одне слово з трьох літер, де посередині У);
— Секс з ядерною бомбою;
— Історія про те, як посварилася два єврея, а програв весь світ і тепер війна ніколи не закінчиться;
(Знов ругаюся на Нолана:
«Замерзла в «Жовтні» за 3 грьобані години, які в нас вкрав довбаний Нолан»)
Головне питання Опенгеймера:
— Чию б ще дружину трахнути, так, щоб за це нічого не було?
— Треба більше таких дружин!
Дружина фізика ядерника?
Трахнути трахнути трахнути
— Вчити матчасть не хотів, зате приносив квіти.
Ліпше б ядерна квітка над Москвою розквітла, а не червона комуністична
— Краще б луплнули по союзницькій Москві
Довбуш круче.
Відсебне:
Як взагалі світ зміг замінити вакханалії на джихад?
Всі ядерні удари від недойобу
Більше їбіться
Заїбали
Крінжанула я з цього фільму, хоча у мене такий вік, що я вже зі всього крінжую і ні чому не дивуюся, єдине чому я продовжую дивуватись, так це людській жорстокості.
#рецензія
