Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Карап чыгуу
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Карап чыгуу
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Карап чыгуу
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Карап чыгуу
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Карап чыгуу
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Карап чыгуу
рафінована поезія avatar

рафінована поезія

https://t.me/batiark
в абсурді кейт – тільки вірші
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
Текшерилбеген
Ишенимдүүлүк
Ишенимсиз
Орду
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаЛип 14, 2024
TGlistке кошулган дата
Бер 01, 2025
Мен каналдын ээсимин
Өзгөрүүлөр тарыхы
Тиркелген топ
рафінована ❤️‍🔥
рафінована ❤️‍🔥
1

Рекорддор

08.03.202523:59
38Катталгандар
17.04.202523:59
200Цитация индекси
12.04.202519:30
761 посттун көрүүлөрү
20.04.202516:32
01 жарнама посттун көрүүлөрү
28.03.202523:59
28.00%ER
17.04.202520:45
217.14%ERR

Өнүгүү

Толугураак
Катталуучулар
Citation индекси
Бир посттун көрүүсү
Жарнамалык посттун көрүүсү
ER
ERR
БЕР '25БЕР '25БЕР '25БЕР '25БЕР '25КВІТ '25КВІТ '25
Толугураак

рафінована поезія популярдуу жазуулары

Бардык посттор
23.03.202521:32
➕
твір написаний зі збитою ритмікою, аби передати емоційність й динаміку словосполучень (тож не намагайтесь ото всьо декламувати 😂)

sztuka означає мистецтво з діалекту Буковини, і саме це слово часто вживала Ольга Кобилянська.

у текстах присутній мотив хімічних наук : домішки пилу / оцет / ми випали в осад / що з того балансу кислоти / розлийте бензин / суміш киселю / рибаль натрій
чому? я так захотіла 👀

все для тебе та через тебе

запозичила цитування з пісні Ірени Карпи й приправила фразами ви разом, як елементи у матриці,
то хай вже складеться , аби надати легкий натяк на любовний контекст.
23.03.202521:18
я сука, але я
людина принаймні

[manifesto]

лірична сповідь, натхнена листами Лесі Українки до Ольги Кобилянської, передає теми внутрішньої боротьби, пошуку істини, гордості за власний шлях і нелегку природу творчості. здебільшого, у стилістиці бунтарства й революції за право мати своє слово, свою позицію, своє бажання робити, попри чужі голоси.

заради живих мертвих і ненароджених синів


— шана Шевченкові, як відголосок, що наступне покоління продовжить творити. митці пройшли свій тернистий кілометр заради того, щоб їх почули. ми також можемо бути почутими, навіть якщо «дехто» наступатиме на горло.

шкода у рамках. ти значно
більше... рятуй. кохай. неси.


— треба діяти, якщо серце цим горить. все через любов. замуровування в рамки ламає крила творчості.

ця країна не виховує янголів


— ми люди. ми не ідеальні й маємо свої особливості (не вади), але ми живі, вчимось та розвиваємось. це можуть визнати або зацькувати. ми йдемо далі.

#poetry
Кайра бөлүшүлгөн:
в абсурді кейт!? avatar
в абсурді кейт!?
30.03.202511:25
❔ мова про..

це не фізична дитина, а метафора до аспектів нашого "я".

➡️ внутрішня дитина — це психологічний концепт, що відображає ту частину особистості, яка зберігає емоції, переживання, спогади та потреби з дитинства.

«сирота» як символ покинутості та самотності. людина почувається «сиротою» ще й через втрату дому, який був опорою та місцем безпеки.

▶️▶️ війна каталізує відчуття безпорадності, знищення не тільки фізичного середовища, а й емоційної стабільності, що знову ж таки ставить людину в стан глибокої внутрішньої тривоги.
29.03.202520:53
крізь бите скло бринить свіча,
за рогом привид територій.
вона мовчить, міста кричать,
порожнє лиють непритомні.

моя дитина – сирота,
загублена між цвілих стін,
шука тепло, та лиш зима,
недосвіт голкою в спині.
дім розчиняється у снах:
ковток розпачливих новин.
подасть не руку, а сигнал,
хоч спів - не копія листів.

вона росте між розбитих квартир,
гул у дротах, морок ліхтарів.
вона говорить, весь світ мовчить —
в очах стелив колони дим.

моя дитина – сирота,
малює шлях додому,
а сліду фарб вже геть нема.
уламки мап знайомі.

ви запишіть її ім'я,
змініть прогноз погоди.

#poetry 🪐
06.04.202518:31
🏚️

декламація [додому]
17.04.202519:48
😁 скорочена версія без матюків

➡️ [manifesto]

поети згоратимуть вічно:
домішки пилу та попелу знову.
але гасло в дзвіницях гучніше?!
моя панацея — паплюжити слово,
переступати цей бруд.
я буду боротись за сенси.
я буду!

наша кров - море мертве.
ми плачем й стаємо відвертими,
і на дні хімічних відголосків
шукаємо комету.
знаєш, що воно все
для тебе та через тебе,
а молитв і не треба.

без рамок ти більше:
множ на три, рибаль натрій,
годуй обіцянками кішок,
святе бидло у віршах,
романи в театрі.

що з того балансу кислоти,
коли твоя фортеця беззахисна?
рятуй. кохай. неси.
ви разом, як елементи у матриці,
то хай вже складеться!
в когось повинно ж скластися..

повз культуру з бруківки труни
я вірю, весна на моїй стороні.
все, що було чи буде,
заради мертвих, живих
і ненароджених синів.
та й попри весь сміх,
моє божевілля у ваших серцях.
ми так само не хотіли війни,
а віднині - це шлях до кінця.

поганим поетом стати нескладно
зі своїми піснями в кишені,
та з праведним гаслом:
«ця країна не виховує янголів.
зітріть свої рими крилаті»

— я не відповім ідеалові.
але я людина принаймні.

#poetry ✨
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.