Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
книжковий прихисток avatar

книжковий прихисток

мене виженуть з книжкових блогерів за мат та бухло
амбасадорка Ві Шваб
🤝 СПІВПРАЦЯ: @kira_andrew
💰 ПІДТРИМАТИ 🥹
send.monobank.ua/jar/72v16cAfB7
❓ СПИТАТИ АНОНІМНО
t.me/non1m_bot?start=gvewh
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
Текшерилбеген
Ишенимдүүлүк
Ишенимсиз
ОрдуУкраїна
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаAug 22, 2022
TGlistке кошулган дата
May 22, 2024
Тиркелген топ

"книжковий прихисток" тобундагы акыркы жазуулар

Захотілося трішки поділитися з вами роздумами на тему контенту 🤔

Останнім часом (ну, вже кілька років насправді) помічаю, що в мережі більше не модно просто ділитися життям, як воно є, більшість блогів кудись несеться, женеться, прагне ✨продуктивно✨ навалювати контент по обраній темі, не зупиняючись ні на мить. З усіх сторін хтось щось прагне тобі впарити, продати, нав'язати, навіть якщо це не подобається самому блогеру, але так ✨треба✨, так прийнято у блогерському середовищі. Люди витискають з себе той контент, наче від цього залежить їхнє життя.

І дуже довго я думала, що зі мною щось не так, бо я так не можу, мене це втомлює, я не вмію впарювати те, що мені самій не подобається (по цій причині я іноді відмовляла в співпрацях, бо розуміла, що це не моє, я не зможу це зацінити = не зможу рекомендувати вам). Я не можу генерувати контент 24/7. А потім мене якось так попустило, оцей весь контент-двіж почав дратувати, я зараз все рідше заходжу в інсту, покидала канали в архів, а в твіттері в мене дуже обмежена стрічка, яка не бісить.

І тому я перестала з себе чавити контент для каналу, бо так, у мене бувають періоди, коли я читаю дуже мало й повільно, тому коли мені є що змістовно сказати про книгу (або про щось покричати), то я виходжу "в ефір", а як нема, то нащо мучити і себе, і вас тими прісними дописами.

Бо ось зайшла я в папку книгоблогів, полистала кілька великих, які трапились під руку (не по порядку, рандомно), а там якось так сумно, шаблонно, вилизано. Немає персоналізації контенту. Немає відчуття, що це писала людина, а не накатав якийсь ШІ. І в цьому, на мою думку, головна проблема сучасного контенту. Люди бігають за кількістю, але не якістю. За охопленнями, а не душею (вимбачте за пафос, я так бачу).

І з цього ж випливає той факт, що мені цікавіше слідкувати за блогами, які не тільки зациклені на одній темі, а й мають свій "характер", показують життя своїх власників, адже ми не роботи, які постійно захоплені тільки чимось одним, у нас же є різні гобі, творчість, просто будні, в які щось відбувається.

Тому стараюся більше ділитися не тільки книгами, хоча після цього летять відписки, а в голову закрадається думка "ну нащо ти тягнеш це сюди, тут люди заради книг і тільки книг". Але все-таки відписуються не всі, тому маю надію, що я не одна люблю, коли блоги урізноманітнюють контент 🫣
Гаразд. Слухайте, браття 🫴🏻

З того моменту, коли я вперше побувала на комік коні, в мене почала свербіти думка, що я теж хотіла би прийти в косплеї, це ж так цікаво. Було це у 2018 році, до речі, ще в якомусь іншому житті. Але мене завжди зупиняло дві думки: "я не схожа на жодного персонажа" і "я не вмію цим займатися, крафтити, шити тощо" 😢

поганому танцору вічно болт в кармані заважає


Аж тут в Сталкері мені підвернувся Фауст, з яким у мене виник міндальний зв'язок і якого дуже легко закосплеїти, бо він буквально бомжара в абсолютно базових речах 😭 На моє повідомлення "в мене є їбанута ідея на фанкон" Бомі чомусь відповіла "роби!", а не відмовила, тому довелося робити 😔

Цікаво, що з пошуком потрібних речей і аксесуарів склалося ідеально, я буквально за день чи півтора замовила все потрібне і потихеньку забираю це все з відділень, хоча зазвичай коли я шукаю щось спеціально, то знаходжу рівно нічого. Це явно воля Моноліту.

Складніше було з індуктором — пристроєм, якого немає на скрінах, але який є у одній з сцен — висить на стегнах у Фауста (не питайте навіщо). Мені дуже всралося додати його в образ. І, так сказати, зловила гіперку на ідеї — сама й вигрібай. Довелося придумувати, з чого його крафтити і вбити кілька вечорів на страждання з картоном і фарбою. Чекаю ще мікро-ліхтарики, аби його ✨засвітити✨

Лінзи я взяла з сіточками на зіницях, аби хоч щось побачити на фанконі (через білий туман) 👌 Звісно, ходити в абсолютно білих склярах і нічого не бачити — це канон і повне занурення в образ, але було б трішки сумно відвалити за фест тищу гривень і тільки слухати (Бомі була готова водити мене за ручку!!! 😭)

Якось так. Чим тільки не займається, аби не писати про книжки, правда? 🙄
Коли Кіра питає на каналі, чи щось розказати:
Псс, а розказати вам, як мене трішки занесло в косплей? 🤭
Знайомтесь, новий мешканець полиць (якого я ледь впихнула) — експеримент 626 з лабораторій Зони Стіч 🤲🏻 ❤️

Ужасно врєдний, все гризе, дере, скаче по стелі — 10 з 10, рекомендую 😬
Там ще й сюжет з вайбами "Вбивства у Східному експресі", ну просто знущання якесь, я тепер хочу 😞

Цього разу Ернест Каннінґем опиниться на борту розкішного поїзда «Ган», що перетинає австралійську пустелю від Дарвіна до Аделаїди. Після публікації детективу йому запропонували стати почесним гостем дискусії письменників-детективістів. Ернест зі своєю дівчиною Джульєтт сідає в поїзд та опиняється серед усієї творчої еліти. Аж раптом стається вбивство. Вмить усі стають підозрюваними. І Ернест також. «Семеро письменників сідають у поїзд. У кінці шляху п’ятеро вийдуть із нього живими. Один буде в наручниках».
Я тільки сьогодні дізналася, що в #Усі_в_моїй_родині_вбивці є друга частина 🗿🗿🗿
Бомі знову привела мене в відділ манґи гроші витрачати 😡
#Сім_костелів

В квартирі дуже холодно, і так якось атмосферно читати про похмурі чеські замки й вулиці під двома ковдрами...
#Сім_костелів

...а от тепер є!

По-перше, я чомусь думала, що це буде роман про минуле (я сама себе заплутала, не зважайте), але події відбуваються у практично наш час. І це дуже добре насправді, бо я зараз більше хочу читати про сучасність. Атмосфера така густа, що її відчуваєш під пальцями, поки тримаєш сторінки 🙏🏻 Згадується минулорічна поїздка у Львів, адже тут вам і описи вулиць з бруківкою, і сирих вогких провулків, і похмурих готичних костелів. Дуже подобається, як книга написана.

По-друге, я не думала, що тут прямо в першій главі мене вже змусять здивуватися 🫣 Я вчора вже засинала під читання, і тут в мене кинули таким описом жертви, що я аж прокинулася xd Схоже, що автор не буде шкодувати читача 😏

А ще книга написана від першої особи, все як я люблю.
(Насправді я почала читати #Сім_костелів, але поки нема сформованих вражень, щоб вам поорати 😁)
Вони вже зовсім зійшли зі шляху книжкових блоґерок і перейшли на шлях служіння Моноліту 🙏
Коротше мені на роботі неочікувано виплатили подарунок на ДН, тому я пішла і все-таки купила брата для свого Джека, бо два місяці ходила заглядалася на це диво 🥹 Ну чудовий же 😭

Знайомтесь, це Фауст 🫴🏻
Експропріювала 😔

https://t.me/bomireadsbooks/1550
Він там досі стоїть 😱

Рекорддор

26.03.202514:01
1.7KКатталгандар
28.06.202423:59
100Цитация индекси
20.03.202514:01
2681 посттун көрүүлөрү
05.11.202423:59
4731 жарнама посттун көрүүлөрү
05.04.202522:46
21.23%ER
27.10.202423:59
16.94%ERR
Катталуучулар
Citation индекси
Бир посттун көрүүсү
Жарнамалык посттун көрүүсү
ER
ERR
JUL '24OCT '24JAN '25APR '25

книжковий прихисток популярдуу жазуулары

27.03.202518:39
Тато подарував мені величезний плющ, як я хотіла 🤲🏻 🌿

Подивіться яка краса 🥹
14.04.202514:32
Захотілося трішки поділитися з вами роздумами на тему контенту 🤔

Останнім часом (ну, вже кілька років насправді) помічаю, що в мережі більше не модно просто ділитися життям, як воно є, більшість блогів кудись несеться, женеться, прагне ✨продуктивно✨ навалювати контент по обраній темі, не зупиняючись ні на мить. З усіх сторін хтось щось прагне тобі впарити, продати, нав'язати, навіть якщо це не подобається самому блогеру, але так ✨треба✨, так прийнято у блогерському середовищі. Люди витискають з себе той контент, наче від цього залежить їхнє життя.

І дуже довго я думала, що зі мною щось не так, бо я так не можу, мене це втомлює, я не вмію впарювати те, що мені самій не подобається (по цій причині я іноді відмовляла в співпрацях, бо розуміла, що це не моє, я не зможу це зацінити = не зможу рекомендувати вам). Я не можу генерувати контент 24/7. А потім мене якось так попустило, оцей весь контент-двіж почав дратувати, я зараз все рідше заходжу в інсту, покидала канали в архів, а в твіттері в мене дуже обмежена стрічка, яка не бісить.

І тому я перестала з себе чавити контент для каналу, бо так, у мене бувають періоди, коли я читаю дуже мало й повільно, тому коли мені є що змістовно сказати про книгу (або про щось покричати), то я виходжу "в ефір", а як нема, то нащо мучити і себе, і вас тими прісними дописами.

Бо ось зайшла я в папку книгоблогів, полистала кілька великих, які трапились під руку (не по порядку, рандомно), а там якось так сумно, шаблонно, вилизано. Немає персоналізації контенту. Немає відчуття, що це писала людина, а не накатав якийсь ШІ. І в цьому, на мою думку, головна проблема сучасного контенту. Люди бігають за кількістю, але не якістю. За охопленнями, а не душею (вимбачте за пафос, я так бачу).

І з цього ж випливає той факт, що мені цікавіше слідкувати за блогами, які не тільки зациклені на одній темі, а й мають свій "характер", показують життя своїх власників, адже ми не роботи, які постійно захоплені тільки чимось одним, у нас же є різні гобі, творчість, просто будні, в які щось відбувається.

Тому стараюся більше ділитися не тільки книгами, хоча після цього летять відписки, а в голову закрадається думка "ну нащо ти тягнеш це сюди, тут люди заради книг і тільки книг". Але все-таки відписуються не всі, тому маю надію, що я не одна люблю, коли блоги урізноманітнюють контент 🫣
13.04.202516:11
Знайомтесь, новий мешканець полиць (якого я ледь впихнула) — експеримент 626 з лабораторій Зони Стіч 🤲🏻 ❤️

Ужасно врєдний, все гризе, дере, скаче по стелі — 10 з 10, рекомендую 😬
👀 🤫
31.03.202517:17
Коротше мені на роботі неочікувано виплатили подарунок на ДН, тому я пішла і все-таки купила брата для свого Джека, бо два місяці ходила заглядалася на це диво 🥹 Ну чудовий же 😭

Знайомтесь, це Фауст 🫴🏻
Бомі знову привела мене в відділ манґи гроші витрачати 😡
Вони вже зовсім зійшли зі шляху книжкових блоґерок і перейшли на шлях служіння Моноліту 🙏
#Герой_замість_мене

Аномалії якісь 👀
31.03.202516:27
Заскочили в рідіт попити новий коктейль, а Бомі підсунула мені новий томик манґи і каже іді на касу 🙄
Він там досі стоїть 😱
02.04.202518:42
#Сім_костелів

...а от тепер є!

По-перше, я чомусь думала, що це буде роман про минуле (я сама себе заплутала, не зважайте), але події відбуваються у практично наш час. І це дуже добре насправді, бо я зараз більше хочу читати про сучасність. Атмосфера така густа, що її відчуваєш під пальцями, поки тримаєш сторінки 🙏🏻 Згадується минулорічна поїздка у Львів, адже тут вам і описи вулиць з бруківкою, і сирих вогких провулків, і похмурих готичних костелів. Дуже подобається, як книга написана.

По-друге, я не думала, що тут прямо в першій главі мене вже змусять здивуватися 🫣 Я вчора вже засинала під читання, і тут в мене кинули таким описом жертви, що я аж прокинулася xd Схоже, що автор не буде шкодувати читача 😏

А ще книга написана від першої особи, все як я люблю.
01.04.202514:57
(Насправді я почала читати #Сім_костелів, але поки нема сформованих вражень, щоб вам поорати 😁)
31.03.202516:51
Експропріювала 😔

https://t.me/bomireadsbooks/1550
#Сім_костелів

В квартирі дуже холодно, і так якось атмосферно читати про похмурі чеські замки й вулиці під двома ковдрами...
13.04.202519:22
Гаразд. Слухайте, браття 🫴🏻

З того моменту, коли я вперше побувала на комік коні, в мене почала свербіти думка, що я теж хотіла би прийти в косплеї, це ж так цікаво. Було це у 2018 році, до речі, ще в якомусь іншому житті. Але мене завжди зупиняло дві думки: "я не схожа на жодного персонажа" і "я не вмію цим займатися, крафтити, шити тощо" 😢

поганому танцору вічно болт в кармані заважає


Аж тут в Сталкері мені підвернувся Фауст, з яким у мене виник міндальний зв'язок і якого дуже легко закосплеїти, бо він буквально бомжара в абсолютно базових речах 😭 На моє повідомлення "в мене є їбанута ідея на фанкон" Бомі чомусь відповіла "роби!", а не відмовила, тому довелося робити 😔

Цікаво, що з пошуком потрібних речей і аксесуарів склалося ідеально, я буквально за день чи півтора замовила все потрібне і потихеньку забираю це все з відділень, хоча зазвичай коли я шукаю щось спеціально, то знаходжу рівно нічого. Це явно воля Моноліту.

Складніше було з індуктором — пристроєм, якого немає на скрінах, але який є у одній з сцен — висить на стегнах у Фауста (не питайте навіщо). Мені дуже всралося додати його в образ. І, так сказати, зловила гіперку на ідеї — сама й вигрібай. Довелося придумувати, з чого його крафтити і вбити кілька вечорів на страждання з картоном і фарбою. Чекаю ще мікро-ліхтарики, аби його ✨засвітити✨

Лінзи я взяла з сіточками на зіницях, аби хоч щось побачити на фанконі (через білий туман) 👌 Звісно, ходити в абсолютно білих склярах і нічого не бачити — це канон і повне занурення в образ, але було б трішки сумно відвалити за фест тищу гривень і тільки слухати (Бомі була готова водити мене за ручку!!! 😭)

Якось так. Чим тільки не займається, аби не писати про книжки, правда? 🙄
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.