CGTAnalytics
27.04.202511:30
🇷🇺🚛Російські "фронтові БТРЗ" у 2025 році?
У 2025 році в розпорядженні 20-ї загальновійськової армії РФ з’явився фронтовий ремонтний пункт площею понад 1000 квадратних метрів із десятьма окремими ремонтними ділянками.
⚙️Фактично, це імпровізований міні-завод для оперативного відновлення пошкодженої бойової техніки на фронті, що яскраво ілюструє реальний стан російської армії.
У майстернях можна побачити модернізовані варіанти радянських машин: танки Т-72Б3М, Т-80БВМ, бронетранспортери БТР-82АТ і броньовані автомобілі Тигр-М. На багатьох машинах встановлені кустарні козирки над моторно-трансмісійними відсіками, сітки й саморобні екрани — усе це свідчить про постійну загрозу з боку FPV-дронів, з якою російська армія вимушено намагається боротися.
➡️Водночас у майстернях активно ведуться роботи зі створення дистанційно керованих бойових платформ і шасі для невеликих наземних безпілотників. Це ще один показник того, як росіяни намагаються пристосуватися до сучасних реалій війни, де безпілотні системи відіграють дедалі важливішу роль.
➡️Окремий напрямок діяльності ремонтного пункту — виготовлення так званих "штурмових" машин. Йдеться про переобладнані цивільні автомобілі: "Буханки" з відпиляними дахами, УАЗи та Ниви, пристосовані для перевезення особового складу. Їх подають як серійні рішення для штурмових груп, але насправді це свідчить про катастрофічний дефіцит бронетехніки. Використання подібних машин на передовій замість БМП чи БТРів — це вимушена імпровізація в умовах великих втрат і обмежених ресурсів.
➡️Ще один важливий нюанс: сучасна війна показала повну неефективність легких плаваючих БМП, створених у радянську епоху. Навіть серед самих російських військових стає дедалі більше розуміння того, що БМП-1/2 більше не відповідають викликам сучасного поля бою, а їх використання обмежене специфічними умовами, такими як операції морської піхоти чи розвідки.
➡️Таким чином, російські фронтові ремонтні бази демонструють кілька важливих трендів.
🛑По-перше, мілітаризація тилу РФ досягла такого рівня, що навіть базові польові майстерні намагаються виконувати функції повноцінних ремонтних заводів.
🛑По-друге, ставка робиться на відновлення застарілої радянської техніки, а не на масове виробництво нової.
🛑По-третє, намагання компенсувати нестачу бронетехніки за рахунок імпровізованих "штурмових" машин вказує на зниження якісного рівня армії.
🏴CGTAnalytics
У 2025 році в розпорядженні 20-ї загальновійськової армії РФ з’явився фронтовий ремонтний пункт площею понад 1000 квадратних метрів із десятьма окремими ремонтними ділянками.
⚙️Фактично, це імпровізований міні-завод для оперативного відновлення пошкодженої бойової техніки на фронті, що яскраво ілюструє реальний стан російської армії.
У майстернях можна побачити модернізовані варіанти радянських машин: танки Т-72Б3М, Т-80БВМ, бронетранспортери БТР-82АТ і броньовані автомобілі Тигр-М. На багатьох машинах встановлені кустарні козирки над моторно-трансмісійними відсіками, сітки й саморобні екрани — усе це свідчить про постійну загрозу з боку FPV-дронів, з якою російська армія вимушено намагається боротися.
➡️Водночас у майстернях активно ведуться роботи зі створення дистанційно керованих бойових платформ і шасі для невеликих наземних безпілотників. Це ще один показник того, як росіяни намагаються пристосуватися до сучасних реалій війни, де безпілотні системи відіграють дедалі важливішу роль.
➡️Окремий напрямок діяльності ремонтного пункту — виготовлення так званих "штурмових" машин. Йдеться про переобладнані цивільні автомобілі: "Буханки" з відпиляними дахами, УАЗи та Ниви, пристосовані для перевезення особового складу. Їх подають як серійні рішення для штурмових груп, але насправді це свідчить про катастрофічний дефіцит бронетехніки. Використання подібних машин на передовій замість БМП чи БТРів — це вимушена імпровізація в умовах великих втрат і обмежених ресурсів.
➡️Ще один важливий нюанс: сучасна війна показала повну неефективність легких плаваючих БМП, створених у радянську епоху. Навіть серед самих російських військових стає дедалі більше розуміння того, що БМП-1/2 більше не відповідають викликам сучасного поля бою, а їх використання обмежене специфічними умовами, такими як операції морської піхоти чи розвідки.
➡️Таким чином, російські фронтові ремонтні бази демонструють кілька важливих трендів.
🛑По-перше, мілітаризація тилу РФ досягла такого рівня, що навіть базові польові майстерні намагаються виконувати функції повноцінних ремонтних заводів.
🛑По-друге, ставка робиться на відновлення застарілої радянської техніки, а не на масове виробництво нової.
🛑По-третє, намагання компенсувати нестачу бронетехніки за рахунок імпровізованих "штурмових" машин вказує на зниження якісного рівня армії.
🏴CGTAnalytics
Кайра бөлүшүлгөн:
✙CONFLICT CAPITAL✙
25.04.202515:01
⭐️Пані та панове, презентуємо вам наше комплексне дослідження на тему: "Основні тенденції розвитку російського ВПК за перший квартал 2025 року"
🔽Посилання на Друкарню: https://drukarnia.com.ua/articles/osnovni-tendenciyi-rozvitku-rosiiskogo-vpk-za-kvartal-2025-roku-AgPv3
Дослідження охоплює 4 напрямки: БПЛА, РЕБ, ББП та ППО. Обсяг вийшов великим, тому користуйтесь змістом для навігації. Наводжу Вам попередні висновки:
➡️ББМ: Бронетанковий парк РФ формується переважно за рахунок радянської техніки, розконсервованої зі складів (понад 3,5 тис. одиниць). Модернізація обмежується заміною двигунів, «латанням» броні та додаванням саморобних елементів захисту, таких як решітки («мангали») або металеві листи («танки-черепахи»). Ці рішення, хоч і підвищують виживаність екіпажів, знижують маневреність і марні проти сучасних ПТРК.
Виробництво новітніх моделей, як-от БМП-3 або БТР-82А, гальмується через дефіцит імпортної електроніки та оптики. Натомість росіяни вдаються до гібридних рішень: встановлюють гармати з БМП-2 на радянські лафети або морські зенітні системи на вантажівки. Такі «мутанти» стають символом імпровізації, але не здатні замінити сучасні платформи. В умовах браку ресурсів РФ змушена балансувати між відновленням старої техніки та спробами створити щось нове з обмежених можливостей.
➡️ППО: Російська ППО, колись одна з найпотужніших у світі, втрачає свою репутацію через невдалі спроби протистояти сучасним ракетам і дронам. Основа систем — радянські комплекси С-400 та С-300, які модернізуються, але страждають від браку компонентів (радари, мікрочіпи). Нова система С-500 «Прометей», здана збивати навіть супутники, залишається експериментальною через обмежені виробничі потужності.
Для боротьби з дронами РФ активно використовує кустарні рішення: мобільні зенітні гармати на вантажівках (наприклад, АК-630), протидронові сітки та перероблені радянські ЗУ-23-4 «Шилка». Модернізований «Панцир-СМ-СВ», створений на базі технологій 1990-х, не є проривом, а лише демонструє спроби ВПК виправдати інвестиції. Загалом, ППО РФ перетворюється на «латанну систему», яка покладається на кількість, але не здатна ефективно захищатися від високотехнологічних загроз.
➡️РЕБ залишається найсильнішою ланкою російського ВПК. Комплекси «Житель», «Поле-21» та Leer-3 створюють щільні зони глушіння, придушуючи зв’язок, GPS та роботу дронів. Нові переносні системи, такі як «СЕРП-ВС13Д», «Чебурашка» та «Чорне око», здатні блокувати відеоканали, Wi-Fi та радіочастоти, знижуючи ефективність українських FPV-дронів на 10%.
Росія успішно обходить санкції, імпортуючи комерційну електроніку через Китай (наприклад, компанія PGI Technology). Проте довгострокові перспективи сумнівні: відтік IT-фахівців, брак передових технологій для протидії системам NATO та фінансові обмеження поступово підривають технологічну перевагу. Наразі ж РЕБ залишається ключовим інструментом асиметричної боротьби, дозволяючи РФ компенсувати слабкість інших видів озброєнь.
➡️БПЛА: Росія різко збільшила виробництво та різноманітність БПЛА. На передовій активно використовуються ударні дрони-камікадзе, такі як «Ланцет-3», «Куб-2» та «Италмас», які відрізняються простотою конструкції та можливістю вражати цілі на відстані до 200 км. Тактичні FPV-дрони, зокрема «Привет-82», стали масовим рішенням завдяки низькій собівартості (близько 1600 доларів) та швидкому виробництву (до 100 одиниць на день). Однак їх ефективність обмежена аналоговим керуванням, яке легко придушується засобами РЕБ, та браком високоточних компонентів.
Розвідувальні БПЛА, такі як модернізовані «Орлан-30» та «Zala Z16», отримали покращені оптичні системи та захист від радіоелектронних перешкод. Проте їхня масованість не компенсує вразливості до сучасних українських комплексів ППО. Загалом, російський ВПК робить ставку на кількість, а не якість, активно залучаючи волонтерські ініціативи та кустарне виробництво для швидкого закриття потреб фронту.
👍Прошу Вас підтримати репостом й дати коментар.
🗞Conflict Capital |Підтримати
🔽Посилання на Друкарню: https://drukarnia.com.ua/articles/osnovni-tendenciyi-rozvitku-rosiiskogo-vpk-za-kvartal-2025-roku-AgPv3
Дослідження охоплює 4 напрямки: БПЛА, РЕБ, ББП та ППО. Обсяг вийшов великим, тому користуйтесь змістом для навігації. Наводжу Вам попередні висновки:
➡️ББМ: Бронетанковий парк РФ формується переважно за рахунок радянської техніки, розконсервованої зі складів (понад 3,5 тис. одиниць). Модернізація обмежується заміною двигунів, «латанням» броні та додаванням саморобних елементів захисту, таких як решітки («мангали») або металеві листи («танки-черепахи»). Ці рішення, хоч і підвищують виживаність екіпажів, знижують маневреність і марні проти сучасних ПТРК.
Виробництво новітніх моделей, як-от БМП-3 або БТР-82А, гальмується через дефіцит імпортної електроніки та оптики. Натомість росіяни вдаються до гібридних рішень: встановлюють гармати з БМП-2 на радянські лафети або морські зенітні системи на вантажівки. Такі «мутанти» стають символом імпровізації, але не здатні замінити сучасні платформи. В умовах браку ресурсів РФ змушена балансувати між відновленням старої техніки та спробами створити щось нове з обмежених можливостей.
➡️ППО: Російська ППО, колись одна з найпотужніших у світі, втрачає свою репутацію через невдалі спроби протистояти сучасним ракетам і дронам. Основа систем — радянські комплекси С-400 та С-300, які модернізуються, але страждають від браку компонентів (радари, мікрочіпи). Нова система С-500 «Прометей», здана збивати навіть супутники, залишається експериментальною через обмежені виробничі потужності.
Для боротьби з дронами РФ активно використовує кустарні рішення: мобільні зенітні гармати на вантажівках (наприклад, АК-630), протидронові сітки та перероблені радянські ЗУ-23-4 «Шилка». Модернізований «Панцир-СМ-СВ», створений на базі технологій 1990-х, не є проривом, а лише демонструє спроби ВПК виправдати інвестиції. Загалом, ППО РФ перетворюється на «латанну систему», яка покладається на кількість, але не здатна ефективно захищатися від високотехнологічних загроз.
➡️РЕБ залишається найсильнішою ланкою російського ВПК. Комплекси «Житель», «Поле-21» та Leer-3 створюють щільні зони глушіння, придушуючи зв’язок, GPS та роботу дронів. Нові переносні системи, такі як «СЕРП-ВС13Д», «Чебурашка» та «Чорне око», здатні блокувати відеоканали, Wi-Fi та радіочастоти, знижуючи ефективність українських FPV-дронів на 10%.
Росія успішно обходить санкції, імпортуючи комерційну електроніку через Китай (наприклад, компанія PGI Technology). Проте довгострокові перспективи сумнівні: відтік IT-фахівців, брак передових технологій для протидії системам NATO та фінансові обмеження поступово підривають технологічну перевагу. Наразі ж РЕБ залишається ключовим інструментом асиметричної боротьби, дозволяючи РФ компенсувати слабкість інших видів озброєнь.
➡️БПЛА: Росія різко збільшила виробництво та різноманітність БПЛА. На передовій активно використовуються ударні дрони-камікадзе, такі як «Ланцет-3», «Куб-2» та «Италмас», які відрізняються простотою конструкції та можливістю вражати цілі на відстані до 200 км. Тактичні FPV-дрони, зокрема «Привет-82», стали масовим рішенням завдяки низькій собівартості (близько 1600 доларів) та швидкому виробництву (до 100 одиниць на день). Однак їх ефективність обмежена аналоговим керуванням, яке легко придушується засобами РЕБ, та браком високоточних компонентів.
Розвідувальні БПЛА, такі як модернізовані «Орлан-30» та «Zala Z16», отримали покращені оптичні системи та захист від радіоелектронних перешкод. Проте їхня масованість не компенсує вразливості до сучасних українських комплексів ППО. Загалом, російський ВПК робить ставку на кількість, а не якість, активно залучаючи волонтерські ініціативи та кустарне виробництво для швидкого закриття потреб фронту.
👍Прошу Вас підтримати репостом й дати коментар.
🗞Conflict Capital |Підтримати
24.04.202506:37
🇮🇷🚤Іран будує катамарани під ракети на 2000 км і планує ще один корабель
Іран продовжує нарощувати свої морські сили, і свідченням цього став новий виток розвитку бойових катамаранів.
➡️Корпус стражів ісламської революції (КСІР) наразі має чотири катамарани проєкту *Shahid Soleimani*, що вже стали платформами для крилатих ракет різного типу — включно з дальністю до 2000 км. Це значно розширює можливості Ірану в проєкції сили на морі, особливо на тлі зростання напруження в регіоні.
Проте Іран не зупиняється: за супутниковими знімками, які потрапили у відкритий доступ, виявлено будівництво ще більшого катамарана в порту Бандар-Баонар. За попередніми оцінками, новий корабель матиме довжину до 77 метрів, що значно перевищує поточні 65-метрові «Шахіди». Це означає ймовірне збільшення кількості пускових установок і вантажопідйомності.
⚙️Наявні катамарани типу *Shahid Soleimani* вже здатні нести:
🛑4 протикорабельні ракети Ghader (до 300 км);
🛑2 ПКР Nasir (до 90 км);
🛑6 вертикальних пускових установок для далекобійних КР (можливо — Ghadr-474 на 2000 км);
🛑16 вертикальних ПУ для ЗРК.
➡️У той час як попередні катамарани типу *Shahid Nazeri* слугували здебільшого для десантних операцій та мали місце для гелікоптера і до 100 бійців, нові кораблі Ірану акцентують саме на ударному потенціалі. Така переорієнтація — це відхід від концепції "москітного флоту" на користь більш автономних і потужних платформ, які можуть діяти не лише в прибережних зонах, але й у відкритому морі.
Фактично, це є доктринальним зсувом. Іран визнав, що малі швидкі катери, хоч і ефектні, не приносять стратегічного ефекту у протистоянні з сучасними ВМС. Особливо це стало очевидним після ударів єменських хуситів по судноплавству в Червоному морі, де малі платформи показали свої обмеження.
❗️Таким чином, Іран робить ставку на ракетно-озброєні катамарани, які поєднують мобільність із дальністю ураження, здатністю діяти у відкритому морі та виводять КСІР на новий рівень у морському протистоянні в Перській затоці, Аравійському морі та, потенційно, в Середземномор'ї.
🏴CGTAnalytics
Іран продовжує нарощувати свої морські сили, і свідченням цього став новий виток розвитку бойових катамаранів.
➡️Корпус стражів ісламської революції (КСІР) наразі має чотири катамарани проєкту *Shahid Soleimani*, що вже стали платформами для крилатих ракет різного типу — включно з дальністю до 2000 км. Це значно розширює можливості Ірану в проєкції сили на морі, особливо на тлі зростання напруження в регіоні.
Проте Іран не зупиняється: за супутниковими знімками, які потрапили у відкритий доступ, виявлено будівництво ще більшого катамарана в порту Бандар-Баонар. За попередніми оцінками, новий корабель матиме довжину до 77 метрів, що значно перевищує поточні 65-метрові «Шахіди». Це означає ймовірне збільшення кількості пускових установок і вантажопідйомності.
⚙️Наявні катамарани типу *Shahid Soleimani* вже здатні нести:
🛑4 протикорабельні ракети Ghader (до 300 км);
🛑2 ПКР Nasir (до 90 км);
🛑6 вертикальних пускових установок для далекобійних КР (можливо — Ghadr-474 на 2000 км);
🛑16 вертикальних ПУ для ЗРК.
➡️У той час як попередні катамарани типу *Shahid Nazeri* слугували здебільшого для десантних операцій та мали місце для гелікоптера і до 100 бійців, нові кораблі Ірану акцентують саме на ударному потенціалі. Така переорієнтація — це відхід від концепції "москітного флоту" на користь більш автономних і потужних платформ, які можуть діяти не лише в прибережних зонах, але й у відкритому морі.
Фактично, це є доктринальним зсувом. Іран визнав, що малі швидкі катери, хоч і ефектні, не приносять стратегічного ефекту у протистоянні з сучасними ВМС. Особливо це стало очевидним після ударів єменських хуситів по судноплавству в Червоному морі, де малі платформи показали свої обмеження.
❗️Таким чином, Іран робить ставку на ракетно-озброєні катамарани, які поєднують мобільність із дальністю ураження, здатністю діяти у відкритому морі та виводять КСІР на новий рівень у морському протистоянні в Перській затоці, Аравійському морі та, потенційно, в Середземномор'ї.
🏴CGTAnalytics
22.04.202506:17
🇷🇺🎙РФ обшила гумою та решітками РЛС "Зоопарк-1М"
У мережі з’явилися кадри з імпровізованим захистом російської контрбатарейної РЛС "Зоопарк-1М": її обшито гумовими екранами та металевими решітками.
➡️Системи "Зоопарк-1М" здатні виявляти артилерійські позиції калібру 152 або 155 мм на дистанції до 23 км. Тобто для їх ефективної роботи необхідно розміщення досить близько до лінії боєзіткнення — саме в зоні дії FPV-дронів.
➡️Обшивка гумою та решітками, скоріше за все, виконує не реальну захисну функцію, а радше психологічну — для екіпажу станції. Це непрямо вказує на масштаби загрози, яку дрони становлять для російської техніки. І водночас — на інтенсивність використання цих РЛС: підрозділи противника наполегливо намагаються «дістати» українську артилерію, і розрахунки ризикують виводити «Зоопарки» все ближче до передової.
❗️Висновок простий: ефективність дронів полягає не лише у співвідношенні «вартість/збитки», а й у тому, які стратегічні активи вони змушують ворога ховати під решітками й ганчірками.
🏴CGTAnalytics
У мережі з’явилися кадри з імпровізованим захистом російської контрбатарейної РЛС "Зоопарк-1М": її обшито гумовими екранами та металевими решітками.
➡️Системи "Зоопарк-1М" здатні виявляти артилерійські позиції калібру 152 або 155 мм на дистанції до 23 км. Тобто для їх ефективної роботи необхідно розміщення досить близько до лінії боєзіткнення — саме в зоні дії FPV-дронів.
➡️Обшивка гумою та решітками, скоріше за все, виконує не реальну захисну функцію, а радше психологічну — для екіпажу станції. Це непрямо вказує на масштаби загрози, яку дрони становлять для російської техніки. І водночас — на інтенсивність використання цих РЛС: підрозділи противника наполегливо намагаються «дістати» українську артилерію, і розрахунки ризикують виводити «Зоопарки» все ближче до передової.
❗️Висновок простий: ефективність дронів полягає не лише у співвідношенні «вартість/збитки», а й у тому, які стратегічні активи вони змушують ворога ховати під решітками й ганчірками.
🏴CGTAnalytics
20.04.202513:27
⛳️🔫Обмежена ефективність дробових патронів для АК у боротьбі з дронами
Російські військові намагаються адаптувати стрілецьке озброєння для боротьби з безпілотниками, зокрема шляхом створення саморобних дробових патронів до автоматів Калашникова.
⚙️Замість звичайної кулі в гільзу вставляється термоусаджувальна капсула, наповнена картеччю діаметром 4–5,5 мм. Очікувалося, що такий боєприпас буде ефективним на дистанціях до 50 метрів, дозволяючи вражати дрони за допомогою широкого конуса ураження. Однак реальні умови бойового застосування продемонстрували інше.
➡️За повідомленнями українських військових, навіть пряме влучання дробом у дрон DJI Mavic не завдало суттєвих пошкоджень — дрон не лише не вийшов з ладу, а й зберіг здатність до бойового застосування. В окремих випадках дробу навіть не вистачило для пробиття пластикового корпусу апарата. Таким чином, кінетична енергія дробу виявилася недостатньою для надійного виведення з ладу навіть легких комерційних дронів.
➡️В умовах поля бою обмежена ефективна дистанція дробових патронів, низька точність стрільби, а також відсутність гарантованої дії на ціль зводять до мінімуму бойову цінність таких набоїв. Їх застосування може бути виправдане лише як засіб крайньої необхідності в умовах ближнього бою.
Попри це, в РФ уже налагоджено дрібносерійне виробництво 3D-друкованих дробових куль для калібру 7,62×39 мм, а також спостерігається спроба масштабування використання таких боєприпасів серед військових.
❗️Таким чином, дробові патрони для автоматів є технологічною імпровізацією з обмеженою ефективністю. Їх використання свідчить більше про дефіцит спеціалізованих засобів боротьби з дронами, ніж про успішне технічне рішення. У сучасних умовах конфлікту перемогу здобуває не кмітливість саморобок, а системна інтеграція високоефективних засобів протидії БПЛА.
🏴CGTAnalytics
Російські військові намагаються адаптувати стрілецьке озброєння для боротьби з безпілотниками, зокрема шляхом створення саморобних дробових патронів до автоматів Калашникова.
⚙️Замість звичайної кулі в гільзу вставляється термоусаджувальна капсула, наповнена картеччю діаметром 4–5,5 мм. Очікувалося, що такий боєприпас буде ефективним на дистанціях до 50 метрів, дозволяючи вражати дрони за допомогою широкого конуса ураження. Однак реальні умови бойового застосування продемонстрували інше.
➡️За повідомленнями українських військових, навіть пряме влучання дробом у дрон DJI Mavic не завдало суттєвих пошкоджень — дрон не лише не вийшов з ладу, а й зберіг здатність до бойового застосування. В окремих випадках дробу навіть не вистачило для пробиття пластикового корпусу апарата. Таким чином, кінетична енергія дробу виявилася недостатньою для надійного виведення з ладу навіть легких комерційних дронів.
➡️В умовах поля бою обмежена ефективна дистанція дробових патронів, низька точність стрільби, а також відсутність гарантованої дії на ціль зводять до мінімуму бойову цінність таких набоїв. Їх застосування може бути виправдане лише як засіб крайньої необхідності в умовах ближнього бою.
Попри це, в РФ уже налагоджено дрібносерійне виробництво 3D-друкованих дробових куль для калібру 7,62×39 мм, а також спостерігається спроба масштабування використання таких боєприпасів серед військових.
❗️Таким чином, дробові патрони для автоматів є технологічною імпровізацією з обмеженою ефективністю. Їх використання свідчить більше про дефіцит спеціалізованих засобів боротьби з дронами, ніж про успішне технічне рішення. У сучасних умовах конфлікту перемогу здобуває не кмітливість саморобок, а системна інтеграція високоефективних засобів протидії БПЛА.
🏴CGTAnalytics
18.04.202506:14
🇨🇳🚢Китай оновив наземний макет авіаносця
На супутникових знімках від 6 квітня 2025 року зафіксовано масштабну реконструкцію наземного макета авіаносця у місті Ухань.
➡️Новий макет тепер значно більше нагадує американський авіаносець класу Ford — зокрема, завдяки ширшій польотній палубі та перенесеній в корму надбудові (острову), як у кораблях нового покоління ВМС США.
➡️Наземний макет авіаносця в Ухані — не просто тренувальний майданчик. Він служить полігоном для відпрацювання розміщення, обслуговування і взаємодії літаків на палубі.
✈️На ньому розміщені моделі літаків J-15, J-35 (стелс-винищувач), а також KJ-600 — літак дальнього радіолокаційного виявлення і управління (AEW&C). Макет розташований на даху великої будівлі й використовується також для випробувань радіоелектронних систем.
Останні зміни макета дозволяють припустити, що він використовується для випробувань або підготовки до Type 004 — авіаносця нового покоління. Ймовірно, він буде більшим, потужнішим, з чотирма катапультами (дві на носі, дві на палубі), як у американських USS Gerald R. Ford, і, можливо, навіть матиме ядерну енергетичну установку — уперше в китайському флоті.
⚙️Технічні характеристики, які очікуються від Type 004
🛑Катапультний запуск (EMALS) — електромагнітна система запуску літаків, що дозволить запускати важчі літаки з більшою бойовою масою.
🛑Розширене авіакрило — J-35, J-15 нових версій, KJ-600, БПЛА (зокрема, UCAV GJ-11 "Sharp Sword"), гелікоптери.
🛑Можлива ядерна силова установка, що забезпечить практично необмежену дальність плавання та можливості живлення потужної електроніки.
🛑Більше озброєнь та сенсорів — підвищення вогневої міці та інформаційної спроможності.
❗️Розширення макета в Ухані, схожість із авіаносцем класу Ford і паралельне будівництво великого модуля на верфі в Даляні свідчать, що КНР активно переходить до нової фази розвитку авіаносного флоту. У випадку реалізації Type 004 до кінця 2020-х років Китай отримає платформу глобального проєктування сили, яка за своїм потенціалом наближатиметься до стандартів ВМС США.
🏴CGTAnalytics
На супутникових знімках від 6 квітня 2025 року зафіксовано масштабну реконструкцію наземного макета авіаносця у місті Ухань.
➡️Новий макет тепер значно більше нагадує американський авіаносець класу Ford — зокрема, завдяки ширшій польотній палубі та перенесеній в корму надбудові (острову), як у кораблях нового покоління ВМС США.
➡️Наземний макет авіаносця в Ухані — не просто тренувальний майданчик. Він служить полігоном для відпрацювання розміщення, обслуговування і взаємодії літаків на палубі.
✈️На ньому розміщені моделі літаків J-15, J-35 (стелс-винищувач), а також KJ-600 — літак дальнього радіолокаційного виявлення і управління (AEW&C). Макет розташований на даху великої будівлі й використовується також для випробувань радіоелектронних систем.
Останні зміни макета дозволяють припустити, що він використовується для випробувань або підготовки до Type 004 — авіаносця нового покоління. Ймовірно, він буде більшим, потужнішим, з чотирма катапультами (дві на носі, дві на палубі), як у американських USS Gerald R. Ford, і, можливо, навіть матиме ядерну енергетичну установку — уперше в китайському флоті.
⚙️Технічні характеристики, які очікуються від Type 004
🛑Катапультний запуск (EMALS) — електромагнітна система запуску літаків, що дозволить запускати важчі літаки з більшою бойовою масою.
🛑Розширене авіакрило — J-35, J-15 нових версій, KJ-600, БПЛА (зокрема, UCAV GJ-11 "Sharp Sword"), гелікоптери.
🛑Можлива ядерна силова установка, що забезпечить практично необмежену дальність плавання та можливості живлення потужної електроніки.
🛑Більше озброєнь та сенсорів — підвищення вогневої міці та інформаційної спроможності.
❗️Розширення макета в Ухані, схожість із авіаносцем класу Ford і паралельне будівництво великого модуля на верфі в Даляні свідчать, що КНР активно переходить до нової фази розвитку авіаносного флоту. У випадку реалізації Type 004 до кінця 2020-х років Китай отримає платформу глобального проєктування сили, яка за своїм потенціалом наближатиметься до стандартів ВМС США.
🏴CGTAnalytics
27.04.202508:53
🇰🇵⛴Новий фрегат КНДР «Чхве Хьон»
Північна Корея офіційно представила свій новий бойовий корабель — фрегат «Чхве Хьон» із бортовим номером 51.
⚙️Це судно, побудоване менш ніж за півтора року, демонструє надзвичайно велику кількість озброєння для своїх розмірів. Заявлена водотоннажність фрегата сягає 5 тис тонн, хоча остаточно це ще не підтверджено.
🛑Фрегат обладнаний великою корабельною гарматою на носі, імовірно калібру 127 мм. Ближче до центру корпусу встановлено артилерійські системи АК-630 — шестиствольні 30-мм гармати для ближнього бою. Також помітна система ближньої протиповітряної оборони, дуже схожа на російський комплекс «Панцир-МЕ». Існують припущення, що цей модуль або є копією, або поставлений Росією.
🛑Особливістю «Чхве Хьон» є наявність одразу 74 вертикальних пускових установок (VLS) різного розміру. Корабель має чотири-п’ять типорозмірів комірок, що дозволяє розміщувати широкий спектр озброєння: від зенітних ракет середньої дальності до крилатих та навіть балістичних ракет. Порівняно, новий американський фрегат Constellation має 32 однакові комірки, а есмінець Arleigh Burke — від 90 до 96.
🛑Найменші VLS передбачені для зенітних ракет, середні й великі — під крилаті ракети типу Hwasal-2 з дальністю до 1 500 км, які можуть нести ядерні заряди. Дуже великі комірки можуть приймати короткодальні балістичні ракети сімейства Hwasong-11. Такий підхід робить фрегат потенційною платформою для стратегічних ударів, хоча його реальна бойова цінність викликає сумніви.
🛑Корабель має чотиристоронню фазовану РЛС, але позбавлений ангару для гелікоптерів — є лише невелика посадкова палуба. Це суттєво обмежує можливості протичовнової боротьби. Загалом, технологічна база КНДР ставить під питання здатність цього фрегата довго виживати у сучасному бою.
➡️Хоча на папері «Чхве Хьон» виглядає потужно, на практиці в умовах війни такі кораблі стануть пріоритетними цілями й будуть знищені на початковій фазі конфлікту. Навіть якщо Північній Кореї вдасться збудувати кілька таких суден, вони навряд чи матимуть достатню чисельність для забезпечення стійкої бойової присутності на морі.
❗️Отже, «Чхве Хьон» — це насамперед політична демонстрація технологічного прогресу КНДР, що підкреслює її прагнення розвивати морський компонент ядерного стримування. Навіть якщо реальні бойові можливості корабля залишаються обмеженими, сам факт його появи ускладнює безпекову ситуацію в регіоні та змушує сусідів уважніше стежити за розвитком північнокорейського флоту.
🏴CGTAnalytics
Північна Корея офіційно представила свій новий бойовий корабель — фрегат «Чхве Хьон» із бортовим номером 51.
⚙️Це судно, побудоване менш ніж за півтора року, демонструє надзвичайно велику кількість озброєння для своїх розмірів. Заявлена водотоннажність фрегата сягає 5 тис тонн, хоча остаточно це ще не підтверджено.
🛑Фрегат обладнаний великою корабельною гарматою на носі, імовірно калібру 127 мм. Ближче до центру корпусу встановлено артилерійські системи АК-630 — шестиствольні 30-мм гармати для ближнього бою. Також помітна система ближньої протиповітряної оборони, дуже схожа на російський комплекс «Панцир-МЕ». Існують припущення, що цей модуль або є копією, або поставлений Росією.
🛑Особливістю «Чхве Хьон» є наявність одразу 74 вертикальних пускових установок (VLS) різного розміру. Корабель має чотири-п’ять типорозмірів комірок, що дозволяє розміщувати широкий спектр озброєння: від зенітних ракет середньої дальності до крилатих та навіть балістичних ракет. Порівняно, новий американський фрегат Constellation має 32 однакові комірки, а есмінець Arleigh Burke — від 90 до 96.
🛑Найменші VLS передбачені для зенітних ракет, середні й великі — під крилаті ракети типу Hwasal-2 з дальністю до 1 500 км, які можуть нести ядерні заряди. Дуже великі комірки можуть приймати короткодальні балістичні ракети сімейства Hwasong-11. Такий підхід робить фрегат потенційною платформою для стратегічних ударів, хоча його реальна бойова цінність викликає сумніви.
🛑Корабель має чотиристоронню фазовану РЛС, але позбавлений ангару для гелікоптерів — є лише невелика посадкова палуба. Це суттєво обмежує можливості протичовнової боротьби. Загалом, технологічна база КНДР ставить під питання здатність цього фрегата довго виживати у сучасному бою.
➡️Хоча на папері «Чхве Хьон» виглядає потужно, на практиці в умовах війни такі кораблі стануть пріоритетними цілями й будуть знищені на початковій фазі конфлікту. Навіть якщо Північній Кореї вдасться збудувати кілька таких суден, вони навряд чи матимуть достатню чисельність для забезпечення стійкої бойової присутності на морі.
❗️Отже, «Чхве Хьон» — це насамперед політична демонстрація технологічного прогресу КНДР, що підкреслює її прагнення розвивати морський компонент ядерного стримування. Навіть якщо реальні бойові можливості корабля залишаються обмеженими, сам факт його появи ускладнює безпекову ситуацію в регіоні та змушує сусідів уважніше стежити за розвитком північнокорейського флоту.
🏴CGTAnalytics
25.04.202510:40
✈️🇨🇳Нові китайські винищувачі J-36 та J-XDS/J-50 виходять із тіні
У Китаї триває активне льотне тестування одразу двох перспективних стелс-винищувачів — умовно названих J-36 та J-XDS/J-50.
➡️Нові зображення, що просочилися в інтернет, дають змогу детальніше розглянути як зовнішні контури обох машин, так і низку ключових технічних рішень — від конструкції сопел до незвичних конфігурацій відсіків та кермового оперення.
➡️Особливої уваги заслуговує J-36, створений Chengdu Aircraft Corporation. Його характерна риса — три двигуни зі схованими всередину соплами, закритими пелюстками, що зменшують інфрачервону та радіолокаційну помітність. Така компоновка, схожа на американський YF-23, свідчить про серйозну увагу до «low observable» технологій. Ймовірна двомісна кабіна з боковим розташуванням пілотів натякає на гнучке використання літака — як для керування ударними БПЛА, так і для складних бойових завдань.
➡️Інший проект — J-XDS або J-50 від Shenyang Aircraft Corporation — демонструє зовсім інший підхід: безхвостову аеродинамічну схему, обертові кінчики крила та загадковий бортовий відсік одразу за повітрозабірником. Призначення цього відсіку наразі невідоме, однак аналогічне розташування мають й основні бойові відсіки на J-20. Обертові кінчики крила можуть бути спробою компенсувати відсутність традиційного вертикального оперення й одночасно покращити стійкість літака.
🛰Супутникові знімки додатково підігріли інтерес: біля терміналу колишньої авіабази в місті Цзінін зафіксовано ще один загадковий об’єкт з рисами стелс-винищувача. Його конструкція нагадує фантазійний "White Emperor", продемонстрований у 2024 році, однак цілком можливо, що це макет або ранній прототип іншої платформи. Такі об’єкти вже з’являлися раніше — наприклад, у Лінтао 2022 року.
Факт, що J-36 та J-XDS/J-50 вперше з’явилися у відкритому доступі лише після початку польотів, підтверджує нову модель інформаційного контролю — з “плановими витоками” для психологічного та технологічного тиску на конкурентів. Імовірно, найближчим часом ми побачимо ще більше витоків — вже із середини літа.
❗️Таким чином, Китай формує багатовекторну авіаційну наступальну доктрину: важкий двомоторний J-20, потенційно тримоторний ударний J-36, експериментальний J-XDS без традиційного оперення, і можливо — ще низку платформ, про які ми поки лише здогадуємось. І все це на фоні дедалі більшої здатності Пекіна не лише копіювати, а й створювати інноваційні рішення в галузі авіації шостого покоління.
🏴CGTAnalytics
У Китаї триває активне льотне тестування одразу двох перспективних стелс-винищувачів — умовно названих J-36 та J-XDS/J-50.
➡️Нові зображення, що просочилися в інтернет, дають змогу детальніше розглянути як зовнішні контури обох машин, так і низку ключових технічних рішень — від конструкції сопел до незвичних конфігурацій відсіків та кермового оперення.
➡️Особливої уваги заслуговує J-36, створений Chengdu Aircraft Corporation. Його характерна риса — три двигуни зі схованими всередину соплами, закритими пелюстками, що зменшують інфрачервону та радіолокаційну помітність. Така компоновка, схожа на американський YF-23, свідчить про серйозну увагу до «low observable» технологій. Ймовірна двомісна кабіна з боковим розташуванням пілотів натякає на гнучке використання літака — як для керування ударними БПЛА, так і для складних бойових завдань.
➡️Інший проект — J-XDS або J-50 від Shenyang Aircraft Corporation — демонструє зовсім інший підхід: безхвостову аеродинамічну схему, обертові кінчики крила та загадковий бортовий відсік одразу за повітрозабірником. Призначення цього відсіку наразі невідоме, однак аналогічне розташування мають й основні бойові відсіки на J-20. Обертові кінчики крила можуть бути спробою компенсувати відсутність традиційного вертикального оперення й одночасно покращити стійкість літака.
🛰Супутникові знімки додатково підігріли інтерес: біля терміналу колишньої авіабази в місті Цзінін зафіксовано ще один загадковий об’єкт з рисами стелс-винищувача. Його конструкція нагадує фантазійний "White Emperor", продемонстрований у 2024 році, однак цілком можливо, що це макет або ранній прототип іншої платформи. Такі об’єкти вже з’являлися раніше — наприклад, у Лінтао 2022 року.
Факт, що J-36 та J-XDS/J-50 вперше з’явилися у відкритому доступі лише після початку польотів, підтверджує нову модель інформаційного контролю — з “плановими витоками” для психологічного та технологічного тиску на конкурентів. Імовірно, найближчим часом ми побачимо ще більше витоків — вже із середини літа.
❗️Таким чином, Китай формує багатовекторну авіаційну наступальну доктрину: важкий двомоторний J-20, потенційно тримоторний ударний J-36, експериментальний J-XDS без традиційного оперення, і можливо — ще низку платформ, про які ми поки лише здогадуємось. І все це на фоні дедалі більшої здатності Пекіна не лише копіювати, а й створювати інноваційні рішення в галузі авіації шостого покоління.
🏴CGTAnalytics
23.04.202511:29
🇮🇳🚀Індійська копія російської ракети «Оникс» націлена на флот Китаю
Індія продовжує розвивати виробництво надзвукових протикорабельних ракет BrahMos — модернізованої копії російської П-800 «Оникс», яку вона виготовляє спільно з РФ.
📈Станом на 2023 рік близько 75% комплектуючих ракети мали індійське походження. Водночас ці ракети дедалі активніше виходять на міжнародний ринок, особливо в країни Південно-Східної Азії, які мають територіальні конфлікти з Китаєм або побоюються зростаючої присутності китайського флоту.
➡️Одним із головних покупців стала Республіка Філіппіни, яка у квітні 2025 року отримала другу батарею берегових комплексів BrahMos. Першу було передано рік тому — у квітні 2024‑го, проте тоді доставка здійснювалась авіатранспортом, що виявилось надто дорогим. Загальна вартість контракту склала 375 мільйонів доларів і охоплює постачання двох батарей, кожна з яких включає три мобільні пускові установки (по три ракети), дві РЛС та пункт управління.
➡️Індія розглядає цей експорт як важливий прорив: він не тільки закрив критичну прогалину в філіппінській береговій обороні, але й відкрив нові експортні перспективи. Так, у січні 2025 року Індонезія подала запит на закупівлю BrahMos на суму 450 мільйонів доларів, а Таїланд і ще кілька країн висловили зацікавленість у придбанні цих систем. Філіппіни вже планують перекрити BrahMos усе західне узбережжя, що знаходиться під загрозою з боку ВМС Китаю.
Цікаво, що потенційні покупці BrahMos можуть також бачити цю зброю як засіб протидії не лише Китаю, але й російському впливу в регіоні. І хоча сама ракета створена на базі російських технологій, її індійська версія все активніше використовується для стримування країн, які є або партнерами Москви, або її геополітичними союзниками.
❗️Таким чином, BrahMos поступово перетворюється з символу російсько-індійського співробітництва на важливий елемент протикитайського фронту в Азії, зміцнюючи позиції Індії як незалежного та впливового постачальника сучасних озброєнь у регіоні.
🏴CGTAnalytics
Індія продовжує розвивати виробництво надзвукових протикорабельних ракет BrahMos — модернізованої копії російської П-800 «Оникс», яку вона виготовляє спільно з РФ.
📈Станом на 2023 рік близько 75% комплектуючих ракети мали індійське походження. Водночас ці ракети дедалі активніше виходять на міжнародний ринок, особливо в країни Південно-Східної Азії, які мають територіальні конфлікти з Китаєм або побоюються зростаючої присутності китайського флоту.
➡️Одним із головних покупців стала Республіка Філіппіни, яка у квітні 2025 року отримала другу батарею берегових комплексів BrahMos. Першу було передано рік тому — у квітні 2024‑го, проте тоді доставка здійснювалась авіатранспортом, що виявилось надто дорогим. Загальна вартість контракту склала 375 мільйонів доларів і охоплює постачання двох батарей, кожна з яких включає три мобільні пускові установки (по три ракети), дві РЛС та пункт управління.
➡️Індія розглядає цей експорт як важливий прорив: він не тільки закрив критичну прогалину в філіппінській береговій обороні, але й відкрив нові експортні перспективи. Так, у січні 2025 року Індонезія подала запит на закупівлю BrahMos на суму 450 мільйонів доларів, а Таїланд і ще кілька країн висловили зацікавленість у придбанні цих систем. Філіппіни вже планують перекрити BrahMos усе західне узбережжя, що знаходиться під загрозою з боку ВМС Китаю.
Цікаво, що потенційні покупці BrahMos можуть також бачити цю зброю як засіб протидії не лише Китаю, але й російському впливу в регіоні. І хоча сама ракета створена на базі російських технологій, її індійська версія все активніше використовується для стримування країн, які є або партнерами Москви, або її геополітичними союзниками.
❗️Таким чином, BrahMos поступово перетворюється з символу російсько-індійського співробітництва на важливий елемент протикитайського фронту в Азії, зміцнюючи позиції Індії як незалежного та впливового постачальника сучасних озброєнь у регіоні.
🏴CGTAnalytics
21.04.202511:02
🔫🇰🇵КНДР озброює Росію: північнокорейські РСЗВ М‑1991 на фронті з антидроновим захистом
На фронті помічені реактивні системи залпового вогню М‑1991, поставлені Північною Кореєю.
Ці установки є північнокорейським аналогом радянського БМ‑27 «Ураган» і мають дальність стрільби до 60 км. Однак сучасні умови бойових дій змусили окупантів дооснащувати цю техніку так званими «антидроновими мангалами» — захисними решітками проти FPV-дронів.
🎥На новому відео з фронту видно, як виглядає М‑1991 із встановленими захисними елементами. Це ще один приклад того, як армія РФ перетворюється на збірну техніку з глобального «воєнторгу», де головна ставка робиться не на ефективність, а на кількість.
🛑Подібна імпровізована броня стала відповіддю на масове застосування ударних дронів, здатних вражати техніку навіть у глибокому тилу. Застосування решіток має на меті знизити ймовірність ураження бойових машин на марші або під час бойової роботи.
🛑Але ефективність такої саморобної оборони — вкрай сумнівна, особливо з урахуванням того, що FPV-дрони постійно вдосконалюються, як і тактика їх застосування.
🏴CGTAnalytics
На фронті помічені реактивні системи залпового вогню М‑1991, поставлені Північною Кореєю.
Ці установки є північнокорейським аналогом радянського БМ‑27 «Ураган» і мають дальність стрільби до 60 км. Однак сучасні умови бойових дій змусили окупантів дооснащувати цю техніку так званими «антидроновими мангалами» — захисними решітками проти FPV-дронів.
🎥На новому відео з фронту видно, як виглядає М‑1991 із встановленими захисними елементами. Це ще один приклад того, як армія РФ перетворюється на збірну техніку з глобального «воєнторгу», де головна ставка робиться не на ефективність, а на кількість.
🛑Подібна імпровізована броня стала відповіддю на масове застосування ударних дронів, здатних вражати техніку навіть у глибокому тилу. Застосування решіток має на меті знизити ймовірність ураження бойових машин на марші або під час бойової роботи.
🛑Але ефективність такої саморобної оборони — вкрай сумнівна, особливо з урахуванням того, що FPV-дрони постійно вдосконалюються, як і тактика їх застосування.
🏴CGTAnalytics
19.04.202516:20
🇷🇺🏎РФ модернізувала важку вогнеметну систему ТОС-2
17 квітня 2025 року Міноборони РФ повідомило про суттєве посилення бойових можливостей системи важкого вогнеметного залпу ТОС-2 «Тосочка».
Завдяки новим боєприпасам типу ТБС-3М, калібру 220 мм, максимальна дальність ураження була збільшена з 12 до 15 км, без потреби у модернізації самої пускової установки.
⚙️Характеристики нових ракет ТБС-3М
🛑Покращене паливо з вищим імпульсом і полегшена термобарична бойова частина дозволили збільшити дальність залпу, зберігши при цьому уражальну потужність.
🛑Бойова частина зберігає ефективність у бункерах, траншеях і міській забудові, забезпечуючи високу температуру (до 2000°C) та потужну ударну хвилю, що створює ефект вакууму.
➡️Оновлення системи ТОС-2. Система встановлена на колісному шасі Урал-63706 6×6, що забезпечує кращу мобільність порівняно з гусеничними попередниками (ТОС-1A). Цифровий командний модуль, лазерний далекомір, тепловізійний приціл та балістичний комп’ютер забезпечують високу точність ведення вогню в умовах обмеженої видимості. Салон оснащений ергономічними робочими місцями операторів та сучасною електронікою для швидкої роботи у бойових умовах.
❗️Інтеграція нових ракет ТБС-3М виводить ТОС-2 на новий рівень вогневої ефективності, розширюючи тактичні можливості російської артилерії — особливо у конфліктах із насиченою системою окопів, укріплень та в умовах щільної міської забудови.
🏴CGTAnalytics
17 квітня 2025 року Міноборони РФ повідомило про суттєве посилення бойових можливостей системи важкого вогнеметного залпу ТОС-2 «Тосочка».
Завдяки новим боєприпасам типу ТБС-3М, калібру 220 мм, максимальна дальність ураження була збільшена з 12 до 15 км, без потреби у модернізації самої пускової установки.
⚙️Характеристики нових ракет ТБС-3М
🛑Покращене паливо з вищим імпульсом і полегшена термобарична бойова частина дозволили збільшити дальність залпу, зберігши при цьому уражальну потужність.
🛑Бойова частина зберігає ефективність у бункерах, траншеях і міській забудові, забезпечуючи високу температуру (до 2000°C) та потужну ударну хвилю, що створює ефект вакууму.
➡️Оновлення системи ТОС-2. Система встановлена на колісному шасі Урал-63706 6×6, що забезпечує кращу мобільність порівняно з гусеничними попередниками (ТОС-1A). Цифровий командний модуль, лазерний далекомір, тепловізійний приціл та балістичний комп’ютер забезпечують високу точність ведення вогню в умовах обмеженої видимості. Салон оснащений ергономічними робочими місцями операторів та сучасною електронікою для швидкої роботи у бойових умовах.
❗️Інтеграція нових ракет ТБС-3М виводить ТОС-2 на новий рівень вогневої ефективності, розширюючи тактичні можливості російської артилерії — особливо у конфліктах із насиченою системою окопів, укріплень та в умовах щільної міської забудови.
🏴CGTAnalytics
17.04.202510:34
🇷🇺🇮🇩Росія може відкрити авіабазу в Індонезії
У квітні 2025 року було опубліковано звіт, що викликав занепокоєння в Австралії: Росія нібито звернулась до Індонезії з проханням надати дозвіл на розміщення своїх стратегічних літаків на базі Манухуа (острів Біяк, провінція Папуа).
Розташована лише за 1 400 км від Дарвіна, ця база здатна перетворитися на ключовий плацдарм для російської авіації в західній частині Тихого океану.
⛳️У разі реалізації — це буде найзначніше стратегічне розширення російської військової присутності в регіоні після Холодної війни. З бази на Біяку дальні бомбардувальники Ту-95МС або Ту-160 з ракетами Х-101/Х-102 зможуть проводити розвідку й потенційні удари по військових об’єктах на півночі Австралії, а також по базах США у Гуамі, Маршаллових островах чи Палау. Бомбардувальники з Біяка покриватимуть південь Південно-Східної Азії, Малайську протоку, частину Південно-Китайського моря та Тихоокеанські морські маршрути — ключові артерії глобальної торгівлі.
➡️Попри офіційні заяви про дотримання політики невтручання та нейтралітету (принцип "вільної й активної зовнішньої політики"), Індонезія останніми роками поглибила співпрацю з Росією. Після обрання Прабово Субіанто президентом, Джакарта та Москва провели спільні військово-морські навчання, а Індонезія приєдналася до розширеного BRICS. Проте індонезійська конституція прямо забороняє розміщення іноземних баз, а в 2020 році уряд уже відхилив подібний запит США щодо базування літаків Р-8 Poseidon.
➡️З огляду на можливу дипломатичну ізоляцію та втрату довіри з боку Австралії, Сінгапуру та інших партнерів, малоймовірно, що Індонезія офіційно погодиться на постійну присутність Росії. Проте навіть можливість тимчасового базування або неофіційного доступу викликає серйозну реакцію в Канберрі та Вашингтоні.
❗️Навіть якщо запит РФ буде відхилено, сам факт активного інтересу Москви до розширення в Індо-Тихоокеанському регіоні — важливий геополітичний сигнал.
🏴CGTAnalytics
У квітні 2025 року було опубліковано звіт, що викликав занепокоєння в Австралії: Росія нібито звернулась до Індонезії з проханням надати дозвіл на розміщення своїх стратегічних літаків на базі Манухуа (острів Біяк, провінція Папуа).
Розташована лише за 1 400 км від Дарвіна, ця база здатна перетворитися на ключовий плацдарм для російської авіації в західній частині Тихого океану.
⛳️У разі реалізації — це буде найзначніше стратегічне розширення російської військової присутності в регіоні після Холодної війни. З бази на Біяку дальні бомбардувальники Ту-95МС або Ту-160 з ракетами Х-101/Х-102 зможуть проводити розвідку й потенційні удари по військових об’єктах на півночі Австралії, а також по базах США у Гуамі, Маршаллових островах чи Палау. Бомбардувальники з Біяка покриватимуть південь Південно-Східної Азії, Малайську протоку, частину Південно-Китайського моря та Тихоокеанські морські маршрути — ключові артерії глобальної торгівлі.
➡️Попри офіційні заяви про дотримання політики невтручання та нейтралітету (принцип "вільної й активної зовнішньої політики"), Індонезія останніми роками поглибила співпрацю з Росією. Після обрання Прабово Субіанто президентом, Джакарта та Москва провели спільні військово-морські навчання, а Індонезія приєдналася до розширеного BRICS. Проте індонезійська конституція прямо забороняє розміщення іноземних баз, а в 2020 році уряд уже відхилив подібний запит США щодо базування літаків Р-8 Poseidon.
➡️З огляду на можливу дипломатичну ізоляцію та втрату довіри з боку Австралії, Сінгапуру та інших партнерів, малоймовірно, що Індонезія офіційно погодиться на постійну присутність Росії. Проте навіть можливість тимчасового базування або неофіційного доступу викликає серйозну реакцію в Канберрі та Вашингтоні.
❗️Навіть якщо запит РФ буде відхилено, сам факт активного інтересу Москви до розширення в Індо-Тихоокеанському регіоні — важливий геополітичний сигнал.
🏴CGTAnalytics
26.04.202510:32
🇨🇳🔫Skywalker FO-30. Новий китайський дрон на оптоволокні
Опубліковані китайською компанією DJ Skywalker кадри демонструють не «рекламний рендер», а вже серійний виріб — оптоволоконний fixed-wing БПЛА Skywalker FO-30 (Fiber-Optic, 30 км).
➡️Китайська компанія Skywalker презентувала дрон літакового типу з управлінням через оптоволоконний кабель довжиною понад 30 км. Його максимальна швидкість — 190 км/год, а вся система управління і передача відео здійснюється без використання радіочастот.
Аеродинамічна схема — класичний пілонний півтораметровий фюзеляж із високо розташованим крилом і Т-подібним хвостовим оперенням. Двигун у пушерній компоновці (баланс між захистом гвинта під час посадки та мінімальним впливом кабелю на обдув).
⚙️На спідниці фюзеляжу — характерний притискний ролик і S-подібний отвір виходу волокна; це свідчить, що котушка інтегрована всередину, а не підвісна – рішення знижує лобовий опір і маскує вузол; посадка — на пневмоколісне тримісне шасі, отже оператор отримує багаторазовий носій, придатний для швидкого «перезаправлення» кабелем.
🛑Під час аналізу відео було встановлено реальну швидкість у маршевому режимі ≈ 155-160 км/год (за таймкодом і пройденою відстанню між орієнтирами), максимальні 190 км/год досяжні в пікі;
🛑Старт/посадка — катапультний запуск займає менше 90 с із моменту ініціалізації БПЛА, а пробіг під час приземлення — менш як 40 м, що дозволяє працювати з «кишенькових» позицій у прифронтовій смузі.
🏴CGTAnalytics
Опубліковані китайською компанією DJ Skywalker кадри демонструють не «рекламний рендер», а вже серійний виріб — оптоволоконний fixed-wing БПЛА Skywalker FO-30 (Fiber-Optic, 30 км).
➡️Китайська компанія Skywalker презентувала дрон літакового типу з управлінням через оптоволоконний кабель довжиною понад 30 км. Його максимальна швидкість — 190 км/год, а вся система управління і передача відео здійснюється без використання радіочастот.
Аеродинамічна схема — класичний пілонний півтораметровий фюзеляж із високо розташованим крилом і Т-подібним хвостовим оперенням. Двигун у пушерній компоновці (баланс між захистом гвинта під час посадки та мінімальним впливом кабелю на обдув).
⚙️На спідниці фюзеляжу — характерний притискний ролик і S-подібний отвір виходу волокна; це свідчить, що котушка інтегрована всередину, а не підвісна – рішення знижує лобовий опір і маскує вузол; посадка — на пневмоколісне тримісне шасі, отже оператор отримує багаторазовий носій, придатний для швидкого «перезаправлення» кабелем.
🛑Під час аналізу відео було встановлено реальну швидкість у маршевому режимі ≈ 155-160 км/год (за таймкодом і пройденою відстанню між орієнтирами), максимальні 190 км/год досяжні в пікі;
🛑Старт/посадка — катапультний запуск займає менше 90 с із моменту ініціалізації БПЛА, а пробіг під час приземлення — менш як 40 м, що дозволяє працювати з «кишенькових» позицій у прифронтовій смузі.
🏴CGTAnalytics
25.04.202506:33
🇾🇪🔫ППО хуситів: що йеменські повстанці мають на озброєнні?
Від жовтня 2023 року хусити збили щонайменше 18 американських MQ-9 Reaper — стратегічних безпілотників. За іншими даними, цифра може сягати 22 одиниць.
➡️Ці втрати — не лише репутаційний удар, а й фінансовий: сукупна вартість втрачених дронів сягає щонайменше $540 мільйонів. Однак головна загроза — це зміна балансу в повітрі: хусити змусили США адаптувати тактику, застосовуючи дедалі більше стелс-бомбардувальників і далекобійних боєприпасів.
🛑Основу ППО хуситів складає мікс іранських, радянських і саморобних рішень. Серед найнебезпечніших — іранські ракети Barq-1 і Barq-2, що базуються на серії Taer, здатні вражати цілі на висотах до 20 км. Особливою увагою користується система “358” (відомо також як Saqr-1) — унікальна ракета, що літає за фігурою "вісімка", пасивно шукаючи повітряні цілі, зокрема дрони.
Вона вже неодноразово застосовувалася проти MQ-9 і стала символом нової іранської моделі — прості, компактні й ефективні засоби ППО для асиметричних конфліктів.
🛑Крім цього, хусити адаптували під наземний запуск радянські ракети класу "повітря-повітря": Р-73 (Thaqib-1), Р-27 (Thaqib-2) та Р-77 (Thaqib-3). Залишки колишнього ВПС Ємену, у поєднанні з саморобними пусковими установками, дозволили їм створити повноцінну наземну ППО з інфрачервоним наведенням. Більшість цих систем — мобільні або імпровізовані, що робить їх складними для виявлення та ураження.
Інша перевага — ставка на пасивне виявлення. Іранські “віртуальні радари” дозволяють хуситам отримувати інформацію про літаки без використання активних РЛС, що зменшує ризик бути виявленими. Також широко застосовуються тепловізори та інфрачервоні датчики для наведення ракет. Відомо, що США знищували радари хуситів з жовтня 2023 року, однак повністю позбавити їх сенсорної мережі не вдалося.
➡️Навіть старі радянські С-75 і “Куби” були частково модернізовані або використані як основа для нових систем — зокрема, ракети Qaher-2 і Fater-1. Ці комплекси все ще становлять загрозу для повільних або середньошвидкісних цілей, зокрема дронів, вертольотів та літаків на крейсерських висотах.
➡️Відчутну роль грає і тактика: мобільність, можливість “pop-up” атак (швидке увімкнення радару, пуск ракети й втеча), використання ІЧ-наведення та неочікуваних пусків із засідок. У поєднанні з інфраструктурною підтримкою з боку Ірану це дозволяє хуситам будувати повноцінну зону ризику для повітряних операцій США, де кожен політ стає небезпечним.
❗️Хусити показали: навіть із мінімальними ресурсами, але за наявності сильного державного спонсора, можна вибудувати ефективну систему протидії в повітрі — особливо у війні нового типу, де асиметрія дедалі частіше працює не проти слабшого, а на нього.
🏴CGTAnalytics
Від жовтня 2023 року хусити збили щонайменше 18 американських MQ-9 Reaper — стратегічних безпілотників. За іншими даними, цифра може сягати 22 одиниць.
➡️Ці втрати — не лише репутаційний удар, а й фінансовий: сукупна вартість втрачених дронів сягає щонайменше $540 мільйонів. Однак головна загроза — це зміна балансу в повітрі: хусити змусили США адаптувати тактику, застосовуючи дедалі більше стелс-бомбардувальників і далекобійних боєприпасів.
🛑Основу ППО хуситів складає мікс іранських, радянських і саморобних рішень. Серед найнебезпечніших — іранські ракети Barq-1 і Barq-2, що базуються на серії Taer, здатні вражати цілі на висотах до 20 км. Особливою увагою користується система “358” (відомо також як Saqr-1) — унікальна ракета, що літає за фігурою "вісімка", пасивно шукаючи повітряні цілі, зокрема дрони.
Вона вже неодноразово застосовувалася проти MQ-9 і стала символом нової іранської моделі — прості, компактні й ефективні засоби ППО для асиметричних конфліктів.
🛑Крім цього, хусити адаптували під наземний запуск радянські ракети класу "повітря-повітря": Р-73 (Thaqib-1), Р-27 (Thaqib-2) та Р-77 (Thaqib-3). Залишки колишнього ВПС Ємену, у поєднанні з саморобними пусковими установками, дозволили їм створити повноцінну наземну ППО з інфрачервоним наведенням. Більшість цих систем — мобільні або імпровізовані, що робить їх складними для виявлення та ураження.
Інша перевага — ставка на пасивне виявлення. Іранські “віртуальні радари” дозволяють хуситам отримувати інформацію про літаки без використання активних РЛС, що зменшує ризик бути виявленими. Також широко застосовуються тепловізори та інфрачервоні датчики для наведення ракет. Відомо, що США знищували радари хуситів з жовтня 2023 року, однак повністю позбавити їх сенсорної мережі не вдалося.
➡️Навіть старі радянські С-75 і “Куби” були частково модернізовані або використані як основа для нових систем — зокрема, ракети Qaher-2 і Fater-1. Ці комплекси все ще становлять загрозу для повільних або середньошвидкісних цілей, зокрема дронів, вертольотів та літаків на крейсерських висотах.
➡️Відчутну роль грає і тактика: мобільність, можливість “pop-up” атак (швидке увімкнення радару, пуск ракети й втеча), використання ІЧ-наведення та неочікуваних пусків із засідок. У поєднанні з інфраструктурною підтримкою з боку Ірану це дозволяє хуситам будувати повноцінну зону ризику для повітряних операцій США, де кожен політ стає небезпечним.
❗️Хусити показали: навіть із мінімальними ресурсами, але за наявності сильного державного спонсора, можна вибудувати ефективну систему протидії в повітрі — особливо у війні нового типу, де асиметрія дедалі частіше працює не проти слабшого, а на нього.
🏴CGTAnalytics
23.04.202509:19
🇷🇺⛳️Масове виробництво російських снарядів "Китолов"
Концерн «Калашников» оголосив про розширення виробництва коригованих артилерійських снарядів «Китолов-2М» для 122-мм гармат Д-30 та САУ «Гвоздика».
За повідомленням пресслужби, виготовлення цих високоточних боєприпасів розпочалося на нових майданчиках, відкритих наприкінці 2024 року. Там налагоджено механічну обробку заготовок та збірку ключових компонентів, зокрема головок самонаведення.
🚀Попри заяви про «десятки верстатів» і подвоєння темпів виробництва, у відкритому доступі з’явилось лише одне відео з бойовим застосуванням «Китолова». Це різко контрастує з регулярним використанням його потужнішого аналога — 152-мм снаряда «Краснополь». Обидва боєприпаси використовують лазерне наведення: головка самонаведення реагує на відбитий промінь, за яким коригує траєкторію.
➡️Різниця між ними — не лише у калібрі. «Китолов» має вдвічі меншу дальність (до 12 км), а також значно меншу бойову частину — 5,3 кг вибухівки проти 9–11 кг у «Краснополя». Це суттєво обмежує його ефективність проти фортифікацій чи бронетехніки.
➡️Логічним поясненням рідкісного використання «Китолова» може бути дефіцит головок самонаведення, виробництво яких зосереджено на підприємстві «ЛОМО». У такому разі пріоритет надається випуску важчих і дальнобійніших боєприпасів.
Незважаючи на загальну переорієнтацію світових армій на снаряди з супутниковим наведенням (як от Excalibur), сучасна війна в Україні довела зворотне: через поширення засобів радіоелектронної боротьби супутникова навігація часто виявляється безсилою. Росія активно застосовує «Краснополь» і, ймовірно, готує до фронту «Китолов», попри скромні результати.
❗️На початку війни лазерне підсвічування цілей здійснювали наземні станції, але з розвитком безпілотників цю функцію взяли на себе дрони на кшталт «Гранат-4». Основна перешкода для таких боєприпасів — задимленість і погодні умови. Відтак стрільба ними обмежена — як за кількістю, так і за кутами наведення.
🏴CGTAnalytics
Концерн «Калашников» оголосив про розширення виробництва коригованих артилерійських снарядів «Китолов-2М» для 122-мм гармат Д-30 та САУ «Гвоздика».
За повідомленням пресслужби, виготовлення цих високоточних боєприпасів розпочалося на нових майданчиках, відкритих наприкінці 2024 року. Там налагоджено механічну обробку заготовок та збірку ключових компонентів, зокрема головок самонаведення.
🚀Попри заяви про «десятки верстатів» і подвоєння темпів виробництва, у відкритому доступі з’явилось лише одне відео з бойовим застосуванням «Китолова». Це різко контрастує з регулярним використанням його потужнішого аналога — 152-мм снаряда «Краснополь». Обидва боєприпаси використовують лазерне наведення: головка самонаведення реагує на відбитий промінь, за яким коригує траєкторію.
➡️Різниця між ними — не лише у калібрі. «Китолов» має вдвічі меншу дальність (до 12 км), а також значно меншу бойову частину — 5,3 кг вибухівки проти 9–11 кг у «Краснополя». Це суттєво обмежує його ефективність проти фортифікацій чи бронетехніки.
➡️Логічним поясненням рідкісного використання «Китолова» може бути дефіцит головок самонаведення, виробництво яких зосереджено на підприємстві «ЛОМО». У такому разі пріоритет надається випуску важчих і дальнобійніших боєприпасів.
Незважаючи на загальну переорієнтацію світових армій на снаряди з супутниковим наведенням (як от Excalibur), сучасна війна в Україні довела зворотне: через поширення засобів радіоелектронної боротьби супутникова навігація часто виявляється безсилою. Росія активно застосовує «Краснополь» і, ймовірно, готує до фронту «Китолов», попри скромні результати.
❗️На початку війни лазерне підсвічування цілей здійснювали наземні станції, але з розвитком безпілотників цю функцію взяли на себе дрони на кшталт «Гранат-4». Основна перешкода для таких боєприпасів — задимленість і погодні умови. Відтак стрільба ними обмежена — як за кількістю, так і за кутами наведення.
🏴CGTAnalytics
21.04.202508:19
🔫🇷🇺Нова російська НБП «Вольчанін»
Росіяни продовжують активно впроваджувати наземні безпілотні системи. Одним із прикладів стала розробка нового наземного дрона під назвою «Вольчанін», створеного Вольським військовим інститутом матеріального забезпечення.
⛳️За повідомленнями російських джерел, цей дрон вже тестується безпосередньо на полі бою, де виконує завдання з доставки вантажів та евакуації поранених.
➡️На сьогоднішній день зібрано чотири такі платформи. Відомо, що маса кожного дрона становить 600 кг, вантажність – до 500 кг, а запас ходу – близько 30 км. Система керування наземним дроном отримала назву «Коршун» і підтримує роботу через виносну антену або дрон-ретранслятор, що дозволяє здійснювати керування на відстані до 10 км
➡️Розробники заявляють, що для захисту каналу управління використовується плаваюча частота в діапазоні 1,5 ГГц, яку важко заглушити навіть за допомогою сучасних систем радіоелектронної боротьби.
Окремо зазначається, що виробництво платформи організовано саме на потужностях Уфимського трамвайно-тролейбусного заводу, що ілюструє тенденцію до використання цивільної інфраструктури для військових потреб. Це вже не перший випадок, коли у РФ перетворюють торгові або промислові площі на цехи з виготовлення дронів – зокрема, подібна практика застосовується і для безпілотних літальних апаратів.
❗️«Вольчанін» є черговим прикладом розвитку російських наземних роботизованих засобів у рамках концепції фронтової логістики та автоматизації підтримки бойових дій. У разі успішного проходження бойових випробувань платформа може бути розгорнута ширше на фронті як засіб доставки боєприпасів, евакуації поранених, а згодом – і як потенційна основа для ударних модифікацій.
🏴CGTAnalytics
Росіяни продовжують активно впроваджувати наземні безпілотні системи. Одним із прикладів стала розробка нового наземного дрона під назвою «Вольчанін», створеного Вольським військовим інститутом матеріального забезпечення.
⛳️За повідомленнями російських джерел, цей дрон вже тестується безпосередньо на полі бою, де виконує завдання з доставки вантажів та евакуації поранених.
➡️На сьогоднішній день зібрано чотири такі платформи. Відомо, що маса кожного дрона становить 600 кг, вантажність – до 500 кг, а запас ходу – близько 30 км. Система керування наземним дроном отримала назву «Коршун» і підтримує роботу через виносну антену або дрон-ретранслятор, що дозволяє здійснювати керування на відстані до 10 км
➡️Розробники заявляють, що для захисту каналу управління використовується плаваюча частота в діапазоні 1,5 ГГц, яку важко заглушити навіть за допомогою сучасних систем радіоелектронної боротьби.
Окремо зазначається, що виробництво платформи організовано саме на потужностях Уфимського трамвайно-тролейбусного заводу, що ілюструє тенденцію до використання цивільної інфраструктури для військових потреб. Це вже не перший випадок, коли у РФ перетворюють торгові або промислові площі на цехи з виготовлення дронів – зокрема, подібна практика застосовується і для безпілотних літальних апаратів.
❗️«Вольчанін» є черговим прикладом розвитку російських наземних роботизованих засобів у рамках концепції фронтової логістики та автоматизації підтримки бойових дій. У разі успішного проходження бойових випробувань платформа може бути розгорнута ширше на фронті як засіб доставки боєприпасів, евакуації поранених, а згодом – і як потенційна основа для ударних модифікацій.
🏴CGTAnalytics
19.04.202515:16
🇷🇺🔫У Росії планують дозволити служити в армії особам без громадянства
У Держдумі РФ розглядають новий законопроєкт, що передбачає допуск апатридів — осіб без громадянства — до військової служби за контрактом.
➡️Ініціатива, як заявлено, має на меті розширити перелік категорій, яким дозволено вступ до лав Збройних сил РФ.
➡️Наразі іноземні громадяни вже можуть служити в армії Росії, проте виключно на нижчих посадах — рядових і сержантів. Законопроєкт формально зрівнює апатридів у правах з іноземцями, дозволяючи їм також укладати контракт зі збройними силами РФ.
❗️Водночас, за оцінками самих авторів ініціативи, кількість апатридів у РФ незначна, тож практичний ефект ухвалення документа буде обмеженим. Скоріше за все, він є частиною ширшої кампанії з вербування добровольців, яка триває на тлі воєнних дій в Україні.
Контрактникам, залежно від регіону, виплачують одноразову винагороду, що може сягати від 600 тисяч до кількох мільйонів рублів.
🏴CGTAnalytics
У Держдумі РФ розглядають новий законопроєкт, що передбачає допуск апатридів — осіб без громадянства — до військової служби за контрактом.
➡️Ініціатива, як заявлено, має на меті розширити перелік категорій, яким дозволено вступ до лав Збройних сил РФ.
➡️Наразі іноземні громадяни вже можуть служити в армії Росії, проте виключно на нижчих посадах — рядових і сержантів. Законопроєкт формально зрівнює апатридів у правах з іноземцями, дозволяючи їм також укладати контракт зі збройними силами РФ.
❗️Водночас, за оцінками самих авторів ініціативи, кількість апатридів у РФ незначна, тож практичний ефект ухвалення документа буде обмеженим. Скоріше за все, він є частиною ширшої кампанії з вербування добровольців, яка триває на тлі воєнних дій в Україні.
Контрактникам, залежно від регіону, виплачують одноразову винагороду, що може сягати від 600 тисяч до кількох мільйонів рублів.
🏴CGTAnalytics
17.04.202506:23
🔫📡Російський дрон-ретранслятор «Пересмешник»
Росія активно просуває концепцію бойових ретрансляторів БПЛА — серед таких рішень особливу увагу привертає новий дрон «Пересмешник», розроблений КБ «Стратим» за підтримки Центру безпілотних систем і технологій (ЦБСТ).
➡️Його основна задача — забезпечення стабільної передачі сигналу управління між оператором і ударним або розвідувальним дроном.
«Пересмешник» — це легкий квадрокоптер, що зависає в точці на висоті 100–150 метрів, виконуючи функцію активного ретранслятора без потреби у GNSS (глобальних навігаційних системах). Це дозволяє уникати глушіння та підвищує автономність. Дальність підсилення сигналу становить до 10 км на відкритій місцевості та понад 5 км в умовах урбанізованої забудови. Тривалість польоту — до 40 хвилин.
⛳️Бойове призначення:
➡️Дрон дозволяє розширити ефективну зону дії FPV-дронів або ударних коптерів до 20 км і більше — тобто глибше в тил противника.
➡️Ретрансляція зменшує ризик демаскування пункту управління. Засікти «Пересмешник» простіше, ніж наземний пульт, а це критично з погляду контрбатарейної боротьби.
➡️Стійкість сигналу до дії засобів РЕБ значно зростає. Дрон-ретранслятор може працювати в умовах активного радіоелектронного пригнічення.
➡️Можливість вибудови каскадних ретрансляцій, що створює потенціал для управління БПЛА на дистанціях у сотні й навіть тисячі кілометрів — особливо при інтеграції з супутниковими або далекими РЧ-каналами.
❗️Наразі в зоні бойових дій активно використовуються й інші розробки ретрансляторів від компаній «Мікроб», «Кинг Про», «Обнинск Телеком». ЦБСТ вже координує розширення виробництва таких дронів, а також модернізацію систем передачі з метою побудови стійких бездротових мереж.
🏴CGTAnalytics
Росія активно просуває концепцію бойових ретрансляторів БПЛА — серед таких рішень особливу увагу привертає новий дрон «Пересмешник», розроблений КБ «Стратим» за підтримки Центру безпілотних систем і технологій (ЦБСТ).
➡️Його основна задача — забезпечення стабільної передачі сигналу управління між оператором і ударним або розвідувальним дроном.
«Пересмешник» — це легкий квадрокоптер, що зависає в точці на висоті 100–150 метрів, виконуючи функцію активного ретранслятора без потреби у GNSS (глобальних навігаційних системах). Це дозволяє уникати глушіння та підвищує автономність. Дальність підсилення сигналу становить до 10 км на відкритій місцевості та понад 5 км в умовах урбанізованої забудови. Тривалість польоту — до 40 хвилин.
⛳️Бойове призначення:
➡️Дрон дозволяє розширити ефективну зону дії FPV-дронів або ударних коптерів до 20 км і більше — тобто глибше в тил противника.
➡️Ретрансляція зменшує ризик демаскування пункту управління. Засікти «Пересмешник» простіше, ніж наземний пульт, а це критично з погляду контрбатарейної боротьби.
➡️Стійкість сигналу до дії засобів РЕБ значно зростає. Дрон-ретранслятор може працювати в умовах активного радіоелектронного пригнічення.
➡️Можливість вибудови каскадних ретрансляцій, що створює потенціал для управління БПЛА на дистанціях у сотні й навіть тисячі кілометрів — особливо при інтеграції з супутниковими або далекими РЧ-каналами.
❗️Наразі в зоні бойових дій активно використовуються й інші розробки ретрансляторів від компаній «Мікроб», «Кинг Про», «Обнинск Телеком». ЦБСТ вже координує розширення виробництва таких дронів, а також модернізацію систем передачі з метою побудови стійких бездротових мереж.
🏴CGTAnalytics
26.04.202506:36
🇧🇾🇨🇳 Китайські військові у Білорусі: глибший альянс чи демонстрація сили?
До Білорусі прибули підрозділи Народно-визвольної армії Китаю для участі у військовому параді 9 травня.
➡️Завтра китайські військові почнуть тренування у складі білоруських підрозділів. Візит відбувається на тлі довготривалого співробітництва між Мінськом і Пекіном, що стартувало ще в 1992 році. За цей час було укладено низку важливих угод у сфері військово-технічної співпраці. Зокрема, Китай передав Білорусі бронемашини CS/VN3 Dajiang, а також спільно розробляв реактивні системи залпового вогню «Полонез», основу яких становлять китайські технології.
🛑Варто нагадати, що влітку 2024 року білоруські та китайські сили вже проводили спільні навчання — одразу після вступу Білорусі до Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Це означає поступове включення Мінська до більш широкої азійської безпекової орбіти, альтернативної західним структурам.
🛑Китайські вантажі до Білорусі також привертають увагу: лише минулого року Пекін здійснив щонайменше чотири рейси важкого транспортного літака Boeing 747 із доставкою невстановленого вантажу. Це може свідчити про активізацію постачання обладнання чи технологій подвійного призначення, які в умовах санкцій особливо цінні для режиму Лукашенка.
❗️Присутність китайських військових на параді в Мінську — це більше, ніж просто святкова участь. Це чіткий сигнал про посилення китайської військової дипломатії у Східній Європі, де Білорусь стає своєрідним "мостом" для проникнення інтересів Китаю. З огляду на ослаблення Росії внаслідок війни проти України, Пекін явно прагне закріпити свою присутність у регіоні через слабші, але лояльні режими.
🏴CGTAnalytics
До Білорусі прибули підрозділи Народно-визвольної армії Китаю для участі у військовому параді 9 травня.
➡️Завтра китайські військові почнуть тренування у складі білоруських підрозділів. Візит відбувається на тлі довготривалого співробітництва між Мінськом і Пекіном, що стартувало ще в 1992 році. За цей час було укладено низку важливих угод у сфері військово-технічної співпраці. Зокрема, Китай передав Білорусі бронемашини CS/VN3 Dajiang, а також спільно розробляв реактивні системи залпового вогню «Полонез», основу яких становлять китайські технології.
🛑Варто нагадати, що влітку 2024 року білоруські та китайські сили вже проводили спільні навчання — одразу після вступу Білорусі до Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Це означає поступове включення Мінська до більш широкої азійської безпекової орбіти, альтернативної західним структурам.
🛑Китайські вантажі до Білорусі також привертають увагу: лише минулого року Пекін здійснив щонайменше чотири рейси важкого транспортного літака Boeing 747 із доставкою невстановленого вантажу. Це може свідчити про активізацію постачання обладнання чи технологій подвійного призначення, які в умовах санкцій особливо цінні для режиму Лукашенка.
❗️Присутність китайських військових на параді в Мінську — це більше, ніж просто святкова участь. Це чіткий сигнал про посилення китайської військової дипломатії у Східній Європі, де Білорусь стає своєрідним "мостом" для проникнення інтересів Китаю. З огляду на ослаблення Росії внаслідок війни проти України, Пекін явно прагне закріпити свою присутність у регіоні через слабші, але лояльні режими.
🏴CGTAnalytics
24.04.202510:34
🇵🇪🇷🇺Росія планує відкрити центр обслуговування гелікоптерів у Перу: крок до посилення позицій у Латинській Америці
Росія продовжує зміцнювати свої позиції на ринку озброєнь Латинської Америки. Генеральний директор компанії «Рособоронекспорт» Олександр Міхєєв заявив про плани відкриття у Перу центру технічного обслуговування та ремонту гелікоптерів російського виробництва.
➡️За словами Міхєєва, центр має запрацювати вже найближчим часом і буде надавати послуги з підтримання льотної придатності гелікоптерів, що експлуатуються в країнах Латинської Америки. Конкретне місце розташування центру поки не розголошується, однак його відкриття може стати вагомим елементом розширення військово-технічної співпраці Росії з країнами регіону.
✈️Перу як регіональний хаб для російської авіатехніки
🛑Збройні сили Перу активно використовують вертольоти радянського та російського виробництва — зокрема багатоцільові Мі-2, Мі-8, Мі-17, Мі-171, а також ударні гелікоптери Мі-35. Відтак створення сервісного центру має на меті не лише обслуговування перуанського флоту, але й обслуговування машин інших країн регіону, таких як Венесуела, Болівія, Нікарагуа чи Куба.
🛑Частиною просування російської техніки стане також участь «Рособоронекспорту» у перуанській оборонній виставці, яка відбудеться у квітні. На ній планується представити широкий спектр російської техніки — зокрема гелікоптери Мі-17, винищувачі МіГ-35, Су-35, транспортний літак Іл-76, а також дрони «Орлан», «Орион» і безпілотні комплекси «Куб».
❗️Попри активність Росії, Перу веде доволі багатовекторну політику у військово-технічному співробітництві. Країна експлуатує техніку європейського, американського та азійського походження. Зокрема, у грудні 2024 року до країни прибули перші три південнокорейські бронетранспортери *K808 White Tiger*.
Відкриття російського технічного центру на фоні цього демонструє прагнення Москви зберегти свої позиції у регіоні, навіть попри санкційний тиск та конкуренцію з боку західних виробників. Це також вказує на те, що Росія намагається утримувати лояльних покупців, запропонувати їм післяпродажну підтримку та зменшити залежність від логістики через Євразію.
🏴CGTAnalytics
Росія продовжує зміцнювати свої позиції на ринку озброєнь Латинської Америки. Генеральний директор компанії «Рособоронекспорт» Олександр Міхєєв заявив про плани відкриття у Перу центру технічного обслуговування та ремонту гелікоптерів російського виробництва.
➡️За словами Міхєєва, центр має запрацювати вже найближчим часом і буде надавати послуги з підтримання льотної придатності гелікоптерів, що експлуатуються в країнах Латинської Америки. Конкретне місце розташування центру поки не розголошується, однак його відкриття може стати вагомим елементом розширення військово-технічної співпраці Росії з країнами регіону.
✈️Перу як регіональний хаб для російської авіатехніки
🛑Збройні сили Перу активно використовують вертольоти радянського та російського виробництва — зокрема багатоцільові Мі-2, Мі-8, Мі-17, Мі-171, а також ударні гелікоптери Мі-35. Відтак створення сервісного центру має на меті не лише обслуговування перуанського флоту, але й обслуговування машин інших країн регіону, таких як Венесуела, Болівія, Нікарагуа чи Куба.
🛑Частиною просування російської техніки стане також участь «Рособоронекспорту» у перуанській оборонній виставці, яка відбудеться у квітні. На ній планується представити широкий спектр російської техніки — зокрема гелікоптери Мі-17, винищувачі МіГ-35, Су-35, транспортний літак Іл-76, а також дрони «Орлан», «Орион» і безпілотні комплекси «Куб».
❗️Попри активність Росії, Перу веде доволі багатовекторну політику у військово-технічному співробітництві. Країна експлуатує техніку європейського, американського та азійського походження. Зокрема, у грудні 2024 року до країни прибули перші три південнокорейські бронетранспортери *K808 White Tiger*.
Відкриття російського технічного центру на фоні цього демонструє прагнення Москви зберегти свої позиції у регіоні, навіть попри санкційний тиск та конкуренцію з боку західних виробників. Це також вказує на те, що Росія намагається утримувати лояльних покупців, запропонувати їм післяпродажну підтримку та зменшити залежність від логістики через Євразію.
🏴CGTAnalytics
22.04.202510:29
🇷🇺🔫Росіяни перетворюють Mavic 3 на імпровізовану вогнепальну платформу з патронами 12-го калібру
На російських ресурсах з'явилося відео, яке демонструє модифікацію побутового дрона DJI Mavic 3 для використання в бойових цілях з використанням гладкоствольних патронів 12-го калібру.
➡️Показано, як патрон готують до встановлення: в його корпусі свердлиться отвір для встановлення електричного сірника, після чого заряд вставляється в ПВХ-трубку та герметизується.
🛑Суть конструкції полягає в наступному: до дрона прикріплюються дві трубки, у яких знаходяться патрони. Вони фіксуються надрукованими на 3D-принтері затискачами, що дозволяє їм трохи висунутись уперед, компенсуючи віддачу під час пострілу. Спусковим механізмом виступає нижній світлодіод Mavic, що активує фотодатчик на кожному патроні.
🛑Хоча така система далека від точності чи стабільності, її потенційне використання проти піхоти або легко броньованої техніки — ще один приклад імпровізованої зброї, що дедалі частіше з’являється на полі бою.
❗️Варто зазначити, що цей метод є вкрай небезпечним для оператора — неконтрольоване загоряння сірника, нестабільна трубка або помилка у фотоспрацюванні можуть призвести до пошкодження дрона або передчасного вибуху боєприпасу.
🏴CGTAnalytics
На російських ресурсах з'явилося відео, яке демонструє модифікацію побутового дрона DJI Mavic 3 для використання в бойових цілях з використанням гладкоствольних патронів 12-го калібру.
➡️Показано, як патрон готують до встановлення: в його корпусі свердлиться отвір для встановлення електричного сірника, після чого заряд вставляється в ПВХ-трубку та герметизується.
🛑Суть конструкції полягає в наступному: до дрона прикріплюються дві трубки, у яких знаходяться патрони. Вони фіксуються надрукованими на 3D-принтері затискачами, що дозволяє їм трохи висунутись уперед, компенсуючи віддачу під час пострілу. Спусковим механізмом виступає нижній світлодіод Mavic, що активує фотодатчик на кожному патроні.
🛑Хоча така система далека від точності чи стабільності, її потенційне використання проти піхоти або легко броньованої техніки — ще один приклад імпровізованої зброї, що дедалі частіше з’являється на полі бою.
❗️Варто зазначити, що цей метод є вкрай небезпечним для оператора — неконтрольоване загоряння сірника, нестабільна трубка або помилка у фотоспрацюванні можуть призвести до пошкодження дрона або передчасного вибуху боєприпасу.
🏴CGTAnalytics
20.04.202514:34
🇨🇳💥Китай випробував неядерну водневу бомбу з гідридом магнію:
Китайські вчені вперше успішно провели випробування неядерного вибухового пристрою на основі водню у формі гідриду магнію (MgH₂).
➡️Експеримент було реалізовано за участю 705-го науково-дослідного інституту Китайської державної суднобудівної корпорації (CSSC), яка спеціалізується на оборонних технологіях, зокрема у сфері підводного озброєння.
🛑Під час випробування двокілограмовий заряд створив вогняну кулю температурою понад 1000 °C, яка горіла понад 2 секунди. Це у 15 разів довше, ніж триває вибух еквівалентної кількості тротилу, що свідчить про набагато вищу термічну ефективність.
🛑Ключовим компонентом заряду став гідрид магнію, у якому масова частка водню перевищує 7%. Після ініціації вибухом звичайної вибухівки відбувається термічне розкладання сполуки, водень миттєво вивільняється та займається. Горіння відбувається стабільно, а інтенсивність і тривалість можна регулювати шляхом зміни конфігурації заряду.
Фактично, йдеться про створення нового типу термобаричного боєприпасу, який забезпечує контрольовану теплову уражаючу дію на великій площі. У порівнянні з традиційними термобаричними засобами, нова система є більш точною, передбачуваною та стабільною.
Очевидно, що такі розробки можуть мати значний вплив на майбутнє високотемпературної зброї в умовах міських і траншейних боїв. Ефективність такого заряду особливо висока проти живої сили у закритих просторах — окопах, бункерах, сховищах. З урахуванням сучасних бойових конфліктів, де переважає оборона у щільних забудовах, подібна зброя здатна радикально змінити підходи до прориву укріплених позицій.
❗️Цей прорив доповнює ширший контекст технологічного посилення Народно-визвольної армії Китаю, яка вже активно інтегрує оптоволоконні FPV-дрони, автоматизовані системи донаведення та бойові мультикоптери. Використання високотемпературної зброї разом із високоточною безпілотною платформою може створити нову якість наступальних операцій, особливо у високо урбанізованих районах або під час десантних дій.
🏴CGTAnalytics
Китайські вчені вперше успішно провели випробування неядерного вибухового пристрою на основі водню у формі гідриду магнію (MgH₂).
➡️Експеримент було реалізовано за участю 705-го науково-дослідного інституту Китайської державної суднобудівної корпорації (CSSC), яка спеціалізується на оборонних технологіях, зокрема у сфері підводного озброєння.
🛑Під час випробування двокілограмовий заряд створив вогняну кулю температурою понад 1000 °C, яка горіла понад 2 секунди. Це у 15 разів довше, ніж триває вибух еквівалентної кількості тротилу, що свідчить про набагато вищу термічну ефективність.
🛑Ключовим компонентом заряду став гідрид магнію, у якому масова частка водню перевищує 7%. Після ініціації вибухом звичайної вибухівки відбувається термічне розкладання сполуки, водень миттєво вивільняється та займається. Горіння відбувається стабільно, а інтенсивність і тривалість можна регулювати шляхом зміни конфігурації заряду.
Фактично, йдеться про створення нового типу термобаричного боєприпасу, який забезпечує контрольовану теплову уражаючу дію на великій площі. У порівнянні з традиційними термобаричними засобами, нова система є більш точною, передбачуваною та стабільною.
Очевидно, що такі розробки можуть мати значний вплив на майбутнє високотемпературної зброї в умовах міських і траншейних боїв. Ефективність такого заряду особливо висока проти живої сили у закритих просторах — окопах, бункерах, сховищах. З урахуванням сучасних бойових конфліктів, де переважає оборона у щільних забудовах, подібна зброя здатна радикально змінити підходи до прориву укріплених позицій.
❗️Цей прорив доповнює ширший контекст технологічного посилення Народно-визвольної армії Китаю, яка вже активно інтегрує оптоволоконні FPV-дрони, автоматизовані системи донаведення та бойові мультикоптери. Використання високотемпературної зброї разом із високоточною безпілотною платформою може створити нову якість наступальних операцій, особливо у високо урбанізованих районах або під час десантних дій.
🏴CGTAnalytics
18.04.202511:00
🇷🇺🔫Російські дрони застосовують тактику засідок із використанням шипів
У новому відео, оприлюдненому в російських Telegram-каналах, зафіксовано застосування нетипової тактики ураження української техніки дронами.
Йдеться про так звану "шипову засідку", яку реалізують оператори дронів 14-ї окремої гвардійської бригади спеціального призначення угруповання «Восток».
➡️Суть методу полягає у скиданні дронами спеціальних шипів на автошляхи, якими пересувається українська техніка. На великій швидкості водії не встигають помітити перешкоду, внаслідок чого колеса транспорту пошкоджуються, і машина зупиняється або суттєво втрачає мобільність. Одразу після цього ціль атакують FPV-дрони з навісним боєприпасом.
➡️Ця тактика малоефективна проти бронетехніки, що має систему централізованої підкачки шин або вставки типу runflat, які дозволяють рух навіть з пробитими колесами. Проте для легкової, інженерної чи вантажної техніки без таких систем ефект шипів може бути критичним: зупинка на відкритій ділянці дороги фактично прирівнюється до гарантованого знищення.
Це лише один з елементів еволюції тактик російських підрозділів, зокрема на тлі повідомлень про масовані штурми із застосуванням мотогруп.
➡️Тактика таких груп — висока мобільність, дії малими командами по 3–5 піхотинців або "роями" по 30–50 мотоциклістів. Швидкий маневр дозволяє зменшити час перебування під вогневим контролем, а також ускладнює роботу українських засобів виявлення та наведення вогню.
❗️Такі тактичні рішення свідчать про зростаючу тактичну адаптивність російських підрозділів та широке застосування безпілотних технологій — як ударних, так і підтримки. Україні слід враховувати ці зміни при плануванні оборонних заходів, зокрема шляхом посилення розвідки маршрутів, впровадження антидронових систем та використання інженерних загороджень.
🏴CGTAnalytics
У новому відео, оприлюдненому в російських Telegram-каналах, зафіксовано застосування нетипової тактики ураження української техніки дронами.
Йдеться про так звану "шипову засідку", яку реалізують оператори дронів 14-ї окремої гвардійської бригади спеціального призначення угруповання «Восток».
➡️Суть методу полягає у скиданні дронами спеціальних шипів на автошляхи, якими пересувається українська техніка. На великій швидкості водії не встигають помітити перешкоду, внаслідок чого колеса транспорту пошкоджуються, і машина зупиняється або суттєво втрачає мобільність. Одразу після цього ціль атакують FPV-дрони з навісним боєприпасом.
➡️Ця тактика малоефективна проти бронетехніки, що має систему централізованої підкачки шин або вставки типу runflat, які дозволяють рух навіть з пробитими колесами. Проте для легкової, інженерної чи вантажної техніки без таких систем ефект шипів може бути критичним: зупинка на відкритій ділянці дороги фактично прирівнюється до гарантованого знищення.
Це лише один з елементів еволюції тактик російських підрозділів, зокрема на тлі повідомлень про масовані штурми із застосуванням мотогруп.
➡️Тактика таких груп — висока мобільність, дії малими командами по 3–5 піхотинців або "роями" по 30–50 мотоциклістів. Швидкий маневр дозволяє зменшити час перебування під вогневим контролем, а також ускладнює роботу українських засобів виявлення та наведення вогню.
❗️Такі тактичні рішення свідчать про зростаючу тактичну адаптивність російських підрозділів та широке застосування безпілотних технологій — як ударних, так і підтримки. Україні слід враховувати ці зміни при плануванні оборонних заходів, зокрема шляхом посилення розвідки маршрутів, впровадження антидронових систем та використання інженерних загороджень.
🏴CGTAnalytics
16.04.202511:33
🔫🇷🇺РФ представила новий надлегкий морський дрон-камікадзе "Марлін"
Російський флот презентував новий надлегкий безекіпажний надводний апарат (БНА) типу "Марлін", розроблений Балтійським вищим військово-морським училищем імені адмірала Ушакова.
⛳️Цей дрон-камікадзе призначений для ураження ворожих морських безпілотників, десантних засобів та морських мін і є частиною зростаючої лінійки роботизованих платформ, що формують нову концепцію ведення бойових дій на морі.
Технічні характеристики. "Марлін" випускається у двох модифікаціях:
🛑річкова версія – заряд 1,5 кг;
🛑морська версія – заряд до 2 кг.
➡️Маса вибухівки незначна, однак уразливість багатьох цілей (особливо інших дронів) дозволяє ефективно використовувати апарат у ролі перехоплювача. Компактність дає змогу розміщувати одразу кілька одиниць на одному кораблі для атаки за принципом рою.
➡️Управління здійснюється через систему FPV (first-person view) — оператор керує дроном у режимі реального часу за допомогою відеопотоку. Це забезпечує високу точність наведення на ціль — як у разі боротьби з морськими мінами, так і в атаках на безпілотні катери противника або легкі десантні засоби.
➡️Поява "Марліна" — реакція на активне застосування морських дронів в Україні. У відповідь флот РФ запустив програму бойової підготовки "Протидія роботам" (ПРЗ), де екіпажі тренуються знищувати дрони як у повітрі, так і на воді — з використанням кулеметів великого калібру, сіткометів та тепловізорів.
Паралельно в РФ запущено серійне виробництво важчих БНА — зокрема, платформи "Візир", оснащеної автономною навігацією та можливістю нести кероване озброєння. Деякі модифікації здатні доставляти до 20 кг вантажу або слугувати базою для запуску інших дронів.
❗️Хоча точні ТТХ "Марліна" залишаються засекреченими, концепція компактного, дешевшого дрона для тактичного застосування в ближній морській зоні підтверджує акцент РФ на розгортанні масових, низьковартісних засобів боротьби на морі.
🏴CGTAnalytics
Російський флот презентував новий надлегкий безекіпажний надводний апарат (БНА) типу "Марлін", розроблений Балтійським вищим військово-морським училищем імені адмірала Ушакова.
⛳️Цей дрон-камікадзе призначений для ураження ворожих морських безпілотників, десантних засобів та морських мін і є частиною зростаючої лінійки роботизованих платформ, що формують нову концепцію ведення бойових дій на морі.
Технічні характеристики. "Марлін" випускається у двох модифікаціях:
🛑річкова версія – заряд 1,5 кг;
🛑морська версія – заряд до 2 кг.
➡️Маса вибухівки незначна, однак уразливість багатьох цілей (особливо інших дронів) дозволяє ефективно використовувати апарат у ролі перехоплювача. Компактність дає змогу розміщувати одразу кілька одиниць на одному кораблі для атаки за принципом рою.
➡️Управління здійснюється через систему FPV (first-person view) — оператор керує дроном у режимі реального часу за допомогою відеопотоку. Це забезпечує високу точність наведення на ціль — як у разі боротьби з морськими мінами, так і в атаках на безпілотні катери противника або легкі десантні засоби.
➡️Поява "Марліна" — реакція на активне застосування морських дронів в Україні. У відповідь флот РФ запустив програму бойової підготовки "Протидія роботам" (ПРЗ), де екіпажі тренуються знищувати дрони як у повітрі, так і на воді — з використанням кулеметів великого калібру, сіткометів та тепловізорів.
Паралельно в РФ запущено серійне виробництво важчих БНА — зокрема, платформи "Візир", оснащеної автономною навігацією та можливістю нести кероване озброєння. Деякі модифікації здатні доставляти до 20 кг вантажу або слугувати базою для запуску інших дронів.
❗️Хоча точні ТТХ "Марліна" залишаються засекреченими, концепція компактного, дешевшого дрона для тактичного застосування в ближній морській зоні підтверджує акцент РФ на розгортанні масових, низьковартісних засобів боротьби на морі.
🏴CGTAnalytics
Көрсөтүлдү 1 - 24 ичинде 196
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.