Він двічі був у російському полоні.
Після повернення з другої неволі знову пішов на війну.
Євген Чуднєцов,
азовець.
Вперше потрапив у полон 14 лютого 2015 року під час боїв біля Широкиного. Його утримували на території так званої "ДНР" і саме там місцеві "прокурори" вимагали стратити бійця "Азову". Євгена засудили до 38 років колонії, але, на щастя, у 2017 році його обміняли.
"Я був квінтесенцією світового зла: з добробату, місцевий, із татуюванням тризуба, який я набив у рідній Макіївці ще в 17 років, через що мене називали бандерівцем. Я готовий був ще сидіти в полоні "ДНР", лише б росія впала!"
Вдруге він потрапив у полон у травні 2022-го, обміняли його через рік.
«Коли ми виходили в полон з «Азовсталі», нас одразу повезли на Оленівку. І туди зігнали працівників з усіх СІЗО, тюрем, щоб вони проводили догляди, щоб ми нічого «забороненого» не пронесли. І першого «знайомого» я побачив ще там. Це був один з «вертухаїв», який мене охороняв, коли я був в першому полоні.Спочатку я його не помітив, це він мене одразу признав. Підійшов такий, посміхається і каже: «У нього Тризуб набитий». Я кажу: «Там не тільки Тризуб, у мене взагалі вся рука забита».
«Під час обох полонів були тортури. І були наслідки. У першому полоні мені зуби видирали плоскогубцями, під час другого полону такого вже не робили. Просто вибили зуби. До моменту подій у Маріуполі й мого другого полону я вважив 95 кг, на момент звільнення — 59-60 кг..
Крім Оленівки, я пройшов Таганрог. Після нього у мене були закрита черепно-мозкова травма, акуботравма, перелом руки, перелом ноги, дев’яти ребер. І залишилися деякі шрами на обох руках і ногах від підвішування в кайданках, електрошокеру й тапіку.
Пізніше вони перестали використовувати «тапік», тому що ослаблені організми і багато було випадків серцевих нападів серед полонених.
Та використовували інші «методи». «Дельфін» – це коли ганчірку на обличчя і поливають водою, і таке відчуття, що тонеш. Є ще «мотоцикліст» – це коли застібають кайданки, потім у такому положенні згинають і між передпліччями та коліними суглобами просовують залізну палицю, і на цій палиці тебе підвішують: ти як мотоцикліст. Потім крутять, і шрами залишаються. Ну, і паралельно, залежно від того, пощастить чи ні, оскільки висиш дупою до них, то можуть шокером бити чи просто палицею.
У полоні «азовців» катують в три рази сильніше, ніж усіх інших, а медиків «Азову» ще більше.
Я п***юлей вигрібав більше, ніж, мабуть, усі разом: я з Донецької області, я весь забитий тату: Бандера, Шевченко; це мій другий полон…».
Наразі Євген, як бойовий медик, знову на передовій.
Допоки війна.
Людина залізного духу
Євген Чуднєцов
