❓Трамп здає Україну і капітулює перед Путіним?
У моїй інформаційній бульбашці два табори:
1️⃣ Перелякані умніци — жахаються заяв Трампа і впевнені, що він здасть Україну.
2️⃣ Войовничі трампісти — впадають у радісний екстаз і бачать у ньому месію.
🤢 І перші, і другі викликають нудоту. Давно не мав такого відчуття. Мабуть, з часів, коли Зеленський переміг на виборах і соцмережі вибухнули взаємною ненавистю між таборами Зеленського і Порошенка.
📌 Примітно: сьогоднішні перелякані Трампом — це здебільшого електорат Порошенка, а войовничі трампісти — виборці Зеленського.
❓ То чи здає Трамп Україну і чи капітулює перед Путіним?
❌ Ні. І не тому, що він великий друг демократії, а тому, що не може дозволити собі програти.
Трамп не бреше, коли каже, що хоче швидкого завершення війни. Але для нього "швидко" не означає "здаючи позиції". Ми розуміємо, що поразка України = поразка США. І нас тривожить питання: чи розуміє це Трамп?
Але це неважливо.
Трамп — лише елемент глобальної Західної системи, у якій десятиліттями створювалися важелі впливу й механізми захисту. Саме вони утримували Захід у статусі домінуючої сили глобальної безпеки.
⚠️ Так, система дала збій. Але хіба через Трампа?
🌍 Криза ліберальної демократії - це триваюча криза, яку ми давно спостерігаємо.
✔️ Демократіям важко ухвалювати рішення у війні швидко.
✔️ Це не авторитаризм, де один наказ змінює все.
✔️ У демократіях є парламенти, коаліції, громадська думка, суди.
✔️ Це і сила, і слабкість одночасно.
✅ Сила — рішення ухвалюються виважено, з урахуванням довгострокових наслідків.
❌ Слабкість — у критичні моменти система гальмує.
📌 Приклад:
🔹 Захід спочатку сумнівався, чи давати Україні зброю.
🔹 Санкції вводилися поступово.
🔹 Але саме демократії забезпечили Україні виживання.
Так, вони повільні, але незворотні. Та історія довела: ці повільні машини зрештою перемагають тиранії.
🔥 Який вихід? Захід виграє війну не стільки танками, скільки здатністю адаптуватися. І це єдина стратегія, яка працює проти автократій.
🔁 Трамп — частина цієї адаптації
Дивна, несподівана, але все ж адаптація.
❓ Чому ж тоді стільки паніки через його активність?
📌 Його радикальність, шквал суперечливих заяв, швидка зміна позицій — це не дурість і не порожні політичні технології.
⚙️ Це ефективне використання сучасної інформаційної інфраструктури.
Демократії довго грали в "чесну гру" і програвали інформаційні війни автократам. Тепер дехто рухається за правилами гібридного протистояння. США більше не намагаються "спокійно переконувати" — вони створюють інформаційні шторми, нагнітають, переграють супротивника на його ж полі.
Ми роками спостерігали, як Росія та Китай використовують інформаційні атаки, а демократичні країни залишалися млявими спостерігачами.💡 Але тепер ця ефективність працює і на нашому боці.
🇪🇺 А ще Європа прокидається!
Змінюючи правила, Трамп впливає на Європу, примушуючи її взяти відповідальність за власну безпеку. Роками США були головним гарантом безпеки, а європейці сподівалися, що американці вирішать їхні проблеми. Але коли Трамп заявив, що США можуть не захищати тих, хто недостатньо витрачає на оборону, для Європи це стало ударом будильника.
📌 Результат: Уряди ЄС терміново переглядають оборонні стратегії. Збільшують військові бюджети. Розвивають власні військові можливості.
Іронія в тому, що саме Трамп — якого називають "загрозою НАТО" — зробив більше для мобілізації Європи, ніж усі попередні президенти США разом узяті.
🔥 І це великий плюс.
🇺🇸 США більше не розводять сентименти — вони їбашать шум.
🇪🇺 А Європа більше не може дозволити собі спати.
🎭 Так от, повертаючись до моєї бульбашки, де перелякані умніци і войовничі трампісти влаштували істеричний фронт.
❌ Трамп — не злодій і не добродій.
❌ Трамп — не "ляля", до чого звикли розніжені ліберали.
❌ Трамп — не фюрер, на якого чекають в Україні фанати диктатур.
💡 Трамп — це водночас елемент адаптації і тест на виживання для демократії.
А тим, хто бачить у ньому або месію, або диявола, варто збагнути: реальність у турбо-режимі рухається далі, незалежно від чиїхось ілюзій.
