8 березня - це не свято весни, краси, жіночності чи тюльпанів.
це день, коли жінки виступають за те, аби їм платили таку ж заробітну плату, як чоловікам, на аналогічній посаді.
це день, коли жінка виступає за те, аби чоловіки не кричали "о, мавпа", коли бачать її за кермом.
це день, коли жінки боряться проти дискримінації в освітніх закладах, де деякі викладачі вважають жінок недостатньо розумними, аби вони гарно і успішно навчалися.
це день, коли жінка виступає за чітко окреслені особисті кордони та їх недоторканість.
це день, коли жінки виступають за нормальне ставлення до їхньої зовнішності, цінностей, уподобань та мислення.
це день, коли жінки боряться за адекватне сприйняття їхніх зусиль і наполегливої праці, замість поняття "заробила на це своїм тілом та послугами".
це день, коли жінки в черговий раз доводять, що народження дітей і продовження роду - це не єдиний доступний варіант їхнього розвитку.
8 березня - це день боротьби за жіночі права, а не за те, що ми - "прикраса" цього світу.
