Краматорська міська рада
Офіційний канал Краматорської міської ради
Наші сторінки в інших соціальних мережах:
Facebook https://www.facebook.com/kramatorsk.rada
Instagram https://www.instagram.com/kramatorsk.rada/
Наші сторінки в інших соціальних мережах:
Facebook https://www.facebook.com/kramatorsk.rada
Instagram https://www.instagram.com/kramatorsk.rada/
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрдуУкраїна
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаЖовт 18, 2021
TGlistке кошулган дата
Черв 16, 2023Рекорддор
16.06.202323:59
31.6KКатталгандар06.02.202522:29
250Цитация индекси10.07.202323:59
21K1 посттун көрүүлөрү11.03.202523:59
10.1K1 жарнама посттун көрүүлөрү08.09.202423:59
197.73%ER10.07.202323:59
66.54%ERR
06.04.202505:59
Краматорськ сьогодні — у скорботі, як і вся Україна…
Щодня росіяни вбивають українців.
Трагедія у Кривому Розі — ще один не засвоєний урок для цілого світу.
Памʼятаємо дітей, що стали нашими янголами. Спочивайте з миром.
Схилімо голови в памʼять про кожного, чиє життя забрала російсько-українська війна 💔
Сьогодні, 6 квітня 2025 року, закликаємо підприємства всіх форм власності приспустити прапори або позначити їх чорною стрічкою.
Щодня росіяни вбивають українців.
Трагедія у Кривому Розі — ще один не засвоєний урок для цілого світу.
Памʼятаємо дітей, що стали нашими янголами. Спочивайте з миром.
Схилімо голови в памʼять про кожного, чиє життя забрала російсько-українська війна 💔
Сьогодні, 6 квітня 2025 року, закликаємо підприємства всіх форм власності приспустити прапори або позначити їх чорною стрічкою.
13.04.202509:23
…
+5
19.04.202515:10
Наші вдома – одна з найкращих новин, які можуть бути.
Ще 277 воїнів повернулися додому з російського полону.
Воїни Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту та прикордонники. Захищали Маріуполь та інші напрямки на Донеччині, Херсонщину, Запоріжжя, Луганщину.
Дякую всім, хто зробив можливим це повернення наших людей. Особливо вдячний Обʼєднаним Арабським Еміратам за посередництво.
Загалом від початку повномасштабної війни вдалося повернути додому з російської неволі вже 4552 людини – воїнів та цивільних.
Памʼятаємо про всіх, хто в полоні. Шукаємо кожного й кожну, хто може там бути. Маємо повернути всіх.
✍️Володимир Зеленський
Ще 277 воїнів повернулися додому з російського полону.
Воїни Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту та прикордонники. Захищали Маріуполь та інші напрямки на Донеччині, Херсонщину, Запоріжжя, Луганщину.
Дякую всім, хто зробив можливим це повернення наших людей. Особливо вдячний Обʼєднаним Арабським Еміратам за посередництво.
Загалом від початку повномасштабної війни вдалося повернути додому з російської неволі вже 4552 людини – воїнів та цивільних.
Памʼятаємо про всіх, хто в полоні. Шукаємо кожного й кожну, хто може там бути. Маємо повернути всіх.
✍️Володимир Зеленський
17.04.202505:59
🕯Щоранку о 9:00 схиляємо голови в пам'ять про всіх, хто загинув внаслідок збройної агресії рф проти України.
Минулого року відійшли у вічність Захисники України Антон Стремоухов та Артем Стадник.
Антон Олександрович — загинув у свій день народження, виконуючи бойове завдання, йому виповнилось 42 (https://surl.li/jmxafv). Артем Олександрович мужньо захищав нашу країну від самого початку повномасштабного вторгнення, проте помер від тяжкої хвороби, йому було 44 роки (https://surl.li/ozzioz).
Зупинись.
Згадай кожного і кожну…
Вічна памʼять всім загиблим співвітчизникам, військовим і цивільним, дорослим та дітям, жінкам і чоловікам!
Ми памʼятаємо 💔
На превеликий жаль, не про всіх Героїв є інформація на порталі «Небесне військо Краматорська», тож, якщо ви можете поділитись історіями їх життя або світлинами, переходьте за посиланням (https://www.memorial.kramuo.dn.ua) і натискайте кнопку «Розповісти свою історію».
Минулого року відійшли у вічність Захисники України Антон Стремоухов та Артем Стадник.
Антон Олександрович — загинув у свій день народження, виконуючи бойове завдання, йому виповнилось 42 (https://surl.li/jmxafv). Артем Олександрович мужньо захищав нашу країну від самого початку повномасштабного вторгнення, проте помер від тяжкої хвороби, йому було 44 роки (https://surl.li/ozzioz).
Зупинись.
Згадай кожного і кожну…
Вічна памʼять всім загиблим співвітчизникам, військовим і цивільним, дорослим та дітям, жінкам і чоловікам!
Ми памʼятаємо 💔
На превеликий жаль, не про всіх Героїв є інформація на порталі «Небесне військо Краматорська», тож, якщо ви можете поділитись історіями їх життя або світлинами, переходьте за посиланням (https://www.memorial.kramuo.dn.ua) і натискайте кнопку «Розповісти свою історію».
08.04.202505:59
💔 8 квітня 2022 року у Краматорську росія здійснила теракт проти мирного населення
Ракета з касетними боєприпасами вдарила по залізничному вокзалу нашого міста, де понад 4 тисячі людей чекали на евакуацію. Серед них — діти, літні люди, жінки, цілі родини. Вибух пролунав о 10:28. Уламки касетних елементів накрили перон, колії, площу перед вокзалом. Загинула 61 людина. 121 — дістала поранення. Серед убитих було щонайменше 7 дітей.
Це був свідомий удар по беззахисних… В той самий день російські джерела намагалися збрехати про «удар по ЗСУ», а пропагандистські канали повідомили про атаку ще до її здійснення.
Це воєнний злочин росіян, за який не може бути прощення.
🕯️Щоранку в Україні — хвилина мовчання. Ми схиляємо голови перед усіма, кого забрала ця війна і перед тими, зокрема, чиї життя на залізничному вокзалі Краматорська забрала російська ракета 8 квітня 2022 року...
Ракета з касетними боєприпасами вдарила по залізничному вокзалу нашого міста, де понад 4 тисячі людей чекали на евакуацію. Серед них — діти, літні люди, жінки, цілі родини. Вибух пролунав о 10:28. Уламки касетних елементів накрили перон, колії, площу перед вокзалом. Загинула 61 людина. 121 — дістала поранення. Серед убитих було щонайменше 7 дітей.
Це був свідомий удар по беззахисних… В той самий день російські джерела намагалися збрехати про «удар по ЗСУ», а пропагандистські канали повідомили про атаку ще до її здійснення.
Це воєнний злочин росіян, за який не може бути прощення.
🕯️Щоранку в Україні — хвилина мовчання. Ми схиляємо голови перед усіма, кого забрала ця війна і перед тими, зокрема, чиї життя на залізничному вокзалі Краматорська забрала російська ракета 8 квітня 2022 року...
+4
08.04.202508:08
Краматорськ вшановує жертв російського удару по станції «Краматорськ»
Сьогодні, 8 квітня, Краматорськ згадує одну з найтрагічніших сторінок новітньої історії міста — російський ракетний удар по залізничному вокзалу, який стався рівно три роки тому, у 2022 році. Тоді, внаслідок теракту, здійсненого армією рф, загинули 61 мирний мешканець, понад 120 отримали поранення. Серед жертв були жінки, діти, літні люди — всі ті, хто намагався врятуватися від війни.
У цей день керівник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко, представники міської ради та начальниця залізничної станції «Краматорськ» Любов Пазюра зібралися на території вокзалу, щоби вшанувати памʼять загиблих. На місці трагедії, де встановлено закладний камінь, відбулося покладання квітів. Саме тут згодом з’явиться памʼятник, який стане символом скорботи всього нашого народу за тими, чиї життя обірвалися в той день.
«Ми пам’ятаємо кожного, хто загинув того страшного дня. Це була атака не лише на людей, а на саму людяність. І наш обовʼязок — зберігати цю памʼять і передавати її наступним поколінням», — сказав Олександр Гончаренко під час заходу.
Учасники церемонії вшанували загиблих хвилиною мовчання.
Мовчанням, яке звучить гучніше за будь-які слова. Мовчанням, у якому — біль, гнів, памʼять і нескореність.
Поки точиться війна, Краматорськ — як і вся Україна — продовжує боротися. Але водночас не забуває тих, чиє життя було обірване ворогом.
Памʼятник, що зʼявиться на місці закладного каменю, стане ще одним свідченням: ми памʼятаємо.
Ми не пробачимо.
🇺🇦 TG | FB | INST | Сайт
Сьогодні, 8 квітня, Краматорськ згадує одну з найтрагічніших сторінок новітньої історії міста — російський ракетний удар по залізничному вокзалу, який стався рівно три роки тому, у 2022 році. Тоді, внаслідок теракту, здійсненого армією рф, загинули 61 мирний мешканець, понад 120 отримали поранення. Серед жертв були жінки, діти, літні люди — всі ті, хто намагався врятуватися від війни.
У цей день керівник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко, представники міської ради та начальниця залізничної станції «Краматорськ» Любов Пазюра зібралися на території вокзалу, щоби вшанувати памʼять загиблих. На місці трагедії, де встановлено закладний камінь, відбулося покладання квітів. Саме тут згодом з’явиться памʼятник, який стане символом скорботи всього нашого народу за тими, чиї життя обірвалися в той день.
«Ми пам’ятаємо кожного, хто загинув того страшного дня. Це була атака не лише на людей, а на саму людяність. І наш обовʼязок — зберігати цю памʼять і передавати її наступним поколінням», — сказав Олександр Гончаренко під час заходу.
Учасники церемонії вшанували загиблих хвилиною мовчання.
Мовчанням, яке звучить гучніше за будь-які слова. Мовчанням, у якому — біль, гнів, памʼять і нескореність.
Поки точиться війна, Краматорськ — як і вся Україна — продовжує боротися. Але водночас не забуває тих, чиє життя було обірване ворогом.
Памʼятник, що зʼявиться на місці закладного каменю, стане ще одним свідченням: ми памʼятаємо.
Ми не пробачимо.
🇺🇦 TG | FB | INST | Сайт
+1
27.03.202513:44
Краматорці розробили та випускатимуть машини, які очищуватимуть від мін землі України
«Краматорський завод важкого верстатобудування» розробив нову машину для розмінування — Germina URCM-3000.
Дана машина здатна розміновувати 5 гектарів за один день і може витримати підрив протитанкової міни.
Перший зразок вже проходить дослідну експлуатацію, після чого буде відправлений на сертифікацію.
Як повідомляють в Міністерстві економіки України, машина із зануренням робочого органу у ґрунт на 5 сантиметрів пройшла 100-метрову ділянку за півтори хвилини, забезпечивши ширину проходу 2,7 метра.
Germina URCM-3000 оснащена ланцюговим механізмом, фрезою, маніпулятором та багатофункціональним ковшем для переміщення ґрунту. Двигун, шасі та гідравліка від європейських та американських виробників.
Зазначається, що український оператор протимінної діяльності UDS очікує отримати п'ять таких машин вже у першому півріччі 2025 року.
📷 Джерело: Ukrainian demining services
🇺🇦 TG | FB | INST | Сайт
«Краматорський завод важкого верстатобудування» розробив нову машину для розмінування — Germina URCM-3000.
Дана машина здатна розміновувати 5 гектарів за один день і може витримати підрив протитанкової міни.
Перший зразок вже проходить дослідну експлуатацію, після чого буде відправлений на сертифікацію.
Як повідомляють в Міністерстві економіки України, машина із зануренням робочого органу у ґрунт на 5 сантиметрів пройшла 100-метрову ділянку за півтори хвилини, забезпечивши ширину проходу 2,7 метра.
Germina URCM-3000 оснащена ланцюговим механізмом, фрезою, маніпулятором та багатофункціональним ковшем для переміщення ґрунту. Двигун, шасі та гідравліка від європейських та американських виробників.
Зазначається, що український оператор протимінної діяльності UDS очікує отримати п'ять таких машин вже у першому півріччі 2025 року.
📷 Джерело: Ukrainian demining services
🇺🇦 TG | FB | INST | Сайт
21.04.202505:59
🕯Щоранку о 9:00 схиляємо голови в пам'ять про всіх, хто загинув внаслідок збройної агресії рф проти України.
21 квітня 2022 року Краматорськ втратив одразу трьох Захисників України — Федора Кизіна, Дениса Надворного та Романа Посельського.
Федору Леонідовичу на той час було 53 роки. На жаль, його історія досі не відома до кінця. А от розповіді про життєвий та бойовий шлях інших загиблих Героїв уже є на порталі "Небесне Військо Краматорська": Денису Станіславовичу було 35 років (https://surl.lu/bvucow), а Роману Васильовичу, у липні 2022 року, мало б виповнитися 46 (https://surl.li/lcpdul).
Зупинись.
Згадай кожного і кожну…
Вічна памʼять всім загиблим співвітчизникам, військовим і цивільним, дорослим та дітям, жінкам і чоловікам!
Ми памʼятаємо 💔
На превеликий жаль, не про всіх Героїв є інформація на порталі «Небесне військо Краматорська», тож, якщо ви можете поділитись історіями їх життя або світлинами, переходьте за посиланням (https://www.memorial.kramuo.dn.ua) і натискайте кнопку «Розповісти свою історію».
21 квітня 2022 року Краматорськ втратив одразу трьох Захисників України — Федора Кизіна, Дениса Надворного та Романа Посельського.
Федору Леонідовичу на той час було 53 роки. На жаль, його історія досі не відома до кінця. А от розповіді про життєвий та бойовий шлях інших загиблих Героїв уже є на порталі "Небесне Військо Краматорська": Денису Станіславовичу було 35 років (https://surl.lu/bvucow), а Роману Васильовичу, у липні 2022 року, мало б виповнитися 46 (https://surl.li/lcpdul).
Зупинись.
Згадай кожного і кожну…
Вічна памʼять всім загиблим співвітчизникам, військовим і цивільним, дорослим та дітям, жінкам і чоловікам!
Ми памʼятаємо 💔
На превеликий жаль, не про всіх Героїв є інформація на порталі «Небесне військо Краматорська», тож, якщо ви можете поділитись історіями їх життя або світлинами, переходьте за посиланням (https://www.memorial.kramuo.dn.ua) і натискайте кнопку «Розповісти свою історію».
Кайра бөлүшүлгөн:
Олена Зеленська | Olena Zelenska
04.04.202519:54
Кривий Ріг...
Дніпровщина...
Сумщина...
Тернопільщина...
Одещина...
Харківщина...
Дніпро...
Запоріжжя...
Херсонщина...
Донеччина...
Чернігів...
Київ...
Щодня й щоночі цей тривожний перегук: «Що у вас? Знову гучно? Ви цілі?»
І відповідь, що розбиває надію: «Вбиті». Мирні українці знову вбиті Росією.
Діти і батьки. Зовсім молоді і старші. Цілі родини. Вимушені переселенці від війни, які шукали і не знайшли безпеки.
Люди у своїх містах, будинках, на своїх подвір’ях, на своїй землі.
«Що там в Україні? Вже тихіше? Ми чули щось про перемир’я», – питають десь далеко далекі від війни іноземці.
Ми теж «щось» чули, авжеж. Звуки тривоги. Наближення ракет і дронів. Крики і плач. Ми їх чуємо й зараз. Вони назавжди з нами.
У нас просто зараз 6 дітей і 10 дорослих, убитих Росією щойно в Кривому Розі.
Десятки вбитих Росією лише за останні тижні.
І сотні, тисячі – за роки.
Боляче жити в країні, яку хочуть убити. Але боляче жити у світі, де злочини проти людяності перестають обурювати й стають «нормою».
Нам потрібні не тільки слова співчуття. Україні потрібні дії співчуття, доки вони не знадобилися всьому світові.
Дніпровщина...
Сумщина...
Тернопільщина...
Одещина...
Харківщина...
Дніпро...
Запоріжжя...
Херсонщина...
Донеччина...
Чернігів...
Київ...
Щодня й щоночі цей тривожний перегук: «Що у вас? Знову гучно? Ви цілі?»
І відповідь, що розбиває надію: «Вбиті». Мирні українці знову вбиті Росією.
Діти і батьки. Зовсім молоді і старші. Цілі родини. Вимушені переселенці від війни, які шукали і не знайшли безпеки.
Люди у своїх містах, будинках, на своїх подвір’ях, на своїй землі.
«Що там в Україні? Вже тихіше? Ми чули щось про перемир’я», – питають десь далеко далекі від війни іноземці.
Ми теж «щось» чули, авжеж. Звуки тривоги. Наближення ракет і дронів. Крики і плач. Ми їх чуємо й зараз. Вони назавжди з нами.
У нас просто зараз 6 дітей і 10 дорослих, убитих Росією щойно в Кривому Розі.
Десятки вбитих Росією лише за останні тижні.
І сотні, тисячі – за роки.
Боляче жити в країні, яку хочуть убити. Але боляче жити у світі, де злочини проти людяності перестають обурювати й стають «нормою».
Нам потрібні не тільки слова співчуття. Україні потрібні дії співчуття, доки вони не знадобилися всьому світові.
19.04.202513:42
Відійшов у вічність почесний громадянин міста Краматорська Михайло Григорович Куприков
Заслужений працівник освіти України та багаторічний
директор Краматорського вищого професійного училища №14.
Народився на Орловщині. Трудову діяльність розпочав у 1965 році на Новокраматорському машинобудівному заводі формувальником. У 1967–1968 роках проходив службу в Збройних силах СРСР. Після служби повернувся на НКМЗ.
У 1969 році почав працювати майстром виробничого навчання в міському професійно-технічному училищі №16. У 1975–1976 роках був викладачем загальнотехнічних та спеціальних дисциплін.
У 1976 році закінчив Всесоюзний заочний політехнічний інститут за фахом «Організація дорожнього руху і автомобільного транспорту». З 1976 по 1993 рік обіймав посаду заступника директора з навчально-виробничої роботи у ПТУ №16 та СПТУ №123 Краматорська.
З 1993 по 2022 рік Михайло Григорович Куприков був директором Краматорського вищого професійного училища №14 — провідного навчального закладу професійно-технічної освіти північного регіону Донецької області.
Він присвятив професійно-технічній освіті понад 50 років, пройшовши шлях від майстра виробничого навчання до директора училища. Двічі представляв систему професійно-технічної освіти України в країнах Азії та Африки.
У стінах КВПУ підготовлено понад 25 000 спеціалістів для НКМЗ — кожен четвертий працівник заводу є випускником училища.
М.Г. Куприков зробив значний внесок у створення учбово-науково-виробничого комплексу «Спеціаліст» при Донбаській державній машинобудівній академії, що дало змогу плідно співпрацювати з навчальними суб’єктами комплексу у підготовці спеціалістів.
Протягом багатьох років він очолював професійно-освітній округ професійно-технічних закладів Краматорсько-Слов’янського регіону, був організатором науково-практичних та інноваційних педагогічних технологій, методів і форм навчання.
Успішно поєднував основну діяльність із громадською: був депутатом Краматорської міської ради останніх семи скликань.
Був делегатом І та ІІ з’їздів педагогічних працівників України, удостоєний почесних звань: «Відмінник освіти України» (1997), «Заслужений працівник освіти України» (2005). Нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України (2000, 2005), медаллю Української спілки ветеранів Афганістану «За заслуги».
Переможець номінацій «Громадський діяч» і «Адміністратор року» у міських конкурсах «Людина року» та «Подія року». У 2017 році удостоєний звання «Почесний новокраматорець».
За активну громадську діяльність, значний особистий внесок у розвиток професійно-технічної освіти міста, а також з нагоди 70-річчя системи профтехосвіти та заснування Краматорського ВПУ №14, М.Г. Куприкову було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Краматорськ» (рішення міської ради від 22.09.2010 року).
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, колегам та всім, хто знав Михайла Григоровича. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях вдячних учнів, друзів і земляків.
Заслужений працівник освіти України та багаторічний
директор Краматорського вищого професійного училища №14.
Народився на Орловщині. Трудову діяльність розпочав у 1965 році на Новокраматорському машинобудівному заводі формувальником. У 1967–1968 роках проходив службу в Збройних силах СРСР. Після служби повернувся на НКМЗ.
У 1969 році почав працювати майстром виробничого навчання в міському професійно-технічному училищі №16. У 1975–1976 роках був викладачем загальнотехнічних та спеціальних дисциплін.
У 1976 році закінчив Всесоюзний заочний політехнічний інститут за фахом «Організація дорожнього руху і автомобільного транспорту». З 1976 по 1993 рік обіймав посаду заступника директора з навчально-виробничої роботи у ПТУ №16 та СПТУ №123 Краматорська.
З 1993 по 2022 рік Михайло Григорович Куприков був директором Краматорського вищого професійного училища №14 — провідного навчального закладу професійно-технічної освіти північного регіону Донецької області.
Він присвятив професійно-технічній освіті понад 50 років, пройшовши шлях від майстра виробничого навчання до директора училища. Двічі представляв систему професійно-технічної освіти України в країнах Азії та Африки.
У стінах КВПУ підготовлено понад 25 000 спеціалістів для НКМЗ — кожен четвертий працівник заводу є випускником училища.
М.Г. Куприков зробив значний внесок у створення учбово-науково-виробничого комплексу «Спеціаліст» при Донбаській державній машинобудівній академії, що дало змогу плідно співпрацювати з навчальними суб’єктами комплексу у підготовці спеціалістів.
Протягом багатьох років він очолював професійно-освітній округ професійно-технічних закладів Краматорсько-Слов’янського регіону, був організатором науково-практичних та інноваційних педагогічних технологій, методів і форм навчання.
Успішно поєднував основну діяльність із громадською: був депутатом Краматорської міської ради останніх семи скликань.
Був делегатом І та ІІ з’їздів педагогічних працівників України, удостоєний почесних звань: «Відмінник освіти України» (1997), «Заслужений працівник освіти України» (2005). Нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України (2000, 2005), медаллю Української спілки ветеранів Афганістану «За заслуги».
Переможець номінацій «Громадський діяч» і «Адміністратор року» у міських конкурсах «Людина року» та «Подія року». У 2017 році удостоєний звання «Почесний новокраматорець».
За активну громадську діяльність, значний особистий внесок у розвиток професійно-технічної освіти міста, а також з нагоди 70-річчя системи профтехосвіти та заснування Краматорського ВПУ №14, М.Г. Куприкову було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Краматорськ» (рішення міської ради від 22.09.2010 року).
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, колегам та всім, хто знав Михайла Григоровича. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях вдячних учнів, друзів і земляків.
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.
