Мигаль Чикивдя
Русинські стихы📃
Историчнї и етноґрафічнї очеркы про Карпатськых Русинӯв тай Подкарпатя📃
Мигаль Чикивдя - русинськый поет, прозаїк и публіцист. Зберач народного фольклору.
ВЫДАНЯ МИГАЛЯ ЧИКИВДЇ - https://t.me/tchikiwdya_arhive
Историчнї и етноґрафічнї очеркы про Карпатськых Русинӯв тай Подкарпатя📃
Мигаль Чикивдя - русинськый поет, прозаїк и публіцист. Зберач народного фольклору.
ВЫДАНЯ МИГАЛЯ ЧИКИВДЇ - https://t.me/tchikiwdya_arhive
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрду
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаJul 24, 2020
TGlistке кошулган дата
Mar 11, 2025"Мигаль Чикивдя" тобундагы акыркы жазуулар
15.05.202505:24
Ярь. В селови - ни сята, ни сна,
Вшиткі в поле - орати й садити.
Зимля сыра, парōв тягне з ний,
Тай чути хлібом, з котрого бы жити.
Давно вто было: вели вōлӯв з плугами,
А бōсі діти бігали по глині.
Текла си нōвта - ги бы по полям,
Шуміла зворина в прōстуженӯй долині.
По вербах - дым. Брындак в садови літат,
Рӯскы сухинькі шепчут пӯд руками.
И каждый знає: из зимлі живе,
Тко у яри дружит з бороздами.
Я рӯдну зимлю нагле бы ōбняв,
Дає нам хліб, тот ипен з "Отче Наша".
У каждӯй грудці - прадідӯвська хміль,
И сила рода, и молитва наша...
М.Чикивдя
Вшиткі в поле - орати й садити.
Зимля сыра, парōв тягне з ний,
Тай чути хлібом, з котрого бы жити.
Давно вто было: вели вōлӯв з плугами,
А бōсі діти бігали по глині.
Текла си нōвта - ги бы по полям,
Шуміла зворина в прōстуженӯй долині.
По вербах - дым. Брындак в садови літат,
Рӯскы сухинькі шепчут пӯд руками.
И каждый знає: из зимлі живе,
Тко у яри дружит з бороздами.
Я рӯдну зимлю нагле бы ōбняв,
Дає нам хліб, тот ипен з "Отче Наша".
У каждӯй грудці - прадідӯвська хміль,
И сила рода, и молитва наша...
М.Чикивдя
Кайра бөлүшүлгөн:
Карпаторусинські писателі Пӯдкарпатя
12.05.202502:57
***
Полони́на, полони́на -
Наша рӯдна мати.
Свōї дїти, малі се́ла,
Любит убнимати.
Любит вшиткі убнимати -
Д' сōбі притули́ти.
Выд біды народ русинськый
Хоче всокоти́ти.
И типирь сюды пози́рат,
Да́ґде й заснїже́на.
Сōнїчко на нас бряжчи́т,
А ōна студе́на.
Віхоры сильнї ни пу́щат,
Тай ту́чі изпи́рат.
Бо є в ниї свӯй народ,
Завто го дози́рат.
И ови́ць ид сōбі пу́щат,
Ка́ждого попы́тат.
Та най жиє Полони́на,
Цвіте й зеленїє!
Й наші біды, й негаразды,
Віхор гет рōзвіє!
12.V.2022
#Мигаль_Чикивдя
Полони́на, полони́на -
Наша рӯдна мати.
Свōї дїти, малі се́ла,
Любит убнимати.
Любит вшиткі убнимати -
Д' сōбі притули́ти.
Выд біды народ русинськый
Хоче всокоти́ти.
И типирь сюды пози́рат,
Да́ґде й заснїже́на.
Сōнїчко на нас бряжчи́т,
А ōна студе́на.
Віхоры сильнї ни пу́щат,
Тай ту́чі изпи́рат.
Бо є в ниї свӯй народ,
Завто го дози́рат.
И ови́ць ид сōбі пу́щат,
Яфоны розсы́пат.
Фрішнотōв карпатськых гӯр,Ка́ждого попы́тат.
Та най жиє Полони́на,
Цвіте й зеленїє!
Й наші біды, й негаразды,
Віхор гет рōзвіє!
12.V.2022
#Мигаль_Чикивдя
Кайра бөлүшүлгөн:
Отцюзнина
08.05.202503:22
«Отцюзнина» №4 (16) 2024 уже онлайн!
Довгочеканоє число журнала «Отцюзнина», присяченоє юбілейови професора Павла Роберта Маґочія, уже доступноє онлайн на нашому сайті.
Удну найдете преповно інтересных матеріалув — из чимись уже сьте мали можность ознакомити ся на сайтови «Отцюзнины», а штось раз сокотило свою ексклузивность у фізичному примірникови. У сьому числі журнала сут и історичні, етноґрафічні матеріалы уд уже реґуларных дописовачув журнала; и фраґмент книгы др. Турака тай др. Яцины за історію обласної болниці им. Андрія Новака в Ужгороді; и нова рубрика «Літературна критика», котру удкрыват рецензія Михаила Зана на нову книгу Ивана Завадяка; и статя за умілство (штуку) в меживоєннуй Пудкарпатськуй Руси — авторства проф. Маґочія; и хосенный ошколовалный матеріал Томаша Калинича за хоснованя буквы Ґ у русинському языкови!
Читайте «Отцюзнину» №4 (16) 2024 онлайн:
https://otcuznyna.com/otcuznyna-4-16-2024/
Довгочеканоє число журнала «Отцюзнина», присяченоє юбілейови професора Павла Роберта Маґочія, уже доступноє онлайн на нашому сайті.
Удну найдете преповно інтересных матеріалув — из чимись уже сьте мали можность ознакомити ся на сайтови «Отцюзнины», а штось раз сокотило свою ексклузивность у фізичному примірникови. У сьому числі журнала сут и історичні, етноґрафічні матеріалы уд уже реґуларных дописовачув журнала; и фраґмент книгы др. Турака тай др. Яцины за історію обласної болниці им. Андрія Новака в Ужгороді; и нова рубрика «Літературна критика», котру удкрыват рецензія Михаила Зана на нову книгу Ивана Завадяка; и статя за умілство (штуку) в меживоєннуй Пудкарпатськуй Руси — авторства проф. Маґочія; и хосенный ошколовалный матеріал Томаша Калинича за хоснованя буквы Ґ у русинському языкови!
Читайте «Отцюзнину» №4 (16) 2024 онлайн:
https://otcuznyna.com/otcuznyna-4-16-2024/
Кайра бөлүшүлгөн:Отцюзнина
06.05.202521:02
Село з дописемнов історійов
За 12 кілометрув уд Ужгорода лежить красноє село Ратувці. Перша писемна памнятка за село ся удносить до 1284. року, коли мадярськый король подаровав Ратувці уєдно з трьома другыма селами в комітаті Унґ шляхтичу Якубови, сынови Ґреґора з Паньока. Писемні жерела подавуть дакулько варіантув назвы села: Rat, Rath, Raad. Знає ся, што люде ся уддавна селили на околици днешньых Ратовець. Сюды їх притяговали мнякый клімат, родюча земля, богатый ростинный и звіринный світ. Археолоґічні зглядованя, што ся проводили на околици села, засвідчили сліды дакулькох епох — раннього й пузнього желізного вікув першої половкы І. тис. н. е., давньых славян раннього Середнього віку…
https://otcuznyna.com/selo-z-dopysemnov-istorijov/
За 12 кілометрув уд Ужгорода лежить красноє село Ратувці. Перша писемна памнятка за село ся удносить до 1284. року, коли мадярськый король подаровав Ратувці уєдно з трьома другыма селами в комітаті Унґ шляхтичу Якубови, сынови Ґреґора з Паньока. Писемні жерела подавуть дакулько варіантув назвы села: Rat, Rath, Raad. Знає ся, што люде ся уддавна селили на околици днешньых Ратовець. Сюды їх притяговали мнякый клімат, родюча земля, богатый ростинный и звіринный світ. Археолоґічні зглядованя, што ся проводили на околици села, засвідчили сліды дакулькох епох — раннього й пузнього желізного вікув першої половкы І. тис. н. е., давньых славян раннього Середнього віку…
https://otcuznyna.com/selo-z-dopysemnov-istorijov/
06.05.202504:09
***
Так на Юря в нас ся знало,
Ож вдовиця'м ся орало.
Булї в землю тай пасулю,
В нас садили лиш по Юрю.
Днись череду гнали в поле,
Сперед тым - худōбі соле,
Вбы ни ймали ся хвороты,
Врокы злі тай нечистоты.
Но а даґде в нас, на Юря,
За вōдōв, та мокне цуря!
Бо є звык ся поливати,
Й кріпости при тым желати.
Тōму красно днись желаву,
Вбы Юрко ся файно мав.
Серенчі Вам й благодати,
Й шуга за біду ни знати!
05. мая 2022.
М.Чикивдя
Так на Юря в нас ся знало,
Ож вдовиця'м ся орало.
Булї в землю тай пасулю,
В нас садили лиш по Юрю.
Днись череду гнали в поле,
Сперед тым - худōбі соле,
Вбы ни ймали ся хвороты,
Врокы злі тай нечистоты.
Но а даґде в нас, на Юря,
За вōдōв, та мокне цуря!
Бо є звык ся поливати,
Й кріпости при тым желати.
Тōму красно днись желаву,
Вбы Юрко ся файно мав.
Серенчі Вам й благодати,
Й шуга за біду ни знати!
05. мая 2022.
М.Чикивдя
28.04.202513:25
РУСИНСЬКА БИСІДА
Мōя ты бисіда - русинськоє слово,
Ты ми, ги хліб, як сніг у зимный час.
Крӯзь тучі літ, крӯзь часы тяжкі,
Ты не пропала - ты жива у нас!
Ты - голос предкӯв, теплый й золотый,
Ты - колыска, де співали ми пісні.
У тōбі й поле, й цирькōв, й наші горы,
Ты ги кōй нōвта пōтят на весні!
И най ганьблят ся, най сміют ся доста,
Но я выд тебе ниґда не зречусь!
Ты - дух Вӯтчизны, що народ сокотит,
Ты сонце, що изходит на Карпатську Русь...
М.Чикивдя
Мōя ты бисіда - русинськоє слово,
Ты ми, ги хліб, як сніг у зимный час.
Крӯзь тучі літ, крӯзь часы тяжкі,
Ты не пропала - ты жива у нас!
Ты - голос предкӯв, теплый й золотый,
Ты - колыска, де співали ми пісні.
У тōбі й поле, й цирькōв, й наші горы,
Ты ги кōй нōвта пōтят на весні!
И най ганьблят ся, най сміют ся доста,
Но я выд тебе ниґда не зречусь!
Ты - дух Вӯтчизны, що народ сокотит,
Ты сонце, що изходит на Карпатську Русь...
М.Чикивдя
27.04.202512:04
27.04.202512:04
ПОМИНАЛЬНА НИДЇЛЯ
Перва нидїля за Великōдньом, у каждых реґіонах Подкарпатя, кличе ся инак. Даґде кажут Прōвӯдна (Проводна) нидїля, авадь Фомина (Фтомина). Пувідят ищи и Поминальна, айбо у дуже многых селах, народ ни хōснує якусь назву.
Давно чилядь так паровала ся на сяткы, ōбы на Фомину нидїлю мож убстало ся ищи раз паскы істи. Тко умре выд Страснōй пятницї до Прōвӯднōй нидїлі, тот пӯде у рай, бо тоды Царство утворено.
Давно ишло ся у тын, та свічкы май часто усі палили пиля єдного гроба, а ни так, ги типирь старавут ся запалити каждōму умершōму. Тай ни усе знало ся, де ипен чилядня похоронено, бо камнянї хресты усї ни гōднї были покласти, а дубовый, и пиля гроба садили дерево, айбо итак были трафункы, ож, из часом, ни гōднї были найти, де похоронено чилядня.
Но треба и за днешный час. Типирь чилядь, у пятницю-субōту иде у тын (тимитӯв), ōбы навести порядок на гробах умершых рōдичӯв: пōскōповати бурян, насадити косицї, вымыти, вывтирати памнятник.
А пак у нидїлю ся иде у тын. Треба пувісти, ож по усякых селах усьо ся робит иншак. Даґде чилядь просто коли хоче, сього дне, иде та палит свічкы родичам си, даґде сут ōпридїлинї священиком годины и рōблят панахиду (парастас). Приміром, у Березниках, за службōв, священик иде у вышный (старый) тын и служит ся панахида, а пак по вечӯрни, панахида у нижнōму тынови. Та сяк у нас чилядь раз иде палити свічкы у вышный тын, а пак, примірно на 2. годины, у нижный.
Чилядь ходит, палит свічкы родичам, а пак до кӯнця парастаса, кажді стōят пиля гроба свого нидавно умершого родича. Авадь ткō сь из хыжі буде стōяти пиля єдного гроба, ткō сь пиля другого, тото дїло каждого. Ги давно, так и типирь, бере ся блюдятко, у котрōму кіндириця, 3. яйця тай свічка ( май часто).
Но ни лише сього дне тай восени треба тямити, а усе помянути тай помолити ся за душі умершых. Тай видимее уже кӯлько много старых хрестӯв у тынови, пиля котрых уже рокы ни палит ся свічка…
2021.
#Мигаль_Чикивдя
Перва нидїля за Великōдньом, у каждых реґіонах Подкарпатя, кличе ся инак. Даґде кажут Прōвӯдна (Проводна) нидїля, авадь Фомина (Фтомина). Пувідят ищи и Поминальна, айбо у дуже многых селах, народ ни хōснує якусь назву.
Давно чилядь так паровала ся на сяткы, ōбы на Фомину нидїлю мож убстало ся ищи раз паскы істи. Тко умре выд Страснōй пятницї до Прōвӯднōй нидїлі, тот пӯде у рай, бо тоды Царство утворено.
Давно ишло ся у тын, та свічкы май часто усі палили пиля єдного гроба, а ни так, ги типирь старавут ся запалити каждōму умершōму. Тай ни усе знало ся, де ипен чилядня похоронено, бо камнянї хресты усї ни гōднї были покласти, а дубовый, и пиля гроба садили дерево, айбо итак были трафункы, ож, из часом, ни гōднї были найти, де похоронено чилядня.
Но треба и за днешный час. Типирь чилядь, у пятницю-субōту иде у тын (тимитӯв), ōбы навести порядок на гробах умершых рōдичӯв: пōскōповати бурян, насадити косицї, вымыти, вывтирати памнятник.
А пак у нидїлю ся иде у тын. Треба пувісти, ож по усякых селах усьо ся робит иншак. Даґде чилядь просто коли хоче, сього дне, иде та палит свічкы родичам си, даґде сут ōпридїлинї священиком годины и рōблят панахиду (парастас). Приміром, у Березниках, за службōв, священик иде у вышный (старый) тын и служит ся панахида, а пак по вечӯрни, панахида у нижнōму тынови. Та сяк у нас чилядь раз иде палити свічкы у вышный тын, а пак, примірно на 2. годины, у нижный.
Чилядь ходит, палит свічкы родичам, а пак до кӯнця парастаса, кажді стōят пиля гроба свого нидавно умершого родича. Авадь ткō сь из хыжі буде стōяти пиля єдного гроба, ткō сь пиля другого, тото дїло каждого. Ги давно, так и типирь, бере ся блюдятко, у котрōму кіндириця, 3. яйця тай свічка ( май часто).
Но ни лише сього дне тай восени треба тямити, а усе помянути тай помолити ся за душі умершых. Тай видимее уже кӯлько много старых хрестӯв у тынови, пиля котрых уже рокы ни палит ся свічка…
2021.
#Мигаль_Чикивдя
Кайра бөлүшүлгөн:
Русинськоє бізання уд Ярослава
24.04.202518:41
Я поліпив ниськы по усёму варошовы, дуже великоє дякуву єднів тёті из "Дома Културы" котра помагала ми то вшыдко розклейити, й + уклала мою роботу на офіцальнӱм сторінці "Дома Културы". :). 🇷🇺
21.04.202504:37
"На великōднї сяткы руснакы мавут читаво звыкȳв тай обрядȳв. Видит ми ся, ож великодный сохташ май богатый выд ушиткых другых реліґійно-обрядовых, родинных тай иншых нашых традицій. Нагадати си, приміром, за великōднї ōгнї, кōтрі палят ся у читвирь, авадь май часто из суботы на нидїлю, на Великдинь. Авадь як ґаздынї, тоже у читвирь авадь субōту, печут паскы, при тōму мавут читаво обрядȳв тай ритуальных дїйств, убы зробити рōбōту, ги треба. Дїти фарбили яйця, а пак увичирі у субōту складовав ся великодный кошар, де мала быти паска, свічка тай усякоє смачноє їдїня, ги приміром шōйт, пікниця, сыр, яйця, и много чого другого.
Но хōчу туй написати за такый руснацькый великодный звык, ги поливанка💦. У дїтōчі рокы исе была діля ня майвеселоє а радостноє дїйство, котроє-м фурт дуже чекав. На великодный понидїлок усе-м ранинько уставав, напущав у склянку воды, а на крышцї пробивав рупку, убы вода текла. Из склянкōв шікōвно-м біг поливати нашых хыжных, кажучи при тōму: «Христос Воскрес!» Они в отвіт ся выдкланьовали: «Воістину Воскрес!» – и дяковали. Пак, тямлю, баба си тоже напущала у дашто воды та тоже ня мало поливала. Казала ми: «Най тя пȳллю, убы-сь здоровый быв, тай убы ся на тя короста ни имала».
Поливати ся у нас сохтуют другого тай тритього праздничного дне. Но у великодный понидїлок майчитаво, активно. Руснакы вірят, ож тоды вода є цїлюща, выд кōтрōї чилядня буде здоровоє. А тко у великōднї сяткы ни буде пȳллятый, та на того ся короста имит, тōму мусай ся поливати.
❓Но выд коли ся сись звык у нас прияв? Што вȳн симвōлізує?"
📖 Читайте дале в новум дописі уд Мигаля Чикивді:https://rusynsociety.com/2022/04/30/water-throwing/?fbclid=IwY2xjawJyqR9leHRuA2FlbQIxMQABHkv2iHXB92ZFoTVXKHFBZm_cOCsGfcpVO8a_DEIjV4c0djRnoC_peDuXblFN_aem_d3yqVFaXtQslRJfS3vHbYQ
Но хōчу туй написати за такый руснацькый великодный звык, ги поливанка💦. У дїтōчі рокы исе была діля ня майвеселоє а радостноє дїйство, котроє-м фурт дуже чекав. На великодный понидїлок усе-м ранинько уставав, напущав у склянку воды, а на крышцї пробивав рупку, убы вода текла. Из склянкōв шікōвно-м біг поливати нашых хыжных, кажучи при тōму: «Христос Воскрес!» Они в отвіт ся выдкланьовали: «Воістину Воскрес!» – и дяковали. Пак, тямлю, баба си тоже напущала у дашто воды та тоже ня мало поливала. Казала ми: «Най тя пȳллю, убы-сь здоровый быв, тай убы ся на тя короста ни имала».
Поливати ся у нас сохтуют другого тай тритього праздничного дне. Но у великодный понидїлок майчитаво, активно. Руснакы вірят, ож тоды вода є цїлюща, выд кōтрōї чилядня буде здоровоє. А тко у великōднї сяткы ни буде пȳллятый, та на того ся короста имит, тōму мусай ся поливати.
❓Но выд коли ся сись звык у нас прияв? Што вȳн симвōлізує?"
📖 Читайте дале в новум дописі уд Мигаля Чикивді:https://rusynsociety.com/2022/04/30/water-throwing/?fbclid=IwY2xjawJyqR9leHRuA2FlbQIxMQABHkv2iHXB92ZFoTVXKHFBZm_cOCsGfcpVO8a_DEIjV4c0djRnoC_peDuXblFN_aem_d3yqVFaXtQslRJfS3vHbYQ
13.04.202510:10
ЦВІТНА НИДЇЛЯ
Цвітна, авадь Вербна, Шуткова нидїля – єдно из май великых рӯчных християнськых сят, котроє руснакы фурт дуже чикавут. Цвітна нидїля выдкрыват Страсный тыждинь, на другу нидїлю уже Великдинь. Сього дне мы споминаєме, як Ісус Христос зайшōв на ослови у Єрусалим, і чилядь стелила перед ним на путь пальмовоє листя. А мы у церкви будеме сятити шуткы, вербу.
Чōму сятит ся верба ясно, бо май скоро ся рōзпущат. Дїточкы у субōту глядавут, де бы си шуток нарубати. Хōтят учинити си файный букет, ōбы пак рано понисти сятити. Виды вербы у нас рōстут усякі, тōму у каждого дїтвака, на рӯсках, шуткы инакі, што дуже файно вызират.
Тямлю, кōй им быв малый, та як у субōту паровав им си на нидїлю, рано шуткы. Дуже'м ся радовав, кидь збере ся у букет много красных, пышных рӯсок. Мало паскудно тоды, кōй Великдинь припадат на май, кидь тепло, та верба выдцвітат, а шуткы уже зачинавут выдпадати. Треба ми было тоды дуже читаво сокотити, ōбы ни приности пак дōмӯв самі рӯскы.
Израна'м уставав та на 7. годин, ги усї дїти, ишōв до церкви. Май ся запоминат, кӯлько тōй зеленины тай як ароматно у храмі! Кōй зачинат священик сятити, та усї дїти пӯднимавут шуткы гурі, ōбы ся посятили. Пōсятят ся точно, тай вшидкі сме были фест мōкрі, а ищи итак просимее, ōбы нас ищи священик посятив. Дале за тым мированя и ишли сме дōмӯв.
На Цвітну нидїлю, доста много ся чиляде привыкло спōвідати, ōбы пак цїлый рӯк цвісти. А посячинї шуткы, за народными вірованями, читаво ся чилядьов хōснувут, ги оберегы тай пōмӯч у разных обрядовых актах. Приміром, уже скоро будут ґаздынї печи паскы, та на лавор из замішеным кістом покладут шуткы. Сяк ōно ся сятит тай всокочено выд нечисти. А тогорӯчными сячеными шутками, кидь сут , розпальовали огинь, ōбы печи паску.
Клали рӯскы вербы у хыжи тай стайни, ōбы всокотити опшаря, чилядь тай худōбу выд всякōй нечисти. Примір, рӯскы ся клали ид малӯй дїтинї, ōбы всокотити выд злых сил Руснакы вірили, ож сячена шутка всокотит и выд тучі тай пожарӯв. Лиґінї тай люде прикопчовали си дарабчик шуткы ид клибани, ōбы іх ни врекли. Сякых ищи віровань є дуже много.
Но тай ни мож забыти, ож на исе сято, символічно пак бют посяченōв вербōв, ōбы были вшидкі здōрōві и богаті.
2021.
#Мигаль_Чикивдя
Цвітна, авадь Вербна, Шуткова нидїля – єдно из май великых рӯчных християнськых сят, котроє руснакы фурт дуже чикавут. Цвітна нидїля выдкрыват Страсный тыждинь, на другу нидїлю уже Великдинь. Сього дне мы споминаєме, як Ісус Христос зайшōв на ослови у Єрусалим, і чилядь стелила перед ним на путь пальмовоє листя. А мы у церкви будеме сятити шуткы, вербу.
Чōму сятит ся верба ясно, бо май скоро ся рōзпущат. Дїточкы у субōту глядавут, де бы си шуток нарубати. Хōтят учинити си файный букет, ōбы пак рано понисти сятити. Виды вербы у нас рōстут усякі, тōму у каждого дїтвака, на рӯсках, шуткы инакі, што дуже файно вызират.
Тямлю, кōй им быв малый, та як у субōту паровав им си на нидїлю, рано шуткы. Дуже'м ся радовав, кидь збере ся у букет много красных, пышных рӯсок. Мало паскудно тоды, кōй Великдинь припадат на май, кидь тепло, та верба выдцвітат, а шуткы уже зачинавут выдпадати. Треба ми было тоды дуже читаво сокотити, ōбы ни приности пак дōмӯв самі рӯскы.
Израна'м уставав та на 7. годин, ги усї дїти, ишōв до церкви. Май ся запоминат, кӯлько тōй зеленины тай як ароматно у храмі! Кōй зачинат священик сятити, та усї дїти пӯднимавут шуткы гурі, ōбы ся посятили. Пōсятят ся точно, тай вшидкі сме были фест мōкрі, а ищи итак просимее, ōбы нас ищи священик посятив. Дале за тым мированя и ишли сме дōмӯв.
На Цвітну нидїлю, доста много ся чиляде привыкло спōвідати, ōбы пак цїлый рӯк цвісти. А посячинї шуткы, за народными вірованями, читаво ся чилядьов хōснувут, ги оберегы тай пōмӯч у разных обрядовых актах. Приміром, уже скоро будут ґаздынї печи паскы, та на лавор из замішеным кістом покладут шуткы. Сяк ōно ся сятит тай всокочено выд нечисти. А тогорӯчными сячеными шутками, кидь сут , розпальовали огинь, ōбы печи паску.
Клали рӯскы вербы у хыжи тай стайни, ōбы всокотити опшаря, чилядь тай худōбу выд всякōй нечисти. Примір, рӯскы ся клали ид малӯй дїтинї, ōбы всокотити выд злых сил Руснакы вірили, ож сячена шутка всокотит и выд тучі тай пожарӯв. Лиґінї тай люде прикопчовали си дарабчик шуткы ид клибани, ōбы іх ни врекли. Сякых ищи віровань є дуже много.
Но тай ни мож забыти, ож на исе сято, символічно пак бют посяченōв вербōв, ōбы были вшидкі здōрōві и богаті.
2021.
#Мигаль_Чикивдя
Кайра бөлүшүлгөн:
Нео-будитель
09.04.202510:12
🌠Нучный знимок Пудкарпатя из спутника NOAA-20, котрый указує де сконцентровані жерела світла, 2025.
Булше никайте на мапі https://www.ncei.noaa.gov/maps/VIIRS_DNB_nighttime_imagery/
#ци_знали_сьте #космос #ґеоґрафія #астрономія #Пудкарпатя
Булше никайте на мапі https://www.ncei.noaa.gov/maps/VIIRS_DNB_nighttime_imagery/
#ци_знали_сьте #космос #ґеоґрафія #астрономія #Пудкарпатя
07.04.202508:15
БЛАГОВІЩЕНЯ В СЕЛОВИ
Не сонце - сніг летит над тишинōв,
Дерева в інію, ги у сор`очках білых.
Но в церкви звӯн избере зась людий,
В студену ярь всіх Вірōю зōгрілых.
Русинськый край - живот ги на долони:
Туй каждый знає, що и як живе.
Йдут в ширинках бабкы си по путьови,
А віхор - злый, из полонин реве.
Днись - динь Благый, небеснōй вісти,
Коли Архангел з вістьов 'д Діві йшōв.
И хōть нам апріль не пахне свіжым цвітом -
В сердцях тепло, Гōспōдь в село зайшōв.
Свічкы у храмі — ги іскры душ живых,
Голос сященика - про нас чудесна нōвта.
Кидь бы Вы знали, яка вто благодать,
Кōй пиля церкви людий велика рōвта.
Благословенный світ, и тишина,
Що навгул чисті выд любōй погоды.
И хōть весна нас крайкōв убыйшла,
З теплом ся рушит и живот природы.
07.05.2025
М.Чикивдя
Не сонце - сніг летит над тишинōв,
Дерева в інію, ги у сор`очках білых.
Но в церкви звӯн избере зась людий,
В студену ярь всіх Вірōю зōгрілых.
Русинськый край - живот ги на долони:
Туй каждый знає, що и як живе.
Йдут в ширинках бабкы си по путьови,
А віхор - злый, из полонин реве.
Днись - динь Благый, небеснōй вісти,
Коли Архангел з вістьов 'д Діві йшōв.
И хōть нам апріль не пахне свіжым цвітом -
В сердцях тепло, Гōспōдь в село зайшōв.
Свічкы у храмі — ги іскры душ живых,
Голос сященика - про нас чудесна нōвта.
Кидь бы Вы знали, яка вто благодать,
Кōй пиля церкви людий велика рōвта.
Благословенный світ, и тишина,
Що навгул чисті выд любōй погоды.
И хōть весна нас крайкōв убыйшла,
З теплом ся рушит и живот природы.
07.05.2025
М.Чикивдя
Рекорддор
04.05.202523:59
162Катталгандар28.09.202423:59
0Цитация индекси07.04.202506:20
911 посттун көрүүлөрү21.04.202520:15
811 жарнама посттун көрүүлөрү02.05.202517:16
100.00%ER07.04.202506:20
57.59%ERRӨнүгүү
Катталуучулар
Citation индекси
Бир посттун көрүүсү
Жарнамалык посттун көрүүсү
ER
ERR
Кайра бөлүшүлгөн:Отцюзнина
06.05.202521:02
Село з дописемнов історійов
За 12 кілометрув уд Ужгорода лежить красноє село Ратувці. Перша писемна памнятка за село ся удносить до 1284. року, коли мадярськый король подаровав Ратувці уєдно з трьома другыма селами в комітаті Унґ шляхтичу Якубови, сынови Ґреґора з Паньока. Писемні жерела подавуть дакулько варіантув назвы села: Rat, Rath, Raad. Знає ся, што люде ся уддавна селили на околици днешньых Ратовець. Сюды їх притяговали мнякый клімат, родюча земля, богатый ростинный и звіринный світ. Археолоґічні зглядованя, што ся проводили на околици села, засвідчили сліды дакулькох епох — раннього й пузнього желізного вікув першої половкы І. тис. н. е., давньых славян раннього Середнього віку…
https://otcuznyna.com/selo-z-dopysemnov-istorijov/
За 12 кілометрув уд Ужгорода лежить красноє село Ратувці. Перша писемна памнятка за село ся удносить до 1284. року, коли мадярськый король подаровав Ратувці уєдно з трьома другыма селами в комітаті Унґ шляхтичу Якубови, сынови Ґреґора з Паньока. Писемні жерела подавуть дакулько варіантув назвы села: Rat, Rath, Raad. Знає ся, што люде ся уддавна селили на околици днешньых Ратовець. Сюды їх притяговали мнякый клімат, родюча земля, богатый ростинный и звіринный світ. Археолоґічні зглядованя, што ся проводили на околици села, засвідчили сліды дакулькох епох — раннього й пузнього желізного вікув першої половкы І. тис. н. е., давньых славян раннього Середнього віку…
https://otcuznyna.com/selo-z-dopysemnov-istorijov/
Кайра бөлүшүлгөн:Карпаторусинські писателі Пӯдкарпатя
12.05.202502:57
***
Полони́на, полони́на -
Наша рӯдна мати.
Свōї дїти, малі се́ла,
Любит убнимати.
Любит вшиткі убнимати -
Д' сōбі притули́ти.
Выд біды народ русинськый
Хоче всокоти́ти.
И типирь сюды пози́рат,
Да́ґде й заснїже́на.
Сōнїчко на нас бряжчи́т,
А ōна студе́на.
Віхоры сильнї ни пу́щат,
Тай ту́чі изпи́рат.
Бо є в ниї свӯй народ,
Завто го дози́рат.
И ови́ць ид сōбі пу́щат,
Ка́ждого попы́тат.
Та най жиє Полони́на,
Цвіте й зеленїє!
Й наші біды, й негаразды,
Віхор гет рōзвіє!
12.V.2022
#Мигаль_Чикивдя
Полони́на, полони́на -
Наша рӯдна мати.
Свōї дїти, малі се́ла,
Любит убнимати.
Любит вшиткі убнимати -
Д' сōбі притули́ти.
Выд біды народ русинськый
Хоче всокоти́ти.
И типирь сюды пози́рат,
Да́ґде й заснїже́на.
Сōнїчко на нас бряжчи́т,
А ōна студе́на.
Віхоры сильнї ни пу́щат,
Тай ту́чі изпи́рат.
Бо є в ниї свӯй народ,
Завто го дози́рат.
И ови́ць ид сōбі пу́щат,
Яфоны розсы́пат.
Фрішнотōв карпатськых гӯр,Ка́ждого попы́тат.
Та най жиє Полони́на,
Цвіте й зеленїє!
Й наші біды, й негаразды,
Віхор гет рōзвіє!
12.V.2022
#Мигаль_Чикивдя
28.04.202513:25
РУСИНСЬКА БИСІДА
Мōя ты бисіда - русинськоє слово,
Ты ми, ги хліб, як сніг у зимный час.
Крӯзь тучі літ, крӯзь часы тяжкі,
Ты не пропала - ты жива у нас!
Ты - голос предкӯв, теплый й золотый,
Ты - колыска, де співали ми пісні.
У тōбі й поле, й цирькōв, й наші горы,
Ты ги кōй нōвта пōтят на весні!
И най ганьблят ся, най сміют ся доста,
Но я выд тебе ниґда не зречусь!
Ты - дух Вӯтчизны, що народ сокотит,
Ты сонце, що изходит на Карпатську Русь...
М.Чикивдя
Мōя ты бисіда - русинськоє слово,
Ты ми, ги хліб, як сніг у зимный час.
Крӯзь тучі літ, крӯзь часы тяжкі,
Ты не пропала - ты жива у нас!
Ты - голос предкӯв, теплый й золотый,
Ты - колыска, де співали ми пісні.
У тōбі й поле, й цирькōв, й наші горы,
Ты ги кōй нōвта пōтят на весні!
И най ганьблят ся, най сміют ся доста,
Но я выд тебе ниґда не зречусь!
Ты - дух Вӯтчизны, що народ сокотит,
Ты сонце, що изходит на Карпатську Русь...
М.Чикивдя
Кайра бөлүшүлгөн:Отцюзнина
08.05.202503:22
«Отцюзнина» №4 (16) 2024 уже онлайн!
Довгочеканоє число журнала «Отцюзнина», присяченоє юбілейови професора Павла Роберта Маґочія, уже доступноє онлайн на нашому сайті.
Удну найдете преповно інтересных матеріалув — из чимись уже сьте мали можность ознакомити ся на сайтови «Отцюзнины», а штось раз сокотило свою ексклузивность у фізичному примірникови. У сьому числі журнала сут и історичні, етноґрафічні матеріалы уд уже реґуларных дописовачув журнала; и фраґмент книгы др. Турака тай др. Яцины за історію обласної болниці им. Андрія Новака в Ужгороді; и нова рубрика «Літературна критика», котру удкрыват рецензія Михаила Зана на нову книгу Ивана Завадяка; и статя за умілство (штуку) в меживоєннуй Пудкарпатськуй Руси — авторства проф. Маґочія; и хосенный ошколовалный матеріал Томаша Калинича за хоснованя буквы Ґ у русинському языкови!
Читайте «Отцюзнину» №4 (16) 2024 онлайн:
https://otcuznyna.com/otcuznyna-4-16-2024/
Довгочеканоє число журнала «Отцюзнина», присяченоє юбілейови професора Павла Роберта Маґочія, уже доступноє онлайн на нашому сайті.
Удну найдете преповно інтересных матеріалув — из чимись уже сьте мали можность ознакомити ся на сайтови «Отцюзнины», а штось раз сокотило свою ексклузивность у фізичному примірникови. У сьому числі журнала сут и історичні, етноґрафічні матеріалы уд уже реґуларных дописовачув журнала; и фраґмент книгы др. Турака тай др. Яцины за історію обласної болниці им. Андрія Новака в Ужгороді; и нова рубрика «Літературна критика», котру удкрыват рецензія Михаила Зана на нову книгу Ивана Завадяка; и статя за умілство (штуку) в меживоєннуй Пудкарпатськуй Руси — авторства проф. Маґочія; и хосенный ошколовалный матеріал Томаша Калинича за хоснованя буквы Ґ у русинському языкови!
Читайте «Отцюзнину» №4 (16) 2024 онлайн:
https://otcuznyna.com/otcuznyna-4-16-2024/
06.05.202504:09
***
Так на Юря в нас ся знало,
Ож вдовиця'м ся орало.
Булї в землю тай пасулю,
В нас садили лиш по Юрю.
Днись череду гнали в поле,
Сперед тым - худōбі соле,
Вбы ни ймали ся хвороты,
Врокы злі тай нечистоты.
Но а даґде в нас, на Юря,
За вōдōв, та мокне цуря!
Бо є звык ся поливати,
Й кріпости при тым желати.
Тōму красно днись желаву,
Вбы Юрко ся файно мав.
Серенчі Вам й благодати,
Й шуга за біду ни знати!
05. мая 2022.
М.Чикивдя
Так на Юря в нас ся знало,
Ож вдовиця'м ся орало.
Булї в землю тай пасулю,
В нас садили лиш по Юрю.
Днись череду гнали в поле,
Сперед тым - худōбі соле,
Вбы ни ймали ся хвороты,
Врокы злі тай нечистоты.
Но а даґде в нас, на Юря,
За вōдōв, та мокне цуря!
Бо є звык ся поливати,
Й кріпости при тым желати.
Тōму красно днись желаву,
Вбы Юрко ся файно мав.
Серенчі Вам й благодати,
Й шуга за біду ни знати!
05. мая 2022.
М.Чикивдя
Кайра бөлүшүлгөн:Русинськоє бізання уд Ярослава
24.04.202518:41
Я поліпив ниськы по усёму варошовы, дуже великоє дякуву єднів тёті из "Дома Културы" котра помагала ми то вшыдко розклейити, й + уклала мою роботу на офіцальнӱм сторінці "Дома Културы". :). 🇷🇺
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.
