Вільні читання
раптово-ситуативно-періодично-заплановані студентські читання
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрду
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаSep 05, 2024
TGlistке кошулган дата
Jan 17, 2025"Вільні читання" тобундагы акыркы жазуулар
09.04.202514:12
А ось і наш переклад! Чекатимемо на читаннях!
08.04.202508:38
"Маніфест демократичного конфедералізму"
Чи можна здобути національну незалежність, не будуючи при цьому національної держави? Чи можна поєднати соціальну та національну революцію воєдино?
Запрошуємо вас на обговорення засад альтернативної соціально-політичної системи, практичним втілення яких стала побудова автономії Сирійського Курдистану, також відомої як Рожава, яка й нині виборює право курдського народу на самовизначення.
У своєму Маніфесті Абдулла Оджалан радикально переосмислює традиційні уявлення про владу, державу та суспільний устрій. Замість національних держав, які він називає "найдосконалішими монополіями влади", автор пропонує модель бездержавного самоврядування: федерації місцевих громад, де рішення приймаються через пряму демократію, а екологія, гендерна рівність і культурний плюралізм стають основами нового суспільства.
Долучайтеся до Вільних читань вже в суботу, 12 квітня, о 17:00!
Повний переклад тексту незабаром буде викладено на нашому каналі.
📅 12.04, субота
⏰ 17:00
📍м. Київ, точне місце повідомимо за реєстрацією. 📨
Чи можна здобути національну незалежність, не будуючи при цьому національної держави? Чи можна поєднати соціальну та національну революцію воєдино?
Запрошуємо вас на обговорення засад альтернативної соціально-політичної системи, практичним втілення яких стала побудова автономії Сирійського Курдистану, також відомої як Рожава, яка й нині виборює право курдського народу на самовизначення.
У своєму Маніфесті Абдулла Оджалан радикально переосмислює традиційні уявлення про владу, державу та суспільний устрій. Замість національних держав, які він називає "найдосконалішими монополіями влади", автор пропонує модель бездержавного самоврядування: федерації місцевих громад, де рішення приймаються через пряму демократію, а екологія, гендерна рівність і культурний плюралізм стають основами нового суспільства.
Долучайтеся до Вільних читань вже в суботу, 12 квітня, о 17:00!
Повний переклад тексту незабаром буде викладено на нашому каналі.
📅 12.04, субота
⏰ 17:00
📍м. Київ, точне місце повідомимо за реєстрацією. 📨
26.03.202513:25
Переклад тексту 👆🏼👆🏼👆🏼
26.03.202513:24
24.03.202512:44
Ідеологія та державні ідеологічні апарати — Луї Альтюссер
У своїй статті видатний французький філософ Луї Альтюссер глибоко аналізує те, як панівний клас підтримує свою владу через ідеологію. Він розглядає ідеологію не просто як набір ідей, а як систему, яка формує нашу свідомість і поведінку через "державні ідеологічні апарати" — освіту, ЗМІ, церкву, сім'ю і навіть профспілки. За Альтюссером, ці механізми працюють на підтримку існуючого ладу, роблячи нас "добровільними" учасниками системи.
Щоб дізнатися про те:
🔹 Як формується ідеологія в суспільстві?
🔹Що таке державні ідеологічні апарати (ДІА) і чим вони відрізняються від репресивного апарату держави?
🔹Чому школа та університет є визначальними в панівній ідеології?
— Долучайтеся до Вільних читань вже в неділю, 30 березня, о 17:00!
Повний переклад тексту незабаром буде викладено на нашому каналі.
📅 30.03, неділя
⏰ 17:00
📍м. Київ, точне місце повідомимо за реєстрацією. 📨
У своїй статті видатний французький філософ Луї Альтюссер глибоко аналізує те, як панівний клас підтримує свою владу через ідеологію. Він розглядає ідеологію не просто як набір ідей, а як систему, яка формує нашу свідомість і поведінку через "державні ідеологічні апарати" — освіту, ЗМІ, церкву, сім'ю і навіть профспілки. За Альтюссером, ці механізми працюють на підтримку існуючого ладу, роблячи нас "добровільними" учасниками системи.
Щоб дізнатися про те:
🔹 Як формується ідеологія в суспільстві?
🔹Що таке державні ідеологічні апарати (ДІА) і чим вони відрізняються від репресивного апарату держави?
🔹Чому школа та університет є визначальними в панівній ідеології?
— Долучайтеся до Вільних читань вже в неділю, 30 березня, о 17:00!
Повний переклад тексту незабаром буде викладено на нашому каналі.
📅 30.03, неділя
⏰ 17:00
📍м. Київ, точне місце повідомимо за реєстрацією. 📨
10.03.202520:11
Переклад тексту українською👆🏻 Зустрінемось на обговоренні!
09.03.202519:30
❗️Нова дата й час читань: 16.03, 17:00
⚡️Що ми знаємо про Чорний фемінізм?
Хто боїться фемінізму, який дійсно підриває статус-кво, а не потурає йому?
А що ми знаємо про аболіціоністський фемінізм? І чому ми нічого про нього не знаємо?
Лола Олуфемі у своєму тексті "Перерваний фемінізм: підриваючи владу" глибоко занурюється в обговорення владних структур і їхнього прояву в наших життях. Лола, як Чорна феміністка, пише про те, як сексизм, расизм і інші форми пригнічення нероздільно пов'язані і підсилюють одне одного.
В розділах, які ми обрали для обговорення — "Знайте свою історію", "Сексистська держава" і "Мистецтво заради мистецтва" — авторка пропонує нам переосмислити те, що ми вважаємо фемінізмом і розширити його визначення.
🔸Чи були суфражистки расистками? В чому проблема концепції "хвиль фемінізму"?
🔸Чому одних жінок держава оберігає, а інших карає?
🔸Що таке інтерсекційність і звідки вона походить?
🔸Як мистецтво може стати інструментом спротиву? Яку функцію воно може виконувати в активізмі?
Про це та інше поговоримо на Вільних читаннях! Реєструйтеся вже зараз, щоб не забути :)
📖 Оригінальний текст. Будемо обговорювати розділи 1, 2, 6.
📅 16.03, неділя
⏰ 17:00
📍Київ,
місце повідомимо за реєстрацією. 📨
⚡️Що ми знаємо про Чорний фемінізм?
Хто боїться фемінізму, який дійсно підриває статус-кво, а не потурає йому?
А що ми знаємо про аболіціоністський фемінізм? І чому ми нічого про нього не знаємо?
Лола Олуфемі у своєму тексті "Перерваний фемінізм: підриваючи владу" глибоко занурюється в обговорення владних структур і їхнього прояву в наших життях. Лола, як Чорна феміністка, пише про те, як сексизм, расизм і інші форми пригнічення нероздільно пов'язані і підсилюють одне одного.
В розділах, які ми обрали для обговорення — "Знайте свою історію", "Сексистська держава" і "Мистецтво заради мистецтва" — авторка пропонує нам переосмислити те, що ми вважаємо фемінізмом і розширити його визначення.
🔸Чи були суфражистки расистками? В чому проблема концепції "хвиль фемінізму"?
🔸Чому одних жінок держава оберігає, а інших карає?
🔸Що таке інтерсекційність і звідки вона походить?
🔸Як мистецтво може стати інструментом спротиву? Яку функцію воно може виконувати в активізмі?
Про це та інше поговоримо на Вільних читаннях! Реєструйтеся вже зараз, щоб не забути :)
📖 Оригінальний текст. Будемо обговорювати розділи 1, 2, 6.
📅 16.03, неділя
⏰ 17:00
📍Київ,
місце повідомимо за реєстрацією. 📨
06.03.202508:54
Читання перенесено! 🗓
Через низьку кількість бажаючих долучитись на цей день та час команда вільних читань вирішила, що доцільно перенести захід на наступний тиждень.
Нову дату повідомимо незабаром!
Перепрошуємо за незручності та бажаємо усім щасливого та феміністичного восьмого березня ✊
Через низьку кількість бажаючих долучитись на цей день та час команда вільних читань вирішила, що доцільно перенести захід на наступний тиждень.
Нову дату повідомимо незабаром!
Перепрошуємо за незручності та бажаємо усім щасливого та феміністичного восьмого березня ✊
04.03.202514:37
Оригінальний текст. Будемо обговорювати розділи 1, 2, 6.
Український переклад буде незабаром!
Український переклад буде незабаром!
04.03.202512:09
⚡️Що ми знаємо про Чорний фемінізм?
Хто боїться фемінізму, який дійсно підриває статус-кво, а не потурає йому?
А що ми знаємо про аболіціоністський фемінізм? І чому ми нічого про нього не знаємо?
Лола Олуфемі у своєму тексті "Перерваний фемінізм: підриваючи владу" глибоко занурюється в обговорення владних структур і їхнього прояву в наших життях. Лола, як Чорна феміністка, пише про те, як сексизм, расизм і інші форми пригнічення нероздільно пов'язані і підсилюють одне одного.
В розділах, які ми обрали для обговорення — "Знайте свою історію", "Сексистська держава" і "Мистецтво заради мистецтва" — авторка пропонує нам переосмислити те, що ми вважаємо фемінізмом і розширити його визначення.
🔸Чи були суфражистки расистками? В чому проблема концепції "хвиль фемінізму"?
🔸Чому одних жінок держава оберігає, а інших карає?
🔸Що таке інтерсекційність і звідки вона походить?
🔸Як мистецтво може стати інструментом спротиву? Яку функцію воно може виконувати в активізмі?
Про це та інше поговоримо на Вільних читаннях! Реєструйтеся вже зараз, щоб не забути :)
📅 06.03, четвер
⏰ 18:00
📍Київ,
місце повідомимо за реєстрацією. 📨
Хто боїться фемінізму, який дійсно підриває статус-кво, а не потурає йому?
А що ми знаємо про аболіціоністський фемінізм? І чому ми нічого про нього не знаємо?
Лола Олуфемі у своєму тексті "Перерваний фемінізм: підриваючи владу" глибоко занурюється в обговорення владних структур і їхнього прояву в наших життях. Лола, як Чорна феміністка, пише про те, як сексизм, расизм і інші форми пригнічення нероздільно пов'язані і підсилюють одне одного.
В розділах, які ми обрали для обговорення — "Знайте свою історію", "Сексистська держава" і "Мистецтво заради мистецтва" — авторка пропонує нам переосмислити те, що ми вважаємо фемінізмом і розширити його визначення.
🔸Чи були суфражистки расистками? В чому проблема концепції "хвиль фемінізму"?
🔸Чому одних жінок держава оберігає, а інших карає?
🔸Що таке інтерсекційність і звідки вона походить?
🔸Як мистецтво може стати інструментом спротиву? Яку функцію воно може виконувати в активізмі?
Про це та інше поговоримо на Вільних читаннях! Реєструйтеся вже зараз, щоб не забути :)
📅 06.03, четвер
⏰ 18:00
📍Київ,
місце повідомимо за реєстрацією. 📨
18.02.202517:50
20 лютого ми вшановуємо пам’ять загиблих під час Революції Гідності, котрі відстоювали волю народу на Майдані і померли від рук поліцейського режиму Януковича.
Українське студентство також брало активну участь, зокрема як окрема сила з власними вимогами в сфері освіти. Змагаючись за право на безкоштовну та якісну освіту, вільну від корупції та застарілих практик, 21 лютого студенти окупували будівлю МОН.
Пропонуємо згадати полеглих та героїзм всіх учасників подій і обговорити текст Ніни Ходорівської (2014) про Студентську Асамблею – об'єднання, що відстоювало освітній вектор у контексті масштабних та швидких змін.
Обговоримо:
🔹Як страйк в Могилянці став Асамблеєю?
🔹Чим і як саме студенти займались окуповуючи другий поверх в Українському домі?
🔹Що там було з Міністерством?
🔹Яких змін домоглась Асамблея?
А також цікаві рефлексії авторки про переваги і недоліки такого типу організації і про те, як така перспективна ініціатива розпалась опісля закінчення подій Майдану.
🗓 Коли: 22.02 (субота) о 18:00
📍 Де: місце буде повідомлено після реєстрації
Чекатимемо на вас дуже! Разом – легше.
Форма для реєстрації.
Українське студентство також брало активну участь, зокрема як окрема сила з власними вимогами в сфері освіти. Змагаючись за право на безкоштовну та якісну освіту, вільну від корупції та застарілих практик, 21 лютого студенти окупували будівлю МОН.
Пропонуємо згадати полеглих та героїзм всіх учасників подій і обговорити текст Ніни Ходорівської (2014) про Студентську Асамблею – об'єднання, що відстоювало освітній вектор у контексті масштабних та швидких змін.
Обговоримо:
🔹Як страйк в Могилянці став Асамблеєю?
🔹Чим і як саме студенти займались окуповуючи другий поверх в Українському домі?
🔹Що там було з Міністерством?
🔹Яких змін домоглась Асамблея?
А також цікаві рефлексії авторки про переваги і недоліки такого типу організації і про те, як така перспективна ініціатива розпалась опісля закінчення подій Майдану.
🗓 Коли: 22.02 (субота) о 18:00
📍 Де: місце буде повідомлено після реєстрації
Чекатимемо на вас дуже! Разом – легше.
Форма для реєстрації.
29.01.202514:45
Безмежно дякуємо всім, хто долучився до останніх читань! Кажучи правду, ми геть не очікували, що вони викличуть такий ажіотаж. Нас приємно здивувало зо два десятки людей, які прагнули поділитися враженнями та критичним осмисленням «Маніфесту» Теодора Качинського.
Ми обговорювали критику індустріального суспільства, залежність людей від технології, реформу й революцію та безліч інших аспектів філософії Унабомбера.
Найбільшим успіхом зустрічі стали зізнання багатьох про те, що раніше ті мало знали про світогляд Качинського, але читання допомогли їм пролити на нього світло. Повним консенсусом поміж зібраних була згода з автором щодо критики неконтрольованого технологічного прогресу, непідпорядкованого під реальні потреби людства та шкоди природі через експлуатацію природних ресурсів. Водночас дискусія виявила і суттєві розбіжності в оцінці запропонованих Качинським рішень.
Ми прийшли до висновку, що незважаючи на низку слушних аргументів, філософія Качинського є реакційною, позаяк відкидає саму ідею науково-технологічного прогресу як такого, не пропонуючи конструктивної альтернативи у розв'язанні соціальних проблем. Цілком безглуздими видалася нам сліпа, емоційна дискредитація Качинським ЛГБТ-активістів, захисників довкілля та навіть активістів за права людей з інвалідністю. Критика Качинскього ґрунтується не на раціональному аналізі їхньої діяльності, а радше на особистих упередженнях.
Обговорення «Маніфесту» дозволило не лише глибше зрозуміти Качинського, але й поставити під сумнів його методологію та запропоновані рішення. Ми щиро вдячні всім, хто долучився до обговорення, і сподіваємося на нові, не менш змістовні дискусії в майбутньому!
Ми обговорювали критику індустріального суспільства, залежність людей від технології, реформу й революцію та безліч інших аспектів філософії Унабомбера.
Найбільшим успіхом зустрічі стали зізнання багатьох про те, що раніше ті мало знали про світогляд Качинського, але читання допомогли їм пролити на нього світло. Повним консенсусом поміж зібраних була згода з автором щодо критики неконтрольованого технологічного прогресу, непідпорядкованого під реальні потреби людства та шкоди природі через експлуатацію природних ресурсів. Водночас дискусія виявила і суттєві розбіжності в оцінці запропонованих Качинським рішень.
Ми прийшли до висновку, що незважаючи на низку слушних аргументів, філософія Качинського є реакційною, позаяк відкидає саму ідею науково-технологічного прогресу як такого, не пропонуючи конструктивної альтернативи у розв'язанні соціальних проблем. Цілком безглуздими видалася нам сліпа, емоційна дискредитація Качинським ЛГБТ-активістів, захисників довкілля та навіть активістів за права людей з інвалідністю. Критика Качинскього ґрунтується не на раціональному аналізі їхньої діяльності, а радше на особистих упередженнях.
Обговорення «Маніфесту» дозволило не лише глибше зрозуміти Качинського, але й поставити під сумнів його методологію та запропоновані рішення. Ми щиро вдячні всім, хто долучився до обговорення, і сподіваємося на нові, не менш змістовні дискусії в майбутньому!
14.01.202511:50
Обговорюватимемо увесь текст, але не страшно, якщо не дочитаєте до кінця!
14.01.202511:46
Індустріальне суспільство та його блага — чи роблять вони наше життя кращим? Чи справді технічний прогрес може вирішити всі проблеми людства? Чи не надто багато місця сьогодні в нашому житті займають технології?
«Вільні читання» запрошують вас до обговорення одного з найбільш неоднозначних та сміливих текстів ХХ століття, який кидає виклик ідеології технологічного детермінізму та бездумного прогресу. У маніфесті Теодора «Унабомбера» Качинського ми дослідимо глибокі суспільні, психологічні та екологічні проблеми, породжені індустріальним суспільством, і спробуємо осмислити його критику сучасної технократичної цивілізації.
📖 Що читаємо:
Теодор Качинський. «Індустріальне суспільство та його майбутнє»
🗓 Коли: 18.01 (субота)
🕖 Час: 17:00
📍 Де: місце буде повідомлено після реєстрації!
P.S: ми не поділяємо поглядів і методів автора, проте закликаємо до критичного осмислення тексту і вільної дискусії!
Реєструйтеся за посиланням!
«Вільні читання» запрошують вас до обговорення одного з найбільш неоднозначних та сміливих текстів ХХ століття, який кидає виклик ідеології технологічного детермінізму та бездумного прогресу. У маніфесті Теодора «Унабомбера» Качинського ми дослідимо глибокі суспільні, психологічні та екологічні проблеми, породжені індустріальним суспільством, і спробуємо осмислити його критику сучасної технократичної цивілізації.
📖 Що читаємо:
Теодор Качинський. «Індустріальне суспільство та його майбутнє»
🗓 Коли: 18.01 (субота)
🕖 Час: 17:00
📍 Де: місце буде повідомлено після реєстрації!
P.S: ми не поділяємо поглядів і методів автора, проте закликаємо до критичного осмислення тексту і вільної дискусії!
Реєструйтеся за посиланням!
11.11.202416:01
Рекорддор
18.04.202523:59
119Катталгандар28.02.202523:59
100Цитация индекси19.10.202423:59
6841 посттун көрүүлөрү21.04.202514:51
01 жарнама посттун көрүүлөрү10.04.202511:20
21.21%ER25.03.202523:59
241.82%ERR08.04.202508:38
"Маніфест демократичного конфедералізму"
Чи можна здобути національну незалежність, не будуючи при цьому національної держави? Чи можна поєднати соціальну та національну революцію воєдино?
Запрошуємо вас на обговорення засад альтернативної соціально-політичної системи, практичним втілення яких стала побудова автономії Сирійського Курдистану, також відомої як Рожава, яка й нині виборює право курдського народу на самовизначення.
У своєму Маніфесті Абдулла Оджалан радикально переосмислює традиційні уявлення про владу, державу та суспільний устрій. Замість національних держав, які він називає "найдосконалішими монополіями влади", автор пропонує модель бездержавного самоврядування: федерації місцевих громад, де рішення приймаються через пряму демократію, а екологія, гендерна рівність і культурний плюралізм стають основами нового суспільства.
Долучайтеся до Вільних читань вже в суботу, 12 квітня, о 17:00!
Повний переклад тексту незабаром буде викладено на нашому каналі.
📅 12.04, субота
⏰ 17:00
📍м. Київ, точне місце повідомимо за реєстрацією. 📨
Чи можна здобути національну незалежність, не будуючи при цьому національної держави? Чи можна поєднати соціальну та національну революцію воєдино?
Запрошуємо вас на обговорення засад альтернативної соціально-політичної системи, практичним втілення яких стала побудова автономії Сирійського Курдистану, також відомої як Рожава, яка й нині виборює право курдського народу на самовизначення.
У своєму Маніфесті Абдулла Оджалан радикально переосмислює традиційні уявлення про владу, державу та суспільний устрій. Замість національних держав, які він називає "найдосконалішими монополіями влади", автор пропонує модель бездержавного самоврядування: федерації місцевих громад, де рішення приймаються через пряму демократію, а екологія, гендерна рівність і культурний плюралізм стають основами нового суспільства.
Долучайтеся до Вільних читань вже в суботу, 12 квітня, о 17:00!
Повний переклад тексту незабаром буде викладено на нашому каналі.
📅 12.04, субота
⏰ 17:00
📍м. Київ, точне місце повідомимо за реєстрацією. 📨
24.03.202512:44
Ідеологія та державні ідеологічні апарати — Луї Альтюссер
У своїй статті видатний французький філософ Луї Альтюссер глибоко аналізує те, як панівний клас підтримує свою владу через ідеологію. Він розглядає ідеологію не просто як набір ідей, а як систему, яка формує нашу свідомість і поведінку через "державні ідеологічні апарати" — освіту, ЗМІ, церкву, сім'ю і навіть профспілки. За Альтюссером, ці механізми працюють на підтримку існуючого ладу, роблячи нас "добровільними" учасниками системи.
Щоб дізнатися про те:
🔹 Як формується ідеологія в суспільстві?
🔹Що таке державні ідеологічні апарати (ДІА) і чим вони відрізняються від репресивного апарату держави?
🔹Чому школа та університет є визначальними в панівній ідеології?
— Долучайтеся до Вільних читань вже в неділю, 30 березня, о 17:00!
Повний переклад тексту незабаром буде викладено на нашому каналі.
📅 30.03, неділя
⏰ 17:00
📍м. Київ, точне місце повідомимо за реєстрацією. 📨
У своїй статті видатний французький філософ Луї Альтюссер глибоко аналізує те, як панівний клас підтримує свою владу через ідеологію. Він розглядає ідеологію не просто як набір ідей, а як систему, яка формує нашу свідомість і поведінку через "державні ідеологічні апарати" — освіту, ЗМІ, церкву, сім'ю і навіть профспілки. За Альтюссером, ці механізми працюють на підтримку існуючого ладу, роблячи нас "добровільними" учасниками системи.
Щоб дізнатися про те:
🔹 Як формується ідеологія в суспільстві?
🔹Що таке державні ідеологічні апарати (ДІА) і чим вони відрізняються від репресивного апарату держави?
🔹Чому школа та університет є визначальними в панівній ідеології?
— Долучайтеся до Вільних читань вже в неділю, 30 березня, о 17:00!
Повний переклад тексту незабаром буде викладено на нашому каналі.
📅 30.03, неділя
⏰ 17:00
📍м. Київ, точне місце повідомимо за реєстрацією. 📨
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.