Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Карап чыгуу

Николаевский Ванёк

Карап чыгуу

Труха⚡️Україна

Карап чыгуу

Николаевский Ванёк

Карап чыгуу

Лёха в Short’ах Long’ует

Карап чыгуу

Konkretyka

Экономика

Конкретика - економіка, інститути та трішки історії.
Patreon: https://www.patreon.com/oleksandr_ant
Звязок: @konkretyka_bot

TGlist рейтинг

ТипАчык

Текшерүү

Текшерилбеген

Ишенимдүүлүк

Ишенимсиз

ОрдуУкраїна

ТилиБашка

Канал түзүлгөн датаAug 13, 2024

TGlistке кошулган дата

Jun 22, 2023

Мен каналдын ээсимин

Өзгөрүүлөр тарыхы

Telegram каналы Konkretyka статистикасы

Толугураак

Катталгандар

8 490

24 саат

6-0.1%Жума

10%Ай

37-0.4%

Цитация индекси

0

Эскерүүлөр0Каналдарда бөлүштү0Каналдарда эскерүүлөр0

1 посттун орточо көрүүлөрү

2 829

12 саат00%24 саат2 8290%48 саат3 0960%

Катышуу (ER)

1.98%

Кайра посттошту56Комментарийлер0Реакциялар0

Көрүүлөр боюнча катышуу (ERR)

0%

24 саат0%Жума

27.16%Ай

26.71%

1 жарнама посттун орточо көрүүлөрү

2 829

1 саат84329.8%1 – 4 саат00%4 - 24 саат00%

Толугураак

Биздин ботту каналыңызга кошуп, анын аудиториясынын жынысын билүү.

Акыркы 24 саатта бардык посттор

0

Динамика

"Konkretyka" тобундагы акыркы жазуулар

Бардык посттор

04.03.202516:42

Чому вільна торгівля вигідна США? Радники Трампа застрягли в минулому?

Економіст-класик Бастіа: “Люди не розуміють, що залежність, яка виникає з обміну, з торговельних угод, – це залежність взаємна. Ми не можемо залежати від іншого народу, без того, щоб він сам не залежав від нас.”

На самому початку наведу цифру, яка змінить уявлення про вплив імпорту на купівельну спроможність американських домогосподарств:

У 2007 році (річна) купівельна спроможність репрезентативного американського домогосподарства зросла приблизно на 1 500 доларів, завдяки зниженню цін, спричиненому зростанням торгівлі з Китаєм, у період з 2000 по 2007 рік.
Джерело: Xavier Jaravel, Erick Sager. What are the Price Effects of Trade? Evidence from the US and Implications for Quantitative Trade Models. 2019.
Важлива примітка: Очікувано, що нові тарифи будуть вести до збільшення витрат американських домогосподарств.

Моя публікація про управління гнівом (нині актуально): Античний філософ-стоїк, Сенека, про гнів.

БАНКА НА ЗАРЯДНІ СТАНЦІЇ ДЛЯ ЗСУ. Про Antey Energy.

Середні показники базової інфляції в країнах з розвиненою економікою знизилися з приблизно 10% у 1970-х роках (стаття про Велику інфляцію в США) до рівня, нижчого за 2%, з 2014 року і до доби Ковіду. Криза, спровокована пандемією, повернула інфляцію, але її причини були, в першу чергу, через збій глобальних ланцюгів поставок та, як наслідок, "шок пропозиції", бо уряди підтримали грошима попит (роздали людям гроші), а про бізнес забули, як наслідок, через зрив поставок та дефіцит товарів, – ціни пішли вгору. Тим не менш, послідовна політика західних урядів та ЦБ призвела до стабілізації інфляції, як мінімум, станом на 2024 рік.

Про важливість глобалізації. Саме завдяки глобалізації зросла конкуренція з боку іноземних виробників, яка вивела з того ж американського ринку менш продуктивні компанії, що, напряму, вплинуло на ціни на полицях магазинів. В свою чергу, американські компанії так само вплинули і на ринки інших країн, зробивши своєрідний win-win, про що і писав Бастіа. Тут можна ще згадати “теорію порівняльних переваг” економіста-класика Рікардо, який зазначав, що у кожної країни є свої унікальні переваги над іншими, і, при відкритих ринках, обмін товарів між ними дає можливість виграти всім учасникам угоди (є звісно певні моменти, але це вже інша тема).
Важлива примітка: Але не варто переоцінювати роль глобалізації, в силу того, що є публікація ЄЦБ, що дезінфляцію (зменшення інфляції), яку ми спостерігаємо останні десятиліття, не можна пояснювати лише нею.

Тарифи Трампа і його радники. Є пост John Paulson, який наповнений якимось безумством. Зокрема, він стверджує, що економічна нерівність виросла з 2000 року (доба розквіту глобалізації), бо закрились заводи, ЗП деградували, і, взагалі, все в США виглядає, як депресія. Однак, якщо ми відкриємо поганий, але кращий, що у нас є показник ВВП на душу, ми побачимо зовсім іншу картину (депресії немає, а нерівність це взагалі інша історія), і про це я писав в окремому пості.

Я навіть не стану згадувати маніпуляції в пості щодо того, що при Трампі ЗП виросла на 7.7%, а при Байдені вона знизилась на 2.2%, чи про ту ж інфляцію (він ігнорує зовнішні шоки). Я хочу вашу увагу звернути на іншу проблему цих радників і політиків: йому 69 років… У його випадку він проектує уявлення світу його батька чи діда на нашу реальність, і тому ми маємо відродження ідей “тарифів”. Байден в цьому плані не був чимось кращим, його страх ядерки коштував Україні, якщо не перемоги, то сильної переговорної позиції. Старі покоління, справді, заслуговують поваги за залишений спадок, але на державні посади все ж повинна бути проведена певна межа.

Епілог. Обмеження конкуренції може призводити до деградації цілих індустрій і морські перевезення та загалом суднобудівна індустрія США яскравий приклад.

Деглобалізація, нічим хорошим не закінчиться, а ні з точки зору політичної стабільності в світі, а ні, тим паче, для економіки. Президент Трамп називає себе кращим “переговорщиком”, поки він кращий в руйнації далеко не ідеального, але відносно працюючого світу.

26.02.202517:21

Аудіоверсія публікації. Перше зіткнення “європейців” з Китаєм або війна за небесних скакунів. Яка сторінка Античності Вам невідома?

Пропоную вашій увазі озвучку однієї з великих публікацій, яку я виклав на Друкарні. Вона виявилася популярною, тому запрошую всіх, хто відкладав довгочит на потім, прослухати його.

Начитку робить ШІ, тому якщо Вам вона сподобається або навпаки не сподобається, повідомте мені сюди: @konkretyka_bot

Якщо такий формат зайде, я спробую регулярно робити подібні озвучки для великих публікацій.

Кілька цікавих моїх публікацій:

Сенека. Про гнів. (огляд трактату античного римського філософа)

Бізнес vs Держава. Серіал "Billions".

Провали ринку. Дорама

18.02.202517:09

Корейське економічне - не диво. Як еліта спонукає вимирання корейців?

Моя цікава публікація про державне втручання в економіку: Що таке індикативний план?

Після того як народжуваність в Україні досягла 1,3 дітей на жінку у 2022 році, всім стало цікаво: а хто взагалі знаходиться на самому дні цього “рейтингу”? І як не дивно, але там Корея з показником 0,8. Чому так сталося і до чого тут корейська еліта?

Банка на зарядні станції ЗСУ (сьомий збір). Звіт за шостий.

Корея — історія успіху? Коли відкриваєш статистику на World Bank чи The Economic Complexity Index, сумнівів у стверджувальній відповіді не виникає. Однак коли дивишся на ринок праці Кореї та демографію, перед нами постає невтішна картина.

The Chosun Daily із посиланням на OECD та корейські дані зазначає:

🧩Частка безробітних у віці від 25 до 29 років у Південній Кореї зросла з 19 % у 2021 році до 19,6 % у 2022 році і перевищила 20 % у 2023 році. Південна Корея займає перше місце в цій категорії вже три роки поспіль серед країн OECD.

🧩 необхідний час випускнику коледжу в Кореї для отримання першої роботи, збільшився з 10,8 місяця у 2019 році до 11,5 місяця у 2024 році. У доповіді KDI йдеться про те, що затримка з роботою на один рік може призвести до зниження річного заробітку на 4–8 % впродовж наступного десятиліття.

OECD опублікувала в кінці 2022 року цікаву статтю про проблеми ринку праці Кореї. Ось кілька тез:

🧩 Незважаючи на високий рівень освіти, рівень зайнятості молоді (вікова група 15–29 років) значно нижчий за середній показник по країнах OECD (прим.: Корея — на 29-му місці з 38, при цьому в Італії та Іспанії показники ще гірші). Крім того, високий рівень безробіття, особливо серед випускників університетів, свідчить про відсутність підходящої роботи для людей з вищою освітою. При цьому близько 40 % малих і середніх підприємств Кореї стикаються з нестачею робочої сили (OECD, 2019).
Примітка: Показники зайнятості Кореї не можна пояснити лише армійським призовом та тривалістю навчання. Є публікації, які вказують на падіння попиту на робочу силу (наприклад, тут).

🧩 Низький рівень зайнятості також сприяв зниженню рівня народжуваності в Кореї, який є одним із найнижчих у світі і становив 0,83 дитини на одну жінку у 2020 році, що має серйозні демографічні наслідки. Чисельність населення працездатного віку скорочується з 2017 року.
Примітка: Дитина і родина – це дорого, особливо для людей, які не мають стабільного заробітку.

В чому ж причина? Кланові компанії чаболі (Samsung, Hyundai тощо) перетворили перегони за робочі місця на “Гру Кальмара”. Фактично, шлях корейця – це змагання, яке починається зі шкільної парти, рівня знань якої недостаньо для здачі екзамену (тест) для вступу у ВНЗ. В результаті корейці йдуть на хагвони (приватні курси) витрачаючи на них приблизно 22+млрд дол. на рік. Ціль здати умовне ЗНО аби потрапити до кількох топових ВНЗ, які і забезпечать можливість попасти на роботу до чаболів (топ-4 чаболі займають 40 % ВВП) та отримувати гідну ЗП.

Я не кажу, що конкуренція це погано, але, як зазначають в публікації OECD, Кореї необхідно надавати більше стимулів та доступу до ресурсів малим і середнім компаніям, а особливо – стартапам. Таким чином, на ринку повинно з’являтися більше оплачуваних робочих місць для молоді, що, в свою чергу, позитивно вплине на ринок праці та можливо і демографію.

Епілог. Корейській еліті байдуже на ці проблеми, бо вони тривають уже десятиліттями. Перші погіршення як у демографічних трендах, так і на ринку праці були відомі ще з самого початку XXI століття. Однак партії та президенти, які обслуговують інтереси кланів, і досі ігнорують ці проблеми. Звісно, якісь політики впроваджуються, але поки їхнього результату ще не видно. Корея скоро почне стрімко вимирати, зберігаючи лідерство за кількістю суїцидів, і одна з причин цього – еліта, яка більше зацікавлена в прибутках, а не у майбутньому та умовах життя людей Кореї.

13.02.202516:18

Перемовини Трампа, Європа нам допоможе?

Минулого року я писав про розгром Білого руху (зауважу, він не є аналогією для ситуації в Україні). Однак він показує, що порційна допомога, «втома від допомоги» та неусвідомлення викликів, які несе Росія, є вже не багом, а фішкою Заходу.

Оновлені публікації: Як Захід не знищив більшовизм. Недостатня допомога Заходу визначила долю війни.
🧩 Багаті залишаються багатими навіть за 600 років?

Наперед зазначу, що я не хочу сказати, що допомога Заходу нічого не варта; навпаки, вона зіграла колосальну роль, але вона була обмежена, і самі наші союзники не ставили на меті перемогу України, як пише Time: «President Joe Biden set three objectives for the U.S. response. Ukraine’s victory was never among them».

Звісно, окремі персонажі цієї історії все ж докладали зусиль, як-от Блінкенен, але й його деякі рішення можна назвати дивними. Наприклад, The New York Times пише, що Блінкенен був проти початку перемовин у кінці 2022 року, коли Україна мала сильну переговорну позицію. В той же час Боб Вудворт у своїй книзі "Війна" взагалі зазначав, що США заборонили бити по відступаючій 30-тисячній армії РФ з Херсону під соусом «уникнення ядерної війни», фактично зберігши для РФ колосальні ресурси кадрової армії.

Європа. Багато хто помилково сприймає, що Європа все ще тієї ж ваги, що і США, принаймні за ВВП. Однак нещодавно можна було прочитати таку цікаву новину: найбідніший штат США майже зрівнявся за ВВП на душу населення з Німеччиною. Звісно, ВВП — далеко не кращий показник якості життя, але є хорошим орієнтиром того, що відбувається з економікою. Флагмани Європи: Німеччина, Франція, Італія та Іспанія програють темпам зростання США.
Примітка про оборону: Що б там не планувала Єврокомісія, Німеччина та Франція ледве витрачають 2 % ВВП на оборону, а Італія та Іспанія — менше. Європа не прокинулась за 3 роки війни.

Однак це не означає, що Європа є «хворою економікою»: якщо відкрити The Economic Complexity Index, то ми побачимо, що Німеччина займає 5 місце, США — 10, Франція — 16, Італія — 18. Себто вони все ще є технологічними економіками, які експортують складну продукцію. Проте це не означає, що все добре; навпаки, нещодавня доповідь «Про конкурентоздатність ЄС» колишнього голови ЄЦБ Маріо Драгі свідчить про значні виклики для Європи, а саме поступову втрату конкурентоздатності в перегонах з КНР та США та багато інших викликів.

Доповідь Драгі прямо говорить, що Європі потрібні реформи для зростання, аби на дистанції не програти конкурентам. Тому очікувати від ослабленого ЄС активного втручання у війну та великих оборонних бюджетів, занадто оптимістично.
Примітка: ЄС взагалі повинен перетворитися на Сполучені Штати Європи.

Захід нам допоможе? Скоріш за все, укласти мирну угоду — він справді допоможе, бо важелі Заходу все ще для РФ чутливі. Тому очікувати, що хтось когось буде «зливати», немає сенсу. Хоча, звісно, дзвінок Трампа не несе позитиву, ба більше — не виключено, що він затіяв гру, аби відірвати якимось чином РФ від КНР. Формально союз автократів не оформлений, але це занадто ризикова стратегія, бо для Путіна президент Трамп ситуативний союзник, а от Сі цілком стратегічний (його ніхто перевибирати не буде). Однак ми повинні розуміти, що Європа та США у будь-якому разі не мають і не мали бажання втручатися напряму у війну з Росією.

Епілог. Додатково варто памятати, що наслення України зменшиться в кінці цього століття до приблизно 10 млн, і дива тут не відбудеться: у нас немає ресурсів для стимулювання народжуваності аби вона значно вплинула на кінцевий результат (тому чекаймо з часом притік мігрантів, доречі в них зацікавлена еліта). Ба більше, через війну та кризу довіри до держави, ми можемо програти ще більше громадян, які просто не повернуться або ще виїдуть. На додачу, з нашою системою національних та регіональних еліт очікувати змін «правил гри» теж є дуже оптимістично - для еліт війна нічого не змінила. Тому, у будь-якому разі, Україні потрібен надійний мир, аби бодай спробувати розібратися з проблемами та тим всім жахом, що відбувається в державі нині.

31.01.202508:39

Нові публікації. Використання еллінської мови в Парфії та Кушанській імперії

На жаль, нині я не встигаю активно публікувати контент через підірване здоров’я, але неодмінно повернуся за першої можливості. Тим не менш, я все ще встигаю створювати досить цікаві статті про добу античності.

Сьогодні пропоную вам прочитати ще один мій невеликий внесок в україномовний контент про унікальні сторінки античності. Однією з них є феномен еллінів, які зуміли звести успішні держави за тисячі кілометрів від Еллади.

У цій статті ви познайомитеся зі спадком, який після себе залишили еллінські імперії Близького Сходу, Центральної Азії та Індії.

Друкарня: Використання еллінської мови в Парфії та Кушанській імперії.

Також пропоную вашій увазі оновлені публікації:

Державне втручання в економіку. Що таке індикативний план?

Соціальні програми — це видатки чи інвестиції держави? Освіта.

Адміністрування податків. Невдала податкова реформа.

Стаття про імператора Марка Аврелія в контексті циклу про теорію еліт, сподіваюся, буде мною доопрацьована за кілька тижнів.

Дякую всім за підтримку!

10.01.202511:55

Протекціонізм Трампа. Зробимо Америку відсталою разом.

Мої інші публікації: Теорія підприємництва.

Захисники протекціоністських політик можуть сказати, що тарифи та інші обмеження спочатку можуть дати негативний ефект, а потім економіка адаптується — і все буде гаразд. Однак давайте поглянемо на наслідки цих політик у суднобудівній галузі США, де захист національного виробника триває вже понад 100 років.

Підтримайте ЗБІР на зарядні станції для ЗСУ! (ЗБІРЗАКРИТО, ЗВІТ ПО ФАКТУ ВИГОТОВЛЕННЯ СТАНЦІЙ)

«Закон Джонса» 1920 року — полягає в тому, що перевозити товари між американськими портами можуть лише судна, збудовані в США, які належать американцям і якими управляють американські громадяни.

За дослідженням Cato Institute, ефекти цього закону зводяться майже до тотальної деградації (окрім військової сфери) та зростання вартості морських перевезень в межах США:

Висока вартість суден. Американські прибережні та фідерні судна коштують від 190 до 250 мільйонів доларів, у той час як вартість будівництва аналогічного судна на іноземній верфі становить близько 30 мільйонів доларів. Через це американські компанії купують менше суден, американські верфі будують їх менше, а моряки торгового флоту мають менше можливостей для працевлаштування.
Застарілий флот. Три з кожних чотирьох американських контейнеровозів мають вік понад 20 років, а 65% — понад 30 років. Окрім танкерів, середній вік суден, становить 30 років, що на 11 років більше від середнього віку суден світового торгового флоту в інших розвинених державах.
В США менше великих верфей ніж в Європі. У 2015 році Морська адміністрація США нарахувала 124 діючі верфі, але водночас зазначила, що лише 22 з них є «середніми чи великими» й здатні будувати військові кораблі та підводні човни, океанські вантажні судна, бурові установки та судна середнього розміру з високим ступенем складності. Це мізерно мало порівняно з Азією. У Японії, наприклад, понад 1000 верфей, а в Китаї, за оцінками, понад 2000. У США ж функціонує всього 7 великих суднобудівних верфей, тоді як у Європі їх приблизно 60 (до «великих» належать верфі, що будують судна завдовжки понад 150 метрів).

Через відсутність конкуренції сама індустрія не розвивається, а деградує; у звіті, на який я посилаюся, зазначається, що американські судна відстають і в технологічному плані. Водночас звертається увага на Європу, чиї суднобудівні компанії адаптувалися до змін знайшовши інші ніші для свого процвітання.

Також слід згадати, що через високу вартість морських перевезень, зростає навантаження на залізницю та автоперевезення, підвищуючи витрати на обслуговування їхньої інфраструктури. Доходить і до комічних випадків: фермер із Північної Кароліни купує корм у Канаді, а не у фермера з Айови, бо логістика в межах країни значно дорожча.

Торгова війна Трампа з КНР та її ефекти. Економісти зі Світового банку, МВФ (та ін.) дослідили наслідки тарифної війни між США та КНР:

🧩 Після початку торгового конфлікту (2018–2019) імпорт із КНР у 2019 році впав із 538 млрд дол. до 449 млрд дол., але вже в 2021-му зріс до 504 млрд дол., а в 2022 році — до 536 млрд дол. У 2023 році він знизився до 427 млрд дол., а в 2024-му, ймовірно, залишиться приблизно на цьому ж рівні. Водночас частка імпорту з КНР у загальних обсягах імпорту знизилася. Експорт США до КНР залишився приблизно на тому ж рівні й навіть трохи зріс.
🧩 Економісти з’ясували, що частка імпорту товарів, на які були накладені підвищені мита, зменшилася з боку КНР, але виросла з інших країн (Тайваню, Канади, В’єтнаму, Індії, Мексики, Кореї тощо).
🧩 Найкумедніше: країни, які збільшили експорт до США, замістивши частку КНР, наростили свій імпорт із КНР. Тобто, фактично всі просто переорієнтували свої потоки...
Джерело: Caroline Freund, Aaditya Mattoo, Alen Mulabdic, and Michele Ruta. Is US Trade Policy Reshaping Global Supply Chains? 2023.

Епілог. Ці дані не означають, що підтримка свого виробника є завжди провальною. Однак із популістичним підходом Трампа сподіватися на «повернення величі» досить наївно — фанатики та самодури ведуть лише до руйнування.

31.12.202415:30

ІМПЕРАТОР. Марк Аврелій. Трагічна історія філософа на троні Риму.

Теоретизувати про дизайн інститутів можна безкінечно, як і про роль культури чи «path dependence» різних народів. Але все це лише замилює очі, і ми втрачаємо з поля зору найголовніше. Я вже піднімав цю тему в окремій публікації і нагадаю вкотре — це люди. На їхніх переконаннях створюються, а потім і існують інклюзивні інститути.

ПІДТРИМАЙТЕ ЗБІР НА ЗАРЯДНІ СТАНЦІЇ ДЛЯ ЗСУ!

Тут немає жодного секрету чи чарівної кулі. Неможливо побудувати відкриті порядки там, де немає тих, хто готовий їх підтримувати та захищати.

Не секрет, що еліти відіграють ключову роль у становленні та поширенні переконань і правил. Але якими вони повинні бути? Частково я намагався це показати на прикладі царя унікальної індо-грецької держави Менандра І. Частково це можна побачити навіть у статті про Пола Волкера, стиль життя та манера якого втілюють потрібні переконання, здатні змінювати інститути та навіть цілі держави.

У нових статтях я спробую зробити те саме, але на прикладі масштабнішої історії, про яку ми маємо багато джерел і відомостей, а саме — доби правління Марка Аврелія в Римській імперії.

Цікаво: Цикл про Римську імперію.

Одразу хочу зазначити, що не збираюся співати оди Імператору — цього вже достатньо на YouTube. Хоча, правду кажучи, він заслуговує, щоб його титул починався з великої літери.

Імператор є одночасно чудовим особистим прикладом для наслідування і, парадоксально, неоднозначним прикладом для еліт. Той випадок, коли: "Being "good" does not make you "great"". Маючи видатні заслуги та вміння, він залишив після себе сильну імперію, але не залишив інститутів, які могли б утримати цю могутність.

Може виникнути питання: якщо після нього імперія поступово занепала, то яким прикладом він може бути? Важливо розуміти, що імперія всю свою історію балансувала на межі розколу. Саме тому, коли зовнішній тиск посилився в кінці ІІ століття н.е. вона почала змінюватись та слабшати. Саме цей факт робить постать Імператора цікавою: завдяки своїм переконанням він був здатен управляти величезною державою в найстрашніші для неї часи. Часи, які повинні були поствити крапку в існуванні єдиної імперії (як це сталось в IV-V cтолітті н.е.). Війна на Сході з Парфією, війна на Заході з коаліціями племен, чума, економічна та демографічна криза. У цих умовах він не просто зберіг імперію — він переміг усіх своїх ворогів, й програв лише часу. Однак, щодо останнього навряд він засмутився...

У статті ви побачите, як Імператор приймав рішення, які колосальні випробування він пройшов і якими переконаннями повинні володіти еліти, які справді бажають майбутнього Україні, а не просто «менеджать» її заради ренти.

Хочу підкреслити ще одну істину, яку ми часто забуваємо: ми — лише один із багатьох народів, що ходили по цій землі. Ми можемо думати, як сармати, які свого часу влаштували Марку «веселі роки», що ми тут назавжди. Але визирніть у вікно — де ті величні вершники? Їх поглинули інші народи, і вони живуть лише на сторінках історії та в генах тих, хто їх не знає.

Тому цього року я так багато писав про еліти та чесноти, бо якщо не буде змін, ми повторимо долю тих, хто був тут до нас.

З наступаючим новим роком, і нехай настане мир.

Мої цікаві публікацій, які Ви могли пропустити:

Культура: Улюблений письменник диктатора Сі Цзіньпіня. Фемініст Микола Чернишевський. "Що робити?".

Освіта: Доступна освіта, як шкільна освіта стала безкоштовною і чому? Історія Британії та США.

Історія: Фінляндія vs СССР: що ми оминаємо при вивченні “Зимової війни”.

Економіка: Дарон Аджемоглу. Democracy Does Cause Growth. Демократія та економічне зростання.

Історія великої інфляції: Пол Волкер. Велика інфляція в США. Ельвіра Набіулліна та її пута.

17.12.202417:33

Знищення профспілок вгамувало інфляцію? Демонтаж спадку Франкліна Рузвельта та привіт Трампу. І ще кілька слів про “велику російську інфляцію”.

В минулій статті Ви могли познайомитись з тим як починалась та як боролись з “Великою інфляцією в США” у 70-80 ті. та що спільного у тих подій з інфляцією в РФ. Ключовою відмінністю, окрім часу, є те, що інституційні умови кардинально відрізняються. Бюджетна політика США може коригуватися під тиском громадськості, а ФРС у 80-ті був незалежним, чого в РФ немає.

Банка на Зарядні станції для ЗСУ (Шостий збір). Звіт за минулий збір.

Ба більше, інфляцію неможливо вгамувати тільки монетарною політикою, себто піднімати ключову ставку можна до небес, але якщо бюджетний кран не прикрутити, то це все боротьба з вітром. Додатково, нові дані показують, що завдання для Банку Росії стає з зірочкою. Зокрема не тільки експансіоністська бюджетна політика та м'яка монетарна політика ЦБ є причиною розгону інфляції, але й ріст заробітних плат.

Спадок президента Франкліна Рузвельта. Сила переговорної позиції профспілок та про-робітниче законодавство робило позиції робітників сильними в переговорах по ЗП. Внаслідок того, коли ціни пішли в гору через злам циклу економічного зростання в кінці 60-х та нафтове ембарго 1973, робітники через профспілки отримали компенсацію у вигляді зростання ЗП, але тим самим спровокували роботодавців на підняття цін на свої товари, аби зберегти свою норму прибутку. Таким чином була запущена своєрідна спіраль інфляції, коли ціни зросли, робітники просили компенсації і ціни знову зросли і так далі. Економісти (сайт ФРС), дослідивши цей цикл прийшли до такого висновку, що послаблення переговорної сили робітників:

“на 87% знижує волатильність інфляції без будь-яких змін у режимі грошово-кредитної політики. Цей результат ставить під сумнів домінуючу думку про те, що дезінфляція з 1980-х років була викликана грошово-кредитною політикою Волкера. Він пропонує альтернативну точку зору, згідно з якою політика на ринку праці з 1980-х років і структурні зміни на ринку праці призвели до зниження переговорної сили працівників, і саме ці сили викликали масштабну дезінфляцію”.

Моє доповнення: Це не значить, що профспілки зло проінфляційне, просто в тих умовах обидві сторони були не гнучкі в перемовинах, а держава не стала арбітром.

Статистика показує, що з 70-х років і до нинішнього дня кількість робітників в профспілках зменшилась в рази. Також змінилась і сама політика перемовин по ЗП: тепер всі ці відносини сильніше "зарегульовані" (контрактами і тп) і не гнучко реагують на зміни в економіці. Звісно, кожна індустрія економіки має свої особливості, зокрема те ж ІТ все ще гнучкіше за старі індустрії, але факт того, що переговорна сила робітників в цілому знизилась, фіксують в США вже давно.

Ще одним додатковим фактором, що також вплинув на вгамування “Великої інфляції в США”, є глобалізація, яка до слова передає привіт президенту Трампу. Нагадаю кілька фактів щодо недавнього сплеску інфляції в часи ковіду, одна з головних причин, яку відзначав МВФ:

Збій в ланцюгах поставок, перевантажені товарами порти (прим.: черги на відправку), проблеми з логістикою та високий попит на товари посилили цей ціновий тиск, особливо у Сполучених Штатах. Вищі ціни на імпортні товари сприяли росту інфляції (...).

Тому якщо президент Трамп надумав гратись в тарифи на іноземні товари, то це може нівелювати всі досягнення доби низької інфляції, яка забезпечена в першу чергу глобалізацією, починаючи з 80-х, що відкрила іноземні ринки та потік дешевих товарів (про глобальну кооперацію і її переваги можна навіть не згадувати).

Епілог. Загалом висновки економістів щодо розгрому профспілок дуже цікаві і явно потребують розвитку та нових досліджень. Для росіян ці дані говорять про те, що як тільки кран бюджету закриють (вплине на доходи), а судячи з підготовки заморозки війни це буде скоро, то їхні доходи швидко це відчують, а от інфляція з ними надовго (сильно буде залежати від санкцій).

12.12.202417:13

Пол Волкер. Велика інфляція в США. Ельвіра Набіулліна та її пута.

У 2015 році в інтерв'ю Bloomberg Ельвіра Набіулліна на питання, який голова Центрального банку їй більше за всіх імпонує, назвала Пола Волкера.

Наскільки її відповідь щира, важко сказати, бо на момент інтерв'ю РФ уже рік вела гібридну війну з Україною та отримала за це санкції, що спровокували відтік капіталу і, як наслідок, девальвацію рубля, що додало масла у вогонь інфляції.

Проте умови 2015 року, 2024-го та наступаючого 2025-го кардинально відрізняються: сильний санкційний тиск, перегрів економіки та її структурні викривлення, ризики фіскального домінування через необхідність фінансувати війну — усе це ускладнює завдання Банку Росії і кардинально відрізняє їх від ФРС доби Пола Волкера.

Тому, може, Ельвіра Набіулліна і хотіла б походити на Пола Волкера, але в умовах російських інститутів це неможливо. У новій публікації на основі прикладу великої інфляції в США я покажу, чому Банк Росії в гірших економічних та політичних умовах, ніж ФРС 70-80х років.

Моя нова публікація у вільному доступі.

Наперед зазначу, що боротьба з інфляцією — це дуже серйозний виклик для ЦБ. Емпіричне дослідження від МВФ зазначає, що швидкої перемоги над інфляцією дуже важко досягти. Тому шлях Банку Росії, навіть за найсприятливіших умов, буде довгим. Економісти дослідили 111 інфляційних шоків у розвинених та розвиваючих країнах, і лише у 64 випадках впродовж 5 років країнам вдалося побороти інфляцію.

04.12.202419:25

Корейський президент — клоун чи король? Патріотизм — останній прихисток негідника.

"Щоб захистити ліберальну Південну Корею від загроз, що виходять від комуністичних сил Північної Кореї, і знищити антидержавні елементи... я оголошую надзвичайний воєнний стан."
Президент Юн Сок Йоль

Дії корейського президента є типовою історією політика з роздутим его. Під час виборів у 2022 році він намалював на своїй руці ієрогліф, що перекладається як "Король". Але це ще не все: він звинуватив феміністок у низькій народжуваності Кореї. Замість того, щоб вирішити проблему високої вартості утримання дитини (а це дійсно дуже дорого в Кореї), Юн Сок Йоль вирішив перекласти провину на жінок. До речі, про права жінок у Кореї я вже писав тут (посилання). А скандалів за участю цього "короля" можна знайти багато — достатньо трохи погуглити.

Його історія нагадує знаменитий афоризм Самуеля Джонсона:

"Patriotism is the last refuge of a scoundrel."
(Патріотизм — останній прихисток негідника)

Ця фраза не означає, що всі патріоти негідники, а підкреслює, що негідники часто прикриваються патріотизмом.

Багато президентів бачать себе з діадемою імператора чи "батька нації", що нерідко веде до трагедій. Наприклад, президент Трамп відкрито симпатизує автократам і навіть натякає, що, можливо, США слід спробувати подібну модель. Важко уявити, що відчули б Батьки-засновники США, почувши такі ідеї.

А президент Байден закликав американців зрозуміти, чому він помилував свого сина, мовляв, "я просто батько". Це створює прецедент: "усі рівні, але є ще син президента". І це відбувається в країні, засновники якої боялися повторити долю Риму, але інфантильність громадян може привести до того, що принцип "історія завжди повторюється" стане реальністю.

Що з політиками? Іноді здається, що вони буквально сприймають "Божественну комедію" Данте Аліг’єрі, де на небесах перебувають імператори Юстиніан і Траян, а в пеклі — Цицерон і Брут (вбив тирана Цезаря). Можливо, саме тому сучасні лідери починають рівнятися на імператорів, забуваючи, що їхні посади за своїм сенсом не аристократичні, а почесні. Тому. ми бачимо все більше "королів" на вищих посадах в демократичних державах світу.

Ще кілька цікавих публікацій за моїй авторством:

Праворозуміння. Чи можна ототожнювати поняття «право» і «закон»? Який шлях обрати українцям?

Чому демографія дуже важлива? Або як провалилася русифікація. Погляд російського історика.

Ігор Іванович Сікорський. Імперська освіта та трішки про меценатів минувшин.

(СКОРО нова публікація) Пол Волкер: Велика інфляція в США. Чому Банк Росії не зможе приборкати інфляцію?

25.11.202417:27

Як втручання Заходу може покращити якість українських інститутів?

Моя цікава публікація: Чому демографія дуже важлива? Або як провалилась русифікація. Погляд російського історика.

Не секрет, що корупція та постійний тиск рентовиків (еліт) на інститути є головною причиною їхньої низької якості. Хоча в антикорупційних інститутах вдається досягти певних успіхів, що визнають навіть міжнародні партнери, загальна ситуація залишається складною. Про це пише, зокрема, аудитор із Пентагону:

Занепокоєння щодо корупції та верховенства права в Україні може бути головною перешкодою для післявоєнного відновлення економіки та залучення іноземних інвестицій.

Про проблеми великої корупції ще до війни зазначала в ЄС — European Court of Auditors:

Олігархи та корисливі інтереси є першопричиною цієї корупції. Велика корупція та захоплення нею держави перешкоджають конкуренції та зростанню, а також шкодять демократичному процесу.

Чи допоможе зовнішній вплив виправити ситуацію? Як ми знаємо з робіт інституціоналістів, які спираютьс на емпірику то зовнішній вплив є дуже обмеженим:

Інститути, які нав'язуються екзогенно (прим.: зовнішньо), не мають соціальної пам'яті. (…) Ігноруючи цей факт, реформатори переоцінюють свою здатність сприяти зростанню й недооцінюють роль внутрішніх змін у забезпеченні процвітання.
(Peter J. Boettke, Christopher J. Coyne, Peter T. Leeson. Institutional Stickiness and the New Development Economics)

З цим висновком можна погодитися, але частково. Навряд чи автори розглядали обставини, з якими стикається держава в умовах війни, і як у такій ситуації може впливати саме екзогенний фактор. Наприклад, нещодавно голова ЄБРР — заявила про боротьбу з олігархатом:

Мета звільнення економіки від впливу олігархів є абсолютно фундаментальною, і ми маємо дуже тверді ідеї щодо цього. Це частина реформ, які необхідно провести для того, щоб Україна приєдналася до Європейського Союзу. Якщо ми підемо на компроміс у цьому питанні, ми зашкодимо перспективам країни в довгостроковій перспективі.

Цікаво, що важелем впливу виступають фінанси. В умовах війни та занепаду економіки у тих самих олігархів значно поменшало ліквідних активів. Тому кредити, особливо дешеві, зараз дуже потрібні. Згідно з цією заявою, ЄБРР не буде фінансувати або допомагати компаніям, у структурі власності яких є олігархи. Це, звісно, навряд чи призведе до повної деолігархізації, але є одним із важливих зовнішніх чинників, що можуть вплинути на Україну. Якщо додати до цього ведення зобов'язання продажу олігархами підконтрольних їм підприємств (можлива умова ЄС чи політична воля в Україні), ми можемо отримати цілі галузі, наприклад, енергетику, звільнені від впливу рентовиків.

Епілог. У позиції ЄБРР є певні недоліки. Олігархат не захоче втрачати не лише своє майно, а й важелі впливу на політику, тому добровільно він навряд чи погодиться виходити з цілих секторів економіки. До того ж, консенсус еліт в Україні здебільшого спрямований на збереження діючих правил гри, тобто на "менеджмент країни до останнього дня". Тому внутрішні фактори активно протистоятимуть зовнішньому впливу.

Реальним гравцем, здатним вплинути на перебіг цього протистояння, є громадянське суспільство або те, що залишиться від нього після цієї страшної війни.

Наостанок слід зазначити: очікувати зміни еліт не варто, адже головні власники майна в країні залишаться незмінними. Крім того, уповільнення розвитку ІТ-індустрії, представники якої могли б поступово замінити старі еліти, ставить наші перспективи на оновлення еліт під сумнів, а отже правила гри не зміняться.

18.11.202417:31

Зимова війна: ми спостерігаємо повторення старого сценарію чи імперія вчиться на помилках?

Важлива примітка: Друзі нині дуже мало часу для нових публікацій, дякую за розуміння.

Ще минулого року я написав кілька цікавих публікацій про Зимову війну, тому хто не встиг з ними ознайомитись прошу за новим посиланням:

Фінляндія vs СССР: що ми оминаємо при вивченні “Зимової війни”.
Чому Маннергейм не воював до останнього фіна?

Приклади з історії є поганим путівником, якщо Вам хочеться розібратись в подіях сьогодення. Себто давно написані сценарії інших війн не визначають для нас зовсім нічого, бо фактори часу та диспозиції сил в минулому і сьогодні відрізняються.

Однак є дещо спільне, зокрема, імперія вчиться на помилках і не любить програвати війни. Програє вона їх лише тоді, коли Захід колективно може зібратись і розгромити війська у Криму (Кримська війна) або в самій імперії еліти влаштують революції (Російсько-японська, Перша світова війна). Коли ж в імперії відносно стабільний режим, а Захід лише виражає “занепокоєння”, то вона здебільшого домагається якщо не повного, то прийнятного результату і Зимова війна є чудовим прикладом.

Фінляндія перемогла чи капітулювала? Здебільшого в україномовному просторі про Зимову війну відомо зі світлин тисяч загиблих радянських військових. Не прийнято про це говорити, але трагедія в тому, що серед них були й українці. Тим не менш, у нас війна виглядає як тріумф фінської зброї та стратегії Маннергейма, от тільки це характерно лише для 1939 року, а в 1940 ми бачимо зовсім іншу картинку. В споминах Маннергейма (ІІ том) він відзначив, що імперія зробила висновки з невдачі першого вторгнення у 1939 і одразу розпочала великі навчання:

Стало відомо, що росіяни поблизу фронту почали серйозне навчання своїх дивізій, призначених для наступу, вони не шкодували для цього ні артилерії, ні літаків, ні танків, Коли вони зробили перші методичні наступи, яким передувала зосереджена артпідготовка, то слід сказати, що навчання було результативним. Їхня піхота за підтримки артилерії й танків йшла в наступ лише після того, як противник був подавлений вогнем, одночасно над полем бою кружляли бомбардувальники й винищувачі. Ці наступальні дії, які ми відбивали, завдаючи противнику відчутних втрат (при цьому і наші війська дуже страждали від артилерійського вогню)

В лютому 1940 року, застосовуючи тактику “вогневого валу” та використовуючи свою технічну та мобілізаційну перевагу, імперія прорвала лінію Маннергейма. Фактично, в той момент Фінляндія зберігала можливість для спротиву, але розпливчаті плани допомоги країн Заходу (більш детально тут) та чисельна перевага війська імперії говорили, що продовження війни може обернутись колосальною катастрофою. Тому Маннергейм, як я описував в цьому пості, прийняв рішення піти на перемовини. Внаслідок чого фінам навязали такі умови (Московский договір 1940): втрата територій (12% фінів стали біженцями або 9% загальної території втрачено), військова база на півострові Ханко, передача різного типу майна. У 1944 році, окрім нових втрат, фіни ще й впустять Комуністичну партію в свою політичну систему.

Епілог. Зимова війна з одного боку є тріумфом фінської зброї 1939 року та зіткненням з реальністю різних вагових категорій суперників у 1940 році. Рішення Маннергейма було важке і проти нього виступали генерали, але водночас воно було б геніальне, якби у 1941 не сталось “дива під Москвою”, коли Рейх програв. У випадку ж перемоги німців фіни повернули б втрачені територій та навіть більше. Тим не менш ключовим в історії “Зимової війни” для сьогодення є те, що імперія, якщо на неї немає тиску або внутрішнії потрясінь, вчиться і, використовуючи свою перевагу в ресурсах, досягає “задач мінімум”. Простими словами: неможливо обманути стрілочку на вазі, адже Ви або Heavyweight або Middleweight, або Вам дуже пощастило і хтось інший з Heavyweight стане на Вашу сторону.

21.10.202416:11

Якими повинні бути еліти? Образ Менандра І Сотера.

Стаття доступна на Друкарні.

Теорія еліт, яку вивчає соціологія та політологія, ділиться з нами цікавими знаннями та емпірикою. Починаючи від очевидного визначення, що еліти - це люди, які володіють владою та ресурсами, вони не є монолітним класом, як це часто намагаються показати марксисти.

Однак на що не відповідає теорія еліт, так це те, якими чеснотами та якими образами вони повинні володіти. Звісно, за бажанням можна виокремити кейси, які розглядають вчені, і знайти ці переконання та характеристики, але куди більш цікавіше побачити їх на прикладі героїв, що в свій час змінювали долю цілих цивілізацій.

Саме тому я пропоную Вашій увазі статтю, яка є моїм внеском в україномовний контент про греко-індійського царя Менандра І Сотера, що заснував унікальну цивілізацію за тисячі кілометрів від Еллади. Він є уособленням образу еліт, які ведуть постійний діалог з громадськістю, шукаючи відповіді не лише на філософські питання, але й як організувати державу.

Менандр або більш знайомий будистам Мілінда розпочинає цей цикл, бо без відкритого діалогу між елітами та громадскістю неможливо побудувати успішний державний проєкт:

В наступній статті я розповім Вам вже про одного римського імператора, життя якого є взірцем та уособленням самої суті еліт.

14.10.202415:03

Чому в найближчому майбутньому Україна втратить свою моноетнічність?

ЗБІР НА ЗАРЯДНІ СТАНЦІЇ!

Мій пост: Як правила розділяють суспільство? І чому середньостатистичний українець не винен.

ООН дає вичерпну відповідь, заснувючись на даних про нашу народжуваність. В кінці століття може статися так, що нас буде не більше 10 млн. (в 2050 менше 30 млн.) і це без урахування міграційних потоків, які можуть погіршити ситуацію (або покращити, у разі продуманих політик).

Однак навряд сукупне населення України в умовному 2100 сягатиме 10 млн. Скоріш за все міграція збільшить його в 2 рази, але тоді половина населення матимуть змішане етнічне або расове походження. Фактично міста України зразка 2050-60 року будуть схожі на сьогоднішнє етнічне забарвлення Парижу чи Берліну.

Ще одним аргументом на користь етнічних змін є колосальне старіння корінного населення, що видно по цьому графіку. Себто темпи зменшення кількості населення в 300к+ будуть збільшуватись щорічно.

Трудова міграція, контроль за якою буде неминуче послаблений найближчому майбутньому, буде драйвером цих етнічних та расових змін. Фактично ми це вже можемо спостерігати. Зокрема, курєри, таксисти, ба навіть кухарі і в цілому сектор послуг все активніше залучатиме іноземців (зараз процеси тимчасово уповільнились). Далі ж включиться аграрний сектор, де ще до 2022 окремі бізнеси практикували залучення до сезонних робіт робітників з Центральної Азії.

Міграцію простимулює і вступ до ЄС, а, можливо, і НАТО за результатами цієї війни. Бо приєднання до цих блоків вплине на якість інститутів (бодай частково), інвестиційний клімат і, як наслідок, економічне зростання, якому потрібне молоде населення, тим самим зробивши державу більш привабливою для мігрантів. При цьому, у разі позитивних змін, частина втраченого населення може бути повернута і тоді сценарій буде не настільки катастрофічний.
Примітка: Економічні дива не відбуваються, коли у Вас більшість населення старші покоління. Тому, шанси наздогнати Польщу дуже примарні, якщо все і далі буде йти, як іде.

Щодо стимулювання народжуваності українців, то дешевих та простих політик немає (одну зі складних описував тут). Потрібне поліпшення якості інститутів в рази, докорінна зміна системи, яка буде орієнтована на цінності ХХІ століття та громадянина.

Епілог. На мій субєктивний погляд, демографічна криза та міграція за результатами цієї війни ставить крапку на проєкті моноетнічної держави. Скоріш за все, нам варто вже розробляти продумані політики інтеграції іноземців.

Можливо варто переглянути стартегію роботи з "Хорошімі рускімі" (часто мають українські корені до яких їх можна повернути) та політиками українізації, які повинні бути продуманими, а не копіпастом церкулярів царату. Також шукати способи стимулювати народжуваність, але для всього цього потрібний інший рівень еліт та політичних/економічних інститутів.

01.10.202415:29

Чесноти чи інститути? Що важливіше? Новий цикл статей.

НОВИЙ ЗБІР НА ЗАРЯДНІ СТАНЦІЇ! Друзі без енергії старлінк, рації, теплаки та багато іншого не працюють.

В новій статті я намагаюсь не сильно ятрити Ваше серце, а звернути увагу, що формальні правила чи складний дизайн інститутів без свідомих людей є лише абстракцією.

Також, Ви дізнаєтесь чому соціальні зв'язки, яких ми всі з Вами набуваємо в процесі життя можуть стати кайданами. Це в свою чергу пояснює, чому при поточних елітах наш вибір мало впливає на якість державного управління та інститутів:

ЧИТАТИ ТУТ: Стаття у вільному доступі.

Про новий цикл: Я опишу образи еліт на основі історичних постатей, які володіли чеснотами, що вкрай необхідні нам сьогодні. Обіцяю кілька неочікуваних героїв, які здивують, також це буде моїм внеском в україномовний контент.

Джерела:
1. Плутарх. Гай Марій.
2. Промова Цицерона на захист Секста Росція Америйського
3. A. E. Astin. Scipio Aemilianus. Oxford University Press.

P.S. Друзі, мене скоріш за все не буде тиждень, є багато справ пов'язаних з Силами Оборони. Крім, того, що наш підрозділ служить в складі груп МВГ та має виробництво зарядних станцій (понад 1000 зарядних пристроїв відправлено до ЗСУ) є і багато інших задач. Дякую за Вашу підтримку.

Бардык посттор

Жарнамаланган0 секунда

2

04.03.202516:43🇪🇺 Записки державного експерта 🇺🇳

4.5K

Жарнамаланган1 күндүз

0

18.02.202510:56Antey Energy

Жарнамаланган22 саат

0

17.04.202115:00SPACE JOB | IT

7.8K

Карьера жана жумуш

Толугураак

Рекорддор

24.06.202323:59

10.1K

Катталгандар

11.03.202323:59

300

Цитация индекси

07.07.202323:59

3.5K

1 посттун көрүүлөрү

06.03.202508:24

2.8K

1 жарнама посттун көрүүлөрү

10.09.202323:59

4.35%

07.07.202323:59

34.30%

ERR

Konkretyka популярдуу жазуулары

Бардык посттор

04.03.202516:42

18.02.202517:09

13.02.202516:18

26.02.202517:21

Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.

Konkretyka