Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Карап чыгуу

Николаевский Ванёк

Карап чыгуу

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Карап чыгуу

Труха⚡️Україна

Карап чыгуу

Николаевский Ванёк

Карап чыгуу

🤔 Питання священнику

Тут можна прочитати відповіді на запитання, які часто запитують миряни у священників, а також запитати самому.
Відправити своє запитання:
@p7batyushka

TGlist рейтинг

ТипАчык

Текшерүү

Текшерилбеген

Ишенимдүүлүк

Ишенимсиз

Орду

ТилиБашка

Канал түзүлгөн датаЛют 27, 2025

TGlistке кошулган дата

Бер 13, 2025

Мен каналдын ээсимин

Өзгөрүүлөр тарыхы

Тиркелген топ

Група. Питання священнику

Telegram каналы 🤔 Питання священнику статистикасы

Толугураак

Катталгандар

176

24 саат

10.8%Жума

84.9%Ай

3625.3%

Цитация индекси

200

Эскерүүлөр2Каналдарда бөлүштү0Каналдарда эскерүүлөр2

1 посттун орточо көрүүлөрү

446

12 саат83

18.6%24 саат4460%48 саат4460%

Катышуу (ER)

5.16%

Кайра посттошту14Комментарийлер0Реакциялар9

Көрүүлөр боюнча катышуу (ERR)

262.35%

24 саат0%Жума0%Ай

79.42%

1 жарнама посттун орточо көрүүлөрү

88

1 саат1719.32%1 – 4 саат00%4 - 24 саат7180.68%

Толугураак

Биздин ботту каналыңызга кошуп, анын аудиториясынын жынысын билүү.

Акыркы 24 саатта бардык посттор

1

Динамика

"🤔 Питання священнику" тобундагы акыркы жазуулар

Бардык посттор

26.04.202511:23

☎️ Христос Воскрес! Що означає подача імен в записках?

💡 Воістину Воскрес! Подача імен в записках — це загальноприйнята церковна практика, коли віряни передають священнику список імен для молитви під час богослужіння. Це можуть бути записки за здоров'я живих, імена подаються для молитовної підтримки,щоб Господь дарував здоров’я, силу, захист від зла, допомогу в справах, зцілення і благословіння Боже.
За померлих передають записки, щоб Церква молилася за упокій душ спочилих, прощення їхніх гріхів і життя в Царстві Небесному.
Імена в записках зазвичай подаються в формі, прийнятій у Церкві — церковнослов’янською у родовому відмінку, але обов’язково, які були дані при хрещенні (не прізвища, не псевдоніми).
Це форма духовної підтримки, турботи, участі у спільній молитві.

🖍️ Підписатися
❓Задати запитання священнику

23.04.202512:45

☎️ Христос Воскрес! Розкажіть про Причастя на Світлому тижні. Спаси Вас Господи!

💡Воістину Воскрес! По милості Божій ми святкуємо свято Світлого Христового Воскресіння! Всіх підписників нашого каналу вітаємо з цим Святом із Свят!
Світлий тиждень (період від Пасхи до Неділі Антипасхи, тобто до Фоминої неділі), це один із виняткових тижнів, коли всі дні є святковими, і навіть у середу та п’ятницю дозволяється вживати м’ясне, молочне тощо. Підготовка до Святого Причастя рекомендується наступним чином. Замість ранішніх та вечірніх молитов ми читаємо часи Пасхи. Три канони ми заміняємо читанням Канона Пасхи. Послідування до Святого Причастя читається за виключенням псалмів, лише канон і молитви. Ввечері напередодні обов’язково потрібно бути на богослужінні. Зазвичай, коли задають таке запитання, всіх цікавить чи потрібно дотримуватися посту. Традиційно піст є обов‘язковим для бажаючих Причаститися, але ми повинні розуміти, що Світлий тиждень це унікальний період церковного року. Як завжди відповіді на свої складні питання ми шукаємо в канонах Святої Церкви, а також в святих отців, які їх нам тлумачать.
Потрібно пам‘ятати текст 66 правила VI Вселенського Собору (Константинополь, 680–681 рр.) яке прямо стосується Світлої седмиці.:
«В усі дні Світлої Седмиці, що на честь Воскресіння Христового святкується, належить вірним проводити їх безперервно в святкуванні і радості духовній, слухаючи псалми, і гімни, і духовні пісні, влаштовуючи божественні зібрання, і, з усією ревністю приступаючи до Святих Таїнств, насолоджуючись споживанням Тіла і Крові Христової. Бо таким чином з Христом воскреснемо і з Ним разом вознесемося. Тому в ці дні не повинно ні постити, ні коліна преклоняти...». Таким чином піст у всі дні цього періоду відміняється. Забороняється колінопреклоніння — бо це знак покаяння, а тиждень — святковий. Церква закликає до частого Причастя — у радості, без тягаря посту. Підкреслюється радісна і активна участь у богослужіннях, у духовній радості й подяці. Типікон (Устав церковний)
прямо говорить про те, що вся Світла седмиця — це дні радості, тому:«На Світлій седмиці не колінопреклоняють, не постять, але кожного дня служиться Божественна Літургія, і дозволяється все скоромне»
(Типікон, Розділ про Світлу седмицю). Святитель Іоанн Златоуст
(хоча і жив раніше за VI Собор), вчив:«Ніхто нехай не сумує в ці дні, бо настало всенародне торжество. І тому, коли Сам Христос подав Себе нам, чи відмовимо ми собі в радості?»
(з Пасхального слова)
Цим він підкреслює: радість переважає піст, а Причастя- центр цієї радості. Святитель Іоанн Шанхайський і Сан-Франциський писав:
«У дні Пасхи Христової не піст є свідченням побожності, а радість і вдячність Богові. Світла Седмиця — час торжества, коли навіть середа і п’ятниця перестають бути пісними». Архимандрит Іоанн (Крестьянкін)
«У Пасхальні дні, коли Христос воскрес, і піст скасовується, і Причастя стає джерелом радості, а не приводом для строгості чи страху. Серце — ось де має бути головна підготовка». Святитель Феофан Затворник про підготовку до Причастя на свята писав:«Коли готуєшся до Причастя у святкові дні, не звертай увагу на строго пісну їжу, але більше звернися до серця — чи є в ньому мир, любов і покаяння.» Ми знаємо, що піст це не формальність, а засіб духовної зосередженості. Якщо вірянин відчуває гостру потребу у прояві стриманості перед Причастям, іноді духівники радять утримуватися напередодні від м‘ясних страв. У Пасхальний період Церква закликає до радості, а не до суму і стримання. Тому і підготовка до Причастя має бути відповідною духу Пасхи — живою і з любов’ю. Проте, як завжди, краще уточнити у свого духівника, бо можуть бути особисті благословіння, або традиції парафії. Все вище сказане стосується лише тих вірян, які сумлінно постували Великий піст і виконують всі рекомендації Святої Церкви.
Бажаю Вам сугубої втіхи і невичерпної радості від Воскресшого Спасителя!!!
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!

🖍️ Підписатися
❓Задати запитання священнику

16.04.202509:24

☎️ Добрий день. Можете дати кілька порад по вихованню дітей? Можливо книжку порадьте!

💡Доброго дня. Дуже радий, що ви піднімаєте тему виховання — це справді велика й відповідальна справа. Ось кілька порад, заснованих на християнських принципах, життєвому досвіді та рекомендаціях святих і мудрих педагогів. Насамперед пам’ятайте про найголовнішу Заповідь Христову. Любіть своїх дітей. Любов — це основа. Але важливо не плутати любов із потуранням. Любов має бути терплячою, чесною і в міру суворою. Приступаючи до будь якої справи ми просимо Божого благословіння і допомоги. Святі отці рекомендують нам обов’язково молитися за своїх чад. Молитва батьків — сильний захист. Навіть, якщо дитина проявляє непослух, чинить протидію Вашим настановам, відходить від віри або чинить не так як хочеться — не опускайте рук, продовжуйте молитися. Навчайте добру прикладом. Досвідчені педагоги кажуть, що діти виховуються не словами, а справами. Святий Іоанн Златоуст казав: «Хочеш виховати добру дитину — покажи їй власний добрий приклад». Якщо батьки чесні, добрі, терплячі, молитовні — діти поглинають це, як губка. Постарайтеся змалку привчити дітей до храму, добре коли діти з самого початку свого життя Причащаються і живуть церковним життям. Добре, коли вони є вихованцями недільної школи. Але привчайте не через страх або обов’язок, а через любов: показуйте, що молитва і храм — це радість, а не тягар чи важка повинність. Важливо слухати і спілкуватись з своїми дітьми. Навіть коли вони малі, поважайте їх як особистостей. Створіть у сім’ї атмосферу довіри, де можна і потрібно ділитися переживаннями без страху бути осміяним.
Із літератури добре буде звернути увагу на книгу нашого улюбленого святого святителя Луки ( Войно-Ясенецького )«Педагогіка для всіх». Вона про
виховання в дусі християнської моралі, важливість доброти, совісті та віри.
«Діти і виховання» — святитель Феофан Затворник, класика
духовного наставництва, підійде для глибшого розуміння участі батьків.
«Виховання в православній родині» — архімандрит Іоанн (Крестьянкін), дуже
теплі, глибокі поради, засновані на духовному досвіді.
«Як виховати дитину в любові до Бога» — протоієрей Димитрій Смірнов, дуже проста мова,
приклади з життя, багато практичних порад.
Нехай Господь дарує Вам мудрості, сили і терпіння у звершенні цієї непростої справи виховання дітей!

🖍️ Підписатися
❓Задати запитання священнику

15.04.202518:07

☎️ Доброго вечора. Підкажіть, будь ласка, чи можна завтра на літургії причастити дитину 9 років?

💡Доброго вечора. Завтра, в Велику Середу, буде відслужена остання в цьому році Літургія Напередосвячених Дарів. Дитину віком 9 років можна Причащати. Не допускаються до Причастя лише немовлята, які не можуть прийняти часточку Тіла Христового. Всі інші віряни можуть гідно підготувавшись Причащатися.

🖍️ Підписатися
❓Задати запитання священнику

15.04.202504:49

☎️ Як правильно провести "страсний тиждень"?

💡 Доброго дня. Дуже гарне та своєчасне запитання. Страсний (або Великий) тиждень є найважливішим і найстрогішим періодом у православному році. Це час глибокого покаяння, співпереживання Стражданням Христа, осмислення важливості подій Жертви Христової та приготування до Воскресіння. Щоб провести його благоговійно та з користю для душі радив би провести його слідуючий чином. Насамперед, якщо є можливість, бажано щодня відвідувати богослужіння. На них згадуються останні дні життя Спасителя. В Великий Четвер спогад та встановлення Таємної Вечері, дуже бажано в цей день Причаститися Святих Христових Таїн. Ввечері на богослужінні читаються 12 Страстних Євангелій. Велика П’ятниця це день розп’яття Христа, спомин Святих Страстей Господа нашого Іісуса Христа. Винос та погребіння Плащаниці. Найстрогіший піст. Уставом рекомендується зовсім не їсти за винятком людей похилого віку та немічних. Велика Субота це день очікування Воскресіння. На Страстному тижні варто посилити піст — не лише тілесний, а й духовний.
Важливо не лише утримання від їжі (особливо в п’ятницю), а й стримання від гніву, засудження, суєти.
Намагайтеся обмежити розваги, соцмережі, шум.
Більше тиші, намагайтеся менше говорити даремно, більше зосереджуйся на внутрішньому, більше молитви, читання духовної літератури. Це тиждень не для побутових справ, прибирання чи метушні (все краще зробити до Великого понеділка). Зберігайте внутрішню тишу.
Уникайте необов’язкових зустрічей, тим паче вечірок, святкувань. Доречними будуть справи милосердя і доброчинності.
Допоможіть тим, хто їх потребує-стареньким, хворим, самотнім, бідним. Якщо Ви саме так проведете цей тиждень, то обов‘язково отримаєте велику духовну користь і втіху.

🖍️ Підписатися
❓Задати запитання священнику

14.04.202510:50

☎️ Доброго дня.
Як правильно молитися, коли є особисте прохання, а також, прохання за всіх православних християн?

💡 Доброго дня. У православній традиції молитва — це не просто прохання, а живе спілкування з Богом. Коли у вас є особисте прохання або ви хочете молитися за інших, важливо мати щире серце, смирення і довіру до волі Божої. Якщо суть питання в тому як поєднати два прохання, то думаю можна звершувати молитву особисту, після чого продовжувати її проханнями за всіх православних християн, як це робили зазвичай наші святі подвижники.

🖍️ Підписатися
❓Задати запитання священнику

12.04.202512:16

☎️ Доброго дня. Яку літературу можна почитати окрім Святого Письма та життя Святих. Буду вдячна якщо порадите.

💡Доброго дня. Складно щось рекомендувати не знаючи Вас, але запропоную літературу, яка думаю буде корисною Вам і є обов‘язковим мінімумом та базовою і фундаментальною основою духовного життя православних християн. Насамперед прп. Авва Дорофей «Душекорисні повчання». Це одна з найкращих книг для початківців. Написана просто, але має глибокий зміст. Часто цей твір називають духовною азбукою. Вона навчає покори, боротьби з пристрастями, послуху й любові до ближнього. Твори святителя Ігнатія (Брянчанінова)
— одна з найглибших збірок святоотцівської спадщини, що пояснює шлях духовного життя та спасіння. Його «Аскетичні твори» (особливо «Про помилки у духовному житті», «Про молитву», «Про спасіння»)
Ці тексти вчать розпізнавати справжнє духовне від хибного — дуже актуально в наш час. Ігумен Никон (Воробйов) — «Листи».
Живе, дуже щире духовне слово, ніби читаєш розмову з досвідченим наставником, та отримуєш духовні поради з його особистого листування, в яких викладено досвід боротьби за спасіння в сучасному світі. Свт.Феофан Затворник «Що є духовне життя і як на нього налаштуватись»
— чудова книга для сучасної людини, яка губиться в світі, але шукає істини. «Листи валаамського старця (1939–1956)»
— духовні настанови, що передають глибину смирення, молитви та духовного досвіду. «Любов, шлюб, сім’я»
— книга про християнське розуміння любові, цінності шлюбу та основи побудови сімейного життя. «Посмертне життя душі. З часу — у вічність»
— роздуми про стан душі після смерті, митні випробування, вічність і молитву за померлих. Думаю,це мінімальний перелік книг, які найкраще підійдуть для першого ознайомлення — вони зрозумілі, глибокі й допоможуть сформувати здорове духовне мислення тим, хто прагне глибшого розуміння православної віри.

🖍️ Підписатися
❓Задати запитання священнику

11.04.202512:33

☎️ Доброго дня. В багатьох літературних джерелах зустрічаю таку інформацію, що в кожної людини повинен бути духівник. Яку роль виконує духівник в житті людини? Та якщо у мене немає то як його знайти? Є якісь критерії? Чи це можна підійти до будь якого священника і попросити бути моїм духівником? А якщо я не можу насмілитися попросити, що тоді робити?

💡Доброго дня. Так, дійсно, святі отці рекомендують ступати на шлях спасіння з допомогою духовного наставника, який звершує вкрай необхідну і важливу місію. Духівник-це найчастіше священник, який допомагає людині правильно зрозуміти віру, Святе Письмо, церковні канони і традиції. Він пояснює, як вчення Церкви застосовувати в повсякденному житті. В нашій Церкві духівник часто є тим, у кого людина регулярно сповідається. Це створює глибший духовний зв’язок і дає змогу отримувати більш точні поради, бо духівник знає внутрішній стан душі свого духовного вихованця. Людина може сама себе не бачити об’єктивно. Духівник допомагає уникати крайнощів, гордині, самозакоханості чи навпаки — надмірної самокритики, або інших різноманітних і дуже хворобливих та небезпечних станів душі. Часто люди звертаються до духівника за порадою у важкі моменти — коли стоять перед вибором, борються зі спокусами, переживають втрату чи сумніви. Духівник молиться за свою духовну дитину. Це велика підтримка, особливо коли людина проходить через духовні або життєві випробування.
Перед тим як розпочати пошуки духівника, радив би Вам, як і завжди перед відповідальним моментом Вашого життя, звернутися до Господа з щирою молитвою і проханням благословити і управити Ваше починання. Попросіть у Бога допомоги знайти саме того духівника, який Вам потрібен. Часто саме через молитву приходить внутрішнє розуміння до кого звернутись. Подумайте про священників, або монахів, з якими Ви вже спілкувалися чи чули їх проповіді. Якщо хтось із них викликає довіру, спокій, розуміння — можливо, це саме та людина. Не обов’язково одразу просити бути духівником. Можна просто прийти на сповідь, поговорити. Важливо зрозуміти: чи ця людина тебе чує, чи не нав’язує свою волю, але водночас має духовну глибину? Зверніть увагу на ознаки доброго духівника:
живе згідно з вірою, не лише вчить, але й сам показує приклад;
не судить, не тисне, але вміє бути твердим;
має досвід (бажано духовний шлях, молитву, аскезу, сповідництво);
може мовчати й слухати;
не прив’язує до себе, а веде до Бога. Іноді потрібно кілька розмов, навіть із різними священниками, щоб зрозуміти, до кого з них «лежить душа». Духівництво — це не контракт і не зобов’язання "на все життя". Важливо, щоб Ви внутрішньо відчували мир і духовну користь. Коли найдете такого священника, не обов’язково одразу казати: "Будьте моїм духівником". Можна просто сказати:
"Мені дуже близькі ваші слова. Чи можу я іноді звертатися до вас за духовною порадою?"
Це природна форма прохання, і з часом, якщо буде довіра й спільний духовний рух, відносини самі стануть духівництвом. Бажаю Вам благословенного Господом духовного наставника! 🙏🙏🙏

🖍️ Підписатися
❓Задати запитання священнику

09.04.202508:22

☎️ Доброго дня. Чому так сталося, що хрещених українців 80%, а реальних прихожан 5% ?

💡Доброго дня. Відповідь на це питання не може бути односкладною. Насамперед потрібно пам‘ятати історію нашої Церкви і народу минулого сторіччя. Церква була майже знищена, зруйнована і понівечена. В людях сімдесят років намагалися стерти із свідомості православну духовність і церковність. Все це досить яскраво пам‘ятають наші рідні старшого покоління. До недавніх часів був період розбудови і відновлення Церкви, в який було зроблено надзвичайно багато, хоча можливо і недостатньо. Сьогодні немало факторів формують відношення наших співвітчизників до всього церковного. Причини, чому багато людей не ходять в храм, можуть бути різними та пов'язані як з індивідуальними обставинами, так і з більш загальними соціокультурними тенденціями. Наразі бачимо явний процес секуляризації (вид змін у взаємовідносинах релігії з суспільством у напрямку звільнення від релігійного впливу). Люди більше зосереджуються на матеріальних та особистих досягненнях, ніж на духовному розвитку, тому відвідування храму може відходити на другий план. Багато людей не відчувають реальної потреби в церковному житті, якщо не переживають глибокого духовного досвіду, або не розуміють його значення для свого життя. Для них храм може бути лише місцем для релігійних обрядів, а не простором для особистого зростання, або переживання віри. Люди все більше зосереджуються на особистих цілях, кар'єрі та матеріальних речах, або розвагах. Іноді віряни неспроможні передати особистий живий духовний досвід своїм дітям. Крім того Церква зазнає немало критики, що відштовхує людей. Багато хто знаходить інші способи провести час, які здаються більш привабливими, ніж відвідування церкви. Слід пам‘ятати, що можна називати багато усвідомлених і зрозумілих причин, але завжди, у всі часи буття Церкви Христової ні на мить не зупинялася боротьба сил зла за вічну і безцінну душу православного християнина. Боротьба є частиною християнського життя. У Першому посланні апостола Петра (5, 8-9) зазначено: «Будьте тверезі, стійте на сторожі. Ваш суперник диявол ходить, як рикаючий лев, шукаючи кого б поглинути. Протистійте йому твердо у вірі». Це нагадує, що боротьба з силами зла є постійною і вимагає рішучості та віри.
Таким чином, боротьба між силами зла і послідовниками Христа є духовною війною, де віруючі можуть і повинні перемагати через віру в Христа, послух Його Слову і постійну молитву.

🖍️ Підписатися
❓Задати запитання священнику

03.04.202517:38

☎️ Доброго дня. Усвідомив, що маючи хрещеників майже не маю відношення до їхнього життя. А відповідальність за них матиму?

💡Доброго дня. Дуже добре що Ви замислились над цим важливим питанням. Якщо відповісти коротко, то причина криється, на мою думку, насамперед в формальному відношенні до Таїнства Хрещення. Батьки немовляти традиційно приносять дитину в храм, часто намагаючись мінімізувати свою участь у всьому, що відноситься до Церкви. Перед тим,як вручити дитину в Руки Божі (саме це стає реальністю звершенням Таїнства Хрещення), добре зустрітися батькам та майбутнім хрещеним батькам дитини з священником для проведення ознайомчої бесіди. Усвідомлюючи, що Таїнство Хрещення звершується один раз в житті,на ній обов‘язково потрібно знайти відповіді на наступні запитання: що таке Церква, для чого ми хрестимо дитину, що дає це Таїнство, в якій послідовності, з яким змістом та яким наповненням воно звершується, яка місія покладається на хрещених батьків і взагалі навіщо вони потрібні, а також яким повинне бути життя православного християнина. Відповідаючи на ці запитання, навіть для малоцерковних людей відкриється багатогранний, глибокий і цікавий світ віри. Якщо Вам непоталанило бувати на таких бесідах, на даний час можна знайти відповіді на ці запитання в будь якому доступному форматі. Є досить багато церковної літератури на цю тему, багато інформації в інтернеті і думаю кожен із знайомих Вам священників з радістю допоможе один раз і назавжди розібратися в цьому питанні. Тим паче, що маючи хрещеників, Ви взяли на себе велику відповідальність перед Господом бути наставником їх в вірі, в рівній мірі, як за дітей яких народили, а це означає що повинні самі бути взірцем православного життя і повноцінно приймати участь у їх вихованні і житті.
Духовне життя потребує багато зусиль, самодисципліни, розвитку і внутрішньої мотивації, що не завжди легко підтримувати в умовах сучасного світу. Але для тих, хто шукає допомоги Божої, Його Благословінь і внутрішнього спокою та радості, цей шлях може стати важливим джерелом сили і сенсу.

🖍️ Підписатися
❓Задати запитання священнику

Кайра бөлүшүлгөн:

Черкаський Паломник

01.04.202520:00

❗️❗️❗️ УВАГА ❗️❗️❗️

❗️❗️❗️ РЕЙДЕРИ ХОЧУТЬ ЗАХОПИТИ 2 ХРАМА В ЧЕРКАСАХ❗️❗️❗️

31.03.202518:26

☎️ Доброго дня. А можете пояснити місце в Євангелії (Ін. 21.22). І чи на всі запитання потрібно шукати відповіді?

💡 В Євангелії від Іоанна, 21,22., звучать такі слова:
Іісус же йому сказав: «Якщо я хочу, щоб він залишився до Мого приходу, що то тобі? Ти йди за Мною!»
Цей вірш є частиною розмови між Іісусом і апостолом Петром після воскресіння Христа, коли Петро питає Іісуса про долю апостола Іоанна Богослова, і Іісус дає йому відповідь, що це не має значення для Петра. Іісус наголошує, що кожен слідує своїм шляхом, і Петрові слід зосередитись на своєму покликанні й слідуванні за Христом, незалежно від того, що буде з іншими.
Тлумачення цього вірша часто підкреслює важливість особистої віри та покликання. Іісус вказує на те, що кожен християнин має зосереджуватися на власному духовному шляху та слідуванні за Христом, не порівнюючи себе з іншими або не звертаючи увагу на те, що відбувається з іншими людьми в їхньому духовному житті.
Стосовно другої частини Вашого запитання, думаю, що християнин може і повинен шукати відповіді на свої запитання, вивчати Святе Письмо, творіння святих отців, їх особистий духовний досвід, але водночас важливо розуміти, що не всі питання мають бути вирішені прямо тут і зараз. Часто відповідь може прийти через довіру до Божої волі та Його Промислу, через спільну молитву, наставництво від духівника, або в момент особистої зустрічі з Богом.
Крім того, деякі запитання іноді залишаються без відповіді, щоб людині доводилось навчитися покладатися на Бога, навіть не маючи повної ясності.

🖍️ Підписатися
❓Задати запитання священнику

29.03.202510:20

☎️ Добрый день. Услышала в храме, что только сейчас служится пассия. Об’ясните пожалуйста что это за служба. Спаси Господи.

💡Пассия это особое, умилительное великопостное богослужение, посвящённое Страстям Христовым. Само название «пассия» происходит от латинского passio («страдание»).
Впервые пассии стали служить в Киеве в первой половине XVII века. Их, по аналогии с католическими великопостными пассиями, ввёл святитель Пётр (Могила), Митрополит Киевский. Изначально пассия входила в состав повечерия (вид богослужения; в период Великого поста совершаемого в будни вечером) и включала в себя пение стихиры Страстной Пятницы «Тебе, одеющагося светом яко ризою…», чтение посвящённых страданиям Христовым глав Евангелия, пение стихиры Великой Субботы «Приидите, ублажим Иосифа…» и проповедь. Во время первой пассии читается Евангелие от Матфея, во время второй — от Марка, третьей — от Луки, четвёртой — от Иоанна. Перед евангельским чтением поётся умилительный прокимен «Разделиша ризы Моя себе…». Во время чтения верующие традиционно стоят с зажжёнными свечами. В конце богослужения все с благоговением подходят к Распятию, чтобы молитвенно поклониться распятому за нас Спасителю.
В середине XIX века святитель Иннокентий Херсонский составил службу с акафистом Божественным Страстям Христовым. Со временем, а точнее — в начале ХХ века, написанный им акафист стали включать в состав пассии.
Так возник современный вид пассии, с акафистом, который ныне служат по воскресеньям (вечером). Это богослужение позволяет погрузиться в страдания Христовы и тем верующим, которые не могут посещать храм в будни а также сохранить покаянное настроение, к которому Церковь призывает верующих в дни Великого Поста всех нас.

🖍️ Підписатися
❓Задати запитання священнику

28.03.202511:13

☎️ Как правильно относиться к скорбям?

💡 Добрый день. В православной традиции скорбь воспринимается как неотъемлемая часть человеческой жизни, которая может и должна стать источником духовной силы и близости с Богом. Апостол Павел в послании к Римлянам 5,3-5 говорит:
«И не только сие, но хвалимся и скорбями, зная, что скорбь производит терпение, а терпение — опытность, а опытность — надежду; а надежда не постыжает, потому что любовь Божия излита в сердца наши Духом Святым, данным нам». Здесь апостол утверждает, что скорбь, через которую проходит человек, является источником духовного роста, терпения и надежды. Апостол Иаков в своём послании 1,2-4 возвещает:
«С великой радостью принимайте, братья мои, когда впадаете в различные искушения, зная, что испытание вашей веры производит терпение. А терпение даёт совершенное действие, чтобы вы были совершенны и непорочны, без всякого недостатка». Апостол учит, что испытания и скорби, которые человек переживает, помогают развивать терпение и приводят к духовной зрелости.
Святые отцы учат, что скорби и испытания должны восприниматься как проявление Божьей воли и каждое испытание даётся человеку не случайно, а для духовной пользы. Например, святой Иоанн Златоуст говорил:«Когда мы страдаем, мы подобны серебру, очищаемому огнем». Принятие скорби как урока от Бога помогает укрепиться в вере.
Важно нести бремя скорбей с терпением. Терпение — это важная добродетель, которую необходимо развивать во времена испытаний. Святые отцы подчёркивали, что терпение в скорбях очищает душу и укрепляет дух. Святой Антоний Великий учил, что «скорбь — это великий врач, который исцеляет душу». Терпение в страданиях помогает человеку оставаться верным Богу, несмотря на трудности. Святой Василий Великий говорил, что через страдания и трудности христианин становится более зрелым и духовно сильным. Когда человек страдает, он учится терпению, благочестию и любви к ближнему. Святые отцы настоятельно рекомендовали в моменты скорби усерднее молиться. Скорби могут стать временем особого общения с Богом, когда человек открывает перед Ним свою душу и просит помощи. Многие святые отцы, например, святой Симеон Новый Богослов, учили, что всё , что происходит в жизни человека, является частью Божьего Промысла. И даже скорби, какими бы тяжёлыми они не казались, имеют свои цели. Святой Григорий Нисский напоминает, что Христос сам принял скорби и страдания, и мы должны следовать Его примеру, перенаправляя все наши страдания в поклонение Богу.
Итак, святые отцы учили, что скорби — это не наказания, а средства для духовного очищения, испытания и развития. Они помогают человеку стать более смиренным, терпеливым и близким к Богу.

🖍️ Підписатися
❓Задати запитання священнику

27.03.202516:02

☎️ Як Православна церква ставиться до інших релігій, особливо християнських? І чому все таки більшість людей це не цікавить?

💡 Православна церква декларує себе Єдиною, Соборною і Апостольскою істинною Церквою, створеною Господом для спасіння людей. При цьому Церква партнерськи ставиться до інших релігійних спільнот, які проповідують мир, моральні цінності, справи благочинності. Що стосується інших християнських конфесій, то Православна церква також співпрацює з ними у соціальній площині та веде богословську дискусію щодо різниць у віровченні.
Що стосується того, чому людей це не дуже цікавить, то є кілька причин. По-перше, багато хто не звертає увагу на релігійні питання, бо для них важливіші інші аспекти життя. По-друге, на даний час просліджуються тенденція втрати значимості релігії в сучасному світі через матеріалізм та інші інтереси. По-третє, багато людей просто не мають достатньо знань або інформації про релігійні теми, тому ці питання для них не є важливими.
🖍️ Підписатися
❓Задати запитання священнику

Бардык посттор