Рефлекс рефлексій
Кайра бөлүшүлгөн:
компот із метеликів 🦋
10.04.202520:56
ОЛЕКСА ВЛИЗЬКО
* * *
... І я тоді ставав на перехресті,
Безсилий рвати злі кодоли пут —
В літературі, в інституті, в тресті
Тікав з кута я в ще глухіший кут.
Ставав спецом, попутником, і порох,
Що дав би полумʼя, в мені сирів...
Тоді питалися: союзник я, чи ворог?
І знову вперто пхали в яму, в рів.
Тобі, байдужий і сухіший вобли,
Дививсь я тупо на планети ґльоб;
Весь світ здавався за одну оглоблю,
Скеровану на мене прямо в лоб.
Мого термометра чим раз дрібніла скала,
Мене зʼїдав мовчання чортів гріх;
Вперед мене рогатки не пускали,
Назад мені вже не було доріг...
* * *
... І я тоді ставав на перехресті,
Безсилий рвати злі кодоли пут —
В літературі, в інституті, в тресті
Тікав з кута я в ще глухіший кут.
Ставав спецом, попутником, і порох,
Що дав би полумʼя, в мені сирів...
Тоді питалися: союзник я, чи ворог?
І знову вперто пхали в яму, в рів.
Тобі, байдужий і сухіший вобли,
Дививсь я тупо на планети ґльоб;
Весь світ здавався за одну оглоблю,
Скеровану на мене прямо в лоб.
Мого термометра чим раз дрібніла скала,
Мене зʼїдав мовчання чортів гріх;
Вперед мене рогатки не пускали,
Назад мені вже не було доріг...
07.04.202519:25
Лишилась 1 доба. Бракує ще 4335 слів)
Марафоню як пацюк в колесі
Марафоню як пацюк в колесі
Кайра бөлүшүлгөн:
iya.kiva
04.04.202522:04
боже збрунькованих міст і милосердних ландшафтів
передай циганською поштою весняного квіту
що нас все ще вбивають
тим хто носить у вухах перші сережки березові
й тим хто сьогодні поставить на підвіконні
не свічку, а квіти
(підкажи щоб були це нарциси та гіацинти
підкажи що політика квітів й квіти політики –
не такі вже й далекі сусіди
в цвітінні й гербаріях цього світу)
передай
що в поетів вільного степу дерев’яніють язики
а в дерев опускаються руки й ноги підкошуються
передай
що наших птахів перекрикує горе людей
що в вокального діапазону цієї землі
стільки тембрів і обертонів у голосінні й безголоссі
що вони мабуть і не чули
а сьогодні от ще додалося криворізької сталі у голосі
(солов’їна ж бо мова, співоча, дзвінка, милозвучна)
передай
зеленою радіохвилею цієї весни
що нас все ще вбивають
(і підкажи врешті решт налаштувати приймач
на частоту українського серця)
05.04.2025
передай циганською поштою весняного квіту
що нас все ще вбивають
тим хто носить у вухах перші сережки березові
й тим хто сьогодні поставить на підвіконні
не свічку, а квіти
(підкажи щоб були це нарциси та гіацинти
підкажи що політика квітів й квіти політики –
не такі вже й далекі сусіди
в цвітінні й гербаріях цього світу)
передай
що в поетів вільного степу дерев’яніють язики
а в дерев опускаються руки й ноги підкошуються
передай
що наших птахів перекрикує горе людей
що в вокального діапазону цієї землі
стільки тембрів і обертонів у голосінні й безголоссі
що вони мабуть і не чули
а сьогодні от ще додалося криворізької сталі у голосі
(солов’їна ж бо мова, співоча, дзвінка, милозвучна)
передай
зеленою радіохвилею цієї весни
що нас все ще вбивають
(і підкажи врешті решт налаштувати приймач
на частоту українського серця)
05.04.2025
26.02.202516:36
Ігор Калинець
25.02.202514:38
Вчора вночі випадково почала читати Штамма. Давно планувала, але ніяк не могла виділити час. А тепер, коли часу ще менше, не втрималась.
Книжка на один вечір. Навіть менше. 130 сторінок, короткі розділи. Гарний переклад з німецької Юрія Сильвестрова (люблю його ще з перекладу «GRM. Мозкотрах» Сибілли Берґ, один з найкращих натуралістичних романів мого читацького 2024 року).
Це історія про письменника, який зустрічає свого двійника. Я прочитала лише 1/3, але вже знаю, чим все закінчиться, бо бачила відгуки й спойлери. Тим не менш, тут кайф не від самого сюжету, а від створеного автором світу. Поки не надто розумію, як обкладинка корелює з історією, але сам текст відчувається так само — пастельно-акварельним.
Якщо хочете щось легке «на подумати», придивіться до книжки.
Є в паперовому і електронному варіанті: https://books-xxi.com.ua/products/lagidna-bajduzhist
Книжка на один вечір. Навіть менше. 130 сторінок, короткі розділи. Гарний переклад з німецької Юрія Сильвестрова (люблю його ще з перекладу «GRM. Мозкотрах» Сибілли Берґ, один з найкращих натуралістичних романів мого читацького 2024 року).
Це історія про письменника, який зустрічає свого двійника. Я прочитала лише 1/3, але вже знаю, чим все закінчиться, бо бачила відгуки й спойлери. Тим не менш, тут кайф не від самого сюжету, а від створеного автором світу. Поки не надто розумію, як обкладинка корелює з історією, але сам текст відчувається так само — пастельно-акварельним.
Якщо хочете щось легке «на подумати», придивіться до книжки.
Є в паперовому і електронному варіанті: https://books-xxi.com.ua/products/lagidna-bajduzhist
09.04.202523:26
Щоразу 💔
06.04.202520:43
Попри всю суперечливість Й. Рота, саме його я люблю найбільше. Підсвідомо обрала собі для дисертації двох неврівноважених емоційних чоловіків (Й.Р., Ґ. фон Р.) і одного спокійнішого (С. М.). Можливо, тому з Морґенштерном у мене поки не складається — він вперто залишається тінню Рота (хоча це ж насправді не так).
______________________
Щоб ви собі знали. Як чоловік, Й. Р. — максимальний 🚩
Не факт, звісно, що всі описані ним подвиги були реальними, але щось в тому є)) ставлення до жінок у нього теж дуже інтересне, але розумних він принаймні поважає більше, ніж офіціанток, прибиральниць і повій. Особливо йому подобається бути ввічливим з дружинами знайомих і друзів (🚩). І майже не згадувати про свою дружину (🚩).
_________________
Але письменникам/-цям від нього варто вчитися впевненості в собі. Ніщо б не могло переконати Рота, що з ним чи з його текстами щось не так — лише він міг бути собі катом, суддею і адвокатом.
Ну і цитата для кращих снів:
«Він витрачає гроші на мої книжки. Так само, як і я. Він вірить в мене. Так само, як і я. Він чекає на мій успіх. Так само, як і я. Він впевнений у нащадках. Так само, як і я»
Йозеф Рот
______________________
Щоб ви собі знали. Як чоловік, Й. Р. — максимальний 🚩
Не факт, звісно, що всі описані ним подвиги були реальними, але щось в тому є)) ставлення до жінок у нього теж дуже інтересне, але розумних він принаймні поважає більше, ніж офіціанток, прибиральниць і повій. Особливо йому подобається бути ввічливим з дружинами знайомих і друзів (🚩). І майже не згадувати про свою дружину (🚩).
_________________
Але письменникам/-цям від нього варто вчитися впевненості в собі. Ніщо б не могло переконати Рота, що з ним чи з його текстами щось не так — лише він міг бути собі катом, суддею і адвокатом.
Ну і цитата для кращих снів:
«Він витрачає гроші на мої книжки. Так само, як і я. Він вірить в мене. Так само, як і я. Він чекає на мій успіх. Так само, як і я. Він впевнений у нащадках. Так само, як і я»
Йозеф Рот
04.04.202522:03
Боже наш болю, ти кличеш нас за столи.
Ті, що чекали, що вчора іще були -
більше вже не зійдуться, хоч скільки клич.
Голоси, що без тіл, і тіла без облич.
Хто тобі, боже болю, спече ритуальний хліб?
Ті, хто лежать у калюжах крові,
певно, могли б <…>
Катерина Калитко
Ті, що чекали, що вчора іще були -
більше вже не зійдуться, хоч скільки клич.
Голоси, що без тіл, і тіла без облич.
Хто тобі, боже болю, спече ритуальний хліб?
Ті, хто лежать у калюжах крові,
певно, могли б <…>
Катерина Калитко
01.04.202522:30
Деколи трапляються фантастичні збіги🙂↔️
Вирішила залізти в архіви ґмейлу подивитися робочий план видавництва на рік: перший лінк — роман «Сіль землі» Ю. Віттліна.
Позавчора я читала про цього автора контексті його дружби з Й. Ротом. У 1916 р. вони разом приєдналися до лав австрійської армії, але Ю.В. захворів на скларлатину, тому так і не реалізувався в іпостасі піхотинця (до кінця війни залишався у штабі).
Біографія, як на мене, не надто вже й цікава — типова для багатьох єврейських авторів ХХ ст. Хіба — під час Другої світової війни емігрував до США. Вижив.
Молодець.
Найцікавіше:
— Ю. В. родом з Галичини. На відміну від деяких тогочасних авторів єврейського походження (того ж Соми Морґенштерна, наприклад), Віттлін мав неприховані симпатії до Польщі. Він багато зробив для розвитку польськомовної культури. Бонусом — він є автор мемуарів «Мій Львів».
Історія польсько-українських взаємин на Галичині в першій половині ХХ ст. відома, а я поки не маю часу глибше цікавитись його політичними поглядами. Тим не менш, якими б вони не були — це вже історія. Але попередньо проглянула описи тієї книжки — ніби нічого такого немає, акцент на побутових картинах.
— Ще один цікавий факт: Ю.В. перекладав польською мовою деякі романи Й. Р.
Найцікавіший факт — останнім часом моє життя почало давати збої, тож ці навкололітературні збіги притягуються до мене, як на магніт. А отже, мені є про що вам розповідати.
Що ж, кул))
Вирішила залізти в архіви ґмейлу подивитися робочий план видавництва на рік: перший лінк — роман «Сіль землі» Ю. Віттліна.
Позавчора я читала про цього автора контексті його дружби з Й. Ротом. У 1916 р. вони разом приєдналися до лав австрійської армії, але Ю.В. захворів на скларлатину, тому так і не реалізувався в іпостасі піхотинця (до кінця війни залишався у штабі).
Біографія, як на мене, не надто вже й цікава — типова для багатьох єврейських авторів ХХ ст. Хіба — під час Другої світової війни емігрував до США. Вижив.
Молодець.
Найцікавіше:
— Ю. В. родом з Галичини. На відміну від деяких тогочасних авторів єврейського походження (того ж Соми Морґенштерна, наприклад), Віттлін мав неприховані симпатії до Польщі. Він багато зробив для розвитку польськомовної культури. Бонусом — він є автор мемуарів «Мій Львів».
Історія польсько-українських взаємин на Галичині в першій половині ХХ ст. відома, а я поки не маю часу глибше цікавитись його політичними поглядами. Тим не менш, якими б вони не були — це вже історія. Але попередньо проглянула описи тієї книжки — ніби нічого такого немає, акцент на побутових картинах.
— Ще один цікавий факт: Ю.В. перекладав польською мовою деякі романи Й. Р.
Найцікавіший факт — останнім часом моє життя почало давати збої, тож ці навкололітературні збіги притягуються до мене, як на магніт. А отже, мені є про що вам розповідати.
Що ж, кул))
Өчүрүлгөн01.03.202501:26
25.02.202521:36
25.02.202500:11
У книжці була історія кохання, вона мала стати своєрідним портретом моєї подруги, але поки я писав, ми розбіглися, тож вийшла історія про наше розставання і неможливість любові. Уперше під час писання я відчув, що творив живий світ. Водночас я все більше втрачав звʼязок із реальністю, повсякденне життя здавалося мені нудним і безбарвним. Подруга пішла від мене, але якщо по-чесному, то ментально я кинув її на кілька місяців раніше, занурившись в фікцію, у штучний світ. Коли вона сказала, що вже не може, що їй бракує мене, навіть коли ми поруч, я відчув лише нудьгу й нетерпіння.
Петер Штамм «Лагідна байдужість світу»
Петер Штамм «Лагідна байдужість світу»
09.04.202521:35
*Колись вона розвантажить і дедлайни і поспить, але сьогодні за планом підготовка семінару*
06.04.202518:13
Ну і улюблена частина — губитися між стікерів і забувати, що й де я хотіла використати
03.04.202517:31
Хочеться розказати всі прикольні/несподівані/абсурдні факти про Й. Рота, які я розшукала, але бережу їх для статті, яку ви, дай Боже, скоро зможете почитати.
Шош, маю 5 днів і ночей на 10к слів. Відлік пішов)))
Шош, маю 5 днів і ночей на 10к слів. Відлік пішов)))
01.04.202509:30
Загалом — готуйте свої гроші.
Завтра на сайті «Видавництва 21»запускаємо акцію-збір. У чернівецьких волонтерів внаслідок ракетного обстрілу в Кривому Розі згорів бус — дуже терміново потрібні кошти.
Банку я вже лишаю тут: https://send.monobank.ua/jar/4DvZTTmKaw
Новина про це тут: https://molbuk.ua/chernovtsy_news/334211-nash-bus-povnistu-znyshchenyi-volontery-z-chernivciv-iaki-potrapyly-pid-raketnyi-obstril-u-kryvomu-rozi-potrebuut-dopomogy.html
У чому суть акції:
50% від УСІХ продажів з сайту (впродовж 2-9 квітня) буде перераховано на збір Ігоря. Ви купуєте книжку — видавництво донатить половину.
Колись ми спільними зусиллями авторів, перекладачів і працівників зібрали 160+к грн на машинку швидкої. Нехай би і нині вдалося закрити це питання якнайшвидше.
Завтра на сайті «Видавництва 21»запускаємо акцію-збір. У чернівецьких волонтерів внаслідок ракетного обстрілу в Кривому Розі згорів бус — дуже терміново потрібні кошти.
Банку я вже лишаю тут: https://send.monobank.ua/jar/4DvZTTmKaw
Новина про це тут: https://molbuk.ua/chernovtsy_news/334211-nash-bus-povnistu-znyshchenyi-volontery-z-chernivciv-iaki-potrapyly-pid-raketnyi-obstril-u-kryvomu-rozi-potrebuut-dopomogy.html
У чому суть акції:
50% від УСІХ продажів з сайту (впродовж 2-9 квітня) буде перераховано на збір Ігоря. Ви купуєте книжку — видавництво донатить половину.
Колись ми спільними зусиллями авторів, перекладачів і працівників зібрали 160+к грн на машинку швидкої. Нехай би і нині вдалося закрити це питання якнайшвидше.
Өчүрүлгөн01.03.202501:26
25.02.202515:19
Чернівчани, не розчаровуйте. Підходьте в молцентр)))
Өчүрүлгөн01.03.202501:25
24.02.202519:48
Поезія в місті. Треба йти
08.04.202504:42
Я зробила неможливе і все ж таки закінчила✨
Тафі просила, шоб більше таких приколів не було, бо я їй зірвала план нічних прогулянок і пробіжок, до того ж — не дала виспатись. Ну але шош. Бачили лапи до кого жити йшли
Тафі просила, шоб більше таких приколів не було, бо я їй зірвала план нічних прогулянок і пробіжок, до того ж — не дала виспатись. Ну але шош. Бачили лапи до кого жити йшли
06.04.202518:06
Вчора писала весь вечір і ніч до 5:30 (випадково), сьогодні теж пишу цілий день з перервами. Заберу нотатки, чернеткові цитати — і буде 3000.
Насправді мізер, але я все одно молодець. Дуже складно йде, але вже відчуваю, що це буде важливий текст.
На 3 курсі було якось значно легше робити по 10 матеріалів на місяць, а зараз вже розслабилась — і пошук потрібних слів забирає більше часу, ніж пошук інформації. Шош, деколи такі інтенсиви потрібні.
Насправді мізер, але я все одно молодець. Дуже складно йде, але вже відчуваю, що це буде важливий текст.
На 3 курсі було якось значно легше робити по 10 матеріалів на місяць, а зараз вже розслабилась — і пошук потрібних слів забирає більше часу, ніж пошук інформації. Шош, деколи такі інтенсиви потрібні.
03.04.202515:53
Забула показати дружину Рота. Нагадала, показую
28.02.202522:27
Без сильної волі не буває великого творця.
Ян Парандовський «Алхімія слова»
Ян Парандовський «Алхімія слова»
25.02.202514:52
Кайра бөлүшүлгөн:
Chytomo
24.02.202511:09
11 років триває російсько-українська війна. Сьогодні 3 роки, відколи почалася її нова — повномасштабна — фаза.
Це час великого болю, переосмислення та перетворення всередині кожного. Водночас щоденного утвердження нашої гідності. Понад усе хочемо висловити подяку всім, завдяки кому проживаємо цей день. І вічну шану й скорботу за загиблими.
Сьогодні ділимося з вами добіркою поезії, написаної військовими.
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Це час великого болю, переосмислення та перетворення всередині кожного. Водночас щоденного утвердження нашої гідності. Понад усе хочемо висловити подяку всім, завдяки кому проживаємо цей день. І вічну шану й скорботу за загиблими.
Сьогодні ділимося з вами добіркою поезії, написаної військовими.
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Көрсөтүлдү 1 - 24 ичинде 47
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.