Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Потяг "Київ-Брюссель"
Билим берүү жана көңүл ачуу
Цей канал ведуть експерти євроінтеграційного напрямку Центру економічного відновлення та EasyBusiness @yu_shaipova та @okostryba. Розповідаємо про євроінтеграцію в Україні та про справи ЄС, відштовхуючись від даних та фактів.
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрдуУкраїна
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаСіч 16, 2023
TGlistке кошулган дата
Черв 22, 2023Тиркелген топ
ПК
Потяг "Київ-Брюссель" Chat
5
Билим берүү жана көңүл ачуу
Рекорддор
11.11.202323:59
1.1KКатталгандар21.01.202323:59
200Цитация индекси03.04.202514:51
1.6K1 посттун көрүүлөрү24.04.202504:04
01 жарнама посттун көрүүлөрү18.11.202323:59
18.54%ER10.03.202514:51
157.14%ERR07.04.202507:05
Забезпечення відповідності праву ЄС - що треба знати Україні?
Україна зараз проходить (і буде проходити наступні роки) процес законодавчого наближення до права ЄС. Але як з цим у самих державах-членах?
⏰ Станом на 1990, держави-члени відставали у транспозиції (тобто, прийнятті у національне законодавство) близько 30% директив щодо Єдиного ринку. У 2010х ця цифра зменшилась до 0,7% - хоча є підозри, що ця цифра дещо занижена, оскільки ця інформація повідомляється самими країнами. Водночас, середня затримка у транспозиції директив у 2024 збільшилась до 18.3 місяців порівняно з 8 місяцями у 2021.
⚖️ Щорічно, від 1500 до 1900 справ про порушення права ЄС відкриваються щодо держав-членів. Частина з них передаються у Європейський Суд Справедливості, щоб забезпечити виконання. Разом з тим, Єврокомісія ініціює все менше і менше кейсів, що негативно відбивається на ступені відповідності і ефективності застосування норм права ЄС.
Які уроки може винести для себе Україна, щоб уникнути у майбутньому проблем?
🔹 При забезпеченні відповідності, більше уваги слід приділяти виконанню Регламентів - технічних актів нижчого рівня, ніж Директив, які вимагають прийняття окремого національного законодавства. Регламентів вже утричі більше, ніж Директив, тож саме їхнє невиконання часто стає предметом спорів.
🔸 Важливо не просто транспонувати акт права ЄС у національне законодавство, але і реально його виконувати, адже багато кейсів щодо нон-комплаєнсу ініціюються саме через неправильне застосування норм права ЄС.
🔹 Більше уваги слід приділяти впровадженню права ЄС на локальному рівні, адже до 70% актів права ЄС належать до відповідальності локального рівня урядування.
🔸 Громадяни і приватні компанії гратимуть важливу роль у виявленні невідповідностей національного законодавства праву ЄС, а відтак важливо, щоб вони розуміли механізми взаємодії і з ними проводились широкі консультації для якнайкращого врахування їхніх інтересів.
Загалом, процес транспозиції довгий, подекуди - нудний, але він є невідʼємною частиною нашої інтеграції та забезпечить наш вступ у належний час.
Україна зараз проходить (і буде проходити наступні роки) процес законодавчого наближення до права ЄС. Але як з цим у самих державах-членах?
⏰ Станом на 1990, держави-члени відставали у транспозиції (тобто, прийнятті у національне законодавство) близько 30% директив щодо Єдиного ринку. У 2010х ця цифра зменшилась до 0,7% - хоча є підозри, що ця цифра дещо занижена, оскільки ця інформація повідомляється самими країнами. Водночас, середня затримка у транспозиції директив у 2024 збільшилась до 18.3 місяців порівняно з 8 місяцями у 2021.
⚖️ Щорічно, від 1500 до 1900 справ про порушення права ЄС відкриваються щодо держав-членів. Частина з них передаються у Європейський Суд Справедливості, щоб забезпечити виконання. Разом з тим, Єврокомісія ініціює все менше і менше кейсів, що негативно відбивається на ступені відповідності і ефективності застосування норм права ЄС.
Які уроки може винести для себе Україна, щоб уникнути у майбутньому проблем?
🔹 При забезпеченні відповідності, більше уваги слід приділяти виконанню Регламентів - технічних актів нижчого рівня, ніж Директив, які вимагають прийняття окремого національного законодавства. Регламентів вже утричі більше, ніж Директив, тож саме їхнє невиконання часто стає предметом спорів.
🔸 Важливо не просто транспонувати акт права ЄС у національне законодавство, але і реально його виконувати, адже багато кейсів щодо нон-комплаєнсу ініціюються саме через неправильне застосування норм права ЄС.
🔹 Більше уваги слід приділяти впровадженню права ЄС на локальному рівні, адже до 70% актів права ЄС належать до відповідальності локального рівня урядування.
🔸 Громадяни і приватні компанії гратимуть важливу роль у виявленні невідповідностей національного законодавства праву ЄС, а відтак важливо, щоб вони розуміли механізми взаємодії і з ними проводились широкі консультації для якнайкращого врахування їхніх інтересів.
Загалом, процес транспозиції довгий, подекуди - нудний, але він є невідʼємною частиною нашої інтеграції та забезпечить наш вступ у належний час.
10.04.202509:40
Анти-примус: чи наважиться Європа використати свою "торговельну базуку"?
У середу ЄС оголосив про запровадження тарифів у відповідь у розмірі 25% на деякі американські товари. Але ЄС має ще ідеї щодо реагування.
🤔 ЄС розглядає імовірність першого реального застосування так званого Інструменту Анти-примусу (Anti-coercion Instrument, ACI), представленого в грудні 2023 року внаслідок економічного конфлікту між Китаєм та Литвою.
👀 Поки що блок вагається, оскільки застосування Інструменту означатиме повномасштабну торговельну війну, чого ЄС все ще сподівається уникнути, пропонуючи тарифи на промислові товари за схемою "нуль на нуль". ACI дозволятиме застосування експортного контролю, обмеження прав інтелектуальної власності, обмеження іноземних інвестицій, заборону послуг або застосування мит до цифрових платформ. Інструмент також можна використовувати для виключення доступу до єдиного європейського ринку та тендерів на державні закупівлі.
🏛 Що важливо - для застосування Інструменту не потрібен консенсус, а лише так званий QMV - голосування кваліфікованою більшістю. Втім, зараз голосів під це не має - проти угорці, які не підтримали навіть підвищення тарифів, та італійці, оскільки премʼєрка Мелоні є однією з найближчих до Трампа політичних фігур в Європі.
Тож європейська єдність вкотре буде проходити випробування на стійкість до зовнішніх чинників. Авжеж, багато залежить і від реакціх адміністрації Трампа. Але сам факт бажання застосовувати голосування кваліфікованою більшістю вже є великим кроком у спільній торговельній політиці і свідчить про бажання більш швидко і рішуче реагувати на виклики.
Поки Трамп оголосив про 90-денну паузу в тарифах, є підозра, що "базука" поки теж на паузі 🙂
У середу ЄС оголосив про запровадження тарифів у відповідь у розмірі 25% на деякі американські товари. Але ЄС має ще ідеї щодо реагування.
🤔 ЄС розглядає імовірність першого реального застосування так званого Інструменту Анти-примусу (Anti-coercion Instrument, ACI), представленого в грудні 2023 року внаслідок економічного конфлікту між Китаєм та Литвою.
👀 Поки що блок вагається, оскільки застосування Інструменту означатиме повномасштабну торговельну війну, чого ЄС все ще сподівається уникнути, пропонуючи тарифи на промислові товари за схемою "нуль на нуль". ACI дозволятиме застосування експортного контролю, обмеження прав інтелектуальної власності, обмеження іноземних інвестицій, заборону послуг або застосування мит до цифрових платформ. Інструмент також можна використовувати для виключення доступу до єдиного європейського ринку та тендерів на державні закупівлі.
🏛 Що важливо - для застосування Інструменту не потрібен консенсус, а лише так званий QMV - голосування кваліфікованою більшістю. Втім, зараз голосів під це не має - проти угорці, які не підтримали навіть підвищення тарифів, та італійці, оскільки премʼєрка Мелоні є однією з найближчих до Трампа політичних фігур в Європі.
Тож європейська єдність вкотре буде проходити випробування на стійкість до зовнішніх чинників. Авжеж, багато залежить і від реакціх адміністрації Трампа. Але сам факт бажання застосовувати голосування кваліфікованою більшістю вже є великим кроком у спільній торговельній політиці і свідчить про бажання більш швидко і рішуче реагувати на виклики.
Поки Трамп оголосив про 90-денну паузу в тарифах, є підозра, що "базука" поки теж на паузі 🙂
10.04.202509:40
09.04.202506:35
Як реформа агро субсидій ЄС може спростити євроінтеграцію України?
💶 Готуючись до нового бюджетного циклу з 2028 року, ЄС починає битву за майбутнє 387-мільярдної Спільної сільськогосподарської політики (CAP), яка великою мірою складається з субсидій фермерам.
🌾 Зараз CAP з’їдає понад третину грошей ЄС. На тлі переозброєння ЄС та планів дерегуляції частина Єврокомісії хоче перевести частину (зокрема 95 мільярдів євро на розвиток сільських територій) у так звані «національні плани реформ». Ключова філософія зміни: кожна країна звітуватиме за конкретні результати у своїй агросфері, а не просто отримує «свою частку» субсидій.
❌ Є і різка опозиція такій зміні. Агрокомісар Крістоф Гансен критикує реформу та каже, що це просто переливання грошей в інші пріоритети. З ним погоджуються уряди кількох країн, які є великими агровиробниками, зокрема Польщі та Іспанії. Франція як найбільший отримувач коштів CAP (~17% загальноєвропейської суми прямих виплат) також наполягає, що Спільна агрополітика повинна зберегти значні ресурси для продовольчої безпеки та зеленого курсу.
Не всі фермери виступають проти реформи САР. Багато хто страждає від нинішньої системи, яка викривляє ринок і часто є невигідною для спроможніших господарств. Важливу роль тут також грає послаблення «зелених» вимог для сільського господарства (що, втім, різко засуджують еко активісти).
🇺🇦🇪🇺 Україні, як державі-кандидатці зі спроможним агросектором, важливо слідкувати за цими змінами. Зменшення видатків на САР та підведення їх до більш комерційної логіки очевидно зменшить доступ українських фермерів до фондів, коли ми станемо членами ЄС.
З іншого боку, реформа САР зробить одну з «точок болю» для ЄС з боку України менш відчутною. Більш ефективні фонди ЄС створять конкурентніше середовище та менш різку реакцію на інтеграцію українських аграріїв у спільний простір ЄС.
💶 Готуючись до нового бюджетного циклу з 2028 року, ЄС починає битву за майбутнє 387-мільярдної Спільної сільськогосподарської політики (CAP), яка великою мірою складається з субсидій фермерам.
🌾 Зараз CAP з’їдає понад третину грошей ЄС. На тлі переозброєння ЄС та планів дерегуляції частина Єврокомісії хоче перевести частину (зокрема 95 мільярдів євро на розвиток сільських територій) у так звані «національні плани реформ». Ключова філософія зміни: кожна країна звітуватиме за конкретні результати у своїй агросфері, а не просто отримує «свою частку» субсидій.
❌ Є і різка опозиція такій зміні. Агрокомісар Крістоф Гансен критикує реформу та каже, що це просто переливання грошей в інші пріоритети. З ним погоджуються уряди кількох країн, які є великими агровиробниками, зокрема Польщі та Іспанії. Франція як найбільший отримувач коштів CAP (~17% загальноєвропейської суми прямих виплат) також наполягає, що Спільна агрополітика повинна зберегти значні ресурси для продовольчої безпеки та зеленого курсу.
Не всі фермери виступають проти реформи САР. Багато хто страждає від нинішньої системи, яка викривляє ринок і часто є невигідною для спроможніших господарств. Важливу роль тут також грає послаблення «зелених» вимог для сільського господарства (що, втім, різко засуджують еко активісти).
🇺🇦🇪🇺 Україні, як державі-кандидатці зі спроможним агросектором, важливо слідкувати за цими змінами. Зменшення видатків на САР та підведення їх до більш комерційної логіки очевидно зменшить доступ українських фермерів до фондів, коли ми станемо членами ЄС.
З іншого боку, реформа САР зробить одну з «точок болю» для ЄС з боку України менш відчутною. Більш ефективні фонди ЄС створять конкурентніше середовище та менш різку реакцію на інтеграцію українських аграріїв у спільний простір ЄС.
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.