Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Igor Smelyansky/Ігор Смілянський avatar

Igor Smelyansky/Ігор Смілянський

Блогдор
Офіційний канал гендиректора АТ Укрпошта - Ukrainian Postal Service
https://choko.link/ismelyansky
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
Текшерилбеген
Ишенимдүүлүк
Ишенимсиз
ОрдуУкраїна
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаMar 01, 2022
TGlistке кошулган дата
Jun 05, 2023
Тиркелген топ

Telegram каналы Igor Smelyansky/Ігор Смілянський статистикасы

Катталгандар

20 562

24 саат
11
0.1%Жума
53
-0.3%Ай
218
-1%

Цитация индекси

300

Эскерүүлөр6Каналдарда бөлүштү0Каналдарда эскерүүлөр6

1 посттун орточо көрүүлөрү

3 904

12 саат3 653
13.8%
24 саат3 904
3.7%
48 саат3 827
84.8%

Катышуу (ER)

2.63%

Кайра посттошту36Комментарийлер10Реакциялар87

Көрүүлөр боюнча катышуу (ERR)

18.32%

24 саат0%Жума
4.03%
Ай
24.27%

1 жарнама посттун орточо көрүүлөрү

68 942

1 саат00%1 – 4 саат00%4 - 24 саат00%
Биздин ботту каналыңызга кошуп, анын аудиториясынын жынысын билүү.
Акыркы 24 саатта бардык посттор
3
Динамика
1

"Igor Smelyansky/Ігор Смілянський" тобундагы акыркы жазуулар

Прифронтові території треба відчути на собі. Там живуть особливі, героїчні люди. Особливо наші люди — працівники Укрпошти.

Часто фото не передає атмосферу, тож цього разу я спробував зняти відео. Подивіться, що вийшло, і перенесіться на кілька хвилин до Добропілля, Родинського (поблизу Покровська) та Костянтинівки.

Бажаю всім спокійного вечора!
Друзі завжди мають підтримувати друзів — якщо, звісно, вони справжні. А інших серед інфраструктурних друзів просто не буває.

Тому, щоб підтримати наших «залізних» колег з УЗ та їхніх клієнтів, які витримали кібератаку минулого тижня, Укрпошта випускає спеціальну лімітовану Власну марку, автором якої став відомий художник Олександр Никитюк.

На марці зображено той самий легендарний підсклянник зі склянкою чаю, який знайомий кожному, хто подорожував поїздами, та паперовий квиток, що вже став раритетом і символом незламності за останні кілька тижнів.

100 ексклюзивних аркушів із зображенням легендарного символу Укрзалізниця рандомно розіграє серед своїх пасажирів, які написали слова підтримки залізничникам у форму зворотного зв’язку в застосунку — від моменту його відновлення після кібератаки й до моменту повернення втрачених через атаку квитків.

До кожної такої марки також додається порція тепла, а саме: 1440 залізних обіймашок. Саме стільки кілометрів має найдовший маршрут країни — Запоріжжя – Ужгород. Адже, як зазначає компанія, обіймашки долають будь-які відстані.

Мої вітання колегам, моєму другу Олександру Перцовському та всій команді УЗ, з якою я проводжу багато приємного часу під час своїх відряджень! Раді підтримати вас та ваших пасажирів!

P.S. Мій пост у розіграші участі не бере 🙂 а от марка в мене вже є.
Дніпро — Добропілля — Родинське (Покровськ) — Костянтинівка — Харків.

Для мене це міста сили, де зустрічі з нашою героїчною командою Укрпошти надихають і допомагають з гумором ставитися до деякої політичної фігні, яка пролітає поруч 🙂 Але коротко про відрядження:

📍 Добропілля. Лише день тому поруч із нашим відділенням був приліт, а уламки, які пробили навіть металеві поштові скриньки, тепер на памʼять у нашої начальниці Анжели. Вона, до речі, на Укрпошті понад 25 років і каже, що стало краще. Так от, команда відділення, наш ТМ Світлана та хлопці з напрямку інфраструктури вже все поновили, і відділення працює. Пробиті коробки та Старлінк ще на полицях, але всі посилки вже відправлені. Команда та настрій — просто неперевершені!

📍 Родинське (Покровськ). Наступна зупинка була в нашому відділенні, яке тепер обслуговує і Родинське, і Покровськ. Укрпошта — єдина (для деяких повторю — ЄДИНА) компанія, яка працює в цьому місті, разом із кількома приватними магазинами. Тому не дивно, що поки я був у відділенні, до нас завітала купа людей. Хтось прийшов забрати або надіслати посилку, хтось купив насіння, хтось знімав кошти з картки, хтось поповнював, хтось отримував пенсію. Звісно, що це зараз не про прибуток — у місті вже понад шість місяців немає світла. Це про допомогу людям, про що ми говорили під час зустрічі з керівництвом ОВА. Купив у дівчат цукерки «Шалена бджілка» — чомусь був саме такий настрій, коли дивився, як вони швидко та з посмішкою обслуговують людей, які опинилися у важкій ситуації. Просто молодці!

📍 Костянтинівка. Тут знову були прильоти та пошкоджені наші відділення, проте наш ТМ Оля з командою вже все організували — і працюють. Знову — Укрпошта це ЄДИНА компанія, яка працює там (банків та інших операторів немає), і ми робимо все, щоб допомогти людям і нашим військовим, які теж наші постійні клієнти. Заїхав ще на одне відділення у Костянтинівці, до нашої начальниці Антоніни. Пожартували, що хтось поширює чутки, ніби Укрпошта зачиняється. Думаю, нас там сплутали з кимось, хто давно зачинився, а ми відповідаємо, як у тому одеському анекдоті: «Не дочекаєтесь». Тож, якщо ви чи ваші рідні у Костянтинівці — приходьте до нас, будемо раді вас бачити. Дівчата та хлопці — просто неймовірні молодці, як і вся Донецька команда під керівництвом Максима.

📍 Дорогою на Харків заїхали до наших друзів з певних бригад (не скажу де, але у хлопців там просто круто, і вони бачать з дронів кожен рух ворога). Тож коли ви відправляєте щось з Укрпоштою — гривня з кожної посилки йде на допомогу їм, щоб було і чим бачити, і чим знищувати ворога. А членів клубу «гривня від Укрпошти — це зрада» запрошую наступного разу у відрядження до хлопців та дівчат.

📍 Ізюм — Харків. В Ізюмі заїхав до наших дівчат, які після звільнення працювали у маленькому приміщенні, бо наші відділення були знищені. Але вже наступного місяця переїжджають у нове, красиве відділення. Пообіцяв обов’язково приїхати. У Харкові разом із керівницею регіону Мариною заїхали в декілька відділень, подивились, де і що треба виправити після прильотів, і подякували команді — бо наша Харківська команда — це точно люди зі сталевою витримкою та характером.

Насамкінець заїхали в наш новий сортувальний центр, де вже завершені ремонтні роботи, і працівники тепер мають нові сучасні кімнати відпочинку, душові, роздягальні тощо. А клієнти — сучасне вантажне та курʼєрське відділення, з якого посилки потрапляють прямо на автоматичні сортувальні лінії. Як то кажуть, у деяких депутатів є центри — і в Укрпошти є центри. Але є нюанс 🙂 Пишаюсь тією роботою, яку зробила наша операційна та інфраструктурна команда! Ми віримо в Харків і продовжимо в нього інвестувати.

За день погода змінювалась декілька разів: сонце — сніг — дощ. Але настрій команди на роботу та Перемогу залишається незмінним. Дякую ще раз всій команді! Безмежно пишаюсь їхньою роботою — і до скорої зустрічі!
Друзі, вітання з Харківщини та Донеччини! Поки я тут, на хвилях медіа несеться про закупівлю Укрпоштою курячих ніг для захисту листонош.

Так, саме так і було у 2016, коли я прийшов в Укрпошту, яка потерпала усі ці роки, у тому числі від продажних тварин, таких як Льоша «Центр» Гончаренко. Зараз, звісно, це і балончики, і «цукорки», і РЕБи, й інші сучасні засоби захисту.

А ще 9000 відділень працювали на рахівницях, середній вік автівки був 18 років, у нас був стілець корупції за 500 тис. доларів і т. п. І все це — під час потужної політичної діяльності Льоші.

Зараз усе зовсім інакше: всі 100 % мають сучасні компʼютери, а цього року їх отримають навіть листоноші. Посилки до Нью-Йорка доїжджають за 7–8 днів, а в Україні більше 90 % — вже на наступний день. Про все це я розповів в інтервʼю Микиті Книшу (він же Мамкін Хакер). Якщо є час та бажання — будь ласка, подивіться, там про все: навіть про зарплату та Трампа.

P.S. Щодо образ з боку Гончаренка — мене батьки вчили не ображатися на хворих і співчувати їм 🙂. Хочу просто нагадати, що курки, крім, звісно, ніг, корисні ще тим, що несуть яйця. Щось, чого, мені здається, дуже бракує Олексію. Тож побажаємо йому одужання, консультації у гарного психолога, а всім — доброго вечора! 🙂

Донбас — це Україна! А Харків — незламний!
Вчора ворог вдарив по Дніпру, Харкову, Краматорську, Костянтинівці, Добропіллю. Тому сьогодні працюю з командою Укрпошти саме в цих містах. Як завжди деталі вже ввечері або завтра, а всім вдалого дня!

P.S. В потязі почитав інтервʼю одного ж керівників НБУ, щодо того, хто є «де-факто оператором фінансової інклюзіі» навіть без закону, і хто останній залишає міста та села і перший повертається. Перш за все, коментувати такі речі має моральне право той, хто виїжджає з теплого кабінету в Києві під Покровськ чи Констаху, бо там краще видно як в країні ситуація з фінансовою інклюзією і хто там останній працює. А по друге - якщо хтось нам би не заважав 8 років, то ситуація точно була б краще.

Слава Україні!
За декілька днів закінчується прийом правок до закону про фінансову інклюзію №13018-д, і тут абсолютно несподівано з’являється НАБУ (Незалежна асоціація банків України) і каже, що буде біда.

Чесно кажу — неочікувано. Завжди НАБУ та банки були за те, щоб Укрпошта отримала банк, і тут така прикра несподіванка. Або, як казав один філософ: «Ніколи такого не було — і от знову». 😊

Нагадаю, що в Україні зараз мільйони людей без доступу до фінансових послуг: люди з інвалідністю, ветерани, які отримали травми на війні, мешканці районів, де немає зв’язку та світла — біля лінії фронту. Для них Укрпошта та депутати, автори закону №13018-д, пропонують дозволити обслуговування на дому.

Але виконавчий директор НАБУ пан Руслан Гриценко вбачає в цьому шалений ризик. Цитую:

Такий глобальний ризик несе законопроєкт №13018-д, який просувається Укрпоштою без врахування досвіду банківської спільноти та був схвалений парламентом у першому читанні.


Тобто відсутність банків та банкоматів у тисячах населених пунктів України не несе ризику, а от наш закон — несе.

Я знову процитую пана Гриценка:

Фінансовим шахраям стане легше красти гроші у пенсіонерів та осіб з інвалідністю під виглядом приймання на дому від населення коштів за оплату ЖКП чи коштів для розміщення на депозит.


Ну що тут поробиш, коли експертна думка потужна і базується на «досвіді банківської спільноти». Але, як то кажуть у відомому анекдоті, — є нюанс 😊. Уже сьогодні, ще до прийняття закону, Укрпошта займає 18% ринку прийому комунальних платежів і (о, жах!) приймає їх на дому — у людей похилого віку чи з інвалідністю. Якби ми знали, що це призведе до «глобального ризику» на рівні «митних тарифів Трампа», — ми б щось із цим зробили, а так… 😊

Цього тижня я поїду у відрядження до Донецької області й уважно вивчу досвід банківської спільноти — зокрема в Костянтинівці, Лимані, Родинському та ще в купі населених пунктів, де перша думка людей після обстрілів — чи не прийдуть до них шахраї в одязі Укрпошти, щоб прийняти комунальні платежі й щось із ними зробити.

Насправді, мені байдуже на такі «експертні думки», бо я чую їх уже 8 років — і тут нічого нового. Багато з цих експертів навіть близько не були у селах чи на прифронтових територіях і щиро вірять, що Apple Pay працює в кожному селі, і навіть за дрова селяни розраховуються, прикладаючи смартфон із пенсійною карткою до термінала лісника 😊.

Скажу більше — не розкриваючи імен — під час обговорення закону у Верховній Раді один із таких експертів порадив купити нам старлінки для листонош, щоб усі послуги були онлайн. Ну, як вам сказати — листоноша тоді буде нагадувати Карлсона (не того, що Такер). Це буде такий собі сучасний Карлсон, у якого замість мотору з рюкзака стирчить старлінк, а на дроті — візок з EcoFlow, щоб його заряджати 😊 І це не жарт — це пропозиція від експертів, щоб не порушувати правила фінмоніторингу, а всі послуги були виключно онлайн 😊.

Зазвичай я вже не звертаю уваги на такі статті та таких «експертів», але тиждень почався з важких новин, тож вирішив трохи розважити себе й вас тролінгом — бо серйозно це сприймати неможливо. А гумор продовжує життя та допомагає боротися зі стресом 😊

Тож всім спокійного вечора! Вірте в ЗСУ — і не довіряйте екстрасенсам та експертам 😊
👇
Новий день — нове ураження нашої поштової інфраструктури.

Складається враження, що б’ють по моєму звичному маршруту. Цього разу два «шахеди» вдарили біля нашого відділення в Добропіллі, де сьогодні працює частина нашої міцної команди з Покровська.

Дівчат і хлопців, які ставали героями в повному сенсі цього слова, зокрема й у репортажах світових медіа, ці атаки не зупинять, і ми скоро все відновимо. Нашим ворогам залишається побажати якнайшвидше витягнути «щасливий» квиток на концерт кобзона.

А нашій команді — до скорої зустрічі!
Друзі, політична кампанія набирає обертів, попри те, що фокус має бути на полі бою.

Оскільки я особисто в політику не збираюся, то періодично розважатиму вас політичними новинами і легким тролінгом тих, хто намагається на мені заробити додаткові електоральні бали — або, як зараз модно скорочувати, е-бали.

Так от, не так давно певна політична сила критикувала мене за відсутність смаку, культури та за образу міжнародних партнерів, коли я випустив марку «Будапештський меморандум — х…я». Продали ми її більш ніж на 150 тисяч доларів. Але мені дорікали, що я за ці «погані» долари продав гідність.

І тут раптом — вчора мій ліпший друг, депутат Олексій Гончаренко, виступає з такою промовою.

Тому хочу провести невелике соцопитування з трьома питаннями:

1. Це він піднявся до мого рівня культури чи я опустився до його?
2. Чи буде таке саме засудження, як тоді — з боку його фракції?
3. Чи варто випустити марку з цим висловлюванням?

Чекаю на ваші думки.
Учора я розповів вам про нашу круту Донецьку команду, а сьогодні хочу розповісти про наші круті бойові команди Херсонщини та Миколаївщини, а також, звісно, моєї рідної Одещини.

📍 Херсон. Цього разу, після погашення марки «Маяки України», одразу завітав до наших відділень, які працюють у Корабельному районі Херсона — районі, який сьогодні, на жаль, найбільше обстрілюється окупантами. Але наша команда працює. Скажу чесно, цього разу я побачив найбільшу кількість людей у наших відділеннях, що, звісно, дуже приємно. І навіть було важко знайти час поспілкуватися з командою, бо люди постійно заходили, сплачували комунальні послуги, приносили та забирали посилки, дякували нашим працівникам. Бо вони дійсно неймовірні.

Після цього заїхали у наше відділення у відомій Чорнобаївці. Тут у нас нова команда, і було дуже приємно побачити результати їхньої роботи. Конкуренти — прямо поруч, але в нас багато клієнтів і непогані показники. А посилки тепер долітають до Чорнобаївки швидко. Окремо, для поціновувачів свободи слова, сфотографував газети опозиції — тож викладу окремо 😊

Найважча частина таких відряджень — звісно, не обстріли. Тим паче цього разу було відносно тихо. Найважче — це втрати. Тому заїхали на цвинтар і вшанували пам’ять нашого героя, водія Єгора. Світла йому пам’ять!

📍 Миколаїв. Насамперед заїхали в дуже мальовниче село Лимани. Наше відділення — прямо на узбережжі (що, на жаль, робить його небезпечним). Але скористався хвилиною, щоб підійти до моря, за яким дуже сумую. А наша команда — великі молодці: люди дуже вдячні за їхню роботу.

Далі були міські відділення Миколаєва. Це вже не перший мій візит до них, але було приємно побачити зміни, ну і, звісно, обговорити ті зміни, які мають незабаром відбутися. Дівчата — теж молодці (я не дискриміную, просто в тих відділеннях, де я був, працюють саме дівчата 😊). Також було круто почути, що працівниця з нашого сортувального центру перейшла на роботу начальницею відділення (до речі, першого у Миколаєві, відкритого під час повномасштабного вторгнення) й значно покращила його показники. Пожартували, що вона мені писала та запрошувала побачитися на сортувальному центрі, а побачилися ми вже у відділенні.

📍 Одеса. Тут було просто море позитиву — і не лише тому, що це моє рідне місто. Завітав до нових та оновлених відділень. Насамперед — наше нове вантажне відділення в селищі Котовського (ринок «Початок»). Красиве, зручне для бізнесу приміщення, з паркуванням і без черг на комуналку. Тож чекаємо нових клієнтів. Також — зручне й красиве відділення в центрі Одеси, яке чекає на збільшення потоку після завершення ремонту дороги (сподіваюся, це станеться), але вже сьогодні приймає задоволених клієнтів. Завітав і до нового відділення, яке замінило Головпоштамт і знаходиться за 100 метрів від нього, біля Нового ринку. Зрада закінчилася — всі задоволені, тим паче там працюють мега позитивні дівчата. І клієнти — теж позитивні. Не дарма заїхав: підписав нашим філателістам марки, книжки та прапори.

Вихідні були робочими та насиченими. Велика подяка командам, які щодня, попри все, намагаються робити максимум! Для мене такі візити — це величезний заряд енергії. Безумовно, ми також обговорили купу питань і проблем — я занотував щонайменше 12 пунктів, які маємо вирішити. Але коли є налаштованість на результат, а ще — стійкість херсонців і миколаївців та позитив із гумором одеситів — немає таких завдань, які ми не змогли б вирішити.

Пишаюсь нашою командою — і до нових зустрічей в інших регіонах уже цього тижня!
Бувають дні, коли ти відчуваєш біль, злість та гордість одночасно. Саме такий день — сьогодні.

Ворог продовжує нищити нашу поштову інфраструктуру: два втрачені відділення за два дні.

Учора дроном було прицільно атаковано наше нове відділення контейнерного типу, яке ми встановили замість знищеного на Сумщині. Зараз ми активно розвиваємо цей проєкт модульних відділень разом із нашими іноземними партнерами — і це черговий доказ того, наскільки він потрібен. Ба більше, ми врахували негативний досвід, і нові відділення матимуть певний рівень захисту.

Сьогодні ж ворог зранку знищив наше відділення в Костянтинівці, де Укрпошта й наша героїчна донецька команда продовжують роботу. А вже після обіду команда, прибравши уламки та пошкодження, поновила нашу роботу. Неймовірно пишаюся нашою незламною донецькою командою і скоро завітаю до них у гості! Бо попереду багато боротьби — і з зовнішніми, і з внутрішніми ворогами (про них — вже скоро), а такі круті люди особисто мене заряджають рухатися далі.

Головне, що в обох випадках не постраждали працівники та клієнти. А рахунок ворогу обов’язково прилетить.

Дякую ще раз усій нашій команді за сміливість, витримку та відданість клієнтам. Працюємо далі! ✊
Ще трохи про унікальне погашення марки «Маяки України» на найвищому маяку Миколаївщини.

Так, трохи близько до орків, але ж треба їм нагадувати, що вони тут ненадовго і скоро підуть слідом за їхнім кораблем 😎

Якщо шукаєте марки, ще є трішки в нашому інтернет-магазині: postmark.ukrposhta.ua
Є події, які закарбовуються в памʼяті назавжди. Однією з них стало погашення марки «Маяки України» на маяку «Руський Задній» на Миколаївщині — разом із головою @mykolaivskaODA Віталієм Кімом.

Ми знали, що ворог моніторить, тож кілька разів змінювали день та час події (філателісти, вибачте — мали витримати тишу та імпровізувати).

Згадалося, що цього тижня виповнюється 3 роки, як вийшла перша марка воєнного часу «русскій воєнний корабль, іді… !» та був вражений крейсер «москва». Ні тоді й ні зараз ми не дали ворогу диктувати, де та які марки запускати. 

Я щиро вдячний голові ОВА Віталію Кіму за сприяння та сміливість — не кожен на це наважиться, але нам вдалося, хай і хвилювалися наші команди. До речі, ворожі дрони прилетіли, але не тоді й не туди. А підписаний нами плакат продамо на благодійному аукціоні та спрямуємо всі кошти на закупівлю дронів для ЗСУ. 

Дякую нашим партнерам із ДП «Держгідрографія» та команді маяка — для мене було честю презентувати вам наші марки.

Слава Україні!
Льоша - ми всі за тебе 🙂
Вчора був черговий важкий день.

Ворог б’є по інфраструктурі Укрпошти й полює на наших героїв.

В Нікополі внаслідок обстрілу була важко поранена наша листоноша Юлія. Її життя врятували лікарі, але вона втратила руку.

Ми безумовно зробимо все, щоб їй допомогти. Вона — справжній герой! Уже маємо досвід роботи і з нашими ветеранами, і з центрами протезування.

Також після масованих обстрілів, майже вщент знищено наше відділення в Малокатеринівці на Запоріжжі.

На щастя, ніхто з працівників та клієнтів не постраждав. Зараз наша героїчна команда разом із місцевою владою та ЗСУ оцінює можливість відносно безпечного відновлення роботи, бо нас там чекають понад 3000 мешканців. І щойно військова ситуація дозволить — ми це обов’язково зробимо. Ну, а знищене майно, як завжди, запишемо ворогу в борг.

Наша робота, як і наша боротьба з ворогом, триває, і розслаблятися точно не можна. Іноді дуже хочеться когось послати і тут, у Києві — тих, хто погано бачить за межами своїх кабінетів чи онлайн-ефірів. Але маю стримувати себе, принаймні поки що, бо емоції тут — не найкращий помічник, а публічний срач — це вже важка зброя, коли іншої немає.

А поки дуже чекаю на скору зустріч із командами у прифронтових регіонах. Безмежно ними пишаюсь і працюємо далі — заради підтримки наших людей і заради нашої Перемоги!

Рекорддор

05.06.202323:59
33.5KКатталгандар
31.01.202523:59
2300Цитация индекси
08.04.202507:27
68.9K1 посттун көрүүлөрү
08.04.202505:36
68.9K1 жарнама посттун көрүүлөрү
31.10.202423:59
28.05%ER
08.04.202507:27
335.02%ERR
Катталуучулар
Citation индекси
Бир посттун көрүүсү
Жарнамалык посттун көрүүсү
ER
ERR
JUL '23OCT '23JAN '24APR '24JUL '24OCT '24JAN '25APR '25

Igor Smelyansky/Ігор Смілянський популярдуу жазуулары

Учора наша поштова родина втратила ще одного героя.

Єгор Істранов, 21-річний водій з Херсонщини, чию автівку вразив російський дрон поблизу Станіслава, відійшов у вічність. 💔

Спочатку за його життя боролася наша начальниця відділення, яка рятувала його, доки не довезли до лікарні. А потім упродовж двох тижнів і Єгор, і лікарі боролися за життя, але, на жаль, цю боротьбу програли.

Ми безумовно допоможемо родині, мамі — Олександрі Вікторівні — та представимо нашого героя до нагороди. Але ми не повернемо життя.

Маємо щодня, стикаючись із проблемами та труднощами, памʼятати й ушановувати тих, хто здійснює героїчні вчинки — і на фронті, і підтримуючи тих, хто поруч.

Вічна слава й світла памʼять Єгору! 🕯️
Льоша - ми всі за тебе 🙂
07.04.202517:58
Бувають дні, коли ти відчуваєш біль, злість та гордість одночасно. Саме такий день — сьогодні.

Ворог продовжує нищити нашу поштову інфраструктуру: два втрачені відділення за два дні.

Учора дроном було прицільно атаковано наше нове відділення контейнерного типу, яке ми встановили замість знищеного на Сумщині. Зараз ми активно розвиваємо цей проєкт модульних відділень разом із нашими іноземними партнерами — і це черговий доказ того, наскільки він потрібен. Ба більше, ми врахували негативний досвід, і нові відділення матимуть певний рівень захисту.

Сьогодні ж ворог зранку знищив наше відділення в Костянтинівці, де Укрпошта й наша героїчна донецька команда продовжують роботу. А вже після обіду команда, прибравши уламки та пошкодження, поновила нашу роботу. Неймовірно пишаюся нашою незламною донецькою командою і скоро завітаю до них у гості! Бо попереду багато боротьби — і з зовнішніми, і з внутрішніми ворогами (про них — вже скоро), а такі круті люди особисто мене заряджають рухатися далі.

Головне, що в обох випадках не постраждали працівники та клієнти. А рахунок ворогу обов’язково прилетить.

Дякую ще раз усій нашій команді за сміливість, витримку та відданість клієнтам. Працюємо далі! ✊
Вчора був черговий важкий день.

Ворог б’є по інфраструктурі Укрпошти й полює на наших героїв.

В Нікополі внаслідок обстрілу була важко поранена наша листоноша Юлія. Її життя врятували лікарі, але вона втратила руку.

Ми безумовно зробимо все, щоб їй допомогти. Вона — справжній герой! Уже маємо досвід роботи і з нашими ветеранами, і з центрами протезування.

Також після масованих обстрілів, майже вщент знищено наше відділення в Малокатеринівці на Запоріжжі.

На щастя, ніхто з працівників та клієнтів не постраждав. Зараз наша героїчна команда разом із місцевою владою та ЗСУ оцінює можливість відносно безпечного відновлення роботи, бо нас там чекають понад 3000 мешканців. І щойно військова ситуація дозволить — ми це обов’язково зробимо. Ну, а знищене майно, як завжди, запишемо ворогу в борг.

Наша робота, як і наша боротьба з ворогом, триває, і розслаблятися точно не можна. Іноді дуже хочеться когось послати і тут, у Києві — тих, хто погано бачить за межами своїх кабінетів чи онлайн-ефірів. Але маю стримувати себе, принаймні поки що, бо емоції тут — не найкращий помічник, а публічний срач — це вже важка зброя, коли іншої немає.

А поки дуже чекаю на скору зустріч із командами у прифронтових регіонах. Безмежно ними пишаюсь і працюємо далі — заради підтримки наших людей і заради нашої Перемоги!
07.04.202510:24
Ще трохи про унікальне погашення марки «Маяки України» на найвищому маяку Миколаївщини.

Так, трохи близько до орків, але ж треба їм нагадувати, що вони тут ненадовго і скоро підуть слідом за їхнім кораблем 😎

Якщо шукаєте марки, ще є трішки в нашому інтернет-магазині: postmark.ukrposhta.ua
10.04.202519:18
Прифронтові території треба відчути на собі. Там живуть особливі, героїчні люди. Особливо наші люди — працівники Укрпошти.

Часто фото не передає атмосферу, тож цього разу я спробував зняти відео. Подивіться, що вийшло, і перенесіться на кілька хвилин до Добропілля, Родинського (поблизу Покровська) та Костянтинівки.

Бажаю всім спокійного вечора!
Друзі, сьогодні — 1 квітня. Для людини, яка виросла в Одесі, це, звісно, завжди був особливий день — з посмішками, виставами та тисячами людей, які приїжджали до нашого міста за зарядом позитивної енергії. Звісно, останні роки це, на жаль, вже не так. Але сьогодні я хочу розповісти вам про іншу, проте теж дуже одеську тему — маяки. А конкретно — про одну з найулюбленіших та найпопулярніших серій марок Укрпошти до повномасштабної війни — «Маяки України».

Ці маяки були й залишаються символами нашої держави. І я зараз, звісно, маю на увазі не лише мій рідний Одеський маяк.

Останню марку з цієї серії ми випустили 20 вересня 2020 року в дуже символічному місці — на Станіслав-Аджигольському Задньому маяку на Херсонщині. Це був найвищий маяк Європи, який, на жаль, частково знищено росією. Інший маяк із цієї серії — маяк на острові Зміїний. Мабуть, ми ще тоді щось відчували й передчували — адже саме там згодом народиться найвідоміша марка світу.

Тож ми вирішили, що час відновити цю серію. І, як і минулого разу, до блоку «Маяки України» ми включили наші маяки в Криму, на Миколаївщині та Одещині:

☛ Ай-Тодорський
☛ Бердянський Верхній
☛ Білосарайський
☛ Шагани
☛ Руський Задній (так — це справжня назва, і вона символічно вказує, де вони мають бути. А після війни — перейменуємо)
☛ Чаудинський

Марку ми готували разом із нашими партнерами з ДП «Держгідрографія».

Відсьогодні блок «Маяки України» доступний онлайн на postmark.ukrposhta.ua, а з 4 квітня — у наших відділеннях.

Де і як саме ми урочисто запустимо ці марки — поки тримаємо в таємниці. Можливо, це буде не так урочисто й святково, як минулого разу, але точно — особливо
Ну і трохи для ранкового настрою
08.04.202514:54
Новий день — нове ураження нашої поштової інфраструктури.

Складається враження, що б’ють по моєму звичному маршруту. Цього разу два «шахеди» вдарили біля нашого відділення в Добропіллі, де сьогодні працює частина нашої міцної команди з Покровська.

Дівчат і хлопців, які ставали героями в повному сенсі цього слова, зокрема й у репортажах світових медіа, ці атаки не зупинять, і ми скоро все відновимо. Нашим ворогам залишається побажати якнайшвидше витягнути «щасливий» квиток на концерт кобзона.

А нашій команді — до скорої зустрічі!
3,7 мільйона гривень на допомогу запальним хлопцям та дівчатам з ГУР

Давно не було приводу почати п’ятницю з гарних і позитивних новин, але сьогодні такий привід точно є. Бо що може бути краще, ніж допомогти нашим героям з ГУР знищувати ворога?

Сьогодні Укрпошта та благодійний фонд KSE завдяки Вашим донатам і придбанню благодійних марок передають підрозділам ГУР «Артан» та «Шаман» понад 1350 комплектів захисного обладнання, до яких входять плитоноски, бронепакети, РПС і підсумки — на суму 3,7 мільйона гривень.

Ми пишаємося нашою співпрацею з ГУР, і я був радий можливості разом із речником ГУР МО Андрієм Юсовим особисто передати це обладнання хлопцям з «Артану» та «Шаману». Впевнений, що поціновувачів «творчості» російського виконавця Шамана «я руський» — за допомогою нашого спецпідрозділу «Шаман» — зовсім скоро стане менше. 😊 В мене в кабінеті тепер — прапори цих героїчних підрозділів.

Я ще раз дякую всім, хто допомагає нам допомагати нашим бійцям!

Ну а враховуючи увагу деяких поціновувачів нашої благодійної діяльності, повідомляю: якщо ви не згодні з цією допомогою ГУР МО — можете написати заяву на моє ім’я, і ми з ГУР вас знайдемо і… обов’язково повернемо всю суму. 😊

Робіть добро, допомагайте ЗСУ, менше займайтесь зрадотворенням, і ми обов’язково переможемо!

Слава Україні! 🇺🇦
08.04.202517:26
За декілька днів закінчується прийом правок до закону про фінансову інклюзію №13018-д, і тут абсолютно несподівано з’являється НАБУ (Незалежна асоціація банків України) і каже, що буде біда.

Чесно кажу — неочікувано. Завжди НАБУ та банки були за те, щоб Укрпошта отримала банк, і тут така прикра несподіванка. Або, як казав один філософ: «Ніколи такого не було — і от знову». 😊

Нагадаю, що в Україні зараз мільйони людей без доступу до фінансових послуг: люди з інвалідністю, ветерани, які отримали травми на війні, мешканці районів, де немає зв’язку та світла — біля лінії фронту. Для них Укрпошта та депутати, автори закону №13018-д, пропонують дозволити обслуговування на дому.

Але виконавчий директор НАБУ пан Руслан Гриценко вбачає в цьому шалений ризик. Цитую:

Такий глобальний ризик несе законопроєкт №13018-д, який просувається Укрпоштою без врахування досвіду банківської спільноти та був схвалений парламентом у першому читанні.


Тобто відсутність банків та банкоматів у тисячах населених пунктів України не несе ризику, а от наш закон — несе.

Я знову процитую пана Гриценка:

Фінансовим шахраям стане легше красти гроші у пенсіонерів та осіб з інвалідністю під виглядом приймання на дому від населення коштів за оплату ЖКП чи коштів для розміщення на депозит.


Ну що тут поробиш, коли експертна думка потужна і базується на «досвіді банківської спільноти». Але, як то кажуть у відомому анекдоті, — є нюанс 😊. Уже сьогодні, ще до прийняття закону, Укрпошта займає 18% ринку прийому комунальних платежів і (о, жах!) приймає їх на дому — у людей похилого віку чи з інвалідністю. Якби ми знали, що це призведе до «глобального ризику» на рівні «митних тарифів Трампа», — ми б щось із цим зробили, а так… 😊

Цього тижня я поїду у відрядження до Донецької області й уважно вивчу досвід банківської спільноти — зокрема в Костянтинівці, Лимані, Родинському та ще в купі населених пунктів, де перша думка людей після обстрілів — чи не прийдуть до них шахраї в одязі Укрпошти, щоб прийняти комунальні платежі й щось із ними зробити.

Насправді, мені байдуже на такі «експертні думки», бо я чую їх уже 8 років — і тут нічого нового. Багато з цих експертів навіть близько не були у селах чи на прифронтових територіях і щиро вірять, що Apple Pay працює в кожному селі, і навіть за дрова селяни розраховуються, прикладаючи смартфон із пенсійною карткою до термінала лісника 😊.

Скажу більше — не розкриваючи імен — під час обговорення закону у Верховній Раді один із таких експертів порадив купити нам старлінки для листонош, щоб усі послуги були онлайн. Ну, як вам сказати — листоноша тоді буде нагадувати Карлсона (не того, що Такер). Це буде такий собі сучасний Карлсон, у якого замість мотору з рюкзака стирчить старлінк, а на дроті — візок з EcoFlow, щоб його заряджати 😊 І це не жарт — це пропозиція від експертів, щоб не порушувати правила фінмоніторингу, а всі послуги були виключно онлайн 😊.

Зазвичай я вже не звертаю уваги на такі статті та таких «експертів», але тиждень почався з важких новин, тож вирішив трохи розважити себе й вас тролінгом — бо серйозно це сприймати неможливо. А гумор продовжує життя та допомагає боротися зі стресом 😊

Тож всім спокійного вечора! Вірте в ЗСУ — і не довіряйте екстрасенсам та експертам 😊
08.04.202512:00
Друзі, політична кампанія набирає обертів, попри те, що фокус має бути на полі бою.

Оскільки я особисто в політику не збираюся, то періодично розважатиму вас політичними новинами і легким тролінгом тих, хто намагається на мені заробити додаткові електоральні бали — або, як зараз модно скорочувати, е-бали.

Так от, не так давно певна політична сила критикувала мене за відсутність смаку, культури та за образу міжнародних партнерів, коли я випустив марку «Будапештський меморандум — х…я». Продали ми її більш ніж на 150 тисяч доларів. Але мені дорікали, що я за ці «погані» долари продав гідність.

І тут раптом — вчора мій ліпший друг, депутат Олексій Гончаренко, виступає з такою промовою.

Тому хочу провести невелике соцопитування з трьома питаннями:

1. Це він піднявся до мого рівня культури чи я опустився до його?
2. Чи буде таке саме засудження, як тоді — з боку його фракції?
3. Чи варто випустити марку з цим висловлюванням?

Чекаю на ваші думки.
Друзі завжди мають підтримувати друзів — якщо, звісно, вони справжні. А інших серед інфраструктурних друзів просто не буває.

Тому, щоб підтримати наших «залізних» колег з УЗ та їхніх клієнтів, які витримали кібератаку минулого тижня, Укрпошта випускає спеціальну лімітовану Власну марку, автором якої став відомий художник Олександр Никитюк.

На марці зображено той самий легендарний підсклянник зі склянкою чаю, який знайомий кожному, хто подорожував поїздами, та паперовий квиток, що вже став раритетом і символом незламності за останні кілька тижнів.

100 ексклюзивних аркушів із зображенням легендарного символу Укрзалізниця рандомно розіграє серед своїх пасажирів, які написали слова підтримки залізничникам у форму зворотного зв’язку в застосунку — від моменту його відновлення після кібератаки й до моменту повернення втрачених через атаку квитків.

До кожної такої марки також додається порція тепла, а саме: 1440 залізних обіймашок. Саме стільки кілометрів має найдовший маршрут країни — Запоріжжя – Ужгород. Адже, як зазначає компанія, обіймашки долають будь-які відстані.

Мої вітання колегам, моєму другу Олександру Перцовському та всій команді УЗ, з якою я проводжу багато приємного часу під час своїх відряджень! Раді підтримати вас та ваших пасажирів!

P.S. Мій пост у розіграші участі не бере 🙂 а от марка в мене вже є.
Шановні клієнти!

Сьогодні, через масований артилерійський обстріл Херсона, з метою збереження життя та здоров’я працівників і клієнтів, ми були змушені обмежити доставку посилок до та з Херсона.

Щойно військова ситуація дозволить, сподіваюсь — уже завтра вранці — ми відновимо надання послуг.

Відділення Укрпошти в Херсоні працюють у штатному режимі, з урахуванням ситуації, за що я безмежно дякую колегам. Скоро побачу їх особисто, щоб подякувати вже наживо!

Бажаємо всім спокійного вечора і дякуємо за розуміння!
18.03.202518:50
📌 Смертельно небезпечна робота

❝ Вікторія Лисенко працює начальником пересувного відділення №15 в зоні бойових дій на сході України. Вона доставляє посилки та виплачує пенсії. Страх відчувається всюди.

Поштовики – на передовій

Вікторія працює в Укрпошті та доставляє пенсії до сіл на передовій. Там залишилися здебільшого самотні літні люди, які бояться навіть не смерті, а того, що не буде кому їх поховати.

Вікторія працює в Укрпошті вже 28 років. Починала листоношею у своєму рідному місті Покровськ, що на сході країни. Але ніколи не думала, що одного дня її робота стане смертельно небезпечною, що їй доведеться носити бронежилет та їздити броньованим автомобілем. Тепер вона бачить свою службу зовсім інакше.

Вікторія та її колеги забезпечують прифронтові села не лише поштою. Найголовніше – вони доставляють пенсії, і саме готівкою. У цих районах банки давно закрилися, банкомати не працюють, а ті, хто не зміг або не захотів покинути свої домівки, здебільшого літні та бідні люди.

Сама Вікторія також належить до тих, кого війна змусила залишити рідний дім. Напередодні Різдва вона покинула Покровськ – російські окупанти загрожували взяти стратегічний вузол у кільце. Тепер вона працює у поштовому відділенні Добропілля, яке взяло на себе забезпечення регіону – наскільки це ще можливо. Декілька днів тому пошта припинила доставку в Покровськ після того, як одне з її броньованих авто стало мішенню для російського дрона.

Броньований поштовий автомобіль

Цієї суботи Вікторія разом із водієм Сергієм (46 років) вирушають у село Гришине. Дрон-детектор «Цукорок» – невеличкий кубічний пристрій із двома антенами українського виробництва – вони залишають у відділенні. Надворі безперервно сипле сніг, у таку погоду дрони не літають. Білий інкасаторський фургон – броньований не для захисту грошей, а для безпеки екіпажу – рухається слизькими дорогами, всіяними вибоїнами. Є краща дорога, але вона під обстрілом російської артилерії. Шлях пролягає між невеликими будинками, що перемежовуються руїнами.

«Ми не знали, чи ви приїдете»

Любов – одна з небагатьох літніх людей, які попри холод і сніг терпляче чекали на поштову автівку. «Ми не знали, чи ви приїдете. Я рада, що ви тут», – каже 74-річна жінка, посміхаючись кількома залишеними зубами. «Це дуже важливо, що ви привезли нам гроші». На ці кошти вона може купити щось у єдиній сільській крамниці. Колись був ще один магазин, але його знищили, як і єдину амбулаторію. Електрика в Гиришиному є, але часто з перебоями.

Без готівки від пошти пенсіонерам довелося б їхати до Добропілля. Але автобусний рух припинили ще влітку. Хто не має власної машини, змушений просити когось про поїздку. Місцеві ділки беруть за це 1500 гривень. Любов отримує пенсію 3000 грн на місяць. Їй цього ледь вистачає на життя, не кажучи вже про втечу. 

«Я боюся не смерті, а залишитися стікати кров’ю»

Серед тих, хто чекає на пошту, є ще одна Любов, 77 років. Вона принесла Вікторії й Сергію цілий пакет яєць – знак подяки за те, що вони приїхали. «Я стара, але не хочу помирати», – каже вона. Найбільше її лякає не смерть, а можливість бути пораненою і повільно стікати кров’ю. 

«Я просто виконую свою роботу»

Після двох годин роботи Вікторія й Сергій повертаються в Добропілля. На пошті висить напис: «Працюємо без паніки. Пошта об’єднує людей». Чи боїться вона? Мініатюрна жінка знизує плечима й каже: «Я точно не безстрашна, але ми знаємо, яка ситуація».

Чи пишається вона своєю роботою? «Це нічого особливого, – каже вона. – Я просто виконую свою роботу». Потім додає: «Там, на вулиці, є люди, і вони потребують нашої допомоги». ❞
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.