Муза&Селінджер
Канал для людей, які в пошуках натхнення ✨️
Книги, геніальні особисті, мистецтво, кіно та культурні події.
Авторка - @Oksana_Bahriy
Книги, геніальні особисті, мистецтво, кіно та культурні події.
Авторка - @Oksana_Bahriy
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрдуУкраїна
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаЛют 07, 2025
TGlistке кошулган дата
Жовт 26, 2023Тиркелген топ
Рекорддор
26.02.202504:22
6.2K
Катталгандар10.02.202523:59
200
Цитация индекси28.12.202423:59
1.5K
1 посттун көрүүлөрү10.02.202502:14
1.5K
1 жарнама посттун көрүүлөрү16.02.202523:59
19.66%
ER28.12.202423:59
24.27%
ERRӨнүгүү
Катталуучулар
Citation индекси
Бир посттун көрүүсү
Жарнамалык посттун көрүүсү
ER
ERR
15.02.202511:13
А ви знали, що Клод Моне обожнював зиму. Він міг годинами працювати на морозі, щоб передати усю красу засніжених ландшафтів і крижане повітря. У його доробку більше 100 зимових пейзажів.
〰️ Муза&Селінджер
〰️ Муза&Селінджер
+1
16.02.202511:18
Інтер'єри будинку Клода Моне в Живерні, де він прожив 43 роки та сворив свої найвідоміші полотна.
〰️ Муза&Селінджер
〰️ Муза&Селінджер
20.02.202507:31
Одного разу Шарль Ефруссі, колекціонер і редактор журналу про мистецтво, який був родом з Одеси, замовив у Едуарда Мане невеликий натюрморт з пучком спаржі (ну ось такі чудасії, любив чоловік спаржу) і домовився з художником про ціну 800 франків.
Мане чудово впорався з роботою, що спонукало Шарля заплатити більше – цілу тисячу франків.
Тоді Мане вирішив віддячити щедрому колекціонерові – взяв невелике полотно розміром 16×21 см і написав ще один паросток. І відправив нову картину із запискою «Він випав із вашого пучка».
Здавалося б - дрібниця, а як приємно!
Картина тепер виставлена в музеї д'Орсе в Парижі, як нагадування про щедрість Мане та його талант, який видно навіть у таких маленьких роботах.
Марсель Пруст, який був знайомий з колекцією Шарля, так як часто був у нього в гостях, часто розповідав цю історію.
〰️ Муза&Селінджер
Мане чудово впорався з роботою, що спонукало Шарля заплатити більше – цілу тисячу франків.
Тоді Мане вирішив віддячити щедрому колекціонерові – взяв невелике полотно розміром 16×21 см і написав ще один паросток. І відправив нову картину із запискою «Він випав із вашого пучка».
Здавалося б - дрібниця, а як приємно!
Картина тепер виставлена в музеї д'Орсе в Парижі, як нагадування про щедрість Мане та його талант, який видно навіть у таких маленьких роботах.
Марсель Пруст, який був знайомий з колекцією Шарля, так як часто був у нього в гостях, часто розповідав цю історію.
〰️ Муза&Селінджер
+7
10.02.202517:26
Трішки позитиву від творчості сучасного французького художника Томаса Боссара.
〰️ Муза&Селінджер
〰️ Муза&Селінджер
11.02.202513:03
Щоденник Сильвії Плат, який вона вела з 11 років до 30, відображає постійні, безнадійні спроби виробити продуктивний режим дня.
«Відтепер і назавжди – намагатися: ставити будильник на 7.30 і вставати, виспалася я чи ні» – цілком показовий запис січня 1959 р. «Завершити зі сніданком та прибиранням (ліжко, посуд, підмітання або що там) до 8.30… Почати писати до 9.00.
Однак прокляття не йшло чи йшло зовсім ненадовго, як би Плат не намагалася виділити недоторканний час для щоденної роботи. Лише під кінець життя, коли вона розлучилася з чоловіком, поетом Тедом Г'юзом і одна займалася двома маленькими дітьми, Сильвія знайшла відповідний для себе графік: вона приймала снодійне, щоб заснути, а близько п'ятої ранку, коли дія препаратів закінчувалася, прокидалася і писала, поки не вставали діти. За два місяці роботи в такому темпі їй вдалося написати практично всі вірші зі збірки «Аріель» – ця книга, опублікована посмертно, принесла Сильвії славу великої, оригінальної поетеси, нового голосу в американській літературі. Цієї пори вона була одержима роботою, насолоджувалася творчим процесом.
У жовтні 1962 р., за чотири місяці до того, як позбавити себе життя, вона писала матері: "Я - геніальна поетеса, у мене все є, я пишу найкращі мої вірші, вони принесуть мені славу".
#графікроботи
〰️ Муза&Селінджер
«Відтепер і назавжди – намагатися: ставити будильник на 7.30 і вставати, виспалася я чи ні» – цілком показовий запис січня 1959 р. «Завершити зі сніданком та прибиранням (ліжко, посуд, підмітання або що там) до 8.30… Почати писати до 9.00.
Однак прокляття не йшло чи йшло зовсім ненадовго, як би Плат не намагалася виділити недоторканний час для щоденної роботи. Лише під кінець життя, коли вона розлучилася з чоловіком, поетом Тедом Г'юзом і одна займалася двома маленькими дітьми, Сильвія знайшла відповідний для себе графік: вона приймала снодійне, щоб заснути, а близько п'ятої ранку, коли дія препаратів закінчувалася, прокидалася і писала, поки не вставали діти. За два місяці роботи в такому темпі їй вдалося написати практично всі вірші зі збірки «Аріель» – ця книга, опублікована посмертно, принесла Сильвії славу великої, оригінальної поетеси, нового голосу в американській літературі. Цієї пори вона була одержима роботою, насолоджувалася творчим процесом.
У жовтні 1962 р., за чотири місяці до того, як позбавити себе життя, вона писала матері: "Я - геніальна поетеса, у мене все є, я пишу найкращі мої вірші, вони принесуть мені славу".
#графікроботи
〰️ Муза&Селінджер
+1
26.02.202513:50
Черчилль був, за його власним визначенням, вже в «похилому віці» (40 років), коли вперше почав займатися живописом і визнав це заняття «дивовижним досвідом». Це сталося в 1915 році, коли його було знято з високої посади Першого лорда Адміралтейства і переведено на незначну посаду в провінції.
Щоб відновити втрачену душевну рівновагу, Вінстон Черчилль з дружиною переїхали в заміський будинок Хоу Фарм. Тут він ходив з відчуженим поглядом по газону і щось бурмотів, розмовляючи з невидимим співрозмовником. Дружина його брата, Ґвендолін, захоплювалася тим часом аквареллю, вона запропонувала Вінстону теж спробувати. Черчилль зробив кілька мазків і несподівано для себе захопився малюванням.
Він створив за своє життя понад 500 полотен, багато з них були представлені на персональних та колективних виставках.
Також написав есе під назвою «Живопис як проведення часу» і велику статтю «Хобі», що розкриває роль живопису в його житті.
Як вам живопис Вінстона Черчилля?
〰️ Муза&Селінджер
Щоб відновити втрачену душевну рівновагу, Вінстон Черчилль з дружиною переїхали в заміський будинок Хоу Фарм. Тут він ходив з відчуженим поглядом по газону і щось бурмотів, розмовляючи з невидимим співрозмовником. Дружина його брата, Ґвендолін, захоплювалася тим часом аквареллю, вона запропонувала Вінстону теж спробувати. Черчилль зробив кілька мазків і несподівано для себе захопився малюванням.
Він створив за своє життя понад 500 полотен, багато з них були представлені на персональних та колективних виставках.
Також написав есе під назвою «Живопис як проведення часу» і велику статтю «Хобі», що розкриває роль живопису в його житті.
Як вам живопис Вінстона Черчилля?
〰️ Муза&Селінджер
+4
11.02.202510:46
Гортаю арт-бук Ліліт Саркісян "Blossom!", черпаю натхнення з квітучих сторінок та захоплююсь красою. Інколи, щоб набратися сил для щоденної рутини, слід випити кави в тиші та відкрити новеньку книгу.
Ліліт — сучасна українська художниця, яка працює в напрямку монументального мистецтва та створює гіперболічні ботанічні сюжети. Впевнена, що ви бачили її картини та вражаючі розписи на стінах.
#щопрочитати
〰️ Муза&Селінджер
Ліліт — сучасна українська художниця, яка працює в напрямку монументального мистецтва та створює гіперболічні ботанічні сюжети. Впевнена, що ви бачили її картини та вражаючі розписи на стінах.
#щопрочитати
〰️ Муза&Селінджер
25.02.202509:15
Леся Українка із розумом ставилася до свого гардеробу і не використовувала одяг для пошуку визнання та уваги.
На світлинах, що збереглися, часто бачимо Українку у мінімалістичних сорочках та спідницях, витончених блузах, жакетах та капелюшках. Нічого зайвого.
Кажуть, вона була людиною категоричною та не дуже комфортною у спілкуванні, і це помітно з одягу: стриманість, навіть аскетичність, прогресують разом із хворобою і важкими випробуваннями.
Із прикрасами Леся була обережна: їй не потрібне було пір’я у волоссі або бантики на сукні, щоб залишатися у центрі уваги. Тому поетеса робила ставку на мінімалізм: мереживних рукавичок, лаконічного капелюшка та брошки було достатньо.
Українська письменниця й перекладачка Оксана Старицька-Стешенко згадує Лесю Українку так: «Леся… завжди була у центрі уваги. Коли вона пережила операцію, то носила мітенку на лівій руці (щоб приховати прооперовану руку, яка була вражена туберкульозом — прим. ред.) і ходила з палицею. Достатньо було їй чимось загорітися, вона ставала неймовірно привабливою. У Лесі були прекрасні сірі очі, вони випромінювали таку силу ясного розуму, що все обличчя сяяло внутрішньою красою».
Константою її персонального стилю був традиційний український костюм: любов до рідної мови і культури йшли із сім'ї. Леся вміла вишивати, захоплювалася українськими узорами так, як і її мама, Олена Пчілка.В дитинстві й у дорослому віці вона часто вдягала народний стрій та інколи заміняла ошатну батистову блузу вишиванкою, поєднуючи її із довгою спідницею з високою лінією талії. Українкою в українському вона й увійшла в історію.
#простиль
〰️ Муза&Селінджер
На світлинах, що збереглися, часто бачимо Українку у мінімалістичних сорочках та спідницях, витончених блузах, жакетах та капелюшках. Нічого зайвого.
Кажуть, вона була людиною категоричною та не дуже комфортною у спілкуванні, і це помітно з одягу: стриманість, навіть аскетичність, прогресують разом із хворобою і важкими випробуваннями.
Із прикрасами Леся була обережна: їй не потрібне було пір’я у волоссі або бантики на сукні, щоб залишатися у центрі уваги. Тому поетеса робила ставку на мінімалізм: мереживних рукавичок, лаконічного капелюшка та брошки було достатньо.
Українська письменниця й перекладачка Оксана Старицька-Стешенко згадує Лесю Українку так: «Леся… завжди була у центрі уваги. Коли вона пережила операцію, то носила мітенку на лівій руці (щоб приховати прооперовану руку, яка була вражена туберкульозом — прим. ред.) і ходила з палицею. Достатньо було їй чимось загорітися, вона ставала неймовірно привабливою. У Лесі були прекрасні сірі очі, вони випромінювали таку силу ясного розуму, що все обличчя сяяло внутрішньою красою».
Константою її персонального стилю був традиційний український костюм: любов до рідної мови і культури йшли із сім'ї. Леся вміла вишивати, захоплювалася українськими узорами так, як і її мама, Олена Пчілка.В дитинстві й у дорослому віці вона часто вдягала народний стрій та інколи заміняла ошатну батистову блузу вишиванкою, поєднуючи її із довгою спідницею з високою лінією талії. Українкою в українському вона й увійшла в історію.
#простиль
〰️ Муза&Селінджер
18.02.202518:35
Ескізи театральних костюмів, проєкти оформлення оперети та циркової вистави української художниці авангардистки Олександри Екстер.
〰️ Муза&Селінджер
〰️ Муза&Селінджер
19.02.202510:30
Картину "Венеція" Олександра Екстер написала у 1925-му. Це міський пейзаж у стилі кубофутуризму.
На аукціоні Sotheby's у Лондоні в 2009 році полотно продали за 1,7 мільйона доларів, що стало найдорожчою роботою художниці.
Протягом 2000-х більш як за мільйон доларів на аукціонах продали інші картини Екстер ”Пікнік на пляжі”, ”Жінка з птахами”, ”Пуристська композиція".
〰️ Муза&Селінджер
На аукціоні Sotheby's у Лондоні в 2009 році полотно продали за 1,7 мільйона доларів, що стало найдорожчою роботою художниці.
Протягом 2000-х більш як за мільйон доларів на аукціонах продали інші картини Екстер ”Пікнік на пляжі”, ”Жінка з птахами”, ”Пуристська композиція".
〰️ Муза&Селінджер
Кайра бөлүшүлгөн:
Vogue Ukraine
24.02.202508:25
24 лютого 2022 року стало одним із найтемніших днів у новітній історії України. Три роки тому, о 4-й ранку, Росія розпочала повномасштабне вторгнення, порушивши міжнародне право та намагаючись знищити українську державність.
Війна, що почалася ще у 2014 році з анексії Криму та окупації частини Донбасу, переросла у широкомасштабне протистояння, яке вплинуло не лише на майбутнє України, а й на безпеку всієї Європи та світу. Ця боротьба триває досі, і наша країна продовжує відстоювати своє право на свободу, незалежність і майбутнє.
Фото Бретт Ллойд, Vogue Ukraine, 2023 p.
Війна, що почалася ще у 2014 році з анексії Криму та окупації частини Донбасу, переросла у широкомасштабне протистояння, яке вплинуло не лише на майбутнє України, а й на безпеку всієї Європи та світу. Ця боротьба триває досі, і наша країна продовжує відстоювати своє право на свободу, незалежність і майбутнє.
Фото Бретт Ллойд, Vogue Ukraine, 2023 p.
18.02.202511:20
В ХІХ столітті художники, які створювали копії робіт старих майстрів, працювали майже у всіх художніх галереях.
Копіювання стало настільки популярним, що в кінці століття в різних країнах прийшлось ставити обмеження. Першими із заборонами стикнулися художники-аматори. В артсалони в якості копіювальників стали запрошувати лише професійних митців, при цьому працювати над однією роботою допускалося максимум двох людей. В деяких галереях і монастирях Центральної Європи художникам дозволялося створювати копії лише при умові, що їхні картини будуть за розміром менші оригіналу.
Перші закони про захист авторських прав художників з'явилися лише в другій половині ХІХ століття.
Картина | "Щиголь" голландського художника Карела Фабріціуса, 1654
〰️ Муза&Селінджер
Копіювання стало настільки популярним, що в кінці століття в різних країнах прийшлось ставити обмеження. Першими із заборонами стикнулися художники-аматори. В артсалони в якості копіювальників стали запрошувати лише професійних митців, при цьому працювати над однією роботою допускалося максимум двох людей. В деяких галереях і монастирях Центральної Європи художникам дозволялося створювати копії лише при умові, що їхні картини будуть за розміром менші оригіналу.
Перші закони про захист авторських прав художників з'явилися лише в другій половині ХІХ століття.
Картина | "Щиголь" голландського художника Карела Фабріціуса, 1654
〰️ Муза&Селінджер
23.02.202509:05
Коли Музей Соломона Р. Ґуґґенгайма (Solomon R. Guggenheim Museum) відкрився в 1959 році, його вигляд одразу ж розкритикували.
Хтось порівнював його з пральною машиною, хтось із перевернутою мискою та навіть гігантською булочкою. Зараз ця будівля — один із найвідоміших архітектурних символів Нью-Йорка. Її спроектував американський архітектор-модерніст Френк Ллойд Райт (Frank Lloyd Wright), який вигадав незвичайний простір з пандусом-спіраллю для демонстрації сучасного мистецтва.
В 1960 році музей відвідала Саллі Віктор, і була в такому захопленні від будівлі, що створила капелюшок, який точно повторює вигнуті архітектурні форми Музею Ґуґґенгайма.
〰️ Муза&Селінджер
Хтось порівнював його з пральною машиною, хтось із перевернутою мискою та навіть гігантською булочкою. Зараз ця будівля — один із найвідоміших архітектурних символів Нью-Йорка. Її спроектував американський архітектор-модерніст Френк Ллойд Райт (Frank Lloyd Wright), який вигадав незвичайний простір з пандусом-спіраллю для демонстрації сучасного мистецтва.
В 1960 році музей відвідала Саллі Віктор, і була в такому захопленні від будівлі, що створила капелюшок, який точно повторює вигнуті архітектурні форми Музею Ґуґґенгайма.
〰️ Муза&Селінджер
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.
