між хвилями абсурду
Поезія Євгена Кушниріка 👁
@jhkush
@jhkush
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрду
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаВер 16, 2024
TGlistке кошулган дата
Бер 25, 2025Тиркелген топ
чат між хвилями абсурду
0
Рекорддор
26.03.202523:59
88Катталгандар24.03.202523:59
300Цитация индекси26.03.202514:00
541 посттун көрүүлөрү31.03.202523:59
321 жарнама посттун көрүүлөрү25.03.202523:59
35.19%ER25.03.202523:59
62.79%ERRӨнүгүү
Катталуучулар
Citation индекси
Бир посттун көрүүсү
Жарнамалык посттун көрүүсү
ER
ERR
Кайра бөлүшүлгөн:
перцепція
26.03.202517:26
продовжуємо знайомити вас із поетами, яких ви зможете почути на літературнику 05.04
Євген Кушнирік – поет та письменник-початківець. Народився у місті Мирноград Донецької області, де отримав перший поштовх до серйозної творчості через досвід війни. Спостереження, травматичні переживання, а також дослідження цього феномену лягли в основу його поезії. До інших тем, які цікавлять поета, відносяться переосмислення буття, смерть, сенс існування, свобода, боротьба з навколишнім світом, безсмертя.
///
я торкаюся світу
обережно
наче
у нього
опік третього ступіня
і сповзає шкіра
я наближаюся
до дірки в його голові
що слугує вухом
і шепочу
вигаданою мовою
про кінець
про безвихідь
про те, що все приречено
і немає жодного сенсу
існувати
я кажу йому
ти лише помилка
що випадково з'явилася
з темряви і порожнечі
а він заплющує очі
хитає головою
і мичить
бо не має язика
щоб відповісти
він падає на підлогу
і зжимається
до розмірів шару
намагаючись з усіх сил
сховатися
від власної совісті
тобто
від мене
Євген Кушнирік – поет та письменник-початківець. Народився у місті Мирноград Донецької області, де отримав перший поштовх до серйозної творчості через досвід війни. Спостереження, травматичні переживання, а також дослідження цього феномену лягли в основу його поезії. До інших тем, які цікавлять поета, відносяться переосмислення буття, смерть, сенс існування, свобода, боротьба з навколишнім світом, безсмертя.
///
я торкаюся світу
обережно
наче
у нього
опік третього ступіня
і сповзає шкіра
я наближаюся
до дірки в його голові
що слугує вухом
і шепочу
вигаданою мовою
про кінець
про безвихідь
про те, що все приречено
і немає жодного сенсу
існувати
я кажу йому
ти лише помилка
що випадково з'явилася
з темряви і порожнечі
а він заплющує очі
хитає головою
і мичить
бо не має язика
щоб відповісти
він падає на підлогу
і зжимається
до розмірів шару
намагаючись з усіх сил
сховатися
від власної совісті
тобто
від мене
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.
