🇯🇵⛩ Японія й нова стратегія переозброєння: модернізація авіації, відповідь Китаю та міжнародне співробітництво (2/2)
✈️ Окрім збільшення оборонного бюджету, ключовим напрямом нової оборонної політики Японії є масштабна модернізація збройних сил. Особливу увагу Токіо приділяє військовій авіації. У 2025 році продовжується активне оновлення парку винищувачів — планується отримати загалом 105 одиниць F-35A і 42 одиниці F-35B. Це значно посилить можливості Японії щодо контролю повітряного простору та дозволить оперативно реагувати на загрози з боку Китаю й Північної Кореї, зокрема в рамках сценаріїв, що передбачають дії на великій відстані.
🇬🇧🇮🇹 Проте одними F-35 модернізація не обмежується. Японія, Велика Британія та Італія розпочали реалізацію надзвичайно амбітного проєкту Global Combat Air Programme (GCAP) — створення винищувача шостого покоління. Новий літак матиме найсучасніші технології: штучний інтелект, що самостійно аналізуватиме ситуацію в бойових умовах, розвинені мережеві системи управління, стелс-покриття нового покоління й унікальну маневровість. Програма не лише сприятиме формуванню якісно нових повітряних сил, а й забезпечить Японії доступ до передових досліджень у сфері електроніки, матеріалознавства та енергетики. Завершення першого етапу заплановане на середину 2030-х років, проте вже зараз цей проєкт вважають одним із наймасштабніших кроків Японії у трансформації власного ВПК.
🇨🇳 Усі ці зусилля — відповідь на реальну безпекову дилему, перед якою стоїть Японія. Найбільший виклик — стрімке посилення Китаю, зокрема його військово-морського флоту. Станом на 2024 рік, Китай володіє понад 350 бойовими кораблями, включно з авіаносцями, есмінцями та підводними човнами. Це робить його найбільшим флотом у світі, що різко зміщує баланс сил у регіоні. Для Японії, як острівної держави, морська безпека є питанням виживання. Тому Токіо активно модернізує власний флот, зокрема есмінці класу Atago, оснащуючи їх новітніми системами ПРО Aegis, здатними виявляти та знищувати балістичні ракети на значній відстані.
🚢 Окрему роль відіграють підводні сили. Японія продовжує серійне виробництво субмарин класу Soryu, які вирізняються високою автономністю, малошумністю та сучасними сенсорами. Це дозволяє забезпечувати контроль за критичними морськими маршрутами, особливо в районах навколо Тайваню та Східно-Китайського моря, де відбуваються регулярні інциденти з участю китайських кораблів.
🛳 Не менш важливою є модернізація морської авіації: Японія збільшує парк патрульних літаків Kawasaki P-1 і поступово впроваджує безпілотні системи для розвідки та спостереження. Враховуючи, що 90% імпорту енергоносіїв та товарів Японія отримує морськими шляхами, контроль над морським простором і комунікаційними артеріями — це стратегічний пріоритет.
🚀 Японія також суттєво нарощує інвестиції в ракетні системи. Йдеться не лише про оборонні рішення, як-от протиракетні комплекси, а й про закупівлю далекобійних ударних засобів: крилатих ракет Tomahawk зі США, модернізованих вітчизняних Type 12 із дальністю до 1000 км, а також LRASM — протикорабельних ракет нового покоління. Усі ці кроки мають на меті створення дієвого стримування, яке унеможливить агресивні дії проти Японії.
🤝 Важливий аспект нової оборонної доктрини — міжнародна кооперація. Окрім GCAP, Японія активізує військово-промислову співпрацю з Великобританією, Італією, США та Австралією. Йдеться не лише про спільні розробки, але й про узгодження стандартів, обмін технологіями, і навіть підготовку кадрів. Це дозволяє Японії не просто модернізувати сили, а інтегруватися у глобальну систему колективної безпеки демократичних держав.
🌏 Усе це — елементи нової стратегічної реальності. Країна, яка довго уникала силових підходів, тепер розбудовує потужну армію, озброєну за найвищими стандартами, з прицілом на тривалу геополітичну гру. Роль Японії в системі безпеки Індо-Тихоокеанського регіону невпинно зростає — і вже незабаром її вплив буде відчутним не лише на словах, а й на практиці.